Справа № 496/1026/22
Провадження № 1-кс/496/602/25
повний текст
09 квітня 2025 року Біляївський районний суд Одеської області в складі:
слідчого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
підозрюваного - ОСОБА_4 , захисника - адвоката ОСОБА_5 в режимі відеоконференції,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Біляївка заяву адвоката ОСОБА_5 про відвід слідчого судді ОСОБА_6 ,-
Адвокат ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_4 звернувся до суду із заявою від 04.04.2025 року про відвід слідчого судді Біляївського районного суду Одеської області ОСОБА_6 в кримінальному провадженні № 12022164250000043 від 21.03.2022 року.
Свої вимоги мотивує тим, що постановою прокурора Біляївської окружної прокуратури про визначення підслідності від 06.02.2025 року, підслідність у вказаному кримінальному провадженні визначено за слідчими другого слідчого відділу (з дислокацією в м. Одесі) територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві.
Згодом, прокурор Біляївської окружної прокуратури Одеської області звернувся до Суворовського районного суду м. Одеси з клопотанням про відсторонення від посади та застосуванням запобіжного заходу у виді домашнього арешту, які були розглянуті належним судом, відповідно до територіальної підслідності та підсудності. Підслідність вказаного кримінального провадження визначена за слідчими другого слідчого відділу (з дислокацією в м. Одесі) територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві, але здійснення досудового розслідування визначено за ОРУП N? 2 ГУНП в Одеській області.
ОСОБА_4 , який працював та працює станом на сьогодні співробітником правоохоронного органу, ще 05.12.2024 року повідомлено про підозру у вчиненні кримінального проступку за ч. 1 ст. 249, та злочинах за ч. 1, ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 366 КК України, слідчим Національної поліції, яка не мала та не має повноважень для здійснення досудового розслідування по кримінальним правопорушенням, які вчинені працівником правоохоронного органу. Це визначено нормами ч 4. ст. 216 КПК України, що досудове розслідування по кримінальним правопорушенням, які вчинені працівником правоохоронного органу, здійснюють слідчі органів державного бюро розслідувань.
Адвокат вважає, що в даному кримінальному провадженні визначено, що досудове розслідування здійснюється слідчим другого слідчого відділу (з дислокацією в м. Одеса) Територіального управління ДБР, розташованого у м. Миколаїв. І навіть у зв'язку з неефективним досудовим розслідування правоохоронними органами ДБР, нормами Кримінального процесуального законодавства не передбачено здійснення досудового розслідування категорія таких справ за слідчими органами національної поліції. Тому, усі клопотання у вказаному кримінальному провадженні повинні бути подані слідчим ДБР та направлені на розгляд слідчого судді Суворівського районного суду міста Одеси за територіальністю органу досудового розслідування.
Незважаючи на порушення правил підсудності слідчий суддя ОСОБА_6 розглянула клопотання про продовження строку досудового розслідування, яке повинно бути розглянутим іншим судом. Крім того, дане клопотання про продовження строку досудового розслідування подано з порушенням строків, а слідчий суддя в порушення ч. 5 ст.294 КПК України розглянула та задовольнила його, чим підтверджує факт неупередженості та надані переваг стороні обвинувачення у даному кримінальному провадженні.
Адвокат ОСОБА_5 в судовому засіданні наполягав на задоволенні заяви, з підстав вказаних у ній.
ОСОБА_4 підтримав представника.
Прокурор в судовому засіданні заперечував проти заяви про відвід слідчого судді
Суддя ОСОБА_6 про дату, час та місце розгляду заяви повідомлена належним чином, однак в судове засідання не з'явилась.
Заслухавши учасників, розглянувши заяву про відвід слідчого судді, та додані до неї документи, суд приходить до висновку, що вона не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Положення ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо права особи на справедливий суд знайшли відображення у ст. 21 КПК України, згідно з якою кожному гарантується право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону.
Так, відповідно до ст. 75 КПК України, слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні:
1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім'ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача;
2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник;
3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім'ї заінтересовані в результатах провадження;
4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості;
5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.
У складі суду, що здійснює судове провадження, не можуть бути особи, які є родичами між собою.
