Україна
Донецький окружний адміністративний суд
02 травня 2025 року Справа№200/1330/25
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Зінченка О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (в порядку письмового провадження) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (юридична адреса: 84122, Донецька область, м. Слов'янськ, пл. Соборна, 3, код ЄДРПОУ 13486010) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
24 лютого 2025 року до Донецького окружного адміністративного суду через свого представника - адвоката Верченко О.О., яка діє на підставі ордера від 24.02.2025, звернувся із позовною заявою ОСОБА_1 (далі-позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі-відповідач), в якій просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо розрахунку середнього заробітку з якого розраховано розмір пенсії ОСОБА_1 не у відповідності із статтею 40 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а саме включення до розрахунку періодів з 01.07.2000 по 30.04.2001 отримання допомоги по безробіттю, з 01.01.2002 по 31.03.2008 відсоток від місячної суми відповідного податку, та з 01.01.2021 по 31.05.2024 включення заробітної плати нульовим значенням з дня її призначення 12.05.2024 року;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області виключити в повному обсязі із розрахунку середнього заробітку з якого розраховано розмір пенсії ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , періодів з 01.07.2000 по 30.04.2001 отримання допомоги по безробіттю, з 01.01.2002 по 31.03.2008 відсоток від місячної суми відповідного податку з 12.05.2024 року;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 12.05.2024 року з врахуванням заробітної плати за період з 01.01.2021 по 31.05.2024 року в розмірі: 2021 році - січень -21813.27, лютий -22648.94, березень - 19695.93, квітень - 21376.28, травень - 21005.33, червень - 23600.54, липень - 22300.46, серпень - 23170.67, вересень - 20076.28, жовтень - 22767.45, листопад - 22113.05, грудень -23574.04; 2022 році - січень - 23930.30, лютий - 20361.80, березень - 18924.02, квітень - 20928.04, травень - 0.00, червень - 22179.90, липень - 19785.13, серпень - 21618.36, вересень - 19575.28, жовтень - 20597.65, листопад - 19925.79, грудень - 22698.92; 2023 році - січень - 7240.15, лютий - 21829.08, березень - 20026.31, квітень - 25503.20, травень - 22891.20, червень - 27458.24, липень - 25429.45, серпень - 26549.67, вересень - 20246.59, жовтень - 26759.07, листопад - 21868.13, грудень - 28754.78; 2025 році - січень - 27298.00, лютий - 8489.94, березень - 9531.67, квітень - 9491.75, травень - 53284.69.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що при розрахунку середнього заробітку з якого розраховано розмір пенсії позивача відповідачем протиправно включено період отримання допомоги по безробіттю, з 01.01.2002 по 31.03.2008 відсоток від місячної суми відповідного податку, та з 01.01.2021 по 31.05.2024 включено заробітну плату нульовим значенням.
Вважаючи зменшеним розмір пенсійних виплат при розрахунку пенсії, а свої права порушеними, звернувся до суду із даним позовом.
27 лютого 2025 року ухвалою суду відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням (виклику) сторін.
Відповідач позов не визнав, у наданому суду відзиві на позовну заяву зазначив, що в електронній пенсійній справі ОСОБА_1 наявна довідка № 02/31/01-52- 24 від 08.01.2024, видана Селидівським міським центром зайнятості про виплату допомоги по безробіттю, на підставі якої період з 07.07.2000 по 28.04.2001 включено до страхового стажу та заробітної плати для обчислення пенсії.
Згідно індивідуальних відомостей про застраховану особу період роботи з 01.01.2002 по 31.03.2008 включено до страхового стажу та заробітної плати для обчислення пенсії.
В заробітну плату для обчислення пенсії не враховано період 01.01.2021 по 31.05.2024 за відсутності сплати страхових внесків.
Розмір пенсії ОСОБА_1 обчислено відповідно до вимог чинного законодавства.
Частиною 6 статті 120 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) встановлено, що якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.
З 04 квітня 2025 року по 15 квітня 2025 року суддя Зінченко О.В. перебував у відрядженні, з 16 квітня 2025 року по 30 квітня 2025 року включно перебував у щорічній відпустці згідно наказу ДОАС, тому розгляд справи вирішено 02 травня 2025 року, тобто на наступний день після першого робочого дня.
Суд, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області та отримує пенсію за віком відповідно до статті 114 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058) з 12.05.2024.
