Подільський районний суд міста Києва
Справа № 758/5605/25
02 травня 2025 року слідчий суддя Подільського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 ,
представника власника майна - адвоката ОСОБА_3 (по ВКЗ),
розглянувши клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна в рамках кримінального провадження №12023100120000127 від 30.08.2023 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 14, ч.4 ст.185, ч.3 ст. 332 КК України,-
22.04.2025 р. до Подільського районного суду м. Києва надійшло клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна в рамках кримінального провадження №12023100120000127 від 30.08.2023 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 14, ч.4 ст.185, ч.3 ст. 332 КК України.
Клопотання обгрунтоване тим, що Слідчим відділом Управління поліції в метрополітені ГУ НП у м.Києві проводиться досудове розслідування по кримінальному провадженню №12023100120000127 від 30.08.2023. В рамках даного кримінального провадження 17.06.2024 у ОСОБА_4 був проведений обшук за місцем його проживання за адресою: АДРЕСА_1 , в ході якого вилучено належний йому мобільний телефон марки «Айфон 14 Про Макс» чорного кольору, МЕ1: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 .
Ухвалою слідчого судді Подільського районного суду міста Києва від 26.06.2024 накладено арешт на майно ОСОБА_4 , яке було вилучене 17.06.2024 під час проведення обшуку.
У клопотанні представник власника майна зазначив, що в подальшому (07.10.2024) із даного провадження прокурором Подільської окружної прокуратури м.Києва були виділені матеріали за №12024100120000191 щодо невстановлених осіб. У цьому кримінальному провадженні ОСОБА_4 має статус свідка, а вилучений у нього мобільний телефон визнано речовим доказом. Представник вважає, що на теперішній час відпала потреба в подальшому арешті майна ОСОБА_4 , адже основне кримінальне провадження No12023100120000127 від 30.08.2023 розслідувалось за ознаками злочинів, передбачених ч.1 ст.14, 4.4 ст.185, 4.3ст.332 КК України. 22.02.2024 у цьому провадженні за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.332 КК України, було затримано ОСОБА_5 та ОСОБА_6 12.11.2024 обвинувальний акт щодо останніх направлено до Оболонського районного суду міста Києва для розгляду по суті.
Враховуючи, що вилучений у ОСОБА_4 мобільний телефон виділений в окреме провадження, є очевидним, що він немає доказового значення для встановлення обставин у кримінальному провадженні щодо обвинувачених ОСОБА_7 та ОСОБА_8 . Крім того, оскільки мобільний телефон ОСОБА_4 вилучався саме з метою отримання доказів причетності останнього до протиправних дій, вчинених ОСОБА_9 , то перебування станом на сьогодні ОСОБА_4 у статусі свідка вказує на відсутність ознак речового доказу у вилученого телефону, оскільки він не містить фактичні дані, які б вказували на наявність ознак злочину в діях ОСОБА_4 .
Посилаючись на те, що подальший арешт майна ОСОБА_4 суперечить завданням кримінального провадження та порушує конституційне право останнього на вільне володіння своєю власністю, гарантоване ст.41 Конституцією України, адвокат ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді з клопотанням про скасування накладеного ухвалою №758/7456/24 від 26.06.2024 слідчого судді Подільського районного суду м. Києва арешту мобільного телефону марки «Айфон 14 Про Макс» чорного кольору, ІМЕІ1: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_4 , із встановленням заборони користування, розпорядження та відчуження щодо такого майна.
У судовому засіданні представник власника майна - адвокат ОСОБА_3 вимоги клопотання підтримав. Звертав увагу слідчого судді на те, що мобільний телефон ОСОБА_4 вилучався саме для доказування причетності ОСОБА_7 та ОСОБА_10 до вчинення кримінального правопорушення. З часу вилучення мобільного телефону минув 1 рік, обвинувальний акт відносно ОСОБА_7 та ОСОБА_10 скеровано до суду, однак мобільний телефон ОСОБА_4 не став речовим доказом у кримінальному провадженні, яке скероване до суду, а залишився виділеним в окреме провадження. З часу виділення також минуло пів року, однак нових підозр немає, ОСОБА_4 має статус свідка. Обґрунтування необхідності збереження арешту прокурором здійснюється посиланням на те, що необхідність встановити коло причетних осіб; втім, особа ОСОБА_4 встановлена, підозра ОСОБА_4 не пред'явлена; телефон формально продовжує мати статус речового доказу, втім не має таких ознак. Відтак, представник власника майна просив скасувати арешт з мобільного телефону, адже потреба у такому вже відпала.