Згідно ч. 3, 4 ст. 80 КПК України заяви про відвід можуть бути заявлені як під час досудового розслідування, так і під час судового провадження. Заяви про відвід під час досудового розслідування подаються одразу після встановлення підстав для такого відводу. Заяви про відвід під час судового провадження подаються до початку судового розгляду. Подання заяви про відвід після початку судового розгляду допускається лише у випадках, якщо підстава для відводу стала відома після початку судового розгляду.
Відмовляючи у задоволенні заяви, суд керується ч. 5 ст. 80 КПК України, а саме відвід перш за все повинен бути вмотивованим.
З поданої заяви про відвід вбачається, що відвід заявлений з мотивів того, що слідчий суддя ОСОБА_6 розглянула клопотання про продовження строку досудового розслідування, незважаючи на те, що вказане клопотання повинно подаватися правоохоронними органами ДБР за місцем їх знаходження, а саме до Суворівського районного суду міста Одеси. ), а отже наявні обставини, які викликають сумнів у неупередженості слідчого судді.
Вислухавши доводи адвоката, ознайомившись із змістом заяви та доказами доданими до неї, суд вважає, що будь-яких об'єктивних доказів наявності саме упередженості судді, тобто наявності з боку судді умисних або необережних дій чи висловлювань, які б свідчили про пряму чи опосередковану особисту зацікавленість у вирішенні справи або іншим чином давали б підстави сумніватися в її неупередженості - заявником не наведено.
Згідно п. п. 49, 50 рішення ЄСПЛ у справі «Білуха проти України», відповідно до усталеної практики Суду наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (див., серед іншого (inter alia), рішення у справі "Фей проти Австрії" (Fey v. Austria) від 24 лютого 1993 року, пп. 27, 28 and 30; рішення у справі "Ветштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland), N 33958/96, п. 42, ЄСПЛ 2000-XII). У кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду (див. рішення у справі "Пуллар проти Сполученого Королівства" (Pullar v. United Kingdom), від 10 червня 1996 року, п. 38).
Стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного (див. вищевказане рішення у справі «Ветштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), пункт 43).
Відповідно до пункту 67 рішення ЄСПЛ у справі «Мироненко та Мартиненко проти України» особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного.
Згідно з ч. 1 ст. 6 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права.
Відповідно до пунктів 2 та 3 Монреальської універсальної декларації про незалежність правосуддя, прийнятої на Першій світовій конференції по незалежності правосуддя 1983 року, судді, як особи, є вільними та зобов'язані приймати безсторонні рішення згідно з власною оцінкою фактів і знанням права, без будь-яких обмежень, впливів, спонук, примусів, загроз або втручання, прямих або непрямих, з будь-якого боку і з будь-яких причин. У процесі прийняття рішень, судді є незалежними від своїх колег по суду та вищих посадових осіб. Жодна ієрархічна структура суддівства і жодна різниця у ранзі чи класі суддів ніяким чином не можуть ставати на перешкоді праву судді на вільне винесення вироку.
Пункт 8 цієї декларації зобов'язує суддів завжди діяти таким чином, щоб зберігати гідність своєї посаді і безсторонність та незалежність судової системи.
Пункт 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів від 19 травня 2006 року, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН 27 липня 2006 року № 2006/23, зобов'язує суддю заявити самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об'єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.
Враховуючи викладене, суд не вбачає підстав для задоволення заяви про відвід слідчого судді ОСОБА_6 , оскільки жодної із наведених у статті 75 КПК України, підстав для відводу слідчого судді не встановлено. А інші доводи наведені заявником не знайшли свого підтвердження при розгляді заяви.
Ураховуючи, що від штатної кількості - 11 суддів, зараз здійснюють правосуддя тільки 6, відсутності у складі суду секретаря судового засідання, показники навантаження перевищують нормативні у 5 разів, передачу справ інших суддів, що створило додаткове навантаження, суд першої інстанції був позбавлений можливості виготовити рішення у строки, передбачені національним законом.
Керуючись ст.ст. 75,76, 80, 81, 82, 376 КПК України,-
Відмовити у задоволенні заяви адвоката ОСОБА_5 , який діє в інтересах ОСОБА_4 , від 04 квітня 2025 року про відвід слідчого судді Біляївського районного суду Одеської області ОСОБА_6 від участі у кримінальному провадження № 12022164250000043 від 21.03.2022 року.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали виготовлено та проголошено 11.04.2025 року о 12:00 годинні в приміщенні Біляївського районного суду Одеської області в кабінеті № 13.
Слідчий суддя ОСОБА_1