Іменем України
05 травня 2025 рокум. ДніпроСправа № 640/8146/22
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Петросян К.Є., розглянувши в порядку спрощеного провадження без виклику (повідомлення) сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі позивач) 01.06.2022 звернулась до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві (далі відповідач), відповідно до якого позивач, з урахуванням уточнення від 06.03.2025 просить суд:
визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, якими ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) було відмовлено у зарахуванні до страхового стажу періоду роботи з 15 серпня 1988 року по 31 жовтня 2000 року на підприємстві Майорський завод товарного бетону та залізобетонних виробів (ВАТ «Донбасканалбуд» Майорський завод товарного бетону та залізобетонних виробів) на підставі уточнюючих документів та здійснення перерахунку призначеної пенсії за віком з 08.04.2021, що відображено у відповіді Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві № 29398-29520/К-02/8- 2600/21 від 04.11.2021;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 ) про зарахування до страхового стажу періоду роботи з 15 серпня 1988 року по 31 жовтня 2000 року на підприємстві Майорський завод товарного бетону та залізобетонних виробів (ВАТ «Донбасканалбуд» Майорський завод товарного бетону та залізобетонних виробів), зареєстровану в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві 06.10.2021 за № 29520/К-2600-21 з урахуванням уточнюючих документів (архівної довідки) та здійснити перерахунок пенсії з урахуванням страхового стажу у період роботи з 15 серпня 1988 року по 31 жовтня 2000 року на підприємстві Майорський завод товарного бетону та залізобетонних виробів (ВАТ «Донбасканалбуд» Майорський завод товарного бетону та залізобетонних виробів) з дати призначення пенсії за віком - 08 квітня 2021 року.
В обґрунтування уточнених позовних вимог позивачем зазначено, що 23 березня 2021 року позивач зверталася до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», проте листом відповідача від 30.03.2021 ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії за віком, у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу (27 років). На момент подання заяви не було враховано до страхового стажу позивача періоди роботи у колгоспі з 01.08.1984 по 11.05.1988 (відсутня кількість відпрацьваних днів).
Після надання уточнюючих документів, позивачу призначено пенсію за віком 08.04.2021, ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві та отримує пенсію за віком, дата призначення - 08.04.2021.
В той же час, при призначенні пенсії позивачу не було враховано страховий стаж роботи ОСОБА_1 на підприємстві ВАТ «Донбасканалбуд» Майорський завод товарного бетону та залізобетонних виробів у період з 15.08.1988 по 31.10.2000, який потребував уточнення.
Після отримання ОСОБА_1 архівної довідки з тимчасово окупованої території України в місті Горлівка Донецької області, позивач звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві із заявою (зареєстрована 06.10.2021 № 29520/к-2600-21) про зарахування до страхового стажу періоду роботи з 15.08.1988 по 31.10.2000 на Майорському заводі товарного бетону та залізобетонних виробів (ВАТ «Донбасканалбуд» Майорський завод товарного бетону та залізобетонних виробів) та здійснення відповідного перерахунку, надавши відповідну архівну довідку про підтвердження трудового стажу роботи.
Однак 10 грудня 2021 року позивач отримала відповідь Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, відповідно до якої було зазначено, що обчислення стажу роботи, що дає право на пенсію за віком, можливо здійснити на підставі уточнюючих довідок, виданих підприємствами, установами, організаціями, що розташовані на тимчасово не підконтрольній українській владі території і перереєструвались (не перереєструвались) на території, підконтрольній українській владі, у випадку коли уточнююча довідка та зазначена у ній інформація відповідають вимогам чинного законодавства та підтверджується первинними документами чи даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Період роботи на підприємстві ВАТ «Донбасканалбуд» Майорський завод товарного бетону та залізобетонних виробів з 15.08.1988 по 31.10.2000 не було враховано до загального страхового стажу, у зв'язку з чим позивач звернулась до суду.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.06.2022 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.07.2022 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2025 року прийнято до провадження адміністративну справу № 640/8146/22.
Одночасно вказаною ухвалою позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві про визнання протиправними дій, зобов'язати вчинити дії, залишено без руху.
