Справа № 302/1093/22
Провадження № 1-кп/302/14/25
329
06.05.2025селище Міжгір'я Закарпатської області
Міжгірський районний суд Закарпатської області в складі:
головуючого, судді ОСОБА_1 ,
секретарів судового засідання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, відомості про яке 22 квітня 2022 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022071110000057 відносно
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Нижній Студений Міжгірського району Закарпатської області, з вищою освітою, одруженого, пенсіонера, особи з інвалідністю ІІ групи, раніше не судимого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 2 статті 364, частиною 1 статті 366 Кримінального кодексу України (далі - КК України).
Учасники судового провадження:
прокурори ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,
обвинувачений ОСОБА_6 ,
захисники обвинуваченого - адвокати ОСОБА_10 , ОСОБА_11
Органом досудового розслідування ОСОБА_6 обвинувачується в тому, що він у період з 1990 року по 30.11.2020 займав посаду голови Нижньостуденівської сільської ради Міжгірського району Закарпатської області та є державним службовцем 7 рангу.
Відповідно до рішення Нижньостуденівської сільської ради Міжгірського району Закарпатської області «Про виконання повноважень депутатів сільської ради та сільського голови» від 16.03.2010 за № 1 та рішення Нижньостуденівської сільської ради Міжгірського району Закарпатської області «Про виконання повноважень депутатів сільської ради та сільського голови» від 30.10.2015 за № 1 ОСОБА_6 приступив до виконання своїх повноважень та займав посаду Нижньостуденівського сільського голови 6 та 7 скликань.
Згідно з частинами 4, 5 статті 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (в редакції 01.01.2020) голова сільської ради зобов'язаний забезпечувати, у межах наданих законом органам виконавчої влади повноважень на відповідній території, додержання Конституції та Законів України, організовувати в межах, визначених законом, роботу відповідної ради та її виконавчого комітету, скликати сесії ради, вносити пропозиції та формувати порядок денний сесій ради і головувати на пленарних засіданнях ради, а також нести персональну відповідальність за здійснення наданих йому законом повноважень та покладених на нього обов'язків посадовою інструкцією голови Нижньостуденівської сільської ради.
Посадовою інструкцією № 1 сільського голови Нижньостуденівської сільської ради, затвердженою розпорядженням сільського голови № 26 від 31.12.2015, визначено, що сільський голова є головною посадовою особою територіальної громади села Нижній Студений та відноситься до категорії посадових осіб місцевого самоврядування, головує на засіданнях ради та її виконавчого комітету.
Пунктом 2 зазначеної інструкції визначено, що сільський голова організовує в межах, визначених Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», роботу сільської ради та її виконавчого комітету, підписує рішення ради, скликає сесії ради, вносить пропозиції та формує порядок денний сесій, призначає на посади та звільняє працівників сільської ради.
Відповідно до пункту 4 Інструкції сільський голова повинен знати загальнотеоретичні основи управлінської діяльності та правничих дисциплін в обсязі, необхідному для здійснення професійного керування у сфері місцевого самоврядування, а також знати закони та нормативні акти України, які стосуються розвитку місцевого господарства та роботи місцевих органів влади.
З урахуванням наведеного, ОСОБА_6 , у розумінні пункту 1 примітки до статті 364 КК України, був службовою особою, тобто обіймав постійно в органах місцевого самоврядування посаду, пов'язану з виконанням організаційно-розпорядчих функцій та адміністративно-господарських функцій.
Пунктом 34 статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (в редакції 01.01.2020) серед іншого визначено виключну компетенцію сільської ради при вирішенні відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.
Згідно зі статтею 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (в редакції 01.01.2020) рішення ради щодо безоплатної передачі земельної ділянки комунальної власності у приватну власність (крім земельних ділянок, що перебувають у користуванні громадян, та випадків передачі земельної ділянки власнику розташованого на ній жилого будинку, іншої будівлі, споруди) приймається не менш як двома третинами голосів депутатів від загального складу ради.
Рішення сільської, селищної, міської ради у п'ятиденний строк з моменту його прийняття може бути зупинено сільським, селищним, міським головою і внесено на повторний розгляд відповідної ради із обґрунтуванням зауважень.
Статтею 12 Земельного кодексу України (в редакції від 07.06.2020) (далі - ЗК України) закріплено, що до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст серед іншого належить розпорядження землями територіальних громад, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу та організація землеустрою.
Крім цього, статтею 122 ЗК України, що сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.
У відповідності до частини 1 статті 81 ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі: а) придбання за договором купівлі-продажу, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; б) безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності; в) приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування; г) прийняття спадщини; ґ) виділення в натурі (на місцевості) належної їм земельної частки (паю).
Частинами 1, 3 та 4 статті 1160 ЗК України визначено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом. Передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду використання.
Відповідно до статті 127 ЗК України органи державної влади та органи місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень здійснюють продаж земельних ділянок державної чи комунальної власності громадянам та юридичним особам, які мають право на набуття земельних ділянок у власність.
Згідно частини 8 статті 128 ЗК України вартість земельної ділянки визначається на підставі її грошової та експертної оцінки, яка проводиться за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.
За статтею 134 ЗК України земельні торги не проводяться при наданні (передачі) земельних ділянок громадянам у випадках, передбачених статтями 34, 36 та 121 цього Кодексу, тобто в межах норм безоплатної приватизації.
У відповідності до статей 173-175 ЗК України межа району, села, селища, міста, району у місті - це умовна замкнена лінія на поверхні землі, що відокремлює територію району, села, селища, міста, району у місті від інших територій. Межі району, села, селища, міста, району у місті встановлюються і змінюються за проектами землеустрою щодо встановлення (зміни) меж адміністративно-територіальних одиниць. Межі адміністративно-територіальних одиниць встановлюються в порядку та відповідно до закону.
Рішенням 8 сесії 4 скликання Закарпатської обласної ради № 253 від 23.09.2003 затверджено «Проект встановлення нових меж (змін) населених пунктів с. Нижній Студений, с. Верхній Студений Нижньостуденівської сільської ради Міжгірського району Закарпатської області, відповідно вказаним проектом розмежовано поконтурно земельні ділянки комунальної та державної власності. При цьому, контур № 959 залишився розташованим за межами населеного пункту с. Нижній Студений Міжгірського району Закарпатської області.
Крім цього, згідно вилучених в ході досудового розслідування документах з Пилипецької сільської ради було встановлено, що в документах Нижньостуденівської сільської ради наявна «Технічна документація з нормативно-грошової оцінки земель населеного пункту с. Нижній Студений Нижньостуденівської сільської ради Міжгірського району Закарпатської області за 2015 рік» та карта до неї, у відповідності до яких, контур № 959 в якому розташована вказана земельна ділянка, знаходиться за межами населеного пункту с. Нижній Студений.
Встановлено, що 03.02.2016 ОСОБА_12 звернулася із відповідною заявою до сесії Нижньостуденівської сільської ради щодо надання їй дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення двох земельних ділянок у власність в межах населеного пункту с. Нижній Студений, урочище «Осовня», загальною площею 0,6 га, для ведення особистого селянського господарства, на якій ОСОБА_6 власноручно написав резолюцію «Дати дозвіл на складання проекту землеустрою» та поставив свій підпис.
Як наслідок, 20.03.2016 ОСОБА_6 , умисно, зловживаючи своїм службовим становищем, діючи в інтересах ОСОБА_12 , в приміщенні Нижньостуденівської сільської ради за адресою с. Нижній Студений, 360, під час проведення сесії ради, зловживаючи службовим становищем, виніс на розгляд сесії ради, а в подальшому підписав рішення 5 сесії 7 скликання № 07 від 20.03.2016 Нижньостуденівської сільської ради, яким було надано дозвіл ОСОБА_12 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за рахунок земель запасу сільськогосподарського призначення, в межах населеного пункту с. Нижній Студений урочище «Осовня» площею 0,6 га, яке є офіційним документом.
В подальшому продовжуючи діяти умисно, ОСОБА_6 , зловживаючи своїм службовим становищем, з метою подальшої безоплатної передачі у власність ОСОБА_12 земельної ділянки площею 0,60 га розташованої в урочищі «Осовня» в с. Нижній Студений, погодив останній своїм підписом та гербовою печаткою Нижньостуденівської сільської ради розроблений та запроектований Товариством з обмеженою відповідальністю «Експерт» проект землеустрою щодо відведення у власність ОСОБА_12 зазначеної вище земельної ділянки, якій в подальшому було присвоєно кадастровий номер 2122484400:01:011:0103, хоча достовірно знав, що відповідно до проекту встановлення нових меж (змін) населених пунктів с. Нижній Студений, с. Верхній Студений Нижньостуденівської сільської ради Міжгірського району Закарпатської області розробленого у 2003 році Закарпатським інститутом землеустрою затвердженого рішенням 8 сесії 4 скликання Закарпатської обласної ради від 23.09.2003 № 253, який також був погоджений ОСОБА_6 в особі голови Нижньостуденівської сільської ради на засіданні відповідних сесій, якої такий проект розглядався і в наявних документах Нижньостуденівської сільської ради наявна «Технічна документація з нормативно-грошової оцінки земель населеного пункту с. Нижній Студений Нижньостуденівської сільської ради Міжгірського району Закарпатської області за 2015 рік» та карта до неї, у відповідності до яких, контур № 959 в якому розташована вказана земельна ділянка, знаходиться за межами населеного пункту с. Нижній Студений та Нижньостуденівська сільська рада не в праві була на той час розпоряджатися шляхом передачі у власність землями за межами населеного пункту.
Однак, ОСОБА_6 , продовжуючи свій злочинний умисел спрямований на безоплатну передачу ОСОБА_12 вищезазначеної земельної ділянки, використовуючи свої службові повноваження, якими зловживав, умисно, прагнучи неправомірно та безоплатно передати ОСОБА_12 у власність земельну ділянку з кадастровим номером 2122484400:01:011:0103, достовірно знаючи, що відповідно до зазначених нормативно-правових актів та проекту встановлення нових меж (змін) населених пунктів с. Нижній Студений, с. Верхній Студений Нижньостуденівської сільської ради Міжгірського району Закарпатської області розробленого у 2003 році Закарпатським інститутом землеустрою затвердженого рішенням 8 сесії 4 скликання Закарпатської обласної ради від 23.09.2003 № 253 і Технічної документації з нормативно-грошової оцінки земель населеного пункту с. Нижній Студений Нижньостуденівської сільської ради Міжгірського району Закарпатської області за 2015 рік та карти до неї, затвердженої рішенням сесії сільської ради від 08.09.2015 № 01, зазначена земельна ділянка знаходилась за межами населених пунктів с. Нижній Студений, с. Верхній Студений Нижньостуденівської сільської ради Міжгірського (на даний час Хустського) району, Закарпатської області та Нижньостуденівська сільська рада не в праві була на той час розпоряджатися шляхом передачі у власність землями за межами населеного пункту, за заявою ОСОБА_12 щодо затвердження та передачі їй безоплатно у власність даної земельної ділянки, 09.10.2020 ОСОБА_6 власноручно написав на заяві ОСОБА_12 від 09.10.2020 «Затвердити» та поставив свій підпис, вчинив інше службове підроблення, зловживаючи довірою депутатського складу, яких не повідомив про те, що вказана земельна ділянка знаходиться за межами населеного пункту с. Нижній Студений і виніс на розгляд засідання Нижньостуденівської сільської ради 62 сесії 7 скликання таку заяву. На засіданні вказаної сесії згідно прийнятого, підписаного і виданого та посвідченого гербовою печаткою ОСОБА_6 рішення Нижньостуденівської сільської ради за № 62 «Про затвердження проекту землеустрою та надання у власність земельної ділянки гр. ОСОБА_12 для ведення особистого селянського господарства» останній було незаконно та з порушенням вищезазначених нормативно-правових актів безоплатно передано у власність земельну ділянку площею 0,60 га для ведення особистого селянського господарства з кадастровим номером 2122484400:01:011:0103, яка згідно висновку судової земельно-технічної експертизи № СЕ-19/107-21/9310-ЗТ від 10.01.2022 знаходилась за межами населених пунктів с. Нижній Студений, с. Верхній Студений Нижньостуденівської сільської ради Міжгірського (на даний час Хустського) району Закарпатської області.
Після цього, використовуючи підписане ОСОБА_6 рішення № 62, ОСОБА_12 , 15.12.2020 здійснила реєстрацію права власності у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно вказаної земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства за кадастровим номером 2122484400:01:011:0103 площею 0,60 га, вартість якої згідно висновку судової оціночно-земельної експертизи № СЕ-19/107-22/12-О3 від 26.01.2022 становить 1 003 681,18 грн (один мільйон три тисячі шістсот вісімдесят одна гривня вісімнадцять копійок), що спричинило незаконне вибуття земель державної власності у приватну власність та збитки охоронюваним законом правам і державним інтересам в особі Пилипецької сільської ради Хустського (раніше Міжгірського) району Закарпатської області на вказану суму, яка в 250 і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян на момент вчинення злочину, що спричинило тяжкі наслідки.
Разом з цим, ОСОБА_6 діючи умисно, зловживаючи своїм службовим становищем в інтересах третіх осіб, прагнучи своїми діями передати безоплатно у власність ОСОБА_12 вищезазначену земельну ділянку згідно статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування» не зупинив дію рішень засідання Нижньостуденівської сільської ради 7 скликання за № 07 від 20.03.2016 та № 62 від 11.10.2020 і не виніс його на повторний розгляд відповідної сесії із обґрунтуванням зауважень.
Крім того ОСОБА_6 , зловживаючи своїм службовим становищем при виділенні та передачі у приватну власність земельної ділянки з кадастровим номером 2122484400:01:011:0103 ОСОБА_12 склав та видав ряд завідомо неправдивих офіційних документів у які вніс неправдиві відомості та скоїв інше підроблення документів.
Так, 20.03.2016 у приміщенні Нижньостуденівської сільської ради ОСОБА_6 скріпив гербовою печаткою Нижньостуденівської сільської ради та підписав завідомо неправдиве рішення 5 сесії 7 скликання Нижньостуденівської сільської ради «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки ОСОБА_12 » за яким останній було надано дозвіл на складання проекту землеустрою щодо відведення у власність зазначеної земельної ділянки площею 0,60 га в урочищі «Осовня» за рахунок земель запасу сільськогосподарського призначення, хоча достовірно знав, що вказана земельна ділянка знаходиться за межами населеного пункту с. Нижній Студений передача якої у власність не входить до компетенції Нижньостуденівської сільської ради.
Продовжуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_6 використовуючи свої службові повноваження, 11.10.2020 в приміщенні Нижньостуденівської сільської ради за адресою с. Нижній Студений, 360, під час проведення сесії ради, виніс на розгляд засідання Нижньостуденівської сільської ради 62 сесії 7 скликання погоджений власним підписом і гербовою печаткою Нижньостуденівської сільської ради завідомо неправдивий документ, а саме проект землеустрою щодо відведення у власність ОСОБА_12 зазначеної вище земельної ділянки за кадастровим номером 2122484400:01:011:0103, хоча достовірно знав, що відповідно до проекту встановлення нових меж (змін) населених пунктів с. Нижній Студений, с. Верхній Студений Нижньостуденівської сільської ради Міжгірського району Закарпатської області розробленого у 2003 році Закарпатським інститутом землеустрою затвердженого рішенням 8 сесії 4 скликання Закарпатської обласної ради від 23.09.2003 № 253, який також був ним погоджений в особі голови Нижньостуденівської сільської ради на засіданні відповідних сесій якої такий проект розглядався і в наявних документах Нижньостуденівської сільської ради наявна «Технічна документація з нормативно-грошової оцінки земель населеного пункту с. Нижній Студений Нижньостуденівської сільської ради Міжгірського району Закарпатської області за 2015 рік» та карта до неї, у відповідності до яких, контур № 959 в якому розташована вказана земельна ділянка, знаходиться за межами населеного пункту с. Нижній Студений та Нижньостуденівська сільська рада не в праві була на той час розпоряджатися шляхом передачі у власність землями за межами населеного пункту.
