Справа № 309/5546/24
Провадження № 2/302/121/25
Номер рядка звіту 52
(заочне)
06 травня 2025 року селище Міжгір'я
Міжгірський районний суд Закарпатської області, в складі
головуючого судді Повідайчика О.І.,
за участі
секретаря судового засідання Куруц В.І.,
розглянувши у відритому судовому засіданні в приміщенні зали судових засідань Міжгірського районного суду Закарпатської області в селищі Міжгір'я цивільну справу за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу,
24 січня 2025 року до Міжгірського районного суду Закарпатської області надійшла зазначена цивільна справа про відшкодування шкоди в порядку регресу. В обґрунтування позовних вимог Моторно (транспортне) страхове бюро України (далі - МТСБУ, позивач) вказує, що 18 листопада 2022 року з вини ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , відповідач) сталась дорожньо-транспортна пригода (ДТП), внаслідок якої, зокрема, ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2 ) отримав множинні травми, які спричинили його смерть. Зазначені обставини встановлені вироком Свалявського районного суду Закарпатської області від 12 липня 2023 року в справі № 306/897/23. Потерпілий ОСОБА_2 мав на утриманні: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , які відповідно до ст. 1200 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) мають право на відшкодування шкоди завданої смертю потерпілого. Цивільна відповідальність ОСОБА_1 як власника наземного транспортного засобу не була застрахована, тобто транспортний засіб, який є джерелом підвищеної небезпеки, не був забезпечений, в розумінні Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - Закон № 1961-IV). Відтак обов'язок відшкодування шкоди в цьому випадку, з врахуванням положень ст. 6, п. 22.1. ст. 22, ст. 27, п. 36.1. і 36.2. ст. 36, п. 39.1. ст. 39, п. «а» п. 41.1. ст. 41 Закону №1961-IV мало здійснюватись МТСБУ. На підставі отриманих повідомлення про страховий випадок та заяви на виплату страхового відшкодування поданих утриманцями ОСОБА_2 через представника, МТСБУ було прийнято рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) й здійснено його виплату зазначеним особам в загальній сумі 241 200,00 грн, яка складалась з суми виплат на трьох утриманців по 80 400,00 грн на кожного. Відповідно до положень п. 38.2.1. ст. 38 цього Закону МТСБУ має право регресного позову до власника, водія транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду. На підставі наведеного позивач просив стягнути з відповідача на його користь, в порядку регресу, суму 241 200 грн.
Ухвалою судді Міжгірського районного суду Закарпатської області від 27 січня 2025 року було відкрито провадження у справі, постановлено проводити її розгляд за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 14 лютого 2025 року. Зазначена ухвала судді була отримана відповідачем 01.02.2025, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 87). 14 лютого 2025 року підготовче засідання в справі, через неявку сторін, було відкладено на 14 березня 2025 року та внаслідок поведінки сторони відповідача в подальшому відкладалось на 18 березня 2025 року й було призначено на 02 квітня 2025 року. Підготовче провадження було закрито ухвалою суду від 02 квітня 2025 року та призначено справу до розгляду на 30 квітня 2025 року. У зв'язку з першою неявкою сторони відповідача розгляд справи було відкладено на 06 травня 2025 року.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, подав до суду клопотання про проведення розгляду справи без його участі.
Відповідач, будучи належним чином повідомленим про час та місце судового засідання, на виклик суду не з'явився. Подав заяву про розгляд справи без участі сторони відповідача, з позовом не згідний, просив відмовити в його задоволенні.
Представник відповідача адвокат Микулін М.М. в судове засідання повторно не з'явився, про час і місце проведення судового розгляду був повідомлений належним чином.
Відповідно до ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
У зв'язку з неявкою відповідача та поданням ним заяви про проведення розгляду справи без участі сторони відповідача, в порядку статті 223 ЦПК України, суд зі згоди позивача вважає за можливе розглядати справу в заочному порядку та ухвалити заочне рішення, що відповідає вимогам ст. 280 ЦПК України.
Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», ч.1ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п.35 рішення від 07.07.1989р. Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» (AlimentariaSandersS.A. v. Spain).
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі «Смірнова проти України»).
В порядку ч.2 ст. 247 ЦПК України розгляд справи здійснюється судом без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі.
Суд установив такі обставини справи.