Ухвалою суду від 10.03.2025 продовжено розгляд адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві про визнання протиправними дій, зобов'язати вчинити дії.
Матеріали справи містять відзив відповідача на позовну заяву від 26.09.2022, відповідно до якого останній просить відмовити у задоволенні позовних вимог, з огляду на таке.
Відповідно до статті 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та згідно Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Відповідно до частин 2, 3 статті 9 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною 2 цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.
Обчислення стажу роботи, що дає право на пенсію за віком, можливо здійснити на підставі уточнюючих довідок, виданих підприємствами, установами, організаціями (незалежно від форми власності), що розташовані на тимчасово не підконтрольній українській владі території і перереєструвались (не перереєструвались) на території, підконтрольній українській владі, у випадку коли уточнююча довідка та зазначена у ній інформація відповідають вимогам чинного законодавства та підтверджується первинними документами чи даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Іншого чинним законодавством не передбачено.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.72-79 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд дійшов такого.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання/перебування: АДРЕСА_2 , перебуває на обліку у відповідача як отримувач пенсії за віком з 08.04.2021, відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», призначену за заявою від 08.04.2021.
Згідно свідоцтва про укладення шлюбу від 08.01.1982 № НОМЕР_2 вбачається, що прізвище позивача до укладення шлюбу було « ОСОБА_2 ».
З інформації, наданої відповідачем листом від 21.03.2025 2600-0308-7/50722 на виконання вимог ухвали суду, вбачається таке.
При призначенні пенсії за віком не зараховано до страхового стажу ОСОБА_1 період роботи з 15 серпня 1988 року по 31 жовтня 2000 року на підприємстві Майорський завод товарного бетону та залізобетонних виробів (ВАТ «Донбасканалбуд» Майорський завод товарного бетону та залізобетонних виробів), оскільки в трудовій книжці НОМЕР_3 запис про звільнення завірено печаткою УССР.
До страхового стажу зараховано період з 01.01.1998 по 31.10.2000 за даними індивідуальних відомостей про застраховану особу.
06.10.2021 ОСОБА_1 звернулась із заявою, зареєстрованою за №29520/К-2600-21, про зарахування з моменту призначення пенсії до страхового стажу періоду роботи з 15.08.1988 по 31.10.2000 на Майорському заводі товарного бетону та залізобетонних виробів (ВАТ «Донбасканалбуд» Майорський завод товарного бетону та залізобетонних виробів) на підставі доданої до звернення архівної довідки від 29.04.2021 № 16.07-09/815-С-581/01 з тимчасово окупованої території України в місті Горлівка Донецької області.
Листом № 29398-29520/К-02/8-2600/21 від 04.11.2021 ОСОБА_1 була повідомлена, що відповідно до частин 2, 3 статті 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» будь - які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною 2 цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.
Відповідач зазначив, що обчислення стажу роботи, що дає право на пенсію за віком, можливо здійснити на підставі уточнюючих довідок, виданих підприємствами, установами, організаціями (незалежно від форми власності), що розташовані на тимчасово не підконтрольній українській владі території і перереєструвались (не перереєструвались) на території, підконтрольній українській владі, у випадку коли уточнююча довідка та зазначена у ній інформація відповідають вимогам чинного законодавства та підтверджується первинними документами чи даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Відповідно до трудової книжки позивача серії НОМЕР_3 від 01.09.1978 вбачається, що позивач у період, зокрема, з 15.08.1988 по 31.10.2000 працювала на підприємстві ВАТ «Донбасканалбуд» Майорський завод товарного бетону та залізобетонних виробів. Записи про роботу позивача виконані чітко, без виправлень, містять дати та підпис уповноваженої особи, а також запис про звільнення містить печатку.
Згідно з розрахунком стажу позивача Форма РС-право та поясненнями відповідача від 10.04.2025, які надійшли до суду 17.04.2025 вбачається, що при призначенні пенсії за віком не зараховано до страхового стажу ОСОБА_1 період роботи з 15 серпня 1988 року по 31 грудня 1997 року на підприємстві Майорський завод товарного бетону та залізобетонних виробів (ВАТ «Донбасканалбуд» Майорський завод товарного бетону та залізобетонних виробів), оскільки в трудовій книжці НОМЕР_3 запис про звільнення завірено печаткою УССР. До страхового стажу зараховано період роботи з 01.01.1998 по 31.10.2000 (2 роки 10 місяців) за даними індивідуальних відомостей про застраховану особу. Також, до страхового стажу зараховано час догляду за дитиною до 3-х років з 14.11.1989 по 13.11.1992 (3 роки) на підставі свідоцтва про народження НОМЕР_4 .
