05 травня 2025 року м. Житомир справа № 240/2037/25
категорія 102020000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Панкеєвої В.А., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" (ДП "Ліси України") про визнання відповіді протиправною, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із позовом до Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" (ДП "Ліси України"), в якому просить:
- визнати відповідь ДП "Ліси України" на його запит від 23.07.2024 "23.07.24 ДПЛУ запит ЖЛГ", яка викладена в листі №5050/16-2024 від 29.07.2024 протиправною;
- зобов'язати ДП "Ліси України" надати йому відповідь на його запит від 23.07.2024 року "23.07.24 ДПЛУ запит ЖЛГ".
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 23.07.2024 звернувся спільно з громадською організацією "Проти придурків та ідіотів" до ДП "Ліси України" із запитом "23.07.24 ДПЛУ запит ЖЛГ" про надання інформації. Однак, у відповіді №5050/16-2024 від 29.07.2024, відповідач відмовив у наданні запитуваної інформації, посилаючись на те, що запитувана інформація не відповідає вимогам запиту на публічну інформацію, та те, що Державне спеціалізоване господарське підприємство "Ліси України" не відноситься до суб'єктів владних повноважень визначених ст.13 Закону України "Про доступ до публічної інформації". Таку відповідь позивач вважає протиправною та звернувся за захистом своїх прав до суду.
Одночасно з позовною заявою, позивачем подано заяву про залучення до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Громадської організації "Проти придурків та ідіотів".
Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 03.02.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи. Крім того, даною ухвалою у задоволенні заяви ОСОБА_1 про залучення до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Громадської організації "Проти придурків та ідіотів" - відмовлено.
Відповідач у строк та в порядку, визначеному ст.152, ч.1 ст.261 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) 19.02.2025 подав відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у позові ОСОБА_1 повністю. Вказує, що лист/відповідь ДП "Ліси України" № 5050/16-2024 від 29.07.2024 не є відповіддю на запит ОСОБА_1 від 23.07.2024, в якому він просив надати: "Копію розпорядчого документу про приєднання ДП "Житомирський Лісгосп" до філії "Коростенське лісомисливське господарство" ДП "Ліси України". Інформацію про перебування нерухомого майна бувшого ДП "Житомирський Лісгосп" у власності чи користуванні (достатньо - копії інвентаризаційних описів, актів приймання передачі). Інформацію про перебування основних та оборотних активів що знаходились в адмінприміщенні бувшого ДП "Житомирський Лісгосп" у власності чи користуванні за адресою: місто Житомир, вулиця Степана Бандери, 8", а тому не може бути предметом та підставою для розгляду судової справи. Разом з тим, зазначає, що філією "Коростенське лісомисливське господарство" ДП "Ліси України", яка діє від імені підприємства та в інтересах підприємства, листом від 29.07.2024 № 1508 надано відповідь ОСОБА_1 на його запит.
19.02.2025 до суду надійшла заява позивача про уточнення позовних вимог та додаткові пояснення.
Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 26.02.2025 прийнято до розгляду заяву ОСОБА_1 про уточнення позовних вимог, вирішено розглядати справу у межах позовних вимог, визначених у заяві про уточнення позовних вимог:
- визнати відповідь філії "Коростенське лісомисливське господарство" ДП "Ліси України", яка діє від імені підприємства та в інтересах підприємства, на запит ОСОБА_1 від 23.07.2024 "23.07.24 ДПЛУ запит ЖЛГ", яка викладена в листі від 29.07.2024 № 1508, протиправною;
- зобов'язати ДП "Ліси України" надати ОСОБА_1 відповідь на його запит від 23.07.2024 року "23.07.24 ДПЛУ запит ЖЛГ".
Крім того, даною ухвалою зобов'язано Державне спеціалізоване господарське підприємство "Ліси України" (ДП "Ліси України") надати до суду у термін, протягом п'ятнадцяти днів, з дня отримання даної ухвали:
- належним чином завірену відповідь на запит від 23.07.2024 в якому ОСОБА_1 просив надати:
1. Копію розпорядчого документу про приєднання ДП "Житомирський лісгосп" до Філії "Коростенське лісомисливське господарство" ДП "Ліси України".
2. Інформацію про перебування нерухомого майна бувшого ДП "Житомирський лісгосп" у власності чи користуванні (достатньо - копії інвентаризаційних описів, актів приймання передачі).
