Справа № 306/187/25
Провадження № 1-кс/306/163/25
05.05.2025 року м. Свалява
Слідчий суддя Свалявського районного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 розглянувши клопотання заступника начальника СВ відділення поліції №1 Мукачівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області капітана поліції ОСОБА_3 , погоджене начальником Свалявського відділу Мукачівської окружної прокуратури ОСОБА_4 про арешт майна у кримінальному провадженні №42024072040000086 від 04.10.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 197-1 КК України,-
Заступник начальника СВ звернувся в суд із вищезгаданим клопотанням, посилаючись на те, що у провадженні слідчого відділення ВП №1 Мукачівського РУП ГУНП в Закарпатській області перебувають матеріали кримінального провадження, відомості про яке 04.10.2024 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42024072040000086 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.197-1 КК України.
В клопотанні заступник начальника СВ вказує на те, що досудовим розслідуванням встановлено, що в ході моніторингу мережі інтернет встановлено, що на сайті «Google Maps» розміщено інформацію про заклад «Тераса», який знаходиться за адресою: м. Свалява, вул. Робітнича, 1, Мукачівського району Закарпатської області. При цьому подальшим опрацюванням отриманих відомостей та порівнянням даних з інформацією та графічними зображеннями сайтів «Google maps» та «Google Планета Земля» з'ясовано, що фактично окремі будівлі вищевказаної бази, зокрема тераса закладу, розташована безпосередньо у межах водоохоронної зони річки Латориця, тобто прибережної захисної смуги гірського струмка, чим порушено вимоги постанови КМУ від 08.05.1996 за № 486 «Про затвердження Порядку визначення розмірів і меж водоохоронних зон та режиму ведення господарської діяльності в них», ст. ст. 88, 89 Водного кодексу України, згідно яких у тому числі визначено, що прибережні захисні смуги малих річок, струмків і потічків встановлюються у розмірі 25 метрів, та у них забороняється будівництво будь-яких споруд. В обгрунтування доводів клопотання заступник начальника СВ посилається на те, що в ході досудового розслідування вказаного кримінального провадження наявні фактичні дані, що вказують на те, що заклад «Тераса», функціонує із грубими порушеннями та на частині самовільно зайнятої земельної ділянки у межах прибережної захисної смуги річки «Латориця».
У клопотанні зазначає, що 05.03.2025 року за адресою: м. Свалява, вул. Робітнича, Мукачівського району, Закарпатської області заступником начальника СВ на підставі ухвали суду проведено огляд земельної ділянки із залученням сертифікованого інженера - землевпорядника ОСОБА_5 , за результатами огляду було складено план земельних ділянок. Згідно даних топографо-геодезичних робіт і плану земельної ділянки складений за результатами кадастрової зйомки та землевпорядних вишикувань в ході огляду встановлено, що діяльність закладу «Тераса» здійснюється на земельній ділянці із кадастровим номером 2124010100:02:046:0014, на якій зведені будівлі значна частина яких, а саме будівля бару, тераси, дроварні виходять за межі території земельної ділянки на суміжні земельні ділянки, а будівля тераси, з частиною будівлі бару зведена в межах прибережної захисної смуги вздовж річки Латориця, що в свою чергу свідчить про самовільне заняття власниками закладу «Тераса» даних земельних ділянок та прибережної захисної смуги річки Латориця. 06.03.2025 року постановою заступника начальника СВ ВП №1 земельну ділянку площею 0,1105 га за адресою: АДРЕСА_1 (кадастровий номер 2124010100:02:046:0014) яка перебуває у власності ОСОБА_6 - визнано речовим доказом у кримінальному провадженні №42024072040000086.
Клопотання мотивує тим, що з метою запобігання можливості зі сторони нинішнього власника ОСОБА_6 відчужити, перетворити земельну ділянку із кадастровим номером 2124010100:02:046:0014, площею 0,1105 га, яка є об?єктом кримінально-протиправних дій у кримінальному провадженні, необхідно накласти арешт на дану земельну ділянку, з метою збереження її як речового доказу до проведення всіх необхідних слідчих дій та експертиз у справі до прийняття законного рішення у вказаному кримінальному провадженні №42024072040000086 від 04.10.2024 року. У зв'язку з наявним ризиком укладання удаваних угод із земельною ділянкою просить клопотання про арешт розглядати без виклику та повідомлення власника майна.
Прокурор подав до суду заяву про рогляд клопотання у його відсутності (а.с.29).
Учасники судового провадження в судове засідання не з'явилися.
За правилами ч. 1 ст. 172 КПК України неприбуття учасників судового провадження у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
Дослідивши матеріали клопотання, оцінивши докази у їх сукупності, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Відповідно до положень п.18 ст.3 КПК України до повноважень слідчого судді належить здійснення у порядку, передбаченому КПК України судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні; ч.3 ст.26 КПК принцип диспозитивності передбачає, що слідчий суддя у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень КПК України.
Як убачається з витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань, у провадженні СВ ВП №1 Мукачівського РУП ГУНП в Закарпатській області знаходиться кримінальне провадження №42024072040000086 від 04 жовтня 2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 197-1 КК України, про те, що у ході моніторингу мережі інтернет встановлено, що на сайті «Google Maps» розміщено інформацію про заклад «Тераса», який знаходиться за адресою: м. Свалява, вул. Робітнича, 1, Мукачівського району Закарпатської області. При цьому подальшим опрацюванням отриманих відомостей та порівнянням даних з інформацією та графічними зображеннями сайтів «Google maps» та «Google Планета Земля» з'ясовано, що фактично окремі будівлі вищевказаної бази, зокрема тераса закладу, розташована безпосередньо у межах водоохоронної зони річки Латориця, тобто прибережної захисної смуги гірського струмка, чим порушено вимоги постанови КМУ від 08.05.1996 за № 486 «Про затвердження Порядку визначення розмірів і меж водоохоронних зон та режиму ведення господарської діяльності в них», ст. ст. 88, 89 Водного кодексу України, згідно яких у тому числі визначено, що прибережні захисні смуги малих річок, струмків і потічків встановлюються у розмірі 25 метрів, та у них забороняється будівництво будь-яких споруд (а.с.5).
