Україна
Донецький окружний адміністративний суд
05 травня 2025 року Справа№200/1223/25
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Христофорова А.Б., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (місцезнаходження: 84122, Донецька область, м. Слов'янськ, пл. Соборна, 3, ЄДРПОУ 13486010) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
До Донецького окружного адміністративного суду засобами поштового зв'язку надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, в якому позивач просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області № 912280121840 від 03.02.2025р. щодо відмови у переведенні з пенсії по інвалідності вперше на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області зарахувати період знаходження на інвалідності, яка отримана внаслідок травмування на виробництві з 19 травня 2009 року по 27 січня 2025 року до пільгового стажу роботи по списку № 1 (підземні Постанова № 202 від 31.03.1994р.) за професією «прохідник з повним робочим днем в шахті» для визначення права на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, в пільговому розмірі та перевести ОСОБА_1 на пенсію за віком відповідно до ч.3 ст. 114, ст.45, ст.24, ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з дня звернення з заявою від 27 січня 2025 р., з застосуванням показника середньої заробітної плати за 2021-2022-2023рік.
Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначив, що перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію по інвалідності внаслідок трудового каліцтва з 01.02.2010 року по теперішній час.
27.01.2025 року позивач звернувся до Головного управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою щодо перерахунку пенсії, шляхом переведення на інший вид пенсії на пільгових умовах відповідно до ч.3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з застосуванням показника заробітної плати за 2022-2023-2024р., як особа з інвалідністю, яка набула 24 календарних місяців страхового стажу, після отримання інвалідності.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 03.02.2025 року № 912280121840 позивачу відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах і у пільгових розмірах, у зв'язку з відсутністю пільгового стажу 25 років.
Вважає, що період перебування на інвалідності, яка отримана на виробництві з 19.05.2009 року по 27.01.2025р. (день звернення за пенсією за віком) не враховано до стажу пільгової роботи по списку №1 (підземні) відповідно до вимог ч.1 ст.24 Закону України «Про загальнообов'язкове держане пенсійне страхування» в пільговому розмірі, відмовлено в переведенні з пенсії по інвалідності на пенсію за віком не залежно від віку, при наявності страхового стажу роботи 30 років та пільгового стажу роботи по списку № 1 з повним робочим днем під землею - 26 років 00 місяць 16 днів з них ( 10 років 04 місяці 09 днів з повним робочим днем в шахті та період перебування на інвалідності 15 років 08 місяців), та не зараховано період навчання на курсах з відривом від виробництва з 31.01.2000 р. по 21.03.2000 р., та з 05.12.2006 р. по 12.01.2006 р., з отриманням 100% заробітної плати до пільгового стажу роботи по списку № 1 ( підземні) з причини не надання довідки що уточнює пільговий характер роботи.
Відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечував та зазначив, що Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області діяло на підставі діючого законодавства, тому підстави для визнання протиправним та скасування рішення від 03.02.2025 № 912280121840 відсутні.
Вказує, що згідно трудової книжки НОМЕР_2 від 24.01.2000 позивач працював з 15.06.2009 по 08.03.2020 на посаді електрослюсаря чергового поверхні, з 09.03.2020 по 13.07.2021 гірником 3 розряду на дільниці технологічного комплекса. З 26.10.2022 по 23.05.2024, з 03.06.2024 по 01.07.2024 працював водієм автотранспортних засобів у ТОВ «Вагонсервіс».
Головне управління Пенсійного фонду в Донецькій області приходить до висновку, що на дату звернення позивача до відповідача з приводу переходу на інший вид пенсії станом на 27.01.2025 року загальний стаж складає 22 років 07 місяців 05 днів.
При цьому, Головне управління зазначає, що посади позивача з 15.06.2009 року по 27.01.2025 року в якості електрослюсаря чергового поверхні, гірника 3 розряду на дільниці технологічного комплекса і водія автотранспортного засобу у ТОВ «Вагонсервіс», не відноситься до посад провідних професій у відповідності до частини 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»
За результатами розгляду заяви, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області прийнято рішення від 03.02.2025 № 912280121840 про відмову ОСОБА_2 в перерахунку пенсії незалежно від віку відповідно до частини 3 статті 114 Закону № 1058 у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу роботи.
