05 травня 2025 рокуСправа №160/27900/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сластьон А.О. розглянув у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії.
Суть спору: 18 жовтня 2024 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: ІНФОРМАЦІЯ_2 , в якій позивачі просять суд:
-визнати протиправним та скасувати рішення комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо вирішення спірних питань з розгляду матеріалів, пов'язаних із питаннями соціального забезпечення осіб, звільнених з військової служби у Збройних Силах України, та членів їх сімей (протокол № 7/08/-22 від 28 грудня 2022 року) про відмову у видачі посвідчення на право користування пільгами членам сімей військовослужбовців, які загинули (померли) чи пропали безвісти під час проходження військової служби, батькам померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 солдата ОСОБА_3 в казармі військової частини НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 від гострої коронарної недостатності, що пов'язана з проходженням військової служби;
-зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_4 видати ОСОБА_1 та ОСОБА_2 посвідчення про статус членів сім'ї військовослужбовця, який загинув (помер) під час проходження військової служби, та посвідчення на право користування пільгами як батькам загиблого військовослужбовця Збройних Сил України в порядку, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 28 травня 1993 року №379 «Про посвідчення на право користування пільгами членів сімей військовослужбовців, які загинули (померли) чи пропали безвісти під час проходження військової служби».
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач без належних підстав відмовляє позивачам у видачі посвідчення на право користування пільгами як батькам загиблого військовослужбовця Збройних Сил України в порядку, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 28 травня 1993 року №379. Право на отримання статусу членів сім'ї військовослужбовця та пільг як батькам загиблого військовослужбовця ЗСУ позивачі пов'язують з тим, що смерть військовослужбовця сталася внаслідок захворювання, яке призвело до смерті та пов'язане з проходженням військової служби.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2024 року відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.
31.12.2024 через підсистему «Електронний суд» надійшов відзив на позовну заяву із запереченнями проти заявлених позовних вимог. Зокрема, відповідач вказав, що визначені Законом України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей пільги» не поширюються на випадки, коли загибель (смерть) військовослужбовця сталася, серед іншого, внаслідок вчинення ним дій у стані алкогольного сп'яніння. Також, відповідач зазначив, що при проведенні судово-медичної експертизи (лист від 26.11.2019 №1990) у сечі сина позивачів був виявлений етиловий спирт у концентрації 0,41%, що свідчить про факт його алкогольного сп'яніння. З огляду на вищезазначені обставини комісією відповідача на підставі протоколу №7/08-22В-ВП від 28.12.2022 було прийнято рішення, відповідно до якого залишено без змін попереднє рішення комісії від 02.08.2021 №7/08/В про відмову у видачі позивачам посвідчень членів сім'ї військовослужбовця, який загину (помер) чи пропав безвісти під час проходження військової служби.
Відповідно до частини п'ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї зі сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Учасники справи з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні до суду не зверталися.
З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є батьками військовослужбовця ОСОБА_3 , який проходив військову службу у Збройних Силах України з 23 квітня 2015 року ждо 11 липня 2016 року у військовій частині НОМЕР_1 , де з 06 липня 2015 року безпосередньо брав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районі проведення антитерористичної операції Донецької та Луганської областей.
Військовослужбовець ОСОБА_3 помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть від 29 жовтня 2019 року, яке міститься в матеріалах справи №160/24582/21.
Обставини смерті встановлювалися Дніпропетровським окружним адміністративним судом у рішенні від 09 лютого 2022 року у справі №160/24582/21.
Зокрема, рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.02.2022 у справі №160/24582/21 адміністративний позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково.
Визнано протиправними та скасовано рішення комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо вирішення спірних питань з розгляду матеріалів, пов'язаних із питаннями соціального забезпечення осіб, звільнених з військової служби у Збройних Силах України, та членів їх сімей (протокол №7/08/В від 02 серпня 2021 року та протокол №7/09/В від 13 вересня 2021 року) про відмову у видачі посвідчення на право користування пільгами членам сімей військовослужбовців, які загинули (померли) чи пропали безвісти під час проходження військової служби, батькам померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 солдата ОСОБА_3 в казармі військової частини НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 від гострої коронарної недостатності, не пов'язаної з проходженням військової служби.
Зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_4 повторно розглянути заяви ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про видачу посвідчення на право користування пільгами членів сімей військовослужбовців, які загинули (померли) чи пропали безвісти під час проходження військової служби, з урахуванням висновків суду.
На виконання вказаного рішення суду першої інстанції позивачами були подані заяви та виконавчі листи до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) на примусове виконання.
06 січня 2023 року було відкрито виконавчі провадження №70679838 та №70679842, які станом на день подання позову перебувають на примусовому виконанні.
