05 травня 2025 року м. Житомир справа № 240/15091/24
категорія 111030300
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Нагірняк М.Ф., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Спільного українсько-іспанського підприємства "Іскор" до Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
встановив:
Спільне українсько-іспанське підприємство "Іскор" звернулося з позовом до Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення №00074350407 від 05.04.2024 року про застосування фінансових санкцій (штрафу) в розмірі 85 127,54 грн.
Ухвалою суду від 27.08.2024 року позовну заяву після усунення її недоліків прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Ухвалою суду від 08.01.2025 року задоволено клопотання представника Відповідача та продовжено судовий розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
Підготовче судове засідання у справі, призначене на 07.02.2025 року, не проводилося по причині неявки представників сторін та подання відповідного клопотання представником Позивача.
Ухвалою суду від 12.03.2025 року закрито підготовче засідання та призначено справу до розгляду по суті.
В судовому засіданні 26.03.2025року допитано свідків ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Ухвалою суду від 26.03.2025 року після допиту свідків, на стадії дослідження письмових доказів та згодою представників сторін суд продовжив розгляд справи в порядку письмового провадження.
В судовому засіданні представник Позивача, Спільного українсько-іспанського підприємства "Іскор", позовні вимоги підтримав в повному обсязі і пояснив, що Відповідачем безпідставно та протиправно прийнято оскаржуване рішення про застосування штрафних санкцій за несвоєчасну сплату податку на додану вартість.
Представник Позивача зазначив, що Відповідач за результатами камеральної перевірки безпідставно зробив висновок про порушення платником строків сплати податкових зобов'язань на загальну суму 851 275,37 грн. Згідно доводів представника Позивача у підприємства були відсутні жодні несплачені узгоджені податкові зобовязання з податку на додану вартість.
Більш того, на думку представника Позивача, Відповідач не врахував, що згідно положень абзацу 11 пункту 52.1 підрозділу 10 Розділу ХХ "Прикінцеві та перехідні положення" Податкового кодексу України в період з 01.03.2020 року по останній календарний день місяця, в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), платникам не нараховується пеня, а нарахована пеня за ці періоди підлягає списанню. Відповідач не тільки не списав такі донарахування, але погасив їх за рахунок поточних платежів підприємства.
Представник Відповідача, Головного управління ДПС у Житомирській області, проти позову заперечила і пояснила, що за результатами проведеної камеральної перевірки правомірно зроблено висновок про наявність підстав для застосування до платника фінансових санкцій за порушення строків сплати податкових зобов'язань з податку на додану вартість на загальну суму 851 257,37 грн. у розмірі 10 відсотків від цієї суми.
Як пояснила представник Відповідача, така несвоєчасна сплата виникла в результаті донарахування платнику податковим повідомленням рішенням №000441-1401 від 15.02.2018 року податкових зобов'язань з податку на додану вартість та штрафних санкцій на загальну суму 228 101,00 грн. Позивач оскаржував в судовому засіданні правомірність вказаного податкового повідомлення - рішення в рамках адміністративної справи №806/1042/18 наряду із іншими податковими повідомленнями-рішеннями. За результатами судового розгляду рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 13.11.2018 року та постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 28.02.2019 року підтверджено правомірність донарахування Позивачу податкових зобов'язань з податку на додану вартість та штрафних санкцій на загальну суму 228 101,00 грн. З набуттям чинності судових рішень вказані податкові зобов'язання платника набули статусу узгоджених і підлягали сплаті.
Згідно доводів представника Відповідача, платником у встановлені строки не були сплачені податкові зобов'язання з податку на додану вартість та штрафні санкції на загальну суму 228 101,00 грн. Погашення вказаної заборгованості здійснювалося у відповідності до вимог податкового законодавства за рахунок поточних платежів платника що сплати податку на додану вартість, що призвело до систематичних порушень строків сплати зобов'язань з цього податку за період з березня 2019 року по серпень 2023 року на загальну суму 851 275,37 грн., що було встановлено за результатами камеральної перевірки.
Такі допущені платником порушення вимог законодавства щодо строків сплати узгоджених податкових зобов'язань з податку на додану вартість правомірно стали підставою для застосування оскаржуваних фінансових санкцій.
