Справа № 217/199/24
Провадження № 2/202/1891/2025
02 травня 2025 року Індустріальний районний суд міста Дніпра
у складі: головуючого судді - Слюсар Л.П.,
за участю секретаря - Пеки Д.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Авдіївської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області про визнання права власності,-
У червні 2024 року ОСОБА_1 в особі представника, адвоката Чекменьова Дениса Миколайовича, через систему «Електронний суд» звернулася до Авдіївського міського суду Донецької області із позовною заявою до Авдіївської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області про визнання права власності.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилалася на те, що згідно з договором купівлі-продажу квартири від 14.06.1999 року посвідченого приватним нотаріусом Авдіївського міського нотаріального округу Малімон А.О. бланк серії АВА №437122, ОСОБА_1 була придбана квартира за адресою: АДРЕСА_1 , право власності на квартиру було зареєстровано у КП «БТІ м. Донецька» 09.09.1999 року за реєстровим номером № 5032, записано в реєстрову книгу № 32.
Оригінал документа, що посвідчує набуття права власності на квартиру, разом з іншими документами на квартиру, були втрачені позивачем під час евакуації з м. Авдіївки Донецької області після повномасштабного вторгнення рф на територію України в лютому 2022 року.
Внаслідок військових дій, спричинених агресією російської федерації проти України, квартира позивача була пошкоджена.
Будучи потенційним отримувачем компенсації для відновлення квартири, пошкодженої внаслідок бойових дій, позивач ОСОБА_1 звернулася із заявою до державного реєстратора прав на нерухоме майно виконавчого комітету Фастівської міської ради Київської області.
Рішенням реєстратора від 13 березня 2024 № 72032587 ОСОБА_1 було відмовлено в проведенні реєстраційних дій з огляду на те, що державному реєстратору не вдалось отримати відомості про зареєстровані речові права на нерухоме майно, право власності на яке зареєстровано до 01.01.2013 року, а подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження.
Вказала, що позивач відповідно до законодавства України набула право власності на квартиру, однак не може реалізувати своє право власника (здійснити його реєстрацію, розпорядитися ним та подати заяву щодо компенсації через його пошкодження) через протиправні дії пов'язані із збройною агресією російської федерації, які спричинили втрату можливості отримання державним органом з реєстрації відомостей від КП «Бюро технічної інвентаризації м. Донецька». Оскільки на сьогоднішній день законодавством України не передбачено механізму вирішення цієї проблеми, то вона може захистити своє право власності лише у судовому порядку.
Просила суд: визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , право власності на однокімнатну квартиру АДРЕСА_2 .
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Авдіївського міського суду Донецької області від 17 червня 2024 року, головуючим суддею у розгляді вказаної позовної заяви визначено суддю Проніна С.Г., ухвалою якого від 17 червня 2024 року відкрито провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Авдіївської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області про визнання права власності на квартиру, з призначення справи до розгляду в порядку загального позовного провадження.
У зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX зі змінами, з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан.
Відповідно до частини сьомої статті 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», враховуючи неможливість судами здійснювати правосуддя під час воєнного стану, Вища рада правосуддя рішенням від 11.06.2024 року № 1802/0/15-24 «Про зміну територіальної підсудності судових справ Авдіївського міського суду Донецької області» змінила з 01 липня 2024 року територіальну підсудність судових справ Авдіївського міського суду Донецької області шляхом її передачі до Індустріального районного суду міста Дніпропетровська.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 13 січня 2025 року, головуючим суддею у справі визначено суддю Слюсар Л.П., ухвалою якої від 17 січня 2025 року прийнято цивільну справу до провадження та призначено до розгляду у порядку загального позовного провадження.
Ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 12 лютого 2025 року закрито підготовче провадження у справі.
Позивач та представник позивача у судове засідання не з'явилися. В матеріалах справи наявна заява про слухання справи без позивача та його представника, позовні вимоги підтримали та просили позов задовольнити.
Представник відповідача Авдіївської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області в судове засідання не з'явився. Про час і місце слухання справи повідомлялись належним чином через підсистему «Електронний суд». Відповідно до заяви від 12.03.2025 року, представника відповідача - Малярчик Е.Е., повноваження якого підтверджуються випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, документ сформований в системі «Електронний суд» просила суд розглядати справу без їх участі. Проти задоволення позовних вимог не заперечують.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до ч.5 ст.268 ЦПК України, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Суд вважає за можливе розглянути справу за наявними доказами.