Згідно рапорту від 03.10.2024 року на ім'я виконуючого обов'язків керівника Мукачівської окружної прокуратури ОСОБА_7 - прокурором Свалявського відділу Мукачівської окружної прокуратури ОСОБА_8 ініційовано внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про кримінальне правопорушення з правовою кваліфікацією за ч. 2 ст. 197-1 КК України (а.с. 7).
Відповідно до ч.2 ст. 93 КПК України - сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання речей, документів, проведення інших процесуальних дій.
Згідно протоколу огляду місця події від 05.03.2025 року з доданими ілюстративними таблицями, заступником начальника СВ ВП №1Мукачівського РУП ГУНП у Закарпатській області ОСОБА_3 у присутності понятих, за участю спеціалістів інженера - землевпорядника ОСОБА_5 та інженера-геодезиста ОСОБА_9 , ст. інженера криміналіста ОСОБА_10 на піставі ухвали слідчого судді Свалявського районного суду Закарпатської області від 05.02.2025 року проведено огляд земельних ділянок із кадастровим номером 2124010100:02:046:0014, площею 0,1105 га та кадастровим номером 2124010100:02:046:0015, площею 0,2827 за адресою: м. Свалява вул. Робітнича, та прибережну смугу р.Латориця для встановлення межі оглянутої земельної ділянки та виготовлення накладки (а.с.16-22).
Згідно вимог ч. 2 ст. 173 КПК України - при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя враховує: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні; наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність; можливість відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.
З системного аналізу зазначеної статті КПК України в сукупності з іншими його нормами можна зробити висновок, що арешт, як захід забезпечення кримінального провадження може бути застосований слідчим суддею виключно у випадку коли щодо майна, на яке просять накласти арешт, існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Слідчий суддя на даній стадії не оцінює докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення фактичних обставин вчиненого кримінального правопорушення, а на підставі оцінки сукупності отриманих даних (які мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред'явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого кримінального правопорушення; повинні давати слідчому судді впевненість в тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків) доходить висновку, що надані суду матеріали є достатніми для застосування в рамках даного кримінального провадження заходів забезпечення кримінального провадження - арешт майна.
Аналізуючи надані заступником начальника СВ матеріали кримінального провадження №42024072040000086 в обсязі долучених до клопотання на обґрунтування необхідності накладення арешту на майно (зазначене у клопотанні), яке з іншими зібраними в ході досудового розслідування доказами може мати суттєве значення для встановлення важливих обставин у даному кримінальному провадженні за ч.2 ст.197-1 КК України, а саме даних, які містяться в копіях процесуальних документів, запитах, відповідях на запити слідчого відділу та протоколах слідчих дій, слідчий суддя вважає їх достатніми для накладення арешту на земельну ділянку у кримінальному провадженні №42024072040000086.
Ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої законом від 17.07.97 № 475/97-ВР, передбачено право фізичної чи юридичної особи безперешкодно користуватися своїм майном, не допускається позбавлення особи її власності інакше як в інтересах суспільства та на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права, визнано право держави на здійснення контролю за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.
Положення ч. 4 ст. 173 КПК України визначають обов'язок суду застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб; ч.1 ст. 170 КПК України - арештом майна є тимчасове позбавлення за ухвалою слідчого судді права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину; ч. 11 ст. 170 КПК України - заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Зважаючи на те, що твердження заступника начальника СВ підтверджені належними, допустимими доказами, перевіривши додані до матеріалів клопотання докази, враховуючи, що накладення арешту на майно (зазначене у клопотанні) проводиться з метою забезпечення завдань кримінального провадження щодо досудового розслідування за ч.2 ст.197-1 КК України, наслідки арешту (незастосування накладення арешту на майно із забороною користування та розпорядження може призвести до неможливості його дослідження, пошкодження, використання, перетворення), слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання належить задовольнити, наклавши арешт на земельну ділянку земельної ділянки з кадастровим номером 2124010100:02:046:0014, площею 0,1105 га, яка перебуває у власності ОСОБА_6 із забороною використовувати та розпоряджатися тимчасово вилученим майном, до прийняття кінцевого рішення у даному кримінальному провадженні.
Крім того, необхідно зазначити, що відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 174 КПК України - арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба. Тобто, після процесуальних дій в кримінальному провадженні, власник майна може подати клопотання про скасування арешту майна, якщо він доведе, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба.
Відповідно до ст. 175 КПК України - ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.
На підставі викладеного та керуючись ст. 131, 170-173, 175, 395 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання заступника начальника СВ ВП №1 Мукачівського РУП ГУНП в Закарпатській області - задовольнити.
Накласти арешт на земельну ділянку з кадастровим номером 2124010100:02:046:0014, площею 0,1105 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 та перебуває у власності ОСОБА_6 із забороною її подальшого відчуження, розпорядження та перетворення - до прийняття кінцевого рішення у кримінальному провадженні №42024072040000086 від 04 жовтня 2024, року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 197-1 КК України.
Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.
Копію ухвали надіслати учасникам судового процесу не пізніше наступного робочого дня після її постановлення.
Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.
ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ ОСОБА_1