Справа № 694/771/25
провадження № 2-а/694/32/25
01.05.2025 року м. Звенигородка
Звенигородський районний суд Черкаської області в складі:
головуючого - судді Кравченко Т.М.,
з участю секретаря судового засідання Федорової І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 , представник позивача - адвокат Бабенко Руслан Володимирович, до ІНФОРМАЦІЯ_1 , треті особи: ІНФОРМАЦІЯ_2 , Т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
13.03.2025 року до Звенигородського районного суду Черкаської області надійшла скарга ОСОБА_1 на постановуТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 про притягнення до відповідальності за ч. 2 ст. 210-1 КУпАП та накладення штрафу в розмірі 17000 грн.
Ухвалою суду від 20.03.2025 року адміністративний позов (скарга) ОСОБА_1 був залишений без руху та надано строк для усунення недоліків.
31.03.2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просить скасувати постановуТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 про притягнення його до відповідальності за ч. 2 ст. 210-1 КУпАП у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення. Також позивач заявив клопотання про поновлення строку на оскарження постанови.
В обґрунтування позову ОСОБА_1 посилається на те, що постановою № 427 від 06.12.2024 року його притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 24000 грн. за ст. 210-1 КУпАП, а саме за неявку до ІНФОРМАЦІЯ_4 по повістці, яку він не отримував. Крім того, його притягнуто до відповідальності за ч. 2 ст.210-1 КУпАП, однак позивач жодного разу протягом року до адміністративної відповідальності не притягувався, тому повторність вчинення правопорушення відсутня. Крім того, позивач звертає увагу, що постанова про притягнення його до відповідальності винесена 06.12.2024 року за вчинення правопорушення 18.04.2024 року та 23.04.2024 року, тобто з порушенням вимог ст. 38 КУпАП. Вважає оскаржувану постанову незаконною та такою, що підлягає скасуванню.
Ухвалою суду від 01.04.2025 року відкрито провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 та призначено судовий розгляд за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи. Поновлено позивачу строк звернення до суду. Зобов'язано відповідача надати суду оригінали матеріалів справи про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 210-1 КУпАП відносно ОСОБА_1 .
В судове засідання позивач ОСОБА_1 та його представник Бабенко Р.В. не з'явились. Представник подав заяву про розгляд справи за їхньої відсутності. Позов підтримав та просив його задовольнити.
Представник відповідача ІНФОРМАЦІЯ_4 в судове засідання не з'явився. До суду надійшло повідомлення ІНФОРМАЦІЯ_4 про те, що відповідач заперечує проти задоволення позову та просить розглянути справу без участі представника за наявними у справі документами.
Треті особи в судове засідання не з'явились. Причини неявки суду не повідомили.
Згідно до ч. 3 ст. 268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , звільнений з військової служби у запас відповідно до п.п. «г», п. 2 ч. 4 ст. 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» на підставі наказу командира ВЧ НОМЕР_1 від 02.12.2022 року № 324 (а.с. 21).
15.12.2023 року ОСОБА_1 отримав посвідчення учасника бойових дій серії НОМЕР_2 (а.с. 54).
Начальником ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_3 на ім'я ОСОБА_1 виписувались повістки № 1537 про прибуття на 18.04.2024 року та № 1764 про прибуття на 23.04.2024 року (а.с. 52).
З актів від 17.04.2024 року та 22.04.2024 року, складених комісією виконавчого комітету Звенигородської міської ради в складі ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 вбачається, що ОСОБА_1 від отримання повістки відмовився (а.с. 53).
12.06.2024 року офіцер мобілізаційного відділення ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_7 доповів начальнику про те, що 22.04.2024 року ОСОБА_1 під час оповіщення була спроба вручення повістки, від отримання якої він відмовився, про що було складено відповідний акт (а.с. 51).