Отже, відповідачем до страхового стажу позивача при призначенні пенсії не зараховано період її роботи на підприємстві ВАТ «Донбасканалбуд» Майорський завод товарного бетону та залізобетонних виробів з 15.08.1988 по 13.11.1989 та з 14.11.1992 по 31.12.1997.
Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Згідно положень статті 3 Основного Закону України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
Закон України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі Закон № 1058-IV), розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.
Відповідно до частини першої, другої статті 5 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV) цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.
Виключно цим Законом визначаються: принципи та структура системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування; коло осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню; види пенсійних виплат; умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат; пенсійний вік чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на призначення пенсії за віком; мінімальний розмір пенсії за віком; порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов'язковим державним пенсійним страхуванням; порядок використання коштів Пенсійного фонду та накопичувальної системи пенсійного страхування; організація та порядок здійснення управління в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.
За приписами частини першої статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. […].
Частиною другою статті 24 Закону № 1058-IV визначено, що страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Відповідно до частини четвертої статті 24 Закону № 1058-IV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що діяло раніше, за період з 1 січня 2004 року застосовується виключно в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років.
Вiдповiдно до cтатті 26 Закону 1058 особи мають право на призначення пенсiї за віком пiсля досягнення віку 59 poків б НОМЕР_5 за наявностi страхового стажу, зокрема, з 01 січня 2020 року по З1 грудня 2020 року - не менше 27 poків.
Статтею 44 Закону № 1058-IV визначено, що:
- заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально (частина перша);
- заява про призначення пенсії за віком може бути подана застрахованою особою не раніше ніж за місяць до досягнення пенсійного віку (частина друга);
- органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності (частина третя).
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 45 Закону № 1058-IV пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
Згідно із частиною п'ятою статті 45 Закону № 1058-IV документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.
Постановою Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846, затверджений Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі Порядок № 22-1).
Згідно з пунктом 1.1 розділу I “Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії» Порядку № 22-1, заява про призначення, перерахунок пенсії, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший (Заява про призначення/перерахунок пенсії - додаток 1); заява про припинення перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, продовження виплати пенсії за довіреністю, виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім'ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, виплату пенсії за шість місяців наперед у зв'язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, переведення виплати пенсії за новим місцем проживання (Заява про виплату пенсії - додаток 2); заява про працевлаштування (звільнення), початок (припинення) діяльності, пов'язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (додаток 3); заява про виплату недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера (додаток 4) подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України (далі - орган, що призначає пенсію) через структурний підрозділ, який здійснює прийом та обслуговування осіб (далі - сервісний центр).
Заява про призначення, перерахунок пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший, припинення перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім'ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, переведення виплати пенсії за новим місцем проживання, працевлаштування (звільнення), початок (припинення) діяльності, пов'язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, виплату недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера може подаватись заявником разом зі сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізитів), через веб портал електронних послуг Пенсійного фонду України (далі - вебпортал) з використанням кваліфікованого електронного підпису або електронної системи BankID відповідно до Положення про організацію прийому та обслуговування осіб, які звертаються до органів Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30 липня 2015 року № 13-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18 серпня 2015 року за № 991/27436.
Підпунктами 1, 2, 4, 5 пункту 2.1 розділу II “Документи, необхідні для призначення, перерахунку пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший» Порядку № 22-1 встановлено, що до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи, зокрема: документ, що підтверджує реєстраційний номер облікової картки платника податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті), або свідоцтво про загальнообов'язкове державне соціальне страхування; документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок підтвердження наявного трудового стажу). За період роботи, починаючи з 01 січня 2004 року, орган, що призначає пенсію, додає довідку з бази даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - реєстр застрахованих осіб) за формою згідно з додатком 4 до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18 червня 2014 року № 10-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 08 липня 2014 року за № 785/25562 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 27 березня 2018 року № 8-1) (далі - Положення), а у разі необхідності - за формою згідно з додатком 3 до Положення; документи про місце проживання (реєстрації) особи; документи, які засвідчують особливий статус особи.
