П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
05 травня 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/1459/24
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача - Коваля М.П.,
судді - Осіпова Ю.В.,
судді - Скрипченка В.О.,
розглянувши питання про відмову у відкритті провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2024 року за позовом Головного управління ДПС в Одеській області до Фізичної особи - платника податків ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу у сумі 1419162,85 грн. та за зустрічним позовом Фізичної особи - платника податків ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-
До П'ятого апеляційного адміністративного суду надійшла апеляційна скарга Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2024 року за позовом Головного управління ДПС в Одеській області до Фізичної особи - платника податків ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу у сумі 1419162,85 грн. та за зустрічним позовом Фізичної особи - платника податків ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 26 березня 2025 року апеляційну скаргу залишено без руху та надано апелянту строк для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом направлення на адресу П'ятого апеляційного адміністративного суду: заяви про поновлення строку апеляційного оскарження із зазначенням поважних причин такого поновлення.
07 квітня 2025 року на адресу П'ятого апеляційного адміністративного суду надійшла заява про поновлення строку апеляційного оскарження. В обґрунтування поважності пропуску строку апеляційного оскарження представник апелянта повторно посилається на те, що первинну апеляційну скаргу, подану у межах строків апеляційного оскарження, при цьому податковий орган був звільнений від сплати судового збору за подання апеляційної скарги в частині відмови у задоволенні позову про стягнення податкового боргу, апелянт вказує, що при первинному зверненні з апеляційною скаргою їм було сплачено судовий збір у повному обсязі. З урахуванням викладеного, а також враховуючи практику ЄСПЛ в частині доступу до правосуддя, апелянт вважає вказані обставини поважними та такими, що обумовлюють поновлення строку апеляційного оскарження.
Розглянувши зазначене клопотання, суд дійшов висновку, що зазначені в обґрунтування пропуску апелянтом строку апеляційного оскарження причини не є поважними з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, оскаржуване рішення було ухвалене 17 грудня 2024 року, водночас апеляційна скарга направлена до суду апеляційної інстанції 24 березня 2025 року, тобто апеляційну скаргу подано з пропуском строку, встановленого статтею 295 КАС України.
Згідно з частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до пункту шостого частини п'ятої статті 44 КАС України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
При вирішенні питання про поновлення строку суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв'язку інтервалів часу: з моменту закінчення встановленого КАС України строку апеляційного оскарження до дати звернення з апеляційною скаргою вперше; з моменту повернення вперше поданої апеляційної скарги/відмови у відкритті апеляційного провадження за вперше поданою апеляційною скаргою до дати повторного звернення з апеляційною скаргою і так далі.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з непереборними та об'єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання апеляційної скарги. Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.
Невиконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху не є поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження, оскільки не є такою, що не залежить від волі особи, яка подає апеляційну скаргу, і не надає такій особі права у будь-який необмежений час після сплину строку апеляційного оскарження реалізовувати право на апеляційне оскарження судового рішення.
Щодо посилань апелянта на звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги в частині відмови у задоволенні позову про стягнення податкового боргу суд звертає увагу, що згідно вимог ч. 6 ст. 296 КАС України, якщо апеляційна скарга подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення від сплати судового збору. Водночас, жодних відомостей стосовно звільнення апелянта від сплати судового збору первинна апеляційна скарга не містила.
Слід зауважити, що при вирішенні питання про поновлення строку суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв'язку інтервалів часу: з моменту закінчення встановленого КАС України строку апеляційного оскарження до дати звернення з апеляційною скаргою вперше; з моменту повернення вперше поданої апеляційної скарги/відмови у відкритті апеляційного провадження за вперше поданою апеляційною скаргою до дати повторного звернення з апеляційною скаргою і так далі.
У цьому контексті суд враховує процесуальну поведінку апелянта, а саме той факт, що отримавши ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху, апелянт не повідомив суд про наявність підстав звільнення від сплати судового збору, а з повторною апеляційною скаргою звернувся майже через два місяці після повернення первинної апеляційної скарги, жодним чином не обґрунтувавши причини такої тривалої затримки.
До того ж, суд вважає недоречними посилання апелянта на практику ЄСПЛ, оскільки висновки цього суду направлені на встановлення порушень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) і захист прав людини (у виключних випадках - юридичної особи), а не органів державної влади. Правові висновки ЄСПЛ у порядку аналогії не можуть бути застосовані для захисту прав та інтересів суб'єктів владних повноважень, оскільки законодавство України побудовано, зокрема, на основі конституційного принципу, коли права, свободи людини та їх гарантії визначають спрямованість діяльності держави, а не навпаки. Тобто визначені законодавством права, свободи людини та їх гарантії не можуть бути притаманними органам державної влади, бо головним обов'язком останніх є утвердження і забезпечення прав і свобод людини.
Аналогічних висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05 березня 2020 року (справа № 9901/511/19)
Натомість, колегія суддів звертає увагу апелянта на висновки, викладені у рішенні ЄСПЛ від 20 вересня 2022 року у справі «ЗАВАЛІЙ ТА ІНШІ ПРОТИ УКРАЇНИ» (Заява № 23342/14). Фактичні обставини даної справи зводяться до того, що суб'єктом владних повноважень подавилась апеляційна скарга, яка поверталась судом у зв'язку із несплатою судового збору. В подальшому, поза межами встановленого законодавством строку апеляційного оскарження, суб'єктом владних повноважень повторно подавалась апеляційна скарга разом із клопотанням про поновлення строку, яке задовольнялось судами. За висновками ЄСПЛ, у цій справі суди, порушуючи принцип юридичної визначеності, приймали до розгляду за відсутності достатніх підстав і задовольняли скарги, подані поза межами встановленого законодавством строку для апеляційного оскарження. У зв'язку з цим Європейський суд дійшов висновку, що у цій справі було порушення пункту 1 статті 6 Конвенції.
Таким чином, доводи апелянта не свідчать про наявність поважних причин для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2024 року.
Згідно з ч. 3 ст. 298 КАС України, апеляційна скарга залишається без руху, якщо вона подана після закінчення строків, установлених КАС України, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відповідно до положень ст. 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
За таких обставин, оскільки наведені апелянтом причини пропуску строку на апеляційне оскарження є неповажними, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження.
Керуючись ст.ст. 243, 248, 250, 286, 298, 299, 325, 328, 329 КАС України, -
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2024 року за позовом Головного управління ДПС в Одеській області до Фізичної особи - платника податків ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу у сумі 1419162,85 грн. та за зустрічним позовом Фізичної особи - платника податків ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів до Верховного Суду.
Суддя-доповідач: М.П. Коваль
Суддя: Ю.В. Осіпов
Суддя: В.О. Скрипченко