с-ще Новомиколаївка
Іменем України
05 травня 2025 рокуСправа № 322/487/25
Новомиколаївський районний суд Запорізької області у складі: головуючого судді Губанова Р.О., секретар судового засідання Блажко О.П., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до ІНФОРМАЦІЯ_1
про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за ч.3 ст.210-1 КУпАП.
Короткий зміст позовних вимог, рух справи.
15.04.2025 до Новомиколаївського районного суду Запорізької області надійшов зазначений адміністративний позов, в якому представник позивача просила:
- скасувати постанову №1376 за справою про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 02.04.2025, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковником ОСОБА_2 , якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено на нього штраф в розмірі 17000,00 грн (далі Постанова або оскаржувана постанова);
- закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.3 ст.210-1 КУпАП;
- стягнути з відповідача на користь позивача суму понесених судових витрат.
Ухвалою суду від 15.04.2025 позовну заяву було залишено без руху, надано позивачу та його представнику десятиденний строк для усунення її недоліків, а саме для подання до суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду.
24.04.2025 судом отримано заяву представник позивача про поновлення строку звернення до суду, в обґрунтування якої зазначила, що Постанова винесена без участі позивача та його представника. Отримана вказана Постанова представником позивача 08.04.2025, отже остання вважала, що строк на звернення до суду пропущений з поважних причин.
Ухвалою суду від 25.04.2025, визнано поважними причини пропуску ОСОБА_1 строку звернення до суду; прийнято позовну заяву до розгляду і відкрито провадження в адміністративній справі; встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов.
В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначила, що 2 квітня 2025 року була винесена оскаржувана постанова.
Копія постанови була отримана представником позивача засобами електронної пошти 8 квітня 2025 року, після чого зі змістом постанови був ознайомлений позивач.
ОСОБА_1 на час підготовки позовної заяви копію постанови не отримував.
11 березня 2025 року посадовою особою після доставлення працівниками поліції на ОСОБА_1 було складено протокол №1376 про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП.
У протоколі №1376 від 11.03.2025 зафіксовано порушення ОСОБА_1 , яке полягає в тому, що останній не з'явився до ІНФОРМАЦІЯ_2 для проходження ВЛК та уточнення облікових даних 27 січня 2025 року о 8 год 00 хв за повісткою, яка була відправлена 27.12.2024 Укрпоштою.
Внаслідок такої бездіяльності ОСОБА_1 порушив п 10 ст.1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст 210-1 КУпАП, а саме порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчинене в особливий період.
Позивач ще під час складання протоколу №1376 зазначив, що не отримував повістку про його виклик до ТЦК, яка була направлена 27.12.2024.
Під час підготовки до розгляду справи про адміністративне правопорушення адвокатом витребувано копії матеріалів адміністративної справи №1376 для ознайомлення.
Надалі адвокатом позивача підготовлені пояснення щодо всіх обставин справи, які мали бути враховані під час прийняття рішення відповідачем про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 .
Зокрема адвокат позивача вказувала про відсутність складу правопорушення у діях позивача, відсутність вини позивача у неотриманні повістки, посилалась при цьому на особливості обслуговування пересувного поштового відділення у населеному пункті Михайлівське, де мешкає позивач, відсутність підстав для чергового виклику до ТЦК з метою «медичного огляду», оскільки позивач проходив медичний огляд09.09.2024 та має чинну та актуальну довідку військово-лікарської комісії №569.
Натомість, всупереч ст.280 КУпАП зазначене не було враховано, оскаржуваною постановою ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено штраф.
ОСОБА_1 проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
Повістка про виклик ОСОБА_1 до ТЦК, виходячи з даних трекінгу поштового відправлення №0505224611026, була доставлена за вказаною адресою 2 січня 2025 року.
Втім ОСОБА_1 в цей час не перебував вдома, а знаходився за адресою своєї матері, де часто перебуває, та яка проживає в тому ж селі.
Так, причиною повернення повістки працівником поштового відділення Укрпошти вказана «відсутність адресата за вказаною адресою».
