Рішення від 05.05.2025 по справі 640/17171/22

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 травня 2025 року Справа№640/17171/22

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Молочної І.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Імпел Гріффін Груп» до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 09.12.2021 № 903400416,

встановив:

в провадженні Донецького окружного адміністративного суду (також далі - суд), перебуває позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Імпел Гріффін Груп» (далі - позивач) до Головного управління ДПС у м. Києві (далі - відповідач), у якому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 09.12.2021 № 903400416 про порушення строку сплати сум грошового зобов'язання з податку на додану вартість (далі - оскаржуване податкове повідомлення-рішення).

На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що за результатами камеральної перевірки ГУ ДГІС у м. Києві складено Акт №91107/Ж5/26-15-04-16-18 від 08.12.2021 про результати камеральної перевірки дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності сплати до бюджету податку на додану вартість ТОВ «ІГГ» та встановлено порушення ТОВ «ІГГ» граничних строків сплати узгодженої суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість, визначених ст. 36, п. 50.1 ст. 50, п.57.1 ст. 57, п. 180.1 ст. 180, ст. 200, п. 202.1 ст. 202, п. 203.1 ст. 203 Податкового кодексу України.

Податкове повідомлення - рішення від 09.12.2021 року (форма «Ш») № 903400416 про встановлення порушення строку сплати суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), визначеного пунктом 57.1 ст. 57 та пунктом 203.1 статті 203 Податкового кодексу України та на підставі статей 124 Податкового кодексу України за затримку на 63, 61, 57, 88, 77, 98, 87 календарних днів сплати грошового зобов'язання в сумі 993 774 грн. 80 коп., та яким, зобов'язано сплатити штраф у розмірі 10% у сумі 99 377,48 грн. за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), протягом десяти робочих днів, що настають за днем отримання цього ППР від 09.12.2021.

Позивач вважає оскаржуване рішення неправомірним, оскільки податковим органом спрямовано сплачені позивачем коштів у рахунок погашення постійно існуючої недоїмки, що на думку позивача, є неправомірним, оскільки контролюючий орган порушив порядок списання коштів ТОВ «ІГГ» з електронного рахунку в користь погашення боргу з ПДВ за ППР № 0009320504 та № 0009330504.

Крім того, позивач зазначив, що податкові повідомлення-рішення оскаржені в судовому порядку. Рішенням суду першої та другої інстанцій у скасуванні зазначених податкових повідомлень-рішень відмовлено, однак наразі триває розгляд касаційної скарги, що свідчить про відсутність підстав для списання коштів на рахунок погашення заборгованості за ППР № 0009320504 та № 0009330504.

Разом з тим, позивач зазначив, що рішення Державної податкової служби України від 05.07.2022 №6578/6/99- 00-06-03-01-06 про результати розгляду скарги на ППР від 09.12.2021 № 903400416 отримано позивачем лише 08.07.2022, а тому, скарга від 29.12.2021 вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначених строків, тобто з 21 січня 2022 року.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 жовтня 2022 року позовну заяву залишено без руху.

24 жовтня 2022 року позивачем подано заяву про усунення недоліків.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 листопада 2022 року відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

13 грудня 2022 року Верховна Рада України прийняла Закон України №2825-ІХ «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» (далі - Закон №2825-ІХ), який набрав чинності 15 грудня 2022 року.

Відповідно до статті 1 Закону №2825-ІХ Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідований.

За результатами автоматизованого розподілу адміністративних справ, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, між окружними адміністративними судами України, справа №640/17171/22 передана на розгляд та вирішення Донецькому окружному адміністративному суду.

03.02.2025 проведений автоматизований розподіл судової справи між суддями Донецького окружного адміністративного суду, за результатами якого адміністративна справа №640/17171/22 передана на розгляд судді Молочній І. С.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 10.02.2025 адміністративну справу №640/17171/22 прийнято до провадження та вирішено розглядати спочатку за правилами спрощеного позовного провадження одноособово суддею Донецького окружного адміністративного суду Молочною І. С., без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи.

Представник Головного управління Державної податкової служби у м. Києві подав відзив на позовну заяву, в якому заперечив проти задоволення позовних вимог, виходячи з того, що платник податку прострочив виконання податкового обов'язку, у зв'язку з чим контролюючим органом проведено камеральну перевірку та за її наслідками складено податкове повідомлення-рішення від 09.12.2021 № 903400416.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність та достатність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд встановив наступне.

