05 травня 2025 року м. Чернівці
Справа № 727/14125/24
Провадження №22-ц/822/327/25
Чернівецький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:
головуючого - Литвинюк І. М.,
суддів: Височанської Н. К., Лисака І. Н.,
секретар - Бугай В. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач -міське комунальне підприємство «Чернівцітеплокомуненерго»,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 13 лютого 2025 року, головуючий у І-й інстанції - Танасійчук Н. М.,
У грудні 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до МКП «Чернівцітеплокомуненерго» про захист прав споживачів, зобов'язання надати технічні умови та здійснення встановлення розподільчого вузла.
В обґрунтування позовних вимог зазначала, що є власницею квартири АДРЕСА_1 , що опалюється за допомогою централізованого опалення. Квартира використовується для проживання в ній та не використовується в підприємницьких цілях. Позивач користується послугами відповідача та стверджує, що добросовісно ці послуги оплачує.
В лютому 2019 року відповідачем був прийнятий на абонентський облік розподільчий вузол обліку теплової енергії на 15 -16 під'їзди будинку АДРЕСА_1 .
Вказувала на те, що її права як кінцевого споживача комунальної послуги із постачання теплової енергії порушені відповідачем, оскільки у період з липня 2019 року по даний час вона та інші мешканці будинку не можуть встановити розподільчі вузли обліку теплової енергії на (3-14 під'їзди) будинку за вказаною адресою.
Також посилалася на те, що відповідач в багатоквартирному житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 встановив та прийняв на абонентський облік два комерційних вузла обліку теплової енергії: кв. АДРЕСА_2 (1-2 під'їзд) будинку в січні 2017 року; кв. АДРЕСА_3 (3-16 під'їзди) будинку в березні 2017 року. Згідно з показниками комерційних вузлів обліку теплової енергії відповідач відповідно до загальної площі квартир розподіляв плату між споживачами.
В лютому 2019 року відповідачем був прийнятий на абонентський облік розподільчий вузол обліку теплової енергії кв. АДРЕСА_4 ( НОМЕР_1 під'їзди) будинку.
В липні 2019 року споживачі 3-14 під'їздів будинку також захотіли встановити розподільчі вузли обліку теплової енергії на свої під'їзди. Були зібрані кошти на розподільчі вузли обліку та замовлена підрядна організація ТзОВ "НВП Евріка", яка встановлювала розподільчий вузол обліку теплової енергії (15-16 під'їздах). Однак відповідач відмовляє ТзОВ "НВП Евріка" у наданні технічних умов на встановлення розподільчих вузлів обліку.
Листом № 210 від 06 грудня 2019 року ЖБК-38 зверталося до відповідача та просило не приймати до обліку показники розподільчого лічильника тепла, який був встановлений без згоди всіх мешканців будинку. Згідно з протоколом № 5 зборів співмешканців ЖБК №38 більшістю голосів було прийняте рішення не приймати до обліку показники розподільчого лічильника тепла, який був встановлений без згоди мешканців в 15-16 під'їздах будинку. Облік здійснювати по комерційному лічильнику тепла, який встановлений на вводі в будинок (3 під'їзд).
При зверненні до відповідача про встановлення розподільчого лічильника на 3-4 під'їзди будинку листом від 19 грудня 2019 року була отримана відповідь про те, що нарахування за послуги центрального опалення проводиться по комерційному приладу обліку згідно із законодавством України, тому немає потреби в установці розподільчого лічильника обліку теплової енергії на 3-4 під'їзди будинку.
Вважає, що своїм рішенням відповідач порушує права споживачів, що призводить до того, що в одному будинку при однакових умовах постачання теплової енергії одним під'їздам на свій розсуд дає дозволи на розподільчі вузли обліку теплової енергії, а іншим відмовляє.
12 березня 2024 року вона звернулася до відповідача з проханням надати дозвіл на встановлення споживачами вузла (лічильника) розподільчого обліку теплової енергії в (3-4 під'їздах) будинку за адресою: АДРЕСА_1 . Листом 691/02-09 від 10 квітня 2024 року відповідач повідомив, що рішення про встановлення розподільчого вузла обліку теплової енергії в 3-4 під'їздах будинку повинно бути розглянуте на зборах всіма співвласниками будинку, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та оформлене протоколом.