На засіданні вказаної сесії згідно прийнятого, підписаного, виданого та посвідченого гербовою печаткою ОСОБА_6 завідомо неправдивого рішення Нижньостуденівської сільської ради за № 62 «Про затвердження проекту землеустрою та надання у власність земельної ділянки гр. ОСОБА_12 для ведення особистого селянського господарства» останній було незаконно та з порушенням вищезазначених нормативно-правових актів безоплатно передано у власність земельну ділянку площею 0,60 га для ведення особистого селянського господарства з кадастровим номером 2122484400:01:011:0103, яка згідно висновку судової земельно-технічної експертизи № СЕ-19/107-21/9310-ЗТ від 10.01.2022 знаходилась за межами населених пунктів с. Нижній Студений, с. Верхній Студений Нижньостуденівської сільської ради Міжгірського (на даний час Хустського) району Закарпатської області.
Після цього, підписане ОСОБА_6 вказане рішення № 62 ОСОБА_12 15.12.2020 використовуючи здійснила реєстрацію права власності у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно вказаної земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства за кадастровим номером 2122484400:01:011:0103 площею 0,60 га.
Разом з цим, ОСОБА_6 , діючи умисно, зловживаючи своїм службовим становищем, діючи умисно, вчинивши вказане службове підроблення, з метою передати безоплатно у власність ОСОБА_12 вищезазначену земельну ділянку згідно статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування» не зупинив дію рішень засідань Нижньостуденівської сільської ради 7 скликання за № 07 від 20.03.2016 та № 62 від 11.10.2020 і не виніс їх на повторний розгляд відповідних сесій із обґрунтуванням зауважень.
Дії ОСОБА_6 кваліфіковано за частиною 2 статті 364 КК України, як зловживання службовим становищем, тобто умисне, з метою одержання неправомірної вигоди для іншої фізичної особи, використання службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки громадським інтересам та за частиною 1 статті 366 КК України, як складання, видача службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, інше підроблення офіційних документів.
Відповідно до статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права; Конституція України має найвищу юридичну силу; норми Конституції України є нормами прямої дії; закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України та повинні відповідати їй.
У статті 62 Конституції України закріплено, що ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчинені злочину. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до частини 2 статті 17 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України), ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено те, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що суди при оцінці доказів керуються критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою (рішення у справах «Ірландія проти Сполученого Королівства», «Яременко проти України», «Нечипорук і Йонкало проти України», «Кобець проти України»).
Розумний сумнів - це такий непереборний сумнів, який залишається у слідчого, прокурора, слідчого судді, суду щодо винуватості обвинуваченого чи підсудного після всебічного, повного і об'єктивного дослідження обставин справи. Наявність розумного сумніву щодо обґрунтованості обвинувачення не дозволяє будь-якій неупередженій людині, яка міркує з належним розумом і сумлінням, визнати обвинуваченого винним.
Конституційний Суд України у рішенні від 26 лютого 2019 року № 1-р/2019 у справі щодо відповідності Конституції України (конституційності) статті 368-2 ККУкраїни зауважив, що елементом принципу презумпції невинуватості є принцип «in dubioproreo», згідно з яким при оцінюванні доказів усі сумніви щодо вини особи тлумачаться на користь її невинуватості. Презумпція невинуватості особи передбачає, що обов'язок доведення вини особи покладається на державу.
Згідно з частиною 1 статті 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.
Положеннями статті 25 КПК України передбачено обов'язок прокурора, слідчого в межах своєї компетенції розпочати досудове розслідування в кожному випадку безпосереднього виявлення ознак кримінального правопорушення або в разі надходження заяви про вчинення кримінального правопорушення, а також вжити всіх передбачених законом заходів для встановлення події кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила.
Саме на них законом покладається обов'язок всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень, відповідно до вимог статті 9 КПК України.
За правилами статті 91 КПК України, у кримінальному провадженні підлягають доказуванню: 1) подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини, вчинення кримінального правопорушення); 2) винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; 3) вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат; 4) обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом'якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження; 5) обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання.
Відповідно до частини 1 статті 92 КПК України обов'язок доказування обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, передбачених статтею 91 КПК України, покладається на прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого.
Тобто, обов'язок доказування обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, покладається на сторону обвинувачення безпосередньо у судовому засіданні.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 свою вину у вчиненні інкримінованих йому злочинів не визнав, суду пояснив, що з березня 1990 року по 01.12.2020 обіймав посаду голови Нижньостуденівської сільської ради Міжгірського району Закарпатської області. За весь цей час будь-яких нарікань щодо його роботи не виникало.
В 2016 році громадянка ОСОБА_12 звернулася до Нижньостуденівської сільської ради із заявою щодо надання їй дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність в межах населеного пункту с. Нижній Студений, урочище «Осовня».
В своїй роботі та при розгляді вказаної заяви він керувався положеннями Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та іншими нормативними актами, в яких не зазначено про його обов?язок щодо перевірки обґрунтованості заяви. До того ж, йому не надходило жодних зауважень чи застережень про розташування земельної ділянки, яка підлягала виділу ОСОБА_12 , поза межами населеного пункту с. Нижній Студений. В самій заяві було висловлено прохання щодо земельної ділянки в межах населеного пункту й про це ж зазначено в рішенні сільської ради. При розгляді питання щодо надання ОСОБА_12 дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність в межах населеного пункту с. Нижній Студений, брали участь депутати сільської ради, жоден з яких не проголосував проти вказаного питання. Тому він як голова сільської ради був зобов?язаний підписати рішення про надання ОСОБА_12 дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність в межах населеного пункту с. Нижній Студений, що він і зробив.
У подальшому було отримано проект землеустрою щодо відведення ОСОБА_12 земельної ділянки у власність в межах населеного пункту с. Нижній Студений, в якому містилися дані про те, що земельна ділянка знаходиться в межах населеного пункту, в тому числі вказане підтверджувалося висновком Відділу містобудування та архітектури Міжгірської РДА. В порядку екстериторіальності у відділі Держгеокадастру в Полтавській області було здійснено відповідну перевірку та зазначено про перебування земельної ділянки, яка підлягала виділу ОСОБА_12 в комунальній власності, тобто у власності Нижньостуденівської сільської ради Міжгірського району Закарпатської області.
Після отримання технічної документації на спірну земельну ділянку він ознайомився з наявними в ній висновками, за змістом яких земельна ділянка перебувала в межах населеного пункту. Земельній ділянці було присвоєно кадастровий номер, тому вважав, що це не було б можливим у випадку розташування земельної ділянки за межами населеного пункту і з цих підстав був переконаний в тому, що земельна ділянка знаходиться в межах населеного пункту.
Зауважив, що при розгляді вказаного питання він особисто не перевіряв, чи знаходиться спірна земельна ділянка в межах населеного пункту. Особисто він керувався не картами, а даними технічної документації, отриманими в тому числі з Державного земельного кадастру, й з цих причин вважав їх достовірними і не ставив їх під сумнів. При цьому, карт про які йде мова у кримінальному провадженні, у розпорядженні сільської ради не було. Пам?ятає, що приблизно в 2003 році сільською радою здійснювалося замовлення карти населеного пункту, але такої не було надано.
Звернув увагу, що відповідно до вимог Земельного кодексу України підставою для відмови у погодженні та затвердженні документації із землеустрою може бути лише невідповідність її положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівної документації, яких в даному випадку виявлено не було. До того ж, органам місцевого самоврядування при погодженні та затвердженні документації із землеустрою забороняється вимагати як додаткових матеріалів і документів, не включених до складу документації із землеустрою так і проведення будь-яких обстежень, експертиз чи робіт.
Стверджував, що всі наявні в сільській раді карти знаходилися у землевпорядника, й для визначення меж населеного пункту не використовувалася карта нормативної грошової оцінки земель.
Також зауважив, що не мав із ОСОБА_12 будь-яких стосунків, які б могли вплинути на прийняття рішення про надання їй дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність в межах населеного пункту с. Нижній Студений. В межах вказаної процедури засвідчив своїм підписом рішення про надання дозволу ОСОБА_12 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за рахунок земель запасу сільськогосподарського призначення, про затвердження проекту землеустрою та надання у власність земельної ділянки гр. ОСОБА_12 для ведення особистого селянського господарства, а також акт приймання-передачі земельної ділянки. Будь-яких інших документів не підписував. Має фінансову освіту, й спеціальних знань, які б давали йому можливість здійснювати перевірку щодо статусу земельної ділянки - він не має. На той час в Нижньостуденівській сільраді працювало як мінімум троє працівників, які займалися питаннями пов?язаними із земельними відносинами, а комісія по земельним питанням налічувала п?ять працівників сільської ради.
Представник потерпілого в судове засідання не з?явився. Головою Пилипецької сільської ради Хустського району Закарпатської області спрямовані до суду листи з проханням розгляду кримінального провадження без участі представника сільради за наявними доказами. Учасники судового провадження не наполягали на особистій участі представника потерпілого та його допиту в судовому засіданні. Тому з огляду на таку позицію учасників судового провадження та з урахуванням того, що під час досудового розслідування представник потерпілої сторони не допитувався, по справі цивільний позов не заявлено, суд вважав можливим розглядати кримінальне провадження без його безпосередньої участі.
На підтвердження своєї позиції сторона обвинувачення посилалася, зокрема, на показання свідків, які були допитані в судовому засіданні, однак відомості які містяться в їх показаннях не підтверджують поза розумним сумнівом висунутого ОСОБА_6 обвинувачення.
Так, свідок ОСОБА_13 в судовому засіданні пояснив, що з 2010 року по 2020 рік обіймав посаду депутата Нижньостуденівської сільської ради Міжгірського району Закарпатської області. Підтвердив, що його дружина ОСОБА_12 в 2016 році зверталася до сільради із заявою про надання їй дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки в межах населеного пункту. Він особисто не приймав участь у голосуванні під час розгляду вказаної заяви з метою недопущення конфлікту інтересів. Наскільки пам?ятає, депутати, які брали участь у голосуванні одностайно голосували за надання ОСОБА_12 дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки та в подальшому про відведення у власність вказаної земельної ділянки. Йому було приблизно відомо де знаходиться земельна ділянка та був переконаний, що місце її розташування знаходиться в межах сільської ради, про що також було зазначено в документах проекту землеустрою.
Свідок ОСОБА_14 в судовому засіданні пояснила, що з 2015 року по 2020 рік вона перебувала на посаді землевпорядника Нижньостуденівської сільської ради Міжгірського району Закарпатської області. В її розпорядженні були наявні карти розпаювання земель сільради і по нормативній грошовій оцінці земель. Що стосується земельної ділянки, яка була виділена громадянці ОСОБА_12 , то згідно технічної документації вказана земельна ділянка знаходилася в межах Нижньостуденівської сільської ради Міжгірського району Закарпатської області, тому вона особисто була переконана, що це відповідає дійсності.
Свідок ОСОБА_12 в судовому засіданні пояснила, що в 2016 році вона звернулася до Нижньостуденівської сільської ради Міжгірського району Закарпатської області із заявою про надання їй дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки в межах сільської ради. В подальшому було прийнято рішення, яким надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність в межах населеного пункту с. Нижній Студений, яке вона передала в земельний відділ в селищі Міжгір?я. Після отримання технічної документації щодо земельної ділянки, віднесла її до Нижньостуденівської сільської ради Міжгірського району Закарпатської області та передала секретарю сільради. Пізніше отримала рішення про відведення у власність земельної ділянки. Зазначила, що виділену їй земельну ділянку вона відчужила, будь-яких домовленостей із ОСОБА_6 про виділ їй земельної ділянки вона не мала.
Свідок ОСОБА_15 в судовому засіданні пояснив, що з 2016 року по 2020 рік обіймав посаду державного кадастрового реєстратора відділу у Міжгірському районі Головного управління Держгеокадастру в Закарпатській області. В цей період часу до нього декілька разів звертався голова Нижньостуденівської сільської ради Міжгірського району Закарпатської області ОСОБА_6 по робочим питанням. З приводу земельної ділянки для ОСОБА_12 не звертався. Наскільки він пам?ятає, то земельна ділянка, яка була виділена у власність ОСОБА_12 , по наявних картах знаходилася в межах Нижньостуденівської сільської ради.
Свідок ОСОБА_16 в судовому засіданні пояснив, що з 2015 року по 2020 рік обіймав посаду державного кадастрового реєстратора. ОСОБА_6 як голова сільради або ж землевпорядник очолюваної останнім сільради іноді зверталися до нього за порадами з робочих питань, які стосувалися земельних відносин. Що стосується земельної ділянки, яка виділена у власність громадянці ОСОБА_12 нічого не пам?ятає.
Свідок ОСОБА_17 в судовому засіданні пояснив, що обіймав посаду депутата Нижньостуденівської сільської ради Міжгірського району Закарпатської області в період з 2010 року по 2015 рік й про обставини передачі у власність земельної ділянки громадянці ОСОБА_12 йому нічого не відомо.
Свідок ОСОБА_18 в судовому засіданні пояснив, що з 2004 року по 2020 рік обіймав посаду депутата Нижньостуденівської сільської ради Міжгірського району Закарпатської області. Не пам?ятає подробиць розгляду заяви ОСОБА_12 про надання їй дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки та про відведення у власність земельної ділянки. Пам?ятає, що при розгляді вказаних питань, сумнівів у тому, що земельна ділянка перебуває не в межах населеного пункту не виникало.
Свідок ОСОБА_19 в судовому засіданні пояснив, що з 2010 року по 2020 рік обіймав посаду депутата Нижньостуденівської сільської ради Міжгірського району Закарпатської області. Йому відомо про розгляд на сесії сільради заяви ОСОБА_12 про надання їй дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки та питання про відведення у власність земельної ділянки. Чи на обох чи на одній сесії приймав участь у голосуванні, він не пам?ятає, проте пам?ятає, що голосував «за». Сумнівів щодо розташування земельної ділянки не в межах населеного пункту не було, інакше проголосував би «проти» задоволення вказаного питання.
Свідок ОСОБА_20 в судовому засіданні пояснив, що з 1991 року по 2021 рік обіймав посаду депутата Нижньостуденівської сільської ради Міжгірського району Закарпатської області. Не пам?ятає про розгляд на сесії сільради заяви ОСОБА_12 про надання їй дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки та питання про відведення у власність земельної ділянки. Проте зауважив про прийняття позитивних рішень з таких питань, що стосувалися місцевих жителів.
Свідок ОСОБА_21 в судовому засіданні пояснив, що з 1991 року по 2020 рік обіймав посаду депутата Нижньостуденівської сільської ради Міжгірського району Закарпатської області. Про розгляд на сесії сільради заяви ОСОБА_12 про надання їй дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки та питання про відведення у власність земельної ділянки, він не пам?ятає.
Свідок ОСОБА_22 в судовому засіданні пояснив, що з 1995 року по 2020 рік обіймав посаду депутата Нижньостуденівської сільської ради Міжгірського району Закарпатської області. Наскільки пам?ятає, він приймав участь у голосуванні на сесії сільради де розглядалися заява ОСОБА_12 про надання їй дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки та питання про відведення у власність земельної ділянки. При розгляді вказаних питань голосував «за», оскільки був переконаний у розташуванні земельної ділянки в межах населеного пункту.
Свідок ОСОБА_23 в судовому засіданні пояснив, що з 2015 року по 2020 рік обіймав посаду депутата Нижньостуденівської сільської ради Міжгірського району Закарпатської області. Пам?ятає, що в 2016 році приймав участь у голосуванні на сесії сільради де розглядалася заява ОСОБА_12 про надання їй дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки. Він позитивно проголосував за вказане питання, оскільки сумнівів стосовно розташування земельної ділянки не в межах населеного пункту не виникало. Достовірно не пам?ятає, чи приймав участь у розгляді питання про відведення у власність ОСОБА_12 земельної ділянки.
