про залишення позовної заяви без руху
05 травня 2025 року м. Житомир справа № 240/12116/25
категорія 112010203
Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Панкеєва В.А., розглядаючи позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправним та скасування рішення,
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, в якому просить:
- визнати протиправними рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про утримання з ОСОБА_1 надміру виплачених сум пенсії за період з 01.01.2024 по 31.05.2024 в розмірі 45381,27 грн;
- скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про утримання з ОСОБА_2 надміру виплачених сум пенсії за період з 01.01.2024 по 31.05.2024 в розмірі 45381,27 грн.
Перевіривши позовну заяву на відповідність нормам статтей 160 - 161 КАС України, суд встановив, що вона підлягає залишенню без руху з огляду на таке.
За змістом пункту 4 частини 5 статті 160 КАС України у позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Відповідно до пункту 8 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України, позивач - особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано адміністративний позов до адміністративного суду.
При цьому, відповідач - суб'єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача (п.9 ч.1 ст.4 КАС України).
Частиною 2 статті 9 КАС України передбачено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Закон не передбачає вимог щодо обсягу, повноти чи слушності доводів позовної заяви, але приписує щонайменше сформулювати суть (зміст) порушення, яким чином воно негативно позначилось на правах особи, яка звертається з позовом, яким чином може бути відновлено порушене право. Зміст та обсяг порушеного права та викладення обставин, якими воно підтверджується, в кожному конкретному випадку можуть різнитися, але принаймні на рівні формулювання викладу їх змісту мають бути достатніми, щоб визначити предмет спору, його юрисдикційну належність, характер вимог, часові межі події порушення, нормативне регулювання спірних відносин, а також обставини, за яких можна ухвалити одне з обов'язкових процесуальних рішень, пов'язаних із визнанням позовної заяви прийнятною/неприйнятною.
При цьому, відповідно до частини 1 статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:
1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;
4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;
5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;
6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Суд звертає увагу позивача, що під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу згідно з ч.1 ст.5 КАС України, який має бути сформульований максимально чітко і зрозуміло, оскільки від якості позовної заяви, юридично правильного змісту позовних вимог, зазначення способу судового захисту залежить швидкий і ефективний розгляд справи.
З вищевикладеного можна сформулювати висновок про те, що формулювання позовних вимог юридично правильного змісту з максимальною чіткістю і зрозумілістю є основним та першочерговим обов'язком позивача при зверненні до суду з позовною заявою, оскільки, судом справа розглядається виходячи з позовних вимог та їх змісту і викладу, що в подальшому, в разі задоволення позову безпосередньо впливає на можливість виконання судового рішення.
У контексті наведеного суд відмічає, що позовна заява позивача, зокрема її прохальна частина, містить вимоги про визнання протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про утримання з ОСОБА_1 надміру виплачених сум пенсії за період з 01.01.2024 по 31.05.2024 в розмірі 45381,27 грн та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про утримання з ОСОБА_2 надміру виплачених сум пенсії за період з 01.01.2024 по 31.05.2024 в розмірі 45381,27 грн.
Зазначене свідчить, що із позовної заяви є незрозумілим, які спірні відносини мають місце між позивачем, ОСОБА_2 та Головним управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області.
Частиною четвертою статті 161 КАС України встановлено, що позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Згідно з частиною другою статті 94 КАС України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
В порушення вказаних вимог позивачем до матеріалів позовної заяви не надано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про утримання надміру виплачених сум пенсій за період з 01.01.2024 по 31.05.2024 в розмірі 45381,27 грн.
Окрім того, в разі неможливості подати самостійно докази позивач не позбавлений права подати до суду клопотання у відповідності до вимог КАС України із обставин та доказів, які унеможливлюють подати докази.
Частиною 3 статті 161 КАС України визначено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Однак в порушення зазначених норм позивачем до позовної заяви не додано документу про сплату судового збору чи документу, який би підтверджував підстави для звільнення від сплати останнього.
Судовий збір за подання до суду позовної заяви слід обраховувати відповідно до ставок, встановлених Законом України "Про судовий збір" (далі - Закон).
Відповідно до частини 1 статті 4 Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Підпунктом 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону визначено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно із Законом України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" з 01 січня 2025 року прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць становить 3028,00 грн.
З огляду на викладене, за звернення з даним позовом до суду позивач повинен сплатити судовий збір у сумі 1211,20 грн. (3028,00 грн. * 0,4).
За таких обставин, несплачений розмір судового збору (на момент подачі позову) становить 1211,20 грн і має бути сплачений за такими реквізитами: Отримувач коштів: Житомирська міська отг 22030101; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37976485; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Код банку отримувача (МФО): 899998; Рахунок отримувача: UA048999980313181206084006797; Код класифікації доходів бюджету: 22030101; Призначення платежу*;101; РНОКПП позивача; Судовий збір, за позовом_____, Житомирський окружний адміністративний суд.
Відповідно до частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи вищевикладене, позовну заяву слід залишити без руху із встановленням позивачу строку для усунення недоліків шляхом надання до суду:
- нової (уточненої) позовної заяви із зазначенням уточнених позовних вимог у відповідності до ч.1 ст.5 КАС України та викладених в позовній заяві обставин справи із зазначенням належного кола учасників справи;
- належним чином завіреної копії рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про утримання надміру виплачених сум пенсії з 01.01.2024 по 31.05.2024 в розмірі 45381,27 грн та відповідну кількість копій для відповідачів та третіх осіб;
- доказу (оригіналу квитанції) сплати судового збору або документа про звільнення від сплати останнього.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 243, 248, 256 КАС України, суд
ухвалив:
Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.
Позивачу усунути зазначені в ухвалі суду недоліки протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати особі, яка її подала, не пізніше наступного дня після її постановлення.
У разі якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк, встановлений судом, позовну заяву буде повернуто позивачу.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Суддя В.А. Панкеєва