ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
06 травня 2025 року Справа № 918/120/25
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Крейбух О.Г., суддя Юрчук М.І. , суддя Тимошенко О.М.
без виклику (повідомлення) учасників справи
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія" на ухвалу Господарського суду Рівненської області, постановлену 26.03.2025 у справі № 918/120/25
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія"
до відповідача Фізичної особи - підприємця Ящука Василя Миколайовича
про стягнення 12 785,63 грн
У провадженні Господарського суду Рівненської області знаходиться справа № 918/120/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія" до відповідача Фізичної особи - підприємця Ящука Василя Миколайовича про стягнення 12 785,63 грн.
Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 26.03.2025 зупинено провадження у справі № 918/120/25 до припинення перебування відповідача у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан.
Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія", не погоджуючись з постановленою ухвалою, звернувся до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу Господарського суду Рівненської області від 26.03.2025 про зупинення провадження у справі № 918/120/25 скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для подальшого розгляду.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає:
- зупиняючи провадження у справі № 918/120/25, суд першої інстанції поклав в основу копію посвідчення офіцера, з якого вбачається, що ОСОБА_1 перебуває на військовій службі в ЗСУ, та довідку об'єднаного міського територіального центу комплектування та соціальної підтримки Рівненської області від лютого 2025 року про відрядження відповідача;
- із змісту оскаржуваної ухвали вбачається, що відповідач на попереднє судове засідання у цій справі не з'явився подавши клопотання про його відкладення;
- тобто відклавши розгляд справи, суд першої інстанції надав можливість забезпечити власну явку відповідача, якою останній скористався;
- в судовому засіданні, яке відбулось 26.03.2025 представник ТОВ "РОЕК" виступив з вступним словом, щодо позовних вимог, відповідач у справі ФОП Ящук В.М надав свої заперечення, щодо заявлених до нього позовних вимог та скористався правом надати запитання представнику позивача;
- однак 26.03.2025 суд першої інстанції з власної ініціативи виніс ухвалу про зупинення провадження у справі;
- зупиняючи провадження у справі, суд першої інстанції не звернув увагу на те, що копія посвідчення офіцера, довідка про відрядження від лютого 2025 року не підтверджують наявності підстав для зупинення провадження у справі, які передбачені пунктом 3 ч. 1 ст. 227 ГПК України, оскільки у ній відсутня інформація про те, що військова частина, в якій проходить військову службу ФОП Ящук Василь Миколайович, переведена на воєнний стан або залучена до ведення бойових дій та проведення антитерористичної операції, що є обов'язковою умовою при вирішенні питання про зупинення провадження з підстав, передбачених пунктом 3 частиною 1 статті 227 ГПК України.
За наведених обставин скаржник вважає, що висновки суду першої інстанції про наявність підстав для зупинення провадження у справі є помилковими, у зв'язку з чим ухвала Господарського суду Рівненської області від 26.03.2025 про зупинення провадження у справі № 918/120/25 підлягає скасуванню.
Автоматизованою системою діловодство суду, протокол від 07.04.2025, для розгляду справи № 918/120/25 визначено колегію суддів у складі: Крейбух О.Г. головуючий суддя, Розізнана І.В., Тимошенко О.М.
Листом № 918/120/25/1950/25 від 08.04.2025 матеріали справи № 918/120/25 витребувано з Господарського суду Рівненської області.
10.04.2025 до суду апеляційної інстанції надійшли матеріали справи № 918/120/25.
Відповідно до п. 12 ч. 1 ст. 255 ГПК України, окремо від рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції: про зупинення провадження у справі.
Згідно з ч. 1 ст. 271 ГПК України, апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
У відповідності до ч. 2 ст. 271 ГПК України, апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 8, 9, 12, 18, 31, 32, 33, 34 частини першої статті 255 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Оскільки скаржник оскаржує ухвалу про зупинення провадження у справі, тому з урахуванням п. 12 ч. 1 ст. 255, ч. 2 ст. 271 ГПК України, розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія" здійснюється судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Частиною 13 ст. 8 ГПК України визначено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 14.04.2025 (Крейбух О.Г. головуючий суддя, судді Розізнана І.В., Тимошенко О.М.) відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія" на ухвалу Господарського суду Рівненської області від 26.03.2025 про зупинення провадження у справі № 918/120/25, в порядку письмового провадження без призначення судового засідання та без повідомлення учасників справи /а.с. 74/.