Від допиту свідків ОСОБА_24 та ОСОБА_25 сторона обвинувачення відмовилась в судовому засіданні. При цьому сторона захисту не наполягала на допиті вказаних свідків. Відмова від допиту свідків прийнята судом шляхом постановлення ухвали судового засідання.
Під час судового розгляду за клопотанням сторони захисту допитано в якості свідка ОСОБА_26 (інженер землевпорядник) - виконавець проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з метою передачі у власність ОСОБА_12 , складеного ТОВ «Експерт», яка в судовому засіданні пояснила, що взагалі при виготовленні проекту землеустрою проводиться топографо-геодезичні вишукування. При цьому візуально не можливо встановити чи знаходиться земельна ділянка в межах чи поза межами населеного пункту. Існують межі населених пунктів, які встановлюються спеціальними проектами, які вносяться в Державний земельний кадастр.
На час виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з метою передачі у власність ОСОБА_12 , проект землеустрою було перевірено Відділом містобудування та архітектури Міжгірської РДА й саме архітектор має в розпорядженні відомості щодо меж населених пунктів, оскільки, як зазначила, землеустрій є нестабільним, постійно розвивається, і відповідно межі населених пунктів можуть змінюватися. Для того проекти землеустрою і проходять перевірку, тобто якби в даному випадку земельна ділянка була б розташована поза межами населеного пункту, то архітектор це обов'язково мав зазначити. Крім того, проводиться перевірка в Держгеокадастрі й стосовно спірної земельної ділянки були наявні висновки про її розташування в межах населеного пункту. Технічна документація відповідала містобудівній документації. По екстериторіальності було здійснено перевірку проекту землеустрою Головним управлінням Держгеокадастру у Полтавській області й не виявлено зауважень щодо місця розташування земельної ділянки, яка підлягала виділу ОСОБА_12 . Натомість державний кадастровий реєстратор має доступ до меж населеного пункту та у випадку встановлення того, що земельна ділянка знаходиться поза межами населеного пункту, про це було б зазначено та відповідно з цих підстав було б прийнято рішення про відмову в реєстрації земельної ділянки.
Також під час судового розгляду за клопотанням прокурора допитано в якості експерта ОСОБА_27 , яка пояснила, що нею проводилася експертиза за наслідками якої було надано висновок № СЕ-19/107-21/9310-ЗТ. При виготовленні висновку вона як експерт керувалася наданими їй слідчим матеріалами, а саме: поземельною книгою, матеріалами кримінального провадження, схемою встановлення нових меж на якій відображено земельні ділянки з умовними позначеннями. Виходячи з наявних матеріалів було встановлено, що земельна ділянка з кадастровим номером 2122484400:01:011:0103 знаходиться за межами населеного пункту с. Нижній Студений. На питання з приводу розбіжностей щодо місця розташування вказаної земельної ділянки зазначеної в проекті землеустрою щодо відведення її з метою передачі у власність ОСОБА_12 , складеного ТОВ «Експерт» та у висновку № СЕ-19/107-21/9310-ЗТ, пояснила, що оскільки не було надано саме координати для того щоб визначити розташування земельної ділянки за допомогою програми DIGITAL, то висновок експерта обґрунтований відповідно до наданої схеми, де відображено саме розташування земельної ділянки, так як для того щоб визначити точне місце розташування земельної ділянки потрібно мати координати самого населеного пункту і земельної ділянки, натомість координат в її розпорядженні не було, тому висновок було зроблено згідно схеми, яка була надана і обґрунтовано це тим. Зауважила, що при підготовці висновку вона не мала в розпорядженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з метою передачі у власність ОСОБА_12 , складеного ТОВ «Експерт», й такі проекти землеустрою були наявні щодо інших земельних ділянок. Не може з упевненістю сказати, який був би висновок експерта, у випадку наявності при його виготовленні вищевказаного проекту землеустрою. Зауважила, що для вирішення питань поставлених перед судовим експертом, були спрямовані клопотання в тому числі про надання геодезичних координат спірної земельної ділянки, які не були надані. Додатково повідомила, що огляд земельної ділянки був проведений за участю слідчого та спеціаліста інженера-геодезиста. Ухвали суду із дозволом на огляд такої земельної ділянки не оголошувалось й така не була пред'явлена слідчим експерту. Саме слідчим було забезпечено проникнення на земельну ділянку учасників огляду.
Під час судового розгляду досліджені письмові докази, якими державне обвинувачення доводить вину обвинуваченого у вчиненні інкримінованих йому злочинів, зокрема:
Том № 1 кримінального провадження № 12022071110000057 (том судового провадження № 3):
1)витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42021072180000028 від 08.07.2021. № 1 правова кваліфікація кримінального правопорушення частина 2 статті 364 КК України. Короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинене кримінальне правопорушення: у листопаді 2020 року посадові особи Нижньостуденівської сільської ради Міжгірського району, зловживаючи своїм службовим становищем, всупереч інтересам служби, в інтересах третіх осіб, усвідомлюючи неправомірність повторної безоплатної передачі у приватну власність земельних ділянок, в порушення вимог ч. 4 ст. 116 Земельного кодексу України, прийняли рішення про передачу у приватну власність земельних ділянок за кадастровими номерами 2122484400:11:011:0002, площею 0,7470 га, та 2122484400:11:011:0003, площею 0,6530 га, для ведення особистого селянського господарства, розташованих в с. Нижній Студений Хустського району, урочищі «Фізиші», заявнику який використав своє право на безоплатне отримання земельної ділянки за вищевказаним цільовим призначенням ще у липні 2013 року.
№ 2 правова кваліфікація кримінального правопорушення частина 1 статті 366 КК України. Короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинене кримінальне правопорушення: посадовими особами Нижньостуденівської сільської ради Міжгірського району внесено завідомо неправдиві відомості до рішення Нижньостуденівської сільської ради Міжгірського району № 33 від 13.11.2020 «Про затвердження проектів землеустрою та надання у власність земельних ділянок гр. ОСОБА_13 для ведення особистого селянського господарства» який використав право на безоплатне отримання земельної ділянки за вищевказаним цільовим призначенням ще у липні 2013 року (а.с. 2);
2)доручення про проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні за № 42021072180000028 від 08.07.2021 за частиною 2 статті 364 КК України (а.с. 3);
3)витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42021072180000028 від 08.07.2021. № 1 правова кваліфікація кримінального правопорушення частина 2 статті 364 КК України. Короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинене кримінальне правопорушення: у листопаді 2020 року посадові особи Нижньостуденівської сільської ради Міжгірського району, зловживаючи своїм службовим становищем, всупереч інтересам служби, в інтересах третіх осіб, усвідомлюючи неправомірність повторної безоплатної передачі у приватну власність земельних ділянок, в порушення вимог ч. 4 ст. 116 Земельного кодексу України, прийняли рішення про передачу у приватну власність земельних ділянок за кадастровими номерами 2122484400:11:011:0002, площею 0,7470 га, та 2122484400:11:011:0003, площею 0,6530 га, для ведення особистого селянського господарства, розташованих в с. Нижній Студений, Хустського району, урочищі «Фізиші», заявнику який використав своє право на безоплатне отримання земельної ділянки за вищевказаним цільовим призначенням ще у липні 2013 року (а.с. 6);
4)рапорт прокурора Хустської окружної прокуратури від 08.07.2021 про виявлення кримінального правопорушення (а.с. 8-9);
5)постанова прокурора Хустської окружної прокуратури від 08.07.2021 про визначення підслідності (а.с. 12-13);
6)витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42021072180000029 від 08.07.2021. № 1 правова кваліфікація кримінального правопорушення частина 1 статті 366 КК України. Короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинене кримінальне правопорушення: посадовими особами Нижньостуденівської сільської ради Міжгірського району внесено завідомо неправдиві відомості до рішення Нижньостуденівської сільської ради Міжгірського району № 33 від 13.11.2020 «Про затвердження проектів землеустрою та надання у власність земельних ділянок гр. ОСОБА_13 для ведення особистого селянського господарства» який використав право на безоплатне отримання земельної ділянки за вищевказаним цільовим призначенням ще у липні 2013 року (а.с. 17);
7)постанова заступника керівника окружної прокуратури від 08.07.2021 про призначення групи прокурорів у кримінальному провадженні (а.с. 18);
8)рапорт прокурора Хустської окружної прокуратури від 08.07.2021 про виявлення кримінального правопорушення (а.с. 19-20);
9)Інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об?єктів нерухомості майна від 05.07.2021 (а.с. 21-22);
10)постанова прокурора Хустської окружної прокуратури від 08.07.2021 про визначення підслідності (а.с. 23-24);
11)постанова заступника керівника Хустської окружної прокуратури від 02.09.2021 про об'єднання матеріалів досудових розслідувань (а.с. 25);
12)постанова заступника керівника Хустської окружної прокуратури від 02.09.2021 про призначення групи прокурорів у кримінальному провадженні (а.с. 26);
13)запит слідчого СВ ВП № 2 від 02.02.2022 начальнику Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області з проханням надання наступної інформації:
-Чи вносились межі населених пунктів с. Нижній Студений, с. Верхній Студений Нижньостуденівської сільської ради Міжгірського (на даний час Хустського) району Закарпатської області до Державного земельного кадастру (публічної кадастрової карти України)?
-Чим повинен керувати Державний кадастровий реєстратор щодо прийняття рішення внесення чи відмову у внесені відомостей до Державного земельного кадастру про земельну ділянку у визначенні питання розташування її в межах чи за межами населеного пункту? Якщо повинен керуватися першочергово паперовим проектом-картою щодо встановлених меж населених пунктів, то чим це регламентовано та яким документом в останній редакції встановлено (змінено) межі? (а.с. 27);
14)відповідь Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області від 09.02.2022, згідно якої повідомлено наступне: «Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (стаття 19 Конституції України).
Відомості про межі адміністративно-територіальних одиниць с. Нижній Студений, та с. Верхній Студений Хустського (Міжгірського) району до Державного земельного кадастру не вносились.
Повноваження Державного кадастрового реєстратора визначені статтею 9 Закону України «Про Державний земельний кадастр» (далі - Закон) та Порядком ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 № 61051.
Відповідно до абзацу другого частини четвертої статті 9 Закону Державний кадастровий реєстратор перевіряє відповідність поданих документів вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою та містобудівної Документації.
Державний кадастровий реєстратор має доступ до всіх відомостей Державного земельного кадастру, самостійно приймає рішення про внесення відомостей до нього, надання таких відомостей, про відмову у здійсненні таких дій.
Втручання будь-яких органів, посадових і службових осіб, громадян чи їх об'єднань у діяльність Державного кадастрового реєстратора забороняється, крім випадків, встановлених цим Законом (частики шоста та сьома статті 9 Закону).
Відповідно до статті 28 Закону України розробники документації із землеустрою несуть відповідно до закону відповідальність за достовірність, якість і безпеку заходів, передбачених цією документацією.
Загальні вимоги до змісту документації із землеустрою визначені статтею 29 Закону України «Про землеустрій».
Разом з тим інформуємо, що у Головному управлінні відсутні відомості щодо розроблення нового проекту встановлення (зміни) меж адміністративно-територіальних одиниць с. Нижній Студений та с. Верхній Студений Хустського (Міжгірського) району Закарпатської області» (а.с. 28);
15)клопотання слідчого про тимчасовий доступ до речей і документів (а.с. 35);
16)ухвала слідчого судді Міжгірського районного суду Закарпатської області від 08.09.2021 по справі № 302/972/21 (провадження № 1-кс/302/178/21), згідно якої слідчому слідчого відділення ВП № 2 Хустського РУП ГУ НП в Закарпатській області старшому лейтенанту поліції ОСОБА_28 у кримінальному провадженні № 42021072180000028 від 08.07.2021, за ознаками кримінальних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 366 КК України, надано тимчасовий доступ до оригіналів документів з можливістю вилучення (здійснення виїмки) таких в оригіналі, які знаходяться приміщенні архівного відділу Хустської районної Державної адміністрації, а саме до:
- рішення № 15 від 28.07.2013 19 сесії 6 скликання Нижньостуденівської сільської ради;
- рішення № 09 від 14.08.2012 13 сесії 6 скликання Нижньостуденівської сільської ради;
- рішення № 15 від 21.06.2013 18 сесії 6 скликання Нижньостуденівської сільської ради;
- рішення № 33 від 13.11.2020 42 сесії 7 скликання Нижньостуденівської сільської ради;
- рішення № 58 від 07.07.2020 37 сесії 7 скликання Нижньостуденівської сільської ради (а.с. 36);
17)протокол тимчасового доступу до речей і документів від 10.09.2021 (а.с. 37);
18)опис речей і документів, які були вилучені на підставі ухвали слідчого судді № 302/972/21, № 1-кс/302/178/21 від 08.09.2021 (а.с. 38);
19)рішення № 09 від 14.08.2012 13 сесії 6 скликання Нижньостуденівської сільської ради (а.с. 39);
20)рішення № 15 від 21.06.2013 19 сесії 6 скликання Нижньостуденівської сільської ради (а.с. 40);
21) рішення № 15 від 28.07.2013 19 сесії 6 скликання Нижньостуденівської сільської ради (а.с. 41);
22) рішення № 33 від 13.11.2020 42 сесії 7 скликання Нижньостуденівської сільської ради (а.с. 42);
23) рішення № 58 від 07.07.2020 37 сесії 7 скликання Нижньостуденівської сільської ради (а.с. 43);
24)клопотання слідчого про тимчасовий доступ до речей і документів (а.с. 44-45);
25)ухвала слідчого судді Міжгірського районного суду Закарпатської області від 08.10.2021 по справі № 302/972/21 (провадження № 1-кс/302/218/21), згідно якої слідчому слідчого відділення ВП № 2 Хустського РУП ГУ НП в Закарпатській області старшому лейтенанту поліції ОСОБА_28 у кримінальному провадженні № 42021072180000028 від 08.07.2021, за ознаками кримінальних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 366 КК України, надано тимчасовий доступ до оригіналів документів з можливістю вилучення (здійснення виїмки) таких в оригіналі, які знаходяться у відділі у відділі № 3 управління у Хустському районі Держгеокадастру у Закарпатській області, а саме до:
1. Карти проекту встановлення нових меж (змін) населених пунктів с. Нижній Студений, с. Верхній Студений Нижньостуденівської сільської ради Міжгірського району Закарпатської області розробленого у 2003 році Закарпатським інститутом землеустрою затвердженого рішенням 8 сесії 4 скликання Закарпатської обласної ради від 23.09.2003 №253 в паперовому вигляді.