Крім того, представник Відповідача підтвердила, що протягом спірного періоду платнику в автоматичному режимі була нарахована пеня в сум 226 762,68 грн. (акті камеральної перевірки від 06.10.2023 №16411/06-30-04-07/14350815), яка є предметом спору в іншій адміністративній справі №240/5778/24.
Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, враховуючи пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення на них, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню за таких підстав.
Спірні правовідносини між сторонами по даній справі щодо порядку та підстав застосування податковим органом до платника податку на додану вартість штрафних санкцій регулюються правовими нормами Податкового кодексу України, що були чинні на день виникнення таких відносин.
Судом встановлено, що 27.02.2024 року уповноваженою посадовою особою податкового органу була проведена камеральна перевірка підприємства щодо порушення строків сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість, про що складено акт перевірки від 27.02.2024 року.
За результатами такої перевірки 05.04.2024 року було винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення №00074350407 про застосування до Спільного українсько-іспанського підприємства "Іскор" фінансових санкцій (штрафу) в розмірі 85 127,54 грн.
Вказане рішення Позивачем було оскаржено в адміністративному порядку до ДПС України. За результатами розгляду скарги рішенням ДПС України від 27.06.2024 року вказана скарга була залишена без задоволення, а податкове повідомлення-рішення №00074350407 від 05.04.2024 року - без змін.
Суть спірних відносин по даній справі зведена виключно до правомірності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення №00074350407 від 05.04.2024 року про застосування до Спільного українсько-іспанського підприємства "Іскор" фінансових санкцій (штрафу) в розмірі 85 127,54 грн.
Як зазначено в оскаржуваному податкового повідомлення-рішення №00074350407 від 05.04.2024 року, підставою для застосування до Позивача фінансових санкцій в розмірі 85 127,54 грн. стали порушення платником строків сплати узгоджених податкових зобов'язань з податку на додану вартість на загальну суму 851 275,37 грн.
Судом встановлено та визнається сторонами, що Позивач має статус юридичної особи та є платником податку на додану вартість.
Як зазначено в акті камеральної перевірки від 14.02.2024 року, копія якої долучена до справи та досліджена в судовому засіданні, станом на:
- 19.03.2019 року у платника була наявна заборгованість зі сплати податкових зобов'язань з податку на додану вартість на загальну суму 228 101,00 грн., які платнику були визначені згідно податкового повідомлення - рішення №000441-1401 від 15.02.2018 року. Вказана заборгованість платником була сплачена згідно відповідних платежів протягом періоду з 26.08.2021 року по 20.10.2021 року, тобто з порушенням строків сплати від 892 до 946 календарних днів;
- 31.07.2023 року у платника була наявна заборгованість зі сплати податкових зобов'язань з податку на додану вартість на загальну суму 42 398,13 грн., які самостійно визначені платником згідно поданої податкової декларації з цього податку за червень 2023 року. Вказана заборгованість була сплачена 24.10.2023 року, тобто з порушенням строків сплати на 85 календарних днів;
- 30.08.2023 року у платника була наявна заборгованість зі сплати податкових зобов'язань з податку на додану вартість, які самостійно визначені платником згідно поданої податкової декларації з цього податку за липень 2023 року. Вказана заборгованість була сплачена 24.10.2023 року в сумі 90 550,87 грн. та 23.11.2023 року в сумі 14 557,13 грн., тобто з порушенням строків сплати відповідно на 55 та на 85 календарних днів;
- 02.10.2023 року у платника була наявна заборгованість зі сплати податкових зобов'язань з податку на додану вартість, які самостійно визначені платником згідно поданої податкової декларації з цього податку за серпень 2023 року. Вказана заборгованість була сплачена 23.11.2023 року в сумі 7 977,92 грн., 29.11.2023 року в сумі 5 000,00 грн. та 14 700,00 грн., 30.11.2023 року в сумі 140 606,95 грн. та 16 600,00 грн., 25.12.2023 року в сумі 9 122,35 грн. та 27.12.2023 року в сумі 16 669,78 грн., тобто з порушенням строків сплати відповідно на 52, 58, 59, 84, та на 86 календарних днів;
- 30.10.2023 року у платника була наявна заборгованість зі сплати податкових зобов'язань з податку на додану вартість, які самостійно визначені платником згідно поданої податкової декларації з цього податку за вересень 2023 року. Вказана заборгованість була сплачена 28.12.2023 року в сумі 41 125,65 грн. та 25.01.2024 року в сумі 91 823,35 грн., тобто з порушенням строків сплати відповідно на 59 та на 87 календарних днів;
- 30.11.2023 року у платника була наявна заборгованість зі сплати податкових зобов'язань з податку на додану вартість, які самостійно визначені платником згідно поданої податкової декларації з цього податку за жовтень 2023 року. Вказана заборгованість була сплачена 25.01.2024 року в сумі 88 132,65 грн. та 24.02.2024 року в сумі 89 529,13 грн., тобто з порушенням строків сплати відповідно на 56 та на 86 календарних днів.
