03.04.2025 Єдиний унікальний номер 205/4738/24
Номер провадження: 2/205/1482/25
03 квітня 2025 року м. Дніпро
Ленінський районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючого судді Мовчан Д.В.
при секретарі Волкобоєвої А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду у м. Дніпрі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Управління служба у справах дітей адміністрації Новокодацького району Дніпровської міської ради, Служба у справах дітей в особі Козинської селищної ради Обухівського району Київської області, про визначення місця проживання дитини разом із батьком,-
І. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
ОСОБА_1 (далі - Позивач) звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Управління служба у справах дітей адміністрації Новокодацького району Дніпровської міської ради, Служба у справах дітей в особі Козинської селищної ради Обухівського району Київської області, про визначення місця проживання дитини разом із батьком.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 17.10.2014 року міжОСОБА_1 та ОСОБА_2 (далі - Відповідач) було зареєстровано шлюб, та від цього шлюбу народилась дитина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
З початку повномасштабного вторгнення російської федерації на територію України ОСОБА_2 усунулась від виховання сина, не провідує дитину, не цікавиться здоров'ям ОСОБА_4 , успіхами в навчанні, морально та матеріально не підтримує дитину. Позивач навпаки зазначає, що він створив всі належні умови для нормального проживання дитини, який має все необхідне для фізичного, морального, духовного, культурного розвитку. Жодних об'єктивних даних, які б вказували на наявність перешкод у вихованні відповідачем її неповнолітньої дитини не має, також, відсутні об'єктивні дані, які б вказували на те, що відповідач намагається виконувати батьківські обов'язки. Отже, оскільки дитина проживає з батьком, а мати не цікавиться сином, позивач має бажання визначити місце проживання дитини з ним, ОСОБА_1 .
У зв'язку з вищевикладеним, позивач змушений звернутися до суду та просити суд визначити місце проживання малолітньої дитини, сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом із батьком, ОСОБА_1 .
Відповідач подала відзив на позовну заяву, в якому зазначила, що син - ОСОБА_3 , проживає на теперішній час разом із батьком, однак, вона, ОСОБА_2 , намагалась домовитись із позивачем про те, щоб їхній спільній син проживав місяць із матір'ю, місяць із батьком, але цього не відбулось. У зв'язку з чим просить винести рішення відповідно до чинного законодавства.
Будь-яких інших заяв по суті справи до суду не надходило.
ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи.
Позивач у судовому засіданні підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити. В подальшому позивач та його представник не з'явилися, подав до суду письмову заяву про розгляд справи за їх відсутності, та про повне підтримання позовних вимог.
Відповідач також у судове засідання не з'явилася, подала до суду письмову заяву про розгляд справи за її відсутності, та винести рішення відповідно до чинного законодавства.
Треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Управління служба у справах дітей адміністрації Новокодацького району Дніпровської міської ради, Служба у справах дітей в особі Козинської селищної ради Обухівського району Київської області, також, у відкрите судове засідання не з'явилися, надали до суду письмові заяви про проведення судового засідання без їх участі та прийняття рішення в інтересах дитини, враховуючи висновок Служби у справах дітей в особі Козинської селищної ради Обухівського району Київської області.
ІІІ. Процесуальні дії у справі.
Ухвалою суду від 28.06.2024 року у задоволені клопотання представника позивача про витребування доказів по цивільні справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Управління служба у справах дітей адміністрації Новокодацького району Дніпровської міської ради, про визначення місця проживання дитини разом із батьком, вирішено відмовити.
Ухвалою суду від 28.06.2024 року клопотання представника позивача про виклик та допит свідків по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Управління служба у справах дітей адміністрації Новокодацького району Дніпровської міської ради, про визначення місця проживання дитини разом із батьком, вирішено задовольнити. У підготовче відкрите судове засідання викликати свідка: ОСОБА_5 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Управління служба у справах дітей адміністрації Новокодацького району Дніпровської міської ради, про визначення місця проживання дитини разом із батьком.
Ухвалою суду від 27.08.2024 рокуклопотання представника позивача про витребування доказів по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Управління служба у справах дітей адміністрації Новокодацького району Дніпровської міської ради, про визначення місця проживання дитини разом із батьком, вирішено залишити без задоволення.
Ухвалою суду від 09.10.2024 року вирішено залучити у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Управління служби у справах дітей адміністрації Новокодацького району Дніпровської міської ради, про позбавлення батьківських прав, третю особу яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Службу у справах дітей в особі Козинської селищної ради Обухівського району Київської області (місце знаходження: 08711, Київська область, Обухівський район, с. Козин, вул. Партизанська, буд. 2).
Ухвалою суду від 10.10.2024 року вирішено у задоволені клопотання представника позивача про витребування доказів по цивільні справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Управління служба у справах дітей адміністрації Новокодацького району Дніпровської міської ради, Служба у справах дітей в особі Козинської селищної ради Обухівського району Київської області, про визначення місця проживання дитини разом із батьком, відмовити.