2. Автоматизованої системи державного земельного кадастру інженерної та технічної інфраструктури Державного земельного кадастру щодо всіх дій та завантажених документів, в тому числі проектів і технічних документацій із землеустрою, обмінних файлів, поземельних книг, втому числі в паперовому вигляді, а також за допомогою яких ключів (логінів), ір-адрес із зазначенням часу та дати вчинення будь-яких змін, всі інші можливі ідентифікатори місця втручання, а також відомості про те, кому саме з числа працівників присвоєно логін та надано ключ, яким здійснено зміни, документів на підставі, яких вчинялися такі дії у Державному земельному кадастрі із земельними ділянками з кадастровими номерами:
1) 2122484400:11:011:0003 та 2122484400:11:011:0002;
2) 2122484400:01:002:0060;
3) 2122484400:01:011:0123;
4) 2122484400:01:011:0120;
5) 2122484400:01:011:0125;
6) 2122484400:01:011:0127;
7) 2122484400:01:011:0103;
8) 2122484400:01:011:0116;
9) 2122484401:01:011:0025 та 2122484401:01:011:0024, доступ надано за допомогою ключа Державного кадастрового реєстратора відділу № 3 управління у Хустському районі ГУ Держгеокадастру у Закарпатській області ОСОБА_29 та/або ОСОБА_30 на їх робочому місці, а також іншої уповноваженої на те особи даного відділу (а.с. 46-47);
26) протокол тимчасового доступу до речей і документів від 25.10.2021 (а.с. 48);
27) опис речей і документів, які були вилучені на підставі ухвали слідчого судді у справі № 302/972/21 (провадження № 1-кс/302/218/21) від 08.10.2021 (а.с. 49);
28) оптичний DVD-R диск з інформацією до протоколу тимчасового доступу до речей і документів від 17.09.2021 (а.с. 50);
29) клопотання слідчого про тимчасовий доступ до речей і документів (а.с. 52-53);
30) ухвала слідчого судді Міжгірського районного суду Закарпатської області від 08.09.2021 по справі № 302/972/21 (провадження № 1-кс/302/177/21), згідно якої слідчому слідчого відділення ВП № 2 Хустського РУП ГУ НП в Закарпатській області старшому лейтенанту поліції ОСОБА_28 у кримінальному провадженні № 42021072180000028 від 08.07.2021, за ознаками кримінальних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 366 КК України, надано тимчасовий доступ до оригіналів документів з можливістю вилучення (здійснення виїмки) таких в оригіналі, які знаходяться у відділі у відділі № 3 управління у Хустському районі Держгеокадастру у Закарпатській області, а саме до:
- до проекту встановлення нових меж (змін) населених пунктів с. Нижній Студений, с. Верхній Студений Нижньостуденівської сільської ради Міжгірського району Закарпатської області розробленого у 2003 році Закарпатським інститутом землеустрою затвердженого рішенням 8 сесії 4 скликання Закарпатської обласної ради від 23.09.2003 № 253;
- проекту землеустрою щодо відведення у власність ОСОБА_13 , мешканцю АДРЕСА_2 земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства з кадастровими номерами 2122484400:11:011:0003 площа 0,653 га внесено відомості до ДЗК 11.11.2020 та 2122484400:11:011:0002 площею 0,747 га внесено відомості до ДЗК 06.11.2020 у електронному цифровому вигляді з цифровим підписом виконавця ТзОВ «Землемір»;
- проектів землеустрою щодо відведення у власність на території Нижньостуденівської сільської ради, Міжгірського району, Закарпатської області земельних ділянок кожна площею 0,12 га для індивідуального садівництва з кадастровим номерами 2122484400:01:011:0123, 2122484400:01:011:0120, 2122484400:01:011:0125 та з кадастровим номерами 2122484400:01:011:0127 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка площею 0,1346 га, а також земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства з кадастровими номерами 2122484400:01:011:0103 площею 0,6 га та 2122484400:01:011:0116 площею 0,71 га (утворена шляхом об'єднання поділу раніше сформованих земельних ділянок з кадастровими номерами 2122484401:01:011:0025 площею 0,4305 га та 2122484401:01:011:0024 площею 0,2795 га) у електронному цифровому вигляді з цифровим підписом виконавця ТзОВ «Землемір»;
- технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку з кадастровими номерами 2122484401:01:011:0025 площею 0,4305 га та 2122484401:01:011:0024 площею 0,2795 га (а.с. 54-55).
31)протокол тимчасового доступу до речей і документів від 17.09.2021 (а.с. 56);
32)опис речей і документів, які були вилучені на підставі ухвали слідчого судді у справі № 302/972/21 (провадження № 1-кс/302/177/21) від 08.09.2021 (а.с. 57);
33)оптичний DVD-R диск з інформацією до протоколу тимчасового доступу до речей і документів від 17.09.2021 (а.с. 58);
34)запит слідчого СВ ВП № 2 від 02.02.2022 начальнику відділу № 3 управління у Хустському районі Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області з проханням надання в тому числі проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки в с. Нижній Студений на території Нижньостуденівської сільської ради Міжгірського (Хустського) району Закарпатської області з кадастровим номером 2122484400:11:011:0003 площею 0,653 га урочище «Фізищі» (а.с. 59);
35)відповідь (супровідний лист) відділу № 3 управління у Хустському районі Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області на запит слідчого СВ ВП № 2 від 02.02.2022 (а.с. 60).
36)оптичний DVD-R диск з інформацією наданою відділом № 3 управління у Хустському районі Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області (а.с. 61);
37)запит слідчого СВ ВП № 2 від 08.02.2022 голові Закарпатської обласної ради з проханням надання належним чином завірених копій рішення 8 сесії 4 скликання Закарпатської обласної ради № 253 від 23.09.2003 та протоколу засідання даної сесії (а.с. 62);
38)рішення 8 сесії 4 скликання Закарпатської обласної ради № 253 від 23.09.2003, яким відповідно до розроблених проектів змінено межі населених пунктів Міжгірського району, додатково включивши земельні ділянки, в тому числі, площею с. Нижній Студений Нижньостуденівської сільської ради - 337,7 га. Встановлено межі с. Верхній Студений загальна площа становить 857,60 га (а.с. 64);
39)стенографічний звіт з пленарного засідання 8 сесії обласної ради 4 скликання від 23.09.2003 (а.с. 65-67);
40)пояснювальна записка до рішення Закарпатської обласної ради про зміну та встановлення меж населених пунктів Міжгірського району Закарпатської області (а.с. 68);
41)запит слідчого СВ ВП № 2 від 03.12.2021 до архівного відділу Хустської РДА з проханням надання документів (а.с. 70);
42)протокол № 01 від листопада 2010 року (день місяця у копії документу не відображено) з переліком питань винесених на порядок денний (а.с. 72-74);
43)рішення Нижньостуденівської сільської виборчої комісії від 03.11.2010 № 11, згідно якого, крім іншого, визнано обраним головою Нижньостуденівської сільської ради - ОСОБА_6 (а.с. 75-76);
44)рішення № 01 від 18.11.2010 1 сесії 6 скликання Нижньостуденівської сільської ради «Про визнання повноважень депутатів сільської ради» (а.с. 77-78);
45)рішення № 02 від 18.11.2010 1 сесії 6 скликання Нижньостуденівської сільської ради «Про вибори секретаря сільської ради» (а.с. 79);
46)рішення № 03 від 18.11.2010 1 сесії 6 скликання Нижньостуденівської сільської ради «Про утворення виконавчого комітету сільської ради», до якого увійшло 5 чоловік, а саме: ОСОБА_6 - сільський голова; ОСОБА_31 - секретар виконкому; ОСОБА_32 - заступник голови виконкому; ОСОБА_33 - член виконкому (а.с. 80);
47)рішення № 04 від 18.11.2010 1 сесії 6 скликання Нижньостуденівської сільської ради «Про утворення постійних комісій ради, продовження їх складу та обрання голів комісій» (а.с. 81);
48)рішення № 05 від 18.11.2010 1 сесії 6 скликання Нижньостуденівської сільської ради «Про обрання заступників сільського голови, голови виконкому» (а.с. 82);
49)рішення № 01 від 25.11.2015 1 сесії 7 скликання Нижньостуденівської сільської ради «Про підсумки виборів, визнання повноважень та реєстрацію депутатів Нижньостуденівської сільської ради та Нижньостуденівського сільського голови (а.с. 83);
50)рішення № 05 від 25.11.2015 1 сесії 7 скликання Нижньостуденівської сільської ради «Про утворення виконавчого комітету сільської ради (а.с. 84);
51)рішення № 06 від 25.11.2015 1 сесії 7 скликання Нижньостуденівської сільської ради «Про обрання заступників сільського голови, голови виконкому та виконання повноважень сільського голови на час відпусток (а.с. 85);
52)рішення № 07 від 25.11.2015 1 сесії 7 скликання Нижньостуденівської сільської ради «Про утворення постійних комісій ради, затвердження їх складу, обрання голів комісій (а.с. 86);
53)акт приймання-передачі № 25 від 08.06.2021, згідно якого Нижньостуденівською сільською радою здійснено передачу до архівного відділу Хустської РДА опис справ постійного зберігання за 2015-2020 роки (а.с. 87);
54)посадова інструкція секретаря Нижньостуденівської сільської ради ОСОБА_34 , затверджена розпорядженням Нижньостуденівського сільського голови № 71 від 30.12.2010 (а.с. 97-100);
55)посадова інструкція сільського голови Нижньостуденівської сільської ради ОСОБА_6 , затверджена розпорядженням сільського голови № 26 від 31.12.2015 (а.с. 101-104);
56)список депутатів Нижньостуденівської сільської ради присутніх на 42 сесії 7 скликання 13.11.2020 із зазначенням повних анкетних даних (а.с. 106-107);
57)постанова про залучення потерпілої сторони від 22.11.2021, згідно якої Пилипецьку сільську раду Міжгірського району Закарпатської області залучено в якості потерпілої сторони в кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 42021072180000028 від 08.07.2021 (а.с. 112);
58)відповідь старости Пилипецької сільської ради Хустського району Закарпатської області № 17 від 09.11.2021 на запит слідчого СВ ВП № 2 від 04.11.2021, згідно якої повідомлено, що протокол постійно діючих комісій з питань землекористування, передані до архівного відділу Хустської РДА. Щодо надання заяв громадян Нижньостуденівської сільської ради про надання дозволів на розроблення проектів землеустрою та затвердження таких проектів і передачу у приватну власність земельних ділянок за період з 2010 по 01.12.2020 повідомлено, що термін зберігання таких заяв складає 5 років, а заяви за період з 2016 по 2020 рік зберігаються в приміщенні адміністративному будинку Пилипецької сільської ради (а.с. 113);
59)протокол огляду від 09.11.2021, згідно якого проведено огляд земельних ділянок розташованих на території Пилипецької об'єднаної територіальної громади в АДРЕСА_2 з кадастровими номерами, в т.ч. 2122484400:01:011:0103 (а.с. 127);
60)постанова про призначення земельно-технічної експертизи від 28.10.2021 № 42021072180000028 від 08.07.2021 (а.с. 129-131);
61)постанова від 08.11.2021 про внесення змін до постанови про призначення земельно-технічної експертизи від 28.10.2021 (а.с. 133-134);
62)клопотання експерта № СЕ-19/107-21/9310-ЗТ від 02.11.2021 (а.с. 136-137);
63)супровідний лист від 09.12.2021 (а.с. 138);
64)супровідний лист від 15.11.2021 (а.с. 139);
65)схема проекту встановлення нових меж (змін) населених пунктів с. Нижній Студений, с. Верхній Студений топографо-геодезичні матеріали за результатами проведених робіт Нижньостуденівської сільської ради Міжгірського району Закарпатської області, розробленої у 2003 році Закарпатським інститутом землеустрою (а.с. 141-152);
66)висновок експерта № СЕ-19/107-21/9310-ЗТ від 10.01.2022, згідно якого, в т. ч. земельна ділянка з кадастровим номером 2122484400:01:011:0103 знаходиться за межами населених пунктів с. Нижній Студений, с. Верхній Студений Нижньостуденівської сільської ради Міжгірського (на даний час Хустського) району Закарпатської області - на момент її формування у Державному земельному кадастрі та на момент передачі у власність, відповідно до проекту та карти до нього в проект в завірених копіях та карту до нього встановлення нових меж (змін) населених пунктів с. Нижній Студений, с. Верхній Студений Нижньостуденівської сільської ради Міжгірського (на даний час Хустського) району Закарпатської області, розробленого у 2003 році Закарпатським інститутом землеустрою затвердженого рішенням 8 сесії 4 скликання Закарпатської обласної ради № 253 від 23.09.2003 (а.с. 153-221);
67)проект землеустрою встановлення нових меж (змін) населених пунктів с. Нижній Студений, с. Верхній Студений Нижньостуденівської сільської ради Міжгірського району Закарпатської області, розроблений у 2003 році Закарпатським інститутом землеустрою (а.с. 222-240).
Том № 2 кримінального провадження № 12022071110000057 (том судового провадження № 4):
1)витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022071110000057 від 22.04.2022.
№ 1 - правова кваліфікація кримінального правопорушення частина 1 статті 366 КК України. Короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинене кримінальне правопорушення: в ході досудового розслідування за матеріалами кримінального провадження внесеного до ЄРДР за № 42021072180000028 від 08.07.2021 було встановлено, що внаслідок складання та видачі службовим особами Нижньостуденівської сільської ради Міжгірського району Закарпатської області завідомо неправдивих відомостей до офіційних документів, а саме документації із землеустрою на земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства з кадастровими номерами 2122484400:01:011:0103 площею 0,60 га, 2122484400:01:011:0011 площею 0,60 га, 2122484400:01:011:0012 площею 0,60 га, 2122484401:01:011:0025 площею 0,4305 га та 2122484401:01:011:0024 площею 0,2795 га, які фактично стали підставою для передачі безоплатно у власність окремим громадянам зазначених земельних ділянок. Де крім цього, внаслідок складання, видачі і внесення службовим особами Нижньостуденівської сільської ради Міжгірського району Закарпатської області завідомо неправдивих відомостей до офіційних документів, а саме документації із землеустрою на земельні ділянки для ведення садівництва з кадастровими номерами 2122484400:01:011:0123 площею 0,12 га, 2122484400:01:011:0120 площею 0,12 га, 2122484400:01:011:0125 площею 0,12 га, 2122484400:01:002:0060 площею 0,12 га та 2122484400:01:011:0127 0,1346 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, відомості про такі земельні ділянки були внесені незаконно до Державного земельного кадастру.
№ 2 - правова кваліфікація кримінального правопорушення частина 2 статті 364 КК України. Короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинене кримінальне правопорушення: в ході досудового розслідування за матеріалами кримінального провадження внесеного до ЄРДР за №12022071110000057 від 22.04.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України було встановлено, що ОСОБА_6 , займаючи посаду голови Нижньостуденівської сільської ради Міжгірського району Закарпатської області, здійснюючи свій злочинний умисел спрямований на безоплатну передачу ОСОБА_12 земельної ділянки площею 0,60 га розташованої в урочищі «Осовня» в с. Нижній Студений, використовуючи свої службові повноваження, якими зловживаючи, умисно, всупереч інтересам служби, в інтересах останньої 11.10.2020 в приміщенні Нижньостуденівської сільської ради за адресою с. Нижній Студений, 360, під час проведення сесії ради, зловживаючи службовим становищем в інтересах ОСОБА_12 , виніс на розгляд засідання Нижньостуденівської сільської ради 62 сесії 7 скликання заяву ОСОБА_12 , погоджений ним підписом та гербовою печаткою Нижньостуденівської сільської ради розроблений та запроектований Товариством з обмеженою відповідальністю «Експерт» проект землеустрою щодо відведення у власність ОСОБА_12 зазначеної вище земельної ділянки, якій було присвоєно кадастровий номер 2122484400:01:011:0103, хоча достовірно знав, що відповідно до проекту встановлення нових меж (змін) населених пунктів с. Нижній Студений, с. Верхній Студений Нижньостуденівської сільської ради Міжгірського району Закарпатської області розробленого у 2003 році Закарпатським інститутом землеустрою затвердженого рішенням 8 сесії 4 скликання Закарпатської обласної ради від 23.09.2003 № 253, який також був ним погоджений в особі голови Нижньостуденівської сільської ради на засіданні відповідних сесій якої такий проект розглядався і в наявних документах Нижньостуденівської сільської ради наявна «Технічна документація з нормативно-грошової оцінки земель населеного пункту с. Нижній Студений Нижньостуденівської сільської ради Міжгірського району Закарпатської області за 2015 рік» та карта до неї, у відповідності до яких, контур № 962 в якому знаходиться вищезазначена земельна ділянка знаходиться за межами населеного пункту с. Нижній Студений та Нижньостуденівська сільська рада не в праві була на той час розпоряджатися шляхом передачі і власність землями за межами населеного пункту. На засіданні вказаної сесії згідно прийнятого, підписаного, виданого та посвідченого гербовою печаткою ОСОБА_6 рішення Нижньостуденівської сільської ради за № 62 «Про затвердження га передачу безоплатно у власність» ОСОБА_12 було незаконно та з порушенням вищезазначених нормативно-правових актів безоплатно передано у власність земельну ділянку площею 0,60 га для ведення особистого селянського господарства з кадастровим номером під головуванням ОСОБА_6 2122484400:01:011:0103, яка згідно висновку судової земельно-технічної експертизи № СЕ-19/107-22/02-03 від 10.01.2022 знаходилась за межами населених пунктів с. Нижній Студений, с. Верхній Студений Нижньостуденівської сільської ради Міжгірського (на даний час Хустського) району Закарпатської області. Після цього, підписане ОСОБА_6 вказане рішення за № 62 «Про затвердження та передачу безоплатно у власність», ОСОБА_12 , 15.12.2020 використовуючи здійснила реєстрацію права власності у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно вказаної земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства за кадастровим номером 2122484400:01:011:0103 площею 0,60 га, вартість якої згідно висновку судової оціночно-земельної експертизи № СЕ-19/107-22/13-03 від 27.01.2022 становить 1 003 681,18 гривень (а.с. 1-3);
2)витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022071110000057 від 22.04.2022.
