05 травня 2025 року м.Кропивницький Справа № 340/1516/25
Кіровоградський окружний адміністративний суд
в складі головуючого судді Пасічника Ю.П.,
за участю секретаря судового засідання Сосновської В.В.,
позивача ОСОБА_1 та його представника Олійник С.В.
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Вільшанської селищної ради Голованівського району Кіровоградської області (вул. Центральна, 15, смт. Вільшанка, Голованівський район, Кіровоградська область, 26600, код ЄДРПОУ 04365595) про визнання протиправним та скасування рішення,-
06.03.2025 ОСОБА_1 (надалі - позивач) звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до Вільшанської селищної ради Голованівського району Кіровоградської області (надалі - відповідач), в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати Рішення позачергової шістдесят восьмої сесії VIII скликання Вільшанської селищної ради Голованівського району Кіровоградської області №1484 від 06 лютого 2025 року «Про скасування рішення селищної ради від 28.01.2022 року № 652 «Про затвердження старости Добрянського старостинського округу»;
- визнати протиправним та скасувати Розпорядження Вільшанського селищного голови № 42-к від 17 лютого 2025 року «Про звільнення ОСОБА_2 »;
- поновити мене, ОСОБА_1 , на посаді старости Добрянського старостинського округу;
- стягнути з Вільшанської селищної ради Голованівського району Кіровоградської області на мою користь середній заробіток за час вимушеного прогулу.
Ухвалою суду від 12.03.2025 позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків (а.с.53).
Після усунення недоліків, ухвалою суду від 25.03.2025 відкрито спрощене позовне провадження у справі , судове засідання призначено на 30.04.2025 (а.с.63).
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що на підставі рішення позачергової сесії восьмого скликання Вільшанської селищної ради Голованівського району Кіровоградської області №1484 від 06.02.2025 ««Про скасування рішення селищної ради від 28.01.2022 року № 652 «Про затвердження старости Добрянського старостинського округу», його було звільнено з посади старости Добрянського старостинського округу. Вказує що на засіданні сесії не був присутнім, про її проведення повідомлений не був. Розпорядженням голови селищної ради №42-к від 17.02.2025 позивача було звільнено та видана трудова книжка з записом "Звільнений з посади старости Добрянського старостинського округу згідно п. 9 ст. 36 КЗпП України 17.02.2025".
Позивач зазначає про процедурні порушення під час скликання та проведення позачергової сесії оскільки на її розгляд мають виноситись лише питання, які потребують негайного вирішення, а тому її проведення здійснено з порушенням ст. 46 ЗУ "Про місцеве самоврядування в Україні" та ст. 23 Регламенту Вільшанської селищної ради.
Крім того, вказує, що на дату прийняття оскаржуваного рішення жодним нормативним документом, який регулює питання розвитку інституту старост, не передбачено такої підстави дострокового припинення повноважень старости, як "недотримання та порушення ст. 54-1 ЗУ "Про місцеве самоврядування в Україні", а тому підставою для дострокового припинення повноважень може бути лише неналежне виконання старостою своїх службових обов'язків.
Вищевказані обставини стали підставою для звернення до суду.
Заперечуючи проти позову відповідачем надано відзив на позов (а.с.101-105), вимоги якого не визнаються та вказується, що головною підставою для прийняття оскаржуваного рішення, стало порушення вимог ст. 54-1 ЗУ "Про місцеве самоврядування в Україні" під час прийняття рішення від 28.01.2022 року № 652 "Про затвердження старости Добрянського старостинського округу", оскільки вказане рішення прийнято без громадського обговорення.
Позивач 14.04.2025 направив до суду відповідь на відзив, якою, на переконання позивача, спростовуються доводи наведені у відзиві на позов (а.с.119-121).
В свою чергу, відповідач скористався правом надати заперечення на відповідь на відзив (а.с.124-126).
В судовому засіданні 30.04.2025 позивач та його представник вимоги позову підтримали.
Відповідач, повідомлений належним чином про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився, що не перешкоджає розгляду справи за наявними в ній матеріалами.
30.04.2025 суд перейшов до стадії ухвалення судового рішення. Проголошення рішення призначено на 05.05.2025.
Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, суд встановив наступне.
Рішенням першої сесії восьмого скликання Вільшанської селищної ради від 27.11.2020 №17, позивача затверджено на посаду старости села Добрянка (а.с.15).
На підставі вказаного рішення, пунктом 4 розпорядження Вільшанського селищного голови від 01.12.2020 №4-ос, позивача призначено на посаду старости села Добрянка Вільшанської селищної громади (а.с.16-18).
Про призначення на посаду старости села Добрянка Вільшанської селищної ради зроблено запис №07 в трудовій книжці позивача НОМЕР_2 (а.с.11).
01.08.2021 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розвитку інституту старост" від 14.07.2021 №1638-IX, яким, окрім іншого, доповнено ЗУ "Про місцеве самоврядування в Україні" статтею 54-1 "Староста", а також п. 2 Розділу ІІ передбачено сільським, селищним, міським радам у тримісячний строк з дня набрання чинності цим Законом забезпечити відповідно до статті 54-1 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" утворення старостинських округів.
У зв'язку з прийняття вказаного Закону, рішенням позачергової двадцять четвертої сесії восьмого скликання Вільшанської селищної ради від 14.01.2022 №628 (а.с.19), до якого рішенням позачергової двадцять п'ятої сесії восьмого скликання Вільшанської селищної ради від 28.01.2022 №682 внесено зміни, вирішено вивільнити з посад старост сіл Вільшанської селищної громади з 01.02.2022, в т.ч. ОСОБА_1 з посади старости села Добрянка (а.с.21).
На підставі вказаного рішення, розпорядженням Вільшанського селищного голови від 31.01.2022 №14-к, позивача звільнено з посади старости села Добрянка Вільшанської громади (а.с.22).
Рішенням позачергової двадцять п'ятої сесії восьмого скликання Вільшанської селищної ради від 28.01.2022 №652, позивача затверджено старостою Добрянського старостинського округу (а.с.20).
На підставі вказаного рішення розпорядженням Вільшанського селищного голови від 01.02.2022 №30-к, позивача призначено на посаду старости села Добрянського старостинського округу (а.с.23).
Питання щодо звільнення з посади та призначення відображено в трудовій книжці позивача записами №08 та №09 (а.с.11).
Рішенням позачергової шістдесят восьмої сесії восьмого скликання Вільшанської селищної ради від 06.02.2025 №1484 скасовано рішення Вільшанської селищної ради від 28.01.2022 року № 652 «Про затвердження старости Добрянського старостинського округу», як таке, що не відповідає вимогам статті 54-1 ЗУ "Про місцеве самоврядування в Україні" (а.с.13).
На підставі вказаного рішення, секретарем селищної ради видано розпорядження від 17.02.2025 №42-к, яким позивача звільнено з посади старости Добрянського старостинського округу, 17 лютого 2025 на підставі п. 9 ст. 36 КЗпП України (а.с.14).
Про звільнення позивача з посади старости Добрянського старостинського округу зроблено запис №13 в трудовій книжці позивача НОМЕР_2 (а.с.11).
Позивач, не погодившись із звільненням звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 54-1 ЗУ "Про місцеве самоврядування в Україні" староста затверджується у відповідному старостинському окрузі сільською, селищною, міською радою на строк її повноважень за пропозицією відповідного сільського, селищного, міського голови, що вноситься за результатами громадського обговорення (громадських слухань, зборів громадян, інших форм консультацій з громадськістю), проведеного у межах відповідного старостинського округу.
Після припинення повноважень сільських, селищних, міських рад старости продовжують здійснювати свої повноваження до затвердження нових старост у порядку, встановленому цим Законом.
Кандидатура (кандидатури) старости вноситься (вносяться) на громадське обговорення (громадські слухання, збори громадян, інші форми консультацій з громадськістю) сільським, селищним, міським головою та вважається погодженою з жителями відповідного старостинського округу, якщо в результаті громадського обговорення (громадських слухань, зборів громадян, інших форм консультацій з громадськістю) отримала (отримали) підтримку у старостинському окрузі з кількістю жителів:
1) до 1500 - більше 20 відсотків голосів жителів від загальної кількості жителів відповідного старостинського округу, які є громадянами України і мають право голосу на виборах;
2) від 1500 до 10 тисяч - більше 17 відсотків голосів;
3) від 10 тисяч до 20 тисяч - більше 14 відсотків голосів;
4) від 20 тисяч до 30 тисяч - більше 10 відсотків голосів;
5) більше 30 тисяч - більше 7 відсотків голосів жителів від загальної кількості жителів відповідного старостинського округу, які є громадянами України і мають право голосу на виборах.