3. Інформацію про перебування основних та оборотних активів що знаходились в адмінприміщенні бувшого ДП "Житомирський лісгосп" у власності чи користуванні за адресою: місто Житомир, вулиця Степана Бандери, 8 (достатньо - копії інвентаризаційних описів, актів приймання передачі).
- письмові пояснення, в яких вказати чому відповідь на запит ОСОБА_1 від 23.07.2024, яка викладена в листі від 29.07.2024 № 1508 надавала філія "Коростенське лісомисливське господарство" ДП "Ліси України".
14.03.2025 до суду надійшов відзив на уточнений адміністративний позов. Вказує, що 23.07.2024 ОСОБА_1 звернувся до ДП "Ліси України" із запитом в порядку Закону України "Про доступ до публічної інформації", який 29.07.2024 надіслано до Столичного лісового офісу та філії "Коростенське лісомисливське господарство" для опрацювання і надання відповіді. 29.07.2024 філією "Коростенське лісомисливське господарство" надано відповідь № 1508 ОСОБА_1 , Громадській організації "Проти придурків та ідіотів", в якій повідомлено, що ДП "Житомирський лісгосп" не приєднувалось до філії "Коростенське лісомисливське господарство" ДП "Ліси України", а тому розпорядчі документи з вказаного питання відсутні. У відповіді повідомлений шлях реорганізації ДП "Житомирський лісгосп" з посиланням на накази, на підставі яких це підприємство було приєднано до ДП "Ліси України". Що стосується п.2 та п.3 інформаційного запиту від 23.07.2024, то їх вимоги викладено нечітко, неможливо зрозуміти суть (зміст) запиту, зокрема яку саме інформацію запитувач хоче отримувати. Формулювання п.2 "інформацію про перебування нерухомого майна бувшого ДП "Житомирський лісгосп" у власності чи користуванні (достатньо - копії інвентаризаційних описів, актів приймання передачі)" та п.3 "інформацію про перебування основних та оборотних активів що знаходились в адмінприміщенні бувшого ДП "Житомирський лісгосп" у власності чи користуванні за адресою: м.Житомир, вул.Степана Бандери,8 (достатньо - копії інвентаризаційних описів, актів приймання передачі)" не містять у собі логічного закінчення, не можливо зрозуміти про які відомості йде мова: перебування у власності чи користуванні у кого, у якого підприємства, станом на яку дату, чи за який період часу? А тому заздалегідь неможливо надати правильні відомості на такий інформаційний запит. Якщо виходити зі змісту відповіді на пункт 1 запиту, то слід зауважити, що безпосередньо від ДП "Житомирський лісгосп" до філії "Коростенське лісомисливське господарство" нерухоме майно у власність чи користування не передавалось, тому не можливо надати відомості на питання, зазначені в п.2, п.3 запиту. Таким чином, ДП "Ліси України" вважає, що ним не порушено прав позивача на доступ до публічної інформації, а позивачем не доведено такого порушення.
17.03.2025 від позивача до суду надійшли додаткові пояснення у справі, в яких зазначає, що відповідач не заперечує, що являється володільцем запитуваної інформації. Відповідач також не заперечує, що за нормами п.4 ч.2 ст.13 Закону "Про доступ до публічної інформації", розпорядників інформації, зобов'язаних оприлюднювати та надавати за запитами інформацію, визначену в цій статті, у порядку, передбаченому цим Законом, прирівнюються суб'єкти господарювання, які володіють, іншою інформацією, що становить суспільний інтерес (суспільно необхідною інформацією), а норми ч.5 ст.6 Закону "Про доступ до публічної інформації" визначають, що не може бути обмежено доступ до інформації про … володіння, користування чи розпорядження державним, комунальним майном, у тому числі до копій відповідних документів, умови отримання цих коштів чи майна, прізвища, імена, по батькові фізичних осіб та найменування юридичних осіб, які отримали ці кошти або майно (крім випадків, передбачених частиною 2 статті 23 Закону України "Про основи національного спротиву"). Відповідач не заперечує обґрунтування позивача, що згідно з правовим висновком Верховного Суду викладеним в Постанові від 26 вересня 2019 року у справі № 826/11164/16, в якій суд аналізуючи норми Закону №393/96-ВР, зокрема положення статті 15, Суд дійшов висновку, що обов'язок органів, до яких направлені звернення, повідомляти осіб про наслідки їхнього розгляду, як елемент конституційної гарантії звернення до органів публічної влади, включає і доведення змісту відповіді до заявника (п.25), з огляду на зміст указаного зобов'язання, орган уважається таким, що виконав передбачений Конституцією України обов'язок, якщо склав відповідь на звернення особи у чіткій відповідності до поставлених