вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua
"24" квітня 2025 р. м. Вінниця Cправа № 902/422/24
Господарський суд Вінницької області у складі: головуючий суддя Міліціанов Р.В.,
при секретарі Московчук Є.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІНКОНЦЕПТПОСТАЧ", вул. Свободи, 81/49, м. Ямпіль, Могилів-Подільський район, Вінницька область, 24500, код - 43531827
до: SC GREEN FARMING LTD SRL (Romania), Register nr J20/405/2015 VAT. RO34489590 ADRESS: Eva, Paiata Garii, тr 1 Romania
про стягнення 204 604,33 Євро
12.04.2024 року до Господарського суду Вінницької області надійшла позовна заява (б/н від 12.04.2024 року) Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІНКОНЦЕПТПОСТАЧ" до SC GREEN FARMING LTD SRL (Romania) про стягнення 204 604,33 Євро заборгованості, з яких 78 914,00 Євро основного боргу та 125 690,33 Євро пені за Договором (CONTRACT) № 1/12/22-GF від 04.12.2023 року.
Ухвалою суду від 17.04.2024 року залишено без руху позовну заяву (вх.канц. № 431/24 від 12.04.2024 року) Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІНКОНЦЕПТПОСТАЧ" до SC GREEN FARMING LTD SRL (Romania) про стягнення 204 604,33 Євро за Договором (CONTRACT) № 1/12/22-GF від 04.12.2023 року.
Встановлено Товариству з обмеженою відповідальністю "ВІНКОНЦЕПТПОСТАЧ" строк для усунення недоліків позовної заяви - протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Ухвалою суду від 06.05.2024 року продовжено Товариству з обмеженою відповідальністю "ВІНКОНЦЕПТПОСТАЧ" строк для усунення недоліків на 10 днів з дати отримання ухвали або її доставки до електронного кабінету у системі ЄСІТС.
29.04.2024, 13.05.2024, 17.05.2024 рр. до суду надійшли заяви позивача про усунення недоліків позовної заяви, до яких долучено витребувані судом документи.
Ухвалою суду від 17.05.2024 року відкрито провадження у справі № 902/422/24 за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання на 17.10.2024 року, зобов'язано позивача надати Господарському суду Вінницької області в строк до 31.05.2024 року нотаріально посвідчені переклади позовної заяви, з додатками, та ухвали про відкриття провадження у справі № 902/422/24 від 17.05.2024 року на румунську мову у 2-х примірниках.
Окрім того, вирішено звернутися через Міністерство юстиції України до Міністерства юстиції Румунії (Ministry of Justice Department of International Law and Treaties Unit of judicial co-operation in civil and commercial matters) із судовим дорученням - проханням про вручення судових документів (ухвали суду про відкриття провадження у справі № 902/422/24, позовної заяви, з доданими до неї документами) відповідачу - SC GREEN FARMING LTD SRL (Romania), Register nr J20/405/2015 VAT. RO34489590 ADRESS: Eva, Paiata Garii, тr 1 Romania, в порядку, передбаченому Договором між Україною та Румунією про правову допомогу та правові відносини в цивільних справах від 30.01.2002 року.
Зупинено провадження у справі № 902/422/24 у зв'язку зі зверненням із судовим дорученням про вручення судових документів.
Ухвалою суду від 17.10.2024 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 10.04.2025 року, визначено резервну дату судового розгляду 24.04.2024 року.
Зобов'язано позивача Товариство з обмеженою відповідальністю "ВІНКОНЦЕПТПОСТАЧ" надати Господарському суду Вінницької області в строк до 08.11.2024 року нотаріально посвідченого перекладу ухвали про закриття підготовчого провадження та призначення у справі № 902/422/24 від 17.10.2024 року та судового доручення.
Окрім того, вирішено звернутися через Міністерство юстиції України до Міністерства юстиції Румунії (Ministry of Justice Department of International Law and Treaties Unit of judicial co-operation in civil and commercial matters) із судовим дорученням - проханням про вручення судових документів, в порядку, передбаченому Договором між Україною та Румунією про правову допомогу та правові відносини в цивільних справах від 30.01.2002 року.
Зупинено провадження у справі № 902/422/24 у зв'язку зі зверненням із судовим дорученням про вручення судових документів.
25.02.2025 року до суду від Міністерства юстиції України надійшов лист № 24011/22305-30-25/12.1.3 від 18.02.2025 року. Додатком до якого додано документи отримані від Міністерства Румунії, складені за виконанням доручення про вручення судових документів представнику SC GREEN FARMING LTD SRL.
09.04.2025 року від представника позивача надійшла заява (б/н від 09.04.2025 року) (вх.канц. № 01-34/3718/25), в якій останній просить суд, з метою подання до суду доказів повідомлення відповідача, проводити судове засідання у даній справі у резервну дату 24.04.2025 року.
24.04.2025 року до суду від представника позивача надійшла заява (б/н від 23.04.2025 року) (вх.канц. № 01-34/4328/25), в якій останній зазначає, що підтримує заявлені позовні вимоги в повному обсязі та просить суд проводити розгляд справи без його участі. При цьому, до заяви представником позивача долучено докази понесення витрат зі сплати судового збору, витрат на правову допомогу та витрат на переклад процесуальних документів.
У судовому засіданні 24.04.20025 року представники сторін правом участі не скористались.
Щодо повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи, суд зазначає наступне.