З протоколу розрахунку заробітку для обчислення пенсії від 24.02.2025 вбачається, що до заробітної плати для обчислення пенсії включено період отримання з 07.07.2000 по 28.04.2001 виплату допомоги по безробіттю, за період з 01.01.2002 по 31.03.2008 включено до розрахунку середнього заробітку позивача відсоток від місячної суми відповідного податку, заробітна плата за період з 01.01.2021 по 31.05.2024 включена з нульовим значенням.
Відповідно до довідки форми ОК-5, копія якої наявна в матеріалах справи, за період з 01.01.2021 по 31.05.2024 позивач отримував заробітну плату в таких розмірах: 2021 році - січень - 21813.27, лютий - 22648.94, березень - 19695.93, квітень - 21376.28, травень - 21005.33, червень - 23600.54, липень - 22300.46, серпень - 23170.67, вересень - 20076.28, жовтень - 22767.45, листопад - 22113.05, грудень - 23574.04; 2022 році - січень - 23930.30, лютий - 20361.80, березень - 18924.02, квітень - 20928.04, травень - 0.00, червень - 22179.90, липень - 19785.13, серпень - 21618.36, вересень - 19575.28, жовтень - 20597.65, листопад - 19925.79, грудень - 22698.92; 2023 році - січень - 7240.15, лютий - 21829.08, березень - 20026.31, квітень - 25503.20, травень - 22891.20, червень - 27458.24, липень - 25429.45, серпень - 26549.67, вересень - 20246.59, жовтень - 26759.07, листопад - 21868.13, грудень - 28754.78; 2025 році - січень - 27298.00, лютий - 8489.94, березень - 9531.67, квітень - 9491.75, травень - 53284.69.
Страхові внески не сплачено.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
На підставі статті 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення, створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначає Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-IV (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин; далі - Закон № 1058-IV).
Відповідно до ст.9 Закону № 1058-IV в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Абзацом першим ч.1 ст.24 Закону № 1058-IV визначено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (ч.2 ст.24 Закону № 1058-IV).
Згідно статті 45 Закону № 1058-ІV, пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку, окрім того пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
Відповідно до положень Закону України «Про зайнятість населення» від 02.03.2000 року №1533-III (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин щодо періоду отримання допомоги по безробіттю), а саме пункт «ж» частини 1 статті 4 держава гарантує працездатному населенню у працездатному віці в Україні включення періоду перепідготовки та навчання нових професій, участі в оплачуваних громадських роботах, одержання допомоги по безробіттю та матеріальної допомоги по безробіттю до загального трудового стажу роботи, а також до безперервного трудового стажу.
Відповідно до ст. 25 Закону України від 01.03.1991 року № 803-XII «Про зайнятість населення» (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин щодо періоду отримання допомоги по безробіттю; далі Закон № 803-XII), Держава створює умови незайнятим громадянам у поновленні їх трудової діяльності та забезпечує їм такі види компенсацій як виплата в установленому порядку допомоги по безробіттю, матеріальної допомоги по безробіттю.
Відповідно до ч. 3 ст. 28 Закону №803-XII допомога по безробіттю виплачується з восьмого дня після реєстрації громадянина у державній службі зайнятості до працевлаштування, але не більше 360 календарних днів протягом двох років; для осіб передпенсійного віку (підпункт "г" пункту 1 статті 5 цього Закону) - до 720 календарних днів, а громадянам, які бажають відновити трудову діяльність після тривалої (більше шести місяців) перерви, та громадянам, які вперше шукають роботу, допомога по безробіттю виплачується не більше 180 календарних днів.
За нормами п. «з» ч.1 ст.30 Закону №803-XII виплата допомоги по безробіттю та матеріальної допомоги по безробіттю припиняється у разі закінчення строку їх виплати.
Відповідно до ст. 22 Закону України від 02.03.2000 року №1533-III «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин щодо періоду отримання допомоги по безробіттю; далі Закон №1533-III), застраховані особи, визнані у встановленому порядку безробітними, які протягом 12 місяців, що передували початку безробіття, працювали на умовах повного або неповного робочого дня (тижня) не менше 26 календарних тижнів та сплачували страхові внески, мають право на допомогу по безробіттю залежно від страхового стажу.
Згідно абзацу третього ч.1 ст.24 Закону №1058 період, протягом якого особа, яка підлягала загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню на випадок безробіття, отримувала допомогу по безробіттю (крім одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності), допомогу по частковому безробіттю, допомогу по частковому безробіттю на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та матеріальну допомогу в період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації, включається до страхового стажу.
Отже, період отримання допомоги по безробіттю включається лише до періоду обчислення страхового стажу.
Водночас, частиною першою статті 40 Закону №1058 передбачено, що для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.
