Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про залишення позовної заяви без руху
05 травня 2025 року Справа №640/20892/21
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Черникова А.О., розглянувши матеріали адміністративної справи за позовом Приватного підприємства «Алпітекс» до Державної податкової служби України про скасування рішення,-
Приватне підприємство «Алпітекс» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення голови комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Горди С.В. №2361927/40480068 від 1 лютого 2021 року про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 5 серпня 2021 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
23 вересня 2021 року до суду надійшов від відповідача відзив на позовну заяву.
Відповідно до п. 2 розділу II Закону України від 13 грудня 2022 року № 2825-IX «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» справу передано на розгляд Донецькому окружному адміністративному суду.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 5 травня 2025 року адміністративну справу № 640/20892/21 прийнято до провадження.
Згідно з ч.ч. 13-15 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі- КАС України) суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160,161цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків.
Згідно з приписами ч. 1 ст. 160 КАС України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Відповідно до ч. 5 ст. 160 КАС України, серед іншого, передбачено, що в позовній заяві зазначаються, зокрема, зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача; власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Згідно з ч. 9 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Вимоги позовної заяви повинні бути викладені чітко і зрозуміло, з урахуванням правил, встановлених процесуальним законодавством, і узгоджуватись з наданими суду повноваженнями за наслідками розгляду справи, та мають бути спрямовані на захист конкретних прав, свобод та інтересів позивача з зазначенням способу їх захисту, який не допускає неоднозначного, довільного тлумачення змісту позовних вимог і дозволить суду максимально якісно здійснити правосуддя.
При цьому, згідно з ч. 2 ст. 44 КАС України учасники справи зобов'язані неухильно виконувати процесуальні обов'язки, в тому числі й щодо належного оформлення позовної заяви у відповідності до положень статті 160, 161 КАС України, а тому вимоги суду щодо належного оформлення позовної заяви не обмежують право позивача на доступ до правосуддя.
Суд зауважує, що ст. 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Отже, обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених права чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.
Із наведених вище законодавчих положень слідує, що особа, яка вважає, що порушені її права, свободи чи інтереси, і яка у зв'язку із цим звертається за їх захистом до адміністративного суду, має зазначити в позовній заяві: хто, який саме суб'єкт владних повноважень (а якщо відповідачем може бути суб'єкт господарювання, то який саме) порушив її права чи інтереси, яким чином, якими діями (рішенням чи бездіяльністю) відбулося втручання в її права, які саме права були порушені, чи належать вони позивачу, які обставини про це свідчать.
Отже, відповідачем у справі може бути особа, до якої звернена вимога позивача, а у позовній заяві позивач повинен зазначити зміст позовних вимог до такого відповідача (в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів).
Як слідує з позовної заяви позивач звертається з позовом до Державної податкової служби України і просить скасувати рішення голови комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Горди С.В. №2361927/40480068 від 1 лютого 2021 року про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних .
Постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 117 затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі Порядок № 117, який діяв в період виникнення спірних правовідносин).
Цей Порядок визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр) (пункт 1 Порядку № 117).
Пунктом 12 Порядку № 117 визначено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
Згідно з пунктом 19 Порядку № 117 комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС).
Відповідно до пункту 20 Порядку № 117 зазначені комісії приймають рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної /розрахунку коригування в Реєстрі.
Також зазначеною постановою Уряду затверджено Порядок роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (далі Порядок роботи № 117, який діяв в період виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до пункту 1 Порядку роботи № 117 цей Порядок визначає організаційні та процедурні засади діяльності комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (далі - комісії контролюючих органів), а також права та обов'язки її членів. Комісії контролюючих органів також приймають рішення про врахування або неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість, а комісія центрального рівня розглядає скарги на рішення комісій регіонального рівня, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації.
Згідно з пунктом 2 Порядку роботи № 117 комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС).
З матеріалів справи встановлено, що спірне рішення прийнято Головним управлінням ДФС в м. Києві, проте позивачем заявлено вимоги до ДФС України, яким на думку прийнято спірне рішення.
Отже, позивачем заявлено вимоги щодо скасування спірного рішення до неналежного відповідача.
Окрім того, відповідно до п. 23 ч. 1 ст. 4 КАС України похідна позовна вимога - вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).
Вимога про зобов'язання вчинити певні дії у розумінні ст. 4, ст. 5 КАС України має похідний характер, від вимоги яка має бути основною (щодо визнання протиправними рішення).
В свою чергу, в позовній заяві відсутня вимога зобов'язального характеру.
Суд зазначає, що позовні вимоги позивача сформульовані нечітко, що повністю унеможливлює з'ясування судом змісту заявлених позовних вимог.
Отже, позивачу необхідно надати уточнену позовну заяву, в якій визначитись із належними відповідачами, з чітким викладенням позовних вимог до кожного відповідача із належним визначенням суб'єктного складу сторін.
Таким чином, суд вважає за необхідне залишити даний позов без руху та надати позивачу строк для усунення вказаних недоліків на підставі ч. 13 ст. 171 КАС України - п'ять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 160, 161, 169, 171, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
Позовну заяву Приватного підприємства «Алпітекс» до Державної податкової служби України про скасування рішення,- залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - 5 днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху шляхом надання суду:
- уточненої позовної заяви з чітко викладеним змістом позовних вимог із належним визначенням суб'єктного складу сторін.
Документи надати через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» або засобами електронного зв'язку на електронну адресу суду (е-mail: inbox@adm.dn.court.gov.ua) в п'ятиденний строк з дня вручення цієї ухвали засобами електронного зв'язку.
Роз'яснити позивачеві, що при невиконанні вимог даної ухвали, зазначена позовна заява буде повернута і що повернення позовної заяви не позбавляє позивача права повторного звернення до суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Текст ухвали розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).
Суддя А.О.Черникова