Відповідно до п.2.1 Інструкції про порядок виконання міжнародних договорів з питань надання правової допомоги в цивільних справах щодо вручення документів, отримання доказів та визнання і виконання судових рішень, затвердженої наказом міністерства юстиції України та Державної судової адміністрації України від 27.06.2008 р. № 1092/5/54 та ст. 4 Договору між Україною та Румунією про правову допомогу та правові відносини в цивільних справах від 30.01.2002, який ратифіковано Законом № 2822-IV (2822-15) від 07.09.2005 року Господарський суд Вінницької області звертався з судовим дорученням до Міністерства юстиції Румунії про вручення відповідачу SC GREEN FARMING LTD SRL. (Romania), Register nr J20/405/2015 VAT. RO34489590 ADRESS: Eva, Paiata Garii, тr 1 Romania, в порядку визначеному Конвенцією про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах від 15.11.1965 р. процесуальних документів.
25.02.2025 року до суду від Міністерства юстиції України надійшов лист № 24011/22305-30-25/12.1.3 від 18.02.2025 року. Додатком до якого додано документи отримані від Міністерства Румунії, складені за виконанням доручення про вручення судових документів представнику SC GREEN FARMING LTD SRL.
Як вбачається із наданих документів, згідно процесуального протоколу суду м. Дева від 20.01.2025 року передано пану Mihaiescu Valentin-Fidel-Cosmin, як юридичному раднику компанії Expert Insolventa SPRL - cудовому керуючому SC GREEN FARMING LTD SRL, що є представником відповідно до посвідчення особи серії НОМЕР_1 від 26.11.2024 року.
Суд зазначає, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Перебіг строків судового розгляду починається з часу надходження позовної заяви до суду, а закінчується ухваленням остаточного рішення у справі, якщо воно не на користь особи (справа "Скопелліті проти Італії" від 23.11.1993), або виконанням рішення, ухваленого на користь особи (справа "Папахелас проти Греції" від 25.03.1999).
Суд нагадує, що роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (&51 Рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 у справі "Красношапка проти України"); організовувати судові провадження таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними (Рішення Суду у справі Шульга проти України, no. 16652/04, від 02.12.2010).
До того ж організація провадження таким чином, щоб воно було швидким та ефективним, є завданням саме національних судів (Рішення Суду у справі Білий проти України, no. 14475/03, від 21.10.2010).
Завчасно отримавши відомості про дату, час та місце розгляду справи відповідачем не подано заперечень проти розгляду справи Господарським судом Вінницької області, не використано право участі у судовому засіданні, направлення повноважного представника або подачу відзиву на позов.
На підставі викладеного вище, судом вжито достатніх заходів для належного сповіщення відповідача.
Стислий виклад процесуальних позицій сторін.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на укладення між Товариством з обмеженою відповідальністю "ВІНКОНЦЕПТПОСТАЧ" та SC GREEN FARMING LTD SRL (Romania) Договору (CONTRACT) № 1/12/22-GF від 04.12.2023 року.
В зв'язку з неналежним виконанням SC GREEN FARMING LTD SRL умов Договору (CONTRACT) № 1/12/22-GF від 04.12.2023 року в частині оплати поставленого товару утворилась заборгованість в сумі 204 604,33 Євро.
Враховуючи викладене Товариством з обмеженою відповідальністю "ВІНКОНЦЕПТПОСТАЧ" звернулось з позовом до суду про стягнення з SC GREEN FARMING LTD SRL (Romania) 78 914,00 Євро основного боргу за Договору (CONTRACT) № 1/12/22-GF від 04.12.2023 року та 125 690,33 Євро пені.
Матеріали справи не містять відзиву або письмових пояснень з долученням відповідних доказів в яких відповідач вказав власну процесуальну позицію щодо поданого позову.
Із наявних у справі та досліджених судом доказів слідує, що 04.12.2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "ВІНКОНЦЕПТПОСТАЧ" (Продавець) та SC GREEN FARMING LTD SRL (Romania) (Покупець) укладено Договір (CONTRACT) № 1/12/22-GF (т. 1, а.с.4-7).
Відповідно п. 1.1 Договору Продавець зобов'язується протягом терміну дії цього Договору постачати та передавати у власність Покупця сою українського походження врожаю 2023 року (товар), а Покупець зобов'язується приймати та оплачувати його на умовах передбачених цим договором або в будь-яких Додатках (Специфікаціях), які є невід'ємною частиною цього договору.
Загальна кількість товару по договору складається з кількості товару відповідно до Специфікацій, які є невід'ємною частиною договору і становлять орієнтовно 5000,0 тонн +-5% (п. 1.2 Договору).
Країна походження товар - Україна (п. 1.3 Договору).
Продукція поставляється автомобільним транспортом на умовах СРЕ - city HATEG, street ROGRESULUI, nr 63, country Hunedora Romania (відповідно до Інкотермс 2010). Сторони залишають за собою право змінювати умови поставки та відображати це в окремих Додатках (Специфікаціях) (п. 3.1 Договору).
Поставка товару здійснюється партіями в терміни, узгодженні в Специфікаціях, які є невід'ємною частиною цього договору (п. 3.2 Договору).
Перехід права власності на залишений товар, а також ризик випадкової втрати та пошкодження товару вважається дата передання товару Покупцю (Перевізнику) (п. 3.3 Договору).
Кожна партія товару супроводжується наступними документами: якісне посвідчення видане на кожен автомобіль; рахунок-фактура (інвойс) на відвантажену партію товару; товарно-транспортна накладна (CMR) (оригінал) - 4 екз.; фітосанітарний сертифікат, виданий на кожен автомобіль; копії протоколів (на партію) на показники безпеки, ГРО; вантажна митна декларація (копія); документ EUR1 (п. 3.6 Договору).
