справа № 691/241/25
провадження № 2/691/380/25
01 травня 2025 рокум. Городище
Городищенський районний суд Черкаської області у складі: головуючого судді Подороги Л.В., за участю секретаря судових засідань Гергель М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Городищенського районного суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
ТОВ «ФК «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕНЬ БОРГІВ» звернулося до суду з позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 103586104 у сумі 24911 грн. 25 коп. та понесені судові витрати.
Обґрунтовуючи заявлені вимоги позивач зазначає, що 25.12.2021 між ОСОБА_1 та ТОВ «МІЛОАН» було укладено кредитний договір № 103586104, в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-телекомунікаційній системі Товариства, через сайт та/або відповідний мобільний додаток.
За умовами п. 2.1 вище указаного договору, ТОВ «МІЛОАН» надало відповідачеві кредитні кошти у безготівковій формі, шляхом перерахування за реквізитами платіжної карти. Кредит вважається наданим у день перерахування суми кредиту.
Підписанням даного договору відповідач підтвердив, що він ознайомлений з усіма умовами та правилами договору, що розміщені на сайті товариства та з якими він погоджується.
16.07.2024 між ТОВ «МІЛОАН» та ТОВ «ФК «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕНЬ БОРГІВ» укладено договір факторингу № 16072024, за умовами якого ТОВ «МІЛОАН» передає/відступає ТОВ «ФК «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕНЬ БОРГІВ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕНЬ БОРГІВ» приймає належні ТОВ «МІЛОАН» права вимоги до боржників, що вказані в реєстрі боржників.
За умовами договору фактор зобов'язується передати грошові кошти у розпорядження клієнта за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб боржників, включаючи суму основного зобов'язання (кредиту), плату за кредитом, пеню за порушення грошових зобов'язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту.
Сторони погодили, що перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами акту прийому-передачі реєстру боржників згідно додатку № 2, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками акт прийому-передачі реєстру боржників, підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості та є невід'ємною частиною цього договору.
Відповідно до реєстру боржників від 16.07.2024 до договору факторингу № 16072024, ТОВ «ФК «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕНЬ БОРГІВ» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 на суму 24911 грн. 25 коп., з яких: 9500 грн. 00 коп. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 14311 грн. 25 коп. - сума заборгованості за відсотками, 1100 грн. - сума заборгованості за комісією.
Всупереч умов договорів, незважаючи на повідомлення, відповідач не виконав свого зобов'язання та не здійснив жодного платежу для погашення заборгованості ні на рахунки ТОВ «ФК «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕНЬ БОРГІВ», ні на рахунки попереднього кредитора.
Таким чином ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕНЬ БОРГІВ» за кредитним договором № 103586104 у сумі 24911 грн. 25 коп.
Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, за наявними у справі матеріалами.
Про час і місце розгляду справи відповідач ОСОБА_1 повідомлена поштовим повідомленням за встановленим місцем реєстрації, що підтверджується витягом із реєстру поштових відправлень.
Будь-якого роду клопотань від відповідача до суду не надходило.
Оскільки відповідач не подала відзив на позовну заяву, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Ознайомившись із матеріалами справи суд приходить до наступного.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Згідно ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Частиною 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Відповідно до абз. 3 ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).
Згідно ч. 1 ст. 633 ЦК України, публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За правилами з ч. 1 ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Відповідно до ч. 1 ст. 1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч. 2 ст. 639 ЦК України).
Абзац 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.
Відповідно до правового висновку, висловленого Верховним Судом у постановах від 09.09.2020 у справі № 732/670/19, від 23.03.2020 у справі № 404/502/18, від 07.10.2020 у справі № 127/33824/19, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).
Судом установлено, що 25.12.2021 між ОСОБА_1 так ТОВ «МІЛОАН» укладено договір про споживчий кредит № 103586104, за умовами якого, ТОВ передає позичальнику кредит грошові кошти в сумі 10000 грн., шляхом переказу на картковий рахунок, строком на 30 днів із 25.12.2021. Термін повернення 24.01.2022.
Орієнтована загальна вартість кредиту для позичальника складає 14850 грн.
Пунктами 1.5.1. - 1.5.3. визначено порядок нарахування комісії та відсотків за користування кредитними коштами, зокрема комісія за надання кредиту становить 1100 грн., яка нараховується за ставкою 11.00 % від суми кредиту одноразово.
Проценти за користування кредитом 3750 грн., які нараховуються за ставкою 1.25% від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом.
Стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5.00% від фактичного залишку кредиту.
Розділом 4 договору передбачено відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання умов договору відповідно до чинного законодавства України та умов договору.
Розділом 6 договору передбачено порядок укладення договору та спосіб ідентифікації, верифікації позичальника.
Пунктом 6.3 договору визначено, що приймаючи пропозицію Товариства про укладення цього кредитного договору, позичальник погоджується з усіма додатками та невід'ємними частинами договору в цілому.
Згідно додатку № 1 до договору про споживчий кредит № 103586104, укладеного 25.12.2021 між ОСОБА_1 так ТОВ «МІЛОАН», сторонами погоджено графік платежів за споживчим кредитом договором.
Відповідно до платіжного доручення № 37110676 від 25.12.2021, ТОВ «МІЛОАН» перерахувало на картковий рахунок ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 10000 грн.
Позивачем надано документ під назвою «Відомість про щоденні нарахування та погашення» складений ТОВ «МІЛОАН» за кредитним договором № 103586104, однак, суд вважає його неналежним і недопустимим доказом, оскільки він належним чином не оформлений, зокрема не зазначено особи, яка його склала, відсутній підпис посадової особи та відбиток печатки товариства.
Розрахунок заборгованості за кредитним договором № 103586104 від 25.12.2021, здійснений ТОВ «МІЛОАН», позивачем суду не наданий.
У якості доказу переходу прав вимоги до боржників щодо стягнення заборгованості за кредитним договором, позивачем надано договір факторингу № 16072024 від 16.07.2024, укладеного між ТОВ «ФК «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕНЬ БОРГІВ» та ТОВ «МІЛОАН», за умовами якого ТОВ «МІЛОАН» передає/відступає ТОВ «ФК «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕНЬ БОРГІВ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕНЬ БОРГІВ» приймає належні ТОВ «МІЛОАН» права вимоги до боржників, що вказані в реєстрі боржників.
Однак даний договір факторингу наданий суду не в повному обсязі, а саме, після аркушу під № 3, який закінчується п.п. 2.2.2, слідує аркуш під № 9, який розпочинається п. 9.3 договору.
А тому суд вважає, що договір факторингу є неналежним і недопустимим доказом у справі, так як наданий суду не в повному обсязі.
Також у наданому позивачем акті прийому-передачі інформації згідно реєстру боржників в електронному вигляді за договором факторингу № 16072024 від 16.07.2024, не зазначено інформацію про кількість боржників, що передаються та загальна сума заборгованості, а тому такий акт прийому-передачі є неналежним і недопустимим доказом.
Також суду не надано доказів того, що ТОВ «ФК «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» було здійснено оплату за договором факторингу № 16072024 від 16.07.2024.
Згідно сталої практики Верховного Суду, доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права за якими відступаються, за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором (постанови Верховного Суду від 29.06.2021 у справі № 753/20537/18, від 21.07.2021 у справі 334/6972/17, від 27.09.2021 у справі № 5026/886/2012, від 15.04.2024 у справі № 2221/2373/12).
Таким чином, позивач не довів належними та допустимими доказами перехід права вимоги від ТОВ «МІЛОАН» до ТОВ «ФК «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕНЬ БОРГІВ».
Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Статтею 81 ЦПК України, визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи, ст. 76 ЦПК України.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів, мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 Конвенції зобов'язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежності від характеру рішення (Seryavin and Oters v. Ukraine, № 4909/04 від 10.02.2010). Рішення суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (Руїз Торія проти Іспанії). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх (Хірвісаарі проти Фінляндії).
На підставі викладеного суд приходить до висновку, що позивач ТОВ «ФК «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕНЬ БОРГІВ» не довів належними та допустимими доказами набуття ним права на стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за договором про споживчий кредит № 103586104 від 25.12.2021. Тому суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову в повному обсязі.
Відповідно п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судові витрати покладаються на позивача.
Керуючись ст. 5, 6, 12, 13, 14, 81, 141, 258, 259, 263, 265, 273, 280 - 282 ЦПК України, суд
У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити повністю.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, воно може бути оскаржене в загальному порядку до Черкаського апеляційного суду в 30-ти денний строк, з дня проголошення рішення. У даному разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватись з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Позивач може оскаржити заочне рішення до Черкаського апеляційного суду в 30-ти денний строк, з дня проголошення рішення.
Суддя Л. В. Подорога