Виходячи з положень пункту 82 Правил надання послуг поштового зв'язку, які затверджені Постановою КМУ від 05.03.2009 №270, співробітник пошти мав проінформувати ОСОБА_1 про надходження рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК» за номером телефону або шляхом залишення в абонентській поштовій скриньки адресата письмового повідомлення. Протягом трьох днів після такого повідомлення ОСОБА_1 мав з'явитися до поштового відділення для одержання рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК». Отже не пізніше 6 січня 2025 року поштове відправлення з повісткою мало би повернутися відправнику.
Однак, ані телефоном, ані шляхом залишення повідомлення про рекомендоване відправлення, ОСОБА_1 не був поінформований, тож не знав і не міг знати про направлення на його адресу повістки про виклик до ТЦК та СП, а отже не знав і не міг знати про необхідність прибуття 27 січня 2025 року для проходження медичного огляду до ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Крім того, у селі Михайлівське Запорізького району Запорізької області відсутнє стаціонарне поштове відділення Укрпошти.
Село обслуговується пересувним поштовим відділенням.
Тож мешканці села фактично позбавлені можливості вчасно отримати поштові відправлення, якщо отримувач завчасно не повідомлений відправником або співробітником Укрпошти про його пересилання.
Поштове відправлення не було у встановлений пунктом 82 Правил надання послуг поштового зв'язку строк повернуто відправнику, а знаходилося чи то у пересувному поштовому відділенні, чи невідомо де аж до 29 січня 2025 року.
За таких обставин внаслідок об'єктивних причин - відсутність повідомлення про необхідність отримання поштового відправлення, характер функціонування пересувного відділення, ОСОБА_1 не міг знати про необхідність явки до територіального органу комплектування та соціальної підтримки.
Як зазначено у постанові, ОСОБА_1 викликався до ТЦК на 27.01.2025 для медичного огляду.
Однак, в цій частині виклик ОСОБА_1 до ТЦК був необґрунтований та безпідставний, оскільки 09.09.2024 позивач вже пройшов медичний огляд військово-лікарською комісією, підтвердженням чого є довідка №569, відповідно до якої він є придатним до військової служби у військових частинах забезпечення, територіальних центрах комплектування.
Отже підстав для виклику з метою проходження медичного огляду ОСОБА_1 не було, а повістка про виклик із зазначеною метою і не могла бути надіслана позивачу, оскільки ТЦК мав інформацію щодо придатності військовозобов'язаного до військової служби.
Виходячи з наведеного, представник позивача вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення передбаченого, ч.3 ст.210-1 КУпАП не доведена, а відтак оскаржувана постанова є протиправною та підлягає скасуванню.
Відповідач у встановлений судом строк відзив не подав, в судове засідання його представник не з'явився, причини неявки суду не повідомив.
За клопотанням представника позивача до матеріалів справи долучена копія відповіді АТ «Укрпошта» на її адвокатський запит.
Представник позивача надала заяву про розгляд справи без її і позивача участі.
Оскільки учасники справи, належним чином повідомлені судом про дату, час та місце розгляду справи, їх неявка відповідно до ч.3 ст.268 КАС України не перешкоджає розгляду справи. Враховуючи вказані обставини, згідно з ч.4 ст.229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Фактичні обставини встановлені судом,
мотиви з яких виходив суд і застосовані норми права.
02.04.2025 начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковником ОСОБА_2 винесено постанову №1376 за справою про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 17000,00 грн.
В оскаржуваній постанові зазначено: «Уповноваженою особою у відповідності до п.6 ст.258 КУпАП було складено протокол про адміністративне правопорушення №1376 від 11.03.2025. Відповідно до протоколу №1376 про адміністративне правопорушення військовозобов'язаний ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , 11.03.2025 о 08:00 год був доставлений працівниками поліції до ІНФОРМАЦІЯ_2 , якому 27.12.2024 була направлена Укрпоштою повістка начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 про прибуття на 27.01.2025 на 08:00 год до ІНФОРМАЦІЯ_2 для проходження військово-лікарської комісії та уточнення облікових даних. На вказану дату військовозобов'язаний не з'явився, чим порушив п.10 ст.1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу.
Під час розгляду справи та дослідження доказів, встановлено таке.