Для визначення розміру пенсії за віком відповідно до частини другої статті 27 цього Закону заробітна плата для обчислення частини пенсії за період страхового стажу до набрання чинності цим Законом визначається на умовах і в порядку, передбачених законодавством, що діяло раніше, а для обчислення частини пенсії за період страхового стажу після набрання чинності цим Законом - на умовах, передбачених абзацом першим цієї частини.
Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.
Відповідно до частини 2 статті 40 Закону №1058 заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою:
Зп = Зс х (Ск : К), де:
Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях;
Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Тимчасово, з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, заробітна плата (дохід) для призначення пенсії визначається із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки;
Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1 + Кз2 + Кз3 + ... + Кзn );
К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
У разі відсутності на день призначення пенсії даних про заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, для визначення середньої заробітної плати (доходу) враховується наявна заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, з наступним перерахунком заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії після отримання даних про заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії.
Згідно із частиною 3 статті 30 Закону №1058 при обчисленні заробітної плати (доходу), з якої фактично сплачено страхові внески згідно з цим Законом за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу) для застрахованих осіб, які здійснювали підприємницьку діяльність і обрали особливий спосіб оподаткування своїх доходів (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок), та членів їхніх сімей, що беруть участь у здійсненні підприємницької діяльності, отриманий ними дохід за відповідний місяць визначається за формулою:
З = (П х Ч) / Т , де:
З - сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, з якої фактично сплачено страхові внески згідно з цим Законом за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу);
П - сума фактично сплаченого відповідного податку у розрахунку на відповідний місяць, у гривнях;
Ч - відсоток відрахувань до Пенсійного фонду від суми фактично сплаченого відповідного податку, чинний в межах відповідного періоду;
Т - розмір страхового внеску до солідарної системи у відповідному місяці.
Статтею 41 Закону №1058 встановлено, що до заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії враховуються:
1) суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески в межах встановленої законодавством максимальної величини заробітної плати (доходу), з якої сплачуються страхові внески, а після набрання чинності Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" - максимальної величини бази нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначеної відповідно до закону;
2) суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, а за періоди до запровадження обмеження максимального розміру заробітної плати (доходу), з якої сплачувалися зазначені внески (збір), - у межах сум, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, включалися до заробітної плати, з якої обчислювалася пенсія відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення", і не перевищують 5,6 розміру середньої заробітної плати в Україні на день отримання зазначених сум.
Для осіб, які у період до запровадження обмеження максимального розміру заробітної плати (доходу), з якої сплачувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, отримували заробітну плату (дохід) за результатами роботи, термін виконання якої перевищував календарний місяць, до заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії враховуються суми виплат (доходу), які відповідно до законодавства, що діяло раніше, включалися і до заробітної плати, з якої обчислювалася пенсія відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення", і не перевищують 5,6 розміру середньої заробітної плати в Україні, у розрахунку на кожний місяць виконання роботи. Перелік таких осіб, а також порядок визначення для них заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії встановлюється Кабінетом Міністрів України;
3) суми заробітної плати (доходу), визначені виходячи із здійсненої застрахованою особою доплати, передбаченої частиною третьою статті 24 цього Закону;
4) суми заробітної плати (доходу), визначені виходячи із сплачених страхових внесків за договором про добровільну сплату страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Обов'язок сплати страхових внесків відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (ч.ч. 6 та 12 ст. 20) та обов'язок сплати єдиного внеску по Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (п. 10 ч. 1 ст. 1, ч. 1 ст. 4) покладений на страхувальників (підприємців-роботодавців), які є платниками таких внесків.
Виходячи з положень вказаних Законів найнятий працівник не є самостійним платником таких внесків.
Отже, періоди роботи, за які підприємство-страхувальник нарахувало застрахованій особі - працівнику заробітну плату та утримало з неї відповідні страхові внески (єдиний внесок), повинні зараховуватися до страхового стажу цієї застрахованої особи-працівника незалежно від того, чи сплатило фактично підприємство-страхувальник ці страхові внески, чи ні.
Працівник же не може нести відповідальність у вигляді позбавлення права на включення періоду роботи до страхового стажу за порушення, яке вчинене роботодавцем - платником страхових внесків (єдиного внеску).
Отже, відсутність в інформаційній базі системи персоніфікованого обліку (в індивідуальних відомостях про застраховану особу заявника (форма Ок-5)) відомостей про сплату підприємством-роботодавцем страхових внесків (єдиного внеску) для нарахування пенсії не є підставою для позбавлення особи права на пенсію.
Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 27.03.2018 року в справі №208/6680/16-а, від 24.05.2018 року в справі № 490/12392/16-а, від 04.09.2018 року в справі № 482/434/17, Великої Палати Верховного Суду від 10.02.2021 року в справі № 805/3362/17-а, які відповідно до ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України мають бути враховані судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.
Таким чином, розмір пенсії позивача має обраховуватися з урахуванням отриманої ним заробітної плати, розмір якої підтверджується згаданою вище довідкою форми ОК-5, а саме: за період з 01.01.2021 по 31.05.2024 позивач отримував заробітну плату в таких розмірах: 2021 році - січень - 21813.27, лютий - 22648.94, березень - 19695.93, квітень - 21376.28, травень - 21005.33, червень - 23600.54, липень - 22300.46, серпень - 23170.67, вересень - 20076.28, жовтень - 22767.45, листопад - 22113.05, грудень - 23574.04; 2022 році - січень - 23930.30, лютий - 20361.80, березень - 18924.02, квітень - 20928.04, травень - 0.00, червень - 22179.90, липень - 19785.13, серпень - 21618.36, вересень - 19575.28, жовтень - 20597.65, листопад - 19925.79, грудень - 22698.92; 2023 році - січень - 7240.15, лютий - 21829.08, березень - 20026.31, квітень - 25503.20, травень - 22891.20, червень - 27458.24, липень - 25429.45, серпень - 26549.67, вересень - 20246.59, жовтень - 26759.07, листопад - 21868.13, грудень - 28754.78; 2025 році - січень - 27298.00, лютий - 8489.94, березень - 9531.67, квітень - 9491.75, травень - 53284.69.
Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до вимог частин першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Нормами частини другої зазначеної статті встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Таким чином, відповідачем не доведено правомірність розрахунку середнього заробітку з якого розраховано розмір пенсії ОСОБА_1 у відповідності до статей 40, 41 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Разом з цим, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 2 статті 245 КАС України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 14 цієї частини, та стягнення з відповідача суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Відповідно до статті 58 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», органом, який призначає пенсії є Пенсійний фонд.
Як встановлено, саме до повноважень Пенсійного органу віднесено вирішення питання щодо зарахування пільгового стажу для призначення пенсії.
Виходячи з аналізу вищезазначених норм закону, слід зазначити, що суд не є тим органом, якому надані повноваження в сфері призначення або перерахунку пенсій. Суд не може підміняти компетентний орган, не може перебирати на себе функції призначення або перерахунку пенсії та самостійно зарахувати пільговий стаж для перерахунку пенсії відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення», оскільки такі повноваження не входять до компетенції судів.
Відтак, такі повноваження є дискреційними, тобто такими, які дають можливість на власний розсуд суб'єкту владних повноважень визначити повністю або частково зміст рішення або вибрати один з кількох варіантів прийняття рішень, передбачених нормативно-правовим актом.
Відтак, суд вважає, що у розглядуваному випадку необхідно зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно провести розрахунок середнього заробітку з якого розраховано розмір пенсії ОСОБА_1 з 12.05.2024, з урахуванням висновків суду.
За таких обставин, суд доходить висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Зважаючи на те, що позивачем при поданні позову сплачено судовий збір у сумі 968,96 грн., відповідно до положень ч. 3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України з відповідача підлягають стягненню судові витрати у розмірі 645,97 грн., за рахунок його бюджетних асигнувань, що є пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись статтями 2-17, 19, 20, 42-47, 55-60, 72-77, 90, 94-99, 122, 124-125, 132, 139, 143, 159-165, 168, 171, 173, 192-196, 224-230, 241, 243, 245, 246, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (юридична адреса: 84122, Донецька область, м. Слов'янськ, пл. Соборна, 3, код ЄДРПОУ 13486010) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо розрахунку середнього заробітку з якого розраховано розмір пенсії ОСОБА_1 .
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (юридична адреса: 84122, Донецька обл., місто Слов'янськ, площа Соборна, будинок 3, код ЄДРПОУ 13486010) повторно провести розрахунок середнього заробітку з якого розраховано розмір пенсії ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) з 12.05.2024 , з урахуванням висновків суду.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (юридична адреса: 84122, Донецька обл., місто Слов'янськ, площа Соборна, будинок 3, код ЄДРПОУ 13486010) на користь ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) понесені витрати зі сплати судового збору у розмірі 645,97 грн. (шістсот сорок п'ять гривень 97 копійок).
Повний текст рішення складено та підписано 02 травня 2025 року.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, або спрощеного позовного провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).
Суддя О.В. Зінченко