18 листопада 2022 року близько 13.35 год водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем KIA, н/з НОМЕР_1 рухаючись по автодорозі «М-06» сполученням «Київ-Чоп», зі сторони міста Мукачево у напрямку міста Міжгір'я, проїхавши заокругленість дороги праворуч, що по ходу його руху та дорожній інформаційно-вказівний знак 5.68 «Кілометровий знак 763» - (мінус) 37,8 м., що поблизу населеного пункту с. Ганьковиця, Мукачівського району, Закарпатської області, де дорога має дві смуги руху, по одній у кожному напрямку, які розділені між собою дорожньою горизонтальною розміткою 1.1 (вузька суцільна лінія) - поділяє транспортні потоки протилежних напрямків, мокра у результаті опадів у вигляді дощу, діючи у супереч вимог п. 1.2., 1.3., п. 1.5., п. 1.10. з посиланням на термін «безпечна швидкість», «дорожні умови», «дорожня обстановка» та «безпечний інтервал», п.п. б), д) п. 2.3., п. 10.1., п. 11.2., п. 11.3., п. 12.1., п. 13.1. та п. 13.3 «Правил дорожнього руху» затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306 які вступили в дію з 1 січня 2002 року, будучи самовпевненим, розраховуючи на свої водійський досвід та навики керування транспортним засобом, нехтуючи особистою безпекою та безпекою інших учасників дорожнього руху, маючи можливість завчасно оцінити дорожні умови та дорожню обстановку, проявив неуважність до дорожньої обстановки, що склалася та її зміни, не забезпечив безпеку дорожнього руху, не обрав безпечну швидкість, за якої водій має змогу безпечно керувати транспортним засобом та контролювати його руху у конкретних дорожніх умовах, не втримав керований ним автомобіль у межах своєї смуги руху та безпричинно, перетнувши дорожню горизонтальну розмітку 1.1 виїхав на зустрічну смугу руху де допустив зіткнення із зустрічним автомобілем ВАЗ, н/з НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 , який, рухався у зустрічному для водія ОСОБА_1 напрямку, по своїй правій смузі руху, та який з моменту виникнення небезпеки для руху, був позбавлений своїми односторонніми діями технічної можливості зупинити свій транспортний засіб до місця зіткнення шляхом своєчасного застосування екстреного гальмування і тим самим уникнути зіткнення у даних дорожніх умовах. У результаті даної дорожньо-транспортної пригоди, водій автомобіля марки «ВАЗ», реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням водієм ОСОБА_2 , отримав тілесні ушкодження у вигляді: політравми, а саме закритої ЧМТ - саден, забійно-рваних ран обличчя, субдуральої гематоми зліва, забою головного мозку, закритої ТГК - закритих переломів 2-8 ребер справа, забою легенів, закритої ТЧ - множинних підкапсулярних розривів печінки, закритих переломів кісток тазу (клубової кістки справа, лобкової, сідничної зліва) з деформацією тазового кільця з обширними крововиливами (гематомою) в м'які ткані позаочеревного простору, закритого перелому шийки стегна зліва, рваної рани задньо-зовнішньої поверхні с/з лівого стегна, відкритого багато уламкового перелому діалізу лівої стегнової кістки в с/з частині із зміщенням уламків, закритого, уламкового перелому лівої великогомілкової кістки у верхній 1/3 діафізу із зміщенням уламків, забійно-рваних ран дистальної частини правого стегна, колінного суглобу, відкритого внутрісуглобового перелому правої стегнової кістки, відкритого багато уламкового перелому правого надколінника, закритого перелому правої малогомілкової кістки на рівні проксимального метадіафізу та множинних саден, одиничних синців верхніх, нижніх кінцівок. Дані тілесні ушкодження виникли від прямого та непрямого контакту тіла з тупими твердими предметами по механізму удару, тертя, виникли під час ДТП, яка мала місце 18.11.2022 та які згідно п. 2.1.3. «Правил судовомедичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом МОЗ України № 6 від 17.01.1995, відносяться до групи тяжких тілесних ушкоджень і знаходяться в прямому причинному зв'язку з настанням смерті його. Смерть ОСОБА_2 є насильницькою та між даною дорожньо-транспортною пригодою та настанням його смерті вбачається причинний зв'язок. Вироком Свалявського районного суду Закарпатської області від 12 липня 2023 року по справі №306/897/23 (провадження № 1-кп/306/235/23), який набрав законної сили 18 березня 2025 року, водія ОСОБА_1 визнано у вчиненні кримінального злочину, передбаченого ч.3 ст.286 КК України та призначено йому покарання у виді п'яти років позбавлення волі з позбавленням права керування транспортними засобами на один рік. Звільнено ОСОБА_1 від відбування покарання за цим вироком з випробовуванням в порядку ст.75 КК України з іспитовим строком на два роки з покладенням обов'язків, передбачених ст.76 КК України.