На адресу ОСОБА_1 була направлена повістка №1594555 рекомендованим поштовим відправлення №0505224611026 з описом вкладення на адресу АДРЕСА_1 . Відповідно до повістки №1594555 ОСОБА_1 викликався до ІНФОРМАЦІЯ_2 на 27.01.2025 для проходження медичного огляду. Відповідно до Форми 20 АТ «Укрпошта» про причини повернення/досилання, рекомендоване поштове відправлення №0505224611026 було повернуто 29.01.2025 відправнику у зв'язку з відсутністю адресата за вказаною адресою.
Громадянину ОСОБА_1 повідомлено під час складання протоколу, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться 10:00 год 21.03.2025 в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою АДРЕСА_2 , кабінет 30.
19.03.2025 на електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_2 надійшов адвокатський запит щодо можливості ознайомлення з матеріалами справи та 21.03.2025 клопотання про відкладення розгляду справи. На адвокатський запит було надано скан-копію матеріалів справи №1376 про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП відносно ОСОБА_1 . Повідомлено, що розгляд справи призначено на 02.04.2025 в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 про, що сторонам по справі надіслано відповідні листи-повідомлення.
02.04.2025 надійшло клопотання. Відповідно до наданих заперечень, ОСОБА_1 не отримував повістку про його виклик до ТЦК. Було підтверджено факт проживання ОСОБА_1 за АДРЕСА_1 . Причиною не отримання повістки, відповідно до наданих заперечень, стало не перебування 02.01.2025 року ОСОБА_1 вдома, бо знаходився за адресою своєї матері, яка проживає в тому ж селі.
Відповідно до Ф.20 АТ «Укрпошта» відправлення повістка про виклик ОСОБА_1 була належним чином відправлена та він був належним чином повідомлений про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_1 . Доказів, щодо наявності поважних причин неприбуття за викликом ОСОБА_1 не було надано. У клопотанні адвоката від 01.04.2025 зазначено, щоб розгляд справи про адміністративне правопорушення проводити за відсутності ОСОБА_1 та його захисника. Розгляд справи було проведено за відсутності сторін по справі на підставі ст.268 КУпАП».
Близькі за змістом обставини вказані у фабулі протоколу №1376 про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП від 11.03.2025, який складений діловодом групи документального забезпечення відділення рекрутингу та комплектування ІНФОРМАЦІЯ_2 старшим солдатом ОСОБА_3 . Водночас у ньому зазначено, що ОСОБА_1 направлялася повістка про прибуття до ТЦК для проходження ВЛК та уточнення облікових даних (що фактично не відповідає дійсності і спростовується копією повістки №1594555).
Крім суті правопорушення в протоколі зазначено, що до нього додається копія матеріалів до Укрпошти. ОСОБА_1 у цьому протоколі зазначив, що повістку не отримував.
Позивач є особою, яка 09.09.2024 пройшла медичний огляд військово-лікарською комісією. Останній є придатним до військової служби у військових частинах забезпечення, територіальних центрах комплектування. Вказане підтверджується довідкою ВЛК №569 від 09.09.2024.
Вирішуючи питання про наявність підстав для задоволення позову, суд виходить з такого.
Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача . У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Частиною третьою статті 79 КАС України визначено, що відповідач повинен подати суду докази разом із поданням відзиву. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк. Учасник справи також повинен надати докази, які підтверджують, що він здійснив усі залежні від нього дії, спрямовані на отримання відповідного доказу (ч.4 ст.79 КАС України).
Диспозиція ч.3 ст.210-1 КУпАП, за якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності, встановлює відповідальність за вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період, тобто за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
Позивачу інкримінується порушення ч.10 ст.1 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» від 25.03.1992 №2232-ХІІ (далі - Закон №2232-ХІІ), відповідно до якої громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані, зокрема прибувати за викликом районного (об'єднаного районного), міського (районного у місті, об'єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів.
Відповідно до ч.3 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 №3543-ХІІ (далі - Закон №3543-ХІІ), у разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов'язаний з'явитися у зазначені у ній місце та строк.
Втім виклик громадян до територіального центру комплектування та соціальної підтримки не може здійснюватися безпідставно.
Пунктом 27 Порядку визначено, що під час мобілізації громадяни викликаються до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки або їх відділів з метою:
- взяття на військовий облік;
- проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби;
- уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки);
- призову на військову службу під час мобілізації та відправлення до місць проходження військової служби.