№ 1 - правова кваліфікація кримінального правопорушення частина 1 статті 366 КК України. Короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинене кримінальне правопорушення: в ході досудового розслідування за матеріалами кримінального провадження внесеного до ЄРДР за № 42021072180000028 від 08.07.2021 було встановлено, що внаслідок складання та видачі службовим особами Нижньостуденівської сільської ради Міжгірського району Закарпатської області завідомо неправдивих відомостей до офіційних документів, а саме документації із землеустрою на земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства з кадастровими номерами 2122484400:01:011:0103 площею 0,60 га, 2122484400:01:011:0011 площею 0,60 га, 2122484400:01:011:0012 площею 0,60 га, 2122484401:01:011:0025 площею 0,4305 га та 2122484401:01:011:0024 площею 0,2795 га, які фактично стали підставою для передачі безоплатно у власність окремим громадянам зазначених земельних ділянок. Де крім цього, внаслідок складання, видачі і внесення службовим особами Нижньостуденівської сільської ради Міжгірського району Закарпатської області завідомо неправдивих відомостей до офіційних документів, а саме документації із землеустрою на земельні ділянки для ведення садівництва з кадастровими номерами 2122484400:01:011:0123 площею 0,12 га, 2122484400:01:011:0120 площею 0,12 га, 2122484400:01:011:0125 площею 0,12 га, 2122484400:01:002:0060 площею 0,12 га та 2122484400:01:011:0127 площею 0,1346 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, відомості про такі земельні ділянки були внесені незаконно до Державного земельного кадастру (а.с. 4).
3)постанова керівника окружної прокуратури від 22.04.2022 про призначення групи прокурорів у кримінальному провадженні (а.с. 7);
4)постанова керівника окружної прокуратури від 05.04.2022 про зміну групи прокурорів у кримінальному провадженні (а.с. 8);
5)постанова начальника СВ ВП № 2 Хустського РУП ГУ НП в Закарпатській області від 26.09.2022 про створення слідчої групи (а.с. 9);
6)витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022071110000146 від 09.09.2022. Правова кваліфікація кримінального правопорушення частина 2 статті 364 КК України. Короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинене кримінальне правопорушення: в ході досудового розслідування за матеріалами кримінального провадження внесеного до ЄРДР за №12022071110000057 22.04.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України було встановлено, що ОСОБА_6 , займаючи посаду голови Нижньостуденівської сільської ради Міжгірського району Закарпатської області, здійснюючи свій злочинний умисел спрямований на безоплатну передачу ОСОБА_12 земельної ділянки земельної ділянки площею 0,60 га розташованої в урочищі «Осовня» в с. Нижній Студений, використовуючи свої службові повноваження, якими зловживаючи, умисно, всупереч інтересам служби, в інтересах останньої 11.10.2020 в приміщенні Нижньостуденівської сільської ради за адресою с. Нижній Студений, 360, під час проведення сесії ради, зловживаючи службовим становищем в інтересах ОСОБА_12 , виніс на розгляд засідання Нижньостуденівської сільської ради 62 сесії 7 скликання заяву ОСОБА_12 , погоджений ним підписом та гербовою печаткою Нижньостуденівської сільської ради розроблений та запроектований товариством з обмеженою відповідальністю «Експерт» проект землеустрою щодо відведення у власність ОСОБА_12 зазначеної вище земельної ділянки, якій було присвоєно кадастровий номер 2122484400:01:011:0103, хоча достовірно знав, що відповідно до проекту встановлення нових меж (змін) населених пунктів с. Нижній Студений, с. Верхній Студений Нижньостуденівської сільської ради Міжгірського району Закарпатської області розробленого у 2003 році Закарпатським інститутом землеустрою затвердженого рішенням 8 сесії 4 скликання Закарпатської обласної ради від 23.09.2003 № 253, який також був ним погоджений в особі голови Нижньостуденівської сільської ради на засіданні відповідних сесій якої такий проект розглядався і в наявних документах Нижньостуденівської сільської ради наявна «Технічна документація з нормативно-грошової оцінки земель населеного пункту с Нижній Студений Нижньостуденівської сільської ради Міжгірського району Закарпатської області за 2015 рік» та карта до неї, у відповідності до яких, контур № 962 в якому знаходиться вищезазначена земельна ділянка знаходиться за межами населеного пункту с. Нижній Студений та Нижньостуденівська сільська рада не в праві була на той час розпоряджатися шляхом передачі у власність землями за межами населеного пункту. Де, на засіданні вказаної сесії згідно прийнятого, підписаного і виданого та посвідченого гербовою печаткою ОСОБА_6 рішення Нижньостуденівської сільської ради за № 62 «Про затвердження та передачу безоплатно у власність» ОСОБА_12 було незаконно та з порушенням вищезазначених нормативно-правових актів безоплатно передано у власність земельну ділянку площею 0,60 га для ведення особистого селянського господарства з кадастровим номером під головуванням ОСОБА_6 2122484400:01:011:0103, яка згідно висновку судової земельно-технічної експертизи № СЕ-19/107-22/02-О3 від 10.01.2022 знаходилась за межами населених пунктів с. Нижній Студений, с. Верхній Студений Нижньостуденівської сільської ради Міжгірського (на даний час Хустського) району Закарпатської області. Після цього, підписане ОСОБА_6 вказане рішення за № 62 «Про затвердження та передачу безоплатно у власність», ОСОБА_12 , 15.12.2020 використовуючи здійснила реєстрацію права власності у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно вказаної земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства за кадастровим номером 2122484400:01:011:0103 площею 0,60 га, вартість якої згідно висновку судової оціночно-земельної експертизи № СЕ-19/107-22/13-ОЗ від 27.01.2022 становить 1 003 681,18 гривень (а.с. 14-15);
7)постанова керівника окружної прокуратури від 09.09.2022 про призначення групи прокурорів у кримінальному провадженні (а.с. 18);
8)постанова прокурора Міжгірського відділу Хустської окружної прокуратури від 09.09.2022 про об'єднання матеріалів досудових розслідувань (а.с. 20-24);
9)запит слідчого СВ ВП № 2 від 16.09.2022 начальнику Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області з проханням надання наступної інформації:
1. Коли саме було внесено до Державного земельного кадастру земельну ділянку за кадастровим номером 2122484400:01:011:0103?
2.Чи дозволяли відомості з Державного земельного кадастру визначити факт місця знаходження вказаної земельної ділянки в межах чи за межами населеного пункту без порівняння із картографічними матеріалами «Проекту встановлення нових меж (змін) населених пунктів с. Нижній Студений Верхній Студений Нижньостуденівської сільської ради Міжгірського району Закарпатської області, затвердженого рішенням 8 сесії 4 скликання Закарпатської обласної ради № 253 від 23.08.2003?
3.Чи мали посадові особи органу місцевого самоврядування доступ до відомостей Державного земельного кадастру при прийнятті рішень щодо земельних ділянок (а саме в межах чи за межами населеного пункту вони знаходяться) на рівні, який дозволяє визначити віднесення розпорядження земельними ділянками до їх компетенції, чи повинні керуватися картографічними матеріалами? (а.с. 26);
10)відповідь Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області від 23.02.2022, згідно якої повідомлено наступне: «Щодо питання 1 проінформовано, що відповідно до відомостей Державного земельного кадастру земельна ділянка з кадастровими номерами 2122484400:01:011:0103 була зареєстрована в Державному земельному кадастрі 09.09.2022.
Щодо питання 2 повідомлено, що станом на 21.09.2022 до Державного земельного кадастру відомості про межу с. Нижній Студений та с. Верхній Студений Нижньостуденівської сільської ради Міжгірського району Закарпатської області не внесено. Разом із цим проінформовано, що державний кадастровий реєстратор здійснює свою діяльність відповідно до Закону України «Про Державний земельний кадастр» та Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 № 1051.
Щодо питання 3 повідомлено, що інформація про доступ до Державного земельного кадастру посадових осіб органів місцевого самоврядування у Головному управління Держгеокадастру у Закарпатській області відсутня. Натомість проінформовано, що станом на 21.09.2022 стажування посадових осіб Нижньостуденівської сільської ради Міжгірського району Закарпатської області з метою отримання доступу до відомостей Державного земельного кадастру Головним управлінням Держгеокадастру у Закарпатській області не проводилось» (а.с. 27);
11)постанова про визнання речовим доказом від 22.04.2022 (а.с. 30);
12)топографо-геодезичні матеріали (а.с. 31-32);
13)постанова про призначення судової оціночної земельної експертизи від 29.11.2021 (а.с. 34);
14)інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об?єктів нерухомості майна від 28.10.2021 (а.с. 37-38);
15)висновок експерта № СЕ-19/107-22/12-ОЗ від 26.01.2022, згідно якого вартість земельної ділянки за кадастровим номером 2122484400:01:011:0103 площею 0,60 га для ведення особистого селянського господарства, розташованої в с. Нижній Студений Міжгірського (на даний час Хустського) району Закарпатської області, станом на 15.12.2020 могла становити 1 003 681,18 грн (один мільйон три тисячі шістсот вісімдесят одна гривня 18 коп.) (а.с. 41-64);
16)супровідний лист від 05.05.2022 (а.с. 66);
17)рішення № 62 від 11.10.2020 «Про затвердження проекту землеустрою та надання у власність земельної ділянки гр. ОСОБА_12 для ведення особистого селянського господарства» (а.с. 72);
18)рішення № 07 від 20.03.2016 «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки гр. ОСОБА_12 » (а.с. 73);
19)лист голови Пилипецької сільської ради Хустського району Закарпатської області від 11.05.2022 слідчому СВ ВП № 2 про залучення як потерпілої сторони у кримінальному провадженні № 12022071110000057 від 22.04.2022 та довіреність (а.с. 112, 113);
20)постанова про залучення потерпілої сторони та його представника від 11.05.2022 (а.с. 114);
21)клопотання про арешт земельних ділянок від 23.05.2022 (а.с. 117-118);
22)ухвала слідчого судді Міжгірського районного суду Закарпатської області від 03.06.2022 по справі № 302/467/22 (провадження № 1-кс/302/95/22) (а.с. 119);
23)клопотання про тимчасовий доступ до речей і документів від 09.05.2022 (а.с. 120);
24)ухвала слідчого судді Міжгірського районного суду Закарпатської області від 10.05.2022 по справі № 302/467/22 (провадження № 1-кс/302/73/22), згідно якої слідчому слідчого відділення ВП № 2 Хустського РУП ГУ НП в Закарпатській області старшому лейтенанту поліції ОСОБА_28 надано тимчасовий доступ до оригіналів документів з можливістю вилучення (здійснення виїмки) таких в оригіналі, які знаходяться приміщенні архівного відділу Хустської районної Державної адміністрації, а саме до рішень 7 скликання Нижньостуденівської сільської ради № 62 від 11.10.2020 40 сесії та № 62 від 20.12.2016 5 сесії та протоколів засідань таких сесій і списку присутніх на них (а.с. 121);
25)протокол тимчасового доступу до речей і документів від 23.05.2022 (а.с. 124);
26)опис речей і документів, які були вилучені на підставі ухвали слідчого судді (а.с. 125);
27)постанова про визнання документів речовими доказами та їх приєднання до матеріалів кримінального провадження від 23.05.2022 (а.с. 126);
28)висновок експерта № СЕ-19/107-22/4437-ПЧ від 30.05.2021, згідно якого підписи у графі «Сільський голова ОСОБА_6 » у протоколі № 5 засідання 5 сесії 7 скликання Нижньостуденівської сільської ради від 20.03.2016 та рішення даної сесії за № 07 від 20.03.2016 і списку присутніх депутатів на даній сесії виконані гр. ОСОБА_6 вільні зразки підписів, якого надані на експертизу. Підписи у графі «Сільський голова ОСОБА_6 » у протоколі № 40 засідання 40 сесії 7 скликання Нижньостуденівської сільської ради від 11.10.2020 та рішення даної сесії за № 62 від 11.10.2020 і списку присутніх депутатів на даній сесії виконані гр. ОСОБА_6 вільні зразки підписів, якого надані на експертизу (а.с. 168-173);
29)протокол слідчого експерименту від 30.05.2022, проведеного за участю свідка ОСОБА_14 та флеш носій до нього (а.с. 190-193).
Том № 2 судового провадження:
1)ухвала слідчого судді Міжгірського районного суду Закарпатської області від 28.09.2022 по справі № 302/467/22 (провадження № 1-кс/302/206/22), згідно якої слідчій групі у кримінальному провадженні кримінальному провадженні № в ЄРДР 12022071110000057 від 22.04.2022 надано дозвіл на проведення обшуку житла та іншого володіння особи - за місцем фактичного проживання ОСОБА_12 , за адресою дворогосподарства АДРЕСА_2 та прибудинкових споруд до нього, з метою фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, а саме виявлення та вилучення в паперовому вигляді проекту землеустрою на земельну ділянку площею 0,60 га в урочищі «Осовня» с. Нижній Студений Міжгірського (на даний час Хустського) району Закарпатської області, якій було присвоєно кадастровий номер 2122484400:01:011:0103 (а.с. 61-63);
2)протокол обшуку від 29.09.2022 проведеного на підставі ухвала слідчого судді Міжгірського районного суду Закарпатської області від 28.09.2022 по справі № 302/467/22 (провадження № 1-кс/302/206/22). У ході проведення обшуку зазначених в ухвалі документів не виявлено та нічого не вилучалось (а.с. 65-68);
3)витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022071110000158 від 29.09.2022.
