Справа № 367/7392/24
Провадження №2/367/1561/2025
Іменем України
05 травня 2025 року Ірпінський міський суд Київської області в складі:
головуючого судді Шестопалової Я.В.,
при секретарі судових засідань Пронченко О.С.,
за участі
представника позивачки Коваленко Я.О.,
представника відповідача Оплачка В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ірпінь цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник адвокат Коваленко Ярослав Олександрович, до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочку сплати аліментів, -
У липні 2024 року ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник адвокат Коваленко Ярослав Олександрович звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочку сплати аліментів.
В обґрунтування позовних вимог зазначала, що рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 21 листопада 2023 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 15 лютого 2024 року по справі № 367/2013/23 позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі у розмірі 5000 (п'яти тисяч) грн. 00 коп. щомісячно, починаючи з 27 березня 2023 року та до повноліття дитини, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 . Відповідно, рішення Ірпінського міського суду Київської області від 21 листопада 2023 року набрало законної сили 15 лютого 2024 року. Відповідач, починаючи з квітня 2023 року по червень 2024 року включно, щомісячно сплачував позивачу аліменти на утримання доньки в розмірі 2000 гривень. За наведеного щомісячно, починаючи з квітня 2023 року по червень 2024 року, у відповідача виникла заборгованість зі сплати аліментів у розмірі по 3000 гривень, та за березень 2023 року 806,45 гривень. З огляду на те, що 15 лютого 2024 року набрало чинності рішення, за яким відповідач зобов'язаний сплачувати, починаючи з 27 березня 2023 року аліменти у розмірі 5000 гривень, за таких підстав у відповідача виникла заборгованість та обов'язок її сплатити, починаючи з 16 лютого 2024 року. Позивачка ввжає, що аідповідач зобов'язаний сплатити позивачу пеню за несвоєчасну сплату аліментів на виконання рішення Ірпінського міського суду Київської області від 21 листопада 2023 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 15 лютого 2024 року по справі № 367/2013/23 за період з 27 березня 2023 року по 30 квітня 2024 року у розмірі 42 806,45 гривень.
З урахуванням наведеного, позивачка просила суд стягнути з ОСОБА_2 , на користь ОСОБА_1 , неустойку (пеню) на заборгованість по аліментах на утримання доньки, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за період з 27 березня 2023 року по 30 квітня 2024 року у розмірі 42 806,45 гривень.
До суду від представника відповідача ОСОБА_4 надійшов відзив на позовну заяву, у якому зазначено, що відповідач, протягом усього часу сплачував аліменти в розмірі 2000 грн. щомісячно. Даний факт також підтверджується позивачем. У відповідності до розрахунку заборгованості зі сплати аліментів старшого державного виконавця Дихніча В.І. станом на 30.06.2024 р. складала 47 000 гривень. 24.07.2024р. відповідач взяв кредит в АТ «Універсал Банк» та оплатив 49 700 грн. Таким чином, відповідач повністю погасив заборгованість. Відповідач починаючи з квітня 2021 по дату подання даного відзиву у справі не працює офіційно та не отримує постійного, стабільного доходу. Станом на сьогодні, відповідач також не працює офіційно за станом здоров'я. Має неофіційний, не постійний дохід в розмірі від 10 000 грн. до 12 000 грн. на місяць. Відповідно до пройдених медичних оглядів має діагноз Гіпоплазія правої ХА. Патологічна звивистість ходу лівої ХА на сегменті VI - з її локальним звуженням та динамічним падінням кровотоку в лівій ХА - більш виражене при повороті голови праворуч. Згідно відомостей порталу «Судова влада» стало відомо, що в провадженні Дружківського міського суду Донецької області перебуває кримінальне провадження (справа №219/4954/21) відносно ОСОБА_1 (позивач у справі №367/7392/24) обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України. Матеріалами справи №219/4954/21 встановлено, що «Згідно повідомлення Державної прикордонної служби України від 10.05.2023 року ОСОБА_9 через пункт пропуску «Могилів-Подільський» 26.01.2023 року виїхала за межі державного кордону України.». Іншою Ухвалою Дружківського міського суду Донецької області від 05.10.2023 р. ОСОБА_1 оголошена в розшук. Таким чином, позивач ОСОБА_1 знаходиться не в Португальській республіці, а в Республіці Болгарія та знаходиться в розшуку. Тобто, після розшуку ОСОБА_1 та доведення її вини, остання може бути покарана шляхом позбавлення волі на строк від трьох до восьми років. Таким чином, в разі задоволення позову, дані грошові кошти можуть піти не на утримання дитини, а на можливість і надалі переховуватися від слідства за межами України. На підставі викладеного,просив у задоволенні позову відмовити повністю.
