ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"05" травня 2025 р. справа № 300/1116/25
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі: судді Гомельчука С.В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого дії представниця Фіртась Христина Богданівна, до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання до вчинення дій,-
ОСОБА_1 (далі - позивач), в інтересах якого дії представниця Фіртась Христина Богданівна(далі - представниця позивача), звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (далі - відповідач), в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, яка полягає у непроведенні з 01.02.2023 перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 , на підставі довідки про розмір грошового забезпечення, виданої ІНФОРМАЦІЯ_1 №10/1/7638 від 14.11.2024 станом на 01.01.2023 для перерахунку його пенсії з 01.02.2023, виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 85% сум грошового забезпечення, із урахуванням щомісячної доплати відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб" від 14.07.2021 №713, в тому числі із урахуванням індексації такої пенсії за 2022, 2023, 2024 роки, без обмеження її максимальним розміром, з урахуванням раніше виплачених сум;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити з 01.02.2023 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 , на підставі відомостей довідки про розмір грошового забезпечення №10/1/7638 станом на 01.01.2023, виданої ІНФОРМАЦІЯ_1 , виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 85% сум грошового забезпечення, із урахуванням щомісячної доплати відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб" від 14.07.2021 №713, в тому числі із урахуванням індексації такої пенсії за 2022, 2023, 2024 роки, без обмеження її максимальним розміром, з урахуванням раніше виплачених сум.
Адміністративний позов мотивований тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 сформовано оновлену довідку від 14.11.2024 № 10/1/7638 про розмір грошового забезпечення позивача для здійснення перерахунку основного розміру пенсії. Однак Головним управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області відмовлено у такому перерахунку, в зв'язку з відсутністю, на думку відповідача, законних підстав і відповідних повноважень. Представниця позивача наголошує, що згідно зі ст.63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку, у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. Звернув увагу суду, що положення пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» у частині визначення розрахунковою величиною для визначення розмірів посадових окладів, розрахованих згідно з цією Постановою, прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року до 01.01.2020, набрання чинності Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» №294-IX від 14.11.2019, не входили в суперечність із актом вищої юридичної сили. Вважає, що починаючи з 01.01.2020 розрахунковою величиною для визначення посадового окладу та окладу за військовим званням є прожитковий мінімум для працездатних осіб, визначений законом на 1 січня відповідного календарного року. У зв'язку з наданням ІНФОРМАЦІЯ_2 оновленої довідки про грошове забезпечення станом на 01.01.2023 у позивача виникло право на перерахунок та виплату пенсії з 01.02.2023. Також зауважує, що відповідачем протиправно зменшено відсотковий розмір пенсії з 85% до 70% та скасовано щомісячну доплату відповідно до постанови КМУ «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» від 14.07.2021 №713 у розмірі 2000 грн.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 03.03.2025 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву, що надійшов до суду 17.03.2025, в якому проти позову заперечив. У відзиві зазначив, що скасування п. 6 Постанови КМУ №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільненні з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» не впливає на порядок та процедуру проведення перерахунку розмірів посадового окладу позивача та не може слугувати підставою для надання до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023, оскільки постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі №826/6453/18 не створює підстав для здійснення перерахунку пенсії позивача. На думку відповідача, після того як Головне управління Пенсійного фонду України направить відповідні списки осіб, які мають право на перерахунок пенсії до відповідних структурних підрозділів, дані структурні підрозділи мають право видавати та направляти відповідні довідки до ГУ ПФУ для проведення перерахунку пенсії. Крім того зазначив, що у випадку перерахунку пенсії відповідно до ст. 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», позивач не буде мати права на проведення індексації пенсії у порядку, визначеному КМУ. Відповідач вказав, що позивач не має права на встановлення щомісячної доплати у розмірі 2000 грн, оскільки розмір грошового забезпечення позивача у порівнянні станом на 01.04.2019 та станом на 01.02.2021 збільшився більше ніж на 2000 грн. Відповідач вважає, що у даній справі предмет позову щодо нарахування та виплати доплати до пенсії, визначеної п. 1 постанови КМУ від 14.07.2021 №713, є відмінним від предмету позову, який підпадає під висновки, висловлені Верховним Судом у постанові від 08.11.2022 у справі №420/2473/22, тому відсутні підстави для застосування правових висновків, сформованих у зазначеній постанові.