Правова кваліфікація кримінального правопорушення частина 1 статті 366 КК України. Короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинене кримінальне правопорушення: В ході досудового розслідування за матеріалами кримінального провадження внесеного до ЄРДР за №12022071110000057 від 22.04.2022 було встановлено, що внаслідок складання та видачі службовим особами Нижньостуденівської сільської ради Міжгірського району Закарпатської області завідомо неправдивих відомостей до офіційних документів, а саме документації із землеустрою на земельні ділянки з кадастровими номерами 2122484400:01:002:0060, 2122484400:01:011:0011, 122484401:01:011:0025 та 2122484401:01:011:0024, які фактично стали підставою для передачі безоплатно у власність окремим громадянам зазначених земельних ділянок. Де крім цього, внаслідок складання, видачі і внесення службовим особами Нижньостуденівської сільської ради Міжгірського району Закарпатської області завідомо неправдивих відомостей до офіційних документів, а саме документації із землеустрою на земельні ділянки з кадастровими номерами 2122484400:01:011:0123, 1122484400:01:011:0120, 2122484400:01:011:0125, 2122484400:01:011:0127, відомості про такі земельні ділянки були внесені незаконно до Державного земельного кадастру. Де, крім цього, було встановлено, що можуть вбачатися ознаки службового підроблення в діях службових осіб та посадових осіб структурних відділів головних управлінь Держгеокадастру у Полтавській і Дніпропетровській областях та Товариства з обмеженою відповідальністю «Експерт» код ЄДРПОУ 31870465 під час складання та видачі ними офіційних документів на земельну ділянку за кадастровим номером 2122484400:01:011:0103 на підставі яких в подальшому в Державному земельному кадастрі було сформовано дану земельну ділянку та яку було в подальшому незаконно передано на безоплатній основі у приватну власність. Разом з цим, згідно висновку судової земельно-технічної експертизи № СЕ-19/107-22/14-ОЗ від 28.01.2022 було встановлено, що вказані вище земельні ділянки фактично на момент їх передачі у власність та формування у Державному земельному кадастрі знаходились за межами вказаного населеного пункту населеного пункту Нижній та Верхній Студений, а натомість згідно внесених відомостей до складеної документації із землеустрою на них, яка була погоджена службовими особами Нижньостуденівської сільської ради такі земельні ділянки, відображені, як такі, що знаходяться в межах населеного пункту та передані безоплатно у власність на підставі рішення Нижньостуденівської сільської вади розглянутого на засідання відповідної сесії. В діях службових осіб Нижньостуденівської сільської ради структурних відділів головних управлінь Держгеокадастру у Полтавській і Дніпропетровській областях та Товариства з обмеженою відповідальністю «Експерт» (код ЄДРПОУ 31870465) можуть вбачатися ознаки кримінального правопорушення передбаченого частиною 1 статті 366 КК України (а.с. 69).
В судовому засіданні оглянуто речові докази, зокрема:
1)копія позельної книги на земельну ділянку за кадастровим номером 2122484400:01:011:0103 та обмінний файл формату «ХМL» на дану земельну ділянку (т. 5 судового провадження а.с. 1-18 та т. 3 а.с. 50);
2)копія технічної документаці з нормативної грошової оцінки земель населеного пункту с. Нижній Студений Нижньостуденівської сільської ради Міжгірського району Закарпатської області (т. 5 судового провадження а.с. 65-101);
3)проект землеустрою на земельну ділянку за кадастровим номером 2122484400:01:011:0103 в електронному цифровому форматі «PDF» та в копіях в паперовому вигляді (т. 3 судового провадження а.с. 58 та т. 5 а.с. 19-64);
4)копія проекту встановлення нових меж (змін) населених пунктів с. Нижній Студений, с. Верхній Студений Нижньостуденівської сільської ради Міжгірського району Закарпатської області розробленого у 2003 році Закарпатським інститутом землеустрою затвердженого рішенням 8 сесії 4 скликання Закарпатської обласної ради № 253 від 23.09.2003 (т. 3 судового провадження а.с. 222-239);
5) оригінали протоколу від 20.03.2016 засідання 5 сесії 7 скликання Нижньостуденівської сільської ради Міжгірського району Закарпатської області та рішення даної сесії № 07 від 20.03.2016 «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки гр. ОСОБА_12 », рішення 40 сесії 7 скликання Нижньостуденівської сільської ради № 62 від 11.10.2020 та протоколу засідання даної сесії і список присутніх на сесії, а також карта нормативної грошової оцінки земель населених пунктів.
Суд звертає увагу на те, що з огляду на правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 09 вересня 2020 року (справа № 761/28347/15-к, провадження № 51-500км18), витяг з ЄРДР у розумінні частини 2 статті 84 КПК України є електронною базою даних, відповідно до якої здійснюється збирання, зберігання, захист, облік, пошук, узагальнення даних, що використовуються для формування звітності, а також надання інформації про відомості, внесені до Реєстру.
Витяг з ЄРДР не є процесуальним джерелом доказів у розумінні статті 84 КПК України, а лише підтверджує свідчення фіксації правоохоронним органом фактів вчинення чи підготовки до вчинення кримінального правопорушення.
Доводи захисника про те, що ОСОБА_6 ставиться у провину вчинення кримінальних правопорушень під час перебування його на посаді сільського голови - керівника органу місцевого самоврядування, що свідчить про необхідність застосування особливого порядку вручення підозри на підставі статті 481 КПК України, не заслуговують на увагу, оскільки вказаний порядок повідомлення про підозру застосовується лише у випадку, якщо особа на момент повідомлення про підозру є діючим сільським головою. В межах цього кримінального провадження повідомлення про підозру складено 09.09.2022 та того ж дня вручено підозрюваному (т. 4 судового провадження а.с. 127-135), тобто в той період часу, коли підозрюваний вже не перебував на вказаній посаді.
Відтак судом не встановлено порушення стороною обвинувачення вимог статей 276-278 КПК України під час складення та вручення повідомлення про підозру ОСОБА_6 .
При оцінці доводів сторони захисту щодо недопустимості як доказу висновку експерта № СЕ-19/107-21/9310-ЗТ від 10.01.2022 з підстав проведення огляду земельної ділянки без санкціонованого доступу до неї, суд виходить з того, що відповідно до положень статті 86 КПК України, доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом. Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.
Згідно частини 1 статті 87 КПК України недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини.
У відповідності до вимог пункту 1 частини 2 статті 87 КПК України суд зобов'язаний визнати істотними порушеннями прав людини і основоположних свобод, зокрема, здійснення процесуальних дій, які потребують попереднього дозволу суду, без такого дозволу або з порушенням його суттєвих умов.
Докази повинні визнаватись такими, що одержані незаконним шляхом, наприклад, тоді, коли їх збирання й закріплення здійснено або з порушенням гарантованих Конституцією України прав людини і громадянина, встановленого кримінально-процесуальним законодавством порядку, або не уповноваженою на це особою чи органом, або за допомогою дій, не передбачених процесуальними нормами.
З пункту 19 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 01.11.1996 «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя» слідує, що «згідно зі статтею 62 Конституції обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, а також на доказах, одержаних незаконним шляхом. Докази повинні визнаватись такими, що одержані незаконним шляхом тоді, коли їх збирання й закріплення здійснено або з порушенням гарантованих Конституцією України прав людини і громадянина, встановленого кримінально-процесуальним законодавством порядку, або не уповноваженою на це особою чи органом, або за допомогою дій, не передбачених процесуальними нормами».
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за загальним правилом, саме національні суди повноважні оцінювати надані їм докази (параграф 34 рішення у справі «Тейксейра де Кастро проти Португалії» від 9 червня 1998 року, параграф 54 рішення у справі «Шабельника проти України» від 19 лютого 2009 року), а порядок збирання доказів, передбачений національним правом, має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, а саме право: на свободу, особисту недоторканність, на повагу до приватного і сімейного життя, таємницю кореспонденції, на недоторканність житла (статті 5, 8 Конвенції) тощо.
Згідно положень статті 30 Конституції України не допускається проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше як за вмотивованим рішенням суду. У невідкладних випадках, пов'язаних із врятуванням життя людей та майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні злочину, можливий інший, встановлений законом, порядок проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду і обшуку.
Частинами 1 та 2 статті 237 КПК України передбачено, що з метою виявлення та фіксації відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення слідчий, прокурор проводять огляд місцевості, приміщення, речей, документів та комп'ютерних даних. Огляд житла чи іншого володіння особи здійснюється згідно з правилами цього Кодексу, передбаченими для обшуку житла чи іншого володіння особи.
Ніхто не має права проникнути до житла чи іншого володіння особи з будь-якою метою, інакше як лише за добровільною згодою особи, яка ними володіє, або на підставі ухвали слідчого судді, крім випадків, установлених частиною третьою цієї статті. Під іншим володінням особи розуміються транспортний засіб, земельна ділянка, гараж, інші будівлі чи приміщення побутового, службового, господарського, виробничого та іншого призначення тощо, які знаходяться у володінні особи (частини 1 та 2 статті 233 КПК України).
З наведеного слідує, що законодавцем, окрім можливості проникнення до житла чи іншого володіння особи на підставі судового рішення, передбачено іншу процесуальну гарантію захисту прав особи, а саме можливість проникнути до житла чи іншого володіння особи за добровільною згодою особи, яка ним володіє.
Відповідно до частини 3 статті 233 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор має право до постановлення ухвали слідчого судді увійти до житла чи іншого володіння особи лише у невідкладних випадках, пов'язаних із врятуванням життя людей та майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні кримінального правопорушення.
У такому разі прокурор, слідчий, дізнавач за погодженням із прокурором зобов'язаний невідкладно після здійснення зазначених дій звернутися до слідчого судді із клопотанням про проведення обшуку.
За правилами частини 2 статті 234 КПК України обшук проводиться на підставі ухвали слідчого судді місцевого загального суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.
З матеріалів справи вбачається, що постановою від 28.10.2021 слідчим ОСОБА_28 призначено у даному кримінальному провадженні земельно-технічну експертизу, проведення якої доручено судовому експертам Закарпатського НДЕКЦ МВС України (т. 3 а.с. 128-131). Для проведення вказаної експертизи експерту було надано проект в завірених копіях та карта до нього в оригіналі встановлення нових меж (змін) населених пунктів с. Нижній Студений, с. Верхній Студений Нижньостуденівської сільської ради Міжгірського району Закарпатської області розробленого у 2003 році Закарпатським інститутом землеустрою затвердженого рішенням 8 сесії 4 скликання Закарпатської обласної ради № 253 від 23.09.2003, проекти землеустрою і технічні документації із землеустрою та обмінні файли до них у форматі «XML», поземельні книги до них, а також витяги з ДРРПП на земельні ділянки та матеріали кримінального провадження.
Згідно висновку експерта № СЕ-19/107-21/9310-ЗТ, 09.11.2021 в присутності слідчого Хустського РУП СВ ВП та стажера інженера-геодезиста ОСОБА_35 було проведено натурний огляд досліджуваних земельних ділянок, в тому числі за кадастровим номером 2122484400:11:011:0003, в результаті чого був складений акт огляду земельних ділянок.
За змістом статті 71 КПК України:
--- спеціалістом у кримінальному провадженні є особа, яка володіє спеціальними знаннями та навичками і може надавати консультації, пояснення, довідки, висновки та інші документи під час досудового розслідування і судового розгляду з питань, що потребують відповідних спеціальних знань і навичок (абзац перший частина перша);
--- спеціаліст може бути залучений для надання безпосередньої технічної допомоги (фотографування, складення схем, планів, креслень, відбір зразків для проведення експертизи тощо) сторонами кримінального провадження під час досудового розслідування і судом під час судового розгляду, а також для надання довідок, висновків та інших документів у випадках, передбачених пунктами 7, 8, 9 частини четвертої цієї статті (частина друга).
За завідомо неправдивий висновок спеціаліст несе відповідальність, встановлену законом (частина 2 статті 72 КПК України).
Необхідність залучення спеціаліста інженера-геодезиста у висновку експерта обґрунтована метою встановлення та визначення координат поворотних точок обстеження досліджуваних земельних ділянок з підстав ненадання ініціатором експертизи відомостей про координати окружної межі населеного пункту с. Нижній Студений.
Водночас рішення слідчого про залучення інженера-геодезиста до проведення вказаної слідчої дії відсутнє. Всупереч вимогам частини 2 статті 72 КПК України, матеріали кримінального провадження та висновок експерта не містить даних щодо попередження спеціаліста про відповідальність. Відсутні також відомості про те, якими спеціальними знаннями володіє дана особа.
Оцінюючи зазначений висновок експерта з точки зору допустимості його як доказу, суд вважає слушними доводи сторони захисту, що будь-які процесуальні документи, які б надавали право експерту провести 09.11.2021 огляд, який, як зазначалось, проводиться за правилами обшуку, земельної ділянки за кадастровим номером 2122484400:11:011:0003, слідчим не виносились і стороною обвинувачення не надані.
Принагідно суд зауважує, що постанова слідчого про призначення земельно-технічної експертизи надавала експерту лише право провести таку експертизу, але не надавала права без будь-яких правових підстав проводити огляд земельної ділянки.
Слідчому було достовірно відомо, що на момент огляду земельна ділянка за кадастровим номером 2122484400:11:011:0003 перебувала у власності громадянки ОСОБА_36 , підтвердженням чого є інформаційна довідка № 281739876 від 28.10.2021 (т. 4 судового провадження а.с. 28-29). Натомість власник земельної ділянки добровільної згоди на проведення огляду (обшуку) вказаної земельної ділянки не надавала, а ухвала слідчого судді, яка б надала дозвіл на проведення огляду (обшуку) спірної земельної ділянки, відсутня, й стороною обвинувачення доказів протилежного суду не надано.
При проведенні огляду земельної ділянки експертом 09.11.2021 не були присутні володілець майна чи його представник, що в свою чергу позбавило їх можливості надати свої пояснення, зауваження, чи користуватися послугами адвоката.
Як пояснила в судовому засіданні експерт ОСОБА_27 при підготовці висновку вона не мала в розпорядженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з метою передачі у власність ОСОБА_12 , складеного ТОВ «Експерт», й такі проекти землеустрою були наявні щодо інших земельних ділянок.
Водночас до призначення експертизи слідчий був обізнаний про наявність вказаної документації й така містилася в матеріалах справи згідно опису речей і документів від 17.09.2021, які були вилучені на підставі ухвали слідчого судді (т. 3 судового провадження а.с. 57, 58).
Таким чином, слідчим для проведення експертизи надано лише частину документації щодо спірної земельної ділянки, яка була в його розпорядженні, що не узгоджується з положеннями частини 2 статті 9 КПК України.
Надаючи в судовому засіданні пояснення експерт ОСОБА_27 не змогла з упевненістю сказати, який був би висновок експерта, у випадку наявності при його виготовленні вищевказаного проекту землеустрою, тому наведене може свідчити про неповноту висновку експерта.
Відтак зазначені в сукупності обставини є підставою для визнання недопустимим доказом висновку земельно-технічної експертизи № СЕ-19/107-21/9310-ЗТ від 10.01.2022, з огляду на невідповідність такого вимогам статей 72, 86, 233, 234, 237 КПК України.
Оцінюючи протокол слідчого експерименту від 30.05.2022, проведеного за участю свідка ОСОБА_14 та флеш носій до нього, з урахуванням доводів захисту щодо його недопустимості як доказу, суд констатує наступне.
З положень статті 240 КПК України вбачається, що слідчий експеримент проводиться шляхом відтворення дій, обстановки, обставин певної події, проведення необхідних дослідів чи випробувань з метою перевірки і уточнення відомостей, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, за результатами якого складається протокол, у якому докладно викладаються умови і результати слідчого експерименту. За необхідності слідчий експеримент може проводитися за участю спеціаліста. Під час проведення слідчого експерименту можуть проводитися вимірювання, фотографування, звуко- чи відеозапис, складатися плани і схеми, виготовлятися графічні зображення, відбитки та зліпки, які додаються до протоколу. До участі в слідчому експерименті можуть бути залучені підозрюваний, потерпілий, свідок, захисник, представник.
Проте дослідження протоколу слідчого експерименту та відеозапису цієї слідчої дії дає суду підстави вважати, що слідчий експеримент не в повній мірі відповідає положенням статті 240 КПК України з огляду на нижченаведене.