08.12.2021 ГУ ДПС у м. Києві на підставі п. 16.1 ст. 16, п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 та п. 75.1 ст. 75 ПК України, в порядку п. 76.3 ст. 76 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI із змінами і доповненнями, проведено камеральну перевірку дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності сплати Товариством з обмеженою відповідальністю «Імпел Гріффін Груп» до бюджету податку на додану вартість.

Відповідно до Акта ГУ ДПС у м. Києві від 08.12.2021 № 91107/Ж5/26-15-04-16-18, перевіркою встановлено порушення Товариством з обмеженою відповідальністю «Імпел Гріффін Груп» граничних строків сплати узгодженої суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість, передбачених п. 50.1 ст. 50, п. 57.1 ст. 57, п. 203.1 ст. 203 Податкового кодексу України, з урахуванням ст. 102 ПК України.

09.12.2021 ГУ ДПС у м. Києві винесено податкове повідомлення-рішення № 903400416 про застосування штрафу за порушення граничного строку сплати податку на додану вартість у розмірі 10% на загальну суму 99 377,48 грн.

ТОВ «Імпел Гріффін Груп» подано скаргу до Державної податкової служби України від 29.12.2021 на податкове повідомлення-рішення від 09.12.2021 року №903400416.

Рішенням ДПС України від 05.07.2022 №6578/6/99-00-06-03-01-06, податкове повідомлення-рішення № 903400416 залишено без змін, а скаргу позивача без задоволення.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, Донецький окружний адміністративний суд міста Києва виходить з наступного.

Статтею 67 Конституції України визначено обов'язок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законодавством.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України, який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Статтею 124 ПК України встановлено, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання (крім грошового зобов'язання у вигляді штрафних санкцій, застосованих до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, а також пені, застосованої до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 5 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Відповідно до п. 36.1 ст. 36 ПК України, податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором (п. 36.2 ст. 36 ПК України).

Статтею 38 ПК України визначено, що виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України передбачено право контролюючого органу проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Згідно із підпунктом 75.1.1. пункту 75.1 статті 75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Відповідно до пункту 76.3. статті 76 ПК України, камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання.

Статтею 57 ПК України визначено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У розумінні п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Податкове зобов'язання, самостійно обчислене і зазначене у податковій декларації або уточнюючому розрахунку, що подані до контролюючого органу у встановлені ПК України терміни, вважається узгодженим.

У разі, якщо сума грошового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов'язання та має право оскаржити зазначену суму.

При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Так, судом встановлено, що позивач має податкові зобов'язання за податковими повідомленнями-рішеннями ГУ ДПС у м. Києві від 26.03.2020 № 0009320504 та від 26.03.2020 № 0009330504, які оскаржені в судовому порядку у справі 640/14895/20.

Водночас, рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.03.2021 у справі 640/14895/20, відмовлено у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Імпел Гріффін Груп» про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 26.03.2020 № 0009320504 про завищення від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду у сумі 516423,00 грн. та № 0009330504 про заниження податку на додану вартість на загальну суму 1790412,00 грн., а за штрафними санкціями 447603,00 грн.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 13.07.2021 у справі 640/14895/20, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Імпел Гріффін Груп" залишено без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 березня 2021 року - без змін.

В той же час, постановою Касаційного адміністративного суду Верховного суду від 25.05.2023 у справі 640/14895/20, Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Імпел Гріффін Груп» залишено без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанції без змін.

Вказане вище свідчить про те, що податкове зобов'язання позивача перед контролюючим органом за податковими повідомленнями-рішеннями від 26.03.2020 №0009320504 та №0009330504, є узгодженими.

Крім того, суд зазначає, що зазначене вище зобов'язання було узгодженим і на момент звернення з цим позовом до суду, оскільки як встановлено судом вище, грошове зобов'язання вважається узгодженим з дня набрання судовим рішенням законної сили, у разі його оскарження. Так, позивач у позовній заяві посилається на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду у справі 640/14895/20, яке набирає законної сили з моменту її проголошення. Доказів прийняття Верховним судом рішення про зупинення виконання, суду не надано.

Відтак, доводи позивача про неузгодженість грошових зобов'язань за податковими повідомленнями-рішеннями від 26.03.2020 №0009320504 та №0009330504, не знайшли свого підтвердження та спростовуються викладеним вище.

