Справа № 560/13195/24
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Божук Д.А.
Суддя-доповідач - Курко О. П.
05 травня 2025 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Курка О. П.
суддів: Боровицького О. А. Ватаманюка Р.В. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 12 лютого 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправними та зобов'язання вчинити дії,
в серпні 2024 року ОСОБА_1 звернулась до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправними та зобов'язання вчинити дії.
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 12 лютого 2025 року позов задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області № 222650005868 від 16.07.2024 про відмову у призначенні пенсії за віком.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період роботи, згідно довідки №01-21/626 від 14.10.2022 за 1990-1998 роки, та період роботи з 01.10.1997 по 31.12.1998, згідно трудової книжки серії НОМЕР_1 , та призначити і виплатити ОСОБА_1 пенсію за віком з 24.06.2024.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Стягнуто на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області.
Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.
Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, у відповідності до вимог п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 09.07.2024 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області з заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону № 1058-ІV.
Рішенням головного управління Пенсійного фонду України у Київській області №222650005868 від 16.07.2024 позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу.
Вказано, що страховий стаж особи становить 16 років 05 місяців 6 днів.
За доданими документами до страхового стажу не зараховано:
- період роботи згідно довідки №01-21/626 від 14.10.2022 за 1990-1998 роки, оскільки в довідці є примітка, що за зазначений період по батькові заявниці написано неповністю;
- період роботи з 01.10.1997 по 31.12.1998, згідно трудової книжки НОМЕР_1 , оскільки у записі про прийняття не зазначено назву організації, відсутня інформація про реорганізацію. Страховий стаж враховано з 1999 року.
Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на виконання ухвали суду листом від 14.10.2024 повідомило, що у разі зарахування до страхового стажу спірних періодів роботи страховий стаж позивача становитиме 24 роки 2 місяці та 8 днів.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне.
Відповідно до частини першої статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-ІV (далі - Закон №1058-ІV) особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.
Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 63 років мають особи за наявності страхового стажу, зокрема, з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - від 21 до 31 року.
Частиною 1 статті 24 Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом (частина 2 статті 24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування").
Абзацом другим частини четвертої статті 26 Закону №1058-ІV передбачено, що наявність страхового стажу, передбаченого частинами першою - третьою цієї статті, який дає право на призначення пенсії за віком, визначається на дату досягнення особою відповідного віку і не залежить від наявності страхового стажу на дату звернення за призначенням пенсії.
Згідно із статтею 62 Закону №1788-XII основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок №637).
Відповідно до пункту 1 Порядку №637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Системний аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка.
В матеріалах справи міститься довідка про встановлений мінімум та кількість відпрацьованих людиноднів від 14.10.2022 № 01-21/626, видана трудовим архівом Шепетівської міської ради. Довідка видані на підставі фонду №212, книги обліку розрахунків по оплаті праці за 1988-2003 роки. ОР-5538.
Як встановив суд, позивачу відмовлено у зарахуванні трудового стажу:
- періоду роботи згідно довідки №01-21/626 від 14.10.2022 за 1990-1998 роки, оскільки в довідці є примітка, що за зазначений період по батькові заявниці написано неповністю;
- періоду роботи з 01.10.1997 по 31.12.1998, згідно трудової книжки НОМЕР_1 , оскільки у записі про прийняття не зазначено назву організації, відсутня інформація про реорганізацію.
Суд зазначає, що з довідки від 14.10.2022 № 01-21/626 чітко вбачаються періоди роботи позивача в колгоспі "Зоря" у 1988 - 2003 роках в с. Дубіївка Шепетівського району.
В трудовій книжці серії НОМЕР_1 також містяться відомості про те, що позивач 04.10.1988 був прийнятий в члени колгоспу "Зоря".
Крім того, трудова книжка колгоспника серії НОМЕР_1 та архівна довідка від 14.10.2022 № 01-21/626 містять ідентичні відомості про кількість відпрацьованих людиноднів за рік та встановлений мінімум трудоднів або людиноднів (починаючи з 1988 року).
Отже, трудова книжка, а також архівна довідки містять відомості про трудову участь позивача за спірний період.
Суд вважає твердження відповідача щодо незарахування позивачу стажу роботи через наявність неточностей у документах безпідставними, оскільки на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його документах, що підтверджують трудову діяльність.
В свою чергу, неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком.
Правова позиція щодо того, що недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для зазначеної у такій трудовій книжці особи, викладена в постанові Верховного Суду від 06.02.2018 по справі №677/277/17.
Трудовим законодавством України не передбачено обов'язку працівника здійснювати контроль за веденням обліку та заповнення роботодавцем, іншими органами трудової документації, а тому працівник не може нести негативних наслідків порушення порядку заповнення такої.
Отже, твердження відповідача про відсутність підстав для зарахування періодів роботи позивача до страхового стажу у зв'язку з незазначенням у записі про прийняття на роботу назви організації або зазначенням в довідці неповного по батькові позивача, є безпідставними.
Таким чином, на думку колегії суддів апеляційної інстанції, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судове рішення в частині відмови у задоволенні позовних вимог сторонами не оскаржується, тому його правомірність в цій частині судовою колегією не переглядається.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 12 лютого 2025 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий Курко О. П.
Судді Боровицький О. А. Ватаманюк Р.В.