Справа № 523/665/25
Провадження №2/523/1603/25
(заочне)
"05" травня 2025 р. м. Одеса
Пересипський районний суд міста Одеси
у складі: головуючої - судді Кремер І.О.,
з участю секретаря судового засідання Павлова О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 24 в м. Одеса у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу № 523/2947/24 за позовом Акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
Акціонерне товариство «Сенс Банк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Обґрунтовуючи вимоги даного позову вказує на те, що ОСОБА_1 звернулася до АТ «Альфа - Банк» (правонаступник АТ «Сенс Банк») з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписала Оферту на укладення угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії № 631311712 від 05.12.2019, згідно якої отримала у кредит грошові кошти із встановленим кредитним лімітом у розмірі 200000,00 грн. із сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 39,99 % річних строком на 12 місяців з можливістю пролонгації дії відновлювальної кредитної лінії. Відповідач підписуючи Оферту підтвердила акцепт Публічної пропозиції та укладення Договору між нею та АТ «Альфа - Банк», на умовах, викладених в Публічній пропозиції та додатках до Договору, що розміщені на веб - сторінці Банку www.alfabank.ua (або у разі її подальшої зміни - за іншою електронною адресою, що буде вказана в Договорі), Правилами користування банківською платіжною карткою, Тарифами АТ «Альфа-Банк», які є невід'ємною частиною договору. Відповідно до умов договору погашення заборгованості здійснюється в наступному порядку: щомісяця в період сплати, Позичальник повинен надавати Банку грошові кошти (щомісячний платіж) для погашення заборгованості за Кредитом, яка складається із заборгованості за Кредитом, за відсотками, а також інші витрати згідно Умов. Однак, ОСОБА_1 взятого на себе зобов'язання не виконала, у зв'язку з чим станом на 12.03.2024 має заборгованість в розмірі 70500,50 грн., з яких 40794,75 грн. - заборгованість за простроченим тілом кредиту; 13917,99 грн. - заборгованість за нарахованими відсотками за користування кредитом; 15128,84 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 658,92 грн. - заборгованість за відсотками за простроченим тілом кредиту. Оскільки відповідачка у порушення зазначених норм закону та умов договору зобов'язання за договором кредиту не виконала, просить суд задовольнити позов та ухвалити рішення, яким стягнути із ОСОБА_1 на користь АТ «Сенс Банк» заборгованості за кредитним договором в розмірі 70500,50 грн. та сплачений позивачем судовий збір в розмірі 2422,40 грн.
Згідно правил ч. 6 ст. 19 ЦПК України зазначений спір є малозначним, а тому відповідно до вимог ст. 274 ЦПК України справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження.
Ухвалою судді про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі від 03.02.2025 було постановлено проводити розгляд справи у спрощеному провадженні із повідомлення та участю сторін.
Представник позивача АТ «Сенс Банк» Альховська І.Б. в судове засідання не з'явилася. Однак, подала до суду заяву, в якій просила суд провести розгляд справи за відсутності представника позивача, проти проведення заочного розгляду справи не заперечує.
Відповідачка ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася без поважних. Про час та місце розгляду справи належним чином направлялось повідомлення за місцем реєстрації відповідача, однак, згідно поштового повідомлення, адресат за місцем своєї реєстрації відсутній, що вказує на вручення судової повістки належним чином (п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК). Відзив у визначений судом строк відповідачка не подала. А тому суд приходить до переконання про можливість розглянути справи у відсутності відповідачки згідно вимог ч. 3 ст. 223, ч. 1 ст. 280 ЦПК та ухвалює заочне рішення.
Відповідно до приписів ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, надавши оцінку наявним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу окремо шляхом їх всебічного, повного, об'єктивного та безпосереднього дослідження, суд приходить до наступного висновку.
Згідно з частиною першою статті 1 ЦК України цивільні відносини засновані на засадах юридичної рівності, вольного волевиявлення та майнової самостійності їх учасників.
Основні засади цивільного законодавства визначені у статті 3 ЦК України.
Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства, що передбачено у пункті 3 частини першої статті 3 ЦК України.
Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у пункті 6 частини першої статті 3 ЦК України.
Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.
Згідно приписів ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1 ст. 626, ч. 1 ст. 627 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Зокрема, одним із різновидів договорів є кредитний договір.
Згідно приписів ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
По справі встановлено, що ОСОБА_1 звернулася до АТ «Альфа - Банк» (правонаступник АТ «Сенс Банк») з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписала Оферту на укладення угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії № 631311712 від 05.12.2019, згідно якої отримала у кредит грошові кошти із встановленим кредитним лімітом у розмірі 200000,00 грн. із сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 39,99 % річних строком на 12 місяців з можливістю пролонгації дії відновлювальної кредитної лінії.