Згідно п. 3.8 Договору місце поставки city HATEG, street ROGRESULUI, nr 63, country Hunedoara Romania.
Поставка здійснюється автомобільним транспортом Продавця (п. 3.9 Договору).
Ставка ПДВ - 0%. Валюта договору та валюта оплати по договору - Євро (EUR) (п. 4.1 Договору).
Ціна одиниці товару, який продається за даним договором визначається в Євро (EUR) за одну метричну тонну на кожну окрему партію товару узгоджується та встановлюється сторонами в окремих Додатках (Специфікаціях) до договору, які є його невід'ємною частиною (п. 4.2 Договору).
Загальна вартість договору складається з вартості товару відповідно до всіх Специфікацій, залежно від кількості відвантаженого товару та ціни на товар, орієнтовно становить з урахуванням толеранса +/- 5% Євро (EUR) (п. 4.3 Договору).
За змістом п. 4.4 Договору умови та терміни оплати товару (партії товару) узгоджуються сторонами в Специфікаціях, які є невід'ємною частиною договору.
Датою оплати товару є дата списання коштів з рахункового рахунку Покупця (п. 4.5 Договору).
У разі порушення терміну оплати (повернення) грошових коштів прострочена сторона сплачує іншій стороні (на вимогу) неустойку у вигляді пені в розмірі 0,5% від неоплаченого в строк суми за кожен календарний день прострочки (п. 7.2 Договору).
Договір набуває чинності з дати його підписання сторонами та діє до 31.12.2024 року.
Також до Договору (CONTRACT) № 1/12/22-GF від 04.12.2023 року між сторонами підписано Специфікації, зокрема: Специфікація № 1 від 05.12.2023 року, за змістом якої сторонами погоджено поставку товару (сої, українського походження, урожай 2023 року для технічної переробки (код 1201900000) в кількості 50,00 тонн, на загальну суму 22 000,00 Євро. Строк поставки до 31.12.2023 року. Оплата здійснюється у розмірі 100% кожної партії товару по факту поставки товару; Специфікація № 2 від 08.12.2023 року, за змістом якої сторонами погоджено поставку товару (сої, українського походження, урожай 2023 року для технічної переробки (код 1201900000) в кількості 250,00 тонн, на загальну суму 115 000,00 Євро. Строк поставки до 31.12.2024 року. Оплата здійснюється у розмірі 100% кожної партії товару по факту поставки товару (т. 1, а.с. 61-62)
На виконання умов укладеного договору, позивачем в період з 05.12.2023 року по 25.01.2024 року здійснено поставку товару (сої) відповідачу на загальну суму 346 714,00 Євро, що підтверджується наявними в матеріалах справи митними деклараціями, інвойсами та міжнародними транспортними накладними (т.1, а.с. 26-60).
Відповідачем частково проведено розрахунок за поставлений товар в сумі 267 800,00 Євро.
Заборгованість відповідача перед позивачем становить 78 914,00 Євро (346 714,00 Євро - 267 800,00 Євро).
04.04.2024 року позивачем на адресу відповідача надіслано претензію (вих. № 7 ) з вимогою погашення заборгованості в сумі 78 914,00 Євро та сплати нарахованих штрафних санкцій в сумі 125 690,33 Євро (т. 1, а.с. 8).
Вирішуючи процесуальні питання розгляду справи Господарським судом Вінницької області, суд зазначає наступне.
Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Права і свободи людини і громадянина захищаються судом (частина 1 статті 55 Конституції України).
Конституційний Суд України констатував, що "частину першу статті 55 Конституції України треба розуміти так, що кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку. Суд не може відмовити у правосудді, якщо громадянин України, іноземець, особа без громадянства вважають, що їх права і свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод" (пункт 1 резолютивної частини Рішення від 25.12.1997 № 9-зп); "Конституція України гарантує кожному судовий захист його прав у межах конституційного, цивільного, господарського, адміністративного і кримінального судочинства України" (абзац третій пункту 4 мотивувальної частини Рішення від 07.05.2002 №8-рп/2002); "в контексті статті 55 Конституції України органи судової влади можуть здійснювати функцію захисту майнових і немайнових прав та охоронюваних законом інтересів фізичних та/або юридичних осіб у сфері цивільних і господарських правовідносин" (абзац четвертий пункту 4 мотивувальної частини Рішення від 10.01.2008 N 1-рп/2008).
Статтею 124 Конституції України визначено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
При цьому, гарантуючи судовий захист з боку держави, Конституція України водночас визнає право кожного будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань (частина 6 статті 55 Конституції України).
Одним із способів реалізації права кожного будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань у сфері цивільних та господарських правовідносин є звернення до міжнародного комерційного арбітражу.
Міжнародний комерційний арбітраж не є державним органом, його не віднесено до системи судоустрою, він не здійснює правосуддя.
Відповідно до положень статті 4 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Згідно з частиною 5 статті 4 Господарського процесуального кодексу України, відмова від права на звернення до господарського суду є недійсною.
Гарантуючи право на звернення до господарського суду, законодавець одночасно визначає, що угода сторін про передачу спору на розгляд третейського суду (міжнародного комерційного арбітражу) допускається (частина 6 статті 4 Господарського процесуального кодексу України).
