06 травня 2025 року м. Харків Справа № 922/4181/24
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Тихий П.В., суддя Плахов О.В. , суддя Шутенко І.А.
розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу апеляційну скаргу Комунального підприємства "Водоканал" Мереф'янської міської ради (вх.№365Х/1-43) на рішення Господарського суду Харківської області від 31.01.2025 (суддя К.В.Аріт, повне рішення складено 31.01.2025) у справі №922/4181/24
за позовом Державної екологічної інспекції у Харківській області, м.Харків,
до Комунального підприємства "Водоканал" Мереф'янської міської ради, м.Мерефа,
про стягнення 186234,29 грн, -
25.11.2024 року позивач - Державна екологічна інспекція у Харківській області звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до Комунального підприємства "Водоканал" Мереф'янської міської ради про стягнення шкоди, заподіяної державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства в розмірі 186234,29 грн.
Рішенням Господарського суду Харківської області від 31.01.2025 у справі №922/4181/24 позов задоволено повністю.
Стягнуто з Комунального підприємства "Водоканал" Мереф'янської міської ради на користь держави на р/р UA628999980333169331000020543, ГУК Харків обл/СТГ Мерефа/24062100, код ЄДРПОУ 37874947, для зарахування по коду бюджетної кваліфікації 24062100 "Грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності", в установі банку - Казначейство України (ЕАП), шкоду, заподіяну державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства в розмірі 186234,29 грн.
Стягнуто з Комунального підприємства "Водоканал" Мереф'янської міської ради на користь Державної екологічної інспекції у Харківській області судовий збір у розмірі 3028,00 грн.
Комунальне підприємство "Водоканал" Мереф'янської міської ради з рішенням господарського суду першої інстанції не погодилось, звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд прийняти апеляційну скаргу до розгляду Східного апеляційного господарського суду; рішення Господарського суду Харківської області від 31.01.2025 у справі №922/4181/24 скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити; стягнути з Позивача судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги на користь Комунального підприємства “Водоканал» Мереф'янської міської ради; розгляд апеляційної скарги здійснювати без участі представника Відповідача.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що стосовно стягнення шкоди, заподіяної державі внаслідок самовільного водокористування (підземні води) у розмірі 62903,64 грн. за період з 06.12.2019 року по 08.02.2021 рік, судом не досліджено, що державна реєстрація КП «ВОДОКАНАЛ» була здійснена 19.12.2019 року, але розпочало підприємство свою господарську діяльність лише з червня 2020 року після передачі майна від Харківської районної ради, (засновника та власника КП «Комуенерго»), яке до цього часу надавало послуги з централізованого водопостачання та водовідведення мешканцям Мереф'янської міської ради.
В зв'язку з чим апелянт вважає, що в діях КП «ВОДОКАНАЛ» відсутня вина та в діях відповідача не було умислу у заподіянні шкоди, а Відповідач після взяття на баланс майна розпочав дії, направлені на оформлення документів для отримання дозволу на спец водокористування, а тому стягнення шкоди за самовільне водокористування (підземних вод) у розмірі 62903,64 грн. за період з 06.12.2019 року по 08.02.2021 рік, є безпідставним.
Щодо стягнення шкоди за самовільне користування надрами (підземними водами) у розмірі 123330,65 грн. за період з 06.12.2019 року по 12.10.2021 рік, зазначає, що підприємство виробництвом фасованої води не займається, а фактичний забір води КП «ВОДОКАНАЛ», згідно звітів за формами 7ГР та 2ТП водгосп по підприємству, складає 198,5 куб.м. на добу (загалом з усіх водозаборів), тобто менше ніж 300 куб.м. на добу.
В зв'язку з чим вважає, що КП «ВОДОКАНАЛ» звільнений від обов'язку отримання спеціальних дозволів на користування надрами в силу приписів ст. 23 Кодексу України про надра, а тому стягнення судом першої інстанції шкоди у розмірі 123330,65 грн. є безпідставним. Зазначене також підтверджується висновками, викладеними у постанові Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 14.04.2021 року по справі №922/3488/19.
