Україна
Донецький окружний адміністративний суд
05 травня 2025 року Справа№200/1356/25
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Шинкарьова І.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративний позов ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: військова частина НОМЕР_2 про визнання протиправними та скасування наказів, зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 (далі позивач), звернулась з позовом до військової частини НОМЕР_1 (далі відповідач) про визнання протиправними та скасування наказів, зобов'язання вчинити певні дії, у якому позивач просить суд:
Визнати протиправним та скасувати накази командира військової частини НОМЕР_1 №280/нст від 04.10.2024, №311/нст від 04.11.2024, №341/нст від 04.12.2024, №4/нст від 04.01.2025 в частині виплати додаткової винагороди на період дії воєнного стану, згідно постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», у розмірі 30000 грн.
Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 прийняти рішення про нарахування додаткової винагороди, згідно постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», у розмірі 100000 грн, за період з 01.09.2024 по 12.12.2024 та із 17.12.2024 по 31.12.2024., в розрахунку на місяць пропорційно, за час здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення, з урахуванням раніше виплачених сум.
В обґрунтування позову зазначено, що позивач з 05.04.2023 проходить службу у військовій частині НОМЕР_1 (далі відповідач). Позивач зауважив, що відповідачем протиправно прийняті спірні накази в частині виплати додаткової винагороди в розмірі 30000,00 грн., а не 100000,00 грн. та протиправно не нарахована у за період із 01.09.2024 по 12.12.2024 та із 17.12.2024 по 31.12.2024 додаткова винагорода в розмірі 100000,00 грн.
Вказує, що військове формування (батальйон), у складі якого проходить позивач службу, у період з 01.09.2024 по 31.12.2024 виконувало бойові завдання та забезпечувало здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення) в першому ешелоні оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до батальйону включно, що є визначальним для визначення мого права на отримання додаткової винагороди в розмірі 100 000 грн.
Відповідач надав відзив на позовну заяву в якому зазначив наступне, що військовослужбовці військової частини НОМЕР_1 , які виконують бойові завдання в межах першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до батальйону включно отримують збільшену додаткову винагороду до 100 000 грн. пропорційно дням участі у бойових діях, а військовослужбовці, які не залучені до зазначених завдань на зазначеній території та не перебувають в межах першого ешелону оборони, а виконують бойові завдання лише в районі ведення бойових дій, визначених наказом Головнокомандувача Збройних Сил України - отримують додаткову винагороду у розмірі 30 000 грн. пропорційно дням такої участі.
Щодо довідки військової частини НОМЕР_1 № 1556/250 від 16.01.2025. Наведена довідка не містить в собі жодних відомостей щодо наявності бойових наказів (бойових розпоряджень); журналів бойових дій (вахтових журналів), журналів ведення оперативної обстановки; списків особового складу, який залучався для виконання бойових (спеціальних) завдань; бойових донесень; рапортів (донесень) командира підрозділу (групи) про участь саме Позивача у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних завдань) за які діючим законодавством передбачено збільшення розміру грошової винагороди до 100 000 грн. в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Отже, зазначена довідка не може бути належним доказом який підтверджує виконання Позивачем бойових (спеціальних) завдань, які є підставою для збільшення розміру додаткової грошової винагороди до 100 000 грн. на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Відповідач просив у задоволенні позовних вимог позивача відмовити в повному обсязі.
У відповідь на відзив позивач просив відхилити доводи відповідача викладені ним у відзиві та задовольнити позовні вимоги.
Ухвалою суду від 03.03.2025 відкрито провадження по даній справі, вирішено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - військову частину НОМЕР_2 . Витребувати у відповідача певні докази.
Позивач, відповідач та третя особа про відкриття провадження по справі були повідомлені належним чином, про що свідчить відповідна відмітка про наявність у них реєстрації кабінету електронного суду.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
Позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: адреса АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , є громадянкою України, що підтверджується копією паспорту серії НОМЕР_4 .
Відповідач - Військова частина НОМЕР_1 (ЄДРПОУ: НОМЕР_5 ) є юридичною особою та є суб'єктом владних повноважень у відповідності до приписів п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Військова частина НОМЕР_2 (ЄДРПОУ: НОМЕР_6 ).
Як встановлено судом та підтверджується наявною в матеріалах справи копією довідки форми 5 виданої військовою частиною НОМЕР_1 від 25.01.2025 №1556/238, лейтенант ОСОБА_1 перебуває на військовій службі за контрактом з 05.04.2024 року у військовій частині НОМЕР_1 .
Відповідно до довідки від 16.01.2025 1556/250 позивача обіймає посаду, згідно штатом: начальник групи персоналу штабу військової частини НОМЕР_1 .
Відповідно до витягу із журналу бойових дій №45т, 84т, 59т, 3т військової частини НОМЕР_1 , в тому числі і з 25.06.2024 по 12.12.2024, з 17.12.2024 по 31.01.2025, згідно із бойовим наказом командира військової частини НОМЕР_1 №77 від 10.06.2024, №104т від 02.09.2024, №113т від 26.10.2024 позивач виконував бойові (спеціальні) завдання та всебічне їх забезпечення, здійснював заходи, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України в районі населеного пункту Олександро-Калинове Іллінівської громади Краматорського району Донецької області.
