154/2577/22
1-кс/154/12/25
29 квітня 2025 року Володимирський міський суд Волинської області у складі:
слідчого судді - ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
слідчого - ОСОБА_4 ,
підозрюваного - ОСОБА_5 ,
захисника - ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ Володимирського РВП ГУНП у Волинській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_7 у кримінальному провадженні №12022035510000406 від 26.08.2022 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Чернігів Чернігівської області, громадянина України, одруженого, раніше не судимого, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,
- підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.27 ч.3 ст.358, ч.4 ст.358 КК України,
Cлідчий СВ Володимирського РВП ГУНП у Волинській області старший лейтенант поліції ОСОБА_7 09.12.2024 звернувся до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_5 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.27 ч.3 ст.358, ч.4 ст.358 КК України.
Клопотання обґрунтовує тим, що досудовим розслідуванням встановлено, що на початку липня 2022 року (точні дата та час досудовим розслідуванням не встановлено), ОСОБА_5 , маючи злочинний умисел, направлений на пособництво у підробленні тимчасового посвідчення військовозобов'язаного та довідки військово-лікарської комісії, які видаються територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки Міністерства оборони України, усвідомлюючи характер своїх протиправних дій, звернувся до невстановленої досудовим розслідуванням особи, з якою заздалегідь домовився про виготовлення вказаних документів.
При цьому, ОСОБА_5 , розуміючи, що вказані документи будуть підроблені, реалізуючи свій злочинний намір, у невстановлений досудовим розслідуванням спосіб, надав свої особисті дані для внесення відомостей у тимчасове посвідчення військовозобов'язаного та довідку військово-лікарської комісії, які в сукупності з іншими документами надають право перетнути державний кордон України у період дії правового режиму воєнного стану.
У подальшому, невстановлена досудовим розслідуванням особа, використовуючи реквізитні дані ІНФОРМАЦІЯ_2 у невстановлені досудовим розслідуванням час та місці, у невстановлений досудовим розслідуванням спосіб, умисно виготовила підроблені офіційні документи - тимчасове посвідчення військовозобов'язаного серії НОМЕР_1 та довідку військово-лікарської комісії від 16 вересня 2021 року, вказавши в них завідомо недостовірні відомості про непридатність до проходження військової служби в Збройних силах України, а також посвідчила його печатками ІНФОРМАЦІЯ_2 , після чого передала тимчасове посвідчення військовозобов'язаного серії НОМЕР_1 та довідку військово-лікарської комісії від 16 вересня 2021 року ОСОБА_5 .
Таким чином, ОСОБА_5 , підозрюється в пособництві, тобто в наданні засобів які сприяли вчиненню кримінального правопорушення іншим співучасникам, у підробленні офіційного документа, який видається установою, яка має право видавати та посвідчувати такі документи, і який звільняє від обов'язків, з метою використання його іншою особою, вчиненими за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 358 КК України.
Крім цього, 25.08.2022 близько 18 год. 00 хв., ОСОБА_5 , під час проходження прикордонного контролю, перебуваючи в пункті пропуску для міжнародного автомобільного сполучення «Устилуг» Волинської митниці Держмитслужби, що за адресою: вулиця Левінцова, 60, м.Устилуг, Володимирського району, Волинської області, усвідомлюючи значення та суспільно-небезпечний характер власних дій та керуючи ними, діючи умисно, будучи особою призовного віку, який не має права перетину державного кордону України у період дії правового режиму воєнного стану, введеного Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні»» від 24.02.2022, (зі змінами, внесеними Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 14 березня 2022 року № 133/2022, затвердженим Законом України від 15 березня 2022 року № 2119-ІХ, Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 18 квітня 2022 року № 259/2022, затвердженим Законом України від 21 квітня 2022 року № 2212-ІХ, Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 17 травня 2022 року № 341/2022, затвердженим Законом України від 22 травня 2022 року № 2263-ІХ, Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 12 серпня 2022 року № 573/2022, затвердженим Законом України від 15 серпня 2022 року № 2500-ІХ), Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 з метою незаконного перетину державного кордону України, надав працівникам Державної прикордонної служби України завідомо підроблені документи, а саме: тимчасове посвідчення військовозобов'язаного серії НОМЕР_1 та довідку військово-лікарської комісії від 16 вересня 2021 року, видані на ім'я ОСОБА_5 , які ІНФОРМАЦІЯ_3 , не видавалися та не посвідчувалися, чим використав завідомо підроблені документи.
Таким чином, ОСОБА_5 , підозрюється у використанні завідомо підробленого документу, тобто вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.358 КК України.
21.09.2022 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , шляхом надсилання засобами поштового зв'язку вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч.3 ст. 358, ч.4 ст. 358 КК України.