Листом від 30 травня 2024 року вона знову звернулася до відповідача та вимагала надати технічні умови на встановлення розподільчого вузла обліку теплової енергії в 3-4 під'їздах будинку на таких самих умовах, як споживачам 15-16 під'їздів будинку. Відповідач листом 1-71/02-09/80 від 13 червня 2024 року повідомив, що будь-які зміни чи рішення щодо спільного майна багатоквартирного будинку повинні прийматись всіма співвласниками будинку.
Просила зобов'язати МКП «Чернівцітеплокомуненерго» надати дозвіл на встановлення розподільчого вузла обліку теплової енергії в 3-4 під'їздах будинку на таких самих умовах як споживачам 15-16 під'їздів будинку та зобов'язати відповідача - МКП «Чернівцітеплокомуненерго» після встановлення розподільчого вузла обліку теплової енергії в 3-4 під'їздах будинку за адресою : АДРЕСА_1 прийняти його на абонентський облік на таких самих умовах, як споживачів 15-16 під'їздів будинку.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівці від 13 лютого 2025 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що пред'явлений позов спрямований на захист прав мешканців 3-4 під'їздів будинку АДРЕСА_1 та з його суті не вбачається безпосереднього порушеного права ОСОБА_1 ; також матеріали справи не містять уповноваження позивача на представництво в суді співвласників будинку.
На зазначене рішення суду позивач ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
Посилається на те, що рішення суду є незаконним та необґрунтованим, прийняте судом з однобічним дослідженням обставин справи на стороні відповідача, а висновки суду не відповідають обставинам справи та не враховують всіх доказів, які надав позивач, у зв'язку з чим воно підлягає скасуванню.
Зазначає, що вона є мешканцем 3 під'їзду будинку (квартира АДРЕСА_1 ) та з її позову безпосередньо вбачається порушення її права як споживача. Вона подала позов на встановлення розподільчого лічильника в 3-4 під'їздах будинку, оскільки технічно можна встановити розподільчий лічильник на кожні два під'їзда будинку, так само як був встановлений розподільчий лічильник в 15-16 під'їздах будинку.
У відзиві на апеляційну скаргу відповідач МКП «Чернівцітеплокомуненерго» просить залишити її без задоволення, а рішення суду - без змін.
Зазначає, що для того, щоб встановити розподільчий вузол обліку теплової енергії в 3 - 4 під'їздах будинку АДРЕСА_5 , необхідно рішення співвласників будинку. На даний час такого рішення (протоколу) немає.
Співвласниками будинку АДРЕСА_5 не дотримані вимоги чинного законодавства України, а саме не проведено збори співвласників будинку, щодо обговорення та вирішення питання встановлення вузла розподільчого обліку, не визначена технічна можливість встановлення, відповідно і не встановлений вузол розподільчого обліку.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення в межах позовної заяви, доводів апеляційної скарги, відзиву на апеляційну скаргу, судова колегія вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, виходячи з наступного.
Відповідно до частини 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Відповідно до частин 1, 2 та 5 статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам рішення суду першої інстанції відповідає повністю, виходячи з наступного.
Матеріалами справи та судом першої інстанції встановлено, що 19 грудня 2019 року позивачка ОСОБА_1 звернулася до МКП «Чернівцітеплокомуненерго» із заявою, в якій просила повідомити чи може вона встановити лічильник розподільчого обліку теплової енергії ( 3-4 під'їзд) в будинку за адресою: АДРЕСА_1 та поставити на абонентський облік розподільчий лічильник в «Чернівцітеплокомуненерго»; також просила повідомити реквізити акту прийому - передачі, згідно з яким трубопровід, який проходить по підвальних приміщеннях житлового будинку АДРЕСА_5 , був переданий «Чернівцітеплокомуненерго» ЖБК №38 ( а.с.6).
На вказаний лист 24 грудня 2019 року ОСОБА_1 отримала відповідь про те, що нарахування за послуги централізованого опалення проводяться по комерційному приладу обліку, згідно із законодавством України, тому немає потреби в установці розподільчого лічильника обліку теплової енергії на 3-4 під'їзди. Акти прийому-передачі трубопроводів централізованого опалення, які проходять через підвальні приміщення, відсутні. Вказані трубопроводи не передавалися чи приймалися від підприємства до ЖБК 38, ніколи не були власністю МКП «Чернівцітеплокомуненерго» ( а.с.7).