У зв'язку з перебуванням судді Розізнаної І.В. у відпустці у період з 05.05.2025 по 09.05.2025 включно проведено повторний автоматизований розподіл судової справи № 918/120/25 між суддями, протокол від 05.05.2025, яким визначено для розгляду справи колегію суддів у складі: Крейбух О.Г. головуючий суддя, Юрчук М.І., Тимошенко О.М.
Статтею 269 ГПК України встановлено, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Розглянувши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, суд
В лютому 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія" звернулось до Господарського суду Рівненської області з позовом до відповідача Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення 12 785,63 грн.
Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 11 лютого 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження. Судове засідання призначено на 26 лютого 2025 року.
Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 26 лютого 2025 року розгляд справи відкладено до 26.03.2025.
Поряд з цим, 26 лютого 2025 року після судового засідання від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку із перебуванням останнього у службовому відрядженні.
В обгрунтування клопотання клопотання ОСОБА_1 зазначає, що він є діючим військовослужбовцем, призваний на військову службу за мобілізацією 07.03.2022. Станом на момент подання клопотання ОСОБА_1 проходить службу в ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується відмітками в посвідченні офіцера та з 25.02.2025 по 28.02.2025 був направлений у відрядження до військової частини НОМЕР_1 АДРЕСА_1 , у зв'язку з чим не має можливості взяти участь в судовому засіданні 26.03.2025, та просить відкласти розгляд справи № 918/120/25 на іншу дату.
До клопотання відповідачем долучено копію посвідчення офіцера, згідно з яким відповідач перебуває на військовій службі в ІНФОРМАЦІЯ_2 від 25 лютого 2025 року № 4 про відрядження ОСОБА_1 на 4 дні, з 25.02.2025 по 28.02.2025 для передачі техніки.
За наведених обставин Господарський суд Рівненської області ухвалою від 26.03.2025 зупинив провадження у справі № 918/120/25 до припинення перебування відповідача у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан на підставі п. 3 ч. 1 ст. 227, п. 2 ч. 1 ст. 229 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом при винесенні ухвали норм процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задоволити, а оскаржувану ухвалу скасувати, виходячи з наступного.
Порядок та умови зупинення провадження у справі врегульовано нормами ст. 227, 228 ГПК України, в яких наведено вичерпний перелік підстав, за яких суд, відповідно, зобов'язаний та має право зупинити провадження у справі.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 227 ГПК України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у випадках перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
Зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення судом вчинення процесуальних дій під час судового розгляду із визначених у законі об'єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи і щодо яких неможливо передбачити їх усунення (постанова Верховного Суду від 13.04.2023 у справі № 914/2150/18).
Обов'язок суду зупинити провадження у справі зумовлений об'єктивною неможливістю її розгляду, викликаний наявністю однієї із передбачених у законі обставин, які перешкоджають розглядові справи, коли зібрані докази не дозволяють встановити та оцінити певні обставини (факти), які є предметом судового розгляду. Для вирішення питання про зупинення провадження у справі суд у кожному випадку повинен з'ясовувати, чим обумовлюється неможливість розгляду справи.
Для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному випадку повинен з'ясовувати, чим обумовлюється неможливість розгляду такої справи.
Необґрунтоване зупинення провадження у справі призводить до затягування строків її розгляду і перебування в стані невизначеності учасників процесу, що свідчить про порушення положень ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), що покладає на національні суди обов'язок здійснити швидкий та ефективний розгляд справ упродовж розумного строку. Порушення права на розгляд справи упродовж розумного строку було неодноразово предметом розгляду Європейським судом з прав людини у справах проти України.
У зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п.20 ч.1 ст.106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану", Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 строком на 30 діб.
Надалі строк дії воєнного стану неодноразово продовжувався Указами Президента України та продовжений до цього часу.
Згідно з п. 2 наведеного Указу військовому командуванню (Генеральному штабу Збройних Сил України, ІНФОРМАЦІЯ_3 , командуванням видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, управлінням оперативних командувань, командирам військових з'єднань, частин Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України) разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування наказано запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України "Про правовий режим воєнного стану" заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.
