Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
05 травня 2025 р. № 520/4763/25
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дмитра Волошина, розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 прикордонний загін) Державної прикордонної служби України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії
ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:
- визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 прикордонний загін) Державної прикордонної служби України щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 06.01.2025 року включно відповідно до приписів абзаців 3, 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 прикордонний загін) Державної прикордонної служби України нарахувати та виплатити мені щомісячну фіксовану індексацію грошового забезпечення в сумі 289 973, 73 грн. за період з 01.03.2018 року по 06.01.2025 року включно відповідно до приписів абзаців 3, 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем протиправно не виплачено йому в повному розмірі індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 06.01.2025 включно відповідно до приписів абзаців 3, 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078. За доводами позивача, він має право на нарахування та виплату йому за зазначений період індексації-різниці грошового забезпечення в розмірі 4 463 гривні 15 копійок у місяць у загальній сумі 289 973, 73 коп. Позивач вважає свої права порушеними, тому звернувся до суду з даним позовом.
Ухвалою судді від 07.03.2025 відкрито спрощене провадження в порядку, передбаченому статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України, та запропоновано відповідачу надати відзив на позов. Запропоновано позивачу подати до суду відповідь на відзив, а відповідачу - заперечення протягом п'яти календарних днів з моменту отримання відповідних документів.
Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження надіслана сторонам по справі до електронного кабінету через систему "Електронний суд", що підтверджується довідками про доставку до електронного кабінету ЄСІТС.
Відповідач правом надати відзив на позов не скористався, у встановлений судом строк документи до суду не надходили.
Згідно з ч. 6 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Згідно ч. 5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні докази, судом встановлено наступне.
Позивач проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 прикордонного загону) Державної прикордонної служби з 24.10.2017 по 06.01.2025, що підтверджується матеріалами справи.
У позовній заяві позивач зазначив, що за час проходження служби йому виплачувалася індексація не в повному розмірі, зокрема, за період з 01.03.2018 по 06.01.2025 йому не була виплачена індексація-різниця у фіксованій сумі відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078.
Разом з тим, позивач у позовній заяві наполягає на тому, що за спірний період (з 01.03.2018 по 06.01.2025) відповідач виплачував йому тільки індексацію грошового забезпечення, яка склалася внаслідок перевищення порогу індексації в розмірі 103 %, проте, в силу абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, відповідач повинен був з 01.03.2018 по 06.01.2025 виплачувати позивачу фіксовану індексацію грошового забезпечення в розмірі - 4 463,15 грн щомісяця, як різницю між сумою індексації і розміром підвищення доходу, що за розрахунком позивача становить загальний розмір - 289 973, 73 грн, однак відповідач цього не зробив.
Позивач звертався до відповідача з заявою, зокрема, про виплату йому індексації-різниці, виходячи з щомісячного розміру - 4 463,15 грн.
Відповідач листом від 03.02.2025 № 10/1642-25-Вих. повідомив позивача, що відсутні правові підстави для нарахування позивачу індексації-різниці.
Так, позивач заявив позовні вимоги, зокрема, про визнання протиправними дії військової частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 прикордонного загону) Державної прикордонної служби України щодо невиплати йому в повному розмірі індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 06.01.2025 включно, та зобов'язання військової частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 прикордонного загону) Державної прикордонної служби України нарахувати та виплатити на йому фіксовану індексацію грошового забезпечення в сумі 289 973 гривні 73 копійок за період з 01.03.2018 по 06.01.2025 включно відповідно до норм абзаців 3, 4, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078.
При наданні оцінки правомірності діям відповідача, що полягають в нездійсненні виплати позивачу індексації-різниці грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 06.01.2025, суд виходить з таких законодавчих норм.
Відповідно до п. 6 Порядку №1078, виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких провадяться відповідні грошові виплати населенню, а саме підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету. У разі коли грошовий дохід формується з різних джерел і цим Порядком не встановлено черговість його індексації, сума додаткового доходу від індексації виплачується за рахунок кожного джерела пропорційно його частині у загальному доході.
Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на відповідний рік (вказана норма застосовується з 01 грудня 2015 року).
Постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2018 року № 141 внесено зміни у вищевказаний пункт та викладено його в такій редакції: «виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких проводяться відповідні грошові виплати населенню, а саме: підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету. У разі коли грошовий дохід формується з різних джерел і цим Порядком не встановлено черговості його індексації, сума додаткового доходу від індексації виплачується за рахунок кожного джерела пропорційно його частині у загальному доході. Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на відповідний рік».
