про залишення позовної заяви без руху
05 травня 2025 року м. Житомир справа № 240/6038/25
категорія 109020000
Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Нагірняк М.Ф., розглядаючи позовну заяву Державної екологічної інспекції Поліського округу до Ружинської селищної ради про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
Державна екологічна інспекція Поліського округу звернулася до суду з позовом, в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність Ружинської селищної ради Бердичівського району Житомирської області код ЄДРПОУ 04344707 щодо невиконання делегованих повноважень, а саме не забезпечення організації і здійснення землеустрою на території Ружинської селищної ради, в частині:
- встановлення в натурі (на місцевості) меж прибережних захисних смуг водних об'єктів та внесення відомостей про них до Державного земельного кадастру;
- встановлення в натурі (на місцевості) зон санітарної охорони навколо об'єктів водопостачання (артсвердловин) на внесення відомостей про них до Державного земельного кадастру.
- зобов'язати Ружинську селищну раду Бердичівського району Житомирської області код ЄДРПОУ 04344707 виконати делеговані повноваження, в частині організації і здійснення землеустрою на території сільської ради, а саме: - встановити в натурі (на місцевості) межі прибережних захисних смуг водних об'єктів та внести відомості про них до Державного земельного кадастру;
- встановити в натурі (на місцевості) зони санітарної охорони навколо об'єктів водопостачання (артсвердловин) та внести відомості до Державного земельного кадастру.
Ухвалою суду від 11 березня 2025 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.
Згідно пояснень представників Позивача, наданих під час проведення підготовчого судового засідання в даній справі, звернення Позивача з даним позовом зумовлено протиправною бездіяльністю Відповідача щодо не забезпечення організації і здійснення землеустрою на території Ружинської селищної ради в частині встановлення в натурі (на місцевості) меж прибережних захисних смуг 169 конкретних водних об'єктів та зон санітарної охорони навколо конкретних 9 об'єктів водопостачання (артсвердловин) та не внесення відомостей про них до Державного земельного кадастру.
Така протиправна бездіяльність Відповідача, згідно пояснень представників Позивача, була встановлена за результатами перевірки, проведеної уповноваженими особами Державної екологічної інспекції Поліського округу, яка відображена в акті такої перевірки від 04.03.2024 року.
Згідно доводів представників Позивача, в установленому порядку та на підставі документації із землеустрою відносно кожного із 169 конкретних водних об'єктів повинні бути встановлені межі прибережних захисних смуг, а відносно 9 об'єктів водопостачання (артсвердловин) - зони санітарної охорони.
Відповідно до вимог частини 5 КАС України в позовній заяві, окрім іншого, зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими Позивач обґрунтовує свої вимоги, виклад обставин, якими Позивач обґрунтовує свої вимоги, зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Разом з тим, всупереч вказаним вимогам КАС України в позовній заяві не зазначені обставини, якими Позивач обґрунтовує свої вимоги щодо необхідності на підставі документації із землеустрою відносно кожного із 169 конкретних водних об'єктів встановити межі прибережних захисних смуг, а відносно 9 об'єктів водопостачання (артсвердловин) - зони санітарної охорони.
Суд враховує, що в розумінні вимог статті 1 Водного кодексу України, водний об'єкт - природний або створений штучно елемент довкілля, в якому зосереджуються води (море, лиман, річка, струмок, озеро, водосховище, ставок, канал (крім каналу на зрошувальних і осушувальних системах), а також водоносний горизонт);
За приписами положень статті 88 Водного кодексу України вздовж річок, морів і навколо озер, водосховищ та інших водойм в межах водоохоронних зон виділяються земельні ділянки під прибережні захисні смуги, розмір яких залежить від виду водного об'єкту, їх розмірів та місць розміщення.
За приписами статті 93 Водного кодексу України з метою охорони водних об'єктів у районах забору води для централізованого водопостачання населення, лікувальних і оздоровчих потреб встановлюються зони санітарної охорони, які поділяються на пояси особливого режиму.
