1Справа № 335/3965/25 1-кс/335/1540/2025
02 травня 2025 року м. Запоріжжя
Слідчий суддя Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника адвоката ОСОБА_5 , розглянувши клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Запорізькій області майора поліції ОСОБА_6 у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024082080001652 від 16.01.2024, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:
- ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Запоріжжя, не одруженого, на утриманні має неповнолітню доньку, не працевлаштованого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України,
Старший слідчий СУ ГУНП в Запорізькій області майор поліції ОСОБА_6 за погодженням з прокурором звернувся до суду із клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_4 .
Клопотання слідчий обґрунтовує тим, що досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , маючи умисел на незаконне вимагання грошових коштів, з корисливих мотивів організував протиправну діяльність, спрямовану на систематичне вимагання грошових коштів у фізичних осіб-підприємців, які здійснюють господарську діяльність на території м. Запоріжжя.
Реалізуючи свій умисел, спрямований на протиправне збагачення шляхом отримання майнової вигоди без законних на те підстав, ОСОБА_4 до вчинення вказаних кримінальних правопорушень залучив ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та інших невстановлених в ході досудового розслідування осіб, кожному з яких було попередньо розподілено ролі у спільному злочинному плані.
Зокрема, ОСОБА_4 координував дії учасників групи, забезпечував підбір потенційних потерпілих, які на його думку, могли бути піддатливими до тиску, та визначав розмір грошових коштів, які вимагались.
ОСОБА_7 та невстановлені в ході досудового розслідування особи діючи за вказівками ОСОБА_4 , повинні були здійснювати психологічний тиск на потерпілих, висловлювати погрози щодо можливого пошкодження їхнього майна, створення штучних перешкод у ведені господарської діяльності, а також погрози застосування фізичного насильства у разі відмови передати грошові кошти.
Так, у вересні 2024 року потерпілий ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , (анкетні дані змінено, в подальшому ОСОБА_8 )., діючи як фізична особа - підприємець, з метою здійснення підприємницької діяльності у сфері громадського харчування, уклав усний договір із законним орендарем приміщення договір оренди нежитлового приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 в якому функціонує заклад громадського харчування - Lounge Bar «MushRoom».
Так, не пізніше вересня 2024 року, більш точної дати в ході досудового розслідування не встановлено, у ОСОБА_4 виник злочинний умисел на систематичне вимагання грошових коштів у фізичної особи - підприємця ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який став керівником закладу громадського харчування Lounge Bar «MushRoom», що розташований за адресою м. Запоріжжя, бул. Марії Приймаченко, буд. 11.
У вказаний період часу ОСОБА_4 , висунув протиправну вимогу до ОСОБА_8 про обов'язок щомісячної сплати першого числа кожного місяця за місяць, що передував грошових коштів у сумі 50 000 гривень за безперешкодне ведення бізнесу, на що ОСОБА_8 відмовився.
В подальшому напротязі жовтня - листопада 2024 року ОСОБА_4 , ОСОБА_7 , з невстановленими в ході досудового розслідування особами неодноразово з'являлись у приміщенні закладу громадського харчування «MushRoom». Поведінка вказаних осіб під час перебування в закладі носила виключно зухвалий, демонстративно-протиправний характер, що виражалось у відкритому нав'язуванні умов, відповідно до яких ОСОБА_8 , зобов'язаний щомісячно сплачувати грошові кошти за «спокійне функціонування» закладу, незважаючи на відсутність будь-яких юридичних підстав або договірних зобов'язань щодо таких платежів. Вказані особи не висловлювали прямих погроз застосування насильства або пошкодження майна, однак їхні дії супроводжувались нав'язливою присутністю у закладі, недвозначними натяками на можливі негативні наслідки у разі відмови від «співпраці», зухвалим і демонстративним ігноруванням закону, а також спробами психологічного тиску, що створювало у ОСОБА_8 , обґрунтоване відчуття загрози його підприємницької діяльності. Зухвалість поведінки полягала також у відкритому висловлюванні вимог у присутності персоналу, яких ОСОБА_4 , за попередньою з мовою з ОСОБА_7 , та невстановленими в ході досудового розслідування особами запевняв, що у закладі скоро буде новий директор, що у нього та його друзів знову скоро будуть знижкові карти, навмисному підкресленні власної безкарності, демонстрації зв'язків у кримінальному середовищі, що було спрямовано на придушення волі потерпілого до опору, змушення його до виконання незаконних вимог та створення ілюзії «обов'язковості» сплати грошових коштів.