Таким чином, індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці та є обов'язковою для всіх юридичних осіб-роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.
При цьому, суд враховує, що статтею 18 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» визначено, що законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії, зокрема, щодо індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.
Тобто, індексація грошового забезпечення є однією з основних державних гарантій щодо оплати праці. За вимогами вказаних вище нормативно-правових актів, проведення індексації у зв'язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією), є обов'язковою для всіх юридичних осіб-роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Кечко проти України» від 08 листопада 2005 року зазначено, що держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах доки відповідні положення є чинними (п.23 рішення).
У зв'язку з цим, Європейський суд з прав людини не прийняв аргумент Уряду України щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.
Отже, реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних, чинних на час виникнення спірних правовідносин, нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.
Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду від 12 грудня 2018 року у справі № 825/874/17.
Так, як вбачається з особистих карток грошового забезпечення у 2018 році, позивач отримав індексацію тільки в грудні 2018; в 2019 - в січні, листопаді, грудні; в 2020 - з січня по липень та в грудні; в 2024 - з серпня по грудень.
Проте позивач фактично не погоджується з порядком нарахування такої індексації, зазначаючи, що за весь спірний період (з 01.03.2018 по 06.01.2025) йому не була нарахована та виплачена індексація-різниця у фіксованому розмірі, в інші періоди позивачу не нараховувалася індексація.
Суд зазначає, що за визначенням, наведеним у постанові Верховного Суду від 15.06.2023 у справі №120/6277/22, Порядок № 1078 передбачає можливість виплати двох видів індексації грошового доходу, умовно кажучи, поточної та індексації-різниці. Суми цих індексацій можуть нараховуватися і одночасно, і окремо одна від одної.
У разі виникнення спору щодо індексації грошових доходів, коло обставин, які є істотними для справи; факти, що підлягають встановленню; характер спірних правовідносин; матеріальний закон, який їх регулює, - залежать від виду індексації, з приводу якої існує спір.
Щодо поточної індексації, то право працівника на її отримання виникає у випадку, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який з 01.01.2016 встановлений у розмірі 103 відсотка (абзац 2 пункту 1-1, абзац 6 пункту 5 Порядку № 1078).
Водночас, позивач у межах даної справи оскаржує бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати йому фіксованої індексації за період з 01.03.2018 по 06.01.2025.
Суд зазначає, що Закон № 1282-XII і Порядок № 1078 такого поняття, як фіксована індексація, не містять.
Цей термін фігурував у Додатку 4 до Порядку № 1078 у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 13.06.2012 № 526, де були наведені приклади обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації.
Проте, постановою Уряду від 09.12.2015 № 1013 цей Додаток викладено у новій редакції і з 01.12.2015 у цьому Додатку, як і в цілому Порядку № 1078, поняття фіксованої суми індексації не згадується.
З 01.12.2015 в абзацах 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078 по суті йде мова про поняття індексації-різниці, право на яку виникає тільки тоді, коли у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) розмір доходу менший суми можливої індексації, визначеної в цьому місяці.
Абзаци 3, 4 пункту 5 Порядку № 1078 у редакціях, які застосовувались з 01.12.2015 передбачали обставини, за наявності яких у місяці підвищення доходу індексація (не) нараховується, а саме: сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу (абзац 3); сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац 4).
Абзаци 3, 4 пункту 5 Порядку № 1078 у редакціях, які застосовувались з 15.03.2018 передбачали обставини, за наявності яких у місяці підвищення доходу індексація (не) нараховується, а саме: сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац 3); сума індексації у місяці підвищення грошових доходів нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу (абзац 4).
Згідно з абзацом 6 пункту 5 Порядку № 1078 до чергового підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, крім щомісячних страхових виплат потерпілим на виробництві (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим) та членам їх сімей, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку.
Отже, якщо у місяці підвищення тарифних ставок (окладів, посадових окладів, грошового доходу) сума цієї індексації нараховується, то абзац 6 пункту 5 Порядку № 1078 додатково указує, що ця сума індексації-різниці виплачується до чергового підвищення тарифних ставок (окладів, посадових окладів) і до неї надалі додається поточна індексація, яка складається, коли величина індексу споживчих цін перевищує поріг індексації у розмірі 103 відсотки.