Зміст правового режиму воєнного стану, порядок його введення та скасування, правові засади діяльності органів державної влади, військового командування, військових адміністрацій, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій в умовах воєнного стану, гарантії прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб, визначені нормами Закону України "Про правовий режим воєнного стану".
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Статтею 16 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" визначено, що за рішенням Ради національної безпеки і оборони України, введеним у дію в установленому порядку Указом Президента України, утворені відповідно до законів України військові формування залучаються разом із правоохоронними органами до вирішення завдань, пов'язаних із запровадженням і здійсненням заходів правового режиму воєнного стану, згідно з їх призначенням та специфікою діяльності.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про оборону України" військове формування - створена відповідно до законодавства України сукупність військових з'єднань і частин та органів управління ними, які комплектуються військовослужбовцями і призначені для оборони України, захисту її суверенітету, державної незалежності і національних інтересів, територіальної цілісності і недоторканності у разі збройної агресії, збройного конфлікту чи загрози нападу шляхом безпосереднього ведення воєнних (бойових) дій.
Воєнні дії - це організоване застосування сил оборони та сил безпеки для виконання завдань з оборони України; бойові дії - форма застосування з'єднань, військових частин, підрозділів (інших сил і засобів) Збройних Сил України, інших складових сил оборони, а також поліції особливого призначення Національної поліції України для вирішення бойових (спеціальних) завдань в операціях або самостійно під час відсічі збройної агресії проти України або ліквідації (нейтралізації) збройного конфлікту, виконання інших завдань із застосуванням будь-яких видів зброї (озброєння) (ст. 1 Закону України "Про оборону України").
Згідно із ч. 1 ст. 1 Закону України "Про Збройні Сили України" Збройні Сили України - це військове формування, на яке відповідно до Конституції України покладаються оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності.
З'єднання, військові частини і підрозділи Збройних Сил України відповідно до закону можуть залучатися до здійснення заходів правового режиму воєнного і надзвичайного стану, безпеки та захисту критичної інфраструктури, здійснення заходів щодо поводження з військовополоненими в особливий період, заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях, організації та підтримання дій руху опору, проведення військових інформаційно-психологічних операцій, боротьби з тероризмом і піратством, заходів щодо здійснення захисту життя, здоров'я громадян та об'єктів (майна) державної власності за межами України, забезпечення їх безпеки та евакуації (повернення), посилення охорони державного кордону, захисту суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні та на континентальному шельфі та їх правового оформлення, забезпечення безпеки національного морського судноплавства України у відкритому морі чи в будь-якому місці поза межами юрисдикції будь-якої держави, заходів щодо запобігання розповсюдженню зброї масового ураження, протидії незаконним перевезенням зброї і наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів у відкритому морі, ліквідації надзвичайних ситуацій природного і техногенного характеру, кризових ситуацій, надання військової допомоги іншим державам, а також брати участь у міжнародному військовому співробітництві, міжнародних антитерористичних, антипіратських та інших міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки на підставі міжнародних договорів України та в порядку і на умовах, визначених законодавством України.
Структура Збройних Сил України визначена ст. 3 Закону України "Про Збройні Сили України", відповідно до якої Збройні Сили України організаційно складаються з органів військового управління, з'єднань, військових частин, вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти, установ та організацій.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України "Про Збройні Сили України" особовий склад Збройних Сил України складається з військовослужбовців і працівників Збройних Сил України.
Згідно зі ст. 2 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави (ч. 1 ст. 2 ГПК України).
До основних засад господарського судочинства віднесено розумність строків розгляду справи судом, пропорційність, диспозитивність, змагальність сторін (ч. 3 ст. 2 ГПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 76 ГПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Суд першої інстанції, зупиняючи провадження у справі, дійшов висновку, що відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 227 ГПК України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у випадку перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
Виходячи зі змісту п. 3 ч. 1 ст. 227 ГПК України процесуальний закон пов'язує необхідність зупинення провадження у справі з фактом перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
Аналогічні норми закріплені і в Цивільному процесуальному кодексі України (далі - ЦПК України), і в Кодексі адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Так, у постановах Верховного Суду від 27.02.2023 у справі № 380/7845/21, від 31.05.2023 у справі №160/1543/21 висловлено позицію про те, що для вирішення питання про зупинення провадження недостатньо самого факту введення воєнного стану і формального перебування сторони у складі ЗСУ, оскільки не кожен структурний елемент в складі ЗСУ переведений на воєнний стан, тобто виконує бойові завдання у зоні бойових дій.
