про залишення позовної заяви без руху після відкриття
05 травня 2025 року м. ДніпроСправа № 640/13540/22
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Петросян К.Є., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,
До Окружного адміністративного суду міста Києва 22.08.2022 надійшов позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, відповідно до якого позивач просить суд:
визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо обмеження нарахувань та невиплати ОСОБА_1 з 01.04.2019 пенсії у розмірі 20667,08 гривень, встановленої на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 05.11.2020 № ВЗС/5619, виданої станом на 05.03.2019, та невиплати недоотриманої пенсії;
визнати, що з вини саме Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві ОСОБА_1 не отримує пенсію з 01.04.2019 у встановленому розмірі 20667,08 гривень;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві провести нарахування та виплатити ОСОБА_1 пенсію у встановленому розмірі 20667,08 гривень з 01.04.2019, а також здійснити виплату різниці між встановленим розміром пенсії та фактично виплаченим розміром пенсії (недоотриманої пенсії), починаючи з 01.04.2019 по день завершення перерахунку з врахуванням компенсації втрати частини доходу відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати»;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві провести нарахування на підставі встановленого у сумі 20667,08 гривень розміру пенсії та виплатити ОСОБА_1 одночасно частину суми недоотриманої пенсії, за 9 місяців 2019 року, з одночасною виплатою компенсації цієї частини недоотриманої суми, нарахованої відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати». Решту недоотриманої пенсії виплачувати щомісяця рівними частинами, з нарахуванням та виплатою компенсації втрати частини доходів у визначеному законодавством порядку, починаючи із місяця, наступного за місяцем набрання чинності рішенням суду;
встановити судовий контроль за виконанням рішення суду шляхом зобов'язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення у встановлений судом строк.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.08.2022 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 05.05.2025 зазначену справу прийнято до розгляду.
Під час прийняття справи до провадження, суддя дійшов висновку, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), у зв'язку з чим вона має бути залишена без руху після відкриття провадження у справі з таких підстав.
Відповідно до пунктів 3, 4, 5, 11 частини п'ятої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначається:
- ціна позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, - якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб'єкта владних повноважень;
- зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів;
- виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу, який має формулюватися максимально чітко і зрозуміло, а тому особа, звертаючись до суду із позовною заявою, повинна чітко зазначити рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, що порушили її право, та вказати спосіб захисту свого порушеного права.
Обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги - це конкретні юридичні факти, з настанням яких суб'єкти публічного права вступають між собою у спірні правовідносини.
В силу частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень (частина друга статті 5 КАС України).
Як вбачається з поданого позову, заявлені вимоги не відповідають положенням статті 5 КАС України, а саме звертаючись до суду про визнання протиправними дій щодо обмеження пенсії позивача максимальним розміром та зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії без обмеження її максимальним розміром, позивач одночасно просить суд визнати, що з вини саме Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві ОСОБА_1 не отримує пенсію з 01.04.2019 у встановленому розмірі 20667,08 гривень. Тобто, дана вимога не відповідає положенням КАС України.
Окрім того, позивач просить суд зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві провести нарахування на підставі встановленого у сумі 20667,08 гривень розміру пенсії та виплатити ОСОБА_1 одночасно частину суми недоотриманої пенсії, за 9 місяців 2019 року, з одночасною виплатою компенсації цієї частини недоотриманої суми, нарахованої відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати». Решту недоотриманої пенсії виплачувати щомісяця рівними частинами, з нарахуванням та виплатою компенсації втрати частини доходів у визначеному законодавством порядку, починаючи із місяця, наступного за місяцем набрання чинності рішенням суду.
Як вбачається з позовної заяви, рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.08.2021 по справі 640/12308/21, зокрема, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 у розмірі 65% грошового забезпечення на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_2 від 05.11.2020 №ВСЗ/5619 з урахуванням щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, починаючи з 01 квітня 2019 року, з урахуванням виплачених сум.
В листопаді 2021 року відповідачем проведено перерахунок пенсії позивача на виконання вищевказаного рішення суду, сума пенсії склала 20667,08 грн, проте після перерахунку пенсії відповідачем було обмежено пенсію позивача максимальним розміром, з посиланням на Закон України «Про державний бюджет» за 2019-2021 роки.
Суд звертає увагу позивача на те, що предметом позову є обмеження пенсії позивача максимальним розміром після здійснення перерахунку пенсії на виконання рішення суду. При цьому, позивач просить суд вчинити дії стосовно виконання саме судового рішення в цій частині заявлених вимог. Тобто, фактично позивач просить стягнути з відповідача суми недоотриманої пенсії на виконання рішення суду по справі 640/12308/21, яким зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві провести не лише перерахунок, а також і виплату пенсії ОСОБА_1 у розмірі 65% грошового забезпечення на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_2 від 05.11.2020 №ВСЗ/5619 з урахуванням щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, починаючи з 01 квітня 2019 року, з урахуванням виплачених сум.
Водночас, положеннями статті 382 КАС України визначено спеціальні способи судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах, до яких належать, зокрема, зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення, накладення штрафу за невиконання судового рішення тощо.
Крім того, приписами частини першої статті 383 КАС України передбачено, що особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Отже, процесуальним законом встановлено порядок виконання судових рішень в адміністративних справах та визначено певну послідовність дій, які необхідно вчинити для того, щоб зобов'язати відповідача належним чином виконати рішення суду.
У постанові від 22.08.2019 у справі № 522/10140/17 Верховний Суд підкреслив, що зазначені правові норми КАС України (зміст яких фактично не змінився після 15.12.2017), мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.
Суд звертає увагу позивача на те, шо наявність у КАС України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому КАС України, який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення.
Отже, позивачу необхідно надати уточнену позовну заяву, де уточненити позовні вимоги, з урахуванням висновків суду.
Відповідно до вимог ч. 13 ст. 171 КАС України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду (ч. 15 ст. 171 КАС України).
Керуючись статтями 160, 171, 241, 243, 248, 256, 293, 294, 295 КАС України, суд
Залишити без руху позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії.
Запропонувати позивачу протягом 5-ти (п'яти) календарних днів з дати отримання цієї ухвали усунути недоліки позовної заяви шляхом надання суду через підсистему (модуль) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» зі скріпленням електронним підписом учасника справи (його представника) уточненої позовної заяви, оформленої з дотриманням вимог, встановлених статтями 5, 160, 161 КАС України, з уточненням позовних вимог, з урахуванням висновків суду та наданням доказів надіслання уточненого позову відповідачу.
Роз'яснити, що відповідно до частини п'ятнадцятої статті 171 КАС України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею та оскарженню в апеляційному порядку окремо від рішення суду не підлягає. Заперечення на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
СуддяК.Є. Петросян