Такі висновки акту камеральної перевірки підтверджується даними інтегрованої картки Позивача як платника податку на додану вартість за 2019-2024 роки, копія якої долучена до позову та досліджена судом (а.с.95-189).
Суд погоджується із доводами Відповідача, його представника в судовому засіданні та свідка ОСОБА_2 , що податковим повідомленням - рішенням №000441-1401 від 15.02.2018 року Позивачу були донараховані податкові зобов'язань з податку на додану вартість в сумі 182 481,00 грн. та застосовані штрафні санкції в розмірі 45 620,00 грн., а всього на загальну суму 228 101,00 грн. Позивач оскаржував в судовому засіданні правомірність вказаного податкового повідомлення - рішення в частині донарахувань в розмірі 224 392,00 грн. в рамках адміністративної справи №806/1042/18 наряду із іншими податковими повідомленнями-рішеннями. За результатами судового розгляду рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 13.11.2018 року та постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 28.02.2019 року підтверджено правомірність донарахування Позивачу податкових зобов'язань з податку на додану вартість та штрафних санкцій на загальну суму 228 101,00 грн.
З набуттям чинності судових рішень вказані податкові зобов'язання платника набули статусу узгоджених і підлягали сплаті в термін до 19.03.2019 року (граничний строк сплати).
Судом встановлено та визнається сторонами, що Позивачем з 01.03.2019 року здійснювалися поточні сплати податкових зобов'язань з податку на додану вартість.
Суд враховує, що за приписами пункту 87.9 статті 87 Податкового кодексу України у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.
За приписами пункту 131.2 статті 131 Податкового кодексу України при погашенні суми податкового боргу (його частини) кошти, що сплачує такий платник податків, у першу чергу зараховуються в рахунок податкового зобов'язання. У разі повного погашення суми податкового боргу кошти, що сплачує такий платник податків, в наступну чергу зараховуються у рахунок погашення штрафів, в останню чергу зараховуються в рахунок пені.
Якщо платник податків не виконує встановленої цим пунктом черговості платежів або не визначає її у платіжній інструкції (чи визначає з порушенням зазначеного порядку), контролюючий орган самостійно здійснює такий розподіл такої суми у порядку, визначеному цим пунктом.
В зв'язку з цим суд вважає обґрунтованими доводи Відповідача та його представника в суді, що у відповідності до зазначених вимог пункту 87.9 статті 87 та пункту 131.2 статті 131 Податкового кодексу України поточні платежі Позивача з податку на додану вартість сплачувалися в першу чергу на погашення суми податкового боргу (його частини), який виник внаслідок узгодженості сум податкових зобов'язань платника з цього податку на загальну суму 224 392,00 грн., зумовлених підтвердження судовими рішення в рамках адміністративної справи №806/1042/18 правомірності їх нарахувань податковим повідомленням - рішенням №000441-1401 від 15.02.2018 року.
Результати дослідження судом акту камеральної перевірки, розрахунку штрафних санкцій до оскаржуваного податкового повідомлення - рішення та інтегрованої картки Позивача як платника податку на додану вартість за 2019-2024 роки підтвердили доводи Відповідача, що суми податкових зобов'язань платника з цього податку в розмірі 224 392,00 грн., зумовлені підтвердження судовими рішення в рамках адміністративної справи №806/1042/18, платником були сплачені частинами протягом період з 26.08.2021 року по 20.10.2021року.
Зазначене свідчить, що така сплата мала місце з порушенням граничного терміну (19.03.2019 року) на строк, що перевищує 30 календарних днів.
Як зазначено в пункті 124.1 статті 124 Податкового кодексу України, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання (крім грошового зобов'язання у вигляді штрафних (фінансових) санкцій, застосованих до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, а також пені, застосованої до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в таких розмірах:
- при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 5 відсотків погашеної суми податкового боргу;
- при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу.