Зборами співмешканців житлово - будівельного кооперативу вирішено не приймати до обліку показники розподільчого лічильника тепла, який був встановлений без згоди мешканців в 15-16 під'їздах будинку. Облік здійснювати по комерційному лічильнику тепла, який встановлений на вводі в будинок (3 під'їзд), що встановлено з протоколу зборів №5 від 30 листопада 2019 року ( а.с. 9).
06 грудня 2019 року голова правління ЖБК-38 звернувся до МКП «Чернівцітеплокомуненерго» із заявою, в якій, враховуючи протокол № 5 зборів співмешканців ЖБК № 38 від 30 листопада 2019 року, просив не приймати до обліку показники розподільчого лічильника тепла, який був встановлений без згоди всіх мешканців будинку. Вказаний розподільчий лічильник був встановлений в 15-16 під'їздах будинку. Облік здійснювати по комерційному лічильнику тепла який встановлений на вводі в будинок (а.с. 8).
У відповідь на дане звернення МКП «Чернівцітеплокомуненерго» листом № 2074 повідомило, що з 02 серпня 2017 року набрав чинності Закон України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», у п. 3 ст.4 якого визначено, що співвласники будівлі, в якій окремі приміщення не є самостійними об'єктами нерухомого майна, але перебувають у користуванні різних споживачів відповідних комунальних послуг, зобов'язані забезпечити оснащення таких приміщень вузлами розподільчого обліку теплової енергії. Разом з тим статтею 10 визначено, що обсяг відповідної комунальної послуги, визначений за допомогою вузла комерційного обліку, розподіляється між усіма споживачами з урахуванням показань вузлів розподільного обліку. Враховуючи викладене, підстав для ігнорування показників розподільчого лічильника, встановленого в 15 -16 під'їздах будинку, немає (а.с.10).
12 березня 2024 року позивач ОСОБА_1 звернулася до МКП «Чернівцітеплокомуненерго» із заявою, в якій вказувала про те, що в лютому 2019 року МКП «Чернівцітеплокомуненерго» був прийнятий на абонентський облік вузол (лічильник) розподільного обліку теплової енергії в (15-16 під'їздах) будинку за адресою: АДРЕСА_1 . Просила надати дозвіл на встановлення споживачам вузла (лічильника) розподільного обліку теплової енергії в (3-4 під'їздах ) будинку за адресою: АДРЕСА_1 ; надати дозвіл на взяття на абонентський облік МКП «Чернівцітеплокомуненерго» вузла (лічильника) розподільного обліку теплової енергії в (3-4 під'їздах) будинку за вказаною адресою ( а.с.11).
10 квітня 2024 року МКП «Чернівцітеплокомуненерго» у відповідь на звернення ОСОБА_1 від 12 березня 2024 року повідомило, що якщо є технічна можливість, співвласники багатоквартирного будинку можуть прийняти спільне рішення щодо облаштування розподільчим приладом обліку теплової енергії. Рішення про встановлення розподільчого вузла обліку теплової енергії в 3-4 під'їздах будинку повинно бути розглянуто на зборах всіма співвласниками будинку, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_5 та оформлене протоколом згідно із Законом України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку». При прийнятті позитивного рішення та після встановлення приладу обліку теплової енергії, необхідно звернутися до МКП «Чернівцітеплокомуненерго» із заявою щодо прийняття його на абонентський облік та надати копію протоколу ( а.с.12).
30 травня 2024 року ОСОБА_1 звернулася до МКП «Чернівцітеплокомуненерго» із заявою, в якій просила надати технічні умови на встановлення розподільного вузла обліку теплової енергії в 3-4 під'їздах будинку на таких самих умовах, як споживачам 15-16 під'їздів будинку; після встановлення розподільного вузла обліку теплової енергії в 3-4 під'їздах прийняти його на абонентський облік на таких самих умовах, як споживачів 15-16 під'їздів будинку (а.с.13).
У відповідь МКП «Чернівцітеплокомуненерго» повідомило, що до спільного майна багатоквартирного будинку відносяться приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення та ін. Внутрішньобудинкові мережі централізованого опалення належать до інженерного (технічного обладнання) житлового будинку і є його невід'ємною частиною. Будь-які зміни чи рішення щодо спільного майна багатоквартирного будинку повинні прийматися всіма співвласниками будинку (а.с.14).
Усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку (частина друга статті 382 ЦК України).