Звернено увагу, що на час здійснення перерахунку пенсії позивача діє редакція частини 2 статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-ХІІ, якою передбачено, що максимальний розмір пенсії обчислюється у розмірі 70%. Відповідачем зазначено, що може скластися ситуація, за якої військовослужбовці, які до звільнення займали одну і ту ж посаду, мають одне і те ж звання, одну і ту ж вислугу років, однакові додаткові види грошового забезпечення та розмір премії, матимуть різний розмір пенсії, оскільки ті військовослужбовці, які вийшли на пенсію до 01.01.2018 претендують на 90%, а ті, що отримали право на пенсію після 01.01.2018 - 70%. Відповідач вважає, що позовна вимога - здійснити перерахунок пенсії без обмеження максимальним розміром є передчасною, адже в цій частині відсутнє порушене право.
Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
ОСОБА_1 отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», що підтверджується матеріалами справи.
ІНФОРМАЦІЯ_2 сформовано довідку від 14.11.2024 №10/1/7638 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2023 за посадою, яку він займав станом на момент звільнення зі служби. Підставою для видачі довідки слугувало рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 02.10.2024 у справі №300/6290/24.
Згідно з вищевказаною довідкою грошове забезпечення складається з посадового окладу - 4970 грн, окладу за військове звання старший прапорщик - 1560 грн, надбавки за вислугу років 50% - 3265 грн, НВОВЗ 65% - 4173 грн, премії 216% - 7041,60 грн. Усього 21009,60 грн (а.с. 26).
На адвокатський запит від 03.02.2025, відповідач листом від 06.02.2025 №0900-0202-8/7362 повідомив позивача про відсутність законних підстав та відповідних повноважень для проведення такого перерахунку її пенсії (а.с.28-29).
Відповідно до протоколу за пенсійною справою ХД-16974 (Міноборони) від 08.07.2024 (а.с.30), вбачається, що основний розмір пенсії ОСОБА_1 - 70% грошового забезпечення. Щомісячну доплату, визначену Постановою КМУ №713, до розміру пенсії позивача не нараховано, що стало підставою для звернення до відповідача із заявою від 14.10.2024.
На звернення позивача від 14.10.2024, Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області листом від 14.11.2024 №9272-7916/Л-02/8-0900/24 повідомило, що рішенням суду від 25.01.2024 у справі №300/7521/23 не було покладено зобов'язань щодо перерахунку пенсії в розмірі 85% від грошового забезпечення згідно довідки №8/1/1228 від 20.03.2023 та з урахуванням щомісячної доплати відповідно до Постанови №713 від 14.07.2023 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб», тому відповідний перерахунок був здійснений з урахуванням норм чинного законодавства в розмірі 70%. Також зазначено, що оскільки внаслідок проведеного перерахунку розмір пенсії зменшився, позивачу було встановлено доплату до попереднього розміру пенсії в сумі 1305,88 грн, а розмір пенсії залишився незмінним 17940,95 грн (а.с.31-32).
Не погоджуючись з такою бездіяльністю відповідача, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Правовідносини у сфері пенсійного забезпечення позивача регулюються, зокрема, Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-ХІІ (далі - Закон №2262-ХІІ).
Суд зазначає, що правовою основою для реалізації гарантії перерахунку призначених пенсій колишніх військовослужбовців, у зв'язку зі збільшенням рівня грошового забезпечення, є положення частини 3 статті 43 та частини 4 статті 63 Закону №2262-XII.
За приписами ч. 3 ст. 43 Закону №2262-XII передбачено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ч.18 ст.43 Закону №2262-XII, у разі якщо на момент призначення або виплати пенсії відбулася зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення та/або були введені для зазначених категорій осіб нові щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії у розмірах, встановлених законодавством, пенсія призначається з урахуванням таких змін та/або нововведень, а призначена пенсія підлягає невідкладному перерахунку.
Питання перерахунку раніше призначених пенсій регламентовано статтею 63 Закону №2262-XII, згідно з якою перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону.
