Справа № 510/564/25
Провадження № 2/510/1388/25
(заочне)
01 травня 2025 року Ренійський районний суд Одеської області
у складі: - головуючого судді Дудник В.І.;
-за участю секретаря Лабановой С.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рені цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну розміру аліментів,-
Відповідач ОСОБА_2 у судові засідання, які призначалися на 10.04.2025р., 01.05.2025р., будучи належним чином сповіщений, не явився, про причину неявки суд не сповістив, був попереджений, що на підставі ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки без поважних причин або неповідомлення суду про причини неявки, справа буде розглянута у його відсутності на підставі даних, що є в матеріалах справи. Відзиву на позов не надав.
Представник позивачки - ОСОБА_3 позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив розглянути справу без його та позивачки участі.
Згідно із ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
У зв'язку із цими обставинами суд прийняв рішення про заочний розгляд справи на підставі наявних доказів. Представник позивачки проти заочного розгляду справи не заперечував.
В ході розгляду справи судом були дослідженні наступні докази: копія рішення Ренійського районного суду Одеської області від 26.04.2018р.; копія розрахунку державного виконавця заборгованості по аліментам станом на 11.08.2022р.; копія паспорту громадянина України - ОСОБА_4 ; копія свідоцтва про народження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; копія паспорту громадянина України - ОСОБА_5 ; копія свідоцтва про народження ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; копія свідоцтва про народження ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; копія свідоцтва про народження ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ; копії паспортів сторін у справі.
Судом в ході судового розгляду справи встановлено, що позивачка звернулась до суду із позовом про зміну розміру аліментів, що стягуються з відповідача ОСОБА_2 на утримання їх сумісних дітей. Так, 10.10.2007р. між ОСОБА_2 та ОСОБА_8 був укладений шлюб. У шлюбі у сторін народилося четверо дітей: сини ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та донька ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Сімейне життя сторін не склалося, рішенням Ренійського районного суду Одеської області від 26.04.2018р. (справа №510/2135/17) шлюб між сторонами було розірвано, також було вирішено питання про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на користь ОСОБА_1 на утримання дітей в твердій грошовій сумі в розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку - на кожну дитину. З моменту присудження відповідача до стягнення з нього аліментів, він несумлінно виконує аліментний обов'язок, аліменти не сплачує, внаслідок чого у нього склалась аліментна заборгованість станом на 11.08.2022р. в розмірі 237944 грн. 26 коп. , про що свідчить довідка ДВС.
В даний час позивачка, посилаючись на вимоги СК України (ст. 192), а також враховуючи те, що діти ростуть, витрати на їхнє утримання збільшуються та з часу винесення судом рішення про стягнення аліментів збільшився мінімальний прожитковий мінімум на дітей відповідного віку, також враховуючи стан здоров'я дітей та додаткові витрати на їхнє лікування, посилаючись також на погіршення свого матеріального стану (позивачка народила п'яту дитину, перебуває у зв'язку із цим у відпустці по догляду за дитиною, отримує матеріальну допомогу на дитину, не працює), вважаючи, що відповідач більш матеріально забезпечений (є військовослужбовцем і в даний час перебуває на лавах ЗСУ) просить змінити розмір аліментів на синів та доньку ОСОБА_12 , який був раніше встановлений судом, остаточно визначивши їх розмір у частковому відношення до заробітку відповідача, а саме: на утримання синів ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та доньки ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_4 - в розмірі єдиної 1/2 частини заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку на кожну дитину, щомісячно, починаючи з 17.03.2025 р. до ІНФОРМАЦІЯ_5 , тобто до досягнення повноліття сином ОСОБА_10 , далі - у розмірі єдиної 1/3 частини заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку на кожну дитину, щомісячно - до ІНФОРМАЦІЯ_6 , тобто до досягнення повноліття сином ОСОБА_11 , далі - у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу), але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, - до ІНФОРМАЦІЯ_7 , тобто до досягнення повноліття донькою ОСОБА_12 .
На думку позивачки, визначення аліментів саме у частковому відношення до заробітку відповідача буде забезпечувати достатні та необхідні потреби дітей, їхній нормальний розвиток та виховання, сприяти захисту їх прав та забезпеченню їх інтересів.
