Справа № 602/413/25
Провадження № 1-кс/602/144/2025
"30" квітня 2025 р. м. Ланівці
Слідчий суддя Лановецького районного суду Тернопільської області ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря с/з ОСОБА_2 ,
старшої слідчої ОСОБА_3 ,
прокурора ОСОБА_4 (в режимі відеоконференції),
підозрюваного ОСОБА_5 ,
захисника адвоката ОСОБА_6 (в режимі відеоконференції),
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань клопотання старшої слідчої СВ ВП № 1 (м. Ланівці) Кременецького РВП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_3 , погоджене з прокурором Тернопільської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_4 , про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту стосовно
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, одруженого, на утриманні неповнолітніх дітей не має, з середньою спеціальною освітою, не депутата, військовослужбовця в/ч НОМЕР_1 , раніше не судимого,
у кримінальному провадженні № 12025211030000088, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 27.04.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України, -
30 квітня 2025 року до слідчого судді Лановецького районного суду Тернопільської області звернулася старша слідча СВ ВП № 1 (м. Ланівці) Кременецького РВП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_3 з клопотанням, погодженим з прокурором Тернопільської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_4 , про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту до підозрюваного ОСОБА_5 у згаданому вище кримінальному провадженні.
Підставами для застосування запобіжного заходу до ОСОБА_5 у клопотанні зазначено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України, а також наявністю ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме: переховування від органів досудового розслідування та/або суду; незаконного впливу на потерпілого та свідків у кримінальному провадженні; вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовження кримінального правопорушення, у якому він підозрюється.
Слідча клопоче про обрання стосовно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту та покладення на нього обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати за кожним викликом до слідчого, прокурора, суду або іншої службової особи, уповноваженої на проведення слідчих (процесуальних) дій на визначений нею час; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну місця проживання; утриматися від спілкування з потерпілим та свідками по справі; здати на зберігання до відповідного органу ДМС України паспорт громадянина України для виїзду за кордон.
Згідно з протоколом автоматизованого визначення слідчого судді від 30.04.2025 визначено слідчого суддю Лановецького районного суду Тернопільської області ОСОБА_1 .
Судове засідання по розгляду клопотання призначене на 30.04.2025.
У судовому засіданні слідча та прокурор підтримали подане клопотання та просили його задовольнити з підстав, наведених у клопотанні.
Підозрюваний ОСОБА_5 , якому слідчим суддею було роз'яснено його права, передбачені ч. 2 ст. 193 КПК України, у судовому засіданні не заперечив проти задоволення клопотання про застосування до нього запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту. Підозрюваний, погодившись з викладеними у клопотанні фактичними обставинами, додатково пояснив, що він є військовослужбовцем, призваним на військову службу по мобілізації у лютому 2024 року, у травні 2024 року самовільно залишив військову частину і з того часу перебуває за місцем проживання. Від поліцейських втікав, бо у листопаді 2024 року постановою судді за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 130 КУпАП, позбавлений права керування транспортними засобами на три роки.
Захисник ОСОБА_6 надіслав до суду письмові заперечення на клопотання, згідно з яким вважає, що: відсутні достатні докази обґрунтованої підозри; ризики, передбачені ст. 177 КПК України, на які вказують слідча та прокурор, є недоведеними; запобіжний захід, про який клопоче сторона обвинувачення не відповідає тяжкості правопорушення та особі підозрюваного (підозрюваний ОСОБА_5 має міцні соціальні зв'язки, є військовослужбовцем, що свідчить про його відповідальність та дисциплінованість, має позитивні характеризуючі матеріали); порушені процесуальні норми при затриманні підозрюваного. Просить відмовити у задоволенні клопотання слідчої, а у разі необхідності застосування запобіжного заходу обрати більш м'який у вигляді особистого зобов'язання або у вигляді домашнього арешту у нічну пору доби.
Захисник ОСОБА_6 у судовому засіданні заперечив проти задоволення клопотання з підстав, наведених у його письмових запереченнях.
Заслухавши думки слідчої та прокурора, які просять задовольнити клопотання, пояснення ОСОБА_5 з приводу підозри та думку підозрюваного, який не заперечує проти задоволення клопотання, захисника, який заперечує проти задоволення клопотання, дослідивши подане клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшов наступних висновків.
Як убачається із матеріалів клопотання, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 345 КК України (умисному заподіянні працівникові правоохоронного органу легкого тілесного ушкодження у зв'язку з виконанням цим працівником службових обов'язків), яке було вчинене ним за наступних обставин.