Всі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Із системного аналізу наведених норм слідує, що підставою для проведення перерахунку пенсії особам, які отримують пенсію за нормами Закону №2262-ХІІ, є зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій службовців, або введення для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, здійснені на підставі рішень Кабінету Міністрів України, оскільки саме цьому органу законодавчо надано право на встановлення умов та порядку перерахунку пенсій, а також розмірів грошового забезпечення для такого перерахунку.
Отже, політика соціального захисту, як зазначив Конституційний Суд України у своєму рішенні від 02.03.1999 №2-рп/99, є складовою частиною внутрішньої соціальної політики держави, забезпечення проведення якої на підставі пункту 3 статті 116 Конституції України здійснюється Кабінетом Міністрів України.
У пункті 1 постанови Кабінету Міністрів України за №45 від 13.02.2008, якою затверджено Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», передбачено, що пенсії, призначені відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Відтак, основною обставиною, яка обумовлює перерахунок пенсій колишніх військовослужбовців, є зміна розміру грошового забезпечення відповідної категорії військовослужбовців.
Кабінет Міністрів України 30 серпня 2017 року прийняв Постанову №704 (далі Постанова №704), якою затверджено тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців, схеми тарифних розрядів, тарифних коефіцієнтів, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років, пунктом 2 якої установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Станом на час прийняття Постанови №704 (а також редакції Постанови КМУ №1052 від 27.12.2017), пункт 4 передбачав, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
При цьому відповідно до пункту 10 Постанови № 704 (із змінами, внесеними згідно з Постановою №1052) ця постанова набирає чинності з 01 січня 2019 року.
Починаючи з 24.02.2018, набула чинності Постанова Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (далі - Постанова №103), якою пункт 4 Постанови №704 викладено в новій редакції, яка передбачала, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14. Також цією Постановою внесено зміни до пункту 10 Постанови №704 щодо дати набрання нею чинності, а саме датою набрання чинності Постанови визначено 1 березня 2018 року.
Отже, станом на 01.03.2018 пункт 4 Постанови №704 (в редакції п.6 Постанови №103) визначав, що при обчисленні розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу використовується такий показник як розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня 2018 року.
З огляду на викладене, розрахунковою величиною для визначення розмірів посадових окладів та окладів за спеціальним (військовим) званням, як складових грошового забезпечення військовослужбовців, що проходять військову службу, є розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначений законом на 1 січня 2018 року.
Такі правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 31 березня 2021 року у справі №520/2781/20, від 14 квітня 2021 року у справі №240/12309/20, від 27 травня 2021 року у справі №520/5794/20, 11.02.2021 у справі №200/3774/20-а.
Крім цього Міністерство внутрішніх справ України відповідно до Постанови №704, з урахуванням додатків 1, 6, 13 до неї та постанови Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 №614 «Деякі питання віднесення областей та міст до груп за оплатою праці», з метою визначення посадових окладів осіб рядового і начальницького складу Державної служби України з надзвичайних ситуацій, наказом від 06.03.2018 №179 (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 16.03.2018 №316/31768) затвердило схеми тарифних розрядів за відповідними посадами. Так, згідно з вказаними схемами посадові оклади за тарифними розрядами визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 1 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постанові від 02.08.2022 (справа №440/6017/21) зазначив, що Закон України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» від 05.10.2000 №2017-III (далі - Закон №2017-III) визначає правові засади формування та застосування державних соціальних стандартів і нормативів, спрямованих на реалізацію закріплених Конституцією України та законами України основних соціальних гарантій, згідно із положеннями статті 1 якого державні соціальні стандарти - це встановлені законами, іншими нормативно-правовими актами соціальні норми і нормативи або їх комплекс, на базі яких визначаються рівні основних державних соціальних гарантій.
У свою чергу базовим державним соціальним стандартом є прожитковий мінімум, встановлений законом, на основі якого визначаються державні соціальні гарантії та стандарти у сферах доходів населення, житлово-комунального, побутового, соціально-культурного обслуговування, охорони здоров'я та освіти (стаття 6 Закону №2017-III).