Відповідно до витягу з бойового наказу на оборонні дії командира військової частини НОМЕР_1 №77т ОКП - Без змін 18:00 10.06.2024, карта 25000, видання 2015 року, зокрема наказано начальнику групи персоналу штабу силам особового складу групи забезпечити щоденне ведення та контроль бойового - чисельного складу на військову частину, прогнозування потреби на офіцерський та солдатсько-сержантський склад. Під час виконання завдань застосовувати зброю для враження противника.
Відповідно до витягу з бойового наказу на оборонні дії командира військової частини НОМЕР_1 №104т КСП - без змін 20:00 02.09.2024 карта 25000, видання 2023 року. Командуванню штабу * НОМЕР_7 Здійснити всебічне забезпечення виконання бойових завдань, забезпечити здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії. Знаходитися безпосередньо в районі відповідальності *********. Під час виконання завдань застосовувати зброю для враження противника.
Відповідно до витягу з бойового наказу на оборонні дії командира * НОМЕР_1 № НОМЕР_8 т КСП - без змін * НОМЕР_9 . Наказую: Командуванню та штабу * НОМЕР_7 Здійснити всебічне забезпечення виконання бойових завдань, забезпечити здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії. Знаходитися безпосередньо в районі відповідальності ********. Під час виконання завдань застосовувати зброю для враження противника.
Також відповідно витягу із бойового наказу на оборонні дії командира військової частини НОМЕР_1 №113т КСП - *** 17:00 26.10.2024 карта ***. видання *** року
І. Висновки з оцінюваний противника
В районі відповідальності військової частини НОМЕР_1 противник продовжує зосереджувати свої зусилля на веденні оборонних дій з метою проведенням доукомплектування своїх підрозділів за рахунок часткової мобілізації ЗС РФ.
В районі відповідальності військової частини НОМЕР_1 противник зосередив: *** * * ****
Ймовірний напрямок головного удару противника *** ***.
Ймовірний інший напрямок удару противника *** ***.
2. Завдання, які виконуються силами і засобами старшого командира на напрямку дій батальйону, а також завдання сусідів і розмежувальні лінії з ними
Завдання військової частини НОМЕР_2 ( НОМЕР_7 , військова частина НОМЕР_1 ), веде оборонні дії у складі першого ешелону оперативно-тактичного угрупування « ІНФОРМАЦІЯ_2 ».
Основні зусилля військової частини НОМЕР_2 зосередити:
- на стійкому утриманні займаних позицій, районів, рубежів та недопущення просування противника вглиб території;
- на забезпеченні відбиття наступу (атак, контратак) противника, недопущенні його просування на напрямках: *** ***, шляхом стійкого утримання займаних позицій, районів, рубежів та недопущення просування противника вглиб території;
- на не допущенні просування противника на напрямку *** ***.
В свою чергу, у спірний період Лиманська міська територіальна громада, Іллінівська сільська територіальна громада (до якої відносяться населені пункти Олександро-Калинове та Стара Миколаївка) є районами ведення воєнних (бойових) дій, про що свідчать накази ТВО головнокомандувача Збройних сил України від 04.10.2024 №461, від 02.11.2024 № 503, від 04.12.2024 № 546 та від 03.01.2025 № 5.
Начальником штабу - заступником командира військової частини НОМЕР_1 було подано рапорти на ім'я командира військової частини НОМЕР_1 , у яких просив виплатити особовому складу командування та управління військової частини НОМЕР_1 , в тому числі і позивачу, яке здійснювало бойове управління підрозділами, що ведуть воєнні (бойові) дії на лінії бойового зіткнення на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до батальйону включно, брали безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, та виконують бойові (спеціальні) завдання (у розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах), а також тим, які виконують бойові (спеціальні) завдання згідно з бойовими наказами (розпорядженнями) (у розрахунку на місяць пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань), за період: з 01 вересня по 30 вересня 2024 року, з 01 жовтня по 31 жовтня 2024 року, з 01 листопада по 30 листопада 2024 року, з 01 грудня по 12 грудня та з 17 грудня по 31 грудня 2024 року, пропорційно часу виконання та під час ведення бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником на глибину виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом) першого ешелону оборони до батальйону.
Відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 04.10.2024 № 280/нст вирішено виплатити позивачу додаткову винагороду в розмірі 30 000 грн., як особі, яка виконує бойові (спеціальні) завдання згідно з бойовими наказами (розпорядженнями) (у розрахунку на місяць пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань) за період з 01.09.2024 по 30.09.2024.
Відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 04.11.2024 № 311/нст вирішено виплатити позивачу додаткову винагороду в розмірі 30 000 грн., як особі, яка виконує бойові (спеціальні) завдання згідно з бойовими наказами (розпорядженнями) (у розрахунку на місяць пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань) за період з 01.10.2024 по 31.10.2024.
Відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 04.12.2024 № 341/нст та додатку 4 до нього, вирішено виплатити позивачу додаткову винагороду в розмірі 30 000 грн., як особі, яка виконує бойові (спеціальні) завдання згідно з бойовими наказами (розпорядженнями) (у розрахунку на місяць пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань) за період з 01.11.2024 по 30.11.2024.
Відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 04.01.2025 № 4/нст та додатку 4 до нього, вирішено виплатити позивачу додаткову винагороду в розмірі 30 000 грн., як особі, яка виконує бойові (спеціальні) завдання згідно з бойовими наказами (розпорядженнями) (у розрахунку на місяць пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань) за період з 01.12.2024 по 12.12.2024, з 17.12.2024 по 31.12.2024.
З наявної в матеріалах справи копії картки особового рахунку позивача за період з 01/2024 по 12/2024, та 01/2025, судом встановлено, що позивачу було виплачено додаткову грошову винагороду передбачену постановою КМУ №168 за жовтень 2024 року (вересень 2024) - у сумі 30 000,00 грн.; за листопад 2024 року (жовтень 2024 року) у сумі 30 000,00 грн; за грудень 2024 (листопад 2024 року) у сумі 30 000,00 грн; за січень 2025 (грудень 2024 року) у сумі 30 000,00 грн.
Вважаючи протиправною невиплату додаткової винагороди до 100 000 грн за вказаний період, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Враховуючи вищевикладене, дослідивши матеріали справи суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 1 ст. 2 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу», військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній з обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.
У ч. 2 ст.19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 5 ст. 17 Конституції України, держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.
Відповідно до ч.1 ст.9 Закону України від 20.12.1991 № 2011-ХІІ “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності (ч.4 ст.9 цього Закону).
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженого Законом України № 2102-IX, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п.20 ч.1 ст.106 Конституції України, Закону України “Про правовий режим воєнного стану», введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022. В подальшому дію воєнного стану в Україні неодноразово продовжено.
На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 “Про введення воєнного стану в Україні» та № 69/2022 “Про загальну мобілізацію» Кабінетом Міністрів України 28.02.2022 прийнято Постанову № 168.
Так, відповідно до п.1.1 зазначеної постанови військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту (далі - військовослужбовці), які беруть безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення, на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, щомісяця виплачується додаткова винагорода у розмірі 100000 грн в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
У разі виконання бойових (спеціальних) завдань під час ведення бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до ротного опорного пункту включно, а також на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора в районах ведення воєнних (бойових) дій та на території противника військовослужбовцям додатково виплачується одноразова винагорода в розмірі 70 000 грн за кожні 30 днів (сумарно обчислених) виконання таких завдань.
Військовослужбовцям, які виконують бойові (спеціальні) завдання у складі органу військового управління, штабу угруповання військ (сил) або штабу тактичної групи до пункту управління оперативно-стратегічного угруповання військ включно, а також у складі командування та штабу військової частини (зведеного підрозділу) (у тому числі поза районами ведення бойових (воєнних) дій), який здійснює оперативне (бойове) управління військовими частинами та підрозділами, що ведуть воєнні (бойові) дії на лінії бойового зіткнення на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки), виплачується додаткова винагорода у розмірі 50000 грн в розрахунку на місяць пропорційно часу виконання таких завдань відповідно до умов, визначених Міністерством оборони.
Так, підставою для виплати військовослужбовцям додаткової винагороди у розмірі 100 000 грн. є:
безпосередня участь у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України;
безпосереднє перебування в районах здійснення заходів, на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, щомісяця виплачується додаткова винагорода у розмірі 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
На виконання п.2-1 Постанови № 168 Міністерством оборони України уточнено механізм та умови виплати грошового забезпечення, у тому числі додаткової грошової винагороди, військовослужбовцям Збройних Сил України Порядком виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженим наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 № 260 (далі - Наказ № 260).
Пунктом 2 розділу XXXIV Наказу № 260 визначено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям додаткова винагорода згідно з Постановою № 168 виплачується зокрема в таких розмірах:
на період дії воєнного стану військовослужбовцям додаткова винагорода згідно з Постановою № 168 виплачується в розмірі 100 000 грн - тим, які беруть безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення, на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби та курсантам), та виконують бойові (спеціальні) завдання (у розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах):
під час ведення бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником на глибину виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, у тому числі зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до батальйону включно (у тому числі тим, що визначені в абзаці чотирнадцятому цього пункту); у районах ведення воєнних (бойових) дій з виявлення повітряних цілей противника;
із здійснення польотів в повітряному просторі областей України, на територіях яких ведуться воєнні (бойові) дії;
з вогневого ураження противника у складі підрозділу (засобу) ракетних військ і артилерії, підрозділу (засобу) протиповітряної оборони;
на території противника (у тому числі на території між позиціями військ противника та своїх військ, тимчасово окупованих (захоплених) противником територіях);
з вогневого ураження повітряних, морських цілей противника;
з виводу повітряних суден з під удару противника з виконанням зльоту;
кораблями, катерами, суднами в морській, річковій акваторії (поза межами внутрішніх акваторій портів, пунктів базування, місць тимчасового базування);
у районах ведення воєнних (бойових) дій медичному персоналу медичних частин та підрозділів (медичних підрозділів підсилення);
з відбиття збройного нападу (вогневого ураження противника) на об'єкти, що охороняються, звільнення таких об'єктів у разі їх захоплення або насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою;
у районах ведення воєнних (бойових) дій з розмінування (виявлення, знешкодження та знищення) вибухонебезпечних предметів у місцях виконання завдань за призначенням згідно з бойовими розпорядженнями.
Підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях, виконанні бойового (спеціального) завдання або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії (далі - бойові дії або заходи), у період здійснення зазначених дій або заходів здійснюється на підставі таких документів:
бойовий наказ (бойове розпорядження);
журнал бойових дій (вахтовий, навігаційно-вахтовий, навігаційний журнал) або журнал ведення оперативної обстановки або бойове донесення або постова відомість (під час охорони об'єкта, на який було здійснено збройний напад);
рапорт (донесення) командира підрозділу (групи), корабля (судна), катера про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях або заходах, у виконанні бойових (спеціальних) завдань.
Відповідно до правових висновків викладених в постанові Верховного Суду по справі №400/10311/23 від 06.08.2024: - “Для врегулювання виплати військовослужбовцям Збройних Сил України додаткової винагороди, передбаченої п.1 Постанови № 168, Міністр оборони України видав, зокрема, Окреме доручення від 25.03.2022 № 248/1298, Окреме доручення від 23.06.2022 №912/з/29 (доведено до відома кожної окремої військової частини (установи) телеграмами).
За пунктом 1 Окремого доручення Міністра оборони України від 25.03.2022 №248/1298 (яке діяло до 01.06.2022) під терміном “безпосередня участь військовослужбовця у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії в період здійснення зазначених заходів» (далі - бойові дії або заходи) слід розуміти виконання військовослужбовцем:
бойових завдань у складі військової частини (підрозділу), яка веде воєнні (бойові) дії у складі створених (діючих) угруповань військ (сил) Сил оборони держави (визначених Головнокомандувачем Збройних Сил України або начальником Генерального штабу Збройних Сил України) в районі ведення воєнних (бойових) дій;
бойових (спеціальних) завдань із всебічного забезпечення створених (діючих) угруповань військ (сил) Сил оборони держави безпосередньо в районі ведення бойових дій згідно з бойовими розпорядженнями;
бойових завдань з ведення руху опору на територіях України, тимчасово окупованих (захоплених) противником;
завдань з ведення оперативної (військової, спеціальної) розвідки в районі ведення бойових дій або на територіях України, тимчасово окупованих (захоплених) противником;
бойових завдань з відбиття збройного нападу (вогневого ураження) на об'єкти, що охороняються, звільнення таких об'єктів у разі їх захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою (у т.ч. поза межами районів ведення бойових дій);
бойових завдань з пошуку, виявлення та знешкодження диверсійно- розвідувальних груп, незаконних збройних формувань (озброєних осіб) (у т.ч. поза межами районів ведення бойових дій);
виконання бойових завдань з вогневого ураження повітряних цілей (у т.ч. поза межами районів ведення бойових дій);
здійснення польотів у районах ведення воєнних дій, ведення повітряного бою (у т.ч. поза межами районів ведення бойових дій);
здійснення заходів з виводу сил та засобів з під удару противника (у т.ч. поза межами районів ведення бойових дій);
виконання бойових (спеціальних) завдань кораблями, катерами, морськими суднами в морській, річковій акваторії (у т.ч. поза межами районів ведення бойових дій).
Згідно з п.2 Окремого доручення Міністра оборони України від 25.03.2022 №248/1298 на період дії воєнного стану військовослужбовцям (у тому числі військовослужбовцям строкової служби та курсантам вищих військових навчальних закладів і військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти) встановлювати виплату щомісячної додаткової винагороди (пропорційно із розрахунку на місяць) в розмірах:
100 000 гривень - військовослужбовцям, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (пропорційно часу участі у таких діях або заходах);
30 000 грн - іншим військовослужбовцям (із дня призову (прийняття) на військову службу до дня виключення із списків особового складу військової частини у зв'язку зі звільненням з військової служби).
За п.3 Окремого доручення від 25.03.2022 № 248/1298 райони ведення бойових дій та склад створених (діючих) угруповань військ (сил) Сил оборони держави визначати відповідними рішеннями (наказами, директивами, розпорядженнями) Головнокомандувача Збройних Сил України.
Документальне підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, у період здійснення зазначених дій або заходів здійснювати на підставі таких документів:
бойовий наказ (бойове розпорядження);
журнал бойових дій (вахтовий журнал) або журнал ведення оперативної обстановки або бойове донесення (підсумкове, термінове, позатермінове) або постова відомість (під час охорони об'єкта, на який було здійснено збройний напад);
рапорт (донесення) командира підрозділу (групи) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань.
Про підтвердження безпосередньої участі відряджених військовослужбовців у бойових діях або заходах надавати довідку командира військової частини (установи), до якої відряджений військовослужбовець.