Наслідки укладання сторонами такої угоди визначені у частині першій статті 8 Закону України "Про міжнародний комерційний арбітраж", пункті 7 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України та пункту 5 частини першої статті 231 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до частини першої статті 8 Закону України "Про міжнародний комерційний арбітраж" суд, до якого подано позов у питанні, що є предметом арбітражної угоди, повинен, якщо будь-яка із сторін попросить про це не пізніше подання своєї першої заяви щодо суті спору, залишити позов без розгляду і направити сторони до арбітражу, якщо не визнає, що ця арбітражна угода є недійсною, втратила чинність або не може бути виконана. Стаття 8 Закону України "Про міжнародний комерційний арбітраж" застосовуються і в тих випадках, коли місце арбітражу знаходиться за кордоном (стаття 1 Закону України "Про міжнародний комерційний арбітраж").
Згідно з пунктом 7 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України суд залишає позов без розгляду, якщо сторони уклали угоду про передачу даного спору на вирішення третейського суду або міжнародного комерційного арбітражу, і від відповідача не пізніше початку розгляду справи по суті, але до подання ним першої заяви щодо суті спору надійшли заперечення проти вирішення спору в господарському суді, якщо тільки суд не визнає, що така угода є недійсною, втратила чинність або не може бути виконана.
Укладання між сторонами угоди про передачу спору на вирішення до міжнародного комерційного арбітражу або третейського суду після відкриття провадження у справі, крім випадків, коли суд не визнає, що така угода є недійсною, втратила чинність або не може бути виконана, є підставою закриття провадження у справі (пункт 5 частини першої статті 231 Господарського процесуального кодексу України).
Водночас, якщо вже є рішення третейського суду, міжнародного комерційного арбітражу, прийняте в межах його компетенції в Україні щодо спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, за винятком випадків, коли суд відмовив у видачі виконавчого документа на примусове виконання такого рішення; є рішення суду іноземної держави або міжнародного комерційного арбітражу, визнане в Україні в установленому законом порядку, щодо спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, - суддя відмовляє у відкритті провадження у справі (пункти 4 та 5 частини першої статті 175 Господарського процесуального кодексу України) або закриває провадження у справі, якщо суд встановить такі обставини після відкриття провадження у справі (пункт 3 частини першої статті 231 Господарського процесуального кодексу України).
Отже, за змістом вищенаведених норм наявність арбітражної угоди (застереження) сама по собі не виключає можливість розгляду судом спору, що підсудний судам України у випадках, передбачених законом.
Укладання угоди про передачу спору на вирішення до міжнародного комерційного арбітражу до відкриття провадження у справі може бути підставою для залишення позову без розгляду згідно з пунктом 7 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України та частини 1 статті 8 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж», але лише за наявності таких умов: арбітражна угода укладена до відкриття провадження у справі; від відповідача надійшли заперечення проти вирішення спору в господарському суді; такі заперечення висловлено не пізніше початку розгляду справи по суті, але до подання ним першої заяви щодо суті спору; суд не встановив, що ця арбітражна угода є недійсною, втратила чинність або не може бути виконана.
Слід враховувати, що для забезпечення права відповідача на подання заперечень проти вирішення спору в господарському суді, відповідач має бути обізнаним про подання позову до суду та про відкриття провадження у справі.
З огляду на викладене, господарський суд, до якого подано позов у питанні, що є предметом арбітражної угоди, не вправі відмовляти у відкритті провадження у справі з посиланням на те, що оскільки між сторонами у справі було укладено угоду про передачу спору на вирішення до міжнародного комерційного арбітражу, то позов не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства (Постанова КГС ВС від 16 червня 2023 року у cправі №926/4889/22).
Дійсно сторонами узгоджено, що всі спори, розбіжності та вимоги, які можуть виникнути з даного договору чи у зв'язку з ним, в тому числі пов'язані з його зміною, розірванням, виконанням, недійсністю чи тлумаченням, підлягають розгляду в Бухарестському міжнародному арбітражному суді. Застосовуване право - законодавство Румунії, діюче на момент виникнення спору (п. 8.2. Договору (CONTRACT) № 1/12/22-GF від 04.12.2023 року).
Однак, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи відповідачем не подано не пізніше початку розгляду справи по суті заперечення проти вирішення спору в господарському суді (п. 7 ч. 1 ст. 226 ГПК України).
З урахування правових висновків Верховного Суду розгляд справи здійснено господарським судом України.
Відносно територіальної підсудності розгляду даного спору, суд виходив з наступного.
Відповідно до статті 366 Господарського процесуального кодексу України підсудність справ за участю іноземних осіб визначається цим Кодексом, законом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
Предметна та суб'єкта юрисдикція господарських судів, тобто сукупність повноважень господарських судів щодо розгляду справ, віднесених до їх компетенції, визначена у статті 20 Господарського процесуального кодексу України. Так, згідно із частиною 1 цієї статті господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку зі здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи-підприємці.
Згідно ст. 76 Закону України «Про міжнародне приватне право», суди розглядають будь-які справи з іноземним елементом у таких випадках, зокрема, дія або подія, що стала підставою для подання позову, мала місце на території України (п. 7 ч. 1 цієї статті).
Відповідно до наданих позивачем документів судом встановлено, що Договір (CONTRACT) № 1/12/22-GF від 04.12.2023 року було укладено у м. Вінниці.
Дотримання вимог щодо відповідності товару вимогам якості, митного оформлення покладено на Продавця (позивача).
Судом встановлено, що посвідчення якості на кожну партію товару складено у м. Вінниця; аналіз якості товару, інспектування автотранспортних засобів, які здійснювали перевезення товару проведено Головним управлінням Держпродспоживслужби у Вінницькій області; договори з надання послуг щодо митного оформлення товару укладено у м. Вінниці.