Прожитковий мінімум щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік. При цьому, згідно з частиною 2 статті 92 Конституції України виключно законами України встановлюються Державний бюджет України і бюджетна система України (пункт 1) та порядок встановлення державних стандартів (пункт 3).
Верховний Суд зазначив, що законодавець делегував Кабінету Міністрів України повноваження на встановлення умов, порядку та розміру перерахунку пенсій особам, звільненим з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб і разом з цим наголосив, що Кабінет Міністрів України не уповноважений та не вправі установлювати розрахункову величину для визначення посадових окладів із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який не відповідає нормативно-правовому акту вищої юридичної сили.
Пунктом 8 Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» від 23.11.2018 №2629-VIII встановлено, що у 2019 році для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів як розрахункова величина застосовується прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений на 1 січня 2018 року.
У свою чергу Закон України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» від 14.11.2019 № 294-IX (далі - Закон № 294-IX), Закон України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» №1082-IX, Закон України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» від 02 грудня 2021 року № 1928-IX, Закон України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» 03 листопада 2022 року № 2710-IX таких застережень щодо застосування як розрахункової величини для визначення, зокрема грошового забезпечення, прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня 2018 року на 2020 - 2023 роки, не містять.
Тобто, положення пункту 4 Постанови №704 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення розмірів посадових окладів, розрахованих згідно з постановою №704, прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, до 01.01.2020 - набрання чинності Законом №294-IX, не входили в суперечність із актом вищої юридичної сили.
Крім того частина третя статті 1-1 Закону №2262-XII містить безумовне застереження про те, що зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону та Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV.
У підсумку Верховний Суд (справа №440/6017/21), враховуючи те, що з 01.01.2020 положення щодо застосування прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року як розрахункової величини для визначення посадових окладів не відповідає правовим актам вищої юридичної сили, згідно із якими прожитковий мінімум як базовий державний стандарт був змінений законодавцем на відповідний рік, виснував, що для визначення розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням підлягає використанню розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року (через його збільшення на відповідний рік).
Як встановлено судом вище, ІНФОРМАЦІЯ_2 видано позивачу довідку від 14.11.2024 №10/1/7638, відповідно до якої посадовий оклад і оклад за військовим званням визначені шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023, на відповідний тарифний коефіцієнт (а.с.26).
Отже, заява позивача, подана відповідачу, та оформлена довідка від 14.11.2024 №10/1/7638 є додатковими документами в розумінні статті 63 Закону №2262-XII і, як наслідок, підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначеної позивачу пенсії.
Питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону №2262-XII, крім пенсій військовослужбовцям строкової служби та членам їх сімей, регулює відповідний Порядок, затверджений Постановою правління Пенсійного фонду України 30.01.2007 №3-1, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 15.02.2007 за №135/13402. Водночас суд зазначає, що відповідно до пункту 4 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 р. №45, перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені частинами другою і третьою статті 51 Закону №2262-XII.
Так, відповідно до ч.2 ст.51 Закону №2262-XII перерахунок пенсій, призначених особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії.
Підсумовуючи наведене вище, суд вважає, що відповідачем протиправно не проведено обчислення і перерахунок пенсії позивача згідно з довідкою ІНФОРМАЦІЯ_3 від 14.11.2024 №10/1/7638, а тому позовні вимоги про визнання бездіяльності, яка полягає у непроведенні з 01.02.2023 перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки про розмір грошового забезпечення, виданої ІНФОРМАЦІЯ_1 №10/1/7638 від 14.11.2024 станом на 01.01.2023 для перерахунку його пенсії з 01.02.2023, та зобов'язання провести відповідний перерахунок та виплату з 01.02.2023 є обґрунтованими.
Крім того суд зазначає, що пенсія, як і заробітна плата, мають однакову правову природу, тобто є джерелом існування, доходом та власністю (матеріальним інтересом, захищеним ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).
Таке твердження випливає з норм статті 1 Закону України №2235-III «Про громадянство України», статті 2 Закону України №2050-III «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати», згідно з якими заробітна плата і пенсія включені до переліків законних джерел існування, доходів.
