Єдиний унікальний номер 317/4421/24
Провадження № 1-кп/317/199/2025
06 травня 2025 року м. Запоріжжя
Запорізький районний суд Запорізької області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
за участі:
секретаря судового засідання ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
захисника обвинуваченого ОСОБА_5
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024087230000225 від 18.06.2024 відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Василівка Запорізької області, громадянина України, освіта середня, офіційно не працевлаштованого, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше неодноразово судимого,
за обвинуваченням у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України,-
До Запорізького районного суду Запорізької області надійшов обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні № 12024087230000225 від 18.06.2024 відносно ОСОБА_4 за обвинуваченням у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України.
Разом з обвинувальним актом на затвердження суду подано угоду про визнання винуватості, укладену 19.08.2024 між прокурором Запорізької окружної прокуратури Запорізької області ОСОБА_3 та підозрюваним ОСОБА_4 .
Згідно угоди про визнання винуватості від 19.08.2024 сторони погодились на призначення ОСОБА_4 покарання за ч. 1 ст. 309 КК України у вигляді 1 року обмеження волі з іспитовим строком та покладенням обов'язків, передбачених ст. 76 КК України. Згідно укладеної угоди ОСОБА_4 зобов'язався беззаперечно визнати свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України в повному обсязі і під час судового провадження.
Прокурор ОСОБА_3 у підготовчому судовому засіданні просила затвердити угоду про визнання винуватості.
Обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник, адвокат ОСОБА_5 , також підтримали дану угоду про визнання винуватості, просили затвердити.
Заслухавши думку учасників судового провадження, суд дійшов наступних висновків.
Згідно п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти такі рішення, зокрема, затвердити угоду або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому статтями 468-475 цього Кодексу.
У кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості (п. 2 ч. 1 ст. 468 КПК України).
Згідно із п. 1 ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів.
Відповідно до ст. 470 КПК України прокурор при вирішенні питання про укладення угоди про визнання винуватості зобов'язаний враховувати такі обставини:
1) ступінь та характер сприяння підозрюваного чи обвинуваченого у проведенні кримінального провадження щодо нього або інших осіб;
2) характер і тяжкість обвинувачення (підозри);
3) наявність суспільного інтересу в забезпеченні швидшого досудового розслідування і судового провадження, викритті більшої кількості кримінальних правопорушень;
4) наявність суспільного інтересу в запобіганні, виявленні чи припиненні більшої кількості кримінальних правопорушень або інших більш тяжких кримінальних правопорушень.
Частина 7 статті 474 КПК України визначає, що суд перевіряє угоду на відповідність вимогам цього Кодексу та/або закону. Суд відмовляє в затвердженні угоди, якщо:
1) умови угоди суперечать вимогам цього Кодексу та/або закону, в тому числі допущена неправильна правова кваліфікація кримінального правопорушення, яке є більш тяжким ніж те, щодо якого передбачена можливість укладення угоди;
2) умови угоди не відповідають інтересам суспільства;
3) умови угоди порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб;
4) існують обґрунтовані підстави вважати, що укладення угоди не було добровільним, або сторони не примирилися;
5) очевидна неможливість виконання обвинуваченим взятих на себе за угодою зобов'язань;
6) відсутні фактичні підстави для визнання винуватості.
Отже, за нормами процесуального закону умови угоди повинні відповідати інтересам суспільства. Кримінальне правопорушення є суспільно небезпечним діянням, за яке закон передбачає кримінальне покарання. Однак у кримінальних провадженнях про певні кримінальні правопорушення законодавець дозволяє учасникам кримінально-правового конфлікту вирішити його шляхом укладення угоди. Учасники кримінального провадження укладають їх для забезпечення власних інтересів (прокурор з метою процесуальної економії; потерпілий швидкого і повного відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; обвинувачений зменшення покарання). Якщо ці інтереси суперечать суспільним інтересам (наприклад, узгоджене сторонами покарання є суттєво заниженим порівняно з тим, що було б призначене обвинуваченому у разі доведення судового розгляду до завершення без укладення угоди), то у затвердженні угоди суд повинен відмовити.
У даному кримінальному провадженні ОСОБА_4 обвинувачується у незаконному придбанні, перевезенні та зберіганні наркотичних засобів без мети збуту, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України.
Згідно зі ст. 50, 65 КК України суд призначає покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, обставини, що обтяжують та пом'якшують покарання, а також враховує дані, які всебічно характеризують особу винного. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчинення нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами. Виходячи з указаної мети і принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного. Тільки з врахуванням та належним аналізом усіх цих обставин у своїй сукупності буде досягнуто необхідного балансу верховенства права та справедливості при вирішенні цього питання.
Згідно із угодою про визнання винуватості сторони погодили, що ОСОБА_4 буде призначено покарання за ч. 1 ст. 309 КК України у виді 1 року обмеження волі зі звільненням від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України, та покладенням на нього обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.
Перевіряючи угоду про визнання винуватості на відповідність її вимогам КПК України та КК України, суд установив, що погоджене сторонами покарання для обвинуваченого ОСОБА_4 у вигляді обмеження волі зі звільненням від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком, не у повній мірі відповідає вимогам КК України, зокрема, меті покарання, розумному балансу між охоронюваними інтересами держави, суспільства та правами особи, яка притягається до кримінальної відповідальності.
Як встановлено судом, ОСОБА_4 неодноразово судимий у тому числі за вчинення особливо тяжкого насильницького злочину. 29.06.2023 від звільнився з Бердичівської виправної колонії № 70, де відбував показання у вигляді 13 років позбавлення волі за злочин, передбачений п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України. До відбування вказаного покарання ОСОБА_4 відбував покарання у вигляді 5 років 2 місяців позбавлення волі за іншим вироком. У даному кримінальному провадженні ОСОБА_4 ухилявся від явки до суду, перебував у розшуку.
Узгоджене в угоді про визнання винуватості показання у вигляді одного року обмеження волі з іспитовим строком та покладенням обов'язків, передбачених ст. 76 КК України, явно не відповідає вимогам ст. 65 КК України, суперечить інтересам суспільства в частині забезпечення принципу визначення необхідного та достатнього для виправлення особи покарання, яке в подальшому також сприятиме попередженню вчинення аналогічних кримінальних правопорушень, як обвинуваченими, так і іншими особами.
Отже, умови угоди не відповідають вимогам КК України та інтересам суспільства.
Відповідно до п. 2 ч. 7 ст. 474 КПК України суд відмовляє у затверджені угоди, якщо умови угоди не відповідають інтересам суспільства.
За вищевказаних обставин суд дійшов висновку, що у затвердженні угоди про визнання винуватості слід відмовити з указаних підстав.
Керуючись ст. 314, 474 КПК України,-
Відмовити у затвердженні угоди про визнання винуватості, укладеної 19.08.2024 між прокурором Запорізької окружної прокуратури Запорізької області ОСОБА_3 та підозрюваним ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 12024087230000225 від 18.06.2024 відносно ОСОБА_4 за обвинуваченням у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України.
Судове провадження продовжити у загальному порядку.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1