Справа 688/1330/25
№ 4-с/688/4/25
Іменем України
05 травня 2025 року м. Шепетівка
Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області в складі:
головуючого судді Стаднічук Н. Л.,
з участю секретаря Березюк Н. А.,
скаржника ОСОБА_1 ,
представника скаржника Рівнячка Л. С,
розглянувши в відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_1 на дії та рішення державного виконавця Шепетівського відділу державної виконавчої служби у Шепетівському районі Хмельницької області Центрального міжрегіонального управління юстиції Міністерства юстиції (м. Київ) Мартинюк Т. М., заінтересована особа ОСОБА_2 ,
1. Короткий зміст скарги
27.03.2025 боржник ОСОБА_1 звернувся до Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області зі скаргою на дії державного виконавця Шепетівського відділу державної виконавчої служби у Шепетівському районі Хмельницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Мартинюк Т. М. щодо винесення постанови від 18 лютого 2025 року про накладення штрафу в розмірі 72443,31 грн під час примусового виконання виконавчого листа №2-1762, виданого Шепетівським міськрайонним судом Хмельницької області 29 жовтня 2004 року у виконавчому провадженні № 20920276; визнання незаконною та скасування постанови державного виконавця Шепетівського відділу державної виконавчої служби у Шепетівському районі Хмельницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Мартинюк Т. М. від 18 лютого 2025 року про накладення штрафу в розмірі 72443,31 грн під час примусового виконання виконавчого листа № 2-1762, виданого Шепетівським міськрайонним судом Хмельницької області 29 жовтня 2004 року у виконавчому провадженні № 20920276.
На обґрунтування скарги послався на те, що у провадженні державного виконавця Шепетівського відділу державної виконавчої служби у Шепетівському районі Хмельницької області Центрального міжрегіонального управління юстиції Міністерства юстиції (м. Київ) Мартинюк Т. М. перебуває виконавче провадження № 20920276 з виконання виконавчого листа Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області № 2-1762 про стягнення з нього аліментів. Про звернення ОСОБА_3 до відділу ДВС з заявою про примусове стягнення аліментів та регулярно надавав їй матеріальну допомогу на утримання дитини; 8 лютого 2023 року був мобілізований, проходив військову службу в різних військових частинах, 23.01.2025 звільнений з ЗСУ за станом здоров'я; з 14 лютого 2025 року по 28 лютого 2025 року знаходився на лікуванні у відділенні реабілітації та фізичних методів лікування КНП «Чернігівська міська лікарня № 3» Чернігівської міської ради. 18 лютого 2025 року під час лікування отримав розрахунок зі сплати аліментів за ВП 20920276 та постанову державного виконавця про накладення штрафу. Після ухвалення рішення він в усній формі домовився з ОСОБА_3 , що вона не буде подавати виконавчий лист до виконавчої служби, Після чого регулярно передавав ОСОБА_3 кошти на утримання доньки особисто та шляхом переказів. Претензій до нього не було. В зв'язку з економічним станом в країні, в пошуках заробітку він часто змінював місце проживання, хоча місце реєстрації залишалось попереднє. Про наявність виконавчого провадження та заборон: обмеження в праві керування транспортними засобами, у праві виїзду за межі України, у праві полювання, у праві користування вогнепальною мисливською, пневматичною та охолощеною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії - дізнався в кінці 2021 року. Дані постанови та про накладення штрафу, довідку-розрахунок про розмір заборгованості були направлені на адресу АДРЕСА_1 , за якою він не проживав. Таким чином, як при відкритті виконавчого провадження № 20920276, так і в подальшому при винесенні інших постанов державний виконавець зазначив адресу боржника, яка не відповідає його реєстрації. Відповідач, накладаючи штраф, не врахував наступне: 19.07.2023 державним виконавцем винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи, відповідно до ї військову частину НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ) зобов'язано здійснювати відрахування з його доходів до погашення загальної суми заборгованості яка складає 164749,45 грн. Згідно розрахунку від 11.02.2025 заборгованість складає 144886,62 грн. Військовою частиною НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ) за період серпень 2023 року - червень 2024 року на рахунок ДВС на погашення боргу перераховано 111405,10 грн. Військовою частиною НОМЕР_3 за період 01.09.2024-28.02.2025 на рахунок ДВС на погашення боргу перераховано 43870,42 грн. Тобто на час винесення оскаржуваної постанови на визначений ДВС рахунок було перераховано 155275,52 грн при визначеній державним виконавцем заборгованості в розмірі 144886,62, тобто борг за аліментами відсутній.
