ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
про відкриття апеляційного провадження
05 травня 2025 року м. ОдесаСправа № 916/3972/24
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Богацької Н.С.
суддів: Діброви Г.І., Принцевської Н.М.
розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Господарського суду Одеської області від 17.02.2025, ухвалене суддею Лічманом Л.В., м. Одеса, повний текст складено 05.03.2025
у справі № 916/3972/24
за позовом: Акціонерного товариства «Прокредит банк»
до відповідачів:
1. Виробничо-торгівельної фірми «Зернопродукт» у вигляді ТОВ,
2. ОСОБА_1 ,
3. Товариства з обмеженою відповідальністю «Харвест 7»,
про: стягнення 13 134 566,87 грн,
Рішенням Господарського суду Одеської області від 17.02.2025 у справі № 916/3972/24 позов Акціонерного товариства «Прокредит банк» задоволено, стягнуто солідарно з Виробничо-торгівельної фірми «Зернопродукт» у вигляді ТОВ, ОСОБА_1 та Товариства з обмеженою відповідальністю «Харвест 7» на користь Акціонерного товариства «Прокредит банк» 13134566,87 грн заборгованості за кредитними договорами, а також по 52538,27 грн судового збору.
Не погодившись з рішенням суду, ОСОБА_1 подав на нього апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Разом з апеляційною скаргою скаржником заявлено клопотання про зменшення розміру судового збору на підставі п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір».
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 07.04.2025 вищевказану апеляційну скаргу залишено без руху на підставі ч. 2 ст. 260 ГПК України, як таку, що не відповідає вимогам п. 2 та 3 ч. 3 ст. 258 ГПК України (до скарги не було додано доказів сплати судового збору, а також доказів надсилання її копії Виробничо-торгівельній фірмі «Зернопродукт» у вигляді ТОВ.
Щодо клопотання скаржника про зменшення розміру судового збору, колегія суддів зазначила, що надані ним документи (витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та довідки Банку про наявність рахунків) не можуть повністю та достовірно відображати розмір всіх доходів скаржника за попередній календарний рік, і констатувати той факт, що їх сукупність не перевищує 5% від розміру судового збору.
При цьому, колегія суддів звертала увагу скаржника на те, що документом, який відображає всю суму доходу відповідача за попередній календарний рік може бути, зокрема, довідка про суми виплачених доходів та утриманих податків, яка формується на підставі відомостей, що містяться у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (постанова Верховного Суду від 29.09.2021 у справі № 160/12251/20).
17.04.2025 від ОСОБА_1 надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги, до якої додані докази направлення скарги іншому учаснику справи, а саме опис вкладення на ім'я Виробничо-торгівельної фірми «Зернопродукт» у вигляді ТОВ.
Крім того, скаржником повторно заявлено клопотання про зменшення розміру судового збору на підставі п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» до 5% річного доходу ОСОБА_1 за 2024 рік.
До вищевказаного клопотання заявником додано, зокрема: довідку Пенсійного фонду форми ОК-5 та відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 17.04.2025 задоволено клопотання скаржника та зменшено суму судового збору за подання апеляційної скарги, встановлено скаржнику строк для виконання вимог цієї ухвали в частині сплати судового збору протягом 10 днів з дня вручення копії цієї ухвали.
29.04.2025 від ОСОБА_1 надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги, до якої додано квитанцію від 25.04.2025 на суму 10294,60 грн.
Розглянувши отримані матеріали, колегія суддів зазначає наступне.
Суд за клопотанням такого скаржника може, зокрема, зменшити розмір судового збору на підставі, зазначеній у ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір», якщо розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.
Водночас, з аналізу ж ст. 8 Закону України "Про судовий збір" чітко вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію "суд, враховуючи майновий стан сторони, може…", тим самим визначив, що по-перше, питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, які не зазначені в статті 5, або у справах із предметом спору, не охопленим статтею 5, є правом, а не обов'язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення; по-друге, що застосування таких виключень із загального правила щодо сплати судового збору здійснюється саме з огляду на майновий стан сторони.
У постанові Верховного Суду від 12.03.2021 у справі №912/1061/20 наведено висновок про застосування норм права про те, що відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, а також звільнення від його сплати або зменшення його розміру з підстав, передбачених статтею 8 Закону України "Про судовий збір", є прерогативою суду, який вирішує питання відкриття провадження (прийняття заяви, скарги тощо). Зазначені норми є диспозитивними і встановлюють не обов'язок, а право суду на власний розсуд звільнити особу від сплати судового збору (відстрочити, розстрочити його сплату або зменшити його розмір).
Суд наділений повноваженнями зменшити тягар судових витрат для особи, яка до нього звертається. Водночас конструкція частин першої, другої статті 8 Закону України "Про судовий збір" дає підстави для висновку, що зменшення тягаря судових витрат, якого зазнає сторона, є не обов'язком суду, а знаходиться у межах суддівського розсуду, який може бути реалізований за наявності певних обставин.
До того ж стосовно сплати судового збору законодавець визначив вичерпний перелік умов, за наявності яких можливе зменшення тягаря тих судових витрат, яких зазнає сторона. Зокрема, особа, яка звертається до суду, має право подати відповідне клопотання, у якому навести обставини щодо її майнового стану, за наявності підстав, з якими закон пов'язує можливість реалізації судом повноважень зменшити тягар судових витрат стосовно сплати судового збору. Такі обставини мають бути підтверджені належними, допустимими, достатніми та достовірними доказами.
