Україна
Донецький окружний адміністративний суд
05 травня 2025 року Справа №640/26137/21
Донецький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Логойди Т.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві до приватного акціонерного товариства «Спеціалізоване будівельно-монтажне управління «Тунельбуд» про стягнення заборгованості,
У вересні 2021 року Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з вказаним адміністративним позовом, в якому зазначало, що за період з лютого 2021 року по липень 2021 року відповідач не відшкодував витрати на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за списком №1, внаслідок чого виникла заборгованість, яку, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просив стягнути в сумі 790 438,74 грн.
До початку розгляду справи по суті від позивача до суду надійшла заява про відмову від позову, яка обґрунтовувалася сплатою відповідачем суми заборгованості з фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за вказаний період у вказаному розмірі після подачі позову, що підтверджується довідкою від 23.04.2025 року № 2600-0504-7/72308 щодо заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій.
Позивач також просив стягнути з відповідача на його користь сплачений за подання позову судовий збір у розмірі 11 856,58 грн., посилаючись на те, що відмовився від позову внаслідок задоволення його відповідачем після подання позовної заяви.
Згідно з ч.ч. 1 та 5 ст. 189 Кодексу адміністративного судочинства України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.
Суд не приймає відмови від позову, визнання позову і продовжує розгляд адміністративної справи, якщо ці дії позивача або відповідача суперечать закону чи порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси.
Відповідно до ч. 3 ст. 189, п. 2 ч. 1, ч. 2 ст. 238 Кодексу адміністративного судочинства України якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом, суд закриває провадження у справі.
Враховуючи те, що відмова позивача від позову не суперечить закону, не порушує чиї-небудь права, свободи або інтереси, суд вважає за можливе прийняти відмову від позову та закрити провадження у справі.
Частиною 2 ст. 238 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.
Щодо питання про розподіл між сторонами судових витрат (клопотання позивача - суб'єкта владних повноважень про стягнення з відповідача на його користь судового збору)
Відповідно до ч. 1 ст. 140 Кодексу адміністративного судочинства України, яка регулює питання розподілу витрат у разі відмови позивача від позову, якщо позивач відмовився від позову внаслідок задоволення його відповідачем після подання позовної заяви, то суд за заявою позивача присуджує всі понесені ним у справі витрати із відповідача.
Разом з тим вказані положення ст. 140 Кодексу адміністративного судочинства України підлягають застосуванню в комплексі з положеннями ч. 2 ст. 139 вказаного Кодексу, згідно з якою при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Отже, якщо після подання позовної заяви позов суб'єкта владних повноважень задоволено відповідачем, який не є суб'єктом владних повноважень, то з відповідача на користь такого позивача підлягають стягненню виключно судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
З огляду на наведене правові підстави для стягнення з відповідача на користь позивача - суб'єкта владних повноважень судового збору, сплаченого за подання даної позовної заяви, відсутні.
Аналогічний правовий висновок зроблений Верховним Судом у постановах від 29.08.2022 у справі № 826/16473/15, від 16.09.2022 року у справі №826/20304/16, від 08.05.2024 року у справі №240/17530/23, де Суд зазначив наступне: «… передбачене статтею 140 КАС України правило щодо присудження витрат спрацьовує, якщо позивачем є фізична особа або юридична особа, яка не є суб'єктом владних повноважень; якщо позивачем виступає суб'єкт владних повноважень, незалежно від результату розгляду справи не підлягають відшкодуванню понесені ним судові витрати, окрім судових витрат суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням експертиз.».
Щодо повернення судового збору з бюджету
Відповідно до ч. 1 ст. 142 Кодексу адміністративного судочинства України у разі вирішення справи шляхом примирення, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу п'ятдесяти відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Такий порядок встановлений Законом України «Про судовий збір», ч. 3 ст. 7 якої містить аналогічні положення та визначає, що у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила (ч. 1 ст. 7 цього Закону).
Оскільки таке клопотання позивачем не подавалося, тому, відповідно, питання про повернення судового збору з бюджету судом не вирішується.
Однак, позивач - суб'єкт владних повноважень не позбавлений можливості подати клопотання про повернення 50 відсотків сплаченої суми судового збору з бюджету в порядку, що передбачений Законом України «Про судовий збір».
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 142, 189, 238, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Закрити провадження в справі за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві до приватного акціонерного товариства «Спеціалізоване будівельно-монтажне управління «Тунельбуд» про стягнення заборгованості.
В задоволенні клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про стягнення з приватного акціонерного товариства «Спеціалізоване будівельно-монтажне управління «Тунельбуд» судового збору, сплаченого за подання даної позовної заяви, відмовити.
Ухвала набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 256 КАС України, і може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду (Закон України від 16 липня 2024 року № 3863-IX) шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п'ятнадцяти днів з дня складання повного тексту ухвали.
Повний текст ухвали складено 05 травня 2025 року.
Суддя Т.В. Логойда