Ухвалою суду від 15.10.2024 року вирішеновитребувати у Служби у справах дітей в особі Козинської селищної ради Обухівського району Київської області(місце знаходження: 08711, Київська область, Обухівський район, с-ще Козин, вул. Партизанська, буд.2) висновок щодо доцільності визначення місця проживання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 разом із батьком ОСОБА_1
Ухвалою суду від 14.01.2025 року підготовче провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Управління служба у справах дітей адміністрації Новокодацького району Дніпровської міської ради, Служба у справах дітей в особі Козинської селищної ради Обухівського району Київської області, про визначення місця проживання дитини разом із батьком, закрито та призначено справу до судового розгляду по суті.
Ухвалою суду від 04.02.2025 року визнати явку позивача ОСОБА_1 у даній цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Управління служба у справах дітей адміністрації Новокодацького району Дніпровської міської ради, Служба у справах дітей в особі Козинської селищної ради Обухівського району Київської області, про визначення місця проживання дитини разом із батьком, обов'язковою.
Інші процесуальні дії у справі (забезпечення доказів, вжиття заходів забезпечення позову, зупинення і поновлення провадження тощо) судом не застосовувалися.
З огляду на викладені вимоги процесуального законодавства, враховуючи нижченаведені фактичні обставини справи, зміст спірних правовідносин, оцінку доказів, покази свідка та аргументів сторін, суд ухвалює рішення про відмову у задоволені позовних вимог, з огляду на наступне.
ІV. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
Судом встановлено, що 17.10.2014 року Красногвардійським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Дніпропетровського міського управління юстиції, було зареєстровано шлюб ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , про що зроблено відповідний актовий запис за № 1694 та повторно видано сторонам свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 від 19.12.2023 року.
Судом також встановлено, що сторони від сумісного подружнього життя мають малолітню дитину: сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 від 22.01.2016 року.
Також, судом встановлено, що малолітня дитина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , станом на день звернення із вказаним позовом до суду мешкає разом із батьком, ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується Витягом з реєстру територіальної громади Дніпровської територіальної громади від 22.12.2023 року.
Згідно Акту обстеження умов проживання від 05.01.2024 року спеціалістами Управління служби у справах дітей адміністрації Новокодацького району Дніпровської міської ради, для ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , створені належні умови для проживання.
Відповідно до Договору оренди житлового приміщення від 19.02.2024 року, позивач ОСОБА_1 орендує квартиру за адресою: АДРЕСА_3 .
Згідно Акту № 105 обстеження умов проживання від 25.09.2024 року спеціалістами Служби у справах дітей в особі Козинської селищної ради Обухівського району Київської області, для ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , створені належні умови для розвитку та виховання дитини.
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_5 пояснила суду, що дитина весь час фактично проживає разом із батьком, який займається її вихованням та утриманням. Зі слів такого свідка мати належної уваги дитині не приділяє, разом з нею не мешкає, вихованням та утриманням не займається.
Згідно висновку Виконавчого комітету Козинської селищної ради Обухівського району Київської областівід 20.12.2024 року № 6, такий компетентний орган прийняв рішення про визначення місця проживання малолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з батьком - ОСОБА_1 , на території України.
V. Оцінка суду доказів та аргументів сторін. Мотиви застосування норм права судом
Статтею 51 Конституції України визначено, що сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Згідно статті 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Статтями 141, 150, 153, 155 СК України передбачено, що мати і батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини. Мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом. Батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Здійснення батьками своїх прав та виконання обов'язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.
З аналізу наведених норм матеріального закону вбачається, що чинне законодавство України не містить норм, які б наділяли будь-кого з батьків пріоритетним правом на проживання з дитиною.
Згідно статті 150 СК України батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.
Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Сім'я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сім'ї разом з батьками або в сім'ї одного з них та на піклування батьків. Батько і мати мають рівні права та обов'язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини (стаття 11 Закону України «Про охорону дитинства»).
Згідно із частиною восьмою статті 7 СК України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.
У відповідності до пунктів 1, 2 статті 3 Конвенції про права дитини, яка в силу положень статті 9 Конституції України є частиною національного законодавства, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.
Частиною першою статті 160 Сімейного кодексу України передбачено, що місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків.
Відповідно до частини першої статті 161 СК України, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може бути вирішено органом опіки та піклування або судом.
В даному випадку суд виходить з того, що під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан його здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення. Орган опіки та піклування або суд не можуть передати дитину для проживання з тим із батьків, хто не має самостійного доходу, зловживає спиртними напоями або наркотичними засобами, своєю аморальною поведінкою може зашкодити розвиткові дитини. Дитина, яка не досягла 14 років, повинна проживати у встановленому місці проживання, яке не може бути змінене самочинно як волею сторонніх осіб, так і волею якогось одного з батьків.