19.02.2025 системою автоматизованого розподілу судових справ між суддями для розгляду справи №922/4181/24 визначено колегію суддів Східного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя (суддя-доповідач) Тихий П.В., суддя Плахов О.В., суддя Терещенко О.І.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 24.02.2025 апеляційну скаргу Комунального підприємства “Водоканал» Мереф'янської міської ради на рішення Господарського суду Харківської області від 31.01.2025 у справі №922/4181/24 залишено без руху. Встановлено КП “Водоканал» Мереф'янської міської ради десятиденний строк з моменту отримання цієї ухвали на усунення встановлених при поданні апеляційної скарги недоліків, а саме надати до Східного апеляційного господарського суду докази надсилання копії апеляційної скарги позивачу.
03.03.2025 на виконання ухвали Східного апеляційного господарського суду від 24.02.2025 від Комунального підприємства “Водоканал» Мереф'янської міської ради через підсистему Електронний суд надіслав до суду клопотання про усунення недоліків (вх.№2736). До вказаного клопотання апелянт докази надсилання апеляційної скарги позивачу.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 10.03.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Комунального підприємства “Водоканал» Мереф'янської міської ради на рішення Господарського суду Харківської області від 31.01.2025 у справі №922/4181/24. Витребувано з Господарського суду Харківської області матеріали справи №922/4181/24. Ухвалено здійснювати розгляд апеляційної скарги Комунального підприємства “Водоканал» Мереф'янської міської ради на рішення Господарського суду Харківської області від 31.01.2025 у справі №922/4181/24 здійснювати у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи. Встановлено строк позивачу для подання відзиву на апеляційну скаргу.
11.03.2025 до Східного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №922/4181/24.
17.03.2025 через підсистему Електронний суд від Державної екологічної інспекції у Харківській області надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх.№3312), вона вважає, що апеляційна скарга відповідача є безпідставною, не обґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню, а рішення Господарського суду Харківської області від 31.01.2025 - законним та таким, що не підлягає скасуванню.
Згідно з витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.05.2025 у зв'язку з виходом у відставку судді Терещенко О.І. для розгляду справи №922/4181/24 призначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Тихий П.В., суддя Плахов О.В., суддя Шутенко І.А.
Клопотань від учасників справи про розгляд апеляційної скарги з їх повідомленням (викликом) до суду не надійшло.
Згідно із ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Судова колегія, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, дійшла до висновку про таке.
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання доручення Прем'єр-міністра України від 07.09.2021 №39200/1/1-21 та доручення Державної екологічної інспекції України від 14.09.2021 № 159 щодо здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю) за додержанням вимог природоохоронного законодавства підприємствами-забруднювачами водних ресурсів, зокрема Комунальним підприємством "Водоканал" Мереф'янської міської ради (далі КП "Водоканал"), керуючись ст.ст. 4,6,7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», Положенням про територіальні та міжрегіональні територіальні органи Держекоінспекції, затвердженого наказом Міністерства енергетики та захисту довкілля України 07.04.2020 № 230, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16.04.2020 за № 350/34633, з урахуванням наказу Державної екологічної інспекції у Харківській області (далі - Інспекція) від 23.09.2021р. №897/12-01 та направлення від 23.09.2021р. №897/12-01/03-04 здійснено позаплановий державний нагляд (контроль) за дотриманням вимог законодавства: про оцінку впливу на довкілля, про охорону і раціональне використання вод та відтворення водних ресурсів КП "Водоканал".
За результатами перевірки складено акт від 12.10.2021 року №897/12-01/03-04, яким зафіксовано наступне.
КП "Водоканал" зареєстровано за адресою: 62472, Харківська обл., Харківський р-н, місто Мерефа, вул. Дніпровська, 213.
Основним видом діяльності КП "Водоканал" є забір, очищення та постачання води (код КВЕД 36.00).
До перевірки директором КП "Водоканал" Лук'яновою А.Ю. представлено Рішення XXXVIII сесії Мереф'янської міської ради VIII скликання від 06.12.2019 «Про створення комунального підприємства «Водоканал» Мерефянської міської ради та затвердження його Статуту.
До перевірки також надано Статут КП "Водоканал" від 2019 року у відповідності до якого підприємство створено на майні Мереф'янської міської ради і перебуває в управлінні виконавчого комітету Мереф'янської міської ради.
Засновником та власником підприємства є Мереф'янська міська рада. Органом, який уповноважений управляти підприємством є виконавчий комітет Мереф'янської міської ради.