Згідно з п.4 Окремого доручення Міністра оборони України від 25.03.2022 №248/1298 командирам військових частин (установ), до яких відряджені військовослужбовці інших органів військового управління та військових частин (установ), щомісячно до 5 числа повідомляти військові частини (установи) за місцем штатної служби військовослужбовців про підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або заходах за минулий місяць за формою, наведеною в додатку № 1 до цієї телеграми.
У п.5 Окремого доручення Міністра оборони України від 25.03.2022 № 248/1298 передбачено, що виплату додаткової винагороди в розмірі 100000 грн або 30000 грн здійснювати на підставі наказів: командирів (начальників) військових частин (військових навчальних закладів, установ, організацій) (далі - військові частини) - особовому складу військової частини; керівника вищого органу військового управління - командирам (начальникам) військових частин.
Накази про виплату додаткової винагороди за минулий місяць видавати до 5 числа поточного місяця на підставі рапортів командирів підрозділів.
Згідно з п.1 Окремого доручення Міністра оборони України від 23.06.2022 №912/з/29 14 (яке, згідно з п.14, має застосовуватися з 01.06.2022 (крім абз.3 п.1, абз.4 п.7 та п.п.9.11 п.9 (в частині виплати додаткової винагороди військовослужбовцям за час проходження підготовки (навчання) за кордоном щодо порядку застосування, обслуговування та ремонту різних видів озброєння та військової/спеціальної техніки) цього доручення, які застосовуються з 24.02.2022) під терміном “безпосередня участь Військовослужбовця у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів» (далі - бойові дії або заходи) слід розуміти виконання військовослужбовцем:
бойових завдань у складі військової частини (підрозділу), яка (який) веде воєнні (бойові) дії у складі діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави (визначених Головнокомандувачем Збройних Сил України або начальником Генерального штабу Збройних Сил України) в районі ведення воєнних (бойових) дій;
бойових (спеціальних) завдань на лінії бойового зіткнення (в межах району виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, у тому числі зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки)) під час перебування у складі органу військового управління, штабу угрупування військ (сил) або штабу тактичної групи, включеної до складу діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави;
бойових (спеціальних) завдань із всебічного забезпечення діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави безпосередньо в районі ведення бойових дій згідно з бойовими розпорядженнями; .
У п.3 Окремого доручення Міністра оборони України від 23.06.2022 № 912/з/29 зазначено: “Райони ведення бойових дій визначати відповідними рішеннями (наказами, директивами, розпорядженнями) Головнокомандувача Збройних Сил України, а склад діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави - відповідними рішеннями (наказами, директивами, розпорядженнями) Головнокомандувача Збройних Сил України або начальника Генерального штабу Збройних Сил України.
Окремо, відповідними рішеннями (наказами, директивами, розпорядженнями) Головнокомандувача Збройних Сил України визначати інші райони ведення бойових дій (у т.ч. повітряного простору), в яких також здійснювалися заходи з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії з визначенням конкретного місця та часу їх проведення.
Документальне підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, у період здійснення зазначених дій або заходів здійснювати на підставі таких документів:
бойовий наказ (бойове розпорядження);
журнал бойових дій (вахтовий, навігаційно-вахтовий, навігаційний журнал) або журнал ведення оперативної обстановки або бойове донесення (підсумкове, термінове, позатермінове) або постова відомість (під час охорони об'єкта, на який було здійснено збройний напад);
рапорт (донесення) командира підрозділу (групи) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань.
Про підтвердження безпосередньої участі відряджених військовослужбовців у бойових діях або заходах надавати довідку керівника органу військового управління, штабу угрупування військ (сил), штабу тактичної групи, командира військової частини (установи, навчального закладу), до яких для виконання завдань відряджений військовослужбовець.
Генеральному штабу Збройних Сил України довести до військ затверджений Головнокомандувачем Збройних Сил України або начальником Генерального штабу Збройних Сил України перелік органів військового управління (штабів угрупування військ (сил) або штабів тактичних груп), включених до складу діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави, що мають право видавати довідки про підтвердження безпосередньої участі у бойових діях або заходах відряджених до цих органів військовослужбовців за формою, наведеною в додатку № 4 до цього доручення».
Верховний Суд звертає увагу, що за приписами ст.1 Закону України від 06.12.1991 № 1932-XII “Про оборону України» (далі - Закон № 1932-XII) бойові дії - це форма застосування з'єднань, військових частин, підрозділів (інших сил і засобів) Збройних Сил України, інших складових сил оборони для вирішення бойових (спеціальних) завдань в операціях або самостійно під час відсічі збройної агресії проти України або ліквідації (нейтралізації) збройного конфлікту, виконання інших завдань із застосуванням будь-яких видів зброї (озброєння); район воєнних (бойових) дій - це визначена рішенням Головнокомандувача Збройних Сил України частина сухопутної території України, повітряного або/та водного простору, на якій впродовж певного часу ведуться або/та можуть вестися воєнні (бойові) дії.
Постановка бойових завдань підрозділам (елементам бойового порядку) здійснюється бойовим наказом, під час ведення бою (дій) або в інших умовах бойової обстановки - бойовим розпорядженням. Зазвичай вони доводяться до командирів підрозділів в усній формі.