Відповідно до статті 385 ЦК України власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об'єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків). Таке об'єднання є юридичною особою, що створюється та діє відповідно до закону та статуту. Об'єднання власників квартир, житлових будинків є юридичною особою, яка створюється та діє відповідно до статуту та закону.
Особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку, регулювання правових, організаційних та економічних відносини, пов'язаних з реалізацією прав та виконанням обов'язків співвласниками багатоквартирного будинку щодо його утримання та управління врегульовані Законом України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку".
Відповідно до статті 1 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" об'єднання співвласників багатоквартирного будинку - це юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.
Згідно з частиною першою статті 9 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" управління багатоквартирним будинком здійснюється його співвласниками. За рішенням співвласників усі або частина функцій з управління багатоквартирним будинком можуть передаватися управителю або всі функції об'єднанню співвласників багатоквартирного будинку (асоціації об єднань співвласників багатоквартирного будинку).
Частиною першою статті 10 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" передбачено, що співвласники приймають рішення щодо управління багатоквартирним будинком на зборах у порядку, передбаченому цією статтею. Якщо у багатоквартирному будинку в установленому законом порядку утворено об'єднання співвласників, проведення зборів співвласників та прийняття відповідних рішень здійснюється згідно із законом, що регулює діяльність об'єднань співвласників багатоквартирних будинків.
Згідно з частинами першою та четвертою статті 4 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" об'єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов'язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами. Основна діяльність об'єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов'язань, пов'язаних з діяльністю об'єднання.
Отже, правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об'єднань власників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов'язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку визначені Законом України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку".
Відповідно до частини 1 статті 3 Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання" оснащення будівель вузлами комерційного обліку та обладнанням інженерних систем для забезпечення такого обліку здійснюється відповідно до проектної документації з дотриманням будівельних норм і правил у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства. Таке оснащення та відповідна проектна документація не потребують видачі технічних умов та інших вимог до встановлення вузла комерційного обліку, погодження з державними органами, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими особами, операторами зовнішніх інженерних мереж, виконавцями комунальних послуг.
Порядок оснащення будівель вузлами комерційного обліку та обладнанням інженерних систем для забезпечення такого обліку, затверджений наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 09.08.2018 № 206, визначає процедуру оснащення будівель вузлами комерційного обліку оператором зовнішніх інженерних мереж та власником (співвласниками) будівлі, узгодження умов такого оснащення та вимоги до місць встановлення.
Відповідно до пункту 9 Порядку власник (співвласники) будівлі може(уть) самостійно обладнати будівлю вузлами комерційного обліку, про що письмово повідомляє(ють) оператора зовнішніх інженерних мереж.
У разі повідомлення власником (співвласниками) будівлі оператора зовнішніх інженерних мереж про намір самостійно обладнати будівлю вузлом комерційного обліку оператор зовнішніх інженерних мереж не перешкоджає власнику (співвласникам) будівлі в оснащенні її вузлом комерційного обліку.
Згідно з пунктом 11 Порядку оснащення будівель вузлами комерційного обліку та обладнанням інженерних систем для забезпечення такого обліку здійснюється відповідно до проектної документації з дотриманням будівельних норм і правил та з урахуванням Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання" і не потребує видачі технічних умов та інших вимог до встановлення вузла комерційного обліку, а також погодження з державними органами, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими особами, операторами зовнішніх інженерних мереж, виконавцями комунальних послуг.
У пункті 13 Порядку передбачено, що вузлами комерційного обліку обладнуються усі вводи зовнішніх інженерних мереж у житлових та нежитлових будівлях.
Вузол комерційного обліку встановлюється на стороні споживача на межі майнової належності у точці приєднання (вводу) до зовнішніх інженерних мереж відповідних внутрішньобудинкових інженерних систем будівлі, а в разі неможливості встановлення - в іншому місці якомога ближче до точки приєднання.
Для споживача комунальних послуг, якому послуга з постачання теплової енергії та/або гарячої води постачається зовнішніми інженерними мережами для групи нежитлових будівель та/або споруд, що є єдиним майновим комплексом, зовнішніми інженерними мережами, що належать споживачу, вузол комерційного обліку встановлюється на межі майнової належності на стороні споживача в кожній точці приєднання (вводу) до зовнішніх інженерних мереж. У разі неможливості встановлення вузла комерційного обліку на межі майнової належності вузол комерційного обліку встановлюється за домовленістю сторін в іншому місці якомога ближче до межі майнової належності.