у ньому питань і довів зміст відповіді до заявника в обраний ним спосіб: поштою або засобами електронного зв'язку (п.26), отже, правильними є висновки судів попередніх інстанцій про те, що в спірних правовідносинах обов'язок повідомляти громадян про наслідки розгляду їхніх звернень має підтверджуватися доказами, що свідчать про надсилання (вручення) відповіді на звернення на адресу заявника (заявнику) (п.27). Відповідач, у відзиві стверджує, "29.07.2024 філією "Коростенське лісомисливське господарство" надано відповідь № 1508 ОСОБА_1 , Громадській організації "Проти придурків та ідіотів", в якій повідомлено, що ДП "Житомирський лісгосп" не приєднувалось до філії "Коростенське лісомисливське господарство" ДП "Ліси України", а тому розпорядчі документи з вказаного питання відсутні. У відповіді повідомлений шлях реорганізації ДП "Житомирський лісгосп" з посиланням на накази, на підставі яких це підприємство було приєднано до ДП "Ліси України"". Вказане твердження являється доказом того, що відповідач являється володільцем запитуваної інформації на п.1 запиту, адже "накази, на підставі яких це підприємство було приєднано до ДП "Ліси України"", являються саме тими розпорядчими документами про приєднання ДП "Житомирський Лісгосп" до філії "Коростенське лісомисливське господарство" ДП "Ліси України", копію яких просив заявник в п.1 запиту.
07.02.2025 та у період з 31.03.2025 по 14.04.2025 головуюча суддя перебувала у відпустці; 14.03.2025 та 21.03.2025 - на періодичному навчанні.
У відповідності до частини 4 статті 243 КАС України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Згідно з частиною 5 статті 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов до наступного висновку.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 23.07.2024 спільно з громадською організацією "Проти придурків та ідіотів" відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації" звернувся до ДП "Ліси України" із запитом "23.07.24 ДПЛУ запит ЖЛГ", в якому з посиланням на статтю 34 Конституції України, частину 5 статті 6, пункт 1 частини 1 статті 13 Закону № 2939-VI позивач просив надати:
"1) копії розпорядчого документу про приєднання ДП "Житомирський лісгосп" до філії "Коростенське лісомисливське господарство" ДП "Ліси України";
2) інформації про перебування нерухомого майна бувшого ДП "Житомирський лісгосп" у власності чи користуванні (достатньо - копії інвентаризаційних описів, актів приймання-передачі);
3) інформації про перебування основних та оборотних активів що знаходились в адмінприміщені бувшого ДП "Житомирський лісгосп" у власності чи користуванні за адресою: м.Житомир, вулиця Степана Бандери,8 (достатньо - копії інвентаризаційних описів, актів приймання-передачі)".
У цьому запиті вказано примітку такого змісту: "Аналогічний запит зроблено до філії "Коростенське лісомисливське господарство" ДП "Ліси України", якою повідомлено про відсутність запитуваної інформації, однак всупереч Закону належному володільцю не надіслано".
29.07.2024 ДП "Ліси України" надіслало вказаний запит до Столичного лісового офісу та філії "Коростенське лісомисливське господарство" для опрацювання і надання відповіді.
29.07.2024 філією "Коростенське лісомисливське господарство" Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" (ДП "Ліси України") надано відповідь № 1508 ОСОБА_1 , Громадській організації "Проти придурків та ідіотів", в якій повідомлено, що ДП "Житомирський лісгосп" не приєднувалось до філії "Коростенське лісомисливське господарство" ДП "Ліси України", а тому розпорядчі документи з вказаного питання відсутні.
У відповіді повідомлений шлях реорганізації ДП "Житомирський лісгосп" з посиланням на накази, на підставі яких це підприємство було приєднано до ДП "Ліси України".
Вважаючи таку відповідь протиправною, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Положеннями статті 34 Конституції України передбачено, що кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.
Здійснення цих прав може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя.
Стаття 40 Конституції України встановлює, що усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.
Згідно з частиною 1 статті 5 Закону України від 02 жовтня 1992 року № 2657-XII "Про інформацію" (надалі також - Закон № 2657-XII) кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів.
Відповідно до частин 1-2 статті 7 Закону № 2657-XII право на інформацію охороняється законом. Держава гарантує всім суб'єктам інформаційних відносин рівні права і можливості доступу до інформації.