У бойовому наказі вказується: висновки з оцінювання противника; завдання, які виконуються силами і засобами старшого командира на напрямку дій військової частини (підрозділу), а також завдання сусідів і розмежувальні лінії з ними; бойове завдання військової частини (підрозділу) та замисел бою (дій); бойові завдання штатним і доданим підрозділам (елементам бойового порядку); норма витрат ракет і боєприпасів на виконання бойового завдання; місце і час розгортання ОКП (ксП) та напрямок його переміщення, порядок передачі управління; час готовності до виконання завдання та порядок доповіді замислу старшому командиру.
У бойовому розпорядженні зазвичай командир вказує: стислі відомості про положення та характер дій противника; завдання, що виконуються силами і засобами старшого командира на напрямку дій підрозділів; бойове завдання підпорядкованим підрозділам; час готовності до бою (дій). За необхідності у ньому можуть бути зазначені завдання військової частини (підрозділу), сусідів та інші дані.
Бойові (попередні бойові) розпорядження і вказівки, які віддає командир усно, записуються в журнал відданих і отриманих розпоряджень, у якому відображається: дата, час і зміст розпоряджень, спосіб їх передачі або отримання, кому вони передані або повинні бути передані, від кого отримані.
[…].
Надаючи оцінку спірним обставинам, Верховний Суд виходить з такого.
Системний аналіз наведених правових норм свідчить, що військовослужбовцям Збройних Сил України на період дії воєнного стану щомісячно виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Виплата додаткової винагороди до 100 000 гривень на місяць здійснюється за місцем перебування військовослужбовця на грошовому забезпеченні (за місцем штатної служби військовослужбовця) за умови документального підтвердження безпосередньої участі військовослужбовця в зазначених бойових діях або заходах.
Документальним підтвердженням такої участі слугують наступні документи: бойовий наказ (бойове розпорядження), журнал бойових дій або журнал ведення оперативної обстановки (підсумкове, термінове, позатермінове) або бойове донесення або постова відомість (під час охорони об'єкта, на який було здійснено збройний напад), рапорт (донесення) командира підрозділу (групи) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконанні бойових журнал ведення оперативної обстановки або бойове донесення або постова відомість (спеціальних) завдань.
З наведеного слідує, що перебування військовослужбовця в районі ведення бойових дій само по собі не є достатньою підставою для виплати додаткової винагороди у розмірі до 100 000 грн на місяць, передбаченої Постановою № 168. Ключовою умовою для здійснення виплати такої додаткової винагороди є виконання військовослужбовцем спеціальних бойових завдань та заходів, які у розумінні Постанови № 168 означають “безпосередню участь військовослужбовця у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії в період здійснення зазначених заходів» та підтвердження цих обставин указаними документами.».
Відповідно до приписів ч.5 ст.242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
В свою чергу відповідач у своєму відзиві на позовну заяву зазначив наступне: - “Отже при складанні рапорту про участь військовослужбовця у бойових діях, командир підрозділу відповідно до виконаних кожним військовослужбовцем завдань та керуючись вищезазначеними нормами підтверджує факт виконання бойових (спеціальних) завдань. Окрім цього визначає вид додаткової винагороди відповідно до характеру виконаних кожним військовослужбовцем завдань. Аналіз наведених правових норм свідчить, що перебування військовослужбовця в районі ведення бойових дій саме по собі не є достатньою підставою для виплати додаткової винагороди у розмірі 100 000 грн на місяць, передбаченої постановою № 168. Ключовою умовою для здійснення виплати такої додаткової винагороди є виконання військовослужбовцем спеціальних бойових завдань та заходів, які у розумінні постанови № 168 означають “безпосередню участь військовослужбовця у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії в період здійснення зазначених заходів» на лінії бойового зіткнення з противником на глибину виконання бойових завдань військовою частиною першого ешелону оборони або наступу до батальйону включно. У зв'язку із тим, що перебування військовослужбовця в районі ведення бойових дій саме по собі не є достатньою підставою для виплати додаткової винагороди у розмірі 100000 грн на місяць, передбаченої постановою № 168 та Позивачем не надано доказів виконання бойових (спеціальних) завдань, за виконання яких діючим законодавством передбачено збільшення розміру додаткової грошової винагороди з 30000 грн. до 100000 грн. на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах…[…].».
Позивач пов'язуючи право на виплату додаткової винагороди у розмірі 100 000 грн. зазначає у своїй позовній заяві: - “[…]. Із 05.04.2023 я прохожу службу у військової частини НОМЕР_1 , яка є окремим батальйоном начальником групи персоналу штабу військової частини НОМЕР_1 .
Структурно батальйон складається з бойових підрозділів (стрілецьких рот та інш.), підрозділів забезпечення (взвод зв'язку, взвод матеріально-технічного забезпечення, та інш.), управління (командування) батальйону, управління (штаб), до якого і відноситься група персоналу, де вона виконую свої обов'язки.
Відповідно до бойових розпоряджень вищого командування - оперативно - тактичного угруповання “ ІНФОРМАЦІЯ_2 » та військової частини НОМЕР_2 , головним завданням військової частини НОМЕР_1 , визначено обороні дії в першому ешелоні оборони у певному районі Донецької області.
