Україна
Донецький окружний адміністративний суд
05 травня 2025 року Справа№640/17212/22
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Дмитрієв В.С., перевіривши матеріали справи за позовом адвоката Кишені Володимира Сергійовича в інтересах ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування наказу, -
Адвокат Кишеня Володимир Сергійович в інтересах ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом, у якому просить суд визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 від 16.09.2022 №153 «Про результати службового розслідування», в частині накладення на солдата ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді суворої догани та врахування цього при виплаті премії.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що службове розслідування стосовно позивача проведено з порушенням Дисциплінарного Статуту Збройних Силах України. Також позивач зазначає, що факт правопорушення не був встановлений судовим рішенням. Оспорюваний наказ є передчасним, необ'єктивним, необґрунтованим та таким, що не відповідає дійсним обставинам.
Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що службове розслідування проведено з дотриманням вимог чинного законодавства. Отже відповідач вважає спірний наказ правомірним, а позовні вимоги такими, що задоволенню не підлягають.
Ухвалою судді Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.10.2022 відкрито провадження в адміністративній справі, вирішено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 17.02.2025 року відкрито провадження в адміністративній справі, за правилами спрощеного судового провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Суд, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , оператор взводу засекреченого зв'язку батальйонного зв'язку та радіотехнічного забезпечення військової частини НОМЕР_1 . Прийнятий на військову службу з числа резервістів з 04.05.2022 року.
04.08.2022 року наказом командира військової частини НОМЕР_1 №178/АД призначено службове розслідування з метою з'ясування причин та умов затримання представниками Національної поліції спільно з патрулем комендатури 03.08.2022 о 23.30 біля Центрального ринку міста Васильків та направлення о 01:45 4.08.2022 до ІНФОРМАЦІЯ_2 військовослужбовців військової частини НОМЕР_1 , зокрема: солдата ОСОБА_1 .
Як встановлено пунктом 2 цього наказу акт службового розслідування надати на затвердження до 18.08.2022 року.
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 №195/АД від 19.08.2022 продовжено термін службового розслідування.
Пунктом 2 цього наказу встановлено, що акт службового розслідування надати на затвердження до 16.09.2022 року.
16.09.2022 командиром військової частини НОМЕР_1 затверджений акт службового розслідування, за змістом якого встановлено, що 03.08.2022 о 23.30 біля Центрального ринку міста Васильків затримані представниками Національної поліції спільно з патрулем комендатури військовослужбовці військової частини НОМЕР_1 , зокрема: солдат ОСОБА_1 , який перебував у звільнені, в цивільному одязі та у стані алкогольного сп'яніння. 01:45 4.08.2022 направлений до ІНФОРМАЦІЯ_2 , де зі слів співробітників останнього чинив опір представникам поліції, поводив себе агресивно та погрожував представникам ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Під час службового розслідування позивач відмовився від надання пояснень.
За наказом командира військової частини НОМЕР_1 №153 за порушення військової дисципліни та вимог ст. 1, абз. 4-6 ст. 4 Дисциплінарний статут Збройних Сил України, абз. 2-3, 5,7-8,11-12, ст. 11, ст. 56, абз. 18 ст. 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, притягнуто до дисциплінарної відповідальності та накладено дисциплінарне стягнення «сувора догана» на солдата ОСОБА_1 .
Не погодившись рішенням відповідача про притягнення до дисціплінарної відповідальності, позивач звернувся до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.
Відповідно до ч.1 ст.2 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" від 25.03.1992 року №2232-ХІІ військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.
Частиною 4 статті 2 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" встановлено, що порядок проходження військової служби, права та обов'язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.
Законом України "Про Дисциплінарний статут Збройних сил України" від 24.03.1999 року №551-XIV затверджений Дисциплінарний статут Збройних Сил України, (далі - Дисциплінарний статут ЗСУ), який визначає сутність військової дисципліни, обов'язки військовослужбовців, а також військовозобов'язаних та резервістів під час проходження навчальних (перевірочних) і спеціальних зборів щодо її додержання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, права командирів щодо їх застосування, а також порядок подання і розгляду заяв, пропозицій та скарг.