Отже, виходячи зі змісту наведених норм оснащення будівель вузлами комерційного обліку здійснюється відповідно до проектної документації з дотриманням будівельних норм і правил.
Обладнання та відповідна проектна документація не потребують видачі технічних умов і погодження з операторами зовнішніх інженерних мереж.
Отже, щоб встановити тепловий лічильник, потрібен відповідний проект, складений згідно з вимогами державних будівельних норм і правил. Однак, при цьому не потрібно отримувати технічні умови, дозволи чи погодження.
З матеріалів справи вбачається та сторонами не заперечується, що управлінням будинку за адресою: АДРЕСА_1 , зокрема у під'їздах 3-4, здійснює Житлово-будівельний кооператив №38.
Отже, управління багатоквартирним будинком здійснюється його співвласниками, які на зборах приймають відповідні рішення, зокрема щодо оснащення будівель вузлами комерційного обліку та обладнанням інженерних систем для забезпечення такого обліку.
Позивач ОСОБА_1 , звертаючись до суду з даним позовом, просила зобов'язати МКП «Чернівцітеплокомуненерго» надати дозвіл на встановлення розподільчого вузла обліку теплової енергії в 3-4 під'їздах будинку на таких самих умовах, як споживачам 15-16 під'їздів будинку, та зобов'язати відповідача - МКП «Чернівцітеплокомуненерго» після встановлення розподільчого вузла обліку теплової енергії в 3-4 під'їздах будинку за адресою: АДРЕСА_1 прийняти його на абонентський облік на таких самих умовах, як споживачів 15-16 під'їздів будинку.
У наведеному випадку суд першої інстанції правильно встановив, що пред'явлений позов спрямований за захист прав мешканців 3-4 під'їздів за адресою: АДРЕСА_1 та з його суті не вбачається безпосереднього порушеного права ОСОБА_1 , матеріали справи не містять уповноваження позивача на представництво в суді співвласників будинку, тобто вказана особа є неналежним позивачем.
Верховний Суд у постанові 25 жовтня 2022 року у справі № 607/14378/21 (провадження № 61-5246св22), досліджуючи питання щодо визначення належного позивача, виснував: «встановивши те, що оспорюваний правочин або інші правовідносини не порушують прав і законних інтересів позивача, суд не повинен вдаватися до перевірки ефективності обраного позивачем способу захисту та правової оцінки по суті спору, встановлення обставин наявності/відсутності ідентифікуючих ознак, оскільки вказане є самостійною, достатньою підставою для відмови в позові (аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 04.12.2019 у справі № 910/15262/18, від 03.03.2020 у справі № 910/6091/19, від 16.10.2020 у справі № 910/12787/17)».
Постановами Великої Палати Верховного Суду від 07 липня 2020 року у справі № 910/10647/18 (провадження № 12-175гс19, пункт 7.17), від 08 жовтня 2019 року у справі № 916/2084/17 (провадження № 12-77гс19, пункт 8.9) підсумовано про те, що якщо позов пред'явила особа, якій не належить право вимоги, суд повинен відкрити провадження, встановити дійсні обставини і, переконавшись у тому, що вимоги пред'явлено неналежним позивачем, відмовити йому у задоволенні позову.
Отже, встановивши факт звернення позивача ОСОБА_1 в інтересах співвласників будинку та за відсутності доказів на їхнє представництво, тобто неналежним позивачем, суд першої інстанції правильно виснував, що це є самостійною підставою для відмови в задоволенні позовних вимог.
Доводи апеляційної скарги, на які посилається заявник в апеляційній скарзі, були предметом дослідження судом першої інстанції та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановленні судом першої інстанції були дотримані норми матеріального та процесуального права.
Порушення судом першої інстанції норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування судового рішення або призвели до неправильного вирішення справи, апеляційним судом не встановлено. Отже, підстав для скасування рішення суду в межах доводів апеляційної скарги не встановлено.
За наведених обставин, апеляційний суд вважає, що рішення суду першої інстанції є законним і обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим не підлягає до скасування, а апеляційна скарга не підлягає до задоволення, оскільки наведені в ній доводи правильність висновків суду, які існували на момент його ухвалення, не спростовують.
Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив це рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду - без змін.
Керуючись статтями 367, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 13 лютого 2025 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 05 травня 2025 року.
Головуючий І. М. Литвинюк
Судді: Н. К. Височанська
І. Н. Лисак