У постановах Верховного Суду від 29.03.2023 у справі № 756/3462/20, від 14.02.2024 у справі № 466/8799/22 висловлено правову позицію про те, що згідно з п. 12 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10.12.2008 № 1153/2008, встановлення відносин військовослужбовців, які проходять військову службу за призовом, оформлюється письмовими наказами по особовому складу.
Апеляційний суд також враховує, що у постановах Верховного Суду від 09.11.2022 у справі № 753/19628/17 та в ухвалах Верховного Суду від 14.12.2022 у справі № 757/5240/16-ц, від 29.08.2022 у справі № 461/5209/19, від 17.01.2023 у справі № 501/1699/17, від 09.05.2023 у справі № 906/5671/21, викладено правову позицію щодо застосування п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України, відповідно до якої підставою для зупинення провадження у справі є перебування сторони у складі Збройних Сил України у військовій частині, яка переведена на воєнний стан та виконує бойові завдання у зоні бойових дій. Таких же висновків дійшов і КАС України (застосування п. 5 ч. 1 ст. 236 КАС України), зокрема, у постанові від 25.04.2024 у справі № 852/2а-1/24.
Відповідно до ч. 4 ст. 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Отже аналіз викладеного дає підстави для висновку, що для зупинення провадження у справі на підставі п. 3 ч. 1 ст.227 ГПК України необхідно надати докази перебування заявника у складі Збройних Сил України у військовій частині, яка переведена на воєнний стан і виконує бойові завдання у зоні бойових дій.
Однак колегією суддів встановлено, що відповідачем не надано жодних доказів про те, що військова частина, в якій він проходить військову службу, переведена на воєнний стан і про залучення відповідача до виконання бойових завдань у зоні бойових дій.
Крім того відповідач не звертався до суду першої інстанції з клопотанням про зупинення провадження у справі, а просив лише відкласти розгляд справи на іншу дату, у зв'язку з відрядженням на 4 дні з 25.02.2025 по 28.02.2025 у військову частину НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 для передачі техніки.
Зупиняючи апеляційне провадження у справі, суд першої інстанції вищезазначених обставин не врахував та дійшов передчасного висновку про зупинення провадження у справі № 918/120/25 відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 227 ГПК України, про що вірно зауважує скаржник в апеляційній скарзі.
Вказані висновки також узгоджуються з правовою позицією Касаційного господарського суду, викладеною в постановах від 30.08.2024 у справі № 906/855/22, від 11.03.2025 у справі № 904/4027/22.
За змістом ч. 3 ст. 271 ГПК України у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвали, зокрема, про зупинення провадження у справі, справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.
У відповідності до п. 6 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 280 ГПК України, підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи.
З огляду на вищевикладене, в силу п. 1 ч. 1 ст. 280 ГПК України ухвала Господарського суду Рівненської області від 26.03.2025 у справі № 918/120/25 підлягає скасуванню з направленням цієї справи до Господарського суду Рівненської області для продовження розгляду.
У зв'язку зі скасуванням ухвали господарського суду та передачею справи на розгляд до суду першої інстанції, розподіл сум судового збору повинен бути здійснений судом першої інстанції за результатами розгляду ним справи згідно із загальними правилами ст. 129 ГПК України.
Відповідно до ч. 4, 5 ст. 240 ГПК України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Оскільки розгляд справи відбувався без повідомлення (виклику) учасників справи, тому у відповідності до ч. 4, 5 ст. 240 ГПК України датою ухвалення цієї постанови є дата складення її повного тексту.
Керуючись ст. 269, 271, 273, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північно-західний апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія" на ухвалу Господарського суду Рівненської області від 26.03.2025 у справі № 918/120/25 задоволити.
2. Ухвалу Господарського суду Рівненської області від 26.03.2025 у справі № 918/120/25 скасувати.
3. Справу № 918/120/25 направити для продовження розгляду до Господарського суду Рівненської області.
4. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення.
Повну постанову складено "06" травня 2025 р.
Головуючий суддя Крейбух О.Г.
Суддя Юрчук М.І.
Суддя Тимошенко О.М.