ЄУН 193/485/25
Провадження 2/193/293/25
іменем України
05 травня 2025 року сел.Софіївка
Софіївський районний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Кравченко Н.О.,
за участю секретаря судового засідання Ратушної В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в сел. Софіївка Криворізького району Дніпропетровської області у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
01 квітня 2025 року до Софіївського районного суду Дніпропетровської області надійшов позов позивача ОСОБА_1 , згідно вимог якого просила ухвалити судове рішення про розірвання шлюбу, що укладений між нею та відповідачем 10 липня 2010 року і зареєстрований відділом реєстрації актів цивільного стану Софіївського районного управління юстиції Дніпропетровської області, про що було внесено відповідний актовий запис за № 28 .
В обґрунтування позову зазначено, що сторони від шлюбу мають дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Одруження з відповідачем виявилось невдалим. За час спільного проживання у них не були створенні нормальні сімейні стосунки, стало видно, що в них різні характери, погляди на життя. На цей час пропала взаємоповага один до одного і їхні відносини переросли в повну байдужість один до одного. Також відсутня психологічна сумісність, повністю втрачено почуття кохання. Фактично між ними шлюбні відносини припинились на прикінці березня 2019 року і вони стали проживати окремо один від іншого, за цих обставин сумісне життя та збереження сім'ї стали не можливими, у зв'язку з чим, позивачка просила розірвати їхній шлюб. При постановленні рішення про розірвання шлюбу просить залишити їй прізвище ОСОБА_5 . Стягнути з відповідача на її користь судові витрати за сплату судового збору в сумі 1211 грн. 20 коп.
Ухвалою судді від 03.04.2025, відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилась, до суду направлено клопотання про розгляд справи без її участі, просить позов задовольнити, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.
Відповідач ОСОБА_2 належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання не з'явився, заяв та клопотань до суду не направляв, про причини поважності неявки до суду суд не повідомляв.
При цьому, оскільки в судове засідання сторони не з'явились, суд відповідно до ч. 2ст. 247ЦПК України, проводить слухання справи без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписуючого технічного засобу.
Зважаючи на те, що в матеріалах справи достатньо доказів для розгляду справи без участі відповідача, вирішено розглядати справу в заочному порядку, на підставі наявних доказів, що відповідає положенням ст.280,281 ЦПК України.
Суд, вивчивши доводи позовної заяви та дослідивши додані до неї письмові документи в їх сукупності, дійшов такого висновку.
Судом встановлено, що 10 липня 2010 року між сторонами укладено шлюб, який зареєстрований Відділом реєстрації актів цивільного стану Софіївського районного управління юстиції Дніпропетровської області, про що був вчинений відповідний актовий запис за №28, що підтверджено свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 від 10 липня 2010 року (а.с.5).
Від шлюбу сторони мають дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження Серії НОМЕР_2 виданим 11 серпня 2010 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Софіївського районного управління юстиції Дніпропетровської області, актовий запис № 70 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження Серії НОМЕР_3 виданим 12 серпня 2014 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Софіївського районного управління юстиції у Дніпропетровській області, актовий запис № 69 (а.с. 6,8).
Відповідно до ч. 3 ст. 105 Сімейного кодексу України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, беручи до уваги вимоги ст. 110 цього Кодексу.
Згідно зі ст.24СКУкраїни шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушення жінки та чоловіка до шлюбу, - не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст.16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання. Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя (ст. 110 СК України). Оскільки позивач наполягає на розірванні шлюбу, то відповідно відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбним відносинам, що є неприпустимим.
Відповідно до ст. 112 ч.2 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що мають істотне значення.
Згідно ч.2 ст.114 СК України, у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Згідно з ч. 3ст. 115 СК України- документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
Задовольняючи позов про розірвання шлюбу, суд виходить з того, що добровільність шлюбу - одна з основних його засад. Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім'ю, а слово «союз» підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків. Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя. Для поваги до права дружини або чоловіка на пред'явлення вимоги про розірвання шлюбу потрібен прояв другим з подружжя власної гідності, поваги до себе.
Приймаючи до уваги, що причини, що спонукають на розірвання шлюбу є обґрунтованими і подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б їх інтересам, що має істотне значення, внаслідок чого позов підлягає задоволенню.
При цьому суд вважає встановленим, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і, що після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті та майнові права, а тому шлюб між сторонами необхідно припинити шляхом його розірвання.
Відповідно до ст. 113 СК України, особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Згідно ч. 8ст. 294 ЦПК України у рішенні про розірвання шлюбу зазначається про вибір прізвища тим з подружжя, який змінив прізвище під час державної реєстрації шлюбу, що розривається.
Враховуючи те, що позивачем заявлено вимогу щодо залишення їй шлюбного прізвища, тому суд дійшов висновку про необхідність залишити позивачці її шлюбне прізвище « ОСОБА_5 ».
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до ст. 264ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання як слід розподілити між сторонами судові витрати.
Оскільки позивачем заявлено вимогу щодо стягнення судового збору з відповідача, суд вважає за необхідне судові витрати зі сплати судового збору стягнути із відповідача на користь позивача.
Керуючись ст.4, 9, 10, 12, 13,19, 28, 76, 81, 141, 247, 258, 263-265, 268, 273, 274-277, 279, 280, 289, 352, 354 - 355 ЦПК України, ст.3, 24, 110-112 СК України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, - задовольнити повністю.
Шлюб, укладений між ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який зареєстрований 10 липня 2010 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Софіївського районного управління юстиції Дніпропетровської області, актовий запис № 28, - розірвати.
Після розірвання шлюбу позивачці ОСОБА_1 залишити шлюбне прізвище « ОСОБА_5 ».
Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуте Софіївським районним судом Дніпропетровської області за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яка може бути подана до суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення його повного заочного рішення суду.
Рішення суду може бути оскаржене позивачем до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, заяви про перегляд заочного рішення, якщо апеляційну скаргу, заяву про перегляд заочного рішення не буде подано.
Дані позивача: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , рнокпп: НОМЕР_4 .
Дані відповідача: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , рнокпп: не відомий.
Повний текст рішення складено 05 травня 2025 року.
Суддя Н.О.Кравченко