Водій ОСОБА_1 порушив вимоги п. 1.2., 1.3., п. 1.5., п. 1.10. з посиланням на термін «безпечна швидкість», «дорожні умови», «дорожня обстановка» та «безпечний інтервал», п.п. б), д) п. 2.3., п. 10.1., п. 11.2., п. 11.3., п. 12.1., п. 13.1. та п. 13.3 «Правил дорожнього руху».
Вказану дорожньо-транспортну пригоду водій ОСОБА_1 вчинив у результаті порушення та невиконання вимог п. 10.1., п. 11.2., п. 11.3., п. 12.1., п. 12.1. та п. 13.3. «Правил дорожнього руху», які безпосередньо перебувають у прямому причинному зв'язку з наступившими наслідками, зокрема отриманням потерпілим ОСОБА_2 тяжких тілесних ушкоджень, які потягли за собою його смерть, а також п. 1.2., 1.3., п. 1.5., п. 1.10. з посиланням на термін «безпечна швидкість», «дорожні умови», «дорожня обстановка» та «безпечний інтервал», п.п. б), д) п. 2.3. «Правил дорожнього руху», які сприяли порушенню вищевказаних ПДР, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10 жовтня 2001 року та введені в дію з 01 січня 2002 року.
Зазначені обставини встановлені вироком Свалявського районного суду Закарпатської області від 12 липня 2023 року по справі №306/897/23 (провадження № 1-кп/306/235/23), який набрав законної сили 18 березня 2025 року. Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України, на підставі зазначеного вироку суд уважає встановленими обставини вчинення ДТП внаслідок протиправних дій і бездіяльності відповідача ОСОБА_1 , наслідком яких стала смерть потерпілого ОСОБА_2 та причинного зв'язку між діями (бездіяльністю) відповідача й наслідків у виді смерті потерпілого ОСОБА_2 .
Факт смерті ОСОБА_2 підтверджується довідкою про причину смерті від 11.11.2022 (а.с. 56) та свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 (а.с. 62, 66).
Суд зауважує, що зазначені обставини відповідачем не оспорювались.
Відповідно до ч.1 ст.1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів.
Частиною 2 ст.1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Згідно з ч.1 ст.1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Відповідно до положень п.п. 1.3,1.7,1.8. ст.1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» потерпілі - треті юридичні та фізичні особи, життю, здоров'ю та/або майну яких внаслідок дорожньо-транспортної пригоди транспортним засобом заподіяна шкода, цивільно-правову відповідальність за яку несе власник цього транспортного засобу; забезпечений транспортний засіб - наземний транспортний засіб, зазначений у чинному договорі обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, або, залежно від умов договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, будь-який наземний транспортний засіб, який експлуатується особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, на законних підставах; страховий поліс - єдина форма внутрішнього договору страхування, яка посвідчує укладення такого договору.
Положеннями ч.4 ст.21 Закону №1961-IV визначено, що забороняється експлуатація транспортного засобу без поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, чинного на території України. Пунктом 13.1 ст.13 Закону №1961-IV визначено, що учасники бойових дій та інваліди війни, що визначені законом, інваліди I групи, які особисто керують належними їм транспортними засобами, а також особи, що керують транспортним засобом, належним інваліду I групи, у його присутності, звільняються від обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності на території України.
Статтею 6 Закону №1961-IV страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.
Відповідно до п.39.1. ст. 39.1. Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - Закон № 1961-IV), Моторне (транспортне) страхове бюро України є єдиним об'єднанням страховиків, які здійснюють обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за шкоду, заподіяну третім особам. Участь страховиків у МТСБУ є умовою здійснення діяльності щодо обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. МТСБУ є непідприємницькою (неприбутковою) організацією і здійснює свою діяльність відповідно до цього Закону, законодавства України та свого Статуту.
Відповідно до пп. «а» п.41.1 ст.41 Закону №1961-IV, МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам пункту 1.7 статті 1 цього Закону, та майну, яке знаходилося в такому транспортному засобі.