Підписанням такої Оферти Позичальник беззаперечно підтвердив, що перед укладенням Угоди ознайомлений, в тому числі, у письмовій формі:
?Зі всією інформацією, необхідною для прийняття усвідомленого рішення щодо отримання Кредиту;
?З нормами Закону України «Про споживче кредитування» та нормативними актами НБУ;
У матеріалах справи наявна копія Паспорту споживчого кредиту, підписана відповідачкою ОСОБА_1 , з якої вбачається, що відповідачка була належним чином повідомлена про умови кредитування, а саме валюти кредиту, кредитного ліміту, тип процентної ставки, строку кредитування та інші умови договору.
Таким чином, ОСОБА_1 підписуючи Оферту на укладення угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії № 631311712 від 05.12.2019 підтвердила акцепт Публічної пропозиції та укладення Договору між нею та АТ «Альфа - Банк», на умовах, викладених в Публічній пропозиції та додатках до Договору, що розміщені на веб - сторінці Банку www.alfabank.ua (або у разі її подальшої зміни - за іншою електронною адресою, що буде вказана в Договорі), Тарифами АТ «Альфа-Банк», які є невід'ємною частиною договору.
01.12.2022 найменування АТ «Альфа - Банк» змінено на АТ «Сенс Банк». Так, відповідно до Протоколу позачергових загальних зборів акціонерів Акціонерного товариства «Альфа-Банк» №2/2022 від 12.08.2022 року, вирішено змінити найменування Банку з Акціонерного товариства «Альфа-Банк» на Акціонерне товариство «Сенс Банк».
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ «Сенс Банк»).
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 взятого на себе зобов'язання не виконала, у зв'язку з чим станом на 12.03.2024 має заборгованість в розмірі 70500,50 грн., з яких 40794,75 грн. - заборгованість за простроченим тілом кредиту; 13917,99 грн. - заборгованість за нарахованими відсотками за користування кредитом; 15128,84 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 658,92 грн. - заборгованість за відсотками за простроченим тілом кредиту, що підтверджується наявним у матеріалах справи розрахунком заборгованості.
Вказаний розрахунок заборгованості відповідачкою спростовано не було.
Статтями 13, 81 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
За відсутності доказів, які б спростовували подані позивачем розрахунки заборгованості за вищевказаним договором, суд не має підстав піддавати їх сумніву.
Так як своїх зобов'язань за кредитним договором ОСОБА_1 добровільно не виконує належним чином, але як боржник вона не звільняється від відповідальності за неможливість виконання нею грошового зобов'язання, то у позивача обґрунтовано виникло право вимагати від боржника повернення кредитних коштів.
Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому ЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно із ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Відповідно до ст. 12 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.
Згідно з вимогами ст. 76 ЦПК України, доказами є будь - які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Вимогами ст. 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Згідно приписів ст. 80 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Нормою ст. 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставі своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з вимогами ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Виходячи зі встановлених, на підставі належним чином оцінених доказів, обставин та з підстав, передбачених вищевказаними нормами матеріального права, суд дійшов висновку про доведеність позивачем викладених в позові обставин належними, достовірними та допустимими доказами, які в своїй сукупності є достатніми для задоволені позовних вимог в повному обсязі та захисту порушеного права позивача в судовому порядку.
Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що із ОСОБА_1 підлягає стягненню сума кредитної заборгованості в розмірі 70500,50 грн., а також сплачений позивачем судовий збір.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 4, 6, 10, 12, 141, 228, 229, 263, 265, 273, 279, 280 - 282, 354 ЦПК України, ст.ст. 526, 651, 1049-1050, 1052, 1054 ЦК України, суд, -
Позовну заяву Акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Сенс Банк» суму заборгованості за Договором № 631311712 від 05.12.2019 у розмірі 70500 /сімдесят тисяч п'ятсот/ грн. 50 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Сенс Банк» суму сплаченого позивачем судового збору в розмірі 2422 /дві тисячі чотириста двадцять два/грн. 40 коп.
Учасники справи:
Позивач: Акціонерне товариство «Сенс Банк», код за ЄДРПОУ 23494714, місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд. № 100.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , мешканка: АДРЕСА_1 .
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача із дотриманням вимог ст.ст. 284 - 285 ЦПК України.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивачем заочне рішення може бути оскаржено в загальному порядку шляхом подання протягом тридцяти днів апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом зазначених вище строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга.
Повний текст рішення складено 05 травня 2025 року.
Суддя Пересипського
районного суду м. Одеси І.О. Кремер