Зі змісту переглянутого відеозапису слідчого експерименту вбачається, що слідчим фактично проводиться допит свідка ОСОБА_14 , яка спочатку відповідає на питання слідчого щодо процедури надання дозволу громадянам на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельних ділянок та подальшого відведення у власність земельних ділянок. В подальшому слідчий демонструє проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки з метою передачі у власність ОСОБА_12 , складеного ТОВ «Експерт» та повідомляє про наявні в ньому документи. Після цього свідок відповідає на питання слідчого, в тому числі кому належить підпис на заяві гр. ОСОБА_12 від 03.02.2016 під резолюцією про надання дозволу на складення проекту землеустрою та чи повідомляв голова сільради ОСОБА_6 про перебування земельної ділянки, що підлягає виділу ОСОБА_12 , за межами населеного пункту. Також слідчий демонструючи карту нормативної грошової оцінки земель с. Нижній Студений, пайову карту та розроблену в 2015 році Державним підприємством «Закарпатський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» технічну документація з нормативно грошової оцінки земель населеного пункту с. Нижній Студений Нижньостуденівської сільської ради Міжгірського району Закарпатської області, вказує на місце розташування спірної земельної ділянки. Після цього слідчий пропонує одному із понятих вказати місце розташування земельної ділянки по відношенню до меж населеного пункту, який робить це із подальшими підказками слідчого. На запитання слідчого чи погоджується ОСОБА_14 із місцем розташування земельної ділянки, остання розгублено погоджується із твердженнями слідчого.
Тобто фактично у ході цієї слідчої дії будь-якого відтворення дій, що могли вчинятись у ході злочину, обстановки, та обставин події злочину, проведення необхідних дослідів чи випробувань, за безпосередньої участі свідка ОСОБА_14 , не проводилось. Наведене дає підстави стверджувати про те, що зазначену слідчу дію не можливо визнати слідчим експериментом, оскільки фактично було проведено допит свідка.
Наявність наведених вище порушень КПК України допущених у ході проведення слідчого експерименту, на думку суду не дає підстав для визнання фактичних даних, які встановлені у ході цієї слідчої дії належними доказами винуватості ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованих йому злочинів.
Суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення приходить до висновку, що в судовому засіданні не встановлені достатні докази, які б переконали суд «поза розумним сумнівом» щодо наявності в діях обвинуваченого ОСОБА_6 складу інкримінованих йому кримінальних правопорушень, передбачених частиною 2 статті 364, частиною 1 статті 366 КК України.
Додатково суд обґрунтовує свій висновок такими міркуваннями.
Відповідно до пунктів 18-19 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 01.11.1996 «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя» слідує, що при розгляді кримінальних справ має суворо додержуватись закріпленого у частині 1 статті 62 Конституції принципу презумпції невинуватості, згідно з яким особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. При цьому неприпустимо покладати на обвинуваченого (підсудного) доведення своєї невинуватості.
Згідно з частиною 3 зазначеної статті усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь останньої.
Статтею 129 Конституції до основних засад судочинства віднесено змагальність сторін, забезпечення доведеності вини та підтримання в суді державного обвинувачення, яке згідно зі статтею 121 Конституції покладається на прокуратуру.
Визнання особи винуватою у вчиненні злочину може мати місце лише за умови доведеності її вини.
Європейський суд з прав людини у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» вказував, що рівень певності, якого має досягати суддя за системою «внутрішнього переконання» чи системою «поза межами розумного сумніву», є важливим для постановлення справедливого рішення.
Це означає, що обвинувачення повинно довести «кожний факт», пов'язаний із злочином, щоб «не існувало жодної розумної підстави для сумнівів». Правило про тлумачення сумнівів на користь обвинуваченого по суті означає, що жодна з сумнівних обставин не може бути покладена в основу обвинувальних тез по справі, тобто воно висуває вимогу повної і безумовної доведеності обвинувачення. Ця вимога має на меті охорону законних інтересів обвинуваченого і служить гарантією досягнення істини у справі.
Таким чином, правило про тлумачення сумнівів на користь обвинуваченого виступає гарантією не тільки для обвинуваченого, воно служить також гарантією досягнення мети правосуддя. Завдяки даному правилу досягається об'єктивна істина, так як обвинувачення ґрунтується тільки на безсумнівних доказах і безспірних фактах.
Згідно з частиною 1 статті 92 КПК України обов'язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого, що узгоджується з практикою ЄСПЛ в справі «Барбера, Мессеге і Хабардо проти Іспанії» від 06.12.1988 (п. 146), де Європейський Суд з прав людини встановив, що «принцип презумпції невинуватості» вимагає, серед іншого, щоб, виконуючи свої обов'язки, судді не розпочинали розгляд справи з упередженої думки, що підсудний вчинив злочин, який йому ставиться в вину; обов'язок доказування лежить на обвинуваченні, і будь-який сумнів має тлумачитися на користь підсудного.
Тому суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість відносно сторони захисту і обвинувачення, забезпечив їм під час судового розгляду усі необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків стосовно змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими кримінальним процесуальним законодавством.
Щодо обвинувачення за частиною 2 статті 364 КК України (зловживання службовим становищем, тобто умисне, з метою одержання неправомірної вигоди для іншої фізичної особи, використання службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки громадським інтересам), суд враховує наступні обставини.
В ході судового розгляду кримінального провадження обвинувачений ОСОБА_6 послідовно заперечував вчинення ним інкримінованих злочинів, передбачених частиною 2 статті 364, частиною 1 статті 366 КК України, а саме заперечував факт зловживання службовим становищем в інтересах ОСОБА_12 та складання, видачу завідомо неправдивих офіційних документів, внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, іншого підроблення офіційних документів. При цьому ОСОБА_6 вказував, що в заяві ОСОБА_12 просила надати їй дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність в межах населеного пункту й про це ж зазначено в рішенні сільської ради. При розгляді питання щодо надання ОСОБА_12 дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність в межах населеного пункту с. Нижній Студений, брали участь депутати сільської ради, жоден з яких не проголосував проти вказаного питання. Тому він як голова сільської ради був зобов?язаний підписати рішення про надання ОСОБА_12 дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність в межах населеного пункту с. Нижній Студений, що він і зробив. В подальшому було отримано проект землеустрою щодо відведення ОСОБА_12 земельної ділянки у власність в межах населеного пункту с. Нижній Студений, де містилися дані про те, що земельна ділянка знаходиться в межах населеного пункту, в тому числі висновок Відділу містобудування та архітектури Міжгірської РДА. В порядку екстериторіальності у відділі Держгеокадастру в Полтавській області було здійснено відповідну перевірку та зазначено про перебування земельної ділянки, яка підлягала виділу ОСОБА_12 в комунальній власності, тобто у власності Нижньостуденівської сільської ради Міжгірського району Закарпатської області. Після отримання технічної документації на спірну земельну ділянку він ознайомився з наявними в ній висновками, за змістом яких земельна ділянка перебувала в межах населеного пункту. Земельній ділянці було присвоєно кадастровий номер, тому вважав, що це не було б можливим у випадку розташування земельної ділянки за межами населеного пункту і з цих підстав був переконаний в тому, що земельна ділянка знаходиться в межах населеного пункту.
Вказану позицію обвинуваченого та заперечення ним винуватості у вчинені злочинів, передбачених частиною 2 статті 364, частиною 1 статті 366 КК України, суд зобов'язаний взяти до уваги на підставі частини 3 статті 62 Конституції України та статті 17 КПК України, з урахуванням того, що така позиція не спростовується належними та допустимими доказами, наданими стороною обвинувачення.
Так, ОСОБА_6 у період з 1990 по 30.11.2020 займав посаду голови Нижньостуденівської сільської ради Міжгірського району Закарпатської області.
Органи місцевого самоврядування повинні діяти виключно керуючись законами та іншими нормативно-правовими актами, що мають вищу юридичну силу.
Стаття 4 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначає принципи на яких здійснюється місцеве самоврядування в Україні, а саме: народовладдя; законності; гласності; колегіальності; поєднання місцевих і державних інтересів; виборності; правової, організаційної та матеріально-фінансової самостійності в межах повноважень, визначених цим та іншими законами; підзвітності та відповідальності перед територіальними громадами їх органів та посадових осіб; державної підтримки та гарантії місцевого самоврядування; судового захисту прав місцевого самоврядування.
У своїй службовій діяльності ОСОБА_6 , обіймаючи посаду голови сільської ради, серед іншого, був зобов?язаний керуватися Конституцією України, Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», Земельним кодексом України, іншими законами та нормативно-правовими актами.
Згідно статті 28 Закону України «Про землеустрій» розробники документації із землеустрою несуть відповідно до закону відповідальність за достовірність, якість і безпеку заходів, передбачених цією документацією. У разі невиконання або неналежного виконання умов договору при здійсненні землеустрою, розробники документації із землеустрою несуть відповідальність, передбачену договором і законом.
Відповідно до статті 50 вказаного Закону, проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок складаються у разі зміни цільового призначення земельних ділянок або формування нових земельних ділянок. Проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок погоджуються та затверджуються в порядку, встановленому Земельним кодексом України.
Правовідносини у сфері забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави регулюються, зокрема, Земельним кодексом України та Законом України «Про землеустрій».
Стаття 118 ЗК України встановлює порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами.
За змістом частин шостої та сьомої статті 118 ЗК України (в редакції чинній станом на 03.02.2016 - дата звернення ОСОБА_12 із заявою щодо надання їй дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність):
--- громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею (частина шоста статті 118);
--- відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб'єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін (частина сьома статті 118).
За змістом частин восьмої та дев'ятої статті 118 ЗК України (в редакції чинній станом на 11.10.2020 дата прийняття рішення «Про затвердження проекту землеустрою та надання у власність земельної ділянки ОСОБА_12 для ведення особистого селянського господарства»):
--- Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу (частина восьма статті 118);
--- Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність .
Частиною десятою статті 118 ЗК України (в редакції чинній станом на 11.10.2020) передбачено, що відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.
Згідно частин 6-8 статті 186-1 ЗК України (в редакції чинній станом на 11.10.2020), підставою для відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації. У разі якщо проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки підлягає обов'язковій державній експертизі землевпорядної документації, погоджений проект подається замовником або розробником до центрального органу виконавчої влади, що здійснює реалізацію державної політики у сфері земельних відносин, або його територіального органу для здійснення такої експертизи. Органам, зазначеним у частинах першій - третій цієї статті, при погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки забороняється вимагати:
додаткові матеріали та документи, не включені до проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки відповідно до статті 50 Закону України «Про землеустрій»;
надання погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки будь-якими іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями;
проведення будь-яких обстежень, експертиз та робіт.
Кожен орган здійснює розгляд та погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки самостійно та незалежно від погодження проекту іншими органами, зазначеними у частинах першій - третій цієї статті, у визначений законом строк. У висновку про відмову погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки органами, зазначеними в частинах першій - третій цієї статті, має бути надано вичерпний перелік недоліків проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та розумний строк для усунення таких недоліків (який за письмовим проханням розробника проекту може бути продовжений).
Органами, зазначеними в частинах першій - третій цієї статті, може бути відмовлено у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки лише у разі, якщо не усунено недоліки, на яких було наголошено у попередньому висновку. Не можна відмовити у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з інших причин чи вказати інші недоліки.
Отже, системний аналіз наведених норм права дає можливість дійти висновку, що законом передбачено певний алгоритм та поетапність процесу безоплатної передачі земельних ділянок державної та комунальної власності у власність громадян, а саме:
1) подання громадянином клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування щодо отримання земельної ділянки у власність;
2) отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (або мотивовану відмову у його наданні);
3) після розроблення проекту землеустрою такий проект погоджується, зокрема з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин у відповідності до приписів статті 186-1 ЗК України;
4) здійснення державної реєстрації сформованої земельної ділянки у Державному земельному кадастрі;
5) подання громадянином погодженого проекту землеустрою до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність, про що, в свою чергу, такий орган у двотижневий строк, зобов'язаний прийняти відповідне рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність або рішення про відмову передання земельної ділянки у власність чи залишення клопотання без розгляду.
При цьому з вищенаведених норм Земельного кодексу України (в редакції чинній станом на 11.10.2020) вбачається, що єдиною підставою для відмови у затвердженні проекту землеустрою могло бути лише те, що проект землеустрою не погоджено в порядку, встановленому статтею 186-1 Земельного кодексу України, а також відсутність обов'язкової державної експертизи у визначених законом випадках та відомостей щодо державної реєстрації сформованої земельної ділянки у Державному земельному кадастрі.
Жодних інших правових підстав для відмови у затвердженні проекту землеустрою після його погодження в порядку статті 186-1 Земельного кодексу України, норми статті 118 Земельного кодексу України не містили. При цьому перевірка на відповідність проекту землеустрою вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів має здійснюватися саме на етапі погодження такого проекту.
При цьому сторона обвинувачення не зазначає у який саме спосіб обвинувачений повинен був перевірити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та не вказує на підставі якого нормативного акту він був зобов'язаний перевірити документи на їх достовірність.
Підставою кримінальної відповідальності, згідно частини 1 статті 2 КК України, є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад кримінального правопорушення, передбаченого цим Кодексом.
Склад кримінального правопорушення включає чотири елементи (об'єкт, об'єктивну сторону, суб'єкт, суб'єктивну сторону), кожен з яких має певний набір ознак: обов'язкових і факультативних, для кваліфікації діяння як злочину. Такі ознаки повинні бути визначені у диспозиції відповідної норми КК України, за якою кваліфікуються дії обвинуваченого.
Недоведеність у діянні обвинуваченого хоча б однієї із ознак складу кримінального правопорушення, що визначена у диспозиції норми КК України, загалом виключає встановлення у діянні складу кримінального правопорушення та є відповідною підставою для виправдання особи.
З огляду на правову кваліфікацію дій в обвинувальному акті, ОСОБА_6 висунуто обвинувачення за диспозицією норми частини 2 статті 364 КК України.
Об'єктивною стороною зловживання владою або службовим становищем виявляється у діянні (дії чи бездіяльності), яке: 1) вчиняється з використанням влади або службового становища; 2) здійснюється у межах повноважень, наданих особі за посадою чи у зв'язку з виконанням нею службових обов'язків; 3) суперечить інтересам служби, 4) заподіює істотну шкоду або тягне тяжкі наслідки; 5) знаходиться в причинному зв'язку із зазначеними наслідками.
ККС ВС в постанові від 12.12.2019 у справі 646/7942/14-к зазначив, що частина 2 статті 364 КК України передбачає відповідальність за зловживання владою та службовим становищем, тобто умисне, з метою одержання неправомірної будь-якої неправомірної вигоди для самої себе та іншої фізичної або юридичної особи, використання службовою особою влади та службового становища всупереч інтересам служби, яке завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян, державним та громадським інтересам, що спричинило тяжкі наслідки. Суд роз'яснив, що зловживання владою або службовим становищем можуть бути визнані лише такі дії посадової особи, які випливають з його службових повноважень та були пов'язані із здійсненням прав та обов'язків, якими ця особа наділена в силу посади, яку обіймає.
З пред'явленого ОСОБА_6 обвинувачення не вбачається, в яких саме його діях полягало «зловживання службовим становищем», яку саме неправомірну вигоду обвинувачений мав отримати від ОСОБА_12 чи інших осіб.
Допитані в судовому засіданні свідки не підтвердили жодного пункту висунутого проти ОСОБА_6 обвинувачення, а навпаки під присягою та будучи попередженими судом про кримінальну відповідальність за дачу суду завідомо неправдивих показань у повному обсязі спростували факти та обставини, які інкримінуються обвинуваченому.
Суб'єктивна сторона службового зловживання характеризується умисною формою вини. При цьому діяння (дія чи бездіяльність) вчиняється з прямим умислом, а ставлення винного до наслідків, передбачених у частині 2 статті 364 КК України, може бути виявлене у формі умислу. У цілому кримінальне правопорушення, передбачене статтею 364 КК України визнається умисним. Обов'язковою ознакою суб'єктивної сторони службового зловживання є певні мотиви: корисливі мотиви, інші особисті інтереси, інтереси третіх осіб.