Підприємство створено з метою задоволення потреб громадян, населення, підприємств, організацій та установ, що мешкають та знаходяться на території Мереф'янської міської об'єднаної територіальної громади в постачанні теплової енергії, водопостачанні та водовідведенні, здійснення інших видів діяльності з метою одержання прибутку.
Під час здійснення перевірки встановлено наявність наступних дозвільних документів у сфері охорони навколишнього середовища, а саме КП "Водоканал" отримало дозвіл на спеціальне водокористування від 09.02.2021 №12/хр/49д-21, строком дії з 09.02.2021 по 09.02.2024 (мета водокористування: питні, санітарно-гігієнічні потреби; виробничі потреби; передача води населенню; передача води вторинним водокористувачам).
Відповідно до вказаного дозволу об'єктами водокористування підприємства є свердловини, із них 1 резервна, а саме свердловина розташована в м. Мерефа по вул. Кримській, 52; по вул. Залізничній, 12А; по вул. Шовководів, 13г; по вул.Воровського, 49; по вул, Озерянській, 38; по вул. Українки, 68; по вул.Бджілостанція, 34; в с. Селекційне Харківського району Харківської області по вул. Тепличній, 11А; очисні споруди біологічного очищення потужністю 131,4 тис м3/рік, які розташовані за межами м. Мерефа Харківського району Харківської області, скид стічних вод відбувається у р. Мерефа; очисні споруди типу «Біоплато» потужністю 43,8 тис м3/рік, які розташовуються за межами м. Мерефа Харківського району Харківської області, скид стічних вод відбувається до Біоплато; очисні споруди Мереф'янської міської ради, які розташовуються в межах м. Мерефа Харківського району Харківської області, скид стічних вод здійснюється до вигрібну; очисні споруди механічного очищення потужністю 146 тис м3/рік, які розташовуються у межах с. Селекційне Харківського району Харківської області, скид стічних вод відбувається до вигрібну.
Вищевказаним дозволом на спеціальне водокористування встановлений ліміт забору води усього - 749,272 м3/добу або 269,591 тис. м3/рік; ліміт використання води на власні потреби усього: 42,321 м3/добу або 15,313 тис. м3/рік.
Позивач зазначає, що не зважаючи на те, що КП "Водоканал" отримано дозвіл на спеціальне водокористування від 09.02.2021 № 12/хр/49д-21, строком дії з 09.02.2021 по 09.02.2024, вперше, КП "Водоканал" в період з 06.12.2019 (створення КП «ВОДОКАНАЛ» відповідно до Рішення XXXVIII сесії Мереф'янської міської ради VIII скликання) по 08.02.2021 здійснювало самовільний забір води з підземних джерел та скид за відсутності дозволу на спеціальне водокористування.
Позивач зазначає, що відповідно до дозволу на спеціальне водокористування від 09.02.2021 № 12/хр/49д-21, строком дії з 09.02.2021 по 09.02.2024 КП "Водоканал" здійснює забір води з підземних джерел (свердловин) із них 1 резервна, а саме з свердловини розташованої в по вул. Кримській, 52; по вул.Залізничній, 12А; по вул. Шовководів, 1Зг; по вул. Воровського, 49; по вул.Озерянській, 38; по вул. Українки, 68; по вул. Бджілостанція, 34 м. Мерефа; в с.Селекційне Харківського району Харківської області по вул. Тепличній,11А.
Позивач зазначає, що речові права на земельні ділянки, на яких розташовані вищевказані підземні джерела (артсвердловини) у КП "Водоканал" наразі відсутні.
Відповідності до дозволу на спеціальне водокористування від 09.02.2021 №12/хр/49д-21, строком дії з 09.02.2021 по 09.02.2024, КП "Водоканал" встановлений ліміт забору води усього - 749,272 мЗ/добу або 269,591 тис. мЗ/рік.
Спеціальний дозвіл на користування надрами (підземними водами) КП «ВОДОКАНАЛ» не отримано.
Таким чином, за твердженнями позивача КП "Водоканал" здійснює самовільний забір води з вищевказаних підземних джерел в період з 06.12.2019 по 12.10.2021 за відсутності спеціального дозволу на користування надрами (підземними водами).
Акт перевірки отримано особисто керівником підприємства 12.10.2021.
Водночас, керівником КП "Водоканал" в Акті зазначено, що заперечення до Акту №897/1201/0304 від 12.10.2021 будуть надані окремим листом.