Крім того, результати дослідження судом акту камеральної перевірки, розрахунку штрафних санкцій до оскаржуваного податкового повідомлення - рішення та інтегрованої картки Позивача як платника податку на додану вартість за 2019-2024 роки підтвердили доводи Відповідача, що платником, Позивачем у справі, були допущені строки сплати самостійно узгоджених податкових зобов'язань з податку на додану вартість за податковими деклараціями з цього ж податку за червень, липень, серпень, вересень та жовтень 2023року.
Суд враховує, що відповідно до вимог пункту 203.2 статі 203 Податкового кодексу України сума податкового зобов'язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.
Разом з тим, матеріали справи засвідчують, що податкові зобов'язання з податку на додану вартість, самостійно визначені платником за податковою декларацією з цього податку за червень 2023 року та з граничним строком їх сплати 31.07.2023 року, фактично були сплачені лише 24.10.2023 року, тобто затримка сплати перевищує 30 календарних днів.
Аналогічно, матеріали справи засвідчують, що податкові зобов'язання з податку на додану вартість, самостійно визначені платником за податковою декларацією з цього податку за липень 2023 року та з граничним строком їх сплати 30.08.2023 року, фактично були сплачені відповідними частинами лише 24.10.2023 року та 23.11.2023 року, тобто затримка сплати також перевищує 30 календарних днів.
Аналогічно, матеріали справи засвідчують, що податкові зобов'язання з податку на додану вартість, самостійно визначені платником за податковою декларацією з цього податку за серпень 2023 року та з граничним строком їх сплати 02.10.2023 року, фактично були сплачені відповідними частинами лише в період з 23.11.2023 року по 27.12.2023 року, тобто затримка сплати також перевищує 30 календарних днів.
Аналогічно, матеріали справи засвідчують, що податкові зобов'язання з податку на додану вартість, самостійно визначені платником за податковою декларацією з цього податку за вересень 2023 року та з граничним строком їх сплати 30.10.2023 року, фактично були сплачені відповідними частинами лише 28.12.2023 року та 25.01.2024 року, тобто затримка сплати також перевищує 30 календарних днів.
Аналогічно, матеріали справи засвідчують, що податкові зобов'язання з податку на додану вартість, самостійно визначені платником за податковою декларацією з цього податку за жовтень 2023року та з граничним строком їх сплати 30.11.2023 року, фактично були сплачені відповідними частинами лише 25.01.2024 року та 24.02.2024 року, тобто затримка сплати також перевищує 30 календарних днів.
Як зазначено в акті камеральної перевірки та розрахунку штрафних санкцій до оскаржуваного податкового повідомлення - рішення, підставою для застосування до платника штрафних санкцій були затримки більше 30 календарних днів сплати узгоджених податкових зобов'язань за податковими деклараціями з цього ж податку за червень, липень, серпень, вересень та жовтень 2023 року та податковим повідомленням - рішенням №000441-1401 від 15.02.2018 року, що сумарно становило 851 275,37 грн.
На підставі викладеного суд робить висновок, що Відповідачем оскаржуване податкове повідомлення - рішення №00074350407 від 05.04.2024 року про застосування до Спільного українсько-іспанського підприємства "Іскор" фінансових санкцій (штрафу) прийнято в межах повноважень Відповідача, на підставі та в порядку передбаченому податковим законодавством, а їх розмір правомірно визначено в сумі 85 127,54 грн., що становить 10% від загальної суми (851 275,37 грн.) сплачених із затримкою більше 30 календарних днів податкових зобов'язань з податку на додану вартість.
Суд вважає безпідставними доводи Позивача та його представника в суді щодо протиправності оскаржуваного податкового повідомлення - рішення з підстав його винесення за результатами камеральної перевірки.
Позивач не врахував, що відповідно до вимог підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах, є самостійним предметом саме камеральної перевірки, яка проводиться уповноваженою особою податкового органу, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість.
Суд вважає безпідставними доводи Позивача та його представника в суді щодо мораторію на проведення таких перевірок під час дії воєнного стану з огляду на таке.
По-перше, правовими нормами підпунктом 69.2 прим. 2 п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України лише тимчасово, до 1 серпня 2023 року, був введений мораторій на проведення податкових перевірок.