До суду від представника позивача ОСОБА_5 надійшла відповідь на відзив, у якій вказано, що після набрання рішенням законної сили, тобто з 16.02.2024 року, відповідач вже достеменно знав та розумів, що починаючи з квітня 2023 року по червень 2024 року, у відповідача виникла заборгованість зі сплати аліментів у розмірі по 3000 гривень щомісячно, та за березень 2023 року (5000 / 31 *5) 806,45 гривень. Проте жодних дій на погашення вказаної заборгованості Відповідач не вчиняв. Відповідач не звертався до суду з відповідними заявами про відстрочення або розстрочення виконання рішення, оскільки не мав жодних перепон для виконання рішення та погашення заборгованості. У зв'язку з тим, що відповідач добровільно не виконав рішення належним чином, позивачка звернулася до державної виконавчої служби із заявою про його примусове виконання. Постановою Ірпінського ВДВС у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 09.05.2024 року було відкрито виконавче провадження з примусового виконання рішення про стягнення аліментів. Відповідач мав можливість, за наявності відповідних обставин, звернутися до суду вже в рамках виконавчого провадження із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення, проте цього не зробив. Лише після отримання 24.07.2024 року надісланої позивачем копії позовної заяви про стягнення неустойки (пені) за несвоєчасну сплату аліментів на утримання дитини, а також винесеної постанови державним виконавцем про арешт коштів в рамках виконавчого провадження про стягнення аліментів, відповідач одразу ж погасив заборгованість зі сплати аліментів з метою уникнення подальшої відповідальності за несвоєчасну їх сплату. Не заслуговують на увагу надані Відповідачем медичні довідки/висновки щодо стану його здоров'я. Прошу суд звернути на той факт, що вказані документи були видані ще у 2021 році, тобто три роки тому. Відповідно вони ніяким чином не можуть свідчити про поганий (хороший) стан здоров'я на період умисного невиконання рішення суду. При цьому, стан здоров'я ніяк не є підставою для невиконання рішення суду, стан здоров'я може вплинути на відстрочку або розстрочку виконання рішення суду. А оскільки відповідач з відповідними заяви до суду не звертався, за наведеного можна дійти до висновку, що стан здоров'я відповідача в нормі. Стосовно тверджень відповідача, що позивач перебуває у розшуку, відносно неї буде прийнятий вирок, за яким мають позбавити волі, вказали, що відповідач намагається ввести в оману суд на предмет дійсних обставин справи, «вирішує» за суд про наявність підстав визнання особи винуватою у вчиненні злочину до прийняття відповідного рішення судом і таким чином намагається уникнути відповідальності за несвоєчасну несплату аліментів на власну дитину.
Представник позивачки ОСОБА_6 в судовому засіданні позов підтримав в повному обсязі та просив його задовольнити.
Представник відповідача ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечував щодо задоволення позову в повному обсязі та просив у його задоволенні відмовити.
Заслухавши учасників справи, дослідивши матеріали справи‚ суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що 14 липня 2017 року Мар'їнським районним відділом державної реєстрацій актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області зареєстровано шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_7 , що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 від 14.07.2017 року, актовий запис № 27.
Від даного шлюбу сторони мають малолітню доньку ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого 12 грудня 2017 року Мар'їнським районним відділом державної реєстрацій актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, актовий запис № 192.
У зв'язку з фактичним припиненням шлюбно-сімейних відносин з відповідачем, а також бойовими діями через військову агресію РФ на території України, позивачка разом з малолітньою донькою 27.01.2023 року виїхали закордон.
Рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 01 березня 2023 року по справі № 367/246/23 шлюб між ОСОБА_7 та ОСОБА_2 , зареєстрований 14 липня 2017 року Мар'їнським районним відділом державної реєстрацій актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, актовий запис № 27, було розірвано.
Рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 21 листопада 2023 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 15 лютого 2024 року по справі № 367/2013/23 позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі у розмірі 5000 (п'яти тисяч) грн. 00 коп. щомісячно, починаючи з 27 березня 2023 року та до повноліття дитини, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 .
На виконання Рішення Ірпінського міського суду Київської області від 21 листопада 2023 року по справі № 367/2013/23 Ірпінським міським судом Київської області 22.04.2024 року було видано виконавчий лист.
Постановою Ірпінського ВДВС у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 09.05.2024 року було відкрито виконавче провадження № 74961181 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , у твердій грошовій сумі у розмірі 5000 (п'яти тисяч) грн. 00 коп. щомісячно, починаючи з 27 березня 2023 року та до повноліття дитини, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (стаття 5 ЦПК України).
Відповідно до частини другої статті 141 СК України розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Згідно із частиною четвертою статті 155 СК України ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.
Відповідно до статті 51 Конституції України та статті 180 СК України батьки зобов'язані утримувати своїх дітей до досягнення ними повноліття.
За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина (частина третя статті 181 СК України).
Частинами першою та другою статті 196 СК України встановлено, що у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.
У разі застосування до особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду, заходів, передбачених частиною чотирнадцятою статті 71 Закону України «Про виконавче провадження», максимальний розмір пені повинен дорівнювати різниці між сумою заборгованості та розміром застосованих заходів примусового виконання, передбачених частиною чотирнадцятою статті 71 Закону України «Про виконавче провадження».
Розмір неустойки може бути зменшений судом з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів.
Неустойка (пеня) - це спосіб забезпечення виконання зобов'язання.
Її завдання - сприяти належному виконанню зобов'язання, стимулювати боржника до належної поведінки. Однак таку функцію неустойка виконує до моменту порушення зобов'язання боржником. Після порушення боржником свого обов'язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності. Це додаткові втрати неналежного боржника, майнове покарання його за невиконання або невчасне виконання обов'язку сплатити аліменти.
Стягнення неустойки є санкцією за ухилення від сплати аліментів.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03 квітня 2019 року у справі № 333/6020/16-ц (провадження № 14-616цс18) відступила від висновків Верховного Суду України щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у раніше прийнятих постановах від 02 листопада 2016 року у справі № 6-1554цс16, від 16 березня 2016 року у справі № 6-2589цс15, від 03 лютого 2016 року у справі № 6-1477цс15 та від 16 березня 2016 року у справі № 6-300цс16, і дійшла висновку, що пеня за заборгованість зі сплати аліментів нараховується на весь розмір несплачених у відповідному місяці аліментів за кожний день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, в якому не проводилося стягнення. Розмір пені за місячним платежем розраховується так: заборгованість зі сплати аліментів за конкретний місяць (місячний платіж) необхідно помножити на кількість днів заборгованості, які відраховуються з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати (при цьому день виконання зобов'язання не включається до строку заборгованості) та помножити на один відсоток.
Тобто формула така: заборгованість за місяць х кількість днів заборгованості х 1 %.
За цим правилом обраховується пеня за кожним простроченим місячним платежем.
Загальний розмір пені становить суму розмірів пені, обрахованої за кожним місячним (періодичним) платежем.
Якщо заборгованість зі сплати аліментів погашено частково в іншому місяці, то визначення пені на заборгованість зі сплати аліментів розраховується з урахуванням розміру несплаченої частки аліментів за певний місяць з дня сплати частки місячного платежу і до дня, який передує дню погашення заборгованості за відповідним місячним платежем, помножену на 1 %.
Правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі 1 % від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення означає, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів ураховується сума несплачених аліментів та кількість днів прострочення. Оскільки аліменти нараховуються щомісячно, строк виконання цього обов'язку буде різним, отже, і кількість днів прострочення також буде різною залежно від кількості днів у місяці. Тобто пеня за прострочення сплати аліментів повинна нараховуватися на всю суму несплачених аліментів за кожен день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, у якому не проводилося стягнення. Пеня за заборгованість зі сплати аліментів нараховується на всю суму несплачених аліментів за кожний день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, в якому не проводилося стягнення.
Отже, зобов'язання зі сплати аліментів носить періодичний характер і повинне виконуватися щомісяця, тому при розгляді спорів про стягнення на підставі частини першої статті 196 СК України пені від суми несплачених аліментів суд повинен з'ясувати розмір несплачених аліментів за кожним із цих періодичних платежів, установити строк, до якого кожне із цих зобов'язань мало бути виконане, та з урахуванням установленого - обчислити розмір пені виходячи із суми несплачених аліментів за кожен місяць окремо від дня порушення платником аліментів свого обов'язку щодо їх сплати до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, підсумувавши розміри нарахованої пені за кожен із прострочених платежів та визначивши її загальну суму.
У постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14 грудня 2020 року у справі № 661/905/19 (провадження № 61-16670сво19) вказано, що положення ЦК України субсидіарно застосовуються для регулювання сімейних відносин. Стягнення пені, передбаченої абзацом першим частини першої статті 196 СК України, можливе лише у разі виникнення заборгованості з вини особи, зобов'язаної сплачувати аліменти. У СК України не передбачено випадки, коли вина платника аліментів виключається. У такому разі підлягають застосуванню норми цивільного законодавства. Якщо платник аліментів доведе, що вжив всіх залежних від нього заходів щодо належного виконання зобов'язання, то платник аліментів є невинуватим у виникненні заборгованості і підстави стягувати неустойку (пеню) відсутні. Саме на платника аліментів покладено обов'язок доводити відсутність своєї вини в несплаті (неповній сплаті) аліментів.
Тобто відповідач зобов'язаний сплачувати аліменти, що свідчить про наявність презумпції вини платника аліментів у виникненні заборгованості з їх сплати та є підставою для застосування до відповідача відповідальності, передбаченої частиною першою статті 196 СК України.
При цьому стягнення пені, передбаченої абзацом першим частини першої 196 СК України, можливе лише у разі виникнення заборгованості з вини особи, зобов'язаної сплачувати аліменти.
Судом встановлено та не заперечується сторонами, що ОСОБА_2 на підставі рішення Ірпінського міського суду Київської області від 21 листопада 2023 року, залишеного без змін постановою Київського апеляційного суду від 15 лютого 2024 року по справі № 367/2013/23, має сплачувати на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , у твердій грошовій сумі у розмірі 5000 (п'яти тисяч) грн. 00 коп. щомісячно, починаючи з 27 березня 2023 року та до повноліття дитини, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Як вказував відповідач, відповідно до розрахунку заборгованості зі сплати аліментів старшого державного виконавця Дихніча В.І. станом на 30.06.2024 р. заборгованість по аліментам ОСОБА_2 складала 47 000 гривень.
Загальна сума аліментів, починаючи з 27.03.2023 року по 15.02.2024 року склала 53 392,66 гривень, з розрахунку: березень 2023 року (5 днів) - 5000 / 31 *5=806,45 гривень; квітень 2023 року - січень 2024 року включно (10 місяців) - 10*5000=50 000 гривень; 01.02.2024-15.02.2024 року - 5000 / 29 * 15 = 2586,21 грн.
Згідно наданих квитанцій, відповідачем за вказаний період було сплачено 22 000 гривень (11 * 2000).
Відтак станом на 15 лютого 2024 року заборгованість зі сплати аліментів у відповідача перед позивачем становить: 53 392,66 - 22 000 = 31 392,66 гривень, обов'язок зі сплати якого виник у відповідача з моменту набрання чинності рішенням, тобто з 16.02.2024 року.
У постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 19 січня 2022 року у справі № 711/679/21 (провадження № 61-18434св21) вказано, що при здійсненні часткових платежів аліментів грошові кошти спочатку зараховуються на погашення заборгованості за аліментами, яка виникла в попередньому місяці (місяцях), починаючи з першого місяця її виникнення, а тільки згодом, у разі відсутності заборгованості на погашення платежу за поточний місяць.
Грошове зобов'язання представляє собою зобов'язання по сплаті грошових коштів. Воно може бути, зокрема: як договірним, так і недоговірним; готівковим і безготівковим та ін. У грошових зобов'язаннях предметом виконання виступає певна грошова сума, що має бути сплачена. Причому сплата коштів може відбуватися як готівкою, шляхом передачі коштів, так і в безготівковому порядку.
У разі недостатності суми проведеного платежу для виконання грошового зобов'язання у повному обсязі ця сума погашає вимоги кредитора у такій черговості, якщо інше не встановлено договором або законом: 1) у першу чергу відшкодовуються витрати кредитора, пов'язані з одержанням виконання; 2) у другу чергу сплачуються проценти і неустойка; 3) у третю чергу сплачується основна сума боргу (стаття 534 ЦК України).
Розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем, приватним виконавцем, а в разі виникнення спору - судом (частина третя статті 195 СК України).
Аналіз вказаних норм свідчить, що при здійсненні часткових платежів аліментів такі кошти спочатку зараховуються на погашення заборгованості за аліментами, яка виникла у попередньому місяці (попередніх місяцях), починаючи з першого місяця її виникнення, а тільки згодом, у разі відсутності заборгованості, на погашення платежу за поточний місяць.
Як зазначалося вище станом на 15.02.2024 року у відповідача перед позивачем виникла заборгованість у розмірі 31 392,66 гривень.
Наступне часткове погашення аліментів відбулося 04.03.2024 року у розмірі 2000 грн.
Відтак пеня за несвоєчасну сплату аліментів в період з 16.02.2024 по 04.03.2024 року становить: 31392,66 *1% *18(днів)= 5650,68 грн.
З 05.03.2024 року по 04.04.2024 року (наступне часткове погашення) заборгованість зі сплати аліментів становила (31392,66-2000) 29392,66 грн.
Відтак пеня за несвоєчасну сплату аліментів в період з 05.03.2024 по 04.04.2024 року становить: 29392,66 *1% *30(днів)= 8817,80 грн.
З 05.04.2024 року по 06.05.2024 року (наступне часткове погашення) заборгованість зі сплати аліментів становила (29392,66 -2000) 27392,66 грн.
Відтак пеня за несвоєчасну сплату аліментів в період з 05.04.2024 по 06.05.2024 року становить: 27392,66 *1% *32(днів)= 8765,65 грн.
З 07.05.2024 року по 06.06.2024 року (наступне часткове погашення) заборгованість зі сплати аліментів становила (27392,66 -2000) 25392,66 грн.
Відтак пеня за несвоєчасну сплату аліментів в період з 07.05.2024 року по 06.06.2024 року становить: 25392,66 *1% *31(днів)= 7871,72 грн.
06.06.2024 року відбулося останнє часткове погашення боргу і починаючи з 07.06.2024 заборгованість, встановлена від 15.02.2024 року, становить (25392,66 -2000) 23392,66 грн.
Відтак пеня за несвоєчасну сплату аліментів в період з 07.06.2024 року по 19.07.2024 року становить: 23392,66 *1% *43(днів)= 10058,84 грн.
Таким чином на 19.07.2024 року пеня за несвоєчасну сплату аліментів, розмір яких зафіксовано станом на 15.02.2024 року - 31392,66 гривень становить: 5650,68 + 8817,80 + 8765,65 + 7871,72+10058,84 = 41 164,69 грн.
Враховуючи вимоги положень ч. 1 ст. 196 СК України, а саме, що стягнення пені не можу перевищувати 100% заборгованості, за таких підстав сума підлягає стягненню у розмірі 31 392,66 гривень.