В подальшому, на адресу КП "Водоканал" засобами поштового зв'язку направлено припис про усунення порушень вимог природоохоронного законодавства від 20.10.2021 №22/03-13.
З матеріалів справи вбачається, що позивачу від відповідача надійшов:
- лист від 28.10.2021 №94, згідно якого об'єм забору води забраної з підземних джерел (свердловин) в період з 06.12.2019 по 12.10.2021 становить 94 278,68 куб.м.
- лист від 28.10.2021 №94, згідно якого об'єм забору води забраної з підземних джерел (свердловин) в період з 22.05.2020 по 08.02.2021 становить 48 058,96 куб.м.
Позивачем на адресу КП "Водоканал" направлено претензії №293 від 28.12.2021 із розрахунком збитку, заподіяного державі внаслідок самовільного користування надрами (підземні води) у розмірі 123330,65 грн та №295 від 29.12.2021 із розрахунком збитку, заподіяного державі внаслідок самовільного водокористування (підземні води) у розмірі 62903,64 грн, які були отримані підприємством, про що свідчить відмітка у повідомленні про вручення.
Однак, відповідачем відповіді на претензії не надано.
В позовній заяві позивач вказує, що станом на день складання позовної заяви претензії позивача залишені відповідачем поза увагою, а вищевказані збитки у добровільному порядку не відшкодовано. Дії посадових осіб позивача щодо порядку проведення перевірки, складання акту перевірки, надання припису, складання розрахунку розміру збитків та пред'явлення претензій, щодо добровільного відшкодування шкоди, відповідачем в порядку адміністративного судочинства не оскаржувались.
Наведене стало підставою для звернення позивача з відповідним позовом до господарського суду про стягнення з відповідача шкоди, заподіяної державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства
Задовольняючи позовні вимоги про стягнення з Комунального підприємства "Водоканал" Мереф'янської міської ради на користь держави збитків за шкоду заподіяну державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства в розмірі 186234,29 грн., суд першої інстанції зазначив, що акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства №897/12-12-01/03-04 від 12.10.2021 є чинним, в судовому порядку не оскаржувався, а відповідачем належних доказів на підтвердження відсутності вини Комунального підприємства "Водоканал" Мереф'янської міської ради у заподіянні шкоди суду не надано.
Судова колегія, переглядаючи у апеляційному порядку оскаржуване судове рішення, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, зазначає про таке.
Відповідно до ст. 44 Водного Кодексу України водокористувачі зобов'язані: дотримуватись встановлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин та лімітів скидання забруднюючих речовин та санітарних вимог; здійснювати заходи щодо запобігання забрудненню водних об'єктів стічними водами; здійснювати спеціальне водокористування лише за наявності дозволу.
Частинами 1 та 2 статті 48 Водного кодексу України визначено, що спеціальне водокористування - це забір води з водних об'єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів. Спеціальне водокористування здійснюється юридичними і фізичними особами насамперед для задоволення питних потреб населення, а також для господарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських (у тому числі для цілей аквакультури) та інших державних і громадських потреб.
Статтею 49 Водного кодексу України встановлено, що спеціальне водокористування є платним та здійснюється на підставі дозволу на спеціальне водокористування.
В свою чергу, в преамбулі Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" вказано, що наведений Закон визначає правові, економічні та організаційні засади функціонування системи питного водопостачання, спрямовані на гарантоване забезпечення населення якісною та безпечною для здоров'я людини питною водою.
Статтею 15 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" визначено, що господарська діяльність у сфері питного водопостачання включає: централізоване питне водопостачання міст, інших населених пунктів; питне водопостачання за допомогою пунктів розливу питної води (в тому числі пересувних); виробництво фасованої питної води; питне водопостачання за допомогою індивідуальних та колективних установок (пристроїв) підготовки питної води.
Відповідно до статті 16 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" забезпечення споживачів питної води централізованим питним водопостачанням, а також за допомогою пунктів розливу питної води (в тому числі пересувних) або фасованою питною водою здійснюють підприємства питного водопостачання. Підприємство питного водопостачання провадить свою діяльність на підставі визначених документів, зокрема, дозволу на спеціальне водокористування або дозволу на користування надрами (у разі використання підземних вод).
