Україна
Донецький окружний адміністративний суд
05 травня 2025 року Справа№640/19424/22
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кошкош О.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії
Представник ОСОБА_2 (паспорт серія НОМЕР_1 ) в інтересах ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом (вх. від 08.11.2022) до Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві (код ЄДРПОУ 42098368, 04053, м.Київ, вул.Бульварно-Кудрявська, 16) про визнання протиправними дій щодо виплати з 01.04.2019 пенсії з обмеженням її максимального розміру десятьма прожитковими мінімумами для осіб, які втратили працездатність; зобов'язання здійснити перерахунок та виплату пенсії з 01.04.2019 та з 01.03.2022 та в подальшому з урахуванням індексації, встановленої постановою Кабінетом Міністрів України “Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» без обмеження її максимального розміру, з урахуванням проведених виплат. В обґрунтування зазначено, що на виконання рішення суду по справі №640/26126/21 управлінням в липні 2022 року здійснено перерахунок пенсії із грошового забезпечення зазначеного в довідці від 03.08.2021 №6955/1. Однак, управлінням протиправно обмежено виплату пенсії десятьма прожитковими мінімумами, встановлених для непрацездатних осіб. Також, управлінням здійснено перерахунок пенсії з 01.03.2022 з урахуванням щорічної індексації, і також продовжило виплачувати пенсію із обмеженням. Вважає такі дії протиправними.
Щодо сплати судового збору повідомлено, що особа має пільги як ветеран війни - інвалід війни 2 групи, та в силу вимог ст.5 Закону України “Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору.
10 листопада 2022 року ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва відкрито провадження у справі. Призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (у письмовому провадженні). (https://reyestr.court.gov.ua/Review/107242499).
Головним управлінням Пенсійного фонду України в м.Києві надано відзив в якому зазначено, що обмеження максимального розмірі пенсії передбачені ч.7 ст.43 Закону №2262 ХХІ. Таке обмеження застосовується з 01.01.2018. Просив відмовити у задоволені позовних вимог.
Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідовано Законом України від 13.12.2022 № 2825-IX “Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду».
З метою забезпечення розгляду адміністративної справи здійснено автоматизований розподіл судових справ між іншими окружними адміністративними судами України.
Адміністративну справу передано до Донецького окружного адміністративного суду.
За результатами автоматизованого розподілу справи головуючим у даній справі призначено суддю Кошкош Олену Олександрівну.
03 березня 2025 року ухвалою Донецького окружного адміністративного суду прийнято до провадження адміністративну справу №640/19424/22.
Розглянувши заяву по суті суд встановив таке.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м.Києві як отримувач пенсії по інвалідності.
24 листопада 2021 року рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва по справі №640/26126/21 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві з 01 квітня 2019 року перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_2 від 03 серпня 2021 року №6955/1, яка включає в себе наступні види грошового забезпечення: посадовий оклад 8 030,00 грн, оклад за військовим званням 1 480,00 грн, надбавка за вислугу років (50%) 4 755,00 грн, надбавка за особливості проходження служби (65%) 9 272,25 грн, надбавка за роботу в умовах режимних обмежень (15%) 1 204,00 грн, премія (35%) 2 810,50 грн, з урахуванням проведених раніше виплат.
З протоколу перерахунку пенсії вбачається, що основний розмір пенсії з 01.04.2019 складає 80% грошового забезпечення, та обраховувався із розміру грошового забезпечення у сумі 27552,25 грн.
Разом з цим, із протоколу перерахунку вбачається, що при обрахунку суми пенсії, яка підлягала виплаті, управлінням застосовано обмеження максимальним розміром, тобто сумою 14970 грн.
Також, з розрахунку пенсії по інвалідності вбачається, що у 2022 році до складової пенсії включено суму індексації базового ОСНП, разом з цим виплата пенсії обмежена максимальним розміром - 20270 грн.
12 вересня 2022 року позивач звернувся із заявою про проведення виплати пенсії без обмеження її максимальним розміром.
В листі від 03.10.2022 Головним управлінням Пенсійного фонду України в м.Києві повідомлено, що з 01.01.2018 відповідно до ст.43 Закону (в редакції Закону від 03.10.2017 №2148-VIII) максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, тощо) не перевищує десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Статтями 7 відповідних Законів України Про державний бюджет установлені у 2018-2022 роках такі прожиткові мінімуми: з 01.01.2018 - 1373 грн, з 01.07.2018 - 1435 грн, з 01.12.2018 - 1497 грн, з 01.07.2019 - 1564 грн, з 01.12.2019 - 1638 грн, з 01.07.2020 - 1712 грн, з 01.12.2020 - 1769 грн, з 01.07.2021 - 1854 грн, з 01.12.2021 - 1934 грн, з 01.07.2022 - 2027 грн, з 01.12.2022 - 2093 грн. Підстави для виплати пенсії без застосування обмеження відсутні.
Не погоджуючись із діями відповідача щодо обмеження розміру пенсії після здійснення перерахунку позивач звернувся до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.
Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спеціальним законом, яким врегульовано умови, норми і порядок пенсійного забезпечення пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, є, зокрема Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі Закон України № 2262-ХІІ). Цим Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
Відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.
Кабінет Міністрів України постановою від 16 лютого 2022 року № 118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» (далі - Постанова № 118) з 01 березня 2022 року установив, що перерахунок пенсій згідно з Порядком № 124 проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,14 (пункт 1).
Предметом спору у цій справі є правомірність обмеження максимальним розміром пенсії, призначеної на підставі Закону №2262-XII.