Положеннями статті 24 КК України визначено, що умисел поділяється на прямий і непрямий. Прямим є умисел, якщо особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння (дії або бездіяльності), передбачала його суспільно небезпечні наслідки і бажала їх настання (частина 2 цієї статті). Непрямим є умисел, якщо особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння (дії або бездіяльності), передбачала його суспільно небезпечні наслідки і хоча не бажала, але свідомо припускала їх настання (частина 3 цієї статті).
Корисливий мотив, інші особисті інтереси та інтереси третіх осіб є обов'язковими ознаками зловживання владою або службовим становищем і підкреслюють той факт, що цей злочин може бути вчинено під впливом саме таких спонукань.
Корисливий мотив можна визначити як прагнення службової особи шляхом зловживання владою або службовим становищем отримати незаконну матеріальну вигоду (отримати майно, майнові права, звільнитися від особистих майнових витрат тощо).
Інші особисті інтереси як мотив зловживання владою чи службовим становищем полягають у прагненні отримати вигоду немайнового характеру, обумовлену такими спонуканнями, як кар'єризм, заздрість, протекціонізм, бажання отримати взаємну послугу, заручитися підтримкою у вирішенні якого-небудь питання, приховати свою некомпетентність і таке подібне.
Однак судом не було встановлено наявність у діях ОСОБА_6 хоча б одного із зазначених вище мотивів, як і не встановлено наявність умислу на вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення, отримання ним неправомірної вигоди. Із пред'явленого обвинувачення невідомо яку неправомірну вигоду для самого себе чи іншої фізичної особи він мав намір одержати чи одержав і в якій формі та будь-яких доказів на підтвердження наявності суб'єктивної частини злочину, передбаченого частиною 2 статті 364 КК України стороною обвинувачення суду не надано. Жодні докази не підтверджують наявність у ОСОБА_6 умислу на отримання незаконної матеріальної вигоди або інший корисливий мотив за передачу у власність ОСОБА_12 земельної ділянки. Суду взагалі не надано належних доказів, які б прямо вказували на те, що саме був направлений умисел ОСОБА_6 під час вчинення інкримінованого йому діяння за частиною 2 статті 364 КК України.
Щодо обвинувачення за частиною 1 статті 366 КК України (складання, видача службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, інше підроблення офіційних документів).
З диспозиції частини 2 статті 366 КК України та узагальнень Верховного Суду України «Про практику розгляду кримінальних справ про злочини, склад яких передбачено статтею 366 КК України (службове підроблення)» слідує, що об'єктивна сторона службового підроблення полягає у перекрученні істини в офіційному документі, вчиненому службовою особою з використанням свого службового становища. Такий злочин виявляється тільки в активній поведінці службової особи і може бути вчинений однією з декількох альтернативних передбачених у статті 366 КК України дій: а) внесення до документу неправдивих відомостей; б) інше підроблення документів; в) складання неправдивих документів; г) видача неправдивих документів.
Внесення до документів неправдивих відомостей означає включення інформації, яка цілком або частково не відповідає дійсності, до справжнього офіційного документа. Отже, у всіх цих ситуаціях зміст справжнього документа змінюється лише частково - частина відомостей в ньому відповідає дійсності, а частина має неправдивий характер. При цьому форма документа та всі його реквізити відповідають необхідним вимогам.
Інше підроблення документів припускає повну або часткову зміну змісту документа чи його реквізитів, однак не за рахунок внесення до нього неправдивих відомостей, а шляхом їх виправлень, підчищень, дописок, викривлювань та іншими подібними способами. Складання неправдивих документів - це повне виготовлення документа, який містить інформацію, яка не відповідає дійсності. При цьому форма та реквізити документа відповідають необхідним вимогам. Видача неправдивих документів означає надання фізичним або юридичним особам такого документа, зміст якого цілком або частково не відповідає дійсності і який був складений або службовою особою, яка його видала, або іншою службовою особою.
Згідно формулювання обвинувачення в обвинувальному акті, ОСОБА_6 інкримінується саме складання, видача службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, інше підроблення офіційних документів.
Разом із тим як вже було встановлено судом, доказів наявності умислу ОСОБА_6 на вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення стороною обвинувачення не надано.
Під складанням завідомо неправдивих документів необхідно розуміти внесення до документа, який зовні оформлено правильно, відомостей, що не відповідають дійсності повністю або частково.
Під поняттям «завідомо» недостовірної інформації слід розуміти інформацію, недостовірність якої винна особа усвідомлює, знає, однак, свідомо вносить в офіційний документ.
Дослідивши надані докази, суд вважає, що стороною обвинувачення не доведено, що ОСОБА_6 вчинені дії щодо складання, видачі ним як службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, інше підроблення офіційних документів, з прямим умислом. Стороною обвинувачення також не встановлені мотиви таких дій обвинуваченого, що унеможливлює кваліфікацію його дій за статтею 366 КК України.
Питання про надання дозволу ОСОБА_12 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за рахунок земель запасу сільськогосподарського призначення, в межах населеного пункту с. Нижній Студений урочище «Осовня» площею 0,6 га, розглядалося на п'ятій сесії сьомого скликання Нижньостуденівської сільської ради Міжгірського району Закарпатської області. З протоколу № 5 від 20.03.2016 (наданого як речовий доказ) вбачається, що за вказане питання позитивно проголосували всі 12 чоловік, які були присутні на сесії.
В проекті землеустрою щодо відведення земельної ділянки з метою передачі у власність ОСОБА_12 , складеного ТОВ «Експерт» міститься висновок про розгляд документації із землеустрою від 22.07.2020 ГУ Держгеокадастру в Полтавській області, яким погоджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки з метою передачі у власність ОСОБА_12 для ведення особистого селянського господарства за адресою: Закарпатська область, Міжгірський район, с. Нижній Студений, урочище «Осовня», як такий, що відповідає земельному законодавству та прийнятий відповідно до нього нормативно-правовим актам. Також встановлено, що на момент складення документації із землеустрою вищевказана земельна ділянка перебуває в комунальній власності (т. 5 а.с. 48-49).
Згідно висновку № 09/662в від 04.09.2020 Відділом містобудування та архітектури Міжгірської РДА Закарпатської області погоджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки з метою передачі у власність ОСОБА_12 для ведення особистого селянського господарства площею 0,6000 га, яка розташована в межах населеного пункту с. Н. Студений, урочище «Осовня» на території Н. Студенівської сільської ради Міжгірського району Закарпатської області.
Питання про затвердження проекту землеустрою та надання у власність земельної ділянки гр. ОСОБА_12 для ведення особистого селянського господарства, в межах населеного пункту с. Нижній Студений урочище «Осовня» площею 0,6 га, розглядалося на сороковій сесії сьомого скликання Нижньостуденівської сільської ради Міжгірського району Закарпатської області. З протоколу № 40 від 11.10.2020 (наданого як речовий доказ) вбачається, що за вказане питання позитивно проголосували всі 10 чоловік, які були присутні на сесії.
Суб'єктивна сторона кримінального правопорушення, передбаченого статтею 366 КК України характеризується тільки прямим умислом, оскільки службова особа завідомо усвідомлює неправомірний характер тих відомостей, які вона вносить до офіційних документів. Тобто, дії обвинуваченого можуть бути визнані протиправними лише у випадку обізнаності та усвідомлення обвинуваченим того, що інформація, яку він вносить до офіційного документа є недостовірною, спотвореною, однак, обвинувачений не відмовляється від вчинення цих дій і вносить недостовірні дані до офіційного документа.
Разом із тим стороною обвинувачення на наведено доказів, які б у сукупності свідчили про наявність у діях ОСОБА_6 суб'єктивної сторони кримінального правопорушення у вигляді складання, видачі службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, іншого підроблення офіційних документів.
Внесення до таких документів відомостей, неправдивий характер яких службова особа не усвідомлює, виключає склад підроблення і, в сукупності з окремими обставинами поставленими в провину обвинуваченому за частиною 2 статті 364 КК України та за наявності відповідних умов, визначених у статті 367 КК України, може потягти за собою відповідальність за службову недбалість, тобто невиконання або неналежне виконання службовою особою своїх службових обов'язків через несумлінне ставлення до них, що завдало відповідні наслідки державним інтересам.
З юридичної точки зору суб'єктивна сторона недбалості найчастіше полягає у необережній формі вини як щодо діяння, так і його наслідків.
Однак аналізуючи норми статті 337 КПК України в сукупності з нормами статей 2, 7, 8, 9, 17, 20 та 26 КПК України, суд вважає необхідним зазначити, що в ході судового розгляду даного кримінального провадження суд не наділений правом змінити висунуте щодо особи обвинувачення, не вправі проводити розгляд щодо інших осіб, про причетність яких до кримінального правопорушення стало відомо під час судового провадження, не вправі у будь-який спосіб поставити питання про внесення змін прокурором до обвинувачення. Недодержання положень статті 337 КПК України щодо меж судового розгляду може бути визнано істотним порушенням кримінального процесуального закону і стати підставою для скасування вироку в апеляційному або касаційному порядку.
Згідно вимог статті 337 КПК України судовий розгляд проводиться стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту, а прокурор відповідно може скористатись правом зміни кваліфікації.
Під час судового розгляду прокурор таким правом у спосіб передбачений процесуальним законом не скористався незважаючи на висловлення ним сумнівів у правильності кваліфікації дій обвинуваченого.
Відповідно до вимог кримінального процесуального закону, забезпечивши під час судового розгляду умови для дотримання принципу змагальності сторін та свободи в поданні сторонами своїх доказів, передбаченого частиною 2 статті 22 КПК України, згідно якої сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом, перевіривши та проаналізувавши надані сторонами докази, дотримуючись вимог статей 86, 87, 94 КПК України, суд дійшов висновку, що сторона обвинувачення не довела поза розумним сумнівом допустимими й достатніми доказами наявності в діяннях ОСОБА_6 складу злочинів, передбачених частиною 2 статті 364, частиною 1 статті 366 КК України, за обставин викладених в обвинувальному акті.
Пункт 2 статті 6 Конвенції проголошує право на презумпцію невинуватості. В основі цього права лежить принцип, згідно з яким особа, яку обвинувачують у вчиненні кримінального правопорушення, має право на виправдувальний вирок у разі нестачі доказів проти неї і тягар подання достатніх доказів для доведення вини покладається на сторону обвинувачення.
Таким чином суд, провівши судовий розгляд даного кримінального провадження у відповідності до положень частини 1 статті 337 КПК України, згідно з якими, судовий розгляд проводиться лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, дотримуючись принципів змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, дотримуючись принципу диспозитивності, а саме, діючи в межах своїх повноважень та компетенції, вирішуючи лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, забезпечив необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків, у зв'язку з чим не наділений повноваженнями за власною ініціативою ініціювати проведення певних слідчих (розшукових) дій, оскільки функції державного обвинувачення, захисту та судового розгляду не можуть покладатися на один і той самий орган, приходить до висновку, що надані під час судового розгляду стороною обвинувачення докази безсумнівно, поза розумним сумнівом не підтверджують, що в діянні ОСОБА_6 є склад кримінальних правопорушень, у вчиненні яких він обвинувачується, тому його слід виправдати.
Згідно з положеннями частини 1 статті 373 КПК України виправдувальний вирок ухвалюється у разі, якщо не доведено, що: 1) вчинено кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується особа; 2) кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим; 3) в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення.
Згідно частини 7 статті 284 КПК України, якщо обставини передбачені пунктами 1, 2 частини першої цієї статті, а це встановлення відсутності події кримінального правопорушення або встановлення відсутності в діях складу кримінального правопорушення, виявлені під час судового розгляду, суд зобов'язаний ухвалити виправдувальний вирок.
За правилами статті 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Отже, з урахуванням наведених обґрунтувань, суд вважає за необхідне виправдати ОСОБА_6 у зв'язку із недоведеністю того, що в його діянні є склад інкримінованих йому кримінальних правопорушень.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.
Оскільки обвинувачений підлягає виправданню, процесуальні витрати за проведення судової оціночно-земельної експертизи № СЕ-19/107-22/12-ОЗ від 26.01.2022, судової земельно-технічної експертизи № № СЕ-19/107-21/9310-ЗТ від 10.01.2022 від 10.01.2022, судової почеркознавчої експертизи № СЕ-19/107-22/4437-ПЧ від 30.05.2022 - необхідно компенсувати за рахунок держави.
Згідно положень частини 4 статті 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.
Питання про речові докази, які були надані прокурором, слід вирішити в порядку передбаченому статтею 100 КПК України.
Керуючись статтями 62, 129 Конституції України, статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, статтями 22, 84-87, 89, 91-96, 100, 124, 174, 284, 337, 368, 370, 371, 373-376, 395 КПК України, суд
ОСОБА_6 визнати невинуватим у пред'явленому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 364 КК України, у зв'язку із недоведеністю того, що в його діянні є склад кримінального правопорушення та виправдати.
ОСОБА_6 визнати невинуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 366 КК України, у зв'язку із недоведеністю того, що в його діянні є склад кримінального правопорушення та виправдати.
Процесуальні витрати віднести за рахунок держави.
Речові докази:
- поземельну книгу на земельну ділянку за кадастровим номером 2122484400:01:011:0103 на 18 аркушах та обмінний файл формату «ХМL» на дану земельну ділянку, проект землеустрою на земельну ділянку за кадастровим номером 2122484400:01:011:0103 в електронному цифровому форматі «PDF» та в копіях в паперовому вигляді, розроблена у 2015 році Державним підприємством «Закарпатський науково-дослідний та проектний інститут» технічну документацію з нормативно грошової оцінки земель населеного пункту с. Нижній Студений Нижньостуденівської сільської ради Міжгірського району Закарпатської області в копіях, копію проекту встановлення нових меж (змін) населених пунктів с. Нижній Студений, с. Верхній Студений Нижньостуденівської сільської ради Міжгірського району Закарпатської області розробленого у 2003 році Закарпатським інститутом землеустрою затвердженого рішенням 8 сесії 4 скликання Закарпатської обласної ради № 253 від 23.09.2003, заяву ОСОБА_12 від 03.02.2016 «Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність в межах с. Н. Студений урочищі «Осовня» площею 0,60 га для ведення особистого селянського господарства та заяву ОСОБА_12 від 09.10.2020 «Про надання дозволу на затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність - зберігати в матеріалах кримінального провадження протягом строку їх зберігання;
- оригінали протоколу від 20.03.2016 засідання 5 сесії 7 скликання Нижньостуденівської сільської ради Міжгірського району Закарпатської області та рішення даної сесії № 07 від 20.03.2016 «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки гр. ОСОБА_12 », рішення 40 сесії 7 скликання Нижньостуденівської сільської ради № 62 від 11.10.2020 та протоколу засідання даної сесії і список присутніх на сесії, а також оригінал карти нормативної грошової оцінки земель населених пунктів - повернути Пилипецькій сільській раді Хустського району Закарпатської області.
Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Міжгірського районного суду Закарпатської області від 03 червня 2022 року (справа № 302/467/22) на земельні ділянки з кадастровими номерами: 2122484400:01:011:0103 та 2122484400:01:002:0060; 2122484400:01:011:0011 та 2122484400:01:011:0012; 2122484401:01:011:0025 та 2122484401:01:011:0024; 2122484400:01:011:0123 та 2122484400:01:011:0120; 2122484400:01:011:0125 та 2122484400:01:011:0127.
Вирок може бути оскаржений до Закарпатського апеляційного суду через Міжгірський районний суд Закарпатської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Обвинувачений має право на ознайомлення з журналом судового засідання та подання на нього письмових зауважень.
Учасники судового провадження протягом строку апеляційного оскарження мають право заявити клопотання про ознайомлення з матеріалами кримінального провадження.
Копію повного тексту вироку суду вручити учасникам судового провадження в день його проголошення.
Копію повного тексту вироку суду не пізніше наступного дня після ухвалення надіслати учасникам судового провадження, які не були присутніми в судовому засіданні.
Суддя ОСОБА_1