Також разом із повідомлення про підозру засобами поштового зв'язку було надіслано ще 2 повістки про виклик, однак підозрюваний проігнорував кожну з них. В подальшому, ОСОБА_5 засобами поштового зв'язку було надіслано повістки про виклик 16.11.2023, 17.11.2023 та 20.11.2023. Ухвалою слідчого судді Володимир-Волинського міського суду Волинської області від 20.11.2023 за № 1-кс/154/946/23 відносно ОСОБА_5 було застосовано привід з метою проведення слідчих дій, однак вказана ухвала на даний час залишається невиконаною з підстав відсутності ОСОБА_5 . Так, ОСОБА_5 не виходить на зв'язок, а також на даний час місцезнаходження останнього невідоме. Окрім того, працівниками СКП були проведені оперативно-розшукові заходи з метою виклику ОСОБА_5 до слідчого, однак встановити місцезнаходження останнього не вдалося, про що слідчого повідомлено рапортами.
26.09.2022 досудове розслідування у даному кримінальному провадженні зупинено, а підозрюваного ОСОБА_5 оголошено в розшук.
Слідчий зазначає, що обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні вищевказаних правопорушень повністю підтверджується зібраними під час проведення досудового розслідування доказами, у тому числі: відповіддю ІНФОРМАЦІЯ_5 , та іншими зібраними по кримінальному провадженню доказами в їх сукупності та взаємозв'язку.
ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні нетяжкого злочину за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п'яти років.
Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового слідства встановлені ризики, передбачені у п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема це можливість переховуватись від органів досудового розслідування та суду, здійснювати незаконний вплив на свідків у даному кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.
В обґрунтування ризику, передбаченому у п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий зазначив, що підозрюваний не має міцних соціальних зв'язків, обґрунтовано підозрюється у вчиненні нетяжкого злочину, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п'яти восьми років, відтак, йому загрожує призначення реального покарання у виді позбавлення волі на значний строк, а тому, існує високий ризик переховування підозрюваного ОСОБА_5 від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності.
В обґрунтування ризику, передбаченому у п.3 ч.1 ст. 177 КПК України, слідчий зазначив, що в разі обрання менш суворого запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, ОСОБА_5 буде мати можливість незаконно впливати на свідків, яким відомі обставини вчинення ним вищевказаних кримінальних правопорушень, а тому існує високий ризик здійснення на них незаконного впливу з метою давання завідомо неправдивих показань в суді.
В обґрунтування ризику, передбаченому у п.4 ч.1 ст. 177 КПК України, слідчий зазначив, що в разі обрання менш суворого запобіжного заходу ніж тримання під вартою ОСОБА_5 перебуваючи на волі може перешкоджати органу досудового розслідуванню та суду, оскільки в разі обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту не буде дотримуватись його, тим самим перешкодити проведенню досудового розслідування та судового розгляду.
В обґрунтування ризику, передбаченому у п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України слідчий зазначив, що ОСОБА_5 може продовжувати і надалі вчиняти інші кримінальні правопорушення.
На думку слідчого, запобігти вчиненню ОСОБА_5 нових кримінальних правопорушень можливо лише шляхом застосування до нього виняткової міри запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки менш суворі запобіжні заходи є недостатніми та не здатні гарантувати правослухняну поведінку підозрюваного.
Вищевказане обґрунтовується встановленими слідством обставинами, передбаченими ст. 178 КПК України, а саме тим, що: наявні вагомі докази про вчинення ОСОБА_5 кримінального правопорушення, яке відноситься до категорії нетяжких; у разі визнання винним ОСОБА_5 у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, йому загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк до п'яти років.
З урахуванням наведеного, слідчий вважає, що жоден більш м'який запобіжний захід, окрім тримання під вартою, не здатен запобігти зазначеним у клопотанні ризикам.
Слідчий в судовому засіданні підтримав вказане клопотання та просив його задовольнити.
Прокурор вважав можливим застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 більш м'який запобіжний захід, оскільки останній добровільно з'явився до органу досудового розслідування, надав покази щодо обставин вчиненого ним кримінального правопорушення.
Підозрюваний ОСОБА_5 та його захисник ОСОБА_6 просили залишити без задоволення клопотання слідчого через його необґрунтованість та безпідставність, або застосувати до підозрюваного більш м'який запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, якого, на їх думку, буде достатньо для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків.
Вислухавши учасників кримінального провадження, дослідивши клопотання та долучені до нього письмові матеріали, слідчий суддя дійшов таких висновків.
У відповідності до ст.131 КПК України запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження, які застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Відповідно до ч.1, 3 ст.176 КПК України запобіжними заходами є: 1) особисте зобов'язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою.
Слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м'яким запобіжним заходом є особисте зобов'язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.
Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та сьомою статті 176 цього Кодексу (ч.1 ст.183 КПК України).
Згідно ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Відповідно до ч.1-4 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Слідчий суддя, суд зобов'язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті.