Системний аналіз пункту 1, абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку № 1078 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) дає підстави зробити висновок, що нарахування й виплата суми індексації-різниці мають щомісячний фіксований характер, гарантуються законом і є обов'язковими для підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності і господарювання, а також для фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників.
Враховуючи те, що індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці, та з огляду на правила й умови нарахування суми індексації-різниці, які встановлені абзацами 3, 4, 6 пункту 5 Порядку № 1078, суд дійшов висновку, що повноваження Військової частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 прикордонного загону) Державної прикордонної служби України щодо виплати цієї суми індексації не є дискреційними.
Зазначена позиція викладена у Постанові Верховного Суду від 15.06.2023 у справі №120/6277/22.
Беручи до уваги, що 01.03.2018 набрала чинності Постанова № 704, якою були встановлені нові розміри окладів військовослужбовців, та з огляду на правила пунктів 5, 10-2 Порядку № 1078, березень 2018 року став місяцем підвищення доходу позивача, за яким слід здійснювати обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації грошового забезпечення.
Системний і цільовий способи тлумачення абзаців 3, 4 Порядку № 1078, зроблені у постанові Верховного Суду від 15.06.2023 у справі № 120/6277/22, дають суду підстави зробити висновок, що у зв'язку з підвищенням у березні 2018 року доходу позивача, Військовій частині НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 прикордонного загону) Державної прикордонної служби України належало вирішити питання, чи має позивач право на отримання суми індексації-різниці, а якщо так, то в якому розмірі.
Указані висновки відповідають правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постановах від 23.03.2023 у справі № 400/3826/21, від 29.03.2023 у справі № 380/5493/21, від 06.04.2023 у справі №420/11424/21, від 20.04.2023 у справі № 320/8554/21, від 11.05.2023 у справі №260/6386/21 із подібними правовідносинами, яка в силу приписів частини 5 статті 242 КАС України підлягає врахуванню судом під час розгляду даної справи.
Так, з позовних вимог слідує, що позивач наполягає на тому, що має право на отримання індексації-різниці за період з 01.03.2018 по 06.01.2025 і що це право відповідачем було проігноровано.
Отже, вказані обставини є спірними в даній справі.
У цьому контексті суд зауважує, що з огляду на правові позиції Верховного Суду позивач (військовослужбовець) має право на отримання суми індексації-різниці за умови, якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року.
Якщо ця умова наявна, то розмір належної індексації-різниці визначається як різниця між сумою можливої індексації і розміром підвищення доходу.
Для вирішення питання наявності чи відсутності у позивача права на отримання індексації-різниці за період з 01.03.2018 по 06.01.2025, розрахованої з застосуванням абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078, враховуючи висновки суду касаційної інстанції у вищевказаних постановах, необхідно встановити наступні обставини: розмір підвищення доходу позивача в березні 2018 року (А); суму можливої індексації грошового забезпечення позивача в березні 2018 року (Б); чи перевищує розмір підвищення доходу (А) суму можливої індексації (Б).
Розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) визначається, як різниця між сумою грошового забезпечення в березні 2018 року та сумою грошового забезпечення в лютому 2018 року.
В обидві ці суми враховуються складові грошового забезпечення, які не мають разового характеру (речення 2 абзацу 5 пункт 5 Порядку № 1078).
Сума можливої індексації грошового забезпечення в березні 2018 року (Б) визначається як результат множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, актуального для березня 2018 року, на величину приросту індексу споживчих цін у березні 2018 року, поділений на 100 відсотків (абзац 5 пункту 4 Порядку № 1078).
Якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року (Б), то це є підставою для нарахування й виплати позивачу індексації-різниці до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) або до дати звільнення зі служби.
Як уже було зазначено, у такому випадку відповідно до абзацу 4 пункту 5 Порядку № 1078 сума індексації-різниці в березні 2018 року розраховується як різниця між сумою можливої індексації (Б) і розміром підвищення доходу (А).
За визначенням, наведеним у пункті 2 Порядку № 704, грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Судом встановлено, що відповідно до наявної в матеріалах справи інформаційної довідки про отримані позивачем види грошового забезпечення вбачається, що в лютому 2018 року позивачу нараховано грошове забезпечення в розмірі 7 271,42 грн, а в березні 2018 року нараховано грошове забезпечення в розмірі 15 196,80 грн.
