Справа № 944/1947/25
Провадження №3/944/1323/25
05.05.2025 рокум.Яворів
Суддя Яворівського районного суду Львівської області Білецька М.О., розглянувши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , начальника району електричних мереж Яворівської КЕЧ району, РНОКПП НОМЕР_1 , інваліда другої групи,
за ч.1 ст.41 КпАП України,
26 березня 2025 року о 16 год. 00 хв. під час проведення позапланового заходу із здійснення державного контролю у формі перевірки на предмет дотримання вимог законодавства про працю у Яворівській КЕЧ району, що за адресою: м.Яворів Львівської області, вул.Львівська, 19 (місце настання нещасного випадку: об'єкт підстанції Яворівська КЕЧ району №131 «Сосніно»), встановлено порушення вимог законодавства про працю, а саме порушення вимог ч.2 ст.3 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» у період дії воєнного стану повідомлення працівника про зміну істотних умов праці, передбачених частиною третьою статті 32 КЗпП України, не здійснено не пізніш як до запровадження таких умов. Вказане порушення допущено стосовно ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 при зміні режиму роботи з 01.02.2025 та переведенні із позмінного режиму роботи (тривалість зміни 12 годин) на 5-денний робочий тиждень при 8-ми годинному робочому дні.
Крім цього, допустив порушення вимог частини першої статті 7 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» - відповідно до якої на роботодавця покладено обов'язок ведення достовірного обліку виконуваної працівником роботи та витрат на оплату праці. Так в ході проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) у формі перевірки встановлено, що адміністрацією Яворівської квартирно-експлуатаційної частини (району) не забезпечено ведення достовірного обліку виконуваної працівниками роботи, що полягає у розбіжності між документами, що регламентують режим роботи працівників та даними табелів обліку робочого часу стосовно працівників, які працюють при змінному режимі роботи, зокрема: ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , ОСОБА_6 , ОСОБА_4 .
Таким чином ОСОБА_1 , будучи начальником району електричних мереж Яворівської КЕЧ району, вчинав правопорушення, передбачене ч.1 ст.41 КпАП України
В судовому засіданні ОСОБА_1 вину в чиненні правопорушення визнав, просив суд суворо не карати.
Заслухавши ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, приходжу до висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.41 КУпАП виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно зі ст.245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ст.280 КУпАП під час розгляду справи про адміністративне правопорушення суддя повинен з'ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
Згідно з ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь - які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган ( посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, тощо.
Відповідно до ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.41 КпАП України, підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ЗХ/ЛВ/8146/023620/П/1ПТ від 10.04.2025, актом №ЗХ/ЛВ/8146/023620-023639 від 26.03.2025, посадовою інструкцією №9 начальника РЕМ від 15.09.2022, а також іншими доказами, які наявні в матеріалах справи.
Зазначені вище докази винуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.41 КпАП України є такими, що доповнюють одне одного, є повними, належними та допустимими, оскільки відповідно до ст. ст.251, 252 КУпАП, прямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у даній справі, а також є такими, що зібрані в порядку, встановленому законом.
Таким чином, в ході розгляду справи встановлено наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.41 КпАП України.
Відповідно до ст. 33 КпАП України при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь її вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
При призначенні адміністративного стягнення ОСОБА_1 враховую характер вчиненого правопорушення, особу винного, який до адміністративної відповідальності не притягувався, відсутність обставин, що обтяжують відповідальність та вважаю за необхідне накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу.
Відповідно до ч.7 ст.283 КУпАП постанова суду (судді) про накладення адміністративного стягнення повинна містити положення про стягнення з особи, щодо якої її винесено, судового збору.
Згідно з п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення судовий збір встановлюється у 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до вимог п.9 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 із змінами та доповненнями, від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються особи з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю.
Враховуючи те, що ОСОБА_1 є інвалідом ІІ групи, що підтверджується пенсійним посвідченнм № НОМЕР_1 , виданим 10.05.2023, то з врахуванням вимог п.9 ч.1ст.5 ЗУ "Про судовий збір" такий підлягає звільненню від сплати судового збору.
Керуючись ст. ст. 221, 283, 284 КпАП України, п.9 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір»,
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.41 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 510 (п'ятосот десять) гривень 00 копійок.
Звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору відповідно до п.9 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір».
На постанову може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду через Яворівський районний суд Львівської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Штраф повинен бути сплачений порушником не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги або подання без задоволення.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначений постановою КМ України.
Суддя М.О. Білецька