Вивчивши матеріали справи, надані суду документи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивачки про зміну розміру аліментів на утримання неповнолітніх синів та доньки обґрунтовані і підлягають задоволенню.
Як було встановлено в судовому засіданні, неповнолітні діти ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 народились у шлюбі сторін, після розірвання шлюбу за судовим рішенням відповідача було присуджено до стягнення аліментів на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітніх дітей: трьох синів та однієї доньки у твердій грошовій сумі в розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку - на кожну дитину щомісячно (до досягнення кожною з них повноліття).
На час винесення судом рішення про стягнення аліментів, матеріальний стан батька дозволяв сплачувати визначений судом розмір аліментних виплат, а вимоги матері (позивачки) пред'являлися у вищевказаному розмірі, у зв'язку із чим і були задоволені. В даний час позивачка вважає що її матеріальний стан погіршився, витрати на дітей збільшилися, у зв'язку із чим розмір аліментів, що стягуються, слід збільшити також. Позивачка просить змінити розмір аліментів на утримання дітей та присудити їх до стягнення у частковому відношенні до заробітку відповідача.
У відповідності до ч.1 ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
Відповідно до ст.13 ЦПК суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ч.ч.1, 2, ст.27 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.89, яка ратифікована постановою Верховної Ради №789-ХІІ від 27.02.91 та набула чинності для України 27.09.91, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального й соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Згідно зі ст.141 СК мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони в шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
За змістом ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Як передбачено ч. 1 ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Відповідно до ст.192 Сімейного кодексу України розмір аліментів, визначений за рішенням суду, або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось з них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом
Як передбачено п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006р. за № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», відповідно до ст.192 СК, розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них.
Згідно ч.1 ст. 273 СК України якщо матеріальний або сімейний стан особи, яка сплачує аліменти, чи особи, яка їх одержує, змінився, суд може за позовом будь-кого з них змінити встановлений розмір аліментів.
Враховуючи зміст ст.ст.181, 192 СК України розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв'язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.
Сімейний кодекс передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду, але не пов'язує їх зі способом присудження (ч.3 ст.181 СК). Стаття 192 СК тільки вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених в судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим кодексом.
З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями ст.192 СК зміна розміру аліментів може мати під собою й зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду в частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів у певній твердій грошовій сумі та навпаки).
Стаття 192 СК України тільки вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених в судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом. З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями статті 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів, визначений у певній твердій грошовій сумі та навпаки). Отже, у спірних правовідносинах підлягає застосуванню не тільки стаття 192 СК України, але й низка інших норм, присвячених обов'язку батьків утримувати своїх дітей (стаття 182 «Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів», стаття 183 «Визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини», стаття 184 «Визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі»).
Аналогічна правова позиція викладена в Постанові Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 5 лютого 2014 p. у справі № 6-143цс13.
Відповідно до ст. 1 ЗУ "Про охорону дитинства", забезпечення найкращих інтересів дитини - дії та рішення, що спрямовані на задоволення індивідуальних потреб дитини відповідно до її віку, статі, стану здоров'я, особливостей розвитку, життєвого досвіду, родинної, культурної та етнічної належності та враховують думку дитини, якщо вона досягла такого віку (10 років) і рівня розвитку, що може її висловити.
Згідно ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Згідно частини другої статті 27 Конвенції Організації Об'єднаних Націй про права дитини від 20 листопада 1989 року батько(-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Так під час розгляду справи, судом встановлено, що з моменту винесення рішення про стягнення аліментів з відповідача на утримання їхніх спільних із позивачкою дітей, змінилися умови життя неповнолітніх дітей та позивачки, погіршився їх матеріальний стан. Так, позивачка народила ще одну дитину, яка не є рідною донькою відповідача, в даний час у шлюб не вступила, виховує п'яту дитину самотужки, аліментів на її утримання не отримує. З моменту народження п'ятої дитини позивачка знаходиться у відпустці по догляду за нею, працювати у зв'язку із цим не може, отримує від держави матеріальну допомогу на дитину. Отже, заробіток позивачки (фактично жінки, яка мешкає із п'ятьма дітьми) складається взагалі із аліментних виплат на дітей та допомоги на молодшу дитину.