Надалі, реалізуючи злочинний умисел, спрямований на примус ОСОБА_8 , до передачі грошових коштів, а також з метою помсти за відмову виконати незаконні вимоги, а саме передачі грошових коштів за 01.10.2024, невстановлені особи, діючи умисно, спільно та узгоджено 31.10.2024 о 20 годині 30 хвилин вчинили умисні дії, спрямовані на знищення майна, що перебувало у користуванні потерпілого ОСОБА_8 , а саме легкового автомобілю «Lexus IS250» державний номер НОМЕР_1 , який перебував біля будинку №161 по вул. Чарівній в м. Запоріжжя. У вказаний час невстановлені в ході досудового розслідування особи, діючи з прямим умислом направленим на знищення чужого майна, шляхом підпалу спричинили пожежу транспортного засобу, унаслідок чого автомобіль було пошкоджено.
У подальшому, з метою посилення тиску на ОСОБА_8 , примусу його до виконання незаконних вимог щодо передачі грошових коштів, а також задля демонстрації серйозності намірів та підтвердження реальності погроз, невстановлені в ході досудового розслідування особи, діючи умисно, спільно та за попередньою змовою, вчинили черговий акт протиправного впливу - умисно пошкодили майно закладу громадського харчування Lounge Bar «MushRoom», що розташований за адресою м. Запоріжжя, бул. Марії Приймаченко, буд. 11, а саме: скляні конструкції (віконні блоки) приміщення.
Так, 30.12.2024 невстановлені особи умисно пошкодили майно, вибивши п'ять віконних рам з зовнішнього боку приміщення, завдавши матеріальної шкоди суб'єкту господарювання та створивши атмосферу загрози для безпечного ведення підприємницької діяльності.
Вказані дії були логічним продовженням попереднього протиправного тиску, спрямованого на вимагання грошових коштів, та мають ознаки умисного знищення чужого майна шляхом підпалу, вчиненого з корисливих мотивів та за попередньою змовою групою осіб, з метою залякування ОСОБА_8 .
Після вчинення невстановленими в ході досудового розслідування особами ряду протиправних дій, зокрема умисного знищення транспортного засобу, яким користувався ОСОБА_8 , та пошкодження майна закладу громадського харчування, останній усвідомлюючи системний характер впливу на нього та намагаючись уникнути подальшого пошкодження майна звернувся до ОСОБА_4 , який у вересні 2024 року вимагав в нього грошові кошти з безперешкодне ведення бізнесу.
У ході розмови, що відбулася між ОСОБА_8 та вказаною особою потерпілий повідомив про виникнення суттєвих проблем у його підприємницькій діяльності, зокрема як пошкодження майна, що перебувало у його користуванні, так і майна закладу, необхідність відновлення пошкодженого майна.
У відповідь на ці повідомлення, ОСОБА_4 цинічно та демонстративно відповів фразою: «Коли ми тут були - все було добре», що в контексті попередніх дій та з урахуванням загального характеру тиску, сприймалося ОСОБА_8 , як непряма погроза подальшими негативними наслідками у разі подальшої відмови від сплати грошових коштів.
Вказані слова ОСОБА_8 сприймалась як реальні погрози на продовження впливу на нього з метою примушення його до обов'язкової щомісячної сплати грошових коштів, а також свідчила про продовження реалізації злочинного умислу на заволодіння чужим майном шляхом психологічного тиску з боку ОСОБА_4 , за попередньою змовою з ОСОБА_7 , та невстановленими в ході досудового розслідування особами, які в той час знаходились поруч та слідкували за обстановкою у закладі.
