05 травня 2025 рокуСправа №160/7802/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Лозицької І.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, в якій просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення від 04 лютого 2025 року за № 912140821893 відділу перерахунків пенсій № 3 Управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (ЄДРПОУ 13486010) про відмову у проведенні перерахунку призначеного ОСОБА_1 (ІНН НОМЕР_1 ) щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, згідно із заявою № 146 від 30 січня 2025 року;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427) здійснити ОСОБА_1 (ІНН НОМЕР_1 ) як судді у відставці, перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 01 січня 2021 року, 01 січня 2022 року, 01 січня 2023 року та 01 січня 2024 року, виходячи з суми суддівської винагороди станом на 01 січня 2021 року, 01 січня 2022 року, 01 січня 2023 року та 01 січня 2024 року, зазначеної в довідках №Б-с-2038, № Б-с-2039, № Б-с-2040, № Б-с-2040 від 27 грудня 2024 року, виданих Територіальним управлінням ДСА України в Дніпропетровській області та здійснити виплату перерахованого щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, з урахуванням фактично виплачених сум, починаючи з 01 січня 2021 року.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач отримує щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці. Територіальне управління ДСА в Дніпропетровській області видало на ім'я позивачки довідки №Б-с-2038, № Б-с-2039, № Б-с-2040, № Б-с-2040 від 27.12.2024 року про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці відповідно за 2021 рік, 2022 рік, 2023 рік та 2024 рік. 30.01.2025 позивачка звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з заявою про проведення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі вказаних довідок. Оскаржуваним рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області позивачу було відмовлено в перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці. Таке рішення позивач вважає протиправним, у зв'язку з чим звернулась до суду з цією позовною заявою.
Ухвалою суду від 17.03.2025 року відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, а також встановлено відповідачу строк для надання відзиву на позов та докази на його обґрунтування.
До суду від представника Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній просив відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що з 2020 року розмір прожиткового мінімуму, з якого вираховується суддівська винагорода, не змінювався, а тому, відсутні правові підстави для проведення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.
Суд зазначає, що ухвала суду, якою відкрито провадження у справі, була направлена та доставлена до електронного кабінету Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області в системі «Електронний Суд» 18.03.2025 року, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.
Копія позовної заяви з додатками була направлена та доставлена до електронного кабінету Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області в системі «Електронний Суд» 14.03.2025 року, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.
Відповідно до ч. 5 ст. 18 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їх офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Відповідно до п. 37 підрозділу 2 розділу III Положення «Про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи» підсистема «Електронний суд» забезпечує можливість автоматичного надсилання матеріалів справ в електронному вигляді до Електронних кабінетів учасників справи та їхніх повірених.
Відповідно до п. 17 підрозділу 1 розділу III Положення «Про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи» особам, які зареєстрували Електронний кабінет, суд надсилає документи у справах, в яких такі особи беруть участь, в електронній формі шляхом їх надсилання до Електронного кабінету таких осіб або в інший спосіб, передбачений процесуальним законодавством, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Як вбачається з матеріалів справи, Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області має зареєстрований електронний кабінет у Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі «Електронний Суд» через яких було подано до суду відзив на позовну заяву, в тексті якого зазначено, що він заперечує проти пред'явлених позовних вимог та просить суд відмовити у їх задоволенні, із зазначенням, що змін у законодавстві щодо розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового окладу судді, протягом останніх років не відбулося.
Відповідно до ч. 4 ст. 159 КАС України неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Таким чином, Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області правом на подання відзиву на позов (у разі заперечення проти позову) та надання доказів по справі не скористався, з клопотанням про продовження строків на надання відзиву до суду не зверталось.
Представником Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області подано до суду клопотання про залишення позовної заяви без розгляду.
Ухвалою суду від 02.04.2025 року у задоволенні клопотання представника Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про залишення без розгляду позовної заяви відмовлено.
Суд, дослідивши та оцінивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, в їх сукупності, проаналізувавши норми чинного законодавства України, прийшов до таких висновків.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 30.01.2025 року ОСОБА_1 звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з заявою про проведення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 року № 1402-VІІІ, на підставі довідок Територіального управління ДСА в Дніпропетровській області №Б-с-2038, № Б-с-2039, № Б-с-2040, № Б-с-2040 від 27.12.2024 року.
За результатами розгляду заяви позивачки Головним управління Пенсійного фонду України в Донецькій області було прийнято рішення від 04.02.2025 року № 912140821893 щодо відмови у перерахунку призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідок Територіального управління ДСА в Дніпропетровській області №Б-с-2038, № Б-с-2039, № Б-с-2040, № Б-с-2040 від 27.12.2024 року про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.
У спірному рішенні зазначено, що змін у законодавстві щодо розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового окладу судді, не відбулося та останній становить 2102 грн, а тому, підстави для перерахунку позивачці щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці відсутні.
Вважаючи протиправним рішення щодо відмови у проведенні та перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді на підставі довідок, позивач звернулась до суду з цією позовною заявою.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зважає на таке.
Спірні правовідносини між сторонами по даній справі щодо порядку та підстав перерахунку раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці регулюються правовими нормами Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 року №1402-VIII (далі - Закон № 1402-VIII).
Приписами ч. 1 ст. 142 Закону № 1402-VIII прямо передбачено, що судді, який вийшов у відставку, після досягнення чоловіками віку 62 років, жінками - пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», виплачується пенсія на умовах, визначених зазначеним Законом, або за його вибором щомісячне довічне грошове утримання.
У разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання (ч. 1 ст. 142 Закону № 1402-VIII).
Відносини щодо порядку проведення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці врегульовано Порядком подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, судді Конституційного Суду України територіальними органами Пенсійного фонду України, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 25.01.2008 року № 3-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 09.02.2023 року № 7-2) (далі - Порядок № 7-2).
За приписами п. 1 розділу IV «Перерахунок щомісячного довічного грошового утримання органами, що призначають щомісячне довічне грошове утримання» Порядку № 7-2 перерахунок щомісячного довічного грошового утримання проводиться відповідно до частини четвертої статті 142 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», частини другої статті 27 Закону України «Про Конституційний Суд України» органами, що призначають щомісячне довічне грошове утримання.
Перерахунок щомісячного довічного грошового утримання проводиться органом, що призначає щомісячне довічне грошове утримання, на підставі довідки про суддівську винагороду/довідки про винагороду судді Конституційного Суду України, надісланої відповідним органом (без звернення судді у відставці, судді Конституційного Суду України), або за зверненням судді у відставці, судді Конституційного Суду України (п. 6 цього ж розділу Порядку № 7-2).
Перерахунок щомісячного довічного грошового утримання проводиться з дня виникнення права на відповідний перерахунок (п. 9 цього ж розділу Порядку № 7-2).
Як зазначено в п. 1 розділу III Порядку № 7-2, алгоритм дій територіальних органів Пенсійного фонду України щодо приймання, розгляду та опрацювання заяви та документів, необхідних для призначення (перерахунку) щомісячного довічного грошового утримання, органами, що призначають щомісячне довічне грошове утримання врегульовано правовими нормами Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року № 22-1 (далі - Порядок № 22-1).
Саме у відповідності до вимог Порядку № 22-1 заява позивачки про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання за принципом екстериторіальності була передана на розгляд Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області.
Як зазначено в дослідженому судом спірному рішенні, змін у законодавстві щодо розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового окладу судді, не відбулося, останній становить 2102 грн, а тому, підстави для перерахунку позивачці щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці відсутні.
Такі доводи відповідача не відповідають обставинам справи та не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства з огляду на таке.
Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спеціальним законом, який визначає організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд є Закон України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 року № 1402-VIII (далі - Закон № 1402-VIII).
Відповідно до ч. 3 ст. 142 Закону № 1402-VIII щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді.
Згідно частин 4, 5 статті 142 Закону № 1402-VIII передбачено, що у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.
Пенсія або щомісячне довічне грошове утримання судді виплачується незалежно від заробітку (прибутку), отримуваного суддею після виходу у відставку. Щомісячне довічне грошове утримання суддям виплачується органами Пенсійного фонду України за рахунок коштів Державного бюджету України.
Статтею 130 Конституції України передбачено, що Держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів. У Державному бюджеті України окремо визначаються видатки на утримання судів з урахуванням пропозицій Вищої ради правосуддя.
Розмір винагороди судді встановлюється законом про судоустрій.
Аналогічні положення закріплені у ч. 1 ст. 135 Закону №1402-VIII, згідно якої суддівська винагорода регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.
У частинах 2, 3 статті 135 Закону № 1402-VIII передбачено, що суддівська винагорода виплачується судді з дня зарахування його до штату відповідного суду, якщо інше не встановлено цим Законом. Суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за: 1) вислугу років; 2) перебування на адміністративній посаді в суді; 3) науковий ступінь; 4) роботу, що передбачає доступ до державної таємниці.
Базовий розмір посадового окладу судді становить, зокрема, судді місцевого суду - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.
Таким чином, Конституцією України та Законом України «Про судоустрій і статус суддів» закріплюються правові положення щодо способу визначення розміру суддівської винагороди, а саме встановлення розміру винагороди законом про судоустрій.
Разом із цим, розмір посадового окладу судді, який є складовим елементом суддівської винагороди, напряму залежить від прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Визначення прожиткового мінімуму, закладення правової основи для його встановлення, затвердження тощо наведено у Законі України «Про прожитковий мінімум» від 15.07.1999 року № 966-XIV (далі - Закон № 966-XIV).
За визначенням, наведеним у статті 1 Закону № 966-XIV, прожитковий мінімум - вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров'я набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості.
Також, у цій статті Закону передбачається, що прожитковий мінімум визначається нормативним методом у розрахунку на місяць на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення: дітей віком до 6 років; дітей віком від 6 до 18 років; працездатних осіб; осіб, які втратили працездатність.
У змісті наведеної норми Закону № 966-XIV закріплено вичерпний перелік основних соціальних і демографічних груп населення відносно яких визначається прожитковий мінімум.
Статтею 4 Закону № 966-XIV передбачено, що прожитковий мінімум на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік. Прожитковий мінімум публікується в офіційних виданнях загальнодержавної сфери розповсюдження.
Відповідно, Законом № 966-XIV не визначено такого виду прожиткового мінімуму, як прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді. При цьому, судді Законом № 966-XIV не віднесені до соціальної демографічної групи населення, стосовно яких прожитковий мінімум повинен встановлюватися окремо.
Натомість, був введений новий вид прожиткового мінімуму, як прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, розмір якого становить 2102 грн.
Слід зазначити, що зміни до Закону № 1402-VIII в частині, яка регламентує розмір суддівської винагороди у спірному періоді, а також Закону № 966-XIV щодо визначення прожиткового мінімуму, не вносилися.
Тому, для зменшення розміру прожиткового мінімуму, який встановлено для працездатних осіб на 01 січня календарного року, з метою визначення суддівської винагороди відсутні законні підстави.
Отже, Законом України «Про судоустрій і статус суддів» закріплено, що для визначення розміру суддівської винагороди до уваги може братися лише прожитковий мінімум для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 01 січня календарного року. Указана конституційна гарантія незалежності суддів не може порушуватися і змінюватися без внесення відповідних змін до закону про судоустрій.
Аналогічні висновки щодо обчислення суддівської винагороди (обрання розрахункової величини прожитковий мінімум для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 01 січня календарного року) сформовані у постановах Верховного Суду від 10.11.2021 року у справі № 400/2031/21, від 30.11.2021 року у справі № 360/503/21, які у подальшому були підтримані Верховним Судом у постановах від 02.06.2023 року у справі № 400/4904/21, від 13.07.2023 року у справі № 280/1233/22, від 24.07.2023 року у справі № 280/9563/21, від 25.07.2023 року у справі № 120/2006/22-а та від 26.07.2023 року у справі № 240/2978/22.
Відповідно до п. 6 розділу IV Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, судді Конституційного Суду України територіальними органами Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.01.2008 року № 3-1 (далі - Порядок № 3-1), перерахунок щомісячного довічного грошового утримання проводиться органом, що призначає щомісячне довічне грошове утримання, на підставі довідки про суддівську винагороду/довідки про винагороду судді Конституційного Суду України, надісланої відповідним органом (без звернення судді у відставці, судді Конституційного Суду України), або за зверненням судді у відставці, судді Конституційного Суду України.
Так, у пенсійного органу на підставі оновлених довідок Територіального управління ДСА України в Дніпропетровській області №Б-с-2038, № Б-с-2039, № Б-с-2040, № Б-с-2040 від 27.12.2024 року про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виник обов'язок проведення перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці з 01.01.2021 року, з 01.01.2022 року, з 01.01.2023 року та з 01.01.2024 року. Проте, зазначений обов'язок виконаний відповідачем-2 не був.
Враховуючи вищевикладене, рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 04.02.2025 року № 912140821893 є протиправним та підлягає скасуванню.
Таким чином, позовні вимоги в даній частині підлягають задоволенню шляхом визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 04.02.2025 року № 912140821893.
При цьому, суд зазначає, що розгляд заяви позивача та прийняття відповідного рішення здійснювалось саме Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області, а Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснювалось лише направлення на адресу позивача оскаржуваного рішення від 04.02.2025 р. №912140821893.
Враховуючи вищевикладене, та те, що саме Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області приймало рішення про відмову в перерахунку довічного утримання судді у відставці, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог шляхом зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити ОСОБА_1 як судді у відставці, перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 01 січня 2021 року, 01 січня 2022 року, 01 січня 2023 року та 01 січня 2024 року, виходячи з суми суддівської винагороди станом на 01 січня 2021 року, 01 січня 2022 року, 01 січня 2023 року та 01 січня 2024 року, зазначеної в довідках №Б-с-2038, № Б-с-2039, № Б-с-2040, № Б-с-2040 від 27 грудня 2024 року, виданих Територіальним управлінням ДСА України в Дніпропетровській області та здійснити виплату перерахованого щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, з урахуванням фактично виплачених сум, починаючи з 01 січня 2021 року.
Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Приймаючи до уваги вищевикладене, суд приходить до висновку про наявність обґрунтованих правових підстав для часткового задоволення позовних вимог позивача.
З приводу розподілу судових витрат суд зазначає, що відповідно до частини 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому, суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Таким чином, враховуючи часткове задоволення позовних вимог, стягненню з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області підлягає сума 605,60 грн., сплата яких підтверджується квитанцією, яка міститься в матеріалах справи.
Керуючись ст. ст. 72-77, 139, 241-246, 250, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення від 04 лютого 2025 року № 912140821893 відділу перерахунків пенсій № 3 Управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про відмову у проведенні перерахунку призначеного ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, згідно із заявою № 146 від 30 січня 2025 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити ОСОБА_1 як судді у відставці, перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 01 січня 2021 року, 01 січня 2022 року, 01 січня 2023 року та 01 січня 2024 року, виходячи з суми суддівської винагороди станом на 01 січня 2021 року, 01 січня 2022 року, 01 січня 2023 року та 01 січня 2024 року, зазначеної в довідках №Б-с-2038, № Б-с-2039, № Б-с-2040, № Б-с-2040 від 27 грудня 2024 року, виданих Територіальним управлінням ДСА України в Дніпропетровській області, та здійснити виплату перерахованого щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, з урахуванням фактично виплачених сум, починаючи з 01 січня 2021 року.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (код ЄДРПОУ 13486010) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 605,60 грн.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
І.О. Лозицька