Не пізніше ніж за три дні до початку громадського обговорення кандидатури (кандидатур) старости на офіційному веб-сайті сільської, селищної, міської ради оприлюднюється оголошення про початок такого обговорення із зазначенням відомостей про кандидатуру (кандидатури) старости.
За результатами проведеного громадського обговорення (громадських слухань, зборів громадян, інших форм консультацій з громадськістю) кандидатури (кандидатур) старости складається протокол, який має містити такі відомості: дата (період) і місце проведення громадського обговорення (громадських слухань, зборів громадян, інших форм консультацій з громадськістю), кількість жителів відповідного старостинського округу, які є громадянами України і мають право голосу на виборах, відомості про кандидатуру (кандидатури) старости, кількість учасників громадського обговорення (громадських слухань, зборів громадян, інших форм консультацій з громадськістю), які підтримали відповідну кандидатуру (кожного із кандидатів), із зазначенням прізвища, власного імені (усіх власних імен) та по батькові (за наявності), числа, місяця і року народження, серії та номера паспорта громадянина України (тимчасового посвідчення громадянина України - для осіб, недавно прийнятих до громадянства України), що засвідчується підписом таких учасників.
Результати громадського обговорення кандидатури (кандидатур) старости оприлюднюються на офіційному веб-сайті сільської, селищної, міської ради не пізніше ніж на третій день після встановлення результатів такого обговорення.
Кандидатура старости відповідного старостинського округу, не підтримана сільською, селищною, міською радою, не може бути повторно внесена для затвердження в цьому старостинському окрузі протягом поточного скликання відповідної сільської, селищної, міської ради.
У справі, яка наразі розглядається судом, прийняття оскаржуваного рішення (№1484 від 06 лютого 2025 року) мотивоване відсутністю громадських обговорень щодо кандидатури старости станом на дату прийняття рішення про затвердження старости Добрянського старостинського округу (№ 652 від 28.01.2022 року).
Разом з тим, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
У статті 4 Європейської хартії місцевого самоврядування зазначено, що органи місцевого самоврядування в межах закону мають повне право вільно вирішувати будь-яке питання, яке не вилучене зі сфери їхньої компетенції і вирішення якого не доручене жодному іншому органу.
Частиною другою статті 19 Конституції України закріплено обов'язок органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Також частиною першою статті 140 Конституції України визначено, що місцеве самоврядування є правом територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста - самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.
Згідно з п. 15 ч. 1 ст. 26 ЗУ "Про місцеве самоврядування в Україні" визначається, що виключною компетенцією сільських, селищних, міських рад є вирішення питань скасування актів виконавчих органів ради, які не відповідають:
Рішення виконавчого комітету ради з питань, віднесених до власної компетенції виконавчих органів ради, можуть бути скасовані відповідною радою.
Відповідно до частин 9, 10 ст. 59 ЗУ "Про місцеве самоврядування в Україні" акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їх невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.
Конституційний Суд України у рішенні від 16.04.2009 р. № 7-рп/2009 у справі №1-9/2009 за конституційним поданням Харківської міської ради щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 19, статті 144 Конституції України, статті 25, частини тринадцятої статті 46, частин першої, десятої статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування, (далі - Рішення КСУ) дійшов висновку, що органи місцевого самоврядування мають право приймати рішення, вносити до них зміни та скасовувати їх на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України, керуючись у своїй діяльності ними та актами Президента України, Кабінету Міністрів України.
В абзаці третьому пункту 3) вказаного Рішення КСУ зазначено, що органи місцевого самоврядування, здійснюючи владу та самостійно вирішуючи питання місцевого значення, віднесені законом до їх компетенції, приймаючи рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території, зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та в спосіб, що передбачені Конституцією і законами.