Таким чином, правові підстави юридично значимі дії, що стали підставою для подання позову, були вчинені на території м. Вінниці (договір поставки; виконання вимог договору щодо визначення належної якості товару, складення посвідчень про якість), що відповідає критеріям визначення територіальної підсудності згідно п. 7 ч. 1 ст. 76 Закону України "Про міжнародне приватне право".
Отже, розгляд даного спору територіально підсудний Господарському суду Вінницької області.
Відносно застосованого до спірних правовідносин матеріального права, суд констатує наступне.
Положення п. 8.2. Договору (CONTRACT) № 1/12/22-GF від 04.12.2023 року містить застереження відносно застосування законодавства Румунії у випадку розгляду справи в Бухарестському міжнародному арбітражному суді.
Однак, сторони не скористались правом вирішення спору у відповідному арбітражному суді та не клопотали про залишення без розгляду позову позивача або закриття провадження у даній справі, відкритій господарським судом України.
Статтею 5 Закону України "Про міжнародне приватне право" встановлено, що у випадках, передбачених законом, учасники (учасник) правовідносин можуть самостійно здійснювати вибір права, що підлягає застосуванню до змісту правових відносин. Вибір права має бути явно вираженим або прямо випливати з дій сторін правочину, умов правочину чи обставин справи, які розглядаються в їх сукупності, якщо інше не передбачено законом. Вибір права може бути здійснений щодо правочину в цілому або його окремої частини. Вибір права або зміна раніше обраного права можуть бути здійснені учасниками правовідносин у будь-який час, зокрема, при вчиненні правочину, на різних стадіях його виконання тощо.
Згідно положень ст. 8 Закону, при визначенні права, що підлягає застосуванню, суд чи інший орган керується тлумаченням норм і понять відповідно до права України, якщо інше не передбачено законом.
Якщо норми і поняття, що потребують правової кваліфікації, не відомі праву України або відомі під іншою назвою або з іншим змістом і не можуть бути визначені шляхом тлумачення правом України, то при їх правовій кваліфікації також враховується право іноземної держави.
На основі ст. 32 Закону України "Про міжнародне приватне право", у разі відсутності вибору права до змісту правочину застосовується право, яке має найбільш тісний зв'язок із правочином.
Якщо інше не передбачено або не випливає з умов, суті правочину або сукупності обставин справи, то правочин більш тісно пов'язаний з правом держави, у якій сторона, що повинна здійснити виконання, яке має вирішальне значення для змісту правочину, має своє місце проживання або місцезнаходження.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 44 Закону України "Про міжнародне приватне право" , У разі відсутності згоди сторін договору про вибір права, що підлягає застосуванню до цього договору, застосовується право відповідно до частин другої і третьої статті 32 цього Закону, при цьому стороною, що повинна здійснити виконання, яке має вирішальне значення для змісту договору, є: продавець - за договором купівлі-продажу.
Враховуючи предмет укладеного сторонами договору, який стосується купівлі-продажу сільськогосподарську продукцію (товар), вирощену в України, обов'язок з постачання, перевезення та митного оформлення товару Продавцем, суд доходить висновку, що правочин більш тісно пов'язаний з правом України.
Отже, до врегулювання спірних правовідносин підлягають норми матеріального права України, зокрема Господарського кодексу України, Цивільного кодексу України, а також ратифікованої Румунією Конвенції Організації Об'єднаних Націй про договори міжнародної купівлі-продажу товарів від 11 квітня 1980 року.
Визначаючись щодо заявлених позовних вимог та надаючи юридичну оцінку спірним правовідносинам, суд виходить із наступного.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, відповідно до ст. 11 ЦК України є, зокрема, договори. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ст. 626 ЦК України).
Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
В силу ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ст. 662 ЦК України, продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Згідно положень ч. 1 ст. 692 цього ж кодексу, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України, ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).
Кожна зі сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.
З урахуванням положень Конвенції Організації Об'єднаних Націй про договори міжнародної купівлі-продажу товарів від 11 квітня 1980 року, питання, що стосуються предмета регулювання цієї Конвенції, які безпосередньо в ній не вирішені, підлягають вирішенню згідно із загальними принципами, на яких вона ґрунтується, за умови відсутності таких принципів - згідно з правом, застосованим відповідно до норм міжнародного приватного права.
Порушення договору, допущене однією із сторін, є істотним, якщо воно тягне за собою таку шкоду для іншої сторони, що остання значною мірою позбавляється того, на що вона мала право розраховувати на підставі договору, крім випадків, коли сторона, що порушила договір, не передбачала такого результату, і розумна особа, що діє в тій самій якості за аналогічних обставин, не передбачала б його (ст. 25 Конвенції).
Покупець зобов'язаний сплатити вартість товару і прийняти поставку товару згідно з вимогами договору та цієї Конвенції. Покупець зобов'язаний сплатити вартість у день, який встановлено чи може бути визначено згідно з договором та цією Конвенцією, без необхідності якогось запиту або виконання яких-небудь формальностей з боку продавця. (ст. ст. 53, 59 Конвенції).
На підставі ст. 62 Конвенції, продавець може вимагати від покупця сплати ціни, прийняття поставки або виконання ним інших зобов'язань, якщо тільки продавець не вдався до засобу правового захисту, не сумісного з такою вимогою.
Згідно досліджених судом доказів встановлено, що за змістом п. 4.4 Договору (CONTRACT) № 1/12/22-GF від 04.12.2023 року умови та терміни оплати товару (партії товару) узгоджуються сторонами в Специфікаціях, які є невід'ємною частиною договору.
Датою оплати товару є дата списання коштів з рахункового рахунку Покупця (п. 4.5 Договору).