Так, 27.04.2025 о 20 год. 07 хв. поліцейські відділення поліції №1 (м. Ланівці) Кременецького РВП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , будучи у форменому одязі під час виконання своїх службових обов'язків, виявили автомобіль марки РЕНО, р.н. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_5 . Водію вказаного автомобіля був поданий відповідний візуальний сигнал зупинки (червоними та синіми маячками) та звуковий сигнал. Проте водій даного транспортного проігнорував дану вимогу та пришвидшивши рух, звернув в напрямку до джерела «Святої Анни». В той момент, коли працівники поліції звернули за вище вказаним автомобілем, водій різко зупинив авто, та відчинивши водійську дверку, покинув салон та почав тікати із автомобіля в сторону заростів кущів. Після чого 27.04.2025 приблизно о 20:20 год., перебуваючи за адресою вул. Незалежності, м. Ланівці, Кременецького району Тернопільської області, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх шкідливі наслідки та бажаючи їх настання, ОСОБА_5 , який являється військовослужбовцем ЗСУ, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин до працівника правоохоронного органу у зв'язку з виконанням ним службових обов'язків, ОСОБА_7 спричинив йому тілесні ушкодження у вигляді численних подряпин обличчя. Зокрема, ОСОБА_5 , знаючи про те, що потерпілий є працівником правоохоронного органу при виконанні службових обов'язків (у форменому одязі), наніс йому удар рукою у ділянку голови та обличчя, в результаті чого потерпілий отримав тілесні ушкодження, які відповідно до висновку СМЕ за ступенем тяжкості відноситься до легких.
27.04.2025 за повідомленням чергового лікаря Лановецької міської лікарні відомості про ці події внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025211030000088 за правовою кваліфікацією кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.345 КК України, та розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні (а.с. 5, 6).
Згідно з повідомленням КНП «Лановецька міська лікарня» від 28.04.2025 №410 ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , житель м. Ланівці Кременецького району Тернопільської області, звертався 27.04.2025 за медичною допомогою з приводу діагнозу: забої м'яких тканин, садна правої виличної та підочноямкової ділянок, лівої ділянки лоба, вилиці (а.с. 9 на звороті).
Наведені вище обставини підтверджуються протоколом допиту потерпілого ОСОБА_7 від 28.04.2025 (а.с. 8-9), протоколами допиту свідків: ОСОБА_8 від 27.04.2025 (а.с. 10-11), ОСОБА_9 від 28.04.2025 (а.с. 12-13), ОСОБА_10 від 28.04.2025 (а.с. 15-16), ОСОБА_11 від 28.04.2025 (а.с. 17-18), зміст яких вцілому і в окремих деталях узгоджується між собою.
28 квітня 2025 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.345 КК України (а.с. 31-32).
Зі змісту протоколу допиту підозрюваного ОСОБА_5 від 28.04.2025 убачається, що по суті поставлених запитань останній повністю погодився з обставинами, викладеними у підозрі (а.с. 33).
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам вчинити зазначені у цій нормі певні неправомірні дії.
Частиною другою статті 177 КПК України передбачено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Згідно з частинами першою та другою статті 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Зі змісту ч.5 ст. 194 КПК України слідує, що підставою для застосування слідчим суддею, судом відповідного запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, та покладення на підозрюваного, обвинуваченого обов'язків, передбачених зазначеною нормою, є доведення прокурором наявності всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті.
Розглядаючи питання обґрунтованості підозри як підставу для застосування запобіжного заходу, суд, за відсутності законодавчого визначення поняття «обґрунтованість підозри», зважає на усталену практику Європейського суду з прав людини щодо поняття «обґрунтованості підозри» та критеріїв її визначення. Зокрема, як зазначено у рішенні ЄСПЛ «Нечипорук, Йонкало проти України» (заява № 42310/04, п. 175 рішення від 21.04.2011) термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача у тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
Зважаючи на те, що з матеріалів клопотання та пояснень підозрюваного, наданих у судовому засіданні, вбачається наявність фактів та інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача у тому, що ОСОБА_5 міг вчинити інкриміноване йому кримінальне правопорушення, а захисник не надав суду жодних вагомих аргументів проти цього, слідчий суддя вважає, що підозра у цьому кримінальному провадженні є обґрунтованою.
Кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.345 КК України, у вчиненні якого обґрунтовано підозрюється ОСОБА_5 , є умисним злочином спрямованим проти авторитету органів державної влади, який карається обмеженням волі на строк до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк.
Надаючи оцінку можливості підозрюваного ОСОБА_5 переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду береться до уваги, що існує ризик того, що підозрюваний з метою уникнення покарання, передбаченого за злочин, у вчиненні якого він підозрюється, може вдатися до неправомірних дій, передбачених п. 1,3,5 ч.1 ст. 177 КПК України, на які вказують слідча та прокурор.
Оцінюючи ступінь ймовірності згаданих вище ризиків, слідчий суддя вважає, що вона є достатньо високою, враховуючи у сукупності всі обставини, передбачені ст. 178 КПК України, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, молодий вік підозрюваного і відсутність даних про наявність у нього будь-яких хронічних захворювань; відсутність у підозрюваного постійного законного джерела доходів.