У абзаці першому пункту 4) цього ж Рішення КСУ визначено, що органи місцевого самоврядування приймають нормативні (які встановлюють, змінюють чи припиняють дію норм права, мають локальний характер, розраховані на широке коло осіб та застосовуються неодноразово) та ненормативні акти (передбачають конкретні приписи, звернені до окремого суб'єкта чи юридичної особи, застосовуються одноразово й після реалізації вичерпують свою дію).
У вказаному Рішенні КСУ також зазначено, що зі змісту частини другої статті 144 Конституції України та ч.10 ст. 59 ЗУ "Про місцеве самоврядування в Україні" прослідковується, що рішення органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб з мотивів невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними з ініціативи заінтересованих осіб судом загальної юрисдикції, тобто в судовому порядку. Однак це не позбавляє орган місцевого самоврядування права за власною ініціативою або ініціативою інших заінтересованих осіб змінити чи скасувати прийнятий ними правовий акт (у т. ч. з мотивів невідповідності Конституції чи законам України).
Тобто, Конституційний Суд України констатував право органу місцевого самоврядування з власної ініціативи чи з ініціативи інших заінтересованих осіб змінити чи скасувати прийнятий ним правовий акт. Водночас, він прийшов до висновку, що органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб'єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. Це є "гарантією стабільності суспільних відносин" між органами місцевого самоврядування і громадянами, оскільки породжує у громадян впевненість у тому, що їхнє становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього іншого рішення. Відповідно ненормативні правові акти органу місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, тому вони не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання.
Зазначена позиція КСУ була підтримана й позицією Верховного Суду, що полягає в тому, що органи місцевого самоврядування в цілому наділені правом скасовувати свої раніше прийняті акти індивідуального характеру в односторонньому порядку, крім випадку коли такі рішення були виконані. Такого висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в постанові №910/15058/18 від 14.01.2020 р. при дослідженні питання щодо правової можливості скасування органами місцевого самоврядування своїх рішень.
Велика Палата Верховного Суду теж фактично підтвердила правовий висновок (постанови від 20.09.2018 р. у справі №521/17710/15-а, від 22.01.2019 р. у справі №371/957/16-а, від 13.03.2019 р. у справі №542/1197/15-а), зроблений з цього питання Конституційними Судом України.
З цього приводу також варто звернути увагу на позицію Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, яка зафіксована у постанові від 24.07.2019 р. №182/2428/16-а щодо визнання незаконним скасування сільською радою власного акту щодо погодження проекту внесення змін до генерального плану.
Зокрема, Верховний Суд звернув увагу на те, що ненормативні (індивідуальні) правові акти місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вони вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, а тому не можуть бути скасовані або змінені органами місцевого самоврядування після їх виконання; мають своїм предметом вплив на чітко визначеного суб'єкта права, якому надаються відповідні права або на якого покладаються відповідні обов'язки. І об'єктом правового регулювання тут виступає потреба закріплення певної суб'єктивної волі щодо конкретної особи, що зумовлює виникнення певних змін у правовому статусі цієї особи.
Водночас, визначальною особливістю нормативного акту є його спрямованість на врегулювання відносин множинної кількості суб'єктів відповідних правовідносин - двох чи більше учасників певного виду відносин. Тобто, об'єктом правового регулювання є встановлення загальних правил поведінки між декількома суб'єктами, що беруть на себе права чи обов'язки, що призводить до виникнення, зміни чи припинення відповідних правовідносин. Адресата юридичних приписів нормативного акта неможливо чітко ідентифікувати, оскільки ним потенційно може бути кожна особа, що зацікавлена у реалізації свого суб'єктивного права або охоронюваного законом інтересу
Таким чином, проаналізувавши відповідні положення Конституції України та актів законодавства, рішення Конституційного Суду України можна дійти до висновку, що органи місцевого самоврядування мають визначене законом право скасовувати прийняті ними рішення, у т. ч. з підстав їх невідповідності Конституції України, іншим актам законодавства, рішенням відповідної ради, прийнятим в межах її повноважень.