Статтею 17 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" унормовано, що підприємство питного водопостачання провадить свою діяльність відповідно до порядку спеціального водокористування, пов'язаного із застосуванням водопровідних мереж, споруд, технічних пристроїв для забору води безпосередньо з водних об'єктів. Спеціальне водокористування здійснюється на підставі дозволу, який видається у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. У дозволі на спеціальне водокористування визначаються ліміти та строки спеціального водокористування. Строки спеціального водокористування встановлюються органом, який видає дозвіл на спеціальне водокористування. У разі використання підземних вод для питного водопостачання відповідне підприємство повинне одержати згідно з законом дозвіл на користування надрами.
Відповідно до частини 1 та частини 2 статті 49 Водного кодексу України, спеціальне водокористування є платним та здійснюється на підставі дозволу на спеціальне водокористування.
Дозвіл на спеціальне водокористування видається територіальними органами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства.
Відповідно до ст.110 Водного Кодексу України порушення водного законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно з законодавством України. Відповідальність за порушення водного законодавства несуть особи, винні у: забрудненні та засміченні вод, недотриманні умов дозволу або порушенні правил спеціального водокористування.
Відповідно до ст.19 Кодексу України про надра, надра надаються у користування підприємствам, установам, організаціям і громадянам лише за наявності у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр. Право на користування надрами засвідчується актом про надання гірничого відводу.
Відповідно до ст. 21 Кодексу України про надра, надра у користування для видобування підземних вод (крім мінеральних) і розробки родовищ торфу надаються без надання гірничого відводу на підставі спеціальних дозволів, крім випадків, передбачених ст. 23 цього Кодексу, що видаються після попереднього погодження з Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.
Так, відповідно до ст. 56 Кодексу України про надра основними вимогами в галузі охорони надр є: забезпечення повного і комплексного геологічного вивчення надр; додержання встановленого законодавством порядку надання надр у користування і недопущення самовільного користування надрами.
Згідно зі ст. 65 Кодексу України про надра порушення законодавства про надра тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову і кримінальну відповідальність згідно з законодавством України. Відповідальність за порушення законодавства про надра несуть особи, винні у самовільному користуванні надрами.
Згідно з ст. 111 Водного кодексу України підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи зобов'язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень водного законодавства, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України.
Відповідно до ст. 40 Закону України "Про охорону навколишнього середовища" використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов'язкових екологічних вимог, зокрема, здійснення заходів щодо запобігання псуванню, забрудненню, виснаженню природних ресурсів, негативному впливу на стан навколишнього природного середовища.
Згідно з ч. 1 ст. 41 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" передбачено відшкодування в установленому порядку збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.
Відповідно до ст. 38 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" в порядку спеціального використання природних ресурсів громадянам, підприємствам, установам І організаціям надаються у володіння, користування або оренду природні ресурси на підставі спеціальних дозволів, зареєстрованих у встановленому порядку, за плату для здійснення виробничої та іншої діяльності, а у випадках, передбачених законодавством України, - на пільгових умовах.
Згідно з приписами частини 4 статті 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.
Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі (ч.1 ст. 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища").
Відповідно до частин 4, 5 ст. 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів.
Як зазначає позивач, внаслідок дій відповідача в частині самовільного водокористування та самовільного користування надрами (підземні води), державі заподіяно шкоду в загальному розмірі 186234,29 грн., а саме
- самовільного водокористування (підземні води) у розмірі 62903,64 грн. за період з 06.12.2019 року по 08.02.2021 рік;
- самовільного користування надрами (підземними водами) у розмірі 123330,65 грн. за період з 06.12.2019 року по 12.10.2021 рік.
Матеріалами справи підтверджується та не заперечується відповідачем, що КП "Водоканал" в період з 06.12.2019 (створення КП «ВОДОКАНАЛ» відповідно до Рішення XXXVIII сесії Мереф'янської міської ради VIII скликання) по 08.02.2021 здійснювало самовільний забір води з підземних джерел та скид за відсутності дозволу на спеціальне водокористування.
Згідно з п.1.6 Роз'яснень Вищого Господарського суду України №02-5/744 від 27.06.2001 року «Про деякі питання вирішення спорів, пов'язаних із застосуванням законодавства про охорону навколишнього середовища», вирішуючи спір про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, господарському суду слід виходити з презумпції вини правопорушника. Отже позивач не повинен доводити наявність вини відповідача у заподіянні шкоди навколишньому природному середовищу, навпаки, відповідач повинен довести, що у діях його працівників відсутня вина у заподіянні шкоди.