По-друге, вказаний мораторій не розповсюджувався на проведення камеральних перевірок податкових декларацій з податку на додану вартість та уточнюючих розрахунків до них.
Суд вважає безпідставними доводи Позивача та його представника в суді щодо мораторію на застосування фінансових санкцій та нарахування пені на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), з огляду на таке.
Безспірно, приписами пункту 52-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України було передбачено, що за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції не застосовуються за відповідні порушення податкового законодаства.
Разом з тим, Позивач не врахував, що вказана право норма містить прямі застереження, що такі обмеження (мораторій) не за порушення нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість.
Суд погоджується із доводами Позивача та його представника в суді, що згідно приписів абзацу одинадцятого пункту 52-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню.
Разом з тим, Позивач не врахував, що застосування штрафних санкцій не було зумовлено несвоєчасною сплатою тих чи інших сум пені, які відносно платника нараховувалися чи підлягали нарахуванню протягом вказаного періоду мораторію.
Як вже зазналося, застосування оскаржуваних фінансових санкцій було зумовлено виключно затримкою більше ніж 30 календарних днів сплати узгоджених податкових зобов'язань за податковими деклараціями з цього ж податку за червень, липень, серпень, вересень та жовтень 2023року та податковим повідомленням - рішенням №000441-1401 від 15.02.2018 року, що сумарно становило 851 275,37 грн.
Одночасно суд враховує, що у провадженні Житомирського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа №240/5778/24 за позовом Спільного українсько-іспанського підприємства "Іскор" до Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області про визнання протиправними податкові повідомлення - рішення №000210470407 та №№000210480407 від 13.11.2023 року про застосування до Спільного українсько-іспанського підприємства "Іскор" фінансових санкцій (штрафу) відповідно в розмірі 1837,43грн. та 85475,16грн.
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 20.12.2024року у даній адміністративній справі №240/5778/24 в задоволенні позову відмовлено. Вказане судове рішення в апеляційному порядку не оскаржувалося і набуло законної сили.
Як зазначено в судовому рішенні, позиція Позивача в даній справі (№240/5778/24) щодо неправомірності оспорюваних податкових повідомлень-рішень ґрунтувалася саме на тому, що податковий орган неправомірно зараховував кошти, спрямовані на сплату поточних платежів, в рахунок погашення боргу, підприємство не погоджується з висновками ГУ ДПС, викладеними в акті камеральної перевірки від 06.10.2023 №16411/06-30-04-07/14350815 з підстав невірного зазначення в інтегрованій картці платника суми податкового боргу, та суми нарахованої пені 226 762,68 грн.
Судовим рішенням підтверджено висновки камеральної перевірки про порушення платником правил сплати (перерахування) податкових зобов'язань з ПДВ визначених податковими деклараціями за жовтень 2021 року №9351147459 від 19.11.2021 року, за січень 2023 року №9028797515 від 20.02.2023 року, лютий 2023 року №9054470660 від 20.03.2023 року, березень 2023 року №9085368585 від 19.04.2023 року, квітень 2023 року №9116484569 від 19.05.2023 року, травень 2023 року №9146029973 від 20.06.2023 та червень 2023 року №9178873116 від 20.07.2023 року.
Відповідно до вимог частини 4 статті 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Таким чином, матеріали даної справи, судове рішення в адміністративній справі (№240/5778/24) та відомості інтегрованої картки Позивача як платника податку на додану вартість спростовують доводи Позивача та його представника в судовому засіданні про те чи інше нарахування податковим органом платнику пені за несвоєчасну сплату зобов'язань з цього податку, визначених податковим повідомленням - рішенням №000441-1401 від 15.02.2018 року та в податкових деклараціях з цього ж податку за червень - жовтень 2023року. Тобто, жодна пеня, зумовлена несвоєчасною сплатою платником саме вказаних узгоджених податкових зобов'язань з податку на додану вартість, не нараховувалася.
Зазначене свідчить, що позовні вимоги Позивача є такими, що не відповідають обставинам справи, не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, а тому є безпідставними і задоволенню не підлягають.
Відповідно до вимог ст.ст.139-143 КАС України підстави для стягнення або відшкодування судових витрат по дані справі відсутні.
Керуючись статтями 9, 77, 90, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
Відмовити в повному обсязі в задоволенні позову Спільного українсько-іспанського підприємства "Іскор" до Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя М.Ф. Нагірняк
05.05.25