Згідно з пунктом 4.1 розділу ІV “Приймання, оформлення і розгляд документів» Порядку № 22-1, заяви, що подаються особами відповідно до цього Порядку, реєструються в електронному журналі звернень органу, що призначає пенсію. Заяви про перерахунок пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший, припинення перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, продовження виплати пенсії за довіреністю, виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім'ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, виплату пенсії за шість місяців наперед у зв'язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, переведення виплати пенсії за новим місцем проживання, виплату недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера, працевлаштування (звільнення), початок (припинення) діяльності, пов'язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування приймаються органом, що призначає пенсію, за наявності в особи всіх необхідних документів.
Пунктом 4.2 розділу ІV “Приймання, оформлення і розгляд документів» Порядку №22-1 встановлено, що при прийманні документів працівник сервісного центру:
ідентифікує заявника (його представника);
надає інформацію щодо умов та порядку призначення (перерахунку) пенсії;
реєструє заяву, перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів, відповідність викладених у них відомостей про особу даним паспорта;
уточнює інформацію про факт роботи (навчання, служби, підприємницької діяльності) і про інші періоди діяльності до 01 січня 2004 року, що можуть бути зараховані до страхового стажу. У разі необхідності роз'яснює порядок підтвердження страхового стажу, повідомляє про право особи на здійснення доплати до мінімального страхового внеску відповідно до частини третьої статті 24 Закону, та/або на добровільну участь у системі загальнообов'язкового пенсійного страхування;
з'ясовує наявність у заявника особливого (особливих) статусу (статусів), особливих заслуг, інших обставин, які можуть бути підставою для встановлення підвищень, надбавок, доплат;
повідомляє про необхідність дооформлення документів або надання додаткових документів у тримісячний строк з дня подання заяви про призначення пенсії, у разі неналежного оформлення поданих документів або відсутності необхідних документів;
сканує документи. На створені електронні копії накладає кваліфікований електронний підпис;
надсилає запити про витребування з відповідних інформаційних систем необхідних відомостей, передбачених пунктом 2.28 розділу II цього Порядку;
повідомляє про можливості подавати заяви через вебпортал;
видає особі або посадовій особі розписку із зазначенням дати прийняття заяви, переліку одержаних і відсутніх документів, строку подання додаткових документів для призначення пенсії та пам'ятку пенсіонеру (додаток 6). Скановані розписка та пам'ятка пенсіонеру зберігаються в електронній пенсійній справі;
повідомляє особу, у вибраний нею спосіб, про відсутність відомостей або/та наявність розбіжностей у відповідних інформаційних системах та строки подання необхідних документів для призначення пенсії, не пізніше двох робочих днів після отримання відповіді органу, який веде відповідний інформаційний реєстр.
Після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
Згідно з пунктом 4.3 розділу ІV “Приймання, оформлення і розгляд документів» Порядку № 22-1) вбачається, що створення та обробка документів здійснюється із накладенням кваліфікованого електронного підпису працівників, відповідальних за здійснення операцій.
Рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов'язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи.
Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.
Цей строк може бути продовжено за рішенням керівника органу, що призначає пенсію, на строк проведення додаткової перевірки достовірності відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умов їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством, для визначення права на пенсію, але не більше ніж на 15 днів.
Рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії приймається без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.
Згідно з пунктом 4.7 розділу ІV “Приймання, оформлення і розгляд документів» Порядку № 22-1 право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.
Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє адміністрації підприємства, установи, організації або особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження.
Частиною другою статті 82 Закону України від 05 листопада 1991 року № 1788-XII “Про пенсійне забезпечення» передбачено, що повідомлення про відмову в призначенні пенсії із зазначенням причин відмови та порядку оскарження орган, що призначає пенсії, видає або надсилає підприємству, організації або заявникові не пізніше 5 днів після винесення відповідного рішення.