Судом враховано, що обставини, на які посилається позивачка є важливими, проте, вона, як матір дітей, не звільняється від обов'язку щодо матеріального забезпечення дітей також. З урахуванням цього, в межах фінансових можливостей та матеріального стану, позивачка утримує спільних із відповідачем дітей та свою п'яту дитину.
В даному випадку матір дітей належним чином виконує свої батьківські обов'язки щодо виховання дітей, їх навчання, забезпечення належними санітарними умовами життя, але все це виконує в межах матеріального стану та коштів, що надаються їй для утримання дітей. Причому, обсяги цих коштів являються обмеженими та неспіврозмірними, оскільки відповідач з моменту присудження за судовим рішенням аліментів на утримання дітей не сплачує, у зв'язку із чим склалась аліментна заборгованість.
Відповідно до ст.183 та ст.184 СК України за рішенням суду розмір аліментів визначається у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
З урахуванням вищевикладеного, суд вважає, що дійсно у позивачки є підстави для зміни розміру аліментів, з періоду присудження аліментів з відповідача (з 2018р.) змінилися і сімейний і матеріальний стан сторін, виросли діти (стали дітьми шкільного віку, з'явилися нові потреби, інтереси та зацікавленості), змінився і рівень життя, витрати та ціноутворення, що спричинило підвищення витрат на життя та забезпечення дітей.
Тому, виходячи з реалій сьогодення, інтересів дітей, які є неповнолітніми, учнями закладу освіти, потреб та можливостей їх батьків, суд вважає правильним та справедливим змінити розмір аліментів на їх утримання шляхом присудження їх в частковому відношенні на утриманнянеповнолітніх дітей: на утримання синів ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та доньки ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_4 - в розмірі єдиної 1/2 частини заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку на кожну дитину, щомісячно, починаючи з 17.03.2025 р. до ІНФОРМАЦІЯ_5 , тобто до досягнення повноліття сином ОСОБА_10 , далі - у розмірі єдиної 1/3 частини заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку на кожну дитину, щомісячно - до ІНФОРМАЦІЯ_6 , тобто до досягнення повноліття сином ОСОБА_11 , далі - у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу), але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, - до ІНФОРМАЦІЯ_7 , тобто до досягнення повноліття донькою ОСОБА_12 .
Суд вважає, що визначення стягнення аліментів у частці від доходу їхнього батька буде сприяти інтересам дітей, буде носити стабільний характер (тобто розмір аліментів буде змінюватися в залежності від рівня доходів батька), а найголовніше - буде забезпечувати матеріальні умови для духовного, морального, інтелектуального й фізичного розвитку дітей, сімейні відносини між батьками яких припинилися.
Згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь держави судовий збір.
Керуючись ст.ст. 3, 12, 13, 76 - 81, 141, 258, 259, 264 - 265, 268, 280-289, 354, 355, ЦПК України, ст. ст. 180-184, 192, Сімейного кодексу України, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.
Змінити розмір стягуваних аліментів, визначений рішенням Ренійського районного суду Одеської області від 26.04.2018 року (справа № 510/2135/17) про стягнення з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 на утримання дітей: синів ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та доньки ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 в твердій грошовій сумі в розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно - на кожну дитину до досягнення ними повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ), уродж. с.Щуцьке Доманівського району Миколаївської області на користь ОСОБА_1 (РНОКПП : НОМЕР_2 ) аліменти на утриманнянеповнолітніх дітей: синів ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та доньки ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_4 - в розмірі єдиної 1/2 частини заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку на кожну дитину, щомісячно, починаючи з 17.03.2025 р. до ІНФОРМАЦІЯ_5 , тобто до досягнення повноліття сином ОСОБА_10 , далі - у розмірі єдиної 1/3 частини заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку на кожну дитину, щомісячно - до ІНФОРМАЦІЯ_6 , тобто до досягнення повноліття сином ОСОБА_11 , далі - у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу), але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, - до ІНФОРМАЦІЯ_7 , тобто до досягнення повноліття донькою ОСОБА_12 .
Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 )1211 грн. 20 коп. судового збору в дохід держави.
Заочне рішення може бути переглянуте Ренійським районним судом Одеської області за письмовою заявою відповідача. Заява про перегляд заочного рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
На рішення може бути подана апеляційна скарга позивачем до Одеського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ст. 284 ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя Вячеслав ДУДНИК