Справа № 539/2093/25
Провадження № 2/539/1011/2025
05.05.2025
Суддя Лубенського міськрайонного суду Полтавської області Гуменюк Г.М., ознайомившись із позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про зміну розміру аліментів,-
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про зміну розміру аліментів.
Дослідивши позовну заяву, суддя прийшла до висновку, що позовна заява підлягає поверненню з наступних підстав.
Статтею 2 ЦПК України визначено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (частина перша статті 5 ЦПК України).
Аналіз зазначених норм права вказує на те, що ніхто не може бути обмежений у праві на доступ до правосуддя, яке охоплює можливість особи ініціювати судовий розгляд та брати участь у судовому процесі. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Водночас потрібно враховувати, що будь-яке суб'єктивне право має межі, оскільки суб'єктивне право є мірою свободи, мірою можливої поведінки правомочної особи в правовідносинах.
Статтею 50 ЦПК України встановлено, що позов може бути пред'явлений спільно кількома позивачами або до кількох відповідачів. Кожен із позивачів або відповідачів щодо другої сторони діє в цивільному процесі самостійно. Участь у справі кількох позивачів і (або) відповідачів (процесуальна співучасть) допускається, якщо: 1) предметом спору є спільні права чи обов'язки кількох позивачів або відповідачів; 2) права та обов'язки кількох позивачів чи відповідачів виникли з однієї підстави; 3) предметом спору є однорідні права і обов'язки.
Згідно з пунктом 2 частини четвертої статті 185 ЦПК України заява повертається у випадку, коли порушено правила об'єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 188 цього Кодексу).
Відповідно до частин першої та другої статті 188 ЦПК України в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги). Суд з урахуванням положень частини першої цієї статті може за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи об'єднати в одне провадження декілька справ за позовами: одного й того самого позивача до одного й того самого відповідача; одного й того самого позивача до різних відповідачів; різних позивачів до одного й того самого відповідача.
Під вимогою розуміється матеріально-правова вимога, тобто предмет позову, який одночасно є способом захисту порушеного права. При цьому об'єднанню підлягають вимоги, пов'язані між собою підставами виникнення або доказами, що підтверджують ці вимоги.
Підстава позову - це фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги позивача. Отже, вимоги повинні випливати з тих самих фактичних обставин, на яких вони ґрунтуються.
Таким чином, позивач має право об'єднати в одній позовній заяві кілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами.
Об'єднаними можуть бути позовні заяви, які пов'язані з однорідними позовними вимогами і водночас подані одним і тим же позивачем до одного й того самого відповідача (чи відповідачів), або хоч і різними позивачами, але до одного й того ж відповідача. Однорідними є позовні вимоги, що виникають з одних і тих самих або з аналогічних підстав і водночас пов'язані між собою одним і тим самим способом захисту прав і законних інтересів.
У розумінні положень частини першої статті 188 ЦПК України порушення правил об'єднання позовних вимог має місце у випадках, якщо заявлені в одній позовній заяві вимоги не пов'язані підставою виникнення або поданими доказами (не є однорідними); не співвідносяться між собою як основна та похідна.
Крім того, не допускається об'єднання в одне провадження кількох вимог, які можуть і відповідати критеріям, наведеним у ч.1 ст.188 ЦПК України, проте підпадають під заборони, прямо визначені в частинах чотири, п'ять вказаної статті.
З матеріалів позовної заяви вбачається, що позивачем об'єднано вимоги щодо:
-зменшення розміру аліментів, що стягуються з позивача на користь ОСОБА_3 , як повнолітнього сина, який продовжує навчання, в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) щомісячно до припинення навчання ОСОБА_3 в відокремленому структурному підрозділі «Сумський фаховий коледж Національного університету харчових технологій», але не довше ніж до досягнення ОСОБА_3 23-х років, на підставі рішення Ковпаківського районного суду м.Суми від 22.09.2022 року по справі №592/5589/22;
- зменшення розміру аліментів, що стягуються з позивача на користь ОСОБА_2 на підставі Судового наказу №539/2839/24 від 26.07.2024 року, виданого 20.09.2024 року Лубенським міськрайонним судом Полтавської області, на утримання дитини ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи із 11.07.2024року і до досягнення дитиною повноліття.
Заявлені позовні вимоги не пов'язані між собою підставою виникнення та вимоги за вказаними відносинами не є основними або похідними позовними вимогами.
При вирішенні спору підлягають встановленню обставини щодо виконання кожного судового рішення окремо. За поданою позивачем позовною заявою фактично підлягають вирішенню два окремих спори між позивачем та різними відповідачами.
Згідно зі ст. 192 СК України, розмір аліментів може бути змінений за наявності доведених у судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я платника чи одержувача аліментів та в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Доведення саме вказаних обставин є підставою для перегляду визначеного судом розміру аліментів, у тому числі, і шляхом зміни способу їх стягнення. Відповідного висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду під час розгляду справи № 415/4386/16-ц (постанова від 10.07.2019).
При цьому звертаю увагу, що позивачем зазначено про зміну матеріального стану, що призвело до неможливості сплати аліментів, зроблено посилання на те, що ним здійснюється догляд за матір'ю ОСОБА_5 , наявне Рішення ЛКК від 24.07.2024року та Висновок про наявність порушення функцій організму через які невиліковні хворі особи не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися і потребують соціальної послуги з догляду на професійній основі від 24.07.2024року. Тобто на момент винесення Судового наказу №539/2839/24 від 26.07.2024 року, вказані обставини вже існували, в той час як під час розгляду вимог у порядку наказного провадження та видачі судового наказу суд не розглядає обґрунтованість заявлених стягувачем вимог по суті. Судовий наказ є особливою формою судового рішення згідно ч.1 ст.160 ЦПК України.
Правовідносини щодо обов'язку батьків утримувати повнолітніх дочку, сина на період навчання регулюються главою 16 СК України, яка зокрема, передбачає обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, у спосіб сплати аліментів (статті 199, 200, 201 цього Кодексу). Суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. (ст. 200 СК України). Зокрема при визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.
Під час розгляду справи підлягають встановленню обставини щодо виконання позивачем ОСОБА_1 кожного рішення окремо, так як судом має бути надана правова оцінка відносинам з точки зору правової природи рішень, так як стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини за судовим наказом є безспірним стягненням, а при визначенні розміру аліментів на повнолітнього сина на період навчання суд враховує обставини, зазначені у ст. 182, 200 СК України. При цьому звертаю увагу, що згідно відповіді №1333296 від 30.04.2025 року з Єдиного державного демографічного реєстру відповідач ОСОБА_3 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , а позови про зменшення розміру аліментів підсудні суду за місцем проживання стягувача аліментів відповідно до ч.1 ст.27 ЦПК України.
З урахуванням наведеного, суддя вважає, що позивачем порушено правила об'єднання позовних вимог, тому позовна заява підлягає поверненню позивачеві на підставі п.2 ч.4 ст.185 ЦПК України.
Окрім того, позивач жодним чином не позбавлений права звернутись до суду з вимогами про зменшення розміру аліментів з окремими позовами, які у встановленому порядку мають бути розглянуті компетентним судом.
На підставі викладеного, керуючись ст.185, 188 ЦПК України, суддя -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про зміну розміру аліментівповернути позивачеві.
Копію ухвали разом із заявою та усіма доданими до неї матеріалами надіслати позивачеві.
Роз'яснити позивачеві, що згідно ч.7 ст.185 ЦПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги у 15-денний строк з дня проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Лубенського міськрайонного суду Г.М. Гуменюк