У вересні 2023 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до ІНФОРМАЦІЯ_5 із заявою про надання інформації про результати виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 лютого 2022 року у справі №160/24582/21.
Листом від 09 жовтня 2023 року ІНФОРМАЦІЯ_2 повідомив позивачів про те, що документи для оформлення посвідчень членів сім'ї військовослужбовців, які загинули під час проходження військової служби, були направлені на розгляд до ІНФОРМАЦІЯ_1 . Під час проведення чергового засідання комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо вирішення спірних питань з розгляду матеріалів, пов'язаних із питаннями соціального забезпечення осіб, звільнених з військової служби у Збройних Силах України, та членів їх сімей, комісія дійшла висновку про відмову ОСОБА_2 та ОСОБА_1 у видачі посвідчень. Витяг з протоколу від 28 грудня 2022 року № 7/08/-22В-ВП про відмову у видачі посвідчень членів сім'ї військовослужбовця, який загинув (помер) чи пропав безвісти під час проходження військової служби, у порядку, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 28 травня 1993 року №379, направлено на адресу Дніпропетровського окружного адміністративного суду.
У жовтні 2023 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до ІНФОРМАЦІЯ_1 із заявами про надання інформації щодо виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 лютого 2022 року у справі № 160/24582/21.
Листом від 17 листопада 2023 року №7/24338/8 ІНФОРМАЦІЯ_4 розглянув вищевказані заяви позивачів та повідомив, що комісією ІНФОРМАЦІЯ_6 щодо вирішення спірних питань з розгляду матеріалів, пов'язаних із питаннями соціального забезпечення осіб, звільнених з військової служби у Збройних Силах України, та членів їх сімей (далі - Комісія) повторно розглянуто заяви ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про видачу посвідчення на право користування пільгами членів сімей військовослужбовців, які загинули (померли) чи пропали безвісти під час проходження військової служби, з урахуванням висновків суду. Також вказано, що витяг з протоколу від 28 грудня 2022 року №7/08/-22В-ВП було направлено на адресу Дніпропетровського окружного адміністративного суду разом із листом, наданим позивачам.
Відповідно до витягу з протоколу №7/08/-22В-ВП Комісією ІНФОРМАЦІЯ_1 було розглянуто по суті рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 лютого 2022 року у справі №160/24582/21 та документи громадян ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - батьків старшого солдата ОСОБА_3 , який ІНФОРМАЦІЯ_3 помер від гострої коронарної недостатності, щодо отримання посвідчення члена сім'ї загиблого (померлого) військовослужбовця відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 травня 1993 року №379 «Про посвідчення на право користування пільгами членів сімей військовослужбовців, які загинули (померли) чи пропали безвісти під час проходження військової служби» та прийнято рішення, яким відмовлено у оформленні і видачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 посвідчень членів сім'ї військовослужбовця, який загинув (помер) чи пропав безвісти під час проходження військової служби, у порядку, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 28 травня 1993 року №379.
17 січня 2024 року ОСОБА_1 звернулася на «гарячу лінію» Мінветеранів (зареєстровано №ВД-16057948/2) з питанням щодо отримання посвідчення члена сім'ї загиблого військовослужбовця ОСОБА_3 .
Листом від 05 лютого 2024 року №1314/2/56/76/566 військова частина НОМЕР_2 повідомила позивача про те, що ІНФОРМАЦІЯ_7 щодо вирішення спірних питань з розгляду матеріалів, пов'язаних із питаннями соціального забезпечення осіб, звільнених з військової служби у Збройних Силах України, та членів їх сімей, неодноразово розглядалися заяви та додані до них документи позивача щодо видачі зазначеного посвідчення. Витяги з протоколів про відмову у видачі посвідчення через ІНФОРМАЦІЯ_2 позивачу було надано. На виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 лютого 2022 року №160/24582/21 Комісією уважно вивчено рішення суду, яке стосується повторного розгляду і прийняття рішення про видачу громадянам ОСОБА_1 та ОСОБА_2 посвідчень, після чого в черговий раз розглянуто документи і прийнято рішення про відмову у видачі посвідчень. Витяг з протоколу від 28 грудня 2022 року №7/08/-22В-ВП надавався позивачам.
01 червня 2024 року ОСОБА_2 та ОСОБА_1 звернулися до ІНФОРМАЦІЯ_1 із заявою про причини невиконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 лютого 2022 року у справі №160/24582/21 та надання інформації про підстави невиконання постанови Кабінету Міністрів України від 28 травня 1993 року №379 «Про посвідчення на право користування пільгами членів сімей військовослужбовців, які загинули (померли) чи пропали безвісти під час проходження військової служби».
