Україна
Донецький окружний адміністративний суд
05 травня 2025 року Справа№200/1226/25
Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Ушенка С.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (ЄДРПОУ 13486010: юридична адреса: 84122, Донецька область, місто Слов'янськ, площа Соборна, будинок 3) і Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (ЄДРПОУ 13322403; юридична адреса: 81005, місто Вінниця, вулиця Зодчих, будинок 22) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (відповідач-1) і Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (відповідач-2), в якому просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо відмови здійснити перерахунок і виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці за період з 01.01.2024, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб в розмірі 3028,00 грн., встановленого абз. 4 ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет на 2024 рік»;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області здійснити з 01.01.2024 перерахунок його щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки Донецького апеляційного суду про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 01.01.2024 №311-16/61/2024 від 16.12.2024 в розмірі 90 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити йому виплату перерахованого щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, починаючи з 01 січня 2024 року, з урахуванням раніше виплачених сум.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області, є суддею у відставці та отримує щомісячне довічне грошове утримання. 23 січня 2025 року через вебпортал ПФУ позивач звернувся із заявою про здійснення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання з 01.01.2024 на під ставі довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці №311-16/61/2024 від 16.12.2024, виданої Донецьким апеляційним судом на підставі рішення Донецького окру жного адміністративного суду від 10 жовтня 2024 року у справі №200/6676/24. Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області №914290841765 від 29.01.2025 позивачу відмовлено у перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів», у зв'язку з відсутністю оригіналів документів: паспорта або ІD-картки або посвідки; довідки про присвоєння ідентифікаційного номеру; довідки про реєстрацію місця проживання особи.
Позивач вважає такі дії відповідача-2 протиправними, у зв'язку з чим звернувся до суду з даним позовом.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 25 лютого 2025 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області подано відзив на позовну заяву, який вмотивований тим, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є суддею у відставці та отримує довічне грошове утримання як суддя у відставці відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 №1402-VIII. 23.01.2025 позивач звернувся до територіального органу Пенсійного фонду України із заявою про перерахунок довічного грошового утримання судді у відставці. Оскільки до заяви позивача про перерахунок довічного грошового утримання не було долучено паспорту або ID-картки або посвідки, довідки про присвоєння ідентифікаційного номеру та довідки про реєстрацію місця проживання, позивачу відмовлено у здійсненні перерахунку довічного грошового утримання відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 №1402-VIII.
Також відповідачем-2 зазначено, що згідно зі статтею 130 Конституції України та частиною 2 статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 2 червня 2016 року №1402-VIII (далі Закон № 1402) суддівська винагорода регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами. Відповідно до частини четвертої статті 142 Закону №1402 у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці. Згідно зі ст. 135 Закону №1402 встановлено базовий розмір посадового окладу судді апеляційного суду та вищого спеціалізованого суду на 1 січня календарного року. Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік», «Про Державний бюджет України на 2023 рік», «Про Державний бюджет України на 2024 рік» було встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2022, 2023 та 2024 року 2102 гривні.
Оскільки після 18.02.2020 (дата прийняття Конституційним Судом України рішення №2- р/2020) розмір складових суддівської винагороди не змінювався, відповідач-2 вважає, що правові підстави для проведення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці відсутні.
Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області також надало відзив на позовну заяву, в якому заперечило проти задоволення позовних вимог, обґрунтовуючи це тим, що дії зобов'язального характеру щодо вирішення питання про перерахунок пенсії має вчинити територіальний орган Пенсійного фонду України, що приймав відповідне спірне рішення.
Зазначає, що у вказаній справі розглядається питання щодо можливого перерахунку пенсії відповідно до оновленої довідки, при цьому конкретні суми на даний час не визначені, а позовні вимоги щодо виплати пенсії фактично є похідними і такими, що спрямовані на майбутнє. Відповідач-1 вважає, що оскільки судовому захисту підлягають порушені права чи інтереси особи, а не ті, що можливо/ймовірно будуть порушені у майбутньому, у задоволенні цих позовних вимог слід відмовити, як передчасних.
Справу розглянуто поза датою, визначеною в ухвалі суду від 25 лютого 2025 року, з огляду на введення в Україні у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №2102-ІХ, воєнного стану з 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, який, наразі, триває.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзиви на нього, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , є громадянином України, що підтверджується паспортом серії НОМЕР_2 , є суддею у відставці та отримує довічне грошове утримання як суддя у відставці відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 №1402-VIII у розмірі 90 відсотків грошової винагороди діючого судді.
Відповідачі в даних правовідносинах є суб'єктами владних повноважень у відповідності до приписів п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України.
На підставі постанови ВР України №1515-VIIІ від 08.09.2016 наказом в.о. голови Доне цького апеляційного суду від 20.09.2016 №288-к ОСОБА_1 відраховано зі штату апеляційного суду Донецької області з 20.09.2016 у зв'язку з виходом у відставку згідно ст.ст. 29, 120 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» в редакції від 12.02.2015.
На підставі рішення Донецького окру жного адміністративного суду від 10 жовтня 2024 року у справі №200/6676/24 Донецьким апеляційним судом позивачу видано довідку про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 01.01.2024 №311-16/61/2024 від 16.12.2024 за формою, передбаченою додатком 2 до Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України №3-1 від 25.01.2008, відповідно до якої станом на 01.01.2024 його суддівська винагорода, яка враховується при призначенні щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці, склала 299772,00 гривень, у тому числі посадовий оклад - 166540,00 гривень, доплата за вислугу років (80%) - 133232,00 гривень.
23.01.2025 позивач через вебпортал ПФУ звернувся до територіального органу Пенсійного фонду України із заявою про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, до якої додав довідку №311-16/61/2024 від 16.12.2024.
Згідно принципу екстериторіальності вказана заява позивача розглянута Головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області, за результатом чого прийнято рішення від 29.01.2025 №914290841765 про відмову у перерахунку пенсії.
В рішенні відповідачем-2 зазначено, що страховий стаж заявника 45 років 08 місяців 04 дні. Оскільки до заяви про перерахунок довічного грошового утримання не долучено оригінали паспорта або ID-картки або посвідки, довідки про присвоєння ідентифікаційного номеру, довідки про реєстрацію місця проживання, - позивачу відмовлено у здійсненні перерахунку довічного грошового утримання відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 №1402-VIII.
Позивач вважає, що відповідач-2 своїми діями і рішенням порушив його право на належне пенсійне забезпечення.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує таке.
Статтею 43 Конституції України, серед іншого, визначено, що кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.
Спеціальним законом, який визначає організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд, є Закон України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 №1402-VIII (далі - Закон №1402-VIII).
Відповідно до частини 3 статті 142 Закону №1402-VIII щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді.
Частинами 4, 5 статті 142 Закону №1402-VIII передбачено, що у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.
Пенсія або щомісячне довічне грошове утримання судді виплачується незалежно від заробітку (прибутку), отримуваного суддею після виходу у відставку. Щомісячне довічне грошове утримання суддям виплачується органами Пенсійного фонду України за рахунок коштів Державного бюджету України.
Постановою правління Пенсійного фонду України від 25 січня 2008 року №3-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 09 лютого 2023 року №7-2), зареєстрована в Міністерстві юстиції України 12 березня 2008 року за №200/14891, затверджено Порядок подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, судді Конституційного Суду України територіальними органами Пенсійного фонду України.
Відповідно до п. 1 Розділу IV зазначеного Порядку перерахунок щомісячного довічного грошового утримання проводиться відповідно до частини четвертої статті 142 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», частини другої статті 27 Закону України «Про Конституційний Суд України» органами, що призначають щомісячне довічне грошове утримання.
Згідно п. 6 Розділу IV «Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і ви плати щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, судді Конституційного Суду України територіальними органами Пенсійного фонду України», затвердженого постановою правлін ня Пенсійного фонду України від 25 січня 2008 року №3-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 09 лютого 2023 року №7-2) перерахунок щомісячного довічного грошового утримання проводиться органом, що призначає щомісячне довічне грошове утримання, на підставі довідки про суддівську винагороду/довідки про винагороду судді Конституційного Суду України, надісланої відповідним органом (без звернення судді у відставці, судді Конституційного Суду України), або за зверненням судді у відставці, судді Конституційного Суду України.
Звернення судді за перерахунком щомісячного довічного грошового утримання здійснюється шляхом подання до органу, що призначає щомісячне довічне грошове утримання, заяви про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання та довідки про суддівську винагороду судді у відставці/довідки про винагороду судді Конституційного Суду України, в тому числі через вебпортал або засобами порталу «Дія» з використанням суддею електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, разом зі сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізитів), або надсилання поштою.
Заява про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання приймається органом, що призначає щомісячне довічне грошове утримання, за наявності в судді всіх необхідних документів та оформляється відповідно до вимог розділу III цього Порядку.
Відповідно до п. 1 Розділу ІІІ Поряду заява про призначення щомісячного довічного грошового утримання реєструється в електронному журналі звернень органу, що призначає щомісячне довічне грошове утримання.
Приймання, розгляд та опрацювання заяви та документів, необхідних для призначення (перерахунку) щомісячного довічного грошового утримання, органами, що призначають щомісячне довічне грошове утримання, здійснюється відповідно до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року №22-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за №1566/11846 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07 липня 2014 року №13-1).
Пунктом 4.2. Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058-ІV) визначено, що при прийманні документів працівник структурного підрозділу, який здійснює прийом та обслуговування осіб, зокрема видає особі або посадовій особі розписку із зазначенням дати прийняття заяви, переліку одержаних і відсутніх документів, строку подання додаткових документів для призначення пенсії та пам'ятку пенсіонеру (додаток 7). Скановані розписка та пам'ятка пенсіонеру зберігаються в електронній пенсійній справі.
Крім того, згідно з частиною 3 статті 44 Закону №1058-ІV органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
Отже, з наведених норм чинного законодавства вбачається дуже великий обсяг прав та обов'язків у органів Пенсійного фонду, зокрема при вирішенні питання про здійснення перерахунку пенсії/довічного грошового утримання судді у відставці.
В ході судового розгляду справи відповідачем-2 до суду не подано жодного доказу в підтвердження використання вищенаведених повноважень з метою захисту соціальних прав позивача.
Як вже зазначено судом, згідно з п. 6 Розділу IV «Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного гро шового утримання судді у відставці, судді Конституційного Суду України територіальними органами Пенсійного фонду України» звернення судді за перерахунком щомісячного довічного грошового утримання здійснюється шляхом подання до органу, що призначає щомісячне довічне грошове утримання, заяви про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання та довідки про суддівську винагороду судді у відставці, в тому числі через вебпортал ПФУ з використанням суддею електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, разом зі сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйнят тя їх змісту (мають містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізитів).
Таким чином, позивачем були надані всі відповідні документи необхідні для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання відповідно до «Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання судді у від ставці, судді Конституційного Суду України територіальними органами Пенсійного фонду України».
Щодо позовних вимог про зобов'язання відповідача-2 здійснити з 01.01.2024 перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки Донецького апеляційного суду про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 01.01.2024 №311-16/61/2024 від 16.12.2024, суд зазначає таке.
Статтею 130 Конституції України передбачено, що Держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів. У Державному бюджеті України окремо визначаються видатки на утримання судів з урахуванням пропозицій Вищої ради правосуддя.
Розмір винагороди судді встановлюється законом про судоустрій.
Аналогічні положення закріплені частиною 1 статті 135 Закону України від 02.06.2016 №1402-VIII, згідно якої суддівська винагорода регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.
У частинах 2, 3 статті 135 Закону України від 02.06.2016 №1402-VIII передбачається, що суддівська винагорода виплачується судді з дня зарахування його до штату відповідного суду, якщо інше не встановлено цим Законом. Суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за:
1) вислугу років;
2) перебування на адміністративній посаді в суді;
3) науковий ступінь;
4) роботу, що передбачає доступ до державної таємниці.
Базовий розмір посадового окладу судді становить, зокрема, судді апеляційного суду - 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.
Таким чином, Конституцією України та Законом України «Про судоустрій і статус суддів» закріплюються правові положення щодо способу визначення розміру суддівської винагороди, а саме встановлення розміру винагороди законом про судоустрій.
Разом із цим розмір посадового окладу судді, який є складовим елементом суддівської винагороди, на пряму залежить від прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до статті 46 Конституції України визначення прожиткового мінімуму, закладення правової основи для його встановлення, затвердження тощо наведено у Законі України «Про прожитковий мінімум» від 15.07.1999 №966-XIV.
За визначенням, наведеним у статті 1 Закону України від 15.07.1999 №966-XIV, прожитковий мінімум - вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров'я набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості.
Також, у цій статті Закону передбачається, що прожитковий мінімум визначається нормативним методом у розрахунку на місяць на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення: дітей віком до 6 років; дітей віком від 6 до 18 років; працездатних осіб; осіб, які втратили працездатність.
У змісті наведеної норми Закону України від 15.07.1999 №966-XIV закріплено вичерпний перелік основних соціальних і демографічних груп населення, відносно яких визначається прожитковий мінімум.
Статтею 4 Закону України від 15.07.1999 №966-XIV передбачено, що прожитковий мінімум на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік. Прожитковий мінімум публікується в офіційних виданнях загальнодержавної сфери розповсюдження.
Відповідно, Законом №966-XIV не визначено такого виду прожиткового мінімуму, як «прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді». При цьому, судді Законом №966-XIV не віднесені до соціальної демографічної групи населення, стосовно яких прожитковий мінімум повинен встановлюватися окремо.
Натомість статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік», разом із встановленням на 01 січня 2022 року прожиткових мінімумів, у тому числі, для працездатних осіб, був введений новий вид прожиткового мінімуму, як «прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді».
Відповідний новий вид прожиткового мінімуму «прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді» також був зазначений в статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» та в статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік».
Слід зазначити, що зміни до Закону України від 02.06.2016 №1402-VIII в частині, яка регламентує розмір суддівської винагороди у спірному періоді, а також в Закон України від 15.07.1999 №966-XIV щодо визначення прожиткового мінімуму, не вносились.
Тому для зменшення розміру прожиткового мінімуму, який встановлено для працездатних осіб на 01 січня календарного року з метою визначення суддівської винагороди, відсутні законні підстави.
Отже, Законом України «Про судоустрій і статус суддів» закріплено, що для визначення розміру суддівської винагороди до уваги може братися лише прожитковий мінімум для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 01 січня календарного року. Вказана конституційна гарантія незалежності суддів не може порушуватися і змінюватися без внесення відповідних змін до закону про судоустрій.
Аналогічні висновки щодо обчислення суддівської винагороди (обрання розрахункової величини прожитковий мінімум для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 01 січня календарного року) сформовані у постановах Верховного Суду від 10.11.2021 у справі №400/2031/21, від 30.11.2021 у справі №360/503/21, які у подальшому були підтримані Верховним Судом у постановах від 02.06.2023 у справі №400/4904/21, від 13.07.2023 у справі №280/1233/22, від 24.07.2023 у справі №280/9563/21, від 25.07.2023 у справі №120/2006/22-а та від 26.07.2023 у справі №240/2978/22.
Також, виходячи з обставин цієї справи, слід враховувати, що право позивача на щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці, виходячи із суддівської винагороди судді, розрахованої з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі, визначеному станом на 1 січня 2024 року, встановлено в довідці від №311-16/61/2024 від 16.12.2024.
При цьому органи Пенсійного фонду України не наділені повноваженнями самостійно визначати розмір пенсії/щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, а здійснюють їх нарахування на підставі наданих їм відповідними органами довідок про розмір грошового забезпечення/грошової винагороди, а розмір пенсійних виплат залежить від розміру складових грошового забезпечення/грошової винагороди, зазначених у довідках.
З матеріалів справи вбачається, що Донецький апеляційний суд з врахуванням рішення Донецького окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2024 року у справі №200/6676/24 склав оновлену довідку про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці №311-16/61/2024 від 16.12.2024, яка відповідає формі довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, передбаченої додатком 2 до Порядку №3-1, і містить необхідні відомості для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.
Відтак, позивач має право на перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки Донецького апеляційного суду про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 01.01.2024 №311-16/61/2024 від 16.12.2024.
Щодо позовних вимог про зобов'язання відповідача-2 провести перерахунок довічного грошового утримання судді у відставці в розмірі 90 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, суд зазначає таке.
Ключовим правовим питанням у даній справі, щодо якого фактично виник спір, є право позивача на перерахунок і виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці за період з 01.01.2024, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб в розмірі 3028,00 грн., встановленого абз. 4 ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет на 2024 рік» на підставі довідки Донецького апеляційного суду про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці №311-16/61/2024 від 16.12.2024.
Суд зауважує, що відповідач відмовив позивачу у перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з мотивів відсутності певних документів. Відтак спору щодо відсоткового розміру суддівської винагороди для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на час звернення позивача до суду не існувало.
Також, відповідач ще не ухвалював рішення про перерахунок призначеного позивачу щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на виконання цього рішення суду, а тому відсутні підстави вважати, що права позивача у зазначеній частині при здійсненні такого перерахунку будуть порушені.
Оскільки судовому захисту підлягають порушені права чи інтереси особи, а не ті, що можливо/ймовірно будуть порушені у майбутньому, у задоволенні цих позовних вимог слід відмовити, як передчасних.
Щодо позовних вимог про зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити виплату перерахованого щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, починаючи з 01 січня 2024 року, з урахуванням раніше виплачених сум, суд зазначає, що питання виплати заборгованості, яка може виникнути при перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, є похідним і має бути вирішене лише після прийняття рішення щодо здійснення відповідного перерахунку.
Суд наголошує, що в адміністративному судочинстві судове рішення має бути наслідком чинного правового регулювання і не може обмежувати волю державного органу на вчинення дій у майбутньому.
Виходячи зі змісту частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Тобто, захисту підлягають тільки порушені права, а не ті, які можуть бути порушені у майбутньому.
На даний відсутні підстави вважати, що органи Пенсійного фонду, у разі виконання судового рішення, припинять виплату позивачу перерахованого щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.
Таким чином, у задоволенні цих позовних вимог також слід відмовити, як передчасних.
Водночас, надаючи правову оцінку обраного позивачем способу захисту, слід зважати на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі «Чахал проти Об'єднаного Королівства» (Chahal v. The United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Засіб захисту, що вимагається зазначеною статтею повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Афанасьєв проти України» від 5 квітня 2005 року (заява №38722/02). Таким чином, ефективний засіб правого захисту у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату.
Згідно з частиною другою статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Таким чином, адміністративний суд не обмежений у виборі способів відновлення права особи, порушеного суб'єктами владних повноважень, а вправі обрати найбільш ефективний спосіб відновлення порушеного права, який відповідає характеру такого порушення.
При цьому, спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним і таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
В даному випадку, задоволення позовних вимог є дотриманням судом гарантій того, що спір між сторонами буде остаточно вирішено.
Враховуючи викладене, належним та ефективним способом захисту порушених у спірних відносинах прав позивача є визнання протиправним і скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області №914290841765 від 29.01.2025, яким позивачу відмовлено у перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів», та зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області повторно розглянути заяву позивача від 23.01.2025 про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки №311-16/61/2024 від 16.12.2024 та прийняти рішення про перерахунок з 01.01.2024 його щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки Донецького апеляційного суду про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці №311-16/61/2024 від 16.12.2024.
Враховуючи вищевикладене, позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області і Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії підлягає частковому задоволенню.
Стосовно розподілу судових витрат щодо сплати судового збору, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Частиною 8 статті 139 КАС України передбачено, що у випадку якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Як вбачається з матеріалів справи, за подання адміністративного позову позивачем сплачено судовий збір у сумі 1211,20 грн. відповідно до квитанції №0.0.4202936759 від 19.02.2025.
Враховуючи наведене вище, судовий збір у сумі 1211,20 грн. підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, оскільки спір виник внаслідок його неправильних дій.
Керуючись ст.ст. 9, 77, 133, 139, 242, 244-250, 255, 260, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (ЄДРПОУ 13486010: юридична адреса: 84122, Донецька область, місто Слов'янськ, площа Соборна, будинок 3) і Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (ЄДРПОУ 13322403; юридична адреса: 81005, місто Вінниця, вулиця Зодчих, будинок 22) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (ЄДРПОУ 13322403; юридична адреса: 81005, місто Вінниця, вулиця Зодчих, будинок 22) №914290841765 від 29.01.2025, яким ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) відмовлено у перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» на підставі довідки Донецького апеляційного суду про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці №311-16/61/2024 від 16.12.2024.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (ЄДРПОУ 13322403; юридична адреса: 81005, місто Вінниця, вулиця Зодчих, будинок 22) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) від 23.01.2025 про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці та прийняти рішення про перерахунок з 01.01.2024 його щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки Донецького апеляційного суду про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці №311-16/61/2024 від 16.12.2024.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (ЄДРПОУ 13322403; юридична адреса: 81005, місто Вінниця, вулиця Зодчих, будинок 22) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 5 травня 2025 року.
Суддя С.В. Ушенко