Справа № 240/16448/24
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Нагірняк Микола Федорович
Суддя-доповідач - Боровицький О. А.
05 травня 2025 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Боровицького О. А.
суддів: Курка О. П. Шидловського В.Б. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційні скарги Військової частини НОМЕР_1 та ОСОБА_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 03 лютого 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,
Позивач звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії.
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 03 лютого 2025 року адміністративний позов задоволено частково.
Не погоджуючись з даним рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити.
Також, не погоджуючись з даним рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
Враховуючи, що рішення суду першої інстанції ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), суд апеляційної інстанції в порядку п.3 ч.1 ст.311 КАС України розглядає справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що позивач проходила військовому службу і згідно наказу начальника Військової частини НОМЕР_1 від 30.11.2022 року №326 звільнена з військової служби.
Суть спору між сторонами в даній справі зведена виключно до наявності у Позивача права на індексацію грошового забезпечення за спірний період із врахуванням вимог абзаців 4,5,6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078, обчисливши щомісячний розмір індексації 3 968,08 грн., як різницю між сумою індексації, обчисленої в березні 2018 року із застосуванням індексів споживчих цін, що відповідають місяцю підвищення посадового окладу січень 2008 року, і розміром підвищення доходу в березні 2018року.
Суд враховує, що індексація заробітної плати - це механізм її підвищення, що дає можливість частково або повністю відшкодувати подорожчання споживчих товарів і послуг (ст.1 Закону №1282-XII). Порядок проведення індексації грошових доходів населення затверджено постановою КМУ від 17.07.2003 № 1078 (надалі - Порядок № 1078). Розрахунок самої індексації, оскільки вона покликана захистити доходи населення від інфляції, ґрунтується на індексі споживчих цін (індексі інфляції), який щомісяця публікується Держстатом України.
Безспірно, в розумінні вимог Закону №1282-XII та Порядку № 1078 для індексації заробітної плати необхідно визначити два показники: базовий місяць та коефіцієнт індексації.
Базовий місяць - це місяць останнього підвищення окладів.
Коефіцієнт індексації обчислюється на базі щомісячних індексів інфляції. Розрахунок ведеться зростаючим підсумком шляхом перемноження індексів інфляції (поділених на 100), починаючи з місяця, наступного за базовим - до перевищення порогу індексації.
Суд погоджується із доводами Відповідача, наведеними у відзиві, що відповідно до абзацу другого пункту 1-1 Порядку № 1078 індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка.
Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.
Згідно абзацу другого пункту 5 Порядку №1078 обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.
Суд враховує, що підвищення окладів (посадових та за військовим званням) для військовослужбовців, до яких відносився Позивач, мало місце з 01.03.2018 року згідно постанови КМ України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб" №704 від 30.08.2017року в редакції від 24.02.18 року, що набрала чинності з 01.03.2018 року.
Таким чином, базовим місяцем для спірного обчислення є березень 2018 року, а розрахунок - з наступного за базовим.
За офіційними даними Державної служби статистики індекс споживчих цін (індекс інфляції) в березні 2018 року становив 101,1%, у квітні 2018 року - 100,8%, в травні 2018 року - 100,0%, в червні 2018 року - 100,0%, в липні 2018 року - 99,3%, в серпні 2018 року - 100,0%, у вересні 2018 року - 101,9%, в жовтні 2018 року - 101,7%.
Тобто, відповідно до офіційних даних поріг індексації в 103% було перевищено лише в жовтні 2018 року (100,8% х 100,0% х 100,0% х 99,3% х 100,0% х 101,9% х 101,7% та поділити на 100).
Приписами ст.3 Закону №1282-XII прямо зазначено, що індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.
Відповідно до вимог пункту 1-1 Порядку №1078 підвищення грошових доходів громадян у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.
Враховуючи, що офіційне опублікування індексу споживчих цін, який засвідчив перевищення порогу в 103%, мало місце в листопаді 2018 року, у Позивача право на індексацію його грошового забезпечення виникло в грудні 2018 року.
Суд враховує, що ні позивачем до позову, ні відповідачем до відзиву на позов не долучено жодних доказів на підтвердження проведення індексації грошового забезпечення Позивача за період з грудня 2018 року по червень 2022 року та її розміру.
Зазначене дає право суду зробити висновок, що індексація грошового забезпечення Позивача за період з 01 грудня 2018 року по 30 червня 2022 року не проводилася і відповідно не виплачувалася.
Таким чином, право Позивача на індексацію грошового забезпечення позивача за період з 01 грудня 2018 року, а не з 01 березня 2018 року, по 30 червня 2022 року є порушеним та підлягає судовому захисту.
При визначенні судового захисту порушеного права Позивача суд враховує, що в розумінні вимог ст.5 Закону №1282-XII та п.6 Порядку №1078 нарахування та виплата індексації віднесено до повноважень Відповідача, а не суду.
Одночасно суд зазначає про безпідставність доводів Позивача, наведених у позові, щодо наявності підстав для нарахування та виплати Позивачу індексації його грошового забезпечення у фіксованому розмірі (3 968,08 грн.).
Суд зазначає, що поняття "фіксований розмір індексації" не міститься ні в правових нормах Закону №1282-XII ні в правових нормах Порядку №1078.
Правові визначення "фіксована сума індексації" та "фіксована величина суми індексації" містилися лише в додатку 4 до Порядку №1078 у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 13 червня 2012 р. № 526
З грудня 2015 року після внесення змін в Порядок №1078 постановою КМ України від 9 грудня 2015 р. № 1013 терміни "фіксована сума індексації" та "фіксована величина суми індексації" відсутні в цьому Порядку №1078 для проведення індексації.
По цій причині відсутні підстави для врахування судом при вирішенні даного спору висновків Верховного Суду у відповідних справах, зазначених у позові.
Одночасно суд враховує, що приписами статі 2 Закону №1282-XII та пункту 4 Порядку №1078 прямо зазначено, що індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Частина грошових доходів, яка перевищує прожитковий мінімум, встановлений для відповідних соціальних і демографічних груп населення, індексації не підлягає (абзац п'ятий пункту 4 цього ж Порядку №1078).
Одночасно суд погоджується із доводами Позивача та враховує, що у разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян проводиться їх компенсація відповідно до законодавства (абзац сьомий пункту 4 цього ж Порядку №1078).
Таким чином, порушене право позивача підлягає судовому захисту шляхом визнання протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплаті йому індексації грошового забезпечення за період з грудня 2018 року по червень 2022 року, зобов'язання нарахувати та виплатити таку індексації грошового забезпечення та нарахувати та виплатити йому компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати відповідно до Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" з 01 грудня 2018 року по дату виплати заборгованих сум.
З огляду на викладене, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеному рішенні, у зв'язку з чим підстав для його скасування не вбачається.
Інші доводи апеляційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
За змістом частини першої статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційні скарги Військової частини НОМЕР_1 та ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 03 лютого 2025 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий Боровицький О. А.
Судді Курко О. П. Шидловський В.Б.