Листом від 02 липня 2024 року №7/20662/8 ІНФОРМАЦІЯ_4 повідомив позивачів про те, що рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 лютого 2022 року у справі №160/24582/21 було виконано відповідачем у повному обсязі, відповідно до якого було прийнято нове рішення у формі протоколу від 28 грудня 2022 року №7/08/-22В-ВП, яким було відмовлено позивачам у видачі посвідчень за загиблого військовослужбовця.
Не погоджуючись із вищевказаним рішенням, винесеним у формі протоколу від 28 грудня 2022 року №7/08/-22В-ВП, позивачі звернулися з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та спірним правовідносинам сторін, суд зазначає наступне.
За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлення єдиної системи їх соціального та правового захисту, гарантування військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливих умов для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни врегульовані Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (надалі - Закон №2011-XII), дія якого за підпунктом 2 пункту 1 статті 3 поширюється, зокрема, на членів сімей військовослужбовців, які загинули (померли) під час проходження військової служби.
Відповідно до пункту 13 статті 14 вказаного Закону особам, які мають право на пільги, гарантії та компенсації, передбачені цим Законом, видаються посвідчення. Форма та порядок видачі посвідчень встановлюються Кабінетом Міністрів України.
На виконання зазначеної законодавчої норми Кабінет Міністрів України затвердив постанову від 28 травня 1993 року №379 «Про посвідчення на право користування пільгами членів сімей військовослужбовців, які загинули (померли) чи пропали безвісти під час проходження військової служби» (далі - Постанова КМУ №379), за змістом якої посвідчення видаються батькам, дружині або чоловіку та дітям зазначених військовослужбовців за зразками, наведеними у додатках №1 і №2.
Згідно з абзацом першим пункту 1 Постанови КМУ №379 посвідчення на право користування пільгами членів сімей військовослужбовців, які загинули (померли) чи пропали безвісти під час проходження військової служби (надалі - посвідчення), видаються батькам, дружині або чоловіку та дітям зазначених військовослужбовців за зразками, наведеними у додатках №1 і №2. Підставою для видачі посвідчення є документ, який підтверджує факт загибелі (смерті) чи пропажі безвісти військовослужбовця, виданий територіальним центром комплектування та соціальної підтримки.
Відповідно до пункту 2 статті 3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» дія цього Закону не поширюється на членів сімей військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які загинули чи померли під час проходження військової служби (зборів), проходження служби у резерві внаслідок вчинення ними злочину чи адміністративного правопорушення, або якщо загибель (смерть) військовослужбовця, військовозобов'язаного чи резервіста сталася внаслідок вчинення ними дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, чи внаслідок навмисного заподіяння собі військовослужбовцем, військовозобов'язаним чи резервістом тілесного ушкодження.
Підставою для видачі посвідчення є документ, який підтверджує факт загибелі (смерті) чи пропажі безвісти військовослужбовця, виданий територіальним центром комплектування та соціальної підтримки.
Крім того, вказаною постановою передбачено, що на Міністерство оборони України покладено обов'язок забезпечити виготовлення бланків посвідчень у необхідній кількості та видачу їх територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки членам сімей військовослужбовців, які загинули (померли) чи пропали безвісти під час проходження військової служби.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 4 Закону України «Про адміністративну процедуру» одним із принципів адміністративної процедури є обґрунтованість прийнятого рішення.
Згідно з частиною 1 статті 6 Закону України «Про адміністративну процедуру» адміністративний орган здійснює адміністративне провадження виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України, цим Законом та іншими законами України, а також на підставі міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Відповідно до частини 4 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду у справі №160/24582/21, яке залишено в силі постановою Третього апеляційного адміністративного суду у справі №160/24582/21, встановлено, що позивачами були надані всі документи, необхідні для отримання статусу членів сім'ї загиблого військовослужбовця. Крім того, в рішенні суду констатовано, що факт знаходження солдата ОСОБА_3 на момент смерті в алкогольному стані не підтверджений жодними доказами, а є лише припущенням. Крім того, рішенням суду у справі №160/24582/21 зобов'язано відповідача повторно розглянути заяви ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про видачу посвідчення на право користування пільгами членів сімей військовослужбовців, які загинули (померли) чи пропали безвісти під час проходження служби з урахуванням висновків суду, а саме: з врахуванням того факту, що солдат ОСОБА_3 на момент смерті не знаходився в стані алкогольного сп'яніння.
Натомість, відповідачем зазначені висновки суду у справі №160/24582/21 не враховано, внаслідок чого за результатами повторного розгляду заяв позивачів відмовлено у видачі посвідчення на право користування пільгами.