Суд, з'ясувавши всі обставини справи та перевіривши їх доказами, доходить висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню за наступних підстав:
Судом встановлено, що згідно з договором купівлі-продажу квартири від 14.06.1999 року, посвідченого приватним нотаріусом Авдіївського міського нотаріального округу Малімон А.О., бланк Серії АВА №437122, ОСОБА_1 придбана квартира за адресою: АДРЕСА_3 , загальною площею 30,2 кв.м., житловою площею 18,6 кв.м. Право власності відповідно до договору купівлі-продажу квартири було зареєстровано у КП «БТІ м. Донецька» 09.09.1999 року за реєстровим номером № 5032, записано в реєстрову книгу № 32.
Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна № 376642272 право власності на квартиру АДРЕСА_4 за жодною особою не зареєстроване.
Місто Авдіївка є центром Авдіївської міської територіальної громади Покровського району Донецької області та відповідно до «Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих: Російською Федерацією», затвердженим наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України 22 грудня 2022 року № 309 - є окупованим Російською Федерацією містом з 29.02.2024 року.
Будучи потенційним отримувачем компенсації для відновлення квартири, пошкодженої внаслідок бойових дій, позивач ОСОБА_1 звернулася із заявою до державного реєстратора прав на нерухоме майно виконавчого комітету Фастівської міської ради Київської області.
Рішенням державного реєстратора виконавчого комітету Фастівської міської ради Київської області Марченко В.Г. № 72032587 від 13.03.2024 року ОСОБА_1 відмовлено в проведенні реєстраційних дій з огляду на те, що державному реєстратору не вдалось отримати відомості про зареєстровані речові права на нерухоме майно, право власності на яке зареєстровано до 01.01.2013 року, а подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження.
Згідно з ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до вимог ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспорюваного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
За змістом частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Згідно зі статтею 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Відповідно до частини 1 статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Статтею 328 ЦК України визначено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
З аналізу вказаної статті вбачається, що особа має право звернутися до суду з позовом про визнання права власності: 1) якщо це право оспорюється або не визнається іншими особами (за умови, що позивач не перебуває з цими особами у зобов'язальних відносинах, оскільки права осіб, які перебувають у зобов'язальних відносинах, повинні захищатися за допомогою відповідних норм інституту зобов'язального права). Відповідачем у позові про визнання права власності виступає будь-яка особа, яка сумнівається у належності майна позивачеві, або не визнає за ним права здійснювати правомочності володіння, користування і розпоряджання таким майном, або має власний інтерес у межах існуючих правовідносин; 2) у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності. Передумовою для застосування ст. 392 ЦК України є відсутність іншого, окрім судового, шляху для відновлення порушеного права. Наприклад, позов про визнання права власності у разі втрати документа, що засвідчує право власності особи на річ, подається за відсутності можливості одержати у відповідних органах дублікат правовстановлюючого документа, позивачем у позові про визнання права власності - особа, яка вже є власником.
Аналогічна позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 10 травня 2017 року у справі № 910/13348/15.
Відповідно до п. 37 Постанови № 5 Пленуму Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 лютого 2014 року «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» з урахуванням положень частини першої статті 15 та статті 392 ЦК власник майна має право пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Суд вважає доведеним факт належності позивачу квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки це підтверджується копією договору купівлі-продажу від 14.06.1999 року, копією реєстраційного посвідчення, зробленого Бюро технічної інвентаризації.
Суд також звертає увагу, що загальновідомим і таким, що не підлягає доказуванню, є факт окупації російською федерацією частини Донецької області, в тому числі м. Донецька, м. Ясинувата, м. Авдіївки, де зберігалися документи, які підтверджують реєстрацію в установленому до 01.01.2013 року порядку права власності позивача на нерухоме майно.
Враховуючи, що в судовому засіданні підтверджено право власності позивача на квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , але позивач позбавлена можливості реалізовувати свої правомочності власника майна через відсутність відповідних відомостей про право власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та неможливість їх отримання у відповідному бюро технічної інвентаризації через окупацію частини Донецької області, де зберігалися реєстраційні документи, що підтверджують право власності на нерухоме майно, суд вважає можливим позов задовольнити.
Відносно розподілу судових витрат відповідно до ст.141 ЦПК України, то суд вважає, що витрати по сплаті судового збору по даній справі покладаються на позивача, оскільки вказаний вище позов виник не через винні дії Авдіївської міської військово-цивільної адміністрації Покровського району Донецької області і підстав для покладення витрат на Авдіївську міську військово адміністрацію Покровського району Донецької області немає.
Керуючись: ст.ст. 4,13,141,259, 263-265, 268 ЦПК України, суд,-
Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Авдіївської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області (86065, Донецька область, м. Авдіївка, вул. Молодіжна, буд. 5, код ЄДРПОУ 44000591) про визнання права власності на квартиру - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , право власності на однокімнатну квартиру АДРЕСА_2 .
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 02 травня 2025 року.
Суддя Л.П. Слюсар