Через декілька днів, більш точної дати в ході досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_4 , за попередньою змовою з ОСОБА_7 , та невстановленими в ході досудового розслідування особами знову прибули до закладу громадського харчування Lounge Bar «MushRoom», що розташований за адресою м. Запоріжжя, бул. Марії Приймаченко, буд. 11, та у розвиток попередньо реалізованого злочинного умислу спрямованого на систематичне вимагання грошових коштів, ОСОБА_4 , за попередньою змовою з ОСОБА_7 , та невстановленими в ході досудового розслідування особами, з корисливих мотивів, висунув потерпілому ОСОБА_8 , вимогу - щомісячно передавати грошові кошти в сумі 50000 гривень, за безперешкодне ведення бізнесу та не пошкодження майна.
ОСОБА_8 , з метою зниження тиску та мінімізації можливих наслідків для своєї діяльності, перебуваючи під постійним психологічним тиском, усвідомлюючи попередні протиправні дії у вигляді знищення транспортного засобу та пошкодження майна ресторану, а також непрямі погрози, висловлені ОСОБА_4 , був змушений погодитись на виконання вказаних вимог.
У ході особистої зустрічі з ОСОБА_4 , потерпілий ОСОБА_8 , зазначив, що сума у розмірі 50000 гривень є для нього надмірною з урахуванням збитків та нестабільного фінансового стану бізнесу. Внаслідок цього ОСОБА_4 , погодився на щомісячну «виплату» у сумі 40000 гривень при цьому чітко не відмовившись від початкової вимоги, що вказує на фактичне укладення вимушеної, позаправової угоди, що виникла виключно внаслідок примусу, страху та попередніх актів протиправного впливу.
Крім основної вимоги щодо щомісячної передачі грошових коштів, ОСОБА_4 , висунув потерпілому додаткову вимога нематеріального характеру, а саме - забезпечити на постійній основі передачу дисконтних (знижкових) карток закладу громадського харчування Lounge Bar «MushRoom», для нього та його друзів, що давали право на пільгове обслуговування та придбання продукції зі знижкою 50 відсотків.
ОСОБА_8 , усвідомлюючи загрозу подальшого знищення або пошкодження майна, а також перебуваючи у стані психологічного тиску, сформованого попередніми протиправними діями ОСОБА_4 , ОСОБА_7 , та невстановлених в ході досудового розслідування осіб, сприймаючи погрози як реальні, був змушений погодитися на виконання цієї вимоги, фактично надаючи знижкові картки ОСОБА_4 , та пов'язаних з ним осіб.
У подальшому 01.04.2025 ОСОБА_4 , за попередньою змовою з ОСОБА_7 , та невстановленими в ході досудового розслідування особами приблизно о 15 годині 35 хвилин зустрілись з ОСОБА_8 , у приміщенні закладу громадського харчування Lounge Bar «MushRoom», що розташований за адресою: м. Запоріжжя, бул. Марії Приймаченко, буд. 11, де ОСОБА_8 , та ОСОБА_4 , сіли за один стіл, в той час як ОСОБА_7 , та невстановлені в ході досудового розслідування особи сіли за окремий стіл та слідкували за обстановкою у закладі, тим самим здійснювали прикриття ОСОБА_4 .
Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на заволодіння чужим майном у формі щомісячних платежів, а також знижкових (дисконтних) карт, які не передбачені жодним правовим зобов'язанням, ОСОБА_4 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_7 , та невстановленими в ході досудового розслідування особами, отримав від ОСОБА_8 , грошові кошти у сумі 40000 гривень та чотири знижкові (дисконтні) картки з номерами 0031, 0032, 0033, 0342, які передбачали знижку для їх володільців у сумі 50 відсотків.
Грошові кошти були передані ОСОБА_8 під впливом системного протиправного тиску, в умовах обґрунтованого страху за своє майно та безпеку бізнесу.
Після фактичного отримання зазначених коштів, ОСОБА_4 передав їх ОСОБА_7 , - з вказівкою: «перерахувати», чим продемонстрував свій керівний та координуючий статус у межах групи, а також функціональний розподіл ролей між її учасниками.