До Договору (CONTRACT) № 1/12/22-GF від 04.12.2023 року між сторонами підписано Специфікації, зокрема:
- Специфікація № 1 від 05.12.2023 року, за змістом якої сторонами погоджено поставку товару (сої, українського походження, урожай 2023 року для технічної переробки (код 1201900000) в кількості 50,00 тонн, на загальну суму 22 000,00 Євро. Строк поставки до 31.12.2023 року. Оплата здійснюється у розмірі 100% кожної партії товару по факту поставки товару.
- Специфікація № 2 від 08.12.2023 року, за змістом якої сторонами погоджено поставку товару (сої, українського походження, урожай 2023 року для технічної переробки (код 1201900000) в кількості 250,00 тонн, на загальну суму 115 000,00 Євро. Строк поставки до 31.12.2024 року. Оплата здійснюється у розмірі 100% кожної партії товару по факту поставки товару (т. 1, а.с. 61-62)
На виконання умов укладеного договору, позивачем в період з 05.12.2023 року по 25.01.2024 року здійснено поставку товару (сої) відповідачу на загальну суму 346 714,00 Євро, що підтверджується наявними в матеріалах справи митними деклараціями, інвойсами та міжнародними транспортними накладними (т.1, а.с. 26-60).
Відповідачем частково проведено розрахунок за поставлений товар в сумі 267 800,00 Євро.
Заборгованість відповідача перед позивачем становить 78 914,00 Євро (346 714,00 Євро - 267 800,00 Євро).
Додатково позивачем надано фітосанітарні сертифікати на поставлений товар, документи щодо транспортування товару територією України, митного оформлення, перевезення та передачі відповідачу (т. 1 а.с. 66-223).
На підтвердження заборгованості до матеріалів справи додано підписаний сторонами Акт звірки взаємних розрахунків за період з 01.12.2023 року по 13.03.2024 року (т. 1, а.с. 11).
З урахуванням встановлених обставин суд доходить висновку про наявність факту порушення відповідачем прав позивача за захистом яких останній звернувся, позаяк матеріалами справи підтверджено факт передачі товару відповідачу та відсутність повної та своєчасної оплати зі сторони останнього за отриманий товар.
Виходячи з викладеного, суд вважає вимогу про стягнення з відповідача 78 914,00 Євро основного боргу за Договором (CONTRACT) № 1/12/22-GF від 04.12.2023 року правомірною та обґрунтованою.
Також, судом розглянуто вимоги щодо стягнення 125 690,33 Євро пені.
На підставі ст. 78 Конвенції Організації Об'єднаних Націй про договори міжнародної купівлі-продажу товарів від 11 квітня 1980 року, якщо сторона допустила прострочення у виплаті ціни чи іншої суми, інша сторона має право на відсотки з простроченої суми, без шкоди для будь-якої вимоги про відшкодування збитків, які можуть бути стягнуті на підставі статті 74.
У відповідності до ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
У відповідності до ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. При цьому штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання, а пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно із ч. 4 ст. 231 ГК України, розмір штрафних санкцій встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому, розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Відносно нарахування пені в іноземній валюті, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 99 Конституції України грошовою одиницею України є гривня. При цьому Основний Закон не встановлює заборони щодо можливості використання в Україні грошових одиниць іноземних держав.
Відповідно до статті 192 Цивільного кодексу України іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.
Отже відповідно до чинного законодавства гривня має статус універсального платіжного засобу, який без обмежень приймається на всій території України, однак обіг іноземної валюти обумовлений вимогами спеціального законодавства України.
Згідно зі статтею 524 Цивільного кодексу України зобов'язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті.
Відповідно до статті 533 Цивільного кодексу України грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.
Аналіз наведених правових норм свідчить про те, що гривня як національна валюта є єдиним законним платіжним засобом на території України. Сторони, якими можуть бути як резиденти, так і нерезиденти, які перебувають на території України, у разі укладення цивільно-правових угод, які виконуються на території України, можуть визначити в грошовому зобов'язанні грошовий еквівалент в іноземній валюті.
Відсутня заборона на укладення цивільних правочинів, предметом яких є іноземна валюта, крім використання іноземної валюти на території України як засобу платежу або як застави, за винятком оплати в іноземній валюті за товари, роботи, послуги, а також оплати праці, на тимчасово окупованій території України.
Як вбачається заборони на виконання грошового зобов'язання в іноземній валюті, у якій воно зазначено у договорі, чинне законодавство не містить.
Тому як укладення правочинів, так і виконання договірних зобов'язань в іноземній валюті, зокрема позики, не суперечить чинному законодавству.
Суд має право ухвалити рішення про стягнення грошової суми в іноземній валюті. Аналогічні висновки Верховного Суду про можливість ухвалення судом рішення про стягнення боргу в іноземній валюті містяться у постановах Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі № 761/12665/14-ц, від 16.01.2019 у справах № 373/2054/16-ц, № 464/3790/16-ц та від 23.10.2019 у справі № 723/304/16-ц.
У Постанові ОП КГС ВС від 18 вересня 2020 року у справі №916/4693/15 наведено правові висновки з огляду на положення укладеного сторонами договору стосовно нарахування пені у гривні, а не іноземній валюті.
За матеріалами даної господарської справи №902/422/24 учасником правовідносин є нерезидент України, виконання судового рішення відбуватиметься на території іноземної держави.
Відповідно п. 7.2 Договору у разі порушення терміну оплати (повернення) грошових коштів прострочена сторона сплачує іншій стороні (на вимогу) неустойку у вигляді пені в розмірі 0,5% від неоплаченого в строк суми за кожен календарний день прострочки.
