05.05.2025 Справа №951/152/25 Провадження №2-а/607/325/2025
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області
в складі:
головуючого Ромазана В.В.
за участю секретаря Процишин Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Тернополі за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Тернопільській області, інспектора відділу поліції Тернопільського районного управління поліції ГУНП в Тернопільській області Бей Степана Степановича про визнання незаконною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття провадження у справі, -
ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції у Тернопільській області, інспектора відділу поліції Тернопільського районного управління поліції ГУНП в Тернопільській області Бей Степана Степановича про визнання незаконною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття провадження у справі, у якому просить визнати незаконною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення інспектора СПД (смт.Козова) відділу поліції №1 (м.Бережани) Тернопільської області серії ЕНА № 4153988 від 26.02.2025 року, згідно якої позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП) та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 340 грн. Аргументуючи свої позовні вимоги, зазначив, що спірну постанову вважає такою, що винесена з порушеннями норм законодавства та підлягає скасуванню, оскільки правопорушення зазначеного у постанові позивач не вчиняв і докази зворотного відсутні. Так, зазначив, що 26.02.2025 позивач керуючи службовим транспортним засобом марки «Iveco» н.з. НОМЕР_1 , який належить ТОВ «Ромус-Поліграф», відповідно до маршрутного листа здійснив зупинку на вул..Герети для вивантаження товару. Вказав, що ним було здійснено зупинку, а не стоянку транспортного засобу. Після цього, до транспортного засобу підійшов екіпаж поліції, інспектором якого було винесено спірну постанову за порушення водієм пункту 15.4 ПДР України. Позивач заперечує факт даного порушення, оскільки вказаний транспортний засіб стояв біля правого краю проїзної частини (якомога правіше, щоб не перешкоджати іншим учасникам дорожнього руху), що підтверджено фотознімками доданими до позову, на яких вбачається, що на проїзній частині не має два і більше рядів на яких припарковані транспортні засоби, оскільки такі були припарковані на тротуарній частині, відтак, позивач не міг їм перешкоджати у дорожньому русі. Згідно із вимог п.15.2 ПДР України, за відсутності спеціально відведених місць чи узбіччя або коли зупинка чи стоянка там не можливі, вони дозволяються біля правого краю проїзної частини. Однак, пояснення позивача не були взяті до уваги відповідачем, який виніс спірну постанову. Позивач зазначив, що він не погоджується із спірною постановою, оскільки доказів на вчинення ОСОБА_1 правопорушення вказаній у ній відповідач не надав.
Відповідачі - Головне управління Національної поліції у Тернопільській області, інспектор відділу поліції Тернопільського районного управління поліції ГУНП в Тернопільській області Бей Степан Степанович відзиву на позов не подавали.
Ухвалою суду від 08.04.2025 відкрито провадження у даній справі.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, подавши заяву згідно якої позовні вимоги підтримує повністю та просить їх задовольнити з підстав наведених у позові, а справу розглянути у відсутності сторони позивача.
Представник відповідача ГУНП у Тернопільській області та інспектор відділу поліції №1 (м.Бережани) Тернопільського районного управління поліції ГУНП в Тернопільській області Бей Степан Степанович у судове засідання не з'явились, заяв, клопотань про відкладення розгляду справи із поважних причин не подавали, хоча належним чином були неодноразово повідомлені про дату, час та місце розгляду справи.
Суд, дослідивши та оцінивши зібрані у справі докази встановив.
Згідно постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 4153988 від 26.02.2025, 26.02.2025 о 12 год. 22 хв. в селищі Козова, на вул.Герети водій ОСОБА_1 здійснив зупинку транспортного засобу марки «Iveco» д.н.з. НОМЕР_1 на проїзній частині в другому ряду, чим порушив вимоги пункту 15.4 ПДР України, порушення правил стоянки, розміщення транспортних засобів на проїзній частині в два і більше рядів.
Вказаною постановою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП та на нього накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 340 грн.
Відповідно до статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. (частина 1 ст. 7 КУпАП)
Частина 1 ст. 9 КУпАП визначає поняття адміністративного правопорушення, яким визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з статтею 31 Закону України «Про дорожній рух» №580-VIII, поліція може застосовувати превентивні заходи, серед яких: перевірка документів особи; опитування особи; зупинення транспортного засобу; застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, засобів фото - і кінозйомки, відеозапису.
Статтею 40 Закону №580-VIII встановлено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою:
1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб;
2) забезпечення дотримання правил дорожнього руху.
Згідно з п.1 ст. 247 КУпАП України обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Суд, не заперечуючи наявності у працівників органів Національної поліції повноважень виносити в окремих випадках постанову про адміністративне правопорушення без складення протоколу, вважає що правопорушення (у разі його вчинення) повинно бути належним чином зафіксоване. Відсутність протоколу про адміністративне правопорушення повинно компенсуватись іншими належними та допустимими доказами вчинення правопорушення, оскільки протокол є, зокрема, не лише засобом фіксації вчинення правопорушення, а й доказом дотримання (недотримання) посадовою особою, яка його складає, процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення.