Ухвалою суду від 25 лютого 2025 року позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, залишено без руху та надано позивачу строк в 10 (десять) днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви.
27 лютого 2025 року недоліки позовної заяви позивачем усунені.
Ухвалою суду від 04 березня 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду, провадження у справі відкрито, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження, без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи.
Відповідно до статті 258 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
У зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 Про введення воєнного стану в Україні, затвердженого Законом України Про затвердження Указу Президента України Про введення воєнного стану в Україні від 24.02.2022 №2102-ІХ, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, який було неодноразово продовжено та який триває станом на дату розгляду даної справи.
02 березня 2022 року опублікованими Радою суддів України 02.03.2022 року Рекомендаціями щодо роботи судів в умовах воєнного стану року, судам України рекомендовано за можливості відкладати розгляд справ (за винятком невідкладних судових розглядів) та знімати їх з розгляду, зважати на те, що велика кількість учасників судових процесів не завжди мають змогу подати заяву про відкладення розгляду справи через залучення до функціонування критичної інфраструктури, вступ до лав Збройних сил України, територіальної оборони, добровольчих воєнних формувань та інших форм протидії збройної агресії проти України, або не можуть прибути в суд у зв'язку з небезпекою для життя.
Донецький окружний адміністративний суд продовжує свою роботу у дистанційному режимі.
За приписами частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. Відповідно до статті 258 КАС України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Дослідивши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, що підтверджується копією паспорта громадянина України серії НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію по ІІІ групі інвалідності з 19.05.2009 року, призначену відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
27.01.2025 року ОСОБА_1 звернувся до Пенсійного фонду України із заявою №882 про перехід на інший вид пенсії (за віком відповідно ст.114 ч.3 Закону №1058).
Рішенням Головного управління ПФУ в Донецькій області від 03.02.2025 року №912280121840 позивачу було відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах з посиланням на відсутність необхідного страхового стажу.
Як встановлено судом, згідно записів в трудовій книжці НОМЕР_2 ОСОБА_1 працював, зокрема:
- з 31.01.2000 по 21.03.2000, та з 05.12.2006 по 12.01.2006 навчання на курсах з відривом від виробництва;
- з 15.06.2009 по 08.03.2020 на посаді електрослюсаря чергового поверхні на ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля»;
- з 09.03.2020 по 13.07.2021 гірником 3 розряду на дільниці технологічного комплекса на ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля»;
- З 26.10.2022 по 23.05.2024, з 03.06.2024 по 01.07.2024 на посаді водія автотранспортних засобів у ТОВ «Вагонсервіс».
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд зазначає наступне.
Згідно з ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ст. 3 Конституції України в Україні як соціальній, правовій державі людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави. Право на соціальний захист віднесено до основоположних прав і свобод.
Відповідно до ч. 1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Згідно ч. 2 ст. 46 Конституції України це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Відповідно до ст. 22 Конституції України права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані.
Згідно з ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Тобто, конституційне право на соціальний захист включає і право громадян на забезпечення їх у старості, пенсія за віком, за вислугу років та інші її види, що призначаються у зв'язку з трудовою діяльністю, виконанням трудових обов'язків і є однією з форм соціального захисту, цим визначається зміст і характер обов'язку держави стосовно тих громадян, які набули право на одержання пенсії.
Загальні умови, порядок нарахування та розмір пенсій визначаються, зокрема, законами України "Про пенсійне забезпечення" від 5 листопада 1991 року №1788-ХІ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року №1058-IV, які є чинними на час виникнення спірних відносин.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» від 03 жовтня 2017 року № 2148-VIII, який діє з 11.10.2017, внесено зміни до Закону № 1058 зокрема доповнено розділом XIV-I «Пенсійне забезпечення окремих категорій громадян» та статтю 114 «Пенсія за віком на пільгових умовах та за вислугу років для окремих категорій працівників».
Відповідно до пункту 2 «Прикінцевих положень» Закону № 1058 в редакції Закону № 2148, пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.
Відповідно до частини 3 статті 24 Закону №1058 за кожний повний рік стажу роботи (врахованого в одинарному розмірі) на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, зайнятість на яких давала та дає право на пенсію на пільгових умовах, до страхового стажу додатково зараховується по одному року.
Згідно з частиною 1 статті 114 Закону №1058, право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 114 Закону №1058 на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
За відсутності стажу роботи, встановленого абзацом 1 цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності на дату досягнення віку, встановленого абзацами першим і третім - тринадцятим цього пункту, страхового стажу з 1 квітня 2018 року по 31 березня 2019 року - не менше 22 років у чоловіків і не менше 17 років у жінок. Працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абзацом 1 цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами 1 і 15 - 23 цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом 1 частини 1 статті 26 цього Закону: чоловікам - на 1 рік за кожний повний рік такої роботи.
Згідно частини 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років.
За наявності стажу на підземних роботах менше 10 років у чоловіків і менше 7 років 6 місяців у жінок та страхового стажу, встановленого абзацами першим і п'ятнадцятим двадцять третього пункту 1 частини другої цієї статті, за кожний повний рік зазначених робіт пенсійний вік, встановлений абзацом першим статті 26 цього Закону, зменшується на один рік.
Положеннями частини 4 статті 9 Закону України «Про охорону праці» передбачено, що час перебування на інвалідності у зв'язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням зараховується до стажу роботи для призначення пенсії за віком, а також до стажу роботи із шкідливими умовами, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і в пільгових розмірах у порядку, встановленому законом.
Згідно з частиною 5 статті 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення», час перебування на інвалідності у зв'язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням зараховується до стажу роботи для призначення пенсії за віком, а також до стажу роботи із шкідливими умовами, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і у пільгових розмірах.
Такий же порядок зарахування часу перебування на інвалідності внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання передбачений і пунктом 4 частини 1 статті 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», відповідно до якої, час перебування на інвалідності у зв'язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням зараховується до страхового стажу для призначення пенсії за віком, а також до страхового стажу роботи із шкідливими умовами, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і у пільгових розмірах.
Отже, законодавством передбачено зарахування часу перебування на інвалідності у зв'язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням до стажу роботи для призначення пенсії за віком, а також до стажу роботи із шкідливими умовами, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і у пільгових розмірах відповідно до статей 13, 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Як вбачається з розрахунку стажу, відповідачем зараховані такі періоди до стажу для призначення пенсії на пільгових умовах, а саме:
24.01.2000 - 30.01.2000 - ШУ «Дніпровське» (на посаді прохідника з повним робочим днем під землею). 22.03.2000 - 06.04.2000 - ШУ «Дніпровське» (на посаді прохідника з повним робочим днем під землею). 07.04.2000 - 31.12.2003 - ШУ «Дніпровське» (на посаді прохідника з повним робочим днем під землею). 01.01.2004 - 04.12.2005 - ШУ «Дніпровське» (на посаді прохідника з повним робочим днем під землею). 03.08.2006 - 14.06.2009 - ШУ «Дніпровське» (на посаді прохідника з повним робочим днем під землею). З 19.05.2009 - 15.05.2026 - знаходження на ІІІ групі інвалідності внаслідок трудового каліцтва.
При цьому, суд зазначає, що відповідачем не зараховані посади позивача з 15.06.2009 року по 27.01.2025 року в якості електрослюсаря чергового поверхні, гірника 3 розряду на дільниці технологічного комплекса і водія автотранспортного засобу у ТОВ «Вагонсервіс», оскільки вони не відносяться до посад провідних професій у відповідності до частини 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Як встановлено судом, підтверджується матеріалами справи та не заперечується відповідачем, період знаходження позивача на інвалідності внаслідок трудового каліцтва зарахований до стажу для призначення пенсії на пільгових умовах, тому позовні вимоги в цій частині є такими, що не підлягають задовленню.
Щодо незарахування до пільгового стажу роботи по списку № 1 (Постанова № 202 від 31.03.1994) періоду проходження навчання в учбовому комбінаті підприємства роботодавця в період з 31.01.2000 по 21.03.2000, та з 05.12.2005 по 12.01.2006, суд враховує наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, 24 січня 2000 позивач був прийнятий на шахту «Дніпровська» учнем гірника підземного та 31 січня 2000 направлений в учбовий комбінат для отримання посвідчення за професією « гірник підземний». Перебував на навчанні з 31.01.2000 по 21.03.2000.
З 05.05.2005 по 12.01.2006 позивач був направлений та проходив курси в УКК за професією «прохідник підземний», отримував середній заробіток за попереднім місцем роботи.
Відповідно до ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», та п.1 Постанови КМУ «Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній» від 12.08.1993 року № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка
Відповідно до ч. 1 ст. 38 Закону України "Про професійно-технічну освіту" час навчання у закладі професійної (професійно-технічної) освіти зараховується до трудового стажу здобувача освіти, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців.
Статтею 17 Закону України «Про професійно-технічну освіту» передбачено, що професійно-технічний навчальний заклад - це заклад освіти, що забезпечує реалізацію потреб громадян у професійно технічній освіті, оволодінні робітничими професіями, спеціальностями, кваліфікацією відповідно до їх інтересів, здібностей, стану здоров'я.
Статтею 18 вказаного Закону визначено типи професійно-технічних навчальних закладів, зокрема, до професійно-технічних навчальних закладів належить навчально-курсовий комбінат та заклади освіти, що надають професійну (професійно-технічну) освіту або здійснюють професійне (професійно-технічне) навчання.
Суд вказує, що присвоєна кваліфікація є роботою за набутою професією в розумінні ст. 38 Закону України «Про професійно-технічну освіту», тому відповідач протиправно не зарахував до пільгового стажу вищезазначені періоди навчання.
Щодо позовних вимог про застосування показника середньої заробітної плати за 2021-2022-2023 рік, суд вказує, що оскільки позивачу не проведений перерахунок пенсії, то вважає вказані вимоги передчасними та такими, що не підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 4 ст. 245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд. У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
На підставі викладеного, з урахуванням вимог частини другої статті 9 КАС України, з метою ефективного захисту прав позивача, суд вважає за необхідне, змінити спосіб захисту порушеного права позивача шляхом визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області № 912280121840 від 03.02.2025 щодо відмови у переведенні з пенсії по інвалідності вперше на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов'якове державне пенсійне страхування» з зобов'язанням відповідача повторно розглянути заяву позивача від 27.01.2025 року щодо перерахунку пенсії, шляхом переведення на інший вид пенсії на пільгових умовах відповідно до ч.3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням висновків суду та норм чинного законодавства.
Відповідно до вимог частин першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Нормами частини другої зазначеної статті встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд, відповідно до положень частини п'ятої статті 77 КАС України, вирішує справу на підставі наявних доказів.
За таких обставин, беручи до уваги всі надані сторонами докази в їх сукупності, суд доходить висновку про задоволення позовних вимог.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи, що позов судом задоволений повністю, суд приходить до висновку, що з відповідача, за рахунок його бюджетних асигнувань, як суб'єкта владних повноважень, на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 968,96 грн.
Керуючись статтями 6, 14, 242, 243, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (місцезнаходження: 84122, Донецька область, м. Слов'янськ, пл. Соборна, 3, ЄДРПОУ 13486010) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити частково.
Рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 03.02.2025 № 912280121840 щодо відмови у перерахунку пенсії ОСОБА_1 - визнати протиправним та скасувати.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 27.01.2025 року щодо перерахунку пенсії, шляхом переведення на інший вид пенсії на пільгових умовах відповідно до ч.3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням висновків суду та норм чинного законодавства.
Стягнути за рахунок бюджетних Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (місцезнаходження: 84122, Донецька область, м. Слов'янськ, пл. Соборна, 3, ЄДРПОУ 13486010) на користь ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 968 (дев'ятсот шістдесят вісім) гривень 96 копійок.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Рішення складене у повному обсязі та підписане 05 травня 2025 року.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, або спрощеного позовного провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Апеляційна скарга може бути подана безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду.
Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).
Суддя А.Б. Христофоров