У повістці про виклик ОСОБА_1 була зазначена мета проходження медичного огляду (як вказано в постанові), а не проходження ВЛК (як зазначено в протоколі), однак направлення повістки з такою метою було безпідставним з огляду на проходження ОСОБА_1 ВЛК 09.09.2024.
Відповідно до пункту 3.8. Наказу Міністерства оборони України від 14.08.2008 №402 «Про затвердження Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України» у редакції від 04.05.2024, що діяла на час проходження позивачем медичного огляду, постанови ВЛК районних, міських ТЦК та СП, на особливий період оформлюються довідкою військово-лікарської комісії у трьох примірниках. Постанова ВЛК районних, міських ТЦК та СП про ступінь придатності військовозобов'язаного до військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період дійсна протягом одного року з дня закінчення медичного огляду.
Аналогічне положення містить ч.4 пункту 69 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, який затверджений Постановою Кабінету Міністрів України №560 від 16.05.2024: «у разі проходження резервістами та військовозобов'язаними медичного огляду під час мобілізації та/або воєнного стану строк дії довідки з висновком щодо придатності до військової служби становить один рік».
Крім того, вказаним Порядком №560 встановлено, що документально оформлені результати проходження резервістом або військовозобов'язаним медичного огляду військово-лікарської комісії доставляються до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки не пізніше ніж протягом наступного дня після винесення рішення (постанови) про придатність резервіста або військовозобов'язаного до військової служби. Рішення (постанову) військоволікарської комісії щодо придатності резервіста або військовозобов'язаного до проходження військової служби під час мобілізації вноситься до бази даних Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів не пізніше ніж протягом наступного дня з дня надходження відповідного рішення до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (п.п.76,77).
Крім того в оскаржуваній постанові лише стило викладені заперечення представника ОСОБА_1 в контексті причин не отримання ним повістки, яким фактично не дано належної правової оцінки.
Так на конверті в якому направлялась повістка ОСОБА_1 рекомендованим відправленням, відсутня відповідна позначки «Повістка ТЦК», «Вручити особисто», її відправником була Новомиколаївська селищна рада, номер телефону ОСОБА_1 не зазначений.
Зі змісту відповіді АТ «Укрпошта» випливає, що працівник оператора поштового зв'язку під час доставляння листа, з огляду на відсутність відповідних позначок на конверті керувався вимогами п.81 «Правил надання послуг поштового зв'язку» затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 5 березня 2009 р. №270, а не п.82 цих правил. За таких обставин висновки Відповідача в контексті того, що повістка була належним чином направлена ОСОБА_1 і він був належним чином повідомленим про виклик до ТЦК, є необґрунтованими.
У силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи. Відповідний правовий висновок викладено у п.39 постанови Верховного Суду від 08.07.2020 по справі №463/1352/16-а (реєстраційний номер судового рішення у ЄДРСР 90264746).
Таким чином, суд дійшов висновку про те, що оскаржувана постанова було винесена відповідачем при неповному з'ясуванні обставин справи, що є грубим порушенням норм чинного законодавства та безумовною підставою для її скасування.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Згідно з п.3 ч.3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
З огляду на вказане, суд дійшов висновку про те, що позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
До позовної заяви позивачем додано квитанцію про сплату №6101-9277-2583-6443 від 15.04.2025, якою підтверджується сплата судового збору в сумі 484,48 грн, отже відповідна сума підлягає стягненню з ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь позивача.
Керуючись ст.ст. 241 - 246, 250, 255, 271, 286 КАС України, суд
ухвалив:
позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , задовольнити повністю.
Скасувати постанову №1376 за справою про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 02.04.2025, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковником ОСОБА_2 , якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено на нього штраф в сумі 17000,00 грн.
Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.3 ст.210-1 КУпАП.
Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_3 , ідентифікаційний код юридичної особи: НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) 484,48 грн (чотириста вісімдесят чотири гривні 48 копійок) витрат по сплаті судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення до Третього апеляційного адміністративного суду.
Повне судове рішення судове рішення складено 05.05.2025.
Суддя Р.О. Губанов