Проте органи місцевого самоврядування повинні враховувати, що вони не можуть скасовувати прийняті ними раніше рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до цих рішень виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб'єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. Ненормативні правові акти органу місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, а отже - вони не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання.
У справі, яка наразі розглядається судом, рішення Вільшанської селищної ради від 28.01.2022 року № 652 «Про затвердження старости Добрянського старостинського округу» вичерпало свою дії фактом його виконання - затвердження позивача старостою Добрянського старостинського округу.
На підставі рішення Вільшанської селищної ради від 28.01.2022 року № 652, розпорядженням Вільшанського селищного голови від 01.02.2022 №30-к, позивача призначено на посаду старости села Добрянського старостинського округу (а.с.23).
Призначення позивача на посаду старости села Добрянського старостинського округу підтверджено записом №09 в трудовій книжці позивача, що свідчить про виникнення між Вільшанською селищною радою та позивачем трудових правовідносин, як це передбачено ч. 2 ст. 54-1 ЗУ "Про місцеве самоврядування в Україні".
Позивач звернувшись до суду з даним позовом заперечує проти їх припинення.
Вищевказані обставини, в їх сукупності, свідчать про протиправність Рішення позачергової шістдесят восьмої сесії VIII скликання Вільшанської селищної ради Голованівського району Кіровоградської області №1484 від 06 лютого 2025 року «Про скасування рішення селищної ради від 28.01.2022 року № 652 «Про затвердження старости Добрянського старостинського округу» і як наслідок Розпорядження Вільшанського селищного голови № 42-к від 17 лютого 2025 року «Про звільнення ОСОБА_3 », оскільки розпорядження має похідний характер від рішення №1484 від 06 лютого 2025 року.
Вирішуючи спір, суд враховує, що відповідно до пунктів 2, 3 ч. 1 ст. 371 КАС України негайно виконуються рішення суду про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць; поновлення на посаді у відносинах публічної служби.
Зважаючи на задоволення позову позивач має бути негайно поновлений на посаді старости Добрянського старостинського округу з 18.02.2025 та йому має бути виплачена заробітна плата за один місяць в межах суми стягнення.
Вирішуючи питання про стягнення середнього заробітку з час вимушеного прогулу суд виходить з наступного.
Вимушений прогул з 18.02.2025 по дату ухвалення судового рішення - 05.05.2025, становить - 55 робочих днів.
Згідно інформації відповідача (а.с.140) середньоденна заробітна плата позивача складала - 1182,82 грн.
Отже, середній заробіток за час вимушеного прогулу становить - 1182,82 х 55 = 65055,10 грн.
За таких обставин, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог та необхідність в їх задоволенні в повному обсязі.
Відповідно до ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Частина 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.
В даному випадку відповідача не довів належними доказами правомірність прийнятих рішень.
Станом на дату ухвалення рішення витрат пов'язаних з розглядом справи судом не встановлено.
Керуючись ст. ст. 77, 90, 242-248, 295, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Вільшанської селищної ради Голованівського району Кіровоградської області - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати Рішення позачергової шістдесят восьмої сесії VIII скликання Вільшанської селищної ради Голованівського району Кіровоградської області №1484 від 06 лютого 2025 року «Про скасування рішення селищної ради від 28.01.2022 року № 652 «Про затвердження старости Добрянського старостинського округу».
Визнати протиправним та скасувати Розпорядження Вільшанського селищного голови № 42-к від 17 лютого 2025 року «Про звільнення ОСОБА_3 ».
Поновити ОСОБА_1 , на посаді старости Добрянського старостинського округу з 18 лютого 2025 року.
Стягнути з Вільшанської селищної ради Голованівського району Кіровоградської області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 18.02.2025 по 05.05.2025 в розмірі 65055,10 грн.
Рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді старости Добрянського старостинського округу з 18 лютого 2025 року та стягнення заробітної плати за один місяць, підлягає негайному виконанню.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду оскаржується шляхом подання апеляційної скарги до Третього апеляційного адміністративного суду.
Повний текст рішення виготовлено 05.05.2025.
Суддя Кіровоградського окружного
адміністративного суду Ю.П. ПАСІЧНИК