З огляду на позицію Конституційного Суду України в Рішеннях №8-рп/2013 і №9-рп/2013, а також на підставі аналізу положення статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, в системному зв'язку з положенням частини 3 статті 51 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», суд вважає, що у разі порушення законодавства про пенсійне забезпечення органом, що призначає і виплачує пенсію, адміністративний позов з вимогами, пов'язаними з виплатами сум пенсії за минулий час, у тому числі сум будь-яких її складових, може бути подано без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів незалежно від того, чи були такі суми нараховані цим органом.
Така права позиція висловлена Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постанові від 05.04.2019 (справа №809/248/18, провадження №К/9901/53585/18).
Щодо позовної вимоги: визнати протиправною бездіяльність відповідача, яка полягає у непроведенні перерахунку та виплати пенсії, виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 85% сум грошового забезпечення та зобов'язання здійснити перерахунок та виплату пенсії, виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 85% сум грошового забезпечення, суд зазначає про таке.
Відповідно до пункту «а» ч. 1 ст. 13 Закону №2262-ХІІ пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах: особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають вислугу 20 років і більше (пункт «а» статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров'я - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення.
Згідно з ч. 2 ст. 13 Закону №2262-ХІІ максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70% відповідних сум грошового забезпечення.
Матеріалами справи встановлено, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області та отримує пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», яка була обчислена у розмірі 85% грошового забезпечення.
Пунктом 8 розділу II Закону №3668-17, який набрав чинності з 01.10.2011, та п. 23 розділу II Закону України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» (далі - Закон №1166-VII), який набрав чинності з 01.05.2014, до ч. 2 ст. 13 Закону №2262-ХІІ було внесено зміни та цифри « 90» замінено цифрами « 80» та цифри « 80» замінено цифрами « 70» відповідно.
Тобто, зміна встановленого Законом максимального розміру пенсії (з 90% до 70% сум грошового забезпечення) відбулася вже після призначення позивачу пенсії.
Частиною 1 статті 58 Конституції України встановлено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Отже, зміна максимального розміру пенсії з 90% до 70% сум грошового забезпечення, що відбулася відповідно до ч. 2 ст. 13 Закону №2262-ХІІ після призначення пенсії позивачу, не є підставою для зменшення розміру призначеної позивачу пенсії під час проведення відповідачем її перерахунку.
Внесені Законами №3668-17 та №1166-VII зміни до ч. 2 ст. 13 Закону №2262-ХІІ щодо встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 90% та 70% грошового забезпечення не стосуються перерахунку вже призначеної пенсії, а мають застосовуватися лише виключно при призначенні нових пенсій.
Так, в постанові від 19.06.2018 у справі №583/2264/17 Верховний Суд дійшов висновку, що при перерахунку пенсії відсотковий розмір грошового забезпечення, з якої призначається пенсія, визначається з урахування вислуги років, при цьому застосуванню підлягає норма закону у редакції, яка була чинною на час призначення пенсії (у відповідності до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду).
Аналогічний правовий висновок також міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.10.2019 у справі №240/5401/18.
Суд додатково зазначає, що ч. 3 ст. 11 Закону №2262-ХІІ встановлено, що зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону та Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Однак, як Законом №2262-ХІІ, так і Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» не передбачено зменшення основного розміру пенсії у разі проведення її перерахунку.
З урахуванням вищевказаного, суд дійшов висновку, що відповідачем при проведенні позивачу перерахунку пенсії, протиправно зменшено розмір пенсії з 85% на 70% грошового забезпечення.
Відносно позовних вимог - визнати протиправною бездіяльність відповідача, яка полягає у непроведенні перерахунку та виплати пенсії із урахуванням щомісячної доплати відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб" від 14.07.2021 №713, в тому числі із урахуванням індексації такої пенсії за 2022, 2023 роки та зобов'язання здійснити перерахунок та виплату пенсії із урахуванням щомісячної доплати відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб" від 14.07.2021 №713, в тому числі із урахуванням індексації такої пенсії за 2022, 2023 роки, суд зазначає про таке.