Обмеження граничного розміру пенсії, призначеної на підставі Закону №2262-XII, десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, вперше введено в дію Законом №3668-VI, який набрав законної сили 01.10.2011.
Відповідно до положень статті 2 Закону №3668-VI максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Митного кодексу України, законів України "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про статус народного депутата України", "Про Національний банк України", "Про Кабінет Міністрів України", "Про дипломатичну службу", "Про службу в органах місцевого самоврядування", "Про судову експертизу", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів", "Про наукову і науково-технічну діяльність", "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", "Про пенсійне забезпечення", "Про судоустрій і статус суддів", Постанови Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 року "Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України", не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Водночас, Законом №3668-VI внесено зміни у статтю 43 Закону №2262-XII, яку викладено в редакції Закону №3668-VI, а саме: максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення частини сьомої статті 43 Закону №2262-XII.
Згідно з пунктом 2 резолютивної частини вказаного Рішення положення частини сьомої статті 43 Закону №2262-XII, які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення, тобто 20.12.2016.
Конституційний Суд України у Рішенні від 20.12.2016 №7-рп/2016, яким визнав таким, якими, що не відповідають статті 17 Конституції України, положення частини сьомої статті 43 Закону №2262, виходив із того, що норми-принципи частини п'ятої статті 17 Конституції України щодо забезпечення державою соціального захисту громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей є пріоритетними та мають безумовний характер. Тобто заходи, спрямовані на забезпечення державою соціального захисту вказаної категорії осіб, зокрема у зв'язку з економічною доцільністю, соціально-економічними обставинами не можуть бути скасовані чи звужені. При цьому Конституційний Суд України стверджує, що обмеження максимального розміру пенсії, призначеної особам, яким право на пенсійне забезпечення встановлене Законом №2262-ХІІ, порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених частиною п'ятою статті 17 Конституції України, які зобов'язані захищати суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність України.
Обмеження граничного розміру пенсії, призначеної на підставі Закону №2262-XII, десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, введено в дію Законом №3668-VI, яким внесено зміни у статтю 43 Закону №2262-XII, шляхом викладення її в редакції Закону №3668-VI.
Тобто, положення частини сьомої статті 43 Закону №2262-XII та положення частини першої статті 2 Закону № 3668-VІ (у частині поширення її дії на Закон №2262-ХІІ), прийняті одночасно для регулювання одних і тих самих правовідносин (обмеження максимальним розміром пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262-XII) та є однаковими за змістом.
Конституційним Судом України у Рішенні від 20.12.2016 №7-рп/2016 надано оцінку правовому регулюванню спірних правовідносин (обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців) та визнано таким, що не відповідає статті 17 Конституції України положення частини сьомої статті 43 Закону №2262-XII.
При цьому положення статті 2 Закону №3668-VI (у частині поширення її дії на Закон №2262-XII), які дублюють зміст частини 7 статті 43 Закону №2262-XII, тобто є однопредметними правовими нормами, які прийняті одночасно для регулювання спірних правовідносин - змін не зазнали та передбачали обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців.
Подібні правовідносини вже були предметом розгляду у Верховному Суді.
Зокрема, у постановах від 16.12.2021 у справі №400/2085/19, від 20.07.2022 у справі №340/2476/21, від 25.07.2022 у справі №580/3451/21 та від 30.08.2022 у справі №440/994/20, Верховний Суд дійшов наступних висновків:
«… на момент виникнення спірних правовідносин була наявна колізія між Законом №2262-XII з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016 та Законом №3668-VI - у частині обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців.
При цьому суб'єктом владних повноважень у спірних правовідносинах надано перевагу найменш сприятливому для позивача підходу та застосовано положення статті 2 Закону №3668-VI.
Оскільки норми вказаних законів неоднаково регулюють правовідносини щодо пенсійного забезпечення військовослужбовців у частині обмеження їх пенсії максимальним розміром, колегія суддів Верховного Суду доходить висновку, що вони явно суперечать один одному.
…..
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 06.11.2018 у справі № 812/292/18 зазначила, що норми законодавства, які допускають неоднозначне або множинне тлумачення, завжди трактуються на користь особи.
У постанові від 13.02.2019, що винесена Великою Палатою Верховного Суду у зразковій справі №822/524/18 із посиланням на положення статей 1, 8, 92 Конституції України, а також на статтю 9 Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права зроблено висновок, що у випадку існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов'язків особи в національному законодавстві, наявність у національному законодавстві правових "прогалин" щодо захисту прав людини та основних свобод, зокрема, у сфері пенсійного забезпечення, органи державної влади зобов'язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.
Зважаючи на викладене, у цій справі застосуванню підлягають норми Закону №2262-XII з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016, а не норми Закону №3668-VI.»
Враховуючи зазначені висновки Верховного Суду, обмеження відповідачем максимального розміру пенсії позивача, право на пенсійне забезпечення якого встановлене Законом №2262-ХІІ, є протиправним.
З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.
Керуючись статтями 2, 6, 7, 72-77, 139, 243-246, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві щодо обмеження виплати пенсії ОСОБА_1 максимальним розміром з 01квітня 2024 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м.Києві (код ЄДРПОУ 42098368, 04053, м.Київ, вул.Бульварно-Кудрявська, 16) здійснити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) перерахунок і виплату пенсії починаючи з 01 квітня 2019 року, а також з 01 березня 2022 року з урахуванням суми індексації, встановленої відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» від 16.02.2022 №118 без обмеження її максимальним розміром, з урахуванням раніше проведених виплат.
Рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Судом апеляційної інстанції є Шостий апеляційний адміністративний суд у відповідності до вимог пункту 2 розділу II Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду».
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.О. Кошкош