За приписами статті 113 Земельного кодексу України зони санітарної охорони створюються навколо об'єктів, де є підземні та відкриті джерела водопостачання, водозабірні та водоочисні споруди, водоводи, об'єкти оздоровчого призначення та інші, для їх санітарно-епідеміологічної захищеності.
Зазначене свідчить, що Позивач всупереч вимогам статті 160 КАС України в позові не навів обґрунтувань того, що кожен із зазначених в позові 169 водних об'єктів є таким об'єктом в розумінні вимог Водного кодексу України із зазначенням його виду, характеристики та місця розташування із посиланням на інформацію Державного земельного кадастру.
Позивач всупереч вимогам статті 160 КАС України в позові не навів обґрунтувань того, що кожен із зазначених в позові 9 об'єктів водопостачання (артсвердловин) знаходиться в районах забору води для централізованого водопостачання населення, лікувальних і оздоровчих потреб, або відносяться до об'єктів, де є підземні та відкриті джерела водопостачання, водозабірні та водоочисні споруди, водоводи, об'єкти оздоровчого призначення.
Одночасно суд враховує доводи представника Відповідача в частині недотримання Позивачем строків звернення до суду з даним позовом, наведені у поданому клопотанні.
Безспірно, в розумінні вимог частини 1 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення визначених законом вимог (частина 2 статті 122 цього Кодексу).
Як вже зазначалося судом, згідно пояснень представників Позивача подання даного позову було зумовлено протиправною бездіяльністю Відповідача, яка була встановлена за результатами перевірки, проведеної уповноваженими особами Державної екологічної інспекції Поліського округу, яка відображена в акті такої перевірки від 04.03.2024 року. На усунення виявлених порушень Позивачем 07.03.2024 року Відповідачу була направлена відповідна вимога, в якій вимагалося усунути виявлені порушення в термін до 19.08.2024 року.
Тобто, з наступного дня, 20.08.2024 року, Позивачу в силу належного виконання відповідних повноважень повинно було бути відомо про наявність чи відсутність усунення Відповідачем зазначених порушень вимог Водного та Земельного кодексу України.
З даним позовом до суду Позивач звернувся лише 06.03.2025 року, тобто в строк, що значно перевищує встановлений тримісячний строк для такого звернення до суду.
Всупереч вимог частини 6 статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду Позивач не додав до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Суд зазначає, що строк звернення до адміністративного суду це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.
Зазначене дає підстави суду після відкриття провадження у даній справі зробити висновок, що позовну заяву Позивачем подано без додержання вимог, викладених у ст.ст. 122, 160, 161 КАС України, а тому адміністративний позов підлягає залишенню без руху.
Частинами 1 та 2 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Отже, Кодекс адміністративного судочинства України передбачає можливість поновлення пропущеного строку звернення до суду.
Відповідно до ч.3 ст. 123 КАС України якщо факт пропуску Позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і Позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Відповідно до частин 1, 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин позовна заява підлягає залишенню без руху для усунення зазначених недоліків шляхом надання до суду:
- уточненої позовної заяви, в якій навести обґрунтовані доводи щодо наявної протиправної бездіяльності Відповідача відносно кожного із зазначених 169 водних об'єктів та щодо кожного із зазначених 9 об'єктів водопостачання (артсвердловин) або окремих із них;
- окремої заяви відповідно до вимог частини 6 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України про поновлення строку звернення до суду з обґрунтуванням причин пропуску строку на звернення до суду із даним позовом та доказами поважності причин його пропуску.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 243, 248, 256 КАС України, суд
ухвалив:
Позовну заяву Державної екологічної інспекції Поліського округу залишити без руху.
Позивачу усунути зазначені в ухвалі суду недоліки протягом 5 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати особі, яка її подала, не пізніше наступного дня після її постановлення.
У разі якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк, встановлений судом, позовну заяву буде повернуто позивачу.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Суддя М.Ф. Нагірняк