При цьому, вартість товару визначено у євро, тому суд вважає за можливе нарахування та стягнення пені у євро, з огляду на зміст договірних відносин сторін та статус відповідача, як іноземного суб'єкта господарювання.
Відсутні підстави для застосування визначених законодавством України обмежень щодо розміру нарахування пені подвійною облікової ставкою Національного Банку України, оскільки чинне законодавство не передбачає встановлення Національним банком України облікової ставки для іноземної валюти. Індексації внаслідок знецінення підлягає лише грошова одиниця України - гривня, іноземна валюта індексації не підлягає.
Такий висновок викладений в постанові Верховного Суду України від 01.04.2015 у справі № 909/660/14, а також у постановах Верховного Суду від 13.06.2018 у справі № 905/1923/16, від 13.07.2018 у справі № 916/2393/17, від 06.03.2019 у справі № 916/4692/15
Судом виявлено помилки у поданому позивачем розрахунку щодо правильного періоду її нарахування.
Суд зазначає, що позивачем не додано усіх платіжних доручень щодо проведених розрахунків за поставлений товар, згідно підписаного акту звірки розрахунків.
За змістом специфікацій оплата товару здійснюється Покупцем у розмірі 100% кожної партії товару по факту поставки товару (т. 1, а.с. 61-62).
Отже періодом оплати є наступний день з дати отримання товару, водночас позивачем не обґрунтовано початок нарахування пені з 15.12.2023 року.
Долучений до справи акт звірки розрахунків не надає суду можливості самостійно встановити дату отримання товару відповідачем за усіма поставками, з урахуванням виникнення обов'язку з проведення розрахунків лише за фактом отримання товару.
Як вбачається з акту звірки взаємних розрахунків за період з 01.12.2023 року по 13.03.2024 року та долучених міжнародних товарно-транспортних накладних позивачем здійснено наступні поставки товару:
- від 12.01.2024 року на суму 11 178,00 Євро, яка отримана 22.01.2024 року, дата оплати 23.01.2024 року;
- від 12.01.2024 року на суму 11 500,00 Євро, яка отримана 24.01.2024 року, дата оплати 25.01.2024 року;
- від 18.01.2024 року на суму 11 132,00 Євро, яка отримана 24.01.2024 року, дата оплати 25.01.2024 року;
- від 18.01.2024 року на суму 11 270,00 Євро, яка отримана 25.01.2024 року, дата оплати 26.01.2024 року;
- від 16.01.2024 року на суму 11 132,00 Євро, яка отримана 25.01.2024 року, дата оплати 26.01.2024 року;
- від 23.01.2024 року на суму 11 408,00 Євро, яка отримана 31.01.2024 року, дата оплати 01.02.2024 року;
- від 23.01.2024 року на суму 11 500,00 Євро, яка отримана 31.01.2024 року, дата оплати 01.02.2024 року (т. 1, а.с. 26-60).
Здійснивши розрахунок пені за ставкою 0,5 % згідно п. 7.2 Договору за кожною товарно-транспортною накладною у межах основного боргу, предмету позову та визначеного позивачем періоду розрахунку, судом отримано пеню в сумі:
- за накладною від 12.01.2024 року на суму 11 178,00 Євро за період прострочення з 24.01.2024 року по 04.04.2024 року пеня становить 4 024,08 Євро (11 178,00 x 0.5 x 72 : 100);
- за накладною від 12.01.2024 року на суму 11 500,00 Євро, за період прострочення з 26.01.2024 року по 04.04.2024 року пеня становить 4 025,00 Євро (11 500,00 x 0.5 x 70 : 100);
- за накладною від 18.01.2024 року на суму 11 132,00 Євро, за період прострочення з 26.01.2024 року по 04.04.2024 року пеня становить 3 896,20 Євро (11 132,00 x 0.5 x 70 : 100);
- за накладною від 18.01.2024 року на суму 11 270,00 Євро, за період прострочення з 27.01.2024 року по 04.04.2024 року пеня становить 3 888,15 Євро (11 270,00 x 0.5 x 69 : 100);
- за накладною від 16.01.2024 року на суму 11 132,00 Євро, за період прострочення з 27.01.2024 року по 04.04.2024 року пеня становить 3 840,54 Євро (11 132,00 x 0.5 x 69 : 100);
- за накладною від 23.01.2024 року на суму 11 408,00 Євро, за період прострочення з 02.02.2024 року по 04.04.2024 року пеня становить 3 593,52 Євро (11 408,00 x 0.5 x 63 : 100);
- за накладною від 23.01.2024 року на суму 11 500,00 Євро, за період прострочення з 02.02.2024 року по 04.04.2024 року пеня становить 3 622,50 Євро (11 500,00 x 0.5 x 63 : 100).
Загальний розмір обчисленої судом пені становить 26 889,99 Євро.
Водночас, суд відмовляє у задоволенні позову в частині вимог про стягнення пені в сумі 98 800,34 Євро.
Щодо розподілу судових витрат зі сплати судового збору суд зазначає наступне.
Як вбачається з позовної заяви (б/н від 12.04.2024 року) позивачем заявлено позовні вимоги про стягнення 204 604,33 Євро (що еквівалентно станом на 09.04.2024 року - 8 634 302,73 грн) заборгованості за Договором (CONTRACT) № 1/12/22-GF від 04.12.2023 року.