Відшкодування збитків від дорожньо-транспортної пригоди, винуватцями якої є зазначені особи, проводить МТСБУ у порядку, визначеному цим Законом.
Відповідно до ЄЦБД МТСБУ( http://www.mtsbu.ua/ua/ ) відсутні відомості, що на момент ДТП, транспортний засіб, KIA, н/з НОМЕР_1 був забезпечений договором ОСЦПВВНТЗ, а також відомостей, що водій ОСОБА_1 підпадає під норму п.13.1 ст.13 Закону № 1961 (а.с. 33-36 і 49,50).
Листом Воловецького відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Мукачівському районі Закарпатської області від 26.11.2024 № 440/24.4-20 (а.с. 57) та свідоцтвами про народження серії НОМЕР_4 (а.с. 60) і серії НОМЕР_5 (а.с. 63) підтверджується, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 є батьком дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 і ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Рішеннями виконавчого комітету Воловецької селищної ради Закарпатської області від 21 грудня 2022 року № 439 і 440 (а.с. 58 і 59) було встановлено піклування над дітьми, позбавленими батьківського піклування - ОСОБА_4 і ОСОБА_6 та призначено їх піклувальником ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
11 жовтня 2023 року представниками ОСОБА_3 в її інтересах та інтересах неповнолітніх ОСОБА_4 і ОСОБА_5 було надіслано на адресу МТСБУ повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду (а.с. 53, 55) і заяви на виплату страхового відшкодування (а.с. 27 і 28).
Відповідно до п.22.1 ст.22 Закону № 1961-I при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи. У разі настання події, яка є підставою для проведення регламентної виплати, МТСБУ у межах страхових сум, що були чинними на день настання такої події, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Згідно з п.36.1, 36.2 ст.36 Закону страховик, керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Страховик протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у ст.35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його.
Відповідно п. 27.2 статті 27 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» Страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) здійснює відшкодування шкоди, заподіяної смертю потерпілого, на умовах, встановлених статтею 1200 Цивільного кодексу України, кожній особі, яка має право на таке відшкодування, рівними частинами. Загальний розмір страхового відшкодування (регламентної виплати) утриманцям одного померлого не може бути меншим, ніж 36 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на день настання страхового випадку.
17 серпня 2023 року МТСБУ зверталось до відповідача з листом про надання відомостей, необхідних для вирішення питання відшкодування заподіяної ДТП шкоди та її розміру (а.с. 31,32), який був залишений останнім без уваги й реагування.
05 січня 2024 року МТСБУ було проведено розрахунок розміру відшкодування шкоди з фонду захисту потерпілих (а.с. 38). МТСБУ було враховано, що потерпілий мав на утриманні: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (мати, пенсіонер, опікун дітей загиблого), ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (донька) та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (син). Позивач, відповідно до п. 27.2 ст. 27 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» з врахування положень ст. 41 цього Закону та ст. 1200 Цивільного кодексу України прийняв рішення про виплату страхового відшкодування в розмірі 36 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених на день настання страхового випадку, загальний розмір якого склав 241 200 грн ( 6 700 грн х 36), тобто по 80 400 грн кожному з утриманців загиблого. 08 січня 2024 року МТСБУ видано наказ «Про відшкодування шкоди з фонду захисту потерпілих ОСОБА_2 » (а.с. 37), яким було ухвалено виплатити на рахунок ОСОБА_3 суму 241 200 грн (двісті сорок одну тисячі двісті гривень) за шкоду заподіяну в результаті дорожньо-транспортної пригоди.
09 січня 2024 року відповідно до платіжної інструкції № 206304 (а.с. 51) МТСБУ було проведено виплату на користь ОСОБА_3 відшкодування в сумі 241 200 грн.
МТСБУ виконало покладений на нього обов'язок по відшкодуванню шкоди, заподіяної з вини власника транспортного засобу, який не забезпечив цивільно-правову відповідальність, фактичні витрати на відшкодування витрат пов'язаних з регламентною виплатою по страховому випадку склали суму 241 200,00 грн (двісті сорок одну тисячу двісті гривень 00 копійок).
Відповідно до п.38.2.1 ст.38 Закону № 1961-IV МТСБУ після сплати страхового відшкодування має право подати регресний позов: до власника, водія транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім осіб, зазначених у пункті 13.1 статті 13 цього Закону.