Окрім того, слідчий суддя ураховує те, що ОСОБА_5 , будучи позбавлений постановою судді права керування транспортними засобами на строк три роки за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 130 КУпАП, тобто керування автомобілем у стані алкогольного сп'яніння, вчиненого повторно протягом року, керував 27.04.2025 близько 20 год. 07 хв. транспортним засобом, у якому знаходилися пасажири, порушуючи ПДР, не виконав вимогу поліцейського про зупинку, намагався втекти та чинив опір представнику правоохоронного органу, спричинивши йому тілесні ушкодження, що убачається з матеріалів клопотання та пояснень підозрюваного, наданих у судовому засіданні.
До того ж, зі змісту протоколів допиту свідків ОСОБА_10 та ОСОБА_11 убачається, що ввечері 27.04.2025 ОСОБА_5 сів за кермо автомобіля та керував ним безпосередньо перед тим як працівники поліції зупинили та затримали його після вживання спиртних напоїв (пива).
Окрім того, як убачається з пояснень ОСОБА_5 у судовому засіданні, останній під час дії воєнного стану без достатніх на те правових підстав залишив військову частину, у якій він перебуває на військовій службі.
Зазначені вище обставини негативно характеризують особу підозрюваного та спростовують доводи захисника ОСОБА_6 про те, що ОСОБА_5 є відповідальним, дисциплінованим, має позитивні характеризуючі матеріали і, у той же час, дозволяють з високим ступенем ймовірності припустити те, що підозрюваний може таким же чином вчинити будь-яке інше кримінальне правопорушення, а також легковажно порушити покладені на нього судом обов'язки у разі обрання йому більш м'якого запобіжного заходу, ніж цілодобовий домашній арешт.
Отже, без застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту та покладення на підозрюваного обов'язків, передбачених ч.5 ст. 194 КПК України, ОСОБА_5 з високим ступенем ймовірності може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на потерпілого та свідків у кримінальному провадженні, а також продовжити вчиняти кримінальні правопорушення.
Відхиляючи аргументи захисника ОСОБА_6 про те, що слідчою та прокурором не наведено фактів спроб незаконного впливу на потерпілого та свідків зі сторони підозрюваного, слід зауважити, що оцінюючи наявність та обґрунтованість ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК, під час вирішення питання щодо застосування запобіжного заходу слідчий суддя, у більшості випадків, має зробити висновки прогнозованого характеру, коли доказування спрямоване не на подію, яка відбулася в минулому, а на встановлення обставин, які дозволять стверджувати про подію, котра може статися з достатньо високим ступенем ймовірності у майбутньому, оскільки під поняттям «ризик» слід розуміти обґрунтовану ймовірність протидії підозрюваного чи обвинуваченого кримінальному провадженню у відповідних формах.
Також, перевіривши доводи захисника ОСОБА_6 щодо порушення процесуальних норм при затриманні підозрюваного, слідчий суддя вважає, що вони не підтверджуються матеріалами, доданими до клопотання, та поясненнями самого ОСОБА_5 , наданими у судовому засіданні.
Відтак, зважаючи на доведення обставин, передбачених п. 1-3 ч.1 ст. 194 КПК Українивраховуючи дані про особу підозрюваного, слідчий суддя вважає за необхідне задовольнити клопотання та застосувати щодо підозрюваного запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, поклавши на нього обов'язки згідно з ч. 5 ст. 194 КПК України.
На підставі викладеного вище, керуючись ст. 132, 176-179, 181, 193, 194, 196 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя -
Клопотання старшої слідчої задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст. 345 КК України, запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту за адресою: АДРЕСА_1 .
Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 наступні обов'язки:
1) прибувати за кожним викликом до слідчого, прокурора, суду або іншої службової особи, уповноваженої на проведення слідчих (процесуальних) дій на визначений нею час;
2) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну місця проживання;
3) утримуватися від спілкування з потерпілим та свідками у цьому кримінальному провадженні;
4) здати на зберігання до відповідного органу ДМС України паспорт громадянина України для виїзду за кордон.
Роз'яснити підозрюваному, що:
- застосування до нього цілодобового домашнього арешту полягає в забороні цілодобово залишати місце фактичного проживання, що за адресою: будинок АДРЕСА_1 , упродовж усього строку дії цієї ухвали слідчого судді;
- працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваного, обвинуваченого, який перебуває під цілодобовим домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на неї зобов'язань;
- у разі невиконання покладених на нього обов'язків, до підозрюваного може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі передбаченому КПК України.
Строк дії цієї ухвали встановити до 25 червня 2025 року до 20 години 59 хвилин.
Контроль за виконанням ухвали покласти на ВП № 1 (м. Ланівці) Кременецького РВП ГУНП в Тернопільській області в провадженні якого перебуває вказане кримінальне провадження.
Копію цієї ухвали вручити підозрюваному та іншим учасникам кримінального провадження.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення і підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту може бути оскаржена безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду протягом 5 (п'яти) днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали складений 05 травня 2025 року.
Слідчий суддя: ОСОБА_1