Тобто, відмовляючи особі в призначенні/перерахунку пенсії, орган, що призначає/перераховує пенсію, має зазначити причини такої відмови, у тому числі обґрунтувати мотиви не зарахування до страхового чи пільгового стажу окремих періодів роботи та/або навчання.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач у період, зокрема, з 15.08.1988 по 13.11.1989 та з 14.11.1992 по 31.12.1997, працювала на підприємстві ВАТ «Донбасканалбуд» Майорський завод товарного бетону та залізобетонних виробів, що підтверджено трудовою книжкою ОСОБА_1 . Записи про роботу в спірний період виконано відповідно до вимог Інструкції, затвердженої постановою Державного Комітету СРСР з праці та соціальних питань від 20 червня 1974 року №162, яка втратила чинність на підставі Наказу Міністерства праці України, Міністерства юстиції України та Міністерства соціального захисту населення України № 58 від 29.07.1993 та, відповідно Інструкції №58.
У відповідності до статті 62 Закону № 1788 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 1 Порядку № 637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Згідно з пунктом 20 Порядку № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
У відповідності до абзацу сьомого пункту 20 Порядку № 637 у разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованій території України або в районах проведення антитерористичної операції, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Таким чином, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, а уточнюючі довідки підприємств необхідні в разі відсутності відповідних відомостей у трудовій книжці.
Порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах та організаціях визначався Інструкцією, затвердженою постановою Державного Комітету СРСР з праці та соціальних питань від 20 червня 1974 року №162, яка втратила чинність на підставі Наказу Міністерства праці України, Міністерства юстиції України та Міністерства соціального захисту населення України № 58 від 29.07.1993.
Підпунктом 1.1 Інструкції № 162 було встановлено, що трудова книжка є основним документом трудової діяльності робочих і службовців.
Згідно з пунктом 2.2 Інструкції №162 до трудової книжки вносяться: відомості про працівника: прізвище, ім'я та по-батькові, дата народження; відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення; відомості про нагородження і заохочення: про нагородження державними нагородами України та відзнаками України, заохочення за успіх у роботі та інші заохочення відповідно до чинного законодавства України; відомості про відкриття, на які видані дипломи про використані винаходи і раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв'язку з цим винагороди.
Пунктом 2.3 Інструкції №162 визначено, що усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).
Згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.1993 № 301 «Про трудові книжки» відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, представництва іноземного суб'єкта господарювання.
За порушення встановленого порядку ведення, обліку, зберігання і видачі трудових книжок посадові особи несуть дисциплінарну, а в передбачених законом випадках іншу відповідальність.
Поряд із цим, працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства, що не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком на загальних підставах.
Інструкція №58 містить аналогічні за змістом положення.
Відповідач посилається на те, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
При цьому, суд звертає увагу відповідача на те, що останнім жодним чином не зазначено які норми законодавства порушено при заповненні трудової книжки позивача, а також не зазначено, що в трудовій книжці позивача відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи. Окрім того, відповідачем не зазначено в чому полягає неповнота або невідповідність саме записів трудової книжки, яка містить необхідну інформацію про спірний період роботи позивача.
Отже, доводи відповідача щодо необхідності надання позивачем уточнюючої довідки оскільки запис про звільнення завірено печаткою УССР, суд вважає необґрунтованими, з огляду на вищенаведене. Відтак суд не погоджується із доводами відповідача про неможливість врахування спірного періоду до страхового стажу позивача на піставі трудової книжки позивача.
Наведене вище узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові №687/975/17 від 21.02.2018.
Також варто зазначити, що трудовим законодавством України не передбачено обов'язку працівника здійснювати контроль за веденням обліку та заповнення роботодавцем, іншими органами трудової книжки, а тому працівник не може нести і негативних наслідків порушення порядку заповнення його трудової книжки.
Суд звертає увагу, що підставою для призначення пенсії є відповідний стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки.
Відповідач не врахував, що не усі недоліки записів у трудовій книжці можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу, оскільки визначальним є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність записів у трудовій книжці.