Після отримання від ОСОБА_8 , грошових коштів у сумі 40000 гривень, та їх перерахунку, ОСОБА_4 з ОСОБА_7 , покинули приміщення закладу громадського харчування «MushRoom».
Крім того, 01.05.2025 приблизно о 15 годині 55 хвилин ОСОБА_4 , продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, спрямований на заволодіння чужим майном у формі щомісячних платежів, діючи за попередньою змовою невстановленими в ході досудового розслідування особами, отримав від ОСОБА_8 , грошові кошти у сумі 40000 гривень, після чого ОСОБА_9 був затриманий працівниками поліції в порядку ст.208 КПК України.
01.05.2025 ОСОБА_4 , затримано в порядку ст. 208 КПК України та повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України.
Слідчий вказує, що обґрунтованість повідомлення про підозру ОСОБА_4 , повністю підтверджуєтьсязібраними в кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколом огляду місця події від 31.10.2024 відповідно до якого встановлено факт підпалу автомобіля «Lexus IS250»; актом про пожежу від 31.10.2024 відповідно до якого зафіксований факт підпалу автомобіля «Lexus IS250»; висновком про причини виникнення пожежі №19 відповідно до якого встановлено, що причиною виникнення пожежі є підпал; протоколом допиту потерпілої ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка пояснила, про обставини підпалу належного їй автомобілю Lexus IS250»; протоколами проведення НСРД - аудіо-, відео контроль особи від 28.03.2025, відповідно до якого встановлено причетність ОСОБА_4 , до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України; протоколом проведення НСРД - аудіо-, відео контроль місця від 28.03.2025 відповідно до якого встановлено причетність ОСОБА_4 , до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України; протоколом проведення НСРД - аудіо-, відео контроль місця від 26.01.2025 відповідно до якого встановлено причетність ОСОБА_4 , до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України; протоколами проведення НСРД - аудіо-, відео контроль особи від 26.01.2025, відповідно до якого встановлено причетність ОСОБА_4 , до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України; протоколами допиту потерпілого ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , від 05.03.2025, 02.04.2025, 01.05.2025, відповідно до яких, останній пояснив обставини вимагання в нього грошових коштів та іншими матеріалами кримінального провадження.
Згідно вимогам п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України, під час проведення досудового розслідування також встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватись від органу досудового розслідування та/або суду - вказаний ризик обґрунтовується тяжкістю інкримінованого злочину, оскільки за вчинення якого передбачене покарання у вигляді позбавлення волі від 7 до 12 років з конфіскацією майна. Реальна загроза покарання позбавленням волі може спонукати підозрюваного до втечі з метою уникнення відповідальності; незаконно впливати на свідків та потерпілих у кримінальному провадженні. Вказаний ризик обґрунтовується тим, що підозрюваний обізнаний про місця мешкання, знайомий із потерпілим у кримінальному провадженні, що свідчить про наявність можливості впливати на його поведінку, в тому числі шляхом переконання, тиску чи залякування, оскільки вказані показання є значними для встановлення обставин кримінального правопорушення, а отже є спонукальним мотивом для підозрюваного вплинути на нього задля уникнення від відповідальності; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином - вказаний ризик обґрунтовується тим, що підозрюваний має доступ до інформаційних ресурсів, що створює можливість дискредитації органів досудового розслідування, прокурора або суду, формування упередженого суспільного ставлення до справи та її учасників, є ризик, що підозрюваний буде поширювати завідомо неправдиву інформацію, спотворюючи зміст доказів або фабулу провадження, що може вплинути на об'єктивність процесу, може здійснювати вплив на потерпілих та свідків у кримінальному провадженні через третіх осіб з метою узгодження або зміни показань; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжувати вчиняти кримінальне правопорушення в якому підозрюється - вказаний ризик обґрунтовується тим, що підозрюваний офіційно не працевлаштований, постійного джерела доходу не має, що свідчить про те, що підозрюваний може продовжити вчиняти вказані кримінальні правопорушення з метою особистого збагачення, характер та спосіб вчинення кримінального правопорушення свідчать про його умисний, цілеспрямований характер, з використанням погроз пошкодження майна, може становити системний характер, що свідчить про високу ймовірність продовження злочинної діяльності в умовах неналежного процесуального контролю, крім того у підозрюваного залишаються доступ та ресурси, які використовувались для вчинення злочину, такі як контакти, комунікаційні канали з невстановленими в ході досудового розслідування особами, які, допомагали останньому у вчинені кримінального правопорушення та тиску на потерпілого, які на даний момент ще не встановлені органом досудового розслідування, що також створює ризик продовження злочинної діяльності.
Жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, з наступних підстав:
- при обранні особистої поруки не встановлено осіб, які є такими, що заслуговують на довіру та зможуть забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків;
- при обранні особистого зобов'язання та домашнього арешту підозрюваний зобов'язується не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, житла, в якому він проживає чи перебуває, без дозволу слідчого. Враховуючи тяжкість вчиненого злочину та усвідомлення ОСОБА_4 , невідворотності покарання за його вчинення, існує ризик того, що підозрюваний буде переховуватись від органів досудового розслідування;
- обрання запобіжного заходу у вигляді застави також є не можливим, оскільки у підозрюваного відсутнє постійне джерело доходів та офіційне місце працевлаштування.
У зв'язку із зазначеними вище обставинами, орган досудового розслідування приходить до висновку, що, перебуваючи на волі, ОСОБА_4 , активно перешкоджатиме виконанню завдань кримінального провадження, що не дозволить виконати прийняті щодо нього процесуальні рішення та може продовжувати злочинну діяльність.
Таким чином, зазначені доводи, обставини, які враховуються під час обрання запобіжного заходу, передбачені ст. 178 КПК України, дають підстави вважати, що лише винятковий запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може запобігти ризикам, передбаченим у п.п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а також забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та створити необхідні умови для встановлення істини у вказаному кримінальному провадженні.
З метою забезпечення дієвості даного кримінального провадження, слідчий просив застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на 60 діб з утриманням у слідчому ізоляторі № 10 м. Запоріжжя без можливості внесення застави.
Прокурор клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою підтримав. Пояснив, що орган досудового розслідування вважає, що пред'явлена ОСОБА_4 підозра є обґрунтованою, що підтверджується зазначеними у клопотанні доказами, зазначені у клопотанні ризики є реальними, тому просить клопотання задовольнити, та не визначати заставу.
Підозрюваний у судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечував, просив обрати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, зобов'язувався являтись в суд та до слідчого.
Захисник підозрюваного проти задоволення клопотання заперечував, вказував, що прокурором не доведені ризики, передбачені 177 КПК України, не надано достатнього обґрунтування, чому неможливо запобігти ризикам без позбавлення підозрюваного волі, просив врахувати, що підозрюваний має постійне місце проживання, має на утриманні дочку 16 років, позитивно характеризується за місцем мешканням, хворіє цукровим діабетом, має серйозне захворювання спини, лікування цих хвороб в умовах слідчого ізолятора неможливе.
На підтвердження цих обставин надав документи та матеріали, що характеризують його підзахисного: характеристики з місця проживання, Виписки із медичної картки хворого (відділення кістково-гнійної інфекції).
Тому, захисник, просив обрати запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Вислухавши учасників судового провадження, допитавши в якості свідка лікаря ОСОБА_11 , яким повідомив про наявність захворювань у підозрюваного, дослідивши матеріали провадження у їх сукупності, слідчим суддею встановлено, що у провадженні слідчого управління ГУНП в Запорізькій області перебуває кримінальне провадження, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022270000000286 від 27.09.2022 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 189 КК України.
01.05.2025, о 16 годині 05 хвилин, ОСОБА_4 затримано в порядку ст. 208 КПК України.