Частиною 1 ст.1191 ЦК України встановлено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завданою іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Позивач звертався до Відповідача з листом з вимогою про сплату боргу від 09.01.2024 за №3-01а/248 (а.с. 29 і 30) щодо необхідності відшкодування витрат МТСБУ в сумі 241200,00 грн. Зазначений лист був залишений відповідачем без реагування і задоволення, в добровільному порядку витрати на користь МТСБУ відшкодовані не були.
Суд вважає, що після проведення виплати, у страховика виникло законне право вимагати від винної особи в ДТП ОСОБА_1 , цивільно-правова відповідальність якого не була застрахована, повернення суми відшкодування в порядку регресу витрат, пов'язаних з регламентною виплатою по страховому випадку в сумі 241 200,00 грн.
При застосуванні зазначених вище норм матеріального права суд враховує правові висновки Великої Палати Верховного Суду, висловлений в постанові від 12 жовтня 2021 року в справі № 910/17324/19 (провадження № 12-12гс21), відповідно до яких МТСБУ після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов, зокрема до власника, водія транспортного засобу, який спричинив ДТП і не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім осіб, зазначених у пункті 13.1 статті 13 цього Закону (підпункт 38.2.1 пункту 38.2 статті 38 Закону № 1961-IV).
Велика Палата Верховного Суду зауважила, що для цілей регресного позову МТСБУ приписи статті 38 Закону № 1961-IV застосовуються у поєднанні з відповідними приписами статті 41 цього Закону. Так, припис підпункту 38.2.1 пункту 38.2 статті 38 Закону № 1961-IV кореспондує припису підпункту «а» пункту 41.1 статті 41 Закону № 1961-IV, а припис підпункту 38.2.3 пункту 38.2 статті 38 - припису підпункту «б» пункту 41.1 статті 41 цього Закону.
Суб'єкт, до якого МТСБУ може заявити регресний позов на підставі підпункту 38.2.1 пункту 38.2 статті 38 Закону № 1961-IV, є чітко визначеним. Коли МТСБУ виплатило відшкодування через те, що шкоду заподіяв транспортний засіб, власник (водій) якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність (тобто, коли зробило виплату на підставі підпункту «а» пункту 41.1 статті 41 Закону № 1961-IV), воно набуває право на регресний позов на підставі підпункту 38.2.1 пункту 38.2 статті 38 Закону № 1961-IV до власника чи водія транспортного засобу, який спричинив ДТП, бо саме він відповідальний за невиконання обов'язку зі страхування своєї цивільно-правової відповідальності.
На цей час доказів того, що відповідачем в добровільному порядку компенсовано витрати позивачу, суду не подано.
Відповідно до ст.81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності.
Згідно ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
У зв'язку з викладеним, суд доходить висновку, що позовні вимоги позивача про відшкодування в порядку регресу витрат, пов'язаних з регламентною виплатою знайшли своє підтвердження в судовому засіданні, а тому підлягають задоволенню.
Крім того, відповідно до ст. 141 ЦПК України до стягнення з відповідача підлягає розмір судових витрат, сплачених позивачем при зверненні з заявою до суду.
У зв'язку з наведеним, з відповідача належить стягнути на користь позивача 3 028,00 грн судового збору.
На підставі ст. 1188, 1191 ЦК України, ст. 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», керуючись ст. 81, 141, 259, 263-265, 268, 281-284, 288, 289 ЦПК України, суд
Позов Моторного (транспортного) страхового бюро України (МТСБУ) про відшкодування в порядку регресу витрат, пов'язаних з регламентною виплатою - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , (РНОКПП НОМЕР_6 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ), на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України (МТСБУ) (м. Київ, Русанівський бульвар, 8, код ЄДРПОУ 21647131) в порядку регресу витрати, пов'язані з регламентною виплатою по страховому випадку в розмірі 241 200,00 грн (двісті сорок одна тисяча двісті гривень 00 коп.).
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , (РНОКПП НОМЕР_6 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ), на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України (МТСБУ) (м. Київ, Русанівський бульвар, 8, код ЄДРПОУ 21647131) витрати по сплаті судового збору в розмірі 3 028,00 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене учасниками справи шляхом подання апеляційної скарги до Закарпатського апеляційного суду протягом 30 днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повний текст судового рішення виготовлено 06 травня 2025 року.
Головуючий суддя О.І. Повідайчик