Виходячи з положень ст. 1166 Цивільного Кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала; особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Наведене спростовує доводи апеляційної скарги відповідача про відсутність підстав для стягнення з нього шкоди за самовільне водокористування (підземні води) у розмірі 62903,64 грн. за період з 06.12.2019 року по 08.02.2021 рік, оскільки в його діях відсутній умисел.
Щодо самовільного користування надрами (підземними водами) за період з 06.12.2019 року по 12.10.2021 рік, колегія суддів вважає за необхідне зазначити про таке.
Статтями 16, 19, 21 Кодексу України про надра передбачено, що користування надрами, у тому числі видобування підземних прісних вод, здійснюється на підставі спеціального дозволу на користування надрами.
За самовільне використання водних ресурсів за відсутності дозвільних документів (спеціального дозволу на користування надрами (підземні води) передбачена відповідальність у вигляді відшкодування шкоди, розмір якої визначається за формулою відповідно до Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону і раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009 N 389.
Отже, чинним законодавством передбачено обов'язок отримання господарюючими суб'єктами як дозволу на спеціальне водокористування, так і спеціального дозволу на користування ділянкою надр. При цьому, спеціальний дозвіл на користування надрами дає право на видобування підземних вод, а дозвіл на спеціальне водокористування - право на їх використання.
Разом з тим, Кодекс України про надра передбачає випадки, за яких господарюючі суб'єкти мають право видобувати підземні води (крім мінеральних) без спеціального дозволу (стаття 21 Кодексу України про надра).
Статтею 23 Кодексу України про надра визначено, що землевласники і землекористувачі в межах наданих їм земельних ділянок мають право без спеціальних дозволів та гірничого відводу видобувати корисні копалини місцевого значення і торф загальною глибиною розробки до двох метрів, а також підземні води (крім мінеральних) для всіх потреб, крім виробництва фасованої питної води, за умови, що обсяг видобування підземних вод із кожного з водозаборів не перевищує 300 кубічних метрів на добу.
Тобто, вказана норма звільняє землевласників та землекористувачів від обов'язку отримувати саме спеціальний дозвіл на користування надрами за умови не перевищення добового ліміту видобування підземних вод із кожного з водозаборів 300 м3 на добу.
Видобування підземних вод без спеціального дозволу на користування надрами можливе у випадках здійснення видобування в межах наданих землевласникам і землекористувачам земельних ділянок, при видобуванні підземної води для власних господарсько-побутових потреб, нецентралізованого та централізованого (крім виробництва фасованої питної води) господарсько-питного водопостачання, а також коли продуктивність водозаборів підземних вод не перевищуватиме 300 кубічних метрів на добу.
Відповідно до приписів статті 1 Водного кодексу України: водозабір - споруда або пристрій для забору води з водного об'єкта; ліміт забору води - граничний обсяг забору води з водних об'єктів, який встановлюється в дозволі на спеціальне водокористування.
Таким чином, враховуючи положення статті 1 Водного кодексу України, кожна із артезіанських свердловин, з яких Відповідач здійснює видобування води, є спорудою для забору води з підземного водного об'єкта, відповідно є водозабором.
Так, КП «ВОДОКАНАЛ» надає послуги з водопостачання та водовідведення мешканцям Мереф'янської міської ради, засновником та власником якого є Мереф'янська міська рада.
Колегія суддів зазначає, що з Акту перевірки №897/1201/0304 від 12.10.2021 не вбачається, що позивачем при проведенні перевірки зафіксовано перевищення ліміту забору води 300 куб.м. на добу, що потребувало б отримання відповідачем дозволу на користування надрами (підземними водами).
Державною екологічною інспекцією у Харківській області в Акту перевірки №897/1201/0304 від 12.10.2021 лише вказано, що: «Інформацію стосовно кількості забраної води КП «ВОДОКАНАЛ» з підземних джерел (артсвердловин) та кількість прийнятих стоків до наявних очисних споруд, у т.ч. зазначених у пункті 1 опису виявлених порушень вимог законодавства уніфікованої форми Акту перевірки складеного за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства y сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, в період з 06.12.2019 по 08.02.2021 до перевірки не представлено. На моменті проведення перевірки директором КП «ВОДОКАНАЛ» Лук'яновою А.Ю. зазначалось, що підприємство звітує за формою 2Т водгосп, але вказані звіти до перевірки не були представлені.».