01.05.2025 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у скоєнні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України, а саме: у вимозі передачі чужого майна з погрозою пошкодження чи знищення майна, вчинене за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Стороною обвинувачення дотримано вимогу розумної підозри, оскільки наявні на даний час докази у кримінальному провадженні свідчать про об'єктивний зв'язок ОСОБА_4 із вчиненням кримінального правопорушення, тобто виправдовують необхідність подальшого розслідування у цьому провадженні з метою дотримання імперативних завдань кримінального провадження, визначених статтею 2 КПК України.
Вирішуючи питання стосовно заявленого клопотання про обрання запобіжного заходу тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_4 , слідчий суддя враховує, що відповідно до статті 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 26.07.2001 р. ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Відповідно до пункту 35 рішення ЄСПЛ «Летельє проти Франції», з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовується відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, в даному випадку ОСОБА_4 підозрюється зокрема у скоєнні особливо тяжкого злочину, в цьому полягає суспільний інтерес, що виправдовує відповідний відступ.
Встановлено, що ОСОБА_12 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, за які законом передбачено покарання у виді позбавлення волі строком від 7 до 12 років з конфіскацією майна; наявність вагомих доказів, які можуть переконувати слідчого суддю, що підозрюваний міг вчинити дане правопорушення; конкретні обставини вчинення правопорушення, що може свідчити про наявність ризиків, передбачених пунктами 1, 3, 4, 5 частини 1 статті 177 КПК України, а саме: підозрюваний може переховуватись від органу досудового розслідування та суду; перебуваючи на волі матиме реальну можливість впливу на потерпілих та свідків у кримінальному провадженні особисто або через інших осіб; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інші кримінальні правопорушення чи продовжити вчиняти
Крім того, слідчий суддя оцінює порушення цінностей суспільства в даному кримінальному провадженні, дані, що характеризують особу підозрюваного.
Під час розгляду клопотання, стороною обвинувачення та захисту не надано дані про наявність обставин визначених ч. 1 ст. 178 КПК України, які могли б вплинути на обрання більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою.
Разом з тим, слідчий суддя констатує, що з наданих стороною захисту документів вбачається, що всі ці обставини мали місце в житті підозрюваного і до пред'явленої йому підозри, проте не стали стримуючим фактором у протиправній поведінці останнього.
Будь-яких доказів стану здоров'я підозрюваного, який перешкоджає та унеможливлює його тримання в слідчому ізоляторі в суду немає, клопотань щодо їх одержання заявлено не було. Крім того, у разі встановлення факту неможливості надання підозрюваному медичної допомоги в умовах слідчого ізолятора - це може стати підставо для прийняття відповідних рішень.
Таким чином, із метою запобігання зазначеним ризикам, слідчий суддя вважає недостатнім застосування запобіжного заходу, менш обтяжливого, ніж тримання під вартою, тому вважає необхідним застосувати щодо ОСОБА_12 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки вважає, що саме такий запобіжний захід буде достатнім стримуючим засобом, який здатен забезпечити гарантії належної процесуальної поведінки підозрюваного.
Строк тримання під вартою слід обраховувати з моменту затримання ОСОБА_4 відповідно до протоколу затримання особи, підозрюваного у вчиненні злочину, а саме з 16 години 05 хвилин 01.05.2025.
Враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 КПК України, керуючись п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне не визначати розмір застави у даному кримінальному провадженні.
Керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 193 - 194, 196, 197, 372, 395 КПК України, слідчий суддя
Клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Запорізькій області майора поліції ОСОБА_6 - задовольнити.
Застосувати до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 29.06.2025 включно, з утриманням в ДУ «Запорізький слідчий ізолятор», без визначення розміру застави.
Строк тримання під вартою підозрюваного рахувати з моменту його затримання, а саме з 01.05.2025.
Визначити строк дії ухвали до 29.06.2025 включно.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Подання апеляційної скарги не зупиняє виконання, ухвала підлягає негайному виконанню.
Вступна та резолютивна частини ухвали постановлені в нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 02.05.2025.
Повний текст ухвали виготовлено 05.05.2025.
Слідчий суддя ОСОБА_1