2. Рух справи
Ухвалою суду від 17 квітня 2025 року скаргу призначено до розгляду.
3. Позиція сторін
В судовому засіданні скаржник ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_4 скаргу підтримали.
01.05.2025 державний виконавець Шепетівського відділу державної виконавчої служби у Шепетівському районі Хмельницької області Центрального міжрегіонального управління юстиції Міністерства юстиції (м. Київ) Мартинюк Т. М. подала заперечення на скаргу, в яких вказала, що державним виконавцем неодноразово направлялися електронні запити, зокрема, щодо джерел доходу, до 08.02.2023 боржник офіційно жодного разу працевлаштований не був, пенсії не отримував, підприємницькою діяльністю не займався. Станом на 19.03.2025 з доходу боржника у військовій частині НОМЕР_1 утримано 154513,00 грн. Станом а 30.04.2025 на депозитному рахунку відділу ДВС містяться кошти (акумульовані з арештованих рахунків боржника) в сумі 64701,18 грн. Станом на 30.04.2025 залишок не стягнутого штрафу на користь стягувача та виконавчий збір на користь держави становить 86931,97 грн без врахування акумульованих коштів. Державний виконавець при проведенні розрахунку заборгованості, штрафу та виконавчого збору зі сплати аліментів діяв в межах наданих йому законом повноважень, неодноразовий перерахунок проводився відповідно до змін законодавства в даному правовому полі. Згідно відомостей, що містяться в рішенні, зокрема, у виконавчому листі Шепетівського міськрайонного суду щодо стягнення аліментів, адреса боржника ОСОБА_1 зазначена - АДРЕСА_1 .
Стягувач ОСОБА_5 в судове засідання не з'явилася, про час і місце судового розгляду була повідомлена належним чином.
Представник Шепетівського відділу державної виконавчої служби у Шепетівському районі Хмельницької області Центрального міжрегіонального управління юстиції Міністерства юстиції (м. Київ) Мартинюк Т. М., в судове засідання не з'явився, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.
4. Фактичні обставини, встановлені судом
Рішенням Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 29 жовтня 2004 року задоволено позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , стягнуто з ОСОБА_1 аліменти на користь ОСОБА_3 на утримання неповнолітньої дитини: дочки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку кожен місяць, але не менше одного неоподаткованого мінімуму доходів громадян, починаючи з 21.10.2004 року і до досягнення нею повноліття.
29.10.2004 Шепетівським міськрайонними судом видано виконавчий лист.
Постановою державного виконавця відділу державної виконавчої служби Шепетівського міськрайонного управління юстиції Федорчук Ю. В від 11.01.2005 відкрито виконавче провадження ВП 20920276 на виконання вказаного виконавчого листа.
За розрахунком заборгованості зі сплати аліментів у ВП № 20920276 заборгованість ОСОБА_1 за період з 21.10.2004 по 29.08.2021 станом на 11.02.2025 становить 144886,62 грн.
Постановою державного виконавця Шепетівського відділу державної виконавчої служби у Шепетівському районі Хмельницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Мартинюк Т. М. від 18.02.2025 у ВП №20920276 на боржника ОСОБА_1 накладено штраф на користь стягувача у розмірі 50% суми заборгованості зі сплати аліментів, що складає 72443 грн.
Згідно зі звітом № 683 від 12.02.2025 військової частини НОМЕР_1 про здійснення відрахування та виплати щодо ОСОБА_1 за період серпень 2023-червень 2024 утримано 111405,10 грн боргу.
Згідно зі звітом про здійснені відрахування та виплати ІНФОРМАЦІЯ_2 з ОСОБА_1 за виконавчим документом № 2-1762, виданим Шепетівським міськрайонним судом Хмельницької області 29.10.2004, за період з 01.09.2024 по 31.12.2024 стягнуто в загальному 40424,75 грн.
Постановою державного виконавця Шепетівського відділу державної виконавчої служби у Шепетівському районі Хмельницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Мартинюк Т. М. від 26.02.2025 у ВП № 20920276 накладено арешт на грошові кошти/електронні гроші, що містяться на відкритих рахунках/електронних гаманцях, а також на кошти/електронні гроші на рахунках/електронних гаманцях, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів, крім коштів/електронних грошей, що містяться на рахунках/електронних гаманцях , що мають спеціальний режим використання, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржнику ОСОБА_1 .
4. Мотиви суду
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У статті 129-1 Конституції України гарантується, що судове рішення є обов'язковим до виконання; держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку; контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Відповідно до статті 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Згідно з частиною другою статті 451 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).
Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
В силу пункту 1 частини першої статті 3 Закону України «Про виконавче провадження» відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.