Ніхто не може обмежувати права особи у виборі форм і джерел одержання інформації, за винятком випадків, передбачених законом.
Порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес, визначено Законом України від 13 січня 2011 року №2939-VI "Про доступ до публічної інформації" (далі - Закон №2939-VI).
Згідно з ч.1 ст.1 цього Закону, публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом. Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.3 Закону №2939-VI право на доступ до публічної інформації гарантується, серед іншого, обов'язком розпорядників інформації надавати та оприлюднювати інформацію, крім випадків, передбачених законом.
Одним зі шляхів забезпечення доступу до інформації є її надання за запитами на інформацію (п.2 ч.1 ст.5 Закону №2939-VI).
Відповідно до статті 12 Закону № 2939-VI суб'єктами відносин у сфері доступу до публічної інформації є: 1) запитувачі інформації - фізичні, юридичні особи, об'єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб'єктів владних повноважень; 2) розпорядники інформації - суб'єкти, визначені у статті 13 цього Закону; 3) структурний підрозділ або відповідальна особа з питань доступу до публічної інформації розпорядників інформації.
Згідно частиною 1 статті 13 Закону № 2939-VI розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються: 1) суб'єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб'єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов'язковими для виконання; 2) юридичні особи, що фінансуються з державного, місцевих бюджетів, бюджету Автономної Республіки Крим, - стосовно інформації щодо використання бюджетних коштів; 3) особи, якщо вони виконують делеговані повноваження суб'єктів владних повноважень згідно із законом чи договором, включаючи надання освітніх, оздоровчих, соціальних або інших державних послуг, - стосовно інформації, пов'язаної з виконанням їхніх обов'язків; 4) суб'єкти господарювання, які займають домінуюче становище на ринку або наділені спеціальними чи виключними правами, або є природними монополіями, - стосовно інформації щодо умов постачання товарів, послуг та цін на них.
Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 14 Закону № 2939-VI розпорядники інформації зобов'язані надавати та оприлюднювати достовірну, точну та повну інформацію, а також у разі потреби перевіряти правильність та об'єктивність наданої інформації і оновлювати оприлюднену інформацію.
Частинами 1-2 статті 19 Закону № 2939-VI закріплено, що запит на інформацію це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні. Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту.
Відповідно до частини 5 статті 19 Закону № 2939-VI запит на інформацію має містити: 1) ім'я (найменування) запитувача, поштову адресу або адресу електронної пошти, а також номер засобу зв'язку, якщо такий є; 2) загальний опис інформації або вид, назву, реквізити чи зміст документа, щодо якого зроблено запит, якщо запитувачу це відомо; 3) підпис і дату за умови подання запиту в письмовій формі.
Як встановлено у частинах 1, 3 статті 22 Закону № 2939-VI розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту в таких випадках: 1) розпорядник інформації не володіє і не зобов'язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит; 2) інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини 2 статті 6 цього Закону; 3) особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені статтею 21 цього Закону фактичні витрати, пов'язані з копіюванням або друком; 4) не дотримано вимог до запиту на інформацію, передбачених частиною 5 статті 19 цього Закону.
Розпорядник інформації, який не володіє запитуваною інформацією, але якому за статусом або характером діяльності відомо або має бути відомо, хто нею володіє, зобов'язаний направити цей запит належному розпоряднику з одночасним повідомленням про це запитувача. У такому разі відлік строку розгляду запиту на інформацію починається з дня отримання запиту належним розпорядником.
Матеріалами справи підтверджується, що за змістом поданого відповідачу запиту від 23 липня 2024 року позивач з посиланням на статтю 34 Конституції України, частину 5 статті 6, пункт 1 частини 1 статті 13 Закону № 2939-VI позивач просив надати:
"1) копії розпорядчого документу про приєднання ДП "Житомирський лісгосп" до філії "Коростенське лісомисливське господарство" ДП "Ліси України";
2) інформації про перебування нерухомого майна бувшого ДП "Житомирський лісгосп" у власності чи користуванні (достатньо - копії інвентаризаційних описів, актів приймання-передачі);
3) інформації про перебування основних та оборотних активів, що знаходились в адмінприміщенні бувшого ДП "Житомирський лісгосп" у власності чи користуванні за адресою: м.Житомир, вул.Степана Бандери,8 (достатньо - копії інвентаризаційних описів, актів приймання-передачі)".