При цьому, суд зауважує, що, з урахуванням приписів абз 5. п. 5 Порядку 1078, зміна тих видів грошового забезпечення, які за своєю природою не є сталою величиною, не впливає на обрахунок розміру індексації грошового забезпечення позивача.
Як вбачається з особистої картки грошового забезпечення позивача за 2018 рік, то в березні 2018 було нараховано позивачу, окрім іншого, допомогу на оздоровлення та матеріальну допомогу для вирішення соціально - побутових питань. Зазначені виплати не є постійними видами грошового забезпечення, тому при обрахунку індексації грошового забезпечення суд не враховує такі виплати.
Отже, в березні 2018 року позивачу нараховано грошове забезпечення в розмірі 7318,69 грн (без урахування допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально - побутових питань)
Порівнюючи грошове забезпечення позивача за лютий 2018 року та березень 2018 року та враховуючи положення абзацу 5 пункту 5 Порядку № 1078, можна дійти висновку, що грошове забезпечення позивача в березні 2018 року підвищилося на 47,27 грн (7 318,69 грн - 7 271,42 грн).
Визначаючи суму можливої індексації грошового забезпечення в березні 2018 року (Б) необхідно встановити величину приросту індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення в березні 2018 року, яка з урахуванням положень Порядку № 1078 та додатків до нього, а також даних з офіційного сайту Держстату України про індекс інфляції у 2008-2018 роках (за посиланням https://ukrstat.gov.ua/operativ/operativ2006/ct/cn_rik/isc/isc_u/isc_m_u.htm) розраховується наступним шляхом: лютий 2008 року - 102,7 % (індекс споживчих цін до попереднього місяця згідно даних Держстата) = 1,027; березень 2008 року - 103,8 % = 1,038; квітень 2008 року - 103,1 % - 1,031; травень 2008 року - 101,3 % = 1,013; вересень 2008 року - 101,3 % = 1,013 (розраховано за наростаючим підсумком - 100,8 % (червень 2008) х 99,5 % (липень 2008) х 99,9 % (серпень 2008) х 101,1 % (вересень 2008)); жовтень 2008 року - 101,7 % = 1,017; листопад 2008 року - 101,5 % = 1,015; грудень 2008 року - 102,1 % = 1,021; січень 2009 року - 102,9 % = 1,029; лютий 2009 року - 101,5 % = 1,015; березень 2009 року - 101,4 % = 1,014; травень 2009 року - 101,4 % = 1,014 (розраховано за наростаючим підсумком 100,9 % (квітень 2009) х 100,5 % (травень 2009); червень 2009 року - 101,1 % = 1,011; жовтень 2009 року - 101,4 % = 1,014 (розраховано за наростаючим підсумком - 99,9 % (липень 2009) х 99,8 % (серпень 2009) х 100,8 (вересень 2009) х 100,9 % (жовтень 2009); листопад 2009 року - 101,1 % = 1,011;
січень 2010 - 102,7 % = 1,027 (розраховано за наростаючим підсумком = 100,9 % (грудень 2009) х 101,8 % (січень 2010); лютий 2010 року - 101,9 % = 1,019; вересень 2010 - 103,5 % = 1,035 (розраховано за наростаючим підсумком - 100,9 % (березень 2010) х 99,7 % (квітень 2010) х 99,4 % (травень 2010) х 99,6 % (червень 2010) х 99,8 % (липень 2010) х 101,2 % (серпень 2010) х 102,9 % (вересень 2010); грудень 2010 року - 101,6 % = 1,016 (100,5 % (жовтень 2010) х 100,3 % (листопад 2010) х 100,8 % (грудень 2010); березень 2011 року - 103,3 %= 1,033 (101,0 % (січень 2011) х 100,9 % (лютий 2011) х 101,4 % (березень 2011); квітень 2011 року - 101,3 % = 1,013; червень 2011 року - 101,2 % = 1,012 (100,8 % (травень 2011) х 100,4 % (червень 2011); березень 2014 року - 101,98 % = 1,020 (98,7 % (липень 2011) х 99,6 % (серпень 2011) х 100,1 % (вересень 2011) х 100,0 % (жовтень 2011) х 100,1 % (листопад 2011) х 100,2 % (грудень 2011) х 100,2 % (січень 2012) х 100,2 % (лютий 2012) х 100,3 % (березень 2012) х 100,0 % (квітень 2012) х 99,7 % (травень 2012) х 99,7 % (червень 2012) х 99,8 % (липень 2012) х 99,7 % (серпень 2012) х 100,1 % (вересень 2012) х 100,0 % (жовтень 2012) х 99,9 % (листопад 2012) х 100,2 % (грудень 2012) х 100,2 % (січень 2013) х 99,9 % (лютий 2013) х 100,0 % (березень 2013) х 100,0 % (квітень 2013) х 100,1 % (травень 2013) х 100,0 % (червень 2013) х 99,9 % (липень 2013) х 99,3 % (серпень 2013) х 100,0 % (вересень 2013) х 100,4 % (жовтень 2013) х 100,2 % (листопад 2013) х 100,5 % (грудень 2013) х 100,2 % (січень 2014) х 100,6 % (лютий 2014) х 102,2 % (березень 2014); квітень 2014 року - 103,3 % = 1,033; травень 2014 року - 103,8 = 1,038; липень 2014 року - 101,4 % = 1,014 (101,0 % (червень 2014) х 100,4 % (липень 2014); вересень 2014 року - 103,72 %= 1,037 (100,8 % (серпень 2014) х 102,9 % (вересень 2014); жовтень 2014 року 102,4 % = 1,024; листопад 2014 року - 101,9 % = 1,019; грудень 2014 року - 103,0 % = 1,030;
січень 2015 року - 103,1 % = 1,031; лютий 2015 року - 105,3 %= 1,053; березень 2015 року - 110,8 % = 1,108; квітень 2015 року - 1,14 % = 1,140; травень 2015 року - 102,2 % = 1,022; листопад 2015 року - 101,55 % = 1,016 (100,4 % (червень 2015) х 99,0 % (липень 2015) х 99,2 % (серпень 201.5) х 102,3 % (вересень 2015) х 98,7 % (жовтень 2015) х 102,0 % (листопад 2015); квітень 2016 - 105,79 % = 1,058 (100,7 % (грудень 2015) х 100,9 % (січень 2016) х 99,6 (лютий 201.6) х 101,0 % (березень 201,6) х 103,5 (квітень 2016); жовтень 2016 року - 104,0 % = 1,040 (100,1 % (травень 2016) х 99,8 % (червень 2016) х 99,9 % (липень 2016) х 99,7 % (серпень 2016) х 101,8 % (вересень 2016) х 102,8 % (жовтень 2016); січень 2017 року - 103,85 % = 1,038 (101,8 % (листопад 2016) х 100,9 % (грудень 2016) х 101,1 % (січень 2017); квітень 2017 року - 103,74 % = 1,037 (101,0 % (лютий 201.7) х 101,8 % (березень 2017) х 100,9 % (квітень 2017); липень 2017 року - 103,13 % = 1,031 (101,3 % (травень 2017) х 101,6 % (червень 2017) х 100,2 % (липень 2017) - 1,031; жовтень 2017 року - 103,12 % = 99,9 % (серпень 2017) х 102,0 % (вересень 2017) х 101,2 % (жовтень 2017); січень 2018 року - 103,44 % = 1,034 (100,9 % (листопад 2017) х 101,0 % (грудень 2017) х 101,5 % (січень 2018).
Шляхом множення вищевказаних показників (1,027 х 1,038 х 1,031 х 1,013 х 1,013 х 1,017 х 1,015 х 1,021 х 1,029 х 1,015 х1,014 х 1,014 х 1,011 х 1,014 х 1,011 х 1,027 х 1,019 х 1,035 х 1,016 х 1,033 х 1,013 х 1,012 х 1,020 х 1,033 х 1,038 х 1,014 х 1,037 х 1,024 х 1,019 х 1,030 х 1,031 х 1,053 х 1,108 х 1,140 х 1,022 х 1,016 х 1,058 х 1,040 х 1,038 х 1,037 х 1,031 х 1,031 х 1,034 = 3,533) отримуємо наростаючий індекс споживчих цін - 353,3 %.
Керуючись формулою розрахунку величини приросту індексу споживчих цін, наведеною у додатку 1 до Порядку № 1078, розраховуємо величину приросту індексу споживчих цін з січня 2008 року по березень 2018 року: 353,3 % (наростаючий індекс споживчих цін) - 100 % = 253,3 %.