Слідчий суддя, суд має право зобов'язати підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого органу державної влади, визначеного слідчим суддею, судом, якщо прокурор доведе обставини, передбачені пунктом 1 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктами 2 та 3 частини першої цієї статті.
Якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Встановлено, що ОСОБА_5 органом досудового розслідування підозрюється в наданні засобів, які сприяли вчиненню кримінального правопорушення іншими співучасниками, у підробленні офіційного документа, який видається установою, яка має право видавати та посвідчувати такі документи, і який звільняє від обов'язків, з метою використання його іншою особою, вчиненими за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні нетяжкого злочину, передбаченого ч.5 ст.27 ч.3 ст.358 КК України, а також у використанні завідомо підробленого документу, тобто у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 4 ст.358 КК України.
21.09.2022 слідчим, за погодженням з прокурором, складено та, шляхом надсилання засобами поштового зв'язку, вручено ОСОБА_5 письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч.3 ст. 358, ч.4 ст. 358 КК України.
З урахуванням практики Європейського суду з прав людини (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства», у справі «Феррарі-Браво проти Італії») наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів і відомостей, на підставі яких об'єктивний спостерігач зробив би висновок про те, що дана особа могла вчинити злочин. Факти, що викликали підозру, не обов'язково повинні бути встановлені до ступеню, необхідного для засудження, або навіть пред'явлення обвинувачення, що являється завданням наступних етапів кримінального процесу.
Слідчий суддя вважає, що наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 вказаних кримінальних правопорушень доведена слідчим та прокурором сукупністю зібраних у кримінальному провадженні та долучених до клопотання доказів, які були досліджені в судовому засіданні.
Водночас, зазначений слідчим у клопотанні перелік ризиків, які передбачені ст.177 КПК України, на думку слідчого судді є частково обґрунтованим.
Тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному ОСОБА_5 у разі визнання його винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, які йому інкримінуються, та його поведінка під час досудового розслідування, який не з'являвся на виклики слідчого, внаслідок чого був оголошений у розшук, вказують на існування достатніх підстав вважати, що він може переховуватися від органу досудового розслідування та суду.
Наявність інших ризиків є лише припущенням слідчого та прокурора і не підтверджена жодним доказом. Слідчий та прокурор в судовому засіданні не довів, що за час досудового розслідування підозрюваний чинив спроби впливати на свідків у кримінальному провадженні, вчинив інше кримінальне правопорушення.
Крім того, слідчий суддя вважає, що слідчим та прокурором в судовому засіданні не доведено, що більш м'які запобіжні заходи не будуть достатніми для запобігання встановленому ризику, а тому, враховуючи наявність у підозрюваного постійного місця проживання, стійких соціальних зв'язків (перебуває у зареєстрованому шлюбі), відсутність судимостей, запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання буде достатньо для забезпечення виконання ОСОБА_5 покладених на нього процесуальних обов'язків та запобігання встановленим ризикам.
Відповідно до ч.1 ст.179 КПК України особисте зобов'язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов'язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов'язки, передбачені статтею 194 цього Кодексу.
Відповідно до ч.ч.5, 6 ст.194 КПК України якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов'язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов'язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором, а саме: 1) прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю; 2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; 3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; 4) утримуватися від спілкування з будь-якою особою, визначеною слідчим суддею, судом, або спілкуватися з нею із дотриманням умов, визначених слідчим суддею, судом; 5) не відвідувати місця, визначені слідчим суддею або судом; 6) пройти курс лікування від наркотичної або алкогольної залежності; 7) докласти зусиль до пошуку роботи або до навчання; 8) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну; 9) носити електронний засіб контролю.
Обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців.
З урахуванням наведеного, слідчий суддя вважає необхідним відмовити у задоволенні клопотання слідчого та застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання з покладенням на підозрюваного наступних обов'язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України: прибувати до слідчого, прокурора із встановленою періодичністю; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну..
Керуючись вимогами ст.ст.131, 132, 176-178, 179, 183, 184, 194,197, 309 КПК України,
Клопотання слідчого СВ Володимирського РВП ГУНП у Волинській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_5 - залишити без задоволення.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання на строк два місяці.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 обов'язки, передбачені ч. 5 ст.194 КПК України, а саме:
- прибувати до слідчого, прокурора із встановленою періодичністю;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
Роз'яснити підозрюваному, що у разі не виконання покладених на нього обов'язків до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Контроль за виконанням ухвали слідчого судді покласти на слідчого, у провадженні якого перебуває кримінальне провадження.
Ухвала про застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконання після її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Вступна і резолютивна частина ухвали виготовлена в нарадчій кімнаті та проголошена 29.04.2025. Повний текст ухвали виготовлений 05.05.2025.
Слідчий суддя ОСОБА_1