Згідно з бойовими наказами на оборонні дії командира військової частини НОМЕР_1 (окремого батальону) №77т від 10.06.2024, №104т від 02.09.2024, та №113т від 26.10.2024 у вересні-грудні 2024 року наказано бойовим підрозділам виконувати бойові завдання в першому ешелоні оборони, а командуванню та штабу (до якого я відношусь) батальйону здійснювати всебічне забезпечення виконання бойових завдань, забезпечити здійснення заходів із національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації проти України, знаходитись безпосередньо в районі відповідальності батальйону. Під час виконання завдань застосовувати зброю для враження противника.
В оскаржуємих мною наказах, як підставу виплати мені додаткової винагороди, наявне посилання на зазначені бойові накази, як підставу виплати мені додаткової грошової допомоги.
Також 16.01.2025 військовою частиною НОМЕР_1 видана мені довідка №1556/250 про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, відповідно до якої, я дійсно, в тому числі і в період з 01.09.2024 по 12.12.2024 та із 17.12.2024 по 31.12.2024, брала участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи в населеному пункті Олександро-Калинове та Стара Миколаївка Іллінівської громади Краматорського району Донецької області, підставою видачі даної довідки був журнал бойових дій військової частини №59т від 17.06.2024.
Рапортами від 01.10.2024, 01.11.2024, 01.12.2024 та 02.01.2025 начальник штабу-заступник командира військової частини НОМЕР_1 просив командира військової частини НОМЕР_1 виплатити за вересень, жовтень, листопад та грудень 2024 року відповідно додаткову винагороду особовому складу командування та управління військової частини НОМЕР_1 , в тому числі і мені за період із 01.09.2024 по 30.09.2024, із 01.10.2024 по 31.10.2024, із 01.11.2024 по 30.11.2024, із 01.12.2024 по 12.12.2024 та із 17.12.2024 по 31.12.2024, у зв'язку із виконанням вищезазначених бойових наказів та безпосередньою участю у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення.
Відповідно до наказів головнокомандуючого Збройних Сил України №461 від 04.10.2024, №503 від 02.11.2024, №560 від 04.12.2024 та №5 від 03.01.2025 визначені райони ведення военних (бойових) дій, відповідно до яких в період із 01.09.2024 по 31.12.2025 Іллінівська сільська громада Краматорського району Донецької області, до якої відноситься і населені пункти Олександро-Калинове та Стара Миколаївка де я виконую вищезазначені завдання, віднесена до районів ведення воєнних (бойових) дій.
Зазначені обставини дають підстави для висновку, що військове формування (батальйон), у складі якого позивач проходить службу, у період з 01.09.2024 по 31.12.2024 виконувало бойові завдання та забезпечувало здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення) в першому ешелоні оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до батальйону включно, що є визначальним для визначення мого права на отримання додаткової винагороди в розмірі 100 000 грн.».
Підсумовуючи вищенаведене судом встановлено, що також підтверджується наявними доказами в матеріалах справи, що копіях рапортів за спірний період позивач є начальником групи персоналу штабу військової частини НОМЕР_1 , що не заперечується самим позивачем з зазначеного ним у його позовній заяві.
Разом з тим, в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що позивач як військовослужбовець виконував спеціальні бойові завдання та заходи, які у розумінні Постанови № 168 означають “безпосередню участь військовослужбовця у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії в період здійснення зазначених заходів» та підтвердження цих обставин указаними документами.
В свою чергу наявними доказами в матеріалах справи підтверджується факт того, що позивач у спірний період перебувала в районах ведення воєнних (бойових) дій та брала участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, але знаходилась у групі персоналу військової частини, а тому має право на виплату їй додаткової винагороди у розмірі 50 000 грн.
Відповідно до приписів ч.2 ст.9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
В даному випадку позивачу було виплачено додаткову винагороду у розмірі 30 000 грн, що є протиправним, а тому суд вважає вийти за межі позовних вимог та визнати протиправними та скасувати накази командира військової частини НОМЕР_1 №280/нст від 04.10.2024, №311/нст від 04.11.2024, №341/нст від 04.12.2024, №4/нст від 04.01.2025 в частині виплати позивачу додаткової винагороди на період дії воєнного стану, згідно з Постановою № 168, у розмірі 30 000 грн за період з 01.09.2024 по 12.12.2024 та із 17.12.2024 по 31.12.2024.
Відповідно до приписів ч.2 ст.9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У п.145 рішення від 15.11.1996 у справі Чахал проти Об'єднаного Королівства (Chahal v. The United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Засіб захисту, що вимагається зазначеною статтею повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі Афанасьєв проти України від 05.04.2005 (заява N 38722/02). Таким чином, ефективний засіб правового захисту у розумінні ст.13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату.
Таким чином, з урахуванням викладеного та з метою ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, суд вважає за необхідне
визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 № 280/нст від 04.10.2024 в частині виплати позивачу додаткової винагороди на період дії воєнного стану, згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», у розмірі 30 000 грн. за період з 01.09.2024 до 30.09.2024,
визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 № 311/нст від 04.11.2024 в частині виплати позивачу додаткової винагороди на період дії воєнного стану, згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», у розмірі 30 000 грн за період з 01.10.2024 до 31.10.2024,
визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 № 341/нст від 04.12.2024 в частині виплати позивачу додаткової винагороди на період дії воєнного стану, згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», у розмірі 30 000 грн. за період з 01.11.2024 до 30.11.2024,
визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 № 4/нст від 04.01.2025 в частині виплати позивачу додаткової винагороди на період дії воєнного стану, згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», у розмірі 30 000 грн за період з 01.12.2024 по 12.12.2024 та із 17.12.2024 по 31.12.2024,
та як похідна вимога, зобов'язати військову частину НОМЕР_1 прийняти рішення про нарахування та виплату позивачу додаткової винагороди, згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», у розмірі 50 000 грн, за період з 01.09.2024 по 12.12.2024 та з 17.12.2024 по 31.12.2024, в розрахунку на місяць пропорційно, за час здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення, з урахуванням раніше виплачених сум.
Згідно з ч.5 ст.55 Конституції України, кожному гарантується захист своїх прав, свобод та інтересів від порушень і протиправних посягань будь-якими не забороненими законом засобами.
У ч.1 ст.2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У ч.2 ст.2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.
Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до приписів ч.1 ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Таким чином, позовні вимоги підлягає частковому задоволенню.
Враховуючи, що позивач відповідно до приписів ч.1 ст.5 Закону України “Про судовий збір» звільняється від сплати судового збору, судові витрати відшкодуванню не підлягають.
Згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10.02.2010, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 09.12.1994, серія A, N 303-A, п.29).
Щодо строку звернення, суд вказує, що відповідно до ч. 2 ст.233 КЗпП із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутись до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (ст. 116 КЗпП).
Суд зазначає, що позивач продовжує перебувати на військовій службі, її вимоги не можуть ґрунтуватися на правових нормах, що стосуються звернення до суду з вимогами про стягнення виплат, які належать працівникові при звільненні, а строк звернення до суду в розглядуваному випадку слід обраховувати з моменту, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав.
Отож, дата отримання позивачем повідомлення про розмір нарахованого та виплаченого грошового забезпечення, спірного наказу, тощо може слугувати відправною точкою для обчислення строку звернення із спірними вимогами, як б вказувала на час, коли позивач почав вчиняти дії з метою реалізації свого права.
Верховний Суд в постанові від 04.10.2024 у справі № 200/1643/24 зауважив, що тримісячний строк звернення до суду з дня одержання письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені, застосовується виключно до спорів, пов'язаних із виплатами, що належать працівникові саме при звільненні. Дата ж отримання позивачем повідомлення про розмір нарахованої та виплаченої суми грошового забезпечення у відповідь на його заяву, не може слугувати відправною точкою для обчислення строку звернення із спірними вимогами, а лише вказує на час, коли позивач почав вчиняти дії з метою реалізації свого права.
Оскільки у матеріалах справи відсутнє письмове повідомлення про суми нараховані та виплачені їй під час служби, тому суд вважає, що момент, коли її стало відомо про порушене право на отримання додаткової грошової винагороди не настав, а тому суд не вбачає підстав для поновлення строку звернення до суд, оскільки він не порушений позивачем за загальним правилом розумного строку звернення до суду.
Керуючись ст.ст. 2, 5-10, 72-90, 139, 242-246, 255, 257-263, 295, 297 КАС України, суд,-
Адміністративний позов ОСОБА_1 (адреса АДРЕСА_2 ), РНОКПП НОМЕР_3 ) до військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_5 ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: військова частина НОМЕР_2 ( АДРЕСА_4 , код ЄДРПОУ НОМЕР_6 ) про визнання протиправними та скасування наказів, зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 № 280/нст від 04.10.2024 в частині виплати ОСОБА_1 додаткової винагороди на період дії воєнного стану, згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», у розмірі 30 000 грн. за період з 01.09.2024 до 30.09.2024.
Визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 № 311/нст від 04.11.2024 в частині виплати ОСОБА_1 додаткової винагороди на період дії воєнного стану, згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», у розмірі 30 000 грн за період з 01.10.2024 до 31.10.2024.
Визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 № 341/нст від 04.12.2024 в частині виплати ОСОБА_1 додаткової винагороди на період дії воєнного стану, згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», у розмірі 30 000 грн. за період з 01.11.2024 до 30.11.2024.
Визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 № 4/нст від 04.01.2025 в частині виплати ОСОБА_1 додаткової винагороди на період дії воєнного стану, згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», у розмірі 30 000 грн за період з 01.12.2024 по 12.12.2024 та із 17.12.2024 по 31.12.2024.
Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 (ЄДРПОУ: НОМЕР_5 ) прийняти рішення про нарахування та виплату ОСОБА_1 додаткової винагороди, згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», у розмірі 50 000 грн, за період з 01.09.2024 по 12.12.2024 та з 17.12.2024 по 31.12.2024, в розрахунку на місяць пропорційно, за час здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення, з урахуванням раніше виплачених сум.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Текст рішення складено 05.05.2025.
Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя І.В. Шинкарьова