Крім того, оскільки часткові платежі, починаючи з березня 2024 року, пішли на погашення заборгованості зі сплати аліментів, яка виникла станом на 15.02.2024 року, з огляду на це, починаючи з 16.02.2024 року у відповідача виникла заборгованість зі сплати аліментів в період з 16.02.2024 року по 30.04.2024 року, а саме: 16.02.24 - 29.02.24 (5000 / 29 * 14(днів)) - 2413,79 грн.; 01.03.24 - 31.03.24 - 5000 грн.; 01.04.24 - 30.04.24 - 5000 грн. Всього: 12 413,79 грн.
З огляду на це пеня за несвоєчасну сплату аліментів за вказані періоди станом на 19.07.2024 року становить:
За другу половину лютого 2024 (нарахування з 01.03.24) : 2413,79*1%*141=3403,44 грн. (стягненню підлягає 2413,79 грн. (100%)).
За березень 2024 (нарахування з 01.04.24): 5000*1%*110= 5500 грн. (стягненню підлягає 5000,00 грн. (100%)).
За квітень 2024 (нарахування з 01.05.24): 5000*1%*80= 4000 грн.
Всього пеня за несплату аліментів в період з 16.02.2024 року по 30.04.2024 року станом на 19.07.2024 року становить - (2413,79 + 5000 + 4000) 11 413,79 гривень.
24.07.2024 року ОСОБА_2 було сплачено заборгованість по аліментам у розмірі 47 320,00 грн., що підтверджується довідкою про рух коштів по картці НОМЕР_3 , НОМЕР_4 .
Відтак, відповідач зобов'язаний сплатити позивачу пеню за несвоєчасну сплату аліментів на виконання рішення Ірпінського міського суду Київської області від 21 листопада 2023 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 15 лютого 2024 року по справі № 367/2013/23 за період з 27 березня 2023 року по 30 квітня 2024 року у розмірі (31 392,66+11 413,79) 42 806,45 гривень.
Суд звертає увагу, що відповідач, заперечуючи позовні вимоги, жодним чином не спростував наданого стороною позивача розрахунку пені за несвоєчасну сплату аліментів, власного розрахунку суду не надав.
Суд відхиляє доводи сторони відповідача про те, що в нього скрутне матеріальне становище, оскільки на підтвердження даного твердження суду не надано доказів. Крім того, відсутність офіційного працевлаштування не може бути обставиною, яка б звільнила його від обов'язку зі сплати заборгованості та пені за аліментами.
Суд також відхиляє доводи сторони відповідача про поганий стан здоров'я, зважаючи на те, що стан здоров'я не є підставою для невиконання рішення суду, стан здоров'я може вплинути на відстрочку або розстрочку виконання рішення суду. Відомостей про те, що відповідач до звертався суду з відповідними заяви у суду немає.
У свою чергу, твердження відповідача, що позивач перебуває у розшуку і відносно неї в перебуває на розгляді кримінальне провадження по обвинуваченню у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, жодним чином не впливає на обов'язок відповідача щодо сплати аліментів.
Підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача слід стягнути неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів за рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 21.11.2023 року у справі № 367/2013/23 у сумі 42 806,45 гривень. Підстав зменшувати цю суму на підставі ч. 2 ст. 196 СК України суд не знаходить.
Згідно з ч.6 ст. 141 ЦПК України стягненню з відповідача на користь держави також підлягає судовий збір.
Керуючись ст. ст. 4, 5, 13, 19, 76-81, 89, 95, 133, 141, 258-259, 263-265, 273, 274, 354, 355 ЦПК України, суд,-
Позовні вимоги ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник адвокат Коваленко Ярослав Олександрович, до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочку сплати аліментів - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП - НОМЕР_5 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП - НОМЕР_6 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , неустойку (пеню) на заборгованість по аліментах на утримання доньки, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за період з 21 листопада 2023 року по 30 квітня 2024 року у розмірі 42 806,45 грн. (сорок дві тисячі вісімсот шість гривень 45 копійок).
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП - НОМЕР_5 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , на користь держави судовий збір у розмірі 1211,20 грн. (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 копійок).
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - https://court.gov.ua/sud1013/ та в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням - http://reyestr.court.gov.ua.
Суддя: Я.В. Шестопалова