Відповідно до частини першої статті 5 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
Згідно з частиною першою статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом (частина перша статті 74 Закону).
Частиною першою статті 71 Закону передбачено, що порядок стягнення аліментів визначається законом. Виконавець стягує з боржника аліменти у розмірі, визначеному виконавчим документом, але не менше мінімального гарантованого розміру, передбаченого Сімейним кодексом України.
Відповідно до частини третьої цієї статті визначення суми заборгованості із сплати аліментів, присуджених як частка від заробітку (доходу), визначається виконавцем у порядку, встановленому Сімейним кодексом України.
Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення економічних передумов для посилення захисту права дитини на належне утримання" статтю 71 Закону України «Про виконаве провадження» доповнено частиною чотирнадцятою такого змісту: "14. За наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за один рік, виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі 20 відсотків суми заборгованості зі сплати аліментів.
За наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за два роки, виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі 30 відсотків суми заборгованості зі сплати аліментів.
За наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за три роки, виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі 50 відсотків суми заборгованості зі сплати аліментів.
У подальшому постанова про накладення штрафу у розмірі, визначеному абзацом першим цієї частини, виноситься виконавцем у разі збільшення розміру заборгованості боржника на суму, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за один рік.
Суми штрафів, передбачених цією частиною, стягуються з боржника у порядку, передбаченому цим Законом, і перераховуються стягувачу".
Крім того, вказаним Законом частину четверту статті 11 Закону України «Про виконавче провадження» викладено в наступній редакції: «Строк обчислення заборгованості зі сплати аліментів для застосування заходів, передбачених пунктами 1 - 4 частини дев'ятої, частиною чотирнадцятою статті 71 цього Закону, обчислюється з дня пред'явлення виконавчого документа до примусового виконання».
Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення економічних передумов для посилення захисту права дитини на належне утримання» набрав чинності 28 серпня 2018 року.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14.12.2021 у справі № 2610/27695/2012 дійшла правового висновку, що дата виникнення заборгованості зі сплати аліментів не впливає на можливість застосування штрафу до боржника. Визначальним для вирішення справи є встановлення наявності такої заборгованості на час винесення постанови про накладення штрафу та її сума, з якою пов'язано подальше визначення розміру штрафу.
Судом встановлено, що державним виконавцем Шепетівського відділу державної виконавчої служби у Шепетівському районі Хмельницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Київ) Мартинюк Т. М. 18.02.2025 було винесено постанову про накладення на ОСОБА_1 штрафу в розмірі 50% від суми заборгованості зі сплати аліментів, що складає 72443,31 грн, в зв'язку з тим, що станом на 29.08.2021 утворилася заборгованість зі сплати аліментів 144886,62 грн.
Разом з тим, на час винесення спірної постанови боржник ОСОБА_1 повністю сплатив зазначену суму заборгованості.
Відтак суд дійшов висновку, що оскільки на час винесення спірної постанови заборгованість зі сплати аліментів у боржника була відсутня, накладення штрафу на ОСОБА_1 було безпідставним.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що дії державного виконавця щодо винесення 18.02.2025 постанови про накладення штрафу на ОСОБА_1 є незаконними, в зв'язку з чим постанова про накладення штрафу підлягає скасуванню.
Керуючись статтями 13, 76, 80, 81, 258-260, 263, 447, 450, 451 ЦПК України, суд
Скаргу задовольнити.
Визнати незаконними дії державного виконавця Шепетівського відділу державної виконавчої служби у Шепетівському районі Хмельницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Мартинюк Т. М. щодо винесення постанови від 18 лютого 2025 року про накладення штрафу в розмірі 50% від суми заборгованості зі сплати аліментів, що складає 72443,31 грн, у виконавчому провадженні № 20920276 з виконання виконавчого листа № 2-1762, виданого Шепетівським міськрайонним судом Хмельницької області 29 жовтня 2004 року.
Визнати незаконною та скасувати постанову державного виконавця Шепетівського відділу державної виконавчої служби у Шепетівському районі Хмельницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Мартинюк Т. М. від 18 лютого 2025 року про накладення штрафу в розмірі 50% від суми заборгованості зі сплати аліментів, що складає 72443,31 грн, у виконавчому провадженні № 20920276 з виконання виконавчого листа № 2-1762, виданого Шепетівським міськрайонним судом Хмельницької області 29 жовтня 2004 року.
Ухвала може бути оскаржена до Хмельницького апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складення її повного тексту.
Повний текст ухвали складено 5 травня 2025 року.
Суддя Н. Л. Стаднічук