При цьому, ГПК України покладає на суд обов'язок розглянути заявлені сторонами клопотання та з врахуванням кожного окремого випадку навести мотиви щодо їх задоволення чи відмови у їх задоволенні відповідно до норм чинного законодавства.
Визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Доказами рівня майнового стану можуть бути документи, які підтверджують скрутний майновий стан особи, що, відповідно, унеможливлює сплату нею судових витрат. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини можуть бути підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати (аналогічні висновки зроблені Верховним Судом у постановах від 20.02.2020 у справі №420/1582/19, від 17.09.2020 у справі №460/3138/19 тощо).
Питання перевірки реальної спроможності заявника сплатити судовий збір набуває особливої актуальності та має детально перевірятися судами у випадку, якщо заявники ставлять питання про звільнення, зменшення та/чи розстрочення/відстрочення сплати судового збору. За наявності таких питань суди повинні вказувати, які конкретно докази заявник має надати на підтвердження факту свого незадовільного майнового стану, у разі якщо наданих доказів недостатньо або вони не є належними.
Як зазначено у постановах Верховного Суду від 21.10.2022 у справі №905/1059/21, від 30.11.2022 у справі №905/1060/21, від 02.02.2023 у справі №320/2083/21, оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (рішення ЄСПЛ у справах: "Княт проти Польщі" ("Kniat v. Poland") від 26 липня 2005 року; "Єдамскі та Єдамска проти Польщі" ("Jedamski and Jedamska v. Poland") від 26 липня 2005 року).
Отже, відповідно до наведених вище положень законодавства та висновків Верховного Суду, саме скрутний майновий стан сторони, на підтвердження якого заявником надані відповідні документи, може бути підставою для задоволення судом клопотання про звільнення його від сплати судового збору, зменшення розміру судового збору, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору.
При цьому, зменшення розміру судового збору є правом суду, а не обов'язком, а відповідні норми закону - диспозитивними, а не імперативними. Цими ж нормами передбачено, що зменшення розміру судового збору з підстав, передбачених статтею 8 Закону України «Про судовий збір», є прерогативою суду.
Тобто зазначені норми встановлюють не обов'язок, а повноваження суду на власний розсуд зменшити розмір судового збору за подання апеляційної скарги.
Так, Закон України «Про судовий збір» не містить вичерпного й чітко визначеного переліку документів, які можливо вважати такими, що підтверджують майновий стан особи. У кожному конкретному випадку суд установлює можливість особи сплатити судовий збір на підставі поданих нею доказів щодо її майнового стану за своїм внутрішнім переконанням. При цьому, законодавством не врегульований і розмір (відсоткове співвідношення) можливого зменшення судового збору.
Право на звернення до суду (право на захист у процесуальному розумінні) гарантується Конституцією України та законами України.
Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження.
Враховуючи вищевикладене у сукупності, заявлення скаржником відповідного клопотання, надання ним належних та допустимих доказів на підтвердження того, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків його розміру річного доходу за попередній рік, те, що п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» встановлює не обов'язок, а повноваження суду на власний розсуд зменшити розмір судового збору за подання апеляційної скарги, а також з метою забезпечення права відповідача на апеляційний розгляд даної справи, колегія суддів вважає за можливе відкрити апеляційне провадження у даній справі.
Також колегія суддів зазначає про обов'язок інших відповідачів зареєструвати свої електронні кабінети та про їх можливість ознайомлення з матеріалами справи через Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему або її окрему підсистему (модуль), що забезпечує обмін документами.
Відповідно до ч. 2 ст. 281 ГПК України процедурні питання, пов'язані з рухом справи, клопотання та заяви учасників справи, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення провадження у справі, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом апеляційної інстанції шляхом постановлення ухвал в порядку, визначеному цим Кодексом для постановлення ухвал суду першої інстанції.
Керуючись статтями 232-235, 262, 263, 267, 270 ГПК України, суд
Відкрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Одеської області від 17.02.2025 у справі № 916/3972/24.
Встановити іншим учасникам справи строк до 23.05.2025 для подання відзиву на апеляційну скаргу.
Роз'яснити учасникам справи про їх право в строк до 23.05.2025 подати до суду будь-які заяви чи клопотання з процесуальних питань, оформлені відповідно до ст. 170 ГПК України, разом з доказами направлення копій таких заяв чи клопотань іншим учасникам справи. Попередити учасників справи про наслідки подання письмових заяв чи клопотань без додержання вимог частини першої та другої вказаної вище статті, або не у строк, встановлений судом, у вигляді їх повернення чи залишення без розгляду.
Призначити справу № 916/3972/24 до розгляду на 10.06.2025 о 13:30 год.
Засідання відбудеться в приміщенні Південно-західного апеляційного господарського суду за адресою: місто Одеса, проспект Шевченка, 29, в залі засідань № 1, 2-й поверх, телефон (0482) 301-408.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не підлягає оскарженню.
Головуючий суддя Н.С. Богацька
судді Г.І. Діброва
Н.М. Принцевська