Прокурор ОСОБА_11 у судове засідання не з'явився. У письмових запереченнях просив відмовити у задоволенні клопотання, посилаючись на те, що при ухвалені ухвали слідчим суддею у справі №758/7456/24 від 26.06.2024 враховано правові підстави арешту майна, яке належить ОСОБА_4 , обставини діяльності якого входять до обставин, які досліджуються під час досудового слідства та становлять предмет доказування у кримінальному провадженні. Зазначив, що телефон відповідає критеріям речових доказів та по суті являє собою форму забезпечення доказів і є самостійною правовою підставою для арешту майна поряд з забезпеченням цивільного позову та конфіскацією майна та не вимагає оголошення підозри у кримінальному провадженні і не пов'язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна.
Прокурор повідомив, що у провадженні слідчого відділу УП в метрополітені ГУНП у м. Києві перебували матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023100120000127, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України відносно ОСОБА_7 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , та невстановлених досудовим розслідуванням осіб. Враховуючи те, що весь необхідний обсяг доказів, передбачений для доведення вини у кримінальному провадженні №12023100120000127 від 30.08.2023 року, підозрюваних ОСОБА_7 та ОСОБА_12 в ході судового розгляду було зібрано, а разом з тим, під час досудового розслідування у кримінальному провадженні №12023100120000127 підлягають подальшому розслідуванню факти вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_14 , та невстановленими особами та доведення їх вини у його вчиненні, прокурором Подільської окружної прокуратури м. Києва матеріали досудового розслідування за підозрою ОСОБА_13 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч, 3 ст. 332 КК України, 07.10.2024 року було виділено у окреме провадження за №12024100120000190 від 07.10.2024 року, досудове розслідування в якому було зупинено 08.10.2024 року на підставі п. 2 4.1 ст. 280 КПК України.
Також, 07.10.2024 року з матеріалів кримінального провадження № 12023100120000127 від 30.08.2023 року у окреме провадження за №12024100120000191 від 07.10.2024 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України було виділено матеріали відносно невстановлених осіб, в тому числі оригінали,ухвали слідчого судді Подільського районного суду м. Києва у справі №758/7060/24 від 12.06.2024 року про надання дозволу на проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_4 , протоколу обшуку від 17.06.2024 року та додатків до нього, постанови про визнання речовим доказом, клопотання про накладення арешту на майно від 17.06.2024 року, ухвали слідчого судді Подільського районного суду м. Києва у справі №758/7456/24 від 26.06.2024 року та речовий доказ, а саме: мобільний телефон марки «Айфон 14 Про Макс» чорного кольору, IМЕ: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_4
Подільською окружною прокуратурою міста Києва обвинувальний акт у вказаному кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , у організації незаконного переправлення осіб через державний кордон України, сприянні їх вчиненню порадами, вказівками, вчинені організованою групою осіб, з корисливих мотивів, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, згідно з вимогами ст. 283 КПК України 12.11.2024 скеровано до Оболонського районного суду міста Києва для розгляду по суті.
Посилаючись на те, що на теперішній час, досудове розслідування у кримінальному провадженні №12024100120000191 від 07.10.2024 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України триває та збираються докази щодо причетності невстановлених осіб до вказаного кримінального правопорушення, прокурор просив відмовити у задоволенні клопотання про скасування арешту майна.
Заслухавши пояснення представника власника майна, вивчивши позицію прокурора, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що ухвалою слідчого судді Подільського районного суду міста Києва №758/7456/24 від 26 червня 2024 року накладено арешт на мобільний телефон марки «Айфон 14 Про Макс» чорного кольору, ІМЕІ1: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_4 , із встановленням заборони користування, розпорядження та відчуження щодо такого майна.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Відповідно до ч. 1 ст. 174 ЦПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Відповідно до ухвали про накладення арешту на майно, ці заходи вжито в рамках кримінального провадження №12023100120000127 від 30.08.2023, досудове розслідування якого здійснювалося слідчим відділом УП в метрополітені ГУНП у м. Києві, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України відносно ОСОБА_7 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , та невстановлених досудовим розслідуванням осіб.
Мобільний телефон ОСОБА_4 вилучено під час проведення у нього обшуку, з метою віднайдення в телефоні інформації про протиправну діяльність ОСОБА_4 щодо незаконного перетину особами державного кордону України.
Метою накладення арешту у справі №758/7456/24 була необхідність збереження речового доказу - мобільного телефону.
В межах кримінального провадження №12023100120000127 від 30.08.2023 було пред'явлено підозри ОСОБА_7 та ОСОБА_6 та обвинувальний акт відносно цих осіб скеровано до суду.
07.10.2024 року постановою прокурора з матеріалів кримінального провадження №12023100120000127 від 30.08.2023 були виділені у окреме провадження за №12024100120000190 матеріали досудового розслідування за підозрою ОСОБА_13 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України та досудове розслідування в даному кримінальному провадженні було зупинене постановою від 08.10.2024 року на підставі п. 2 4.1 ст. 280 КПК України.