Відповідно до пункту 15.4 ПДР України, транспортні засоби не дозволяється ставити на проїзній частині в два і більше ряди. Велосипеди, мопеди і мотоцикли без боекового причепа дозволяється ставити на проїзній частині не більше ніж у два ряди.
Відповідач у підтвердження спірної постанови, не надали жодного належного та допустимого доказу (даних з нагрудних камер працівників поліції або службового відеорестратора, камер вуличної мережі), який би підтверджував факт вчинення позивачем спірного правопорушення, тобто 26.02.2025 о 12 год. 22 хв. в селищі Козова, на вул.Герети здійснення зупинки транспортного засобу марки «Iveco» д.н.з. НОМЕР_1 на проїзній частині в другому ряду. При цьому, суд констатує, що відповідачем не спростовано належними та допустимими доказами твердження позивача про те, що він 26.02.2025, керуючи службовим транспортним засобом марки «Iveco» н.з. НОМЕР_1 , який належить ТОВ «Ромус-Поліграф», відповідно до маршрутного листа здійснив зупинку на вул..Герети для вивантаження товару клієнту, а не стоянку транспортного засобу та те, що керований ним транспортний засіб стояв біля правого краю проїзної частини (якомога правіше, щоб не перешкоджати іншим учасникам дорожнього руху).
Згідно з частиною 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Цим принципом повинен керуватись працівник поліції, коли розглядає справу про адміністративне правопорушення за результатами якої приходить до переконання про винуватість особи.
Згідно статті 62 Конституції України вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", зобов'язано суди застосовувати при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерела права, а ЄСПЛ притримується у своїх рішення позиції того, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа "Коробов проти України" N 39598/03 від 21.07.2011 року), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування "поза розумним сумнівом" (рішення від 18 січня 1978 року у справі "Ірландія проти Сполученого Королівства" (Ireland v. the UnitedKingdom), п. 161, Series A заява N 25).
На думку суду, цілком логічно та ґрунтується на нормах права, те, що у випадку якщо рішення поліцейського буде оскаржено, то обов'язок довести його правомірність лежить саме на останньому, оскільки в протилежному випадку на особу котру визнано винним у вчиненні правопорушення фактично буде покладено обов'язок доводи свою невинуватість, що суперечить вказаній вище статті Конституції України.
Відповідач не надав належних та допустимих доказів на підтвердження правомірності винесення спірної постанови, у тому числі фото- та відео фіксацію вчинення позивачем спірного правопорушення. Його ж вчинення, як уже було зазначено, заперечується та не визнається самим позивачем.
Згідно статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за обставин відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Способи судового захисту порушених прав, свобод або законних інтересів осіб у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності визначені статтею 286 КАС України.
Відповідно до вимог частини 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Вказаний перелік судових рішень, які може приймати суд першої інстанції у даній категорії справ, є вичерпний. Суд вважає, що ефективним та достатнім способом захисту порушених прав, свобод або законних інтересів позивача у даній справі є скасування спірної постанови про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною 1 ст. 122 КУпАП, адміністративну справу провадженням закрити. Крім цього, суд зазначає, що ВС у постановах від 17.09.2020 у справі №742/2298/17, від 26.12.2019 у справі №724/716/16 зазначив, що у справах про оскарження постанов про адміністративне правопорушення належним відповідачем є орган, а не особа, яка перебуває із цим органом у трудових відносинах та від його імені здійснює розгляд справ про адміністративне правопорушення та накладає адміністративне стягнення. Відтак, позов ОСОБА_1 слід задовольнити частково.
Також, суд приходить до висновку, що позивачу слід відшкодувати за рахунок бюджетних асигнувань ГУНП у Тернопільській області суму сплаченого позивачем судового збору при зверненні із адміністративним позовом в суд.
На підставі наведеного, керуючись статтями 73-77, 90, 205, 241-246, 255, 268, 286 КАС, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Тернопільській області, інспектора відділу поліції №1 (м.Бережани) Тернопільського районного управління поліції ГУНП в Тернопільській області Бей Степана Степановича про визнання незаконною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття провадження у справі, задовольнити частково.
Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 4153988 від 26.02.2025 року, згідно якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 122 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 340 грн., скасувати.
Адміністративну справу відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст. 122 КУпАП, провадженням закрити.
Стягнути в користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції у Тернопільській області суму судового збору, сплаченого позивачем при зверненні із адміністративним позовом в суд, що становить 605(шістсот п'ять) грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Рішення суду може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги у десяти денний строк з дня проголошення рішення суду.
Рішення суду складено судом 05.05.2025 року.
Головуючий суддяВ. В. Ромазан