Проте такі звіти надіслані відповідачем позивачу разом із запереченнями на Акт перевірки №897/1201/0304 від 12.10.2021, на які посилається сам позивач додавши до матеріалів справи (т.1 а.с.79-81).
В подальшому відповідачем надано до матеріалів справи відповідні звіти. Зокрема, КП «ВОДОКАНАЛ» вказує, підприємство виробництвом фасованої води не займається, а фактичний забір води КП «ВОДОКАНАЛ», згідно звітів за формами 7ГР та 2ТП водгосп по підприємству, складає 198,5 куб.м. на добу (загалом з усіх водозаборів), тобто менше ніж 300 куб.м. на добу.
Крім того, колегія суддів звертає увагу, що відповідно до ст. 83 Земельного Кодексу України - землі, які належать на праві власності територіальним громадам є комунальною власністю, У комунальній власності перебувають: усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної і державної власності; земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об'єкти нерухомого майна комунальної власності незалежно від місця їх розташування.
Виходячи з вищенаведеного вбачається, що земельні ділянки, на яких розташовані об'єкти комунального майна (споруди і об'єкти КП «ВОДОКАНАЛ») знаходяться у комунальній власності Мереф'янської міської ради, а тому КП «ВОДОКАНАЛ» є землекористувачем земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти централізованого водопостачання (свердловини), що також підтверджується листом Мереф'янської міської ради від 12.06.2020р. №2120, який додано відповідачем до матеріалів справи.
З огляду на викладене, колегія суддів зазначає, що КП «ВОДОКАНАЛ» звільнений від обов'язку отримання спеціальних дозволів на користування надрами в силу приписів ст. 23 Кодексу України про надра, а відтак позовні вимоги про стягнення шкоди за самовільне користування надрами (підземними водами) у розмірі 123330,65 грн. є безпідставним.
За таких обставин, колегія суддів зазначає, що рішення суду першої інстанції в частині стягнення з відповідача на користь позивача шкоди за самовільне користування надрами (підземними водами) у розмірі 123330,65 грн. за період з 06.12.2019 року по 12.10.2021 рік підлягає скасуванню, а в позові в цій частині слід відмовити.
Інші доводи апеляційної скарги відповідача не знайшли своє підтвердження в матеріалах справи.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів Скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, позиція суду апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006). Зокрема, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.
Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Доводи апеляційної скарги Комунального підприємства "Водоканал" Мереф'янської міської частково знайшли своє підтвердження в матеріалах справи у зв'язку з чим рішення підлягає частковому скасуванню з ухваленням нового рішення у відповідній частині.
Відповідно до пп. б), в) пункту 4 частини 1 статті 282 Господарського процесуального кодексу України, у постанові має бути зазначений новий розподіл судових витрат у разі скасування чи зміни рішення.
Враховуючи, що колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення апеляційної скарги відповідача, судові витрати, понесені відповідачем в силу приписів статті 129 Господарського процесуального кодексу України, підлягають частковому відшкодування за рахунок позивача.
Керуючись статтями 129, 269, ст.275, 277, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Комунального підприємства "Водоканал" Мереф'янської міської ради задовольнити частково.
Рішення Господарського суду Харківської області від 31.01.2025 у справі №922/4181/24 скасувати в частині стягнення з Комунального підприємства "Водоканал" Мереф'янської міської ради на користь держави шкоди, заподіяної державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства, а саме самовільного користування надрами (підземними водами), у розмірі 123330,65 грн.
Ухвалити в цій частині нове рішення, яким в позові відмовити.
В решті рішення залишити без змін.
Стягнути з Державної екологічної інспекції у Харківській області (адреса: 61166, м.Харків, вул.Бакуліна, 6; код ЄДРПОУ 37999518; на р/р UA878201720343150002000081164, УК ДКСУ у м. Києві, МФО 820172) на користь Комунального підприємства "Водоканал" Мереф'янської міської ради (адреса: 62472, Харківська обл., Харківський р-н., м.Мерефа, вул. Дніпровська, 213; код ЄДРПОУ 43417659) 2406,29 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.
Видати наказ.
Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту до Верховного Суду у порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України.
Головуючий суддя П.В. Тихий
Суддя О.В. Плахов
Суддя І.А. Шутенко