Щодо тверджень про порушення контролюючим органом порядку списання коштів, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Так, відповідно до п. 38.1 ст. 38 ПК України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Джерелом самостійної сплати грошових зобов'язань з податку на додану вартість є суми коштів, джерела яких зазначені в абзаці першому цього пункту та обліковуються в системі електронного адміністрування податку на додану вартість. У разі сплати податкових зобов'язань, що виникли до 1 липня 2015 року, перерахування коштів до бюджету здійснюється безпосередньо з поточних рахунків платника податків, відкритих у банках (п. 87.1 ст. 87 ПК України).

Відповідно до п. 2001.5 ст. 2001 ПК України, з рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника перераховуються кошти до державного бюджету в сумі податкових зобов'язань з податку на додану вартість, що підлягає сплаті за наслідками звітного податкового періоду, та на поточний рахунок платника податку за його заявою, яка подається до контролюючого органу у складі податкової звітності з податку на додану вартість, у розмірі суми коштів, що перевищує суму задекларованих до сплати до бюджету податкових зобов'язань та суми податкового боргу з податку.

Відповідно до п. 87.9 ст. 87 ПК України, у разі наявності у платника податків податкового боргу, контролюючі органи зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напрямку сплати, визначеного платником податків.

У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.

Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов'язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Пунктом 131.2 ст. 131 ПК України, при погашенні суми податкового боргу (його частини) кошти, що сплачує такий платник податків, у першу чергу зараховуються в рахунок податкового зобов'язання. У разі повного погашення суми податкового боргу кошти, що сплачує такий платник податків, в наступну чергу зараховуються у рахунок погашення штрафів, в останню чергу зараховуються в рахунок пені.

Як встановлено вище, при проведенні камеральної перевірки дотримання податкового законодавства в частині своєчасності сплати податку на додану вартість, встановлено факти порушення платником ТОВ «Імпел Гріффін Груп» граничних строків сплати узгодженої суми грошового зобов'язання, що призвело до виникнення автоматично розрахованих штрафних (фінансових) санкцій у сумі 99 377,48 грн.

Таким чином, контролюючим органом правомірно зараховувались кошти на погашення податкового боргу за податковими повідомленнями-рішеннями від 26.03.2020 №0009320504 та №0009330504, такі грошові зобов'язання, як встановлено судом, були узгодженими та виникли раніше. Отже, податковим органом не допущено порушень зарахування оплати в порядку черговості виникнення податкового боргу.

Щодо доводів позивача в частині пропущення ДПС України строків розгляду скарги, суд зазначає, що предметом розгляду справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Імпел Гріффін Груп» є саме дії ГУ ДПС України, які слугували підставою для винесення податкового повідомлення-рішення від 09.12.2021 № 903400416.

Натомість, оцінку діям або бездіяльності ДПС України суд в даному випадку не надає, оскільки такі не є предметом розгляду, а позивач не просив залучити ДПС України в якості співвідповідача, третьої особи. Відтак, враховуючи, що позовні вимоги до ДПС України не пред'явлені, останні не надавали відзиву на позовну заяву, пояснень по суті справи, суд не може перевірити доводи позивача в цій частині.

При цьому, суд звертає увагу, що суд розглядає справу з урахуванням положень ч. 2 ст. 9 КАС України, відповідно до якої суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем доведено правомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Беручи до уваги зазначені норми, враховуючи викладені вище висновки, суд дійшов висновку про обґрунтованість оскаржуваного рішення ГУ ДПС у м. Києві.

Таким чином, враховуючи вищевикладене у сукупності, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову у повному обсязі, оскільки, як встановлено судом, оскаржуване рішення є законним та обґрунтованим.

Відповідно до статті 139 КАС України судові витрати не підлягають стягненню.

Керуючись ст. ст. 9, 72-77, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України суд

вирішив:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Імпел Гріффін Груп» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 09 грудня 2021 року № 903400416 - відмовити повністю.

Рішення складено у повному обсязі та підписано 05 травня 2025 року.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду у паперовому вигляді або через електронний кабінет (https://id.court.gov.ua/) у підсистемі «Електронний суд».

У разі застосування судом частини третьої статті 243 КАС України строк на апеляційне оскарження обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя І.С. Молочна

Попередній документ
127088710
Наступний документ
127088712
Інформація про рішення:
№ рішення: 127088711
№ справи: 640/17171/22
Дата рішення: 05.05.2025
Дата публікації: 07.05.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Донецький окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них; податку на додану вартість (крім бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, податку на додану вартість із ввезених на митну територію України товарів (продукції), зупинення реєстрації податкових накладних)
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (05.05.2025)
Дата надходження: 03.02.2025
Предмет позову: про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 09.12.2021 №903400416