Як вже зазначалось судом, в цьому запиті вказано примітку такого змісту: "Аналогічний запит зроблено до філії "Коростенське лісомисливське господарство" ДП "Ліси України", якою повідомлено про відсутність запитуваної інформації, однак всупереч Закону належному володільцю не надіслано".
Відповідач у відзиві на позов стверджує, що вказаний запит позивача від 29.07.2024 надіслано до Столичного лісового офісу та філії "Коростенське лісомисливське господарство" для опрацювання і надання відповіді та 29.07.2024 філією "Коростенське лісомисливське господарство", яка діяла від імені відповідача та в інтересах відповідача, надано відповідь №1508 ОСОБА_1 , Громадській організації "Проти придурків та ідіотів".
З матеріалів справи слідує, що відповідач свого обов'язку надати відповідь на запит позивача від 23 липня 2024 року або вмотивовану письмову відмову в його задоволенні у встановлений Законом строк не виконав.
Суд констатує, що відповідь на запит була розглянута не тим органом/посадовою особою, якому запит був адресований - неналежним суб'єктом.
Оскільки за змістом поданого відповідачу запиту від 23 липня 2024 року позивач запитував інформацію у Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" (ДП "Ліси України"), яке є розпорядником цієї інформації (відомостей) відповідно до Закону № 2939-VI, а тому скерування цього запиту на розгляд іншому суб'єкту - Столичному лісовому офісу та філії "Коростенське лісомисливське господарство" для опрацювання і надання відповіді, є безпідставним на не ґрунтується на нормах закону щодо забезпечення доступу до публічної інформації.
Згідно з частиною 2 статті 7 Закону № 2657-XII суб'єкт інформаційних відносин може вимагати усунення будь-яких порушень його права на інформацію.
Частинами 2 і 3 статті 23 Закону № 2939-VI встановлено, що запитувач має право оскаржити, зокрема: відмову в задоволенні запиту на інформацію; ненадання відповіді на запит на інформацію; надання недостовірної або неповної інформації; несвоєчасне надання інформації; інші рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації, що порушили законні права та інтереси запитувача. Оскарження рішень, дій чи бездіяльності розпорядників інформації до суду здійснюється відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до пункту 2 частини 1ї статті 24 вказаного Закону відповідальність за порушення законодавства про доступ до публічної інформації несуть особи, винні у вчиненні таких порушень, як, зокрема, ненадання відповіді на запит; ненадання інформації на запит; безпідставна відмова у задоволенні запиту на інформацію.
Отже, недотримання розпорядником інформації вимог Закону № 2939-VI, що стало підставою для звернення до суду з даним позовом, мало місце і призвело до порушення прав позивача як запитувача інформації.
Відповідно до ч.4 ст.245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
Таким чином, з урахуванням викладеного, суд вважає за необхідне визнати протиправною бездіяльність Державного підприємства "Ліси України" щодо ненадання відповіді на запит ОСОБА_1 від 23 липня 2024 року "23.07.24 ДПЛУ запит ЖЛГ" в порядку Закону України "Про доступ до публічної інформації" та зобов'язати Державне підприємство "Ліси України" розглянути запит ОСОБА_1 від 23 липня 2024 року "23.07.24 ДПЛУ запит ЖЛГ" відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації" з урахуванням висновків суду у цьому рішенні.
Згідно ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно частин 1-2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З урахуванням зазначеного, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.
Зважаючи на відсутність документально-підтверджених судових витрат у даній адміністративній справі питання про їх розподіл судом не вирішується.
Керуючись статтями 6-9, 77, 90, 139, 242-246, 255, 257, 262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
вирішив:
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" (ДП "Ліси України") (вул.Руставелі Шота,9А, м.Київ, 01601, ЄДРПОУ: 44768034) про визнання відповіді протиправною, зобов'язання вчинити дії, задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" (ДП "Ліси України") щодо ненадання відповіді на запит ОСОБА_1 від 23 липня 2024 року "23.07.24 ДПЛУ запит ЖЛГ" в порядку Закону України "Про доступ до публічної інформації".
Зобов'язати Державне спеціалізоване господарське підприємство "Ліси України" (ДП "Ліси України") розглянути запит ОСОБА_1 від 23 липня 2024 року "23.07.24 ДПЛУ запит ЖЛГ" відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації", з урахуванням висновків суду у цьому рішенні.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити за безпідставністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя В.А. Панкеєва
05.05.25