А також 07.10.2024 року з матеріалів кримінального провадження № 12023100120000127 від 30.08.2023 року у окреме провадження за №12024100120000191 від 07.10.2024 року були виділені матеріали за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України відносно невстановлених осіб.
Прокурор повідомив слідчого суддю, що мобільний телефон ОСОБА_4 увійшов як речовий доказ в КП №12024100120000191 від 07.10.2024 відносно невстановлених осіб; в тому числі матеріали КП містять оригіналиухвали слідчого судді Подільського районного суду м. Києва у справі №758/7060/24 від 12.06.2024 року про надання дозволу на проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_4 , протоколу обшуку від 17.06.2024 року та додатків до нього, постанови про визнання речовим доказом, клопотання про накладення арешту на майно від 17.06.2024 року, ухвали слідчого судді Подільського районного суду м. Києва у справі №758/7456/24 від 26.06.2024 року та речовий доказ, а саме: мобільний телефон марки «Айфон 14 Про Макс» чорного кольору, IМЕ: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_4 .
Під час розгляду клопотання про скасування арешту, слідчим суддею на підставі листа слідчого СВ УП в метрополітені ГУ НП у м. Києві ОСОБА_15 від 25.03.2025 встановлено, що ОСОБА_4 має статус свідка, а його телефон зберігається як речовий доказ у виділеному кримінальному провадженні КП №12024100120000191 від 07.10.2024.
Надавши оцінку обставинам, які повідомив прокурор, слідчий суддя констатує, що після вилучення мобільного телефону під час обушку у ОСОБА_4 , мобільний телефон не став доказом у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_7 , ОСОБА_6 та ОСОБА_16 .3. На даний час мобільний телефон зберігається у фактовому кримінальному провадженні, в якому нікому не повідомлено про підозру; ОСОБА_4 має статус свідка.
Відомостей про те, що в телефоні ОСОБА_4 віднайдено якусь інформацію, яка має доказове значення у провадженні, прокурор не надав. Також прокурор не зазначив, що відносно листування в телефоні призначено експертизу, чи віднайдено інформацію, яка б викривала когось з причетних осіб. Наразі телефон значиться як речовий доказ у кримінальному провадженні, в якому містяться лише процесуальні документи щодо появи цього телефону в кримінальному провадженні, однак не містяться відомості про те, що вміст телефону має якусь важливу інформацію.
Відтак, прокурором не доведено, що телефон, який хоча і визнано постановою слідчого речовим доказам, відповідає будь-якій ознаці речового доказу, наведеній у статті 98 КПК України, в контексті правової кваліфікації кримінального провадження, в межах якого арешт накладено.
Слідчий суддя враховує, що арешт майна лише з мотивів винесення постанови про визнання його речовим доказом без доведення достатності доказів необхідності забезпечення збереження речового доказу не узгоджується з положеннями законодавства (постанова Великої Палати Верховного Суду від 25.03.2021 (провадження № 11-410сап20).
Посилання прокурора на ту обставину, що вказане майно відповідає критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України, є лише звичайним посиланням на відповідну норму кримінального процесуального закону.
Зі спливом часу від 17.06.2024, коли телефон було влучено під час обшуку, а його власник так і не набув статусу підозрюваної особи, а сам телефон не було покладено в підозру /обвинувачення іншим особам, у збереженні арешту такого телефону потреба відпала.
Зважаючи на те, що орган досудового розслідування мав 11 місяців для дослідження вмісту інформації в телефоні, та наразі прокурор не стверджує, що в телефоні віднайдене важливе листування, слідчий суддя вважає, що скасування арешту майна не створить загрози для досудового розслідування та не вплине на мету кримінального провадження. Беручи до уваги, що на даний час потреби досудового розслідування не виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна, слідчий суддя дійшов висновку про те, що клопотання підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 110, 131, 132, 174, 369-372 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна в рамках кримінального провадження №12023100120000127 від 30.08.2023 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 14, ч.4 ст.185, ч.3 ст. 332 КК України - задовольнити.
Скасувати накладений ухвалою №758/7456/24 від 26.06.2024 слідчого судді Подільського районного суду м. Києва арешт мобільного телефону марки «Айфон 14 Про Макс» чорного кольору, ІМЕІ1: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_4 , із встановленням заборони користування, розпорядження та відчуження щодо такого майна.
Ухвала слідчого судді апеляційному оскарженню не підлягає.
Заперечення проти неї може бути подано під час підготовчого провадження в суді.
Cлідчий суддя Подільського районного суду м. Києва ОСОБА_1