Таким чином, зверненню до суду з позовом про визначення місця проживання дитини має передувати спір між батьками дитини щодо місця його проживання. При цьому той з батьків, хто звертається до суду з таким позовом має довести, що дійсно батьки не можуть досягнути згоди щодо місця проживання дитини і з цього приводу між ними існує спір.
Вказане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 10.07.2024 у справі №127/16211/23.
Відповідно до абз. 2 п. 11 Постанови Пленуму Верховного Суду України №18 від 18.12.2009 «Про судове рішення у цивільній справі», оскільки правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів та осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси (частини перша та друга статті 3 ЦПК України), то суд повинен встановити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, а якщо були, то вказати, чи є залучений у справі відповідач відповідальним за це.
Як встановлено судом при дослідженні доказів у справі, фактично спір щодо місця проживання дитини був ініційований батьком дитини, з яким, відповідно до позову, дитина і так фактично проживала і від якого мати дитини не вимагала та не вимагає зміни його місця проживання.
Більш того, з вказаних обставин позивач ініціював відповідний судовий процес щодо позбавлення відповідача, як матері, батьківських прав щодо вказаної дитини (Єдиний унікальний номер судової справи № 175/3809/24; номер судового провадження: 2/205/1489/25). В обґрунтування позову у вказаній справі позивач посилався на те, що з початку повномасштабного вторгнення російської федерації на територію України ОСОБА_2 усунулась від виховання сина, не провідує дитину, не цікавиться здоров'ям ОСОБА_4 , успіхами в навчанні, морально та матеріально не підтримує дитину.
Також суд наголошує, що після звернення батька дитини до суду з позовом про визначення місця проживання дитини, відповідач у встановленому порядку з самостійним позовом до суду або із зустрічним позовом в межах розгляду даної справи про визначення місця проживання дитини разом з собою не зверталася, будь-яких належних доказів, які б свідчили про її бажання і волю щодо визначення місця проживання дитини із мамою суду не надала. У подальшому подала заяву в якій будь-яких належних доказів, які б свідчили про її бажання і волю щодо визначення місця проживання дитини із мамою не зазначила та суду не надала.
За встановлених обставин, у суду відсутні підстави вважати, що на час звернення позивача до суду з позовом про визначення місця проживання дитини, яка і так фактично проживала і проживає разом з ним, між батьками дитини (сторонами по справі) дійсно виник реальний спір саме щодо місця проживання такої дитини.
На думку суду означений позов має всі ознаки такого, що походить від штучно створеної ситуації, і метою якого є не захист прав дитини, а врегулювання вже певних прав позивача, пов'язаних із призовом на військову службу в умовах воєнного стану (у тому числі права на відстрочку).
Суд вказує, що одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у пункті 6 частини першої статті 3 ЦК України. Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони.
Добросовісність дій учасників цивільних відносин означає відповідність таких певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Згідно з частиною третьою статті 13 ЦК України не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.
Таким чином, у даній цивільній справі як в діях позивача так і відповідача вочевидь вбачається поведінка, що є кардинально протилежною попереднім заявам та поведінці сторін у іншій цивільній справі, що не може залишитись поза увагою суду у даній справі, у тому числі в контексті надання такій поведінці відповідної оцінки на предмет її не відповідності стандартам чесності та відкритості.
З урахуванням встановлених обставин, суд доходить висновку, що вимоги про визначення місця проживання дитини заявлені позивачем передчасно, оскільки зверненню до суду з відповідним позовом має передувати спір між батьками щодо місця проживання дитини та принаймні існувати на час вирішення справи в суді. Тому у задоволенні позову слід відмовити.
VІ. Розподіл судових витрат між сторонами.
Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Частиною 2 ст. 141 ЦПК України судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача. Таким чином, суд вважає, сплачений судовий збір покласти на позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.12,13,19,81,133,141, 274-279, 354-355 ЦПК України, ст.141, 150, 155, 157, 161, СК України, Законом України «Про охорону дитинства» від 26.04.2001 року, суд -
1. У задоволені позовних вимог ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 , мешкає: АДРЕСА_5 .) до ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_4 , останнє відоме місце реєстрації: АДРЕСА_6 ), треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Управління служба у справах дітей адміністрації Новокодацького району Дніпровської міської ради (місце знаходження: 49128, м. Дніпро, вул. Шодуарівська, буд. 7, код ЄДРПОУ 37274548), Служба у справах дітей в особі Козинської селищної ради Обухівського району Київської області (місце знаходження: 08711, Київська область, Обухівський район, с-ще Козин, вул. Партизанська, буд. 2, код ЄДРПОУ 04362697), про визначення місця проживання дитини разом із батьком - відмовити у повному обсязі.
2. Судові витрати по справі віднести за рахунок позивача ОСОБА_1 .
Рішення може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту рішення.
Суддя: Д.В. Мовчан