Аналогічну позицію викладено в постанові Верховного Суду від 06 березня 2018 року у справі №754/14898/15-а.
Зважаючи на вищевикладене, суд погоджується з твердженнями позивача, що відповідач під час розгляду заяви ОСОБА_1 про зарахування страхового стажу, безпідставно не врахував спірний період роботи позивача з 15.08.1988 по 13.11.1989 та з 14.11.1992 по 31.12.1997.
Суд зауважує, що трудова книжка позивача містить необхідну інформацію про спірний період роботи позивача та не потребує додаткового уточнення довідками.
З урахуванням вищенаведеного, суд дійшов висновку про бездіяльність відповідача, яка полягає у не зарахуванні до страхового стажу позивача спірного періоду роботи, а саме з 15.08.1988 по 13.11.1989 та з 14.11.1992 по 31.12.1997.
Що стосується обраного позивачем способу захисту порушених прав, суд зазначає таке.
Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Частиною другою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
За встановлених в цій справі обставин, суд дійшов висновку, що належним способом захисту порушених прав позивача, який у повній мірі сприятиме їх відновленню, є:
визнання протиправною бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо не зарахування до страхового стажу ОСОБА_1 при призначенні їй пенсії періоду роботи з 15.08.1988 по 13.11.1989 та з 14.11.1992 по 31.12.1997 на підприємстві Майорський завод товарного бетону та залізобетонних виробів (ВАТ «Донбасканалбуд» Майорський завод товарного бетону та залізобетонних виробів);
зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 з моменту призначення пенсії період її роботи з 15.08.1988 по 13.11.1989 та з 14.11.1992 по 31.12.1997 на підприємстві Майорський завод товарного бетону та залізобетонних виробів (ВАТ «Донбасканалбуд» Майорський завод товарного бетону та залізобетонних виробів) та здійснити ОСОБА_1 відповідний перерахунок пенсії, з урахуванням вказаного стажу, з моменту призначення пенсії.
У задоволенні позовних вимог щодо зарахування до страхового стажу з 14.11.1989 по 13.11.1992 та з 01.01.1998 по 31.10.2000, слід відмовити, оскільки відповідачем вказані періоди зараховано до страхового стажу позивача.
Судом враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Згідно з частинами першою, другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до приписів статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
За встановлених в цій справі обставин та з урахуванням правового регулювання спірних правовідносин, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з обранням належного способу захисту прав позивача.
Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов'язаний оцінити, виконуючи свої зобов'язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.
Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у сумі 992,40 грн.
Відповідно до частини другої статті 133 КАС України, якщо у строк, встановлений судом, судові витрати не будуть оплачені, позовна заява залишається без розгляду або витрати розподіляються між сторонами відповідно до судового рішення у справі, якщо сплату судових витрат розстрочено або відстрочено до ухвалення судового рішення у справі.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Оскільки позовні вимоги фактично підлягають задоволенню, а спір виник внаслідок протиправної бездіяльності відповідача, суд вважає за необхідне судовий збір у розмірі 992,40 грн стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ПФУ в місті Києві.
Керуючись статтями 2, 5, 8, 9, 19, 20, 32, 72, 77, 90, 94, 132, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії, задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо не зарахування до страхового стажу ОСОБА_1 при призначенні їй пенсії періоду роботи з 15.08.1988 по 13.11.1989 та з 14.11.1992 по 31.12.1997 на підприємстві Майорський завод товарного бетону та залізобетонних виробів (ВАТ «Донбасканалбуд» Майорський завод товарного бетону та залізобетонних виробів).
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 з моменту призначення пенсії період її роботи з 15.08.1988 по 13.11.1989 та з 14.11.1992 по 31.12.1997 на підприємстві Майорський завод товарного бетону та залізобетонних виробів (ВАТ «Донбасканалбуд» Майорський завод товарного бетону та залізобетонних виробів) та здійснити ОСОБА_1 відповідний перерахунок пенсії, з урахуванням вказаного стажу, з моменту призначення пенсії.
У задоволенні решти позовних вимог, відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 992,40 грн (дев'ятсот дев'яносто дві гривні 40 коп).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Шостого апеляційного адміністративного суду.
Суддя К.Є. Петросян