Судом встановлено, що на виконання рішення суду від 25.01.2024 у справі №300/7521/23, Головним управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області проведено перерахунок пенсії позивача з 01.02.2021 на підставі довідки про розмір грошового забезпечення від 20.03.2023 №8/1/1228 станом на 01.01.2021.
Водночас Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду під час розгляду зразкової справи №400/6254/24 дійшов висновку про те, що перерахунок пенсії військовослужбовця, на підставі рішення суду, з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за спеціальним званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2021 року, 1 січня 2022 року, 1 січня 2023 року на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", є таким перерахунком пенсії з підвищенням, який відповідно до абзацу третього пункту 1 Постанови №713 та постанов №118 і №168, є правомірною підставою для невиплати доплати до пенсії в розмірі 2000,00 грн та індексації за 2022, 2023 роки.
Постанова Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 16.12.2024 у зразковій справі №400/6254/24 залишена без змін постановою Великої Палати Верховного Суду 13.03.2025. Отже, рішення суду від 16.12.2024 у зразковій справі №400/6254/24 набрало законної сили 13.03.2025.
Відповідно до частини третьої статті 291 Кодексу адміністративного судочинства України при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.
За результатами розгляду Верховним Судом зразкової справи №400/6254/24, цю справу у вищезазначеній частині позовних вимог необхідно визнати типовою, тому відповідно до приписів частини третьої статті 291 Кодексу адміністративного судочинства України при ухваленні рішення суд враховує правові висновки Верховного Суду.
Підсумовуючи викладене, підстави для задоволення вищезазначених позовних вимог відсутні.
Щодо позовної вимоги: визнати протиправною бездіяльність відповідача, яка полягає у непроведенні перерахунку та виплати пенсії із урахуванням індексації такої пенсії за 2024 рік, без обмеження її максимальним розміром, з урахуванням раніше виплачених сум та зобов'язання здійснити перерахунок та виплату пенсії із урахуванням індексації такої пенсії за 2024 рік, без обмеження її максимальним розміром, з урахуванням раніше виплачених сум, суд зазначає про таке.
Відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішеннями, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси (частина перша статті 5 КАС України). Із системного аналізу вказаних норм вбачається, що суд захищає лише порушені, невизнані або оспорюванні права, свободи та інтереси учасників адміністративних правовідносин.
У ході розгляду даної справи судом встановлено, що відповідач ще не здійснював перерахунку призначеної позивачу пенсії на виконання цього рішення суду, а тому відсутні підстави вважати, що права позивача у зазначеній частині при проведенні такого перерахунку і виплати пенсії будуть порушені.
Відтак, оскільки судовому захисту підлягають порушені права чи інтереси особи, а не ті, що ймовірно будуть порушені у майбутньому, то позовні вимоги в цій частині, є передчасними та задоволенню не підлягають.
За таких обставин, позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання до вчинення дій належить до часткового задоволення.
З приводу розподілу судових витрат суд зазначає, що відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог (частина 3 статті 139 КАС України)
Отже, до стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, за рахунок бюджетних асигнувань, на користь ОСОБА_1 належать судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1935,98 грн (66,6%) грн, понесення яких підтверджується квитанцією від 27.02.2025 та від 19.02.2025, які міститься серед матеріалів справи.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, яка полягає у непроведенні з 01.02.2023 перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки про розмір грошового забезпечення, виданої ІНФОРМАЦІЯ_1 №10/1/7638 від 14.11.2024 станом на 01.01.2023 для перерахунку його пенсії з 01.02.2023, виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 85% сум грошового забезпечення, з урахуванням раніше виплачених сум.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 20551088, вул. Січових Стрільців, 15, м. Івано-Франківськ, 76018) здійснити з 01.02.2023 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ), на підставі відомостей довідки про розмір грошового забезпечення №10/1/7638 станом на 01.01.2023, виданої ІНФОРМАЦІЯ_1 , виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 85% сум грошового забезпечення, з урахуванням раніше виплачених сум.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 20551088, вул. Січових Стрільців, 15, м. Івано-Франківськ, 76018) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1935,98 грн (одна тисяча дев'ятсот тридцять п'ять гривень дев'яносто вісім копійок).
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Гомельчук С.В.