Відповідно до протоколу № 427 від 29.11.2024 року ОСОБА_1 відмовився отримувати повістку 17.04.2024 року та 22.04.2024 року про прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_4 на 18.04.2024 року та 23.04.2024 року. На встановлену дату даний громадянин не прибув, підтверджуючих документів про причини неприбуття не надав. Згідно звернення начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 за №2223 від 12.06.2024 року був переданий в Звенигородський ВП ГУНП щодо доставлення даного громадянина, як особу яка порушила Законодавство України про оборону та мобілізацію. 29.11.2024 року даний громадянин був доставлений представниками Звенигородського ВП ГУНП до ІНФОРМАЦІЯ_4 , чим порушив ч. 2 ст. 210-1 КУпАП (а.с. 49).
Постановою ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 підполковника ОСОБА_2 № 427 від 06.12.2024 року на ОСОБА_1 накладено штраф в сумі 24000 грн. ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 210-1 КУпАП, а саме в тому, що він відмовився отримувати повістку 17.04.2024 року та 22.04.2024 року про прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_4 на 18.04.2024 року та 23.04.2024 року (а.с. 24).
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з вимогами ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Статтею 72 КАС України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Частиною 2 статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Частиною першою статті 210-1 КУпАП України передбачена адміністративна відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
Частина 2 статті 210-1 КУпАП передбачає відповідальність повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню.
Відповідно до ч. 1 ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через два місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначених у частині сьомій цієї статті, та за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу підвідомчі суду (судді).
Частина сьома статті 38 КУпАП передбачає, що адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 відмовився отримувати повістки про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_4 17.04.2024 року та 22.04.2024 року, про що було складено відповідні акти.
Враховуючи те, що ці правопорушення було вчинено 17.04.2024 року та 22.04.2024 року та за жодне з них ОСОБА_1 не притягувався до адміністративної відповідальності з накладенням стягнення, його дії не можна кваліфікувати за частиною 2 статті 210-1 КУпАП (повторність в даному випадку відсутня). Будь-яких інших доказів про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності протягом року за ч. 1 ст. 210 -1 КУпАП матеріали справи не містять.
Крім того, враховуючи положення ч. 7 ст. 38 КУпАП про те, що адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтями 210,
210-1 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення, суд вважає, що накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 постановою №427 від 06.12.2024 року за вчинення ним правопорушень 17.04.2024 року та 22.04.2024 року є незаконним.
Моментом виявлення правопорушення не можна вважати день складання протоколу про адміністративне правопорушення 29.11.2024 року, адже про вчинення правопорушення ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_4 було відомо вже 12.06.2024 року, про що свідчить рапорт офіцера мобілізаційного відділення, а також звернення до Звенигородського РВП ГУНП від 12.06.2024 року про доставлення ОСОБА_1 до РТЦК для складання протоколу (а.с. 50).
Згідно з п. 1 та п. 7 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, за відсутності події і складу адміністративного правопорушення, а також у випадку закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.
Оцінивши надані докази, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 210-1 КУпАП, оскільки в його діях відсутня ознака повторності.
Крім того, враховуючи закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 КУпАП, наявні правові підстави для задоволення позовних вимог та скасування постанови ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 підполковника ОСОБА_2 від 06.12.2024 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за ч. 2 ст. 210-1 КУпАП у виді штрафу в розмірі 24000 грн. та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України підлягають відшкодуванню судові витрати зі сплати судового збору, які необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, посадова особа якого виступала відповідачем у справі, на користь позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 9, 19, 77, 241-246, 255, 295 КАС України, суд,
Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , треті особи: ІНФОРМАЦІЯ_2 , Т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задовольнити.
Скасувати постанову ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковника ОСОБА_2 № 427 від 06.12.2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 210-1 КУпАП та закрити справу про адміністративне правопорушення.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп.
Рішення може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 ;
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_6 , адреса: АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 .
Третя особа: ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса: АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_5 .
Суддя Т.М. Кравченко