За подання позовної заяви до суду позивачем сплачено судовий збір в сумі 129 514,54 грн згідно платіжної інструкції № 133 від 10.04.2024 року.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Тому, судові витрати зі сплати судового збору в сумі 66 973,93 грн покладаються на відповідача; судові витрати зі сплати судового збору в сумі 62 540,61 грн слід залишити за позивачем.
Також, у позовній заяві (б/н від 12.04.2024 року) зазначено орієнтовний розмір витрат на правову допомогу в розмірі 50 000,00 грн.
В підтвердження надання правової допомоги додано договір про надання правової допомоги від 01.04.2024 року та свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю серії ВН № 000500 від 09.07.2019 року на ім'я Грабіка М.С.
Умовами договору узгоджено фіксований розмір гонорару в сумі 50 000,00 грн (п. 4.1.).
Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати, на професійну правничу допомогу.
Згідно із ч.ч. 1-3 ст. 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Частиною 4, 5 ст. 126 ГПК України встановлено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
В силу ч. 8 ст. 129 ГПК України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Представником позивача, на підтвердження обставин понесення витрат на професійну правничу допомогу надано Акт здачі-приймання робіт (надання послуг) від 23.04.2025 року, який підписано обома сторонами із визначеним переліком послуг у виді підготовки позовної заяви, супровід справи, участь у судових засіданнях, підготовка процесуальних документів.
Крім того, відповідні докази направлено відповідачу.
Суд вважає відповідні витрати співмірними з часом судового провадження, обсягом наданої правничої допомоги та долучених справи доказів.
Таким чином, понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу в сумі 50 000,00 грн є обґрунтованими та підтвердженими доказами.
Згідно із ч. 5 ст. 126 ГПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Частиною 6 ст. 126 ГПК України встановлено, що обов'язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Частиною 9 ст. 129 ГПК України визначено, що у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Суд враховує, що підставою звернення до суду стало порушення строків розрахунку саме зі сторони відповідача.
Приймаючи до уваги, що сума зазначених витрат підтверджується матеріалами справи, за відсутності клопотання відповідача про зменшення витрат на професійну правничу допомогу, суд дійшов висновку про необхідність покладення витрат на професійну правничу допомогу на відповідача пропорційно задоволеним вимогам в сумі 28 855,76 грн.
Судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 21 144,24 грн суд залишає за позивачем.
З приводу відшкодування відповідачем витрат на переклад документів, суд зазначає, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: пов'язані із залученням перекладачів.
У випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору (ч. 9 ст. 129 ГПК України).
З огляду на обставини виникнення спору з вини відповідача, судові витрати на залучення перекладача (т. 1 а.с. 234, 247) в сумі 27 280,00 грн (19 650,00 + 7 630,00) підлягають покладенню на відповідача повністю.
Керуючись ст. ст. 2, 3, 7, 8, 10-18, 42, 45, 46, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 80, 86, 91, 113, 118, 123, 126, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326, 327, ГПК України, суд -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з SC GREEN FARMING LTD SRL (Romania) (Register nr J20/405/2015 VAT. RO34489590 ADRESS: Eva, Paiata Garii, тr 1 Romania, Bank details IBAN R0730TPV340001373491 eu01, SWIFT code: OTPVROBUXXX) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІНКОНЦЕПТПОСТАЧ" (вул. Свободи, 81/49, м. Ямпіль, Могилів-Подільський район, Вінницька область, 24500, код - 43531827) 78 914,00 Євро - основного боргу за Договором (CONTRACT) № 1/12/22-GF від 04.12.2023 року, 26 889,99 Євро - пені, 66 973,93 грн - судових витрат по сплаті судового збору, 28 855,76 грн - судових витрат на професійну правничу допомогу, 27 280,00 грн - судових витрат, пов'язаних із залученням перекладачів.
3. Відмовити у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІНКОНЦЕПТПОСТАЧ" в частині вимог про стягнення з SC GREEN FARMING LTD SRL (Romania) 98 800,34 Євро - пені.
4. Судові витрати зі сплати судового збору в сумі 62 540,61 грн, 21 144,24 грн судових витрат на професійну правничу допомогу - залишити за позивачем.
5. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
6. Звернутися через Міністерство юстиції України до Міністерства юстиції Румунії (Ministry of Justice Department of International Law and Treaties Unit of judicial co-operation in civil and commercial matters) із судовим дорученням - проханням про вручення судових документів (Рішення господарського суду Вінницької області у справі № 902/422/24) відповідачу - SC GREEN FARMING LTD SRL (Romania), Register nr J20/405/2015 VAT. RO34489590 ADRESS: Eva, Paiata Garii, тr 1 Romania, в порядку, передбаченому Договором між Україною та Румунією про правову допомогу та правові відносини в цивільних справах від 30.01.2002 року.
7. Примірник рішення надіслати учасникам до електронних кабінетів у системі ЄСІТС та на електронні адреси, за їх відсутності - рекомендованим листом, з повідомлення про вручення поштового відправлення: позивачу - vinkonzept2023@ukr.net, представнику позивача адвокату Грабіку М.С. - ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідачу - office@greenfarmingltd.ro.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, особи, які не брали участь у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити рішення суду протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі апеляційної скарги до Північно-західного апеляційного господарського суду.
Повне рішення складено 05 травня 2025 р.
Суддя Міліціанов Р.В.
віддрук. прим.:
1 - до справи
2 - позивачу (вул. Свободи, 81/49, м. Ямпіль, Могилів-Подільський район, Вінницька область, 24500)
3- відповідачу (nr J20/405/2015 VAT. RO34489590 ADRESS: Eva, Paiata Garii, тr 1 Romania)