Відповідно до статті 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2018 рік» у 2018 році прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 1 січня 2018 року - 1762 гривні, з 1 липня - 1841 гривня, з 1 грудня - 1921 гривня.
Отже, у березні 2018 року прожитковий мінімум складав 1762,00 грн.
Відповідно до абзацу 5 пункту 4 Порядку № 1078 сума індексації за березень 2018 року розраховується як: прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01 березня 2018 року помножити на величину приросту індексу споживчих цін та поділити на 100.
Керуючись вищенаведеними положеннями отримуємо суму можливої індексації у березні 2018 року: 1762,00 грн * 253,30%/ 100 = 4 463,15 грн.
Оскільки у березні 2018 року сума на яку збільшилось грошове забезпечення позивача у березні 2018 року (47,27 грн) порівняно з лютим 2018 року є меншою ніж 4 463,15 грн, суд дійшов висновку, що позивач має право на отримання індексації - різниці.
При цьому, сума індексації-різниці, що належить до виплати позивачу, складає 4 415,88 грн щомісячно (4 463,15 грн - 47,27 грн).
Визначаючи період, за який позивачу має бути нарахована та виплачена індексація різниця, виходячи з розрахованої суми, суд зазначає наступне.
Постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», яка набрала чинності 01.03.2018 року, затверджено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 1; схему тарифних коефіцієнтів за військовим (спеціальним) званням військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу, згідно із додатком 14.
Пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України №704 (в редакції, чинній до 24 лютого 2018 року) було встановлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1,12,13,14.
Проте, пунктом 6 постанови Кабінету Міністрів України №103 (яка набрала чинності 24.02.2018) до постанови Кабінету Міністрів України №704 внесені зміни, внаслідок яких пункт 4 постанови Кабінету Міністрів України №704 викладено у новій редакції: «установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1,12, 13 і 14».
Отже, згідно з постановою Кабінету Міністрів України №704 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України №103), розрахунковою величиною для визначення розмірів посадових окладів та окладів за військовим званням, як складових грошового забезпечення військовослужбовців, що проходять військову службу, є стала величина - розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначений законом на 01.01.2018, а мінімальна заробітна плата (чи її частина) для розрахунків розмірів цих окладів не застосовується.
Натомість, постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі №826/6453/18, визнано протиправним і скасовано пункт 6 Постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», саме з цієї дати, фактично відновлено дію пункту 4 постанови №704 у первісній редакції.
Згідно із частиною 2 статті 265 КАС України нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.
Таким чином, з 29.01.2020 (дати набрання законної сили постановою суду апеляційної інстанції від 29.01.2020) пункт 4 постанови №704 у редакції постанови №103, втратив чинність.
Разом з тим, пунктом 3 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 06.12.2016 №1774 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», який набрав чинності 01.01.2017, встановлено, що після набрання чинності цим Законом мінімальна заробітна плата, не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат.
Отже, після набрання законної сили судовим рішенням у справі №826/6453/18, зміст пункту 4 Постанови №704 щодо визначення розміру окладів військовослужбовців з урахуванням 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, суперечить приписам пункту 3 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1774, а тому цей пункт у зазначеній частині не може бути застосований при обчисленні грошового забезпечення військовослужбовців.
У той же час, з урахуванням наведеного, пункт 4 постанови №704 з 29.01.2020 необхідно застосовувати в такій редакції: «розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1,12,13,14».
Після скасування судом пункту 6 Постанови №103 та відновлення дії первісної редакції пункту 4 Постанови №704, зміни до абзацу 1 зазначеного пункту не вносились.
Таким чином, після набрання законної сили постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020, з урахуванням приписів пункту 3 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1774, у випадку підвищення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оклади військовослужбовців повинні перераховуватись станом на 01 січня кожного календарного року.
Так, суд зазначає, що з 29.01.2020 збільшився прожитковий мінімум та відповідно, підвищилося грошове забезпечення, тому суд не вбачає підстав для застосування при обрахунку індексації позивача за період з 01.01.2020 по 06.01.2025 показника можливого розміру індексації - 4 463,15 грн та розрахованого в межах судового розгляду даної справи фіксованого розміру індексації позивача - 4 415,88 грн.
Суд звертає увагу, що відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У силу правового висновку постанови Верховного Суду від 25.06.2020 по справі №520/2261/19 визначений статтею 77 КАС України обов'язок відповідача - суб'єкта владних повноважень, довести правомірність рішення, дії чи бездіяльності не виключає визначеного частиною першою цієї ж статті обов'язку позивача довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.
Жодних обґрунтованих доводів щодо необхідності застосування розрахованої позивачем суми фіксованої індексації в спірний період, що розглядається в даній справі (з 01.01.2020 по 06.01.2025) позивачем не наведено.
При цьому, судом встановлено, що позивач обізнаний про підвищення його грошового забезпечення з 01 січня 2020 року, оскільки, як встановлено судом з програми "Діловодство спеціалізованого суду", позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з окремим позовом (справа № 520/4761/25), в якому просив суд, зокрема, зобов'язати військову частину НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 прикордонний загін) Державної прикордонної служби України провести йому перерахунок грошового забезпечення та здійснити доплату за період з 29.01.2020 по 06.01.2025 включно належні, з урахуванням проведених раніше виплат, суми грошового забезпечення, обчислені із розмірів посадового окладу на місяць та окладу за військовим званням на місяць, визначених з урахуванням пункту 1 Примітки Додатку 1 та Примітки Додатку 14 до Постанови №704 шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, а саме встановленого законом на 1 січня календарного року на: 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022, 01.01.2023, 01.01.2024, 01.01.2025 на відповідні тарифні коефіцієнти, з урахуванням проведених раніше виплат, суми грошового забезпечення, обчисленого із розмірів посадового окладу на місяць та окладу за військовим званням на місяць, визначених з урахуванням пункту 1 Примітки Додатку 1 та Примітки Додатку 14 до Постанови № 704 шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року) на відповідні тарифні коефіцієнти та з урахуванням раніше виплачених сум. У зазначеній справі судом рішення не прийнято.
Тобто грошове забезпечення позивача на даний час не є перерахованим, що виключає можливість розрахунку індексації.
Отже, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині виплати позивачу індексації-різниці за період з 01.01.2020 по 06.01.2025, виходячи з фіксованого розміру індексації, розрахованого судом у даній справі - 4 415,88 грн, є необґрунтованими та підлягають залишенню без задоволення.
Разом з тим, суд погоджується з доводами позивача про те, що позивач має право на нарахування йому індексації-різниці, зокрема, за період з 01.03.2018 по 31.12.2019 включно.
Провівши відповідний розрахунок, суд приходить до висновку, що розмір невиплаченої позивачу індексації за період з 01.03.2018 по 31.12.2019 становить: 97 149,36 грн (4 415,88 грн х 22 місяці).
Сформовані судом висновки та здійснені розрахунки, виходячи з вищезазначених постанов Верховного Суду, підтверджують наявність підстав для нарахування та виплати позивачу індексації-різниці за період з 01.03.2018 по 31.12.2019 в загальній сумі 97 149,36 грн, з урахуванням раніше виплачених сум.
Саме в такий спосіб, на думку суду, підлягають захисту права позивача.
Аналогічна позиція щодо способу захисту порушеного права позивача викладена в постанові Верховного Суду від 28.08.2023 у справі № 420/17338/22.
Отже, з метою ефективного захисту прав позивача, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню шляхом визнання протиправною бездіяльності Військової частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 прикордонного загону) Державної прикордонної служби України щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 31.12.2019 включно з застосуванням щомісячної фіксованої індексації 4 415,88 грн відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, та зобов'язання Військової частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 прикордонного загону) Державної прикордонної служби України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 щомісячну фіксовану індексацію грошового забезпечення, виходячи з її розміру 4415,88 грн, за період з 01.03.2018 по 31.12.2019 включно в загальній сумі 97 149,36 грн відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078.
Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295, 296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 прикордонний загін) Державної прикордонної служби України (ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 прикордонного загону) Державної прикордонної служби України щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 31.12.2019 включно з застосуванням щомісячної фіксованої індексації 4 415,88 грн відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 прикордонного загону) Державної прикордонної служби України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 щомісячну фіксовану індексацію грошового забезпечення, виходячи з її розміру 4 415,88 грн, за період з 01.03.2018 по 31.12.2019 включно в загальній сумі 97 149,36 грн (дев'яносто сім тисяч сто сорок дев'ять гривень 36 копійок) відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, з урахуванням раніше виплачених сум.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Дмитро ВОЛОШИН