Також, суд звертає увагу, що попри визнання протиправним та скасування в судовому порядку (справа №160/24582/21) рішення комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 , оформленого протоколами №7/08/В від 02.08.2021 та №7/09/В від 13.09.2021, про відмову у видачі посвідчення на право користування пільгами батькам померлого солдата ОСОБА_3 , відповідач, в порушення п. 9 ч. 2 ст. 129 та ст. 129-1 Конституції України, прийняв рішення, оформлене протоколом від 28.12.2022 №7/08/-22В-ВП, про відсутність підстав для скасування рішення комісії від 02.08.2021 (протокол №7/08/В) та оформлення і видачі ОСОБА_1 та ОСОБА_4 посвідчення члена сім'ї військовослужбовця, який загинув (помер) чи пропав безвісти під час проходження військової служби.
Суд нагадує, що обов'язковість судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених ст. ст. 129, 129-1 Конституції України, ст. ст. 2, 14, 370 КАС України та ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Обов'язковість судового рішення означає, що таке рішення буде виконано своєчасно (у розумні строки), належним чином (у спосіб, визначений судом) та у повному обсязі (у точній відповідності до приписів мотивувальної та резолютивної частин рішення).
Відтак, під час судового розгляду справи знайшли підтвердження обставини прийняття відповідачем необґрунтованого та безпідставного рішення, яке протирічить висновкам суду у справі №160/24582/21.
Відтак, відмовляючи позивачам у видачі посвідчень членам сім'ї загиблого військовослужбовця, відповідачем порушено не лише вимоги спеціального законодавства, зокрема, норми Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», а й загалом адміністративну процедуру прийняття рішення, що призвело до порушення законних прав та інтересів позивачів.
Отже, враховуючи вищевказане, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог позивачів про визнання протиправним та скасування рішення комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо вирішення спірних питань з розгляду матеріалів, пов'язаних із питаннями соціального забезпечення осіб, звільнених з військової служби у Збройних Силах України, та членів їх сімей (протокол №7/08/-22 від 28 грудня 2022 року) про відмову у видачі посвідчення на право користування пільгами членам сімей військовослужбовців, які загинули (померли) чи пропали безвісти під час проходження військової служби, батькам померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 солдата ОСОБА_3 в казармі військової частини НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 від гострої коронарної недостатності, що пов'язана з проходженням військової служби, та зобов'язання відповідача видати ОСОБА_1 та ОСОБА_2 посвідчення про статус членів сім'ї військовослужбовця, який загинув (помер) під час проходження військової служби, та посвідчення на право користування пільгами як батькам загиблого військовослужбовця Збройних Сил України в порядку, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 28 травня 1993 року №379 «Про посвідчення на право користування пільгами членів сімей військовослужбовців, які загинули (померли) чи пропали безвісти під час проходження військової служби».
Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Згідно з частиною 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про задоволення позовної заяви.
З огляду на те, що позовні вимоги були задоволені в повному обсязі, судовий збір, сплачений позивачами за подачу адміністративного позову до суду в розмірі 1211,20 грн, підлягає солідарному стягненню на користь позивачів з ІНФОРМАЦІЯ_1 за рахунок бюджетних асигнувань.
Керуючись статтями 139, 241- 246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ), ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_4 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний код: НОМЕР_5 , місцезнаходження: АДРЕСА_3 ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: ІНФОРМАЦІЯ_2 , про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо вирішення спірних питань з розгляду матеріалів, пов'язаних із питаннями соціального забезпечення осіб, звільнених з військової служби у Збройних Силах України, та членів їх сімей (протокол №7/08/-22 від 28 грудня 2022 року) про відмову у видачі посвідчення на право користування пільгами членам сімей військовослужбовців, які загинули (померли) чи пропали безвісти під час проходження військової служби, батькам померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 солдата ОСОБА_3 в казармі військової частини НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 від гострої коронарної недостатності, що пов'язана з проходженням військової служби.
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_4 видати ОСОБА_1 та ОСОБА_2 посвідчення членів сімей військовослужбовців, які загинули (померли) чи пропали безвісти під час проходження військової служби в порядку, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 28 травня 1993 року №379 «Про посвідчення членів сімей військовослужбовців, які загинули (померли) чи пропали безвісти під час проходження військової служби».
Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний код: НОМЕР_5 , місцезнаходження: АДРЕСА_3 ) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ) сплачену суму судового збору у розмірі 605,60 грн. (шістсот п'ять гривень шістдесят копійок).
Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний код: НОМЕР_5 , місцезнаходження: АДРЕСА_3 ) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_4 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ) сплачену суму судового збору у розмірі 605,60 грн. (шістсот п'ять гривень шістдесят копійок).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя А.О. Сластьон