Відповідно до ст.1 Дисциплінарного статуту ЗСУ військова дисципліна - це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених статутами Збройних Сил України та іншим законодавством України.
Статтею 4 Дисциплінарного статуту ЗСУ визначено, що військова дисципліна зобов'язує кожного військовослужбовця:
додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги статутів Збройних Сил України, накази командирів;
бути пильним, зберігати державну таємницю;
додержуватися визначених статутами Збройних Сил України правил взаємовідносин між військовослужбовцями, зміцнювати військове товариство;
виявляти повагу до командирів і один до одного, бути ввічливими і додержуватися військового етикету;
поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків; не вживати під час проходження військової служби (крім медичного призначення) наркотичні засоби, психотропні речовини чи їх аналоги, а також не вживати спиртні напої під час виконання обов'язків військової служби.
Згідно з ст. 56 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України військовослужбовці повинні бути ввічливими у спілкуванні з іншими особами, виявляти особливу увагу до осіб похилого віку, жінок і дітей, поступатися їм місцем у громадському транспорті, сприяти захистові честі й гідності громадян, додержанню громадського порядку, а також подавати допомогу при нещасних випадках, виникненні пожежі чи стихійного лиха.
Абзацом 18 ст. 128 цього Статуту передбачено, що під час перебування поза розташуванням військової частини поводитися з гідністю і честю, не допускати порушень громадського порядку та негідних вчинків.
Частиною третьою статті 5 Дисциплінарного статуту ЗСУ встановлено, що стосовно кожного випадку правопорушення командир зобов'язаний прийняти рішення щодо необхідності притягнення винного до відповідальності залежно від обставин скоєння правопорушення, ступеня вини, попередньої поведінки порушника та розміру завданих державі та іншим особам збитків.
Відповідно до ст.48 Дисциплінарного статуту ЗСУ на військовослужбовців можуть бути накладені такі дисциплінарні стягнення: а) зауваження; б) догана; в) сувора догана; г) позбавлення чергового звільнення з розташування військової частини чи з корабля на берег (стосовно військовослужбовців строкової військової служби та курсантів вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти); ґ) попередження про неповну службову відповідність (крім осіб рядового складу строкової військової служби); д) пониження в посаді; е) пониження у військовому званні на один ступінь (стосовно осіб сержантського (старшинського) та офіцерського складу); є) пониження у військовому званні з переведенням на нижчу посаду (стосовно військовослужбовців сержантського (старшинського) складу); ж) звільнення з військової служби через службову невідповідність (крім осіб, які проходять строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, а також військовозобов'язаних під час проходження навчальних (перевірочних) і спеціальних зборів та резервістів під час проходження підготовки та зборів).
Статтею 84 Дисциплінарного статуту ЗСУ встановлено, що прийняттю рішення командиром про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення може передувати службове розслідування. Воно проводиться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, та ступеня вини.
Відповідно до ст.85 Дисциплінарного статуту ЗСУ службове розслідування призначається письмовим наказом командира (начальника), який прийняв рішення притягти військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності. Воно може бути проведено особисто командиром (начальником), доручено військовослужбовцю офіцерського складу, а в разі вчинення правопорушення військовослужбовцем рядового, сержантського (старшинського) складу - також військовослужбовцю сержантського (старшинського) складу.
Заборонено проводити службове розслідування особам, які є підлеглими військовослужбовця, чиє правопорушення підлягає розслідуванню, а також особам - співучасникам правопорушення або зацікавленим у наслідках розслідування. Розслідування проводиться за участю безпосереднього начальника військовослужбовця, який вчинив дисциплінарне правопорушення.
Службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення командиром (начальником). У необхідних випадках цей термін може бути продовжено командиром (начальником), який призначив службове розслідування, або старшим командиром (начальником), але не більш як на один місяць.
Згідно із ст.86 Дисциплінарного статуту ЗСУ якщо вину військовослужбовця повністю доведено, командир, який призначив службове розслідування, приймає рішення про притягнення військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності та визначає вид дисциплінарного стягнення.
Доводи позивача про порушення термінів продовження службового розслідування 19 серпня 2022 року, а не 18 серпня 2022 як це було встановлено у наказі відповідача про призначення службового розслідування суд вважає неприйнятними, оскільки допущені окремі процедурні порушення під час проведення службового розслідування не є такими, що мали вплив на висновки службового розслідування та не можуть бути підставою для визнання протиправним пункт оскаржуваного позивачем наказу про притягнення його до дисциплінарної відповідальності.
Стосовно доводів позивача про закриття провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності суд зазначає наступне.
Як встановлено судом з Єдиного державного реєстру судових рішень, 13.10.2022 у справі № 362/390/22 Васильківський міськрайонний суд Київської області закрито провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за частиною 2 статті 172-20 КУпАП у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення. Підставою для прийняття постанови стало те, що з 17:00 год. 03.08.2022 по 08:00 год. 04.08.2022 позивач перебував у звільненні, тобто не був суб'єктом правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 172-20 КУпАП. Відтак, вказана постанова не має преюдиціального характеру в дані справі.
При цьому, наявність факту притягнення до адміністративної відповідальності або відсутність такого факту не спростовує можливості притягнення військового до дисциплінарної відповідальності за відповідних підстав.
Разом з тим суд зазначає, що перебування позивача у звільненні не знімає з нього обов'язку дотримання громадського порядку. Зокрема, матеріалами службового розслідування встановлено, що позивач чинив опір працівникам поліції, поводив себе агресивно та погрожував співробітникам ТЦК. Під час розгляду справи позивачем не спростовано вказані обставини.
З огляду на викладені норми Дисциплінарного статуту, підставою для застосування до військовослужбовця дисциплінарного стягнення є невиконання або неналежне виконання військовослужбовцем своїх службових обов'язків, порушення військовослужбовцем військової дисципліни або громадського порядку. При цьому, обрання виду стягнення за дисциплінарний проступок є дискреційними повноважень суб'єкта його накладення. Крім того, положення наведеного законодавства, не містять жодних застережень щодо необхідності дотримання послідовності при застосуванні до осіб дисциплінарних стягнень, а передбачають необхідність застосування до особи, якою вчинено дисциплінарний проступок, дисциплінарного стягнення, співрозмірного з вчиненим нею проступком та з урахуванням обставин його скоєння.
Аналогічні висновки викладені в постанові Верховного Суду від 12.12.2019р. у справі № 816/70/16.
З огляду на наведене, суд вважає, що матеріалами службового розслідування підтверджено факт порушення позивачем службової дисципліни, у зв'язку з чим суд дійшов висновку, що відповідачем обґрунтовано застосовано до позивача дисциплінарне стягнення у вигляді суворої догани.
Як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого у Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «Руїз Торія проти Іспанії», параграфи 29 - 30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх.
У рішенні «Петриченко проти України» (параграф 13) Європейський суд з прав людини вказував на те, що національні суди не надали достатнього обґрунтування своїх рішень, та не розглянули відповідні доводи заявника, навіть коли ці доводи були конкретними, доречними та важливими.
Наведене дає підстави для висновку, що доводи сторін у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду.
За вказаних обставин, позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування наказу є безпідставним та задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 2, 8, 9, 19, 20, 32, 77, 132, 139, 205, 241-246, 250, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
У задоволенні адміністративного позову адвоката Кишені